Яро́к — село в Україні, в Баранинській сільській громаді, Ужгородського району, Закарпатської області. До 2020 року — адміністративний центр Яроцької сільської ради, якій підпорядковувалися села Ярок та Стрипа, нині орган місцевого самоврядування — Баранинська сільська громада. Населення становить 724 особи.
село Ярок | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Закарпатська область | ||||
Район | Ужгородський район | ||||
Громада | Баранинська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA21100010120033586 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1499 | ||||
Населення | 724 | ||||
Площа | 4,4 км² | ||||
Густота населення | 164,55 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 89414 | ||||
Телефонний код | +380 3122 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°38′34″ пн. ш. 22°26′13″ сх. д. / 48.64278° пн. ш. 22.43694° сх. д.Координати: 48°38′34″ пн. ш. 22°26′13″ сх. д. / 48.64278° пн. ш. 22.43694° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 351 м | ||||
Водойми | р. Цигань | ||||
Відстань до обласного центру | 16 км | ||||
Відстань до районного центру | 16 км | ||||
Найближча залізнична станція | Оноківці | ||||
Відстань до залізничної станції | 10 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 89425, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Баранинці, Центральна, 42 | ||||
Карта | |||||
Ярок | |||||
Ярок | |||||
Мапа | |||||
Ярок у Вікісховищі |
Географія
Село Ярок розкинулося на південному схилі Вулканічних Карпат біля підніжжя гори Діл (793 м н.р.м), поруч із прадавнім кратером — горою Анталовецька Поляна (971 м н.р.м.), на обидвох берегах річки Цигань, за 16 км на північний схід від міста Ужгорода та за 19 км від адміністративного центру сільської громади. За 10 км знаходиться найближчий зупинний пункт Оноківці.
Топоніми
В письмових джерелах село відоме під назвою «Арок» (угор. Árok). Топонім «Арок» має угорське походження та перекладається як траншея, видовжене заглиблення, викопане в землі; поглиблення в землі, вимите проточною водою, грядка; яма, дренажний канал, вали, долина, тобто назва пов'язана з тим, що поселення було розташоване в канаві або котлоподібній долині струмка, що бере свій початок від гори Анталовецька Поляна.
Населення
У 1910 році в Ярку мешкало 680 осіб, з них: 630 русинів (українців) та 50 угорців. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 724 особи.
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним:
Мовний склад населення с. Ярок | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
українська | 698 | 96,41 | ||||||||||||
російська | 15 | 2,07 | ||||||||||||
угорська | 9 | 1,24 | ||||||||||||
словацька | 1 | 0,14 | ||||||||||||
білоруська | 1 | 0,14 |
Історія
Перша письмова згадка про село відома лише від 1499 року, коли воно належало Друґетам. Нинішнє село Ярок засноване на волоському праві на початку XV століття.
У XV-XVII століттях село належало Невицькому домену Друґетів. Жителі села близько 1585 року прийняли реформацію та належали до Ужгородської плебанії.
В останній чверті XVI століття у село прибули 20 нових родин переселенців. 1599 року у селі господарювало 30 родин та родина шолтейса. На початку XVIII століття в Ярку мешкали лише 9 селянських родин.
У 1982 році між селами Оріховиця та Ярок було споруджено Ужгородський військовий полігон.
Пам'ятки, визначні місця
Церква Святого Миколая
Історія церкви села Ярок розпочинається на початку XVIII століття із приходом у село монахів єзуїтів. Першу письмову згадку про Яроцьку дерев'яну церкву Святого Миколая знаходимо в протоколі, складеному єпископом Мукачівської єпархії Мануїлом Ольшавським під час візитації у 1751 році парафій Ужанської жупи.
Із церковною реформою, започаткованою імператрицею Священної Римської імперії, ерцгерцогинею Австрії Марією-Терезією, було заплановано будівництво нової кам'яної церкви. Церкву збудовано в центрі села, ліворуч від річки Цигані, що поділяє село умовно на дві частини. Відповідно до рішень найвищої угорської королівської Губерніальної Ради від 25 липня 1797 року за № 14347 та від 3 липня 1799 року за № 12470 було продовжено проведення візитації парафій і у 1801, 1802, 1805 та 1806 роках. У цьому документі було зазначено, що у 1801 році церква в Ярку перебувала в стані будівництва. На її будівництві наполягав єпископ Мукачівської єпархії Андрій Бачинський. Будувалася церква з каменю, на кошти парафіян. У шематизмі 1883 року церкву датують 1877 роком, проте згідно з написом на хорах церкву споруджено у 1802 році. Іконостас встановили у 1825 році, казальницю — у 1847 році. В церкві збереглися цінні церковні книги: Євангеліє (видання 1690 року), Апостол (Діянія і посланія святих Апостолів; видання 1906 року), Тріодь (трипіснець святої великої п'ятидесятниці; видання 1730 року), Мінея святкова (видання 1938 року), Квітна тріодь (видання 1939 року). Нині тут — базилічна церква з високою бароковою вежею, що несе три дзвони, та бароковими завершеннями над вівтарем і бічними апсидами. Висота храму 22,5 м, довжина – 17 м, ширина – 9 м. У 1894 році Павло Гливка встановив мурований хрест біля церкви.
У 1902 році капітально відремонтували зовнішні стіни, перекрили турню. Усередині розмалювали стіни, вівтар та іконостас. Коштом Федора Ігната та його дружини поставили хори. Пізніше зовнішній ремонт провели у 1932 році. 1935 року знову перемалювали стіни, оновлено престол і зроблено нову казальницю. Іконостас оновив художник С. Сарновський з Ужгорода. У 1949 році церкву у селі Ярок було передано релігійній громаді РПЦ. Останні ремонти проведено у 1972 та 1986 роках.
Відродження греко-католицької громади відбулося у 1990 році. Перші богослужіння проводилися під відкритим небом, біля бічних дверей храму. 10 липня 1991 року статут громади Різдва Пресвятої Богородиці погодив єпископ Мукачівської єпархії Йоан Семедій. На початку відродження парафії у селі Ярок Богослужіння звершували: Йосиф Головач — помічний єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії, о. Юрій Федака та інші священики Мукачівської греко-католицької єпархії – о. Юрій Огар, о. Іван Тидір. 1 травня 1992 року парохом у село Ярок був призначений о. Павло Сабов, котрий доклав багато зусиль для відновлення духовного життя парафії. 1 листопада 1992 року греко-католицька громада Різдва Пресвятої Богородиці вперше провела богослужіння в храмі Святого Миколая. У 2003 році адміністратором парафії став отець Ілля Куштан. З 10 жовтня 2010 року продовжує душпастирську працю, розпочату попередниками отець Андрій Долинич. Церква Святого Миколая у селі Ярок перебуває у користуванні релігійних громад як греко-католицької, так і православної конфесій.
Священники, які обслуговували парафію села Ярок | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Роки | Ім'я, прізвище | |||||||||||||
1728—1750 | о. Василь Петрович-Яроцький | |||||||||||||
1757—1779 | о. Василь Жаткович-Козанський | |||||||||||||
1779—1809 | о. Іван Петрович | |||||||||||||
1810—1855 | о. Йосиф Буковський | |||||||||||||
1855—1865 | о. Андрій Іванчик | |||||||||||||
1865—1878 | о. Стефан Данилович | |||||||||||||
1878—1931 | о. Стефан Штефуровський | |||||||||||||
1931—1937 | о. Олександр Гладоник | |||||||||||||
1937—1938 | о. Іван Гранчак | |||||||||||||
1938—1942 | о. Олександр Егрешій | |||||||||||||
1942—1946 | о. Іван Кешеля | |||||||||||||
1946—1947 | о. Юрій Егрешій | |||||||||||||
1947—1949, 1990—1992 | о. Йосиф Головач | |||||||||||||
1992—2003 | о. Павло Сабов | |||||||||||||
2003—2010 | о. Ілля Куштан | |||||||||||||
2010—донині | о. Андрій Долинич |
Археологічні розвідки
В околицях села у 1963 році виявлено бронзовий скарб з семи предметів. Біля телевізійної вежі — бронзовий скарб прикрас ранньої залізної доби у вигляді підвісок.
Інфраструктура
У селі працюють фельдшерсько-акушерський пункт, відділення поштового зв'язку, продуктові магазини, бар.
У 1964 році в селі Ярок споруджена Ужгородська телевежа.
Культурні заходи
На території села в урочищі Граджи щорічно, третьої неділі липня проводиться етнофестиваль «Яроцькі Ярилки». Основною метою заходу є ознайомлення гостей з культурою та традиціями, народними промислами регіону. Організатор заходу Громадське об'єднання «Наше Село», за сприянням Ужгородської райдержадміністрації, відділу культури Ужгородської РДА, та Ужгородської районної спілки сприяння розвитку сільського туризму.
Примітки
- . socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 17 травня 2024.
- . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 17 травня 2024.
- . weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 17 травня 2024.
- . della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 17 травня 2024.
- . rada.info. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 18 травня 2024.
- . yarok.org.ua. Архів оригіналу за 3 травня 2013. Процитовано 18 травня 2024.
- Ферков О. В., Белей Н. А. Господарське освоєння Ужанщини у добу Друґетів // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія / М-во освіти і науки України; Держ. вищ. навч. заклад «Ужгород. нац. ун-т», Ф-т історії та міжнародних відносин; Редкол.: О. С. Мазурок (голова) та ін.; Відп. за вип. Н. П. Керецман. — Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла», 2018. — Вип. 1 (38). — 132 с. — С. 84—90.
- Sebestyén Zsolt Árok, Ярок ’település Ungvártól ÉK-re’ // Kárpátalja helységnevei. — K. n., Nyíregyháza, 2020. — 528 lap. — L. 33-34. — . (угор.)
- . karpaty.info. Архів оригіналу за 5 грудня 2023. Процитовано 19 травня 2024.
- . mgce.uz.ua. Мукачівська греко-католицька єпархія. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 18 травня 2024.
- . zamky.com.ua. Архів оригіналу за 2 липня 2022. Процитовано 18 травня 2024.
- Етно-фестиваль «Яроцькі Ярилки». uzhgorod.net.ua. 29 червня 2010. Процитовано 18 травня 2024.
Джерела та література
- Дзембас О., Кобаль Й. Невицький замок. Історичний нарис. — Ужгород : ВАТ Видавництво «Закарпаття», 2005. — 80 с.
- Токар М. Ю. Розвиток Ужанської домінії за Друґетів // Минуле і сучасне України. Збірник студентських робіт. Другий випуск. Молодь — Україні. — Ужгород : Закарпатський Центр соціальної служби для молоді, 1995. — С. 34—39.
- Ферков О. Рід Друґетів та їх діяльність у добу Анжу // Карпатика. — Випуск 41. — Ужгород, 2012. С. 136—156.
- . mgce.uz.ua. Мукачівська греко-католицька єпархія. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 18 травня 2024.
- A Történelmi Magyarország Atlasza és adattára 1914. — Pécs: Talma Kiadó, 2001. — 247 lap. — . (угор.)
- Sebestyén Zsolt Árok, Ярок ’település Ungvártól ÉK-re’ // Kárpátalja helységnevei. — K. n., Nyíregyháza, 2020. — 528 lap. — L. 33-34. — . (угор.)
Посилання
- Село Ярок, Закарпатська область, Ужгородський район, Баранинська територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 18 травня 2024.
- На Ужгородщині пройде фест «Яроцькі Ярилки-2010». mukachevo.net. Закарпатський інформаційно-діловий портал «Mukachevo.net». Процитовано 18 травня 2024.
- Ярослав Ядловський (26 липня 2009). На Ужгородщині відбувся фестиваль «Яроцькі ярилки». zakarpattya.net.ua. Інтернет-видання «Закарпаття онлайн Beta». Процитовано 18 травня 2024.
Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
У Вікісловнику є сторінка Ярок. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Yarok Yaro k selo v Ukrayini v Baraninskij silskij gromadi Uzhgorodskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Do 2020 roku administrativnij centr Yarockoyi silskoyi radi yakij pidporyadkovuvalisya sela Yarok ta Stripa nini organ miscevogo samovryaduvannya Baraninska silska gromada Naselennya stanovit 724 osobi selo Yarok Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Uzhgorodskij rajon Gromada Baraninska silska gromada Kod KATOTTG UA21100010120033586 Osnovni dani Zasnovane 1499 Naselennya 724 Plosha 4 4 km Gustota naselennya 164 55 osib km Poshtovij indeks 89414 Telefonnij kod 380 3122 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 38 34 pn sh 22 26 13 sh d 48 64278 pn sh 22 43694 sh d 48 64278 22 43694 Koordinati 48 38 34 pn sh 22 26 13 sh d 48 64278 pn sh 22 43694 sh d 48 64278 22 43694 Serednya visota nad rivnem morya 351 m Vodojmi r Cigan Vidstan do oblasnogo centru 16 km Vidstan do rajonnogo centru 16 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Onokivci Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 10 km Misceva vlada Adresa radi 89425 Zakarpatska obl Uzhgorodskij r n s Baraninci Centralna 42 Karta Yarok Yarok Mapa Yarok u VikishovishiGeografiyaSelo Yarok rozkinulosya na pivdennomu shili Vulkanichnih Karpat bilya pidnizhzhya gori Dil 793 m n r m poruch iz pradavnim kraterom goroyu Antalovecka Polyana 971 m n r m na obidvoh beregah richki Cigan za 16 km na pivnichnij shid vid mista Uzhgoroda ta za 19 km vid administrativnogo centru silskoyi gromadi Za 10 km znahoditsya najblizhchij zupinnij punkt Onokivci ToponimiV pismovih dzherelah selo vidome pid nazvoyu Arok ugor Arok Toponim Arok maye ugorske pohodzhennya ta perekladayetsya yak transheya vidovzhene zagliblennya vikopane v zemli pogliblennya v zemli vimite protochnoyu vodoyu gryadka yama drenazhnij kanal vali dolina tobto nazva pov yazana z tim sho poselennya bulo roztashovane v kanavi abo kotlopodibnij dolini strumka sho bere svij pochatok vid gori Antalovecka Polyana NaselennyaU 1910 roci v Yarku meshkalo 680 osib z nih 630 rusiniv ukrayinciv ta 50 ugorciv Za danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku u seli meshkalo 724 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku buv nastupnim Movnij sklad naselennya s Yarok Mova Chislo os Vidsotok ukrayinska 698 96 41 rosijska 15 2 07 ugorska 9 1 24 slovacka 1 0 14 biloruska 1 0 14IstoriyaPersha pismova zgadka pro selo vidoma lishe vid 1499 roku koli vono nalezhalo Drugetam Ninishnye selo Yarok zasnovane na voloskomu pravi na pochatku XV stolittya U XV XVII stolittyah selo nalezhalo Nevickomu domenu Drugetiv Zhiteli sela blizko 1585 roku prijnyali reformaciyu ta nalezhali do Uzhgorodskoyi plebaniyi V ostannij chverti XVI stolittya u selo pribuli 20 novih rodin pereselenciv 1599 roku u seli gospodaryuvalo 30 rodin ta rodina sholtejsa Na pochatku XVIII stolittya v Yarku meshkali lishe 9 selyanskih rodin U 1982 roci mizh selami Orihovicya ta Yarok bulo sporudzheno Uzhgorodskij vijskovij poligon Pam yatki viznachni miscyaCerkva Svyatogo Mikolaya Istoriya cerkvi sela Yarok rozpochinayetsya na pochatku XVIII stolittya iz prihodom u selo monahiv yezuyitiv Pershu pismovu zgadku pro Yarocku derev yanu cerkvu Svyatogo Mikolaya znahodimo v protokoli skladenomu yepiskopom Mukachivskoyi yeparhiyi Manuyilom Olshavskim pid chas vizitaciyi u 1751 roci parafij Uzhanskoyi zhupi Iz cerkovnoyu reformoyu zapochatkovanoyu imperatriceyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ercgercogineyu Avstriyi Mariyeyu Tereziyeyu bulo zaplanovano budivnictvo novoyi kam yanoyi cerkvi Cerkvu zbudovano v centri sela livoruch vid richki Cigani sho podilyaye selo umovno na dvi chastini Vidpovidno do rishen najvishoyi ugorskoyi korolivskoyi Gubernialnoyi Radi vid 25 lipnya 1797 roku za 14347 ta vid 3 lipnya 1799 roku za 12470 bulo prodovzheno provedennya vizitaciyi parafij i u 1801 1802 1805 ta 1806 rokah U comu dokumenti bulo zaznacheno sho u 1801 roci cerkva v Yarku perebuvala v stani budivnictva Na yiyi budivnictvi napolyagav yepiskop Mukachivskoyi yeparhiyi Andrij Bachinskij Buduvalasya cerkva z kamenyu na koshti parafiyan U shematizmi 1883 roku cerkvu datuyut 1877 rokom prote zgidno z napisom na horah cerkvu sporudzheno u 1802 roci Ikonostas vstanovili u 1825 roci kazalnicyu u 1847 roci V cerkvi zbereglisya cinni cerkovni knigi Yevangeliye vidannya 1690 roku Apostol Diyaniya i poslaniya svyatih Apostoliv vidannya 1906 roku Triod tripisnec svyatoyi velikoyi p yatidesyatnici vidannya 1730 roku Mineya svyatkova vidannya 1938 roku Kvitna triod vidannya 1939 roku Nini tut bazilichna cerkva z visokoyu barokovoyu vezheyu sho nese tri dzvoni ta barokovimi zavershennyami nad vivtarem i bichnimi apsidami Visota hramu 22 5 m dovzhina 17 m shirina 9 m U 1894 roci Pavlo Glivka vstanoviv murovanij hrest bilya cerkvi U 1902 roci kapitalno vidremontuvali zovnishni stini perekrili turnyu Useredini rozmalyuvali stini vivtar ta ikonostas Koshtom Fedora Ignata ta jogo druzhini postavili hori Piznishe zovnishnij remont proveli u 1932 roci 1935 roku znovu peremalyuvali stini onovleno prestol i zrobleno novu kazalnicyu Ikonostas onoviv hudozhnik S Sarnovskij z Uzhgoroda U 1949 roci cerkvu u seli Yarok bulo peredano religijnij gromadi RPC Ostanni remonti provedeno u 1972 ta 1986 rokah Vidrodzhennya greko katolickoyi gromadi vidbulosya u 1990 roci Pershi bogosluzhinnya provodilisya pid vidkritim nebom bilya bichnih dverej hramu 10 lipnya 1991 roku statut gromadi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici pogodiv yepiskop Mukachivskoyi yeparhiyi Joan Semedij Na pochatku vidrodzhennya parafiyi u seli Yarok Bogosluzhinnya zvershuvali Josif Golovach pomichnij yepiskop Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi o Yurij Fedaka ta inshi svyasheniki Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi o Yurij Ogar o Ivan Tidir 1 travnya 1992 roku parohom u selo Yarok buv priznachenij o Pavlo Sabov kotrij doklav bagato zusil dlya vidnovlennya duhovnogo zhittya parafiyi 1 listopada 1992 roku greko katolicka gromada Rizdva Presvyatoyi Bogorodici vpershe provela bogosluzhinnya v hrami Svyatogo Mikolaya U 2003 roci administratorom parafiyi stav otec Illya Kushtan Z 10 zhovtnya 2010 roku prodovzhuye dushpastirsku pracyu rozpochatu poperednikami otec Andrij Dolinich Cerkva Svyatogo Mikolaya u seli Yarok perebuvaye u koristuvanni religijnih gromad yak greko katolickoyi tak i pravoslavnoyi konfesij Svyashenniki yaki obslugovuvali parafiyu sela Yarok Roki Im ya prizvishe 1728 1750 o Vasil Petrovich Yarockij 1757 1779 o Vasil Zhatkovich Kozanskij 1779 1809 o Ivan Petrovich 1810 1855 o Josif Bukovskij 1855 1865 o Andrij Ivanchik 1865 1878 o Stefan Danilovich 1878 1931 o Stefan Shtefurovskij 1931 1937 o Oleksandr Gladonik 1937 1938 o Ivan Granchak 1938 1942 o Oleksandr Egreshij 1942 1946 o Ivan Keshelya 1946 1947 o Yurij Egreshij 1947 1949 1990 1992 o Josif Golovach 1992 2003 o Pavlo Sabov 2003 2010 o Illya Kushtan 2010 donini o Andrij DolinichArheologichni rozvidkiV okolicyah sela u 1963 roci viyavleno bronzovij skarb z semi predmetiv Bilya televizijnoyi vezhi bronzovij skarb prikras rannoyi zaliznoyi dobi u viglyadi pidvisok InfrastrukturaU seli pracyuyut feldshersko akusherskij punkt viddilennya poshtovogo zv yazku produktovi magazini bar U 1964 roci v seli Yarok sporudzhena Uzhgorodska televezha Dokladnishe Uzhgorodska televezhaKulturni zahodiNa teritoriyi sela v urochishi Gradzhi shorichno tretoyi nedili lipnya provoditsya etnofestival Yarocki Yarilki Osnovnoyu metoyu zahodu ye oznajomlennya gostej z kulturoyu ta tradiciyami narodnimi promislami regionu Organizator zahodu Gromadske ob yednannya Nashe Selo za spriyannyam Uzhgorodskoyi rajderzhadministraciyi viddilu kulturi Uzhgorodskoyi RDA ta Uzhgorodskoyi rajonnoyi spilki spriyannya rozvitku silskogo turizmu Primitki socialdata org ua Arhiv originalu za 7 kvitnya 2023 Procitovano 17 travnya 2024 ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 17 travnya 2024 weather in ua Pogoda v Ukrayini Arhiv originalu za 25 bereznya 2022 Procitovano 17 travnya 2024 della com ua Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 17 travnya 2024 rada info Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 18 travnya 2024 yarok org ua Arhiv originalu za 3 travnya 2013 Procitovano 18 travnya 2024 Ferkov O V Belej N A Gospodarske osvoyennya Uzhanshini u dobu Drugetiv Naukovij visnik Uzhgorodskogo universitetu Seriya Istoriya M vo osviti i nauki Ukrayini Derzh vish navch zaklad Uzhgorod nac un t F t istoriyi ta mizhnarodnih vidnosin Redkol O S Mazurok golova ta in Vidp za vip N P Kerecman Uzhgorod Vid vo UzhNU Goverla 2018 Vip 1 38 132 s S 84 90 Sebestyen Zsolt Arok Yarok telepules Ungvartol EK re Karpatalja helysegnevei K n Nyiregyhaza 2020 528 lap L 33 34 ISBN 978 973 0 31294 2 ugor karpaty info Arhiv originalu za 5 grudnya 2023 Procitovano 19 travnya 2024 mgce uz ua Mukachivska greko katolicka yeparhiya Arhiv originalu za 14 serpnya 2020 Procitovano 18 travnya 2024 zamky com ua Arhiv originalu za 2 lipnya 2022 Procitovano 18 travnya 2024 Etno festival Yarocki Yarilki uzhgorod net ua 29 chervnya 2010 Procitovano 18 travnya 2024 Dzherela ta literaturaDzembas O Kobal J Nevickij zamok Istorichnij naris Uzhgorod VAT Vidavnictvo Zakarpattya 2005 80 s Tokar M Yu Rozvitok Uzhanskoyi dominiyi za Drugetiv Minule i suchasne Ukrayini Zbirnik studentskih robit Drugij vipusk Molod Ukrayini Uzhgorod Zakarpatskij Centr socialnoyi sluzhbi dlya molodi 1995 S 34 39 Ferkov O Rid Drugetiv ta yih diyalnist u dobu Anzhu Karpatika Vipusk 41 Uzhgorod 2012 S 136 156 mgce uz ua Mukachivska greko katolicka yeparhiya Arhiv originalu za 14 serpnya 2020 Procitovano 18 travnya 2024 A Tortenelmi Magyarorszag Atlasza es adattara 1914 Pecs Talma Kiado 2001 247 lap ISBN 963 85683 3 X ugor Sebestyen Zsolt Arok Yarok telepules Ungvartol EK re Karpatalja helysegnevei K n Nyiregyhaza 2020 528 lap L 33 34 ISBN 978 973 0 31294 2 ugor PosilannyaSelo Yarok Zakarpatska oblast Uzhgorodskij rajon Baraninska teritorialna gromada decentralization gov ua Procitovano 18 travnya 2024 Na Uzhgorodshini projde fest Yarocki Yarilki 2010 mukachevo net Zakarpatskij informacijno dilovij portal Mukachevo net Procitovano 18 travnya 2024 Yaroslav Yadlovskij 26 lipnya 2009 Na Uzhgorodshini vidbuvsya festival Yarocki yarilki zakarpattya net ua Internet vidannya Zakarpattya onlajn Beta Procitovano 18 travnya 2024 Ce nezavershena stattya z geografiyi Zakarpatskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi U Vikislovniku ye storinka Yarok