Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стри́па — село в Ужгородському районі Закарпатської області, на потоці Циганка.
| село Стрипа | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Закарпатська область | ||||
| Район | Ужгородський район | ||||
| Рада | Яроцька сільська рада | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 496 | ||||
| Площа | 0,15 км² | ||||
| Поштовий індекс | 89414 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°37′15″ пн. ш. 22°23′58″ сх. д. / 48.62083° пн. ш. 22.39944° сх. д.Координати: 48°37′15″ пн. ш. 22°23′58″ сх. д. / 48.62083° пн. ш. 22.39944° сх. д. | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 89414, с. Ярок | ||||
| Карта | |||||
  Стрипа | |||||
 Стрипа | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Село Стрипа розташоване в східній частині Ужгородського району, на відстані 12 км від обласного центру — м. Ужгорода. Через центральну частину села протікає невелика гірська річка Циганка. Стрипа межує з такими населеними пунктами: Ярок, Оріховиця, Верхня Солотвина, Циганівці. Географічні координати: 480 381 пн. ш., 220 261 сх. д. Село Стрипа входить до адміністративно-територіального підпорядкування Яроцької сільської ради.
Історія
Існують такі версії походження назви села:
1. Десь у 16 ст. у м. Ужгород проживав відомий політичний та суспільний діяч Ян Стрипський. Оскільки він був дуже багатий, то йому належали землі нашого села. Тоді він відправив на ці землі свого управителя Ковача та кількох своїх наймитів. Ковач був вихідцем з угорських сіл. На той час він був вдівцем, а згодом привіз собі дружину зі словацького села, яку батько видав заміж без її згоди. З нею у нього народилося 5 дітей, ці діти оселилися в селі , а разом з ними - і сім’ї наймитів також. Таким чином почало заселятися село.
Існує думка, що село було названо на честь власника земель Яна Стрипського. На території , де зараз розквітає село, раніше був ліс і тому перші жителі будували свої помешкання на берегах. А оскільки внизу протікала річка, то вони почали спускатися з берегів в яму, ближче до води.
Тому наше село розташоване на такій собі «ямі», через яке протікає річка «Циганка».
2. Також існує припущення, що назва села зберігає "спомини" про давнього слов"янського бога вітрів Стрибога (Стрибог – Стрибо – Стрипа).
3. За іншими ж переказами , назва села походить від слова „стрибати”. Багато років тому на околицях села було багато маленьких струмочків. Вівчарам , які випасали тут отари овець , часто доводилося стрибати через ці струмочки : „стриб-стриб” і тому село так і назвали – Стрипа.
4. Ще одна легенда твердить , що назва села походить від слів скрип, скрипіти. За легендою, дуже давно, посеред села, над річкою Циганкою, росла стара-престара верба, яка, похитуючись від вітерцю, поскрипувала. Жителів села зачаровував чарівний звук скрипучої верби : скрипу – скрип – скрипа і вони вирішили назвати цим чарівним звуком своє село – Стрипа.
Перша письмова згадка про село датується 1451 роком. Тоді воно належало до Невицького домену Другетів. Етноніми "Stripo", "Strypo", "Ztrypo", ймовірно, зберігають "спомини" про давнього слов'янського бога вітрів Стрибога (Стрибог-Стрибо-Стрипа).
У другій половині XlV ст. , після того як збудувалось саме село , стрипчани почали будувати печеру, оскільки в ті роки якраз проходила війна і їм не було куди заховатись. Ця печера стала для них сховищем, яке вони назвали Сховище. Але на сьогоднішній час ця печера завалилась, тому що їй уже багато років.
В XV-XVII ст. село було власністю Другетів. Частина села в XVI ст. належала шляхтичам Оросам, В 1567 році у Стрипі було оподатковано три селянські господарства, що володіли 2 портами. В останній чверті XVI ст. село збільшилося за рахунок нових поселенців. В 1599 році в Стрипі нараховувалось 11 селянських господарств і господарство шолтейса.
За легендою, дуже давно, посеред села, над річкою Циганкою, росла стара-престара верба, яка, похитуючись від вітерцю, поскрипувала. Жителів села зачаровував чарівний звук скрипучої верби: скрипу–скрип–скрипа і вони вирішили назвати цим чарівним звуком своє село — Стрипа.
Релігія
В XVII ст. у селі уже була споруджена православна церква.
храм св. Петра і Павла. 1999.
Камінь під спорудження церкви за проектом Ужгородського архітектора А. Медвецького було закладено 16 липня 1995 р. Урочисту проповідь виголосив помічний єпископ Йосип Головач. Присутніми були парох о.Павло Сабов та проректор Ужгородської духовної академії о.Іван Тидір.
Стилевий храм з цікаво вирішеними фасадами постав заслугою о. П. Сабова. Будівельні роботи очолив Юрій Лівицький. Спорудженням перекриття та вежі займався інженер Андрій Русин з Ярку. Іван Левчак виконав металеві роботи, а всі двері майстерно виготовив Андрій Левчак. Штукатурні роботи проводив Степан Левчак. На будівництві найактивніше працювали Федір Митровка, Володимир Савчин, Петро Мателешко, Михайло Соломон, Юрій Біба. Багато зусиль доклала голова громади Агнета Ковач, її син Ярослав зробив дерев’яний хрест і кивот для вівтаря, чотири рами для намісних ікон.
Місце для будівництва церкви допоміг отримати директор радгоспу “Великолазький” Ігор Юрик. Значну суму на спорудження пожертвував Степан Мателешко. Завершений храм освячено 26 вересня 1999 р.
храм св. Трійці. 1999.
Будівництво цегляної церкви організував о. Антон і в 1995 р. було освячено головний камінь.
Проект розробили архітектор Олександра Вдовіна та конструктор Валерій Мелєнтьєв. Головну роль у спорудженні відіграли місцеві майстри Степан Левчак, Віктор Симчишин, Іван Кочмар, Михайло Маркович, Володимир Біянов, Андрій Мателешко та голова церковної громади Юрій Левчак. Основні роботи завершено в 1997 р., а до 1999 р. храм поштукатурено, пофарбовано стіни в інтер’єрі і фасади. Попереду – прикрашення храму малюванням. Першим священиком у новоспорудженій церкві став о. Іван Лобач.
Сьогодення
Станом на 01.01.2010 року в Стрипі нараховувалось 127 дворогосподарств. Чисельність населення становить 454 чол. Площа населеного пункту — 69,6 га.
У селі функціонують початкова школа, дошкільний дитячий заклад, клуб, бібліотека, ФАП. В селі діють дві новозбудовані православна та греко-католицька церкви. 5 вересня 2010 року село Стрипа, що на Ужгородщині, відзначило свою 559-ту річницю.
Відомі люди
- Андрій Андрійович Червеняк — відомий композитор, член Національної ліги українських композиторів. Його пісенна душа почала відлунюватись на пісенні строфи відомих українських поетів Василя Симоненка, Бориса Олійника, Максима Рильського, Олександра Олеся, Івана Тегзи, Юрія Шипа, Павла Василя. Усі пісні Андрія Червеняка милозвучні, написані від щирого серця пісенної душі та припадають до серця виконавців і шанувальників музичного мистецтва. У 2009 році вийшла в світ його перша збірка пісень "Любім Україну".
- Степан Юрійович Чудак — славний уродженець с. Стрипа опублікував понад 120 наукових праць, він є автором 3 винаходів, співавтором 2 навчальних посібників з грифом Міністерства освіти і науки України та понад 20 інших навчально-методичних посібників. Під його керівництвом виконані і захищені дві кандидатські дисертації. Він є членом Координаційної ради Національної Академії Наук України, заступником голови Державної акредитаційної комісії з природничих наук Міністерства освіти і науки України, головним редоктором журналу "Вісник Ужгородського університету. Серія "Хімія", нагороджений грамотою Міністерства освіти і науки України та нагрудним знаком "Відмінник освіти України".
Символіка села
Герб села: на блакитному фоні, який символізує чисте, мирне небо, зображено символ сонця.
В нижній частині герба на фоні срібних гір, які є свідченням розмаїття лісових масивів навколо населеного пункту та його розташування у Срібній Землі — Закарпатті, розміщено великий кам'яний міст, як свідчення того, що через річку Циганку, яка протікає через село і ділить його умовно на дві частини, прокладено понад 30 мостів, через що Стрипу називають серед місцевого люду «Закарпатською Венецією».
В нижній частині герба засвідчено назву населеного пункту — Стрипа та дату першої письмової згадки про село — 1451р. Герб вписано у картуш й увінчано золотою короною з колосків, яка вказує на статус населеного пункту. Форма прапора та герба майже ідентична з формами символіки села Ярок, оскільки обидва села складають одну територіальну громаду і відносяться до одної сільської ради.
Туристичні місця
- туристичний маршрут "Джерело Св.Анни"
- храм св. Трійці. 1999.
- храм св. Петра і Павла. 1999.
- печера XlV ст.
- річка Циганка
- джерело Св.Анна
- https://mek.oszk.hu/20800/20807/20807.pdf
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stripa Stri pa selo v Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti na potoci Ciganka selo Stripa Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Uzhgorodskij rajon Rada Yarocka silska rada Osnovni dani Naselennya 496 Plosha 0 15 km Poshtovij indeks 89414 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 37 15 pn sh 22 23 58 sh d 48 62083 pn sh 22 39944 sh d 48 62083 22 39944 Koordinati 48 37 15 pn sh 22 23 58 sh d 48 62083 pn sh 22 39944 sh d 48 62083 22 39944 Misceva vlada Adresa radi 89414 s Yarok Karta Stripa Stripa Mapa Stripa u Vikishovishi Selo Stripa roztashovane v shidnij chastini Uzhgorodskogo rajonu na vidstani 12 km vid oblasnogo centru m Uzhgoroda Cherez centralnu chastinu sela protikaye nevelika girska richka Ciganka Stripa mezhuye z takimi naselenimi punktami Yarok Orihovicya Verhnya Solotvina Ciganivci Geografichni koordinati 480 381 pn sh 220 261 sh d Selo Stripa vhodit do administrativno teritorialnogo pidporyadkuvannya Yarockoyi silskoyi radi IstoriyaIsnuyut taki versiyi pohodzhennya nazvi sela 1 Des u 16 st u m Uzhgorod prozhivav vidomij politichnij ta suspilnij diyach Yan Stripskij Oskilki vin buv duzhe bagatij to jomu nalezhali zemli nashogo sela Todi vin vidpraviv na ci zemli svogo upravitelya Kovacha ta kilkoh svoyih najmitiv Kovach buv vihidcem z ugorskih sil Na toj chas vin buv vdivcem a zgodom priviz sobi druzhinu zi slovackogo sela yaku batko vidav zamizh bez yiyi zgodi Z neyu u nogo narodilosya 5 ditej ci diti oselilisya v seli a razom z nimi i sim yi najmitiv takozh Takim chinom pochalo zaselyatisya selo Isnuye dumka sho selo bulo nazvano na chest vlasnika zemel Yana Stripskogo Na teritoriyi de zaraz rozkvitaye selo ranishe buv lis i tomu pershi zhiteli buduvali svoyi pomeshkannya na beregah A oskilki vnizu protikala richka to voni pochali spuskatisya z beregiv v yamu blizhche do vodi Tomu nashe selo roztashovane na takij sobi yami cherez yake protikaye richka Ciganka 2 Takozh isnuye pripushennya sho nazva sela zberigaye spomini pro davnogo slov yanskogo boga vitriv Striboga Stribog Stribo Stripa 3 Za inshimi zh perekazami nazva sela pohodit vid slova stribati Bagato rokiv tomu na okolicyah sela bulo bagato malenkih strumochkiv Vivcharam yaki vipasali tut otari ovec chasto dovodilosya stribati cherez ci strumochki strib strib i tomu selo tak i nazvali Stripa 4 She odna legenda tverdit sho nazva sela pohodit vid sliv skrip skripiti Za legendoyu duzhe davno posered sela nad richkoyu Cigankoyu rosla stara prestara verba yaka pohituyuchis vid vitercyu poskripuvala Zhiteliv sela zacharovuvav charivnij zvuk skripuchoyi verbi skripu skrip skripa i voni virishili nazvati cim charivnim zvukom svoye selo Stripa Persha pismova zgadka pro selo datuyetsya 1451 rokom Todi vono nalezhalo do Nevickogo domenu Drugetiv Etnonimi Stripo Strypo Ztrypo jmovirno zberigayut spomini pro davnogo slov yanskogo boga vitriv Striboga Stribog Stribo Stripa U drugij polovini XlV st pislya togo yak zbuduvalos same selo stripchani pochali buduvati pecheru oskilki v ti roki yakraz prohodila vijna i yim ne bulo kudi zahovatis Cya pechera stala dlya nih shovishem yake voni nazvali Shovishe Ale na sogodnishnij chas cya pechera zavalilas tomu sho yij uzhe bagato rokiv V XV XVII st selo bulo vlasnistyu Drugetiv Chastina sela v XVI st nalezhala shlyahticham Orosam V 1567 roci u Stripi bulo opodatkovano tri selyanski gospodarstva sho volodili 2 portami V ostannij chverti XVI st selo zbilshilosya za rahunok novih poselenciv V 1599 roci v Stripi narahovuvalos 11 selyanskih gospodarstv i gospodarstvo sholtejsa Za legendoyu duzhe davno posered sela nad richkoyu Cigankoyu rosla stara prestara verba yaka pohituyuchis vid vitercyu poskripuvala Zhiteliv sela zacharovuvav charivnij zvuk skripuchoyi verbi skripu skrip skripa i voni virishili nazvati cim charivnim zvukom svoye selo Stripa ReligiyaV XVII st u seli uzhe bula sporudzhena pravoslavna cerkva hram sv Petra i Pavla 1999 Kamin pid sporudzhennya cerkvi za proektom Uzhgorodskogo arhitektora A Medveckogo bulo zakladeno 16 lipnya 1995 r Urochistu propovid vigolosiv pomichnij yepiskop Josip Golovach Prisutnimi buli paroh o Pavlo Sabov ta prorektor Uzhgorodskoyi duhovnoyi akademiyi o Ivan Tidir Stilevij hram z cikavo virishenimi fasadami postav zaslugoyu o P Sabova Budivelni roboti ocholiv Yurij Livickij Sporudzhennyam perekrittya ta vezhi zajmavsya inzhener Andrij Rusin z Yarku Ivan Levchak vikonav metalevi roboti a vsi dveri majsterno vigotoviv Andrij Levchak Shtukaturni roboti provodiv Stepan Levchak Na budivnictvi najaktivnishe pracyuvali Fedir Mitrovka Volodimir Savchin Petro Mateleshko Mihajlo Solomon Yurij Biba Bagato zusil doklala golova gromadi Agneta Kovach yiyi sin Yaroslav zrobiv derev yanij hrest i kivot dlya vivtarya chotiri rami dlya namisnih ikon Misce dlya budivnictva cerkvi dopomig otrimati direktor radgospu Velikolazkij Igor Yurik Znachnu sumu na sporudzhennya pozhertvuvav Stepan Mateleshko Zavershenij hram osvyacheno 26 veresnya 1999 r hram sv Trijci 1999 Budivnictvo ceglyanoyi cerkvi organizuvav o Anton i v 1995 r bulo osvyacheno golovnij kamin Proekt rozrobili arhitektor Oleksandra Vdovina ta konstruktor Valerij Melyentyev Golovnu rol u sporudzhenni vidigrali miscevi majstri Stepan Levchak Viktor Simchishin Ivan Kochmar Mihajlo Markovich Volodimir Biyanov Andrij Mateleshko ta golova cerkovnoyi gromadi Yurij Levchak Osnovni roboti zaversheno v 1997 r a do 1999 r hram poshtukatureno pofarbovano stini v inter yeri i fasadi Poperedu prikrashennya hramu malyuvannyam Pershim svyashenikom u novosporudzhenij cerkvi stav o Ivan Lobach SogodennyaStanom na 01 01 2010 roku v Stripi narahovuvalos 127 dvorogospodarstv Chiselnist naselennya stanovit 454 chol Plosha naselenogo punktu 69 6 ga U seli funkcionuyut pochatkova shkola doshkilnij dityachij zaklad klub biblioteka FAP V seli diyut dvi novozbudovani pravoslavna ta greko katolicka cerkvi 5 veresnya 2010 roku selo Stripa sho na Uzhgorodshini vidznachilo svoyu 559 tu richnicyu Vidomi lyudi Andrij Andrijovich Chervenyak vidomij kompozitor chlen Nacionalnoyi ligi ukrayinskih kompozitoriv Jogo pisenna dusha pochala vidlunyuvatis na pisenni strofi vidomih ukrayinskih poetiv Vasilya Simonenka Borisa Olijnika Maksima Rilskogo Oleksandra Olesya Ivana Tegzi Yuriya Shipa Pavla Vasilya Usi pisni Andriya Chervenyaka milozvuchni napisani vid shirogo sercya pisennoyi dushi ta pripadayut do sercya vikonavciv i shanuvalnikiv muzichnogo mistectva U 2009 roci vijshla v svit jogo persha zbirka pisen Lyubim Ukrayinu Stepan Yurijovich Chudak slavnij urodzhenec s Stripa opublikuvav ponad 120 naukovih prac vin ye avtorom 3 vinahodiv spivavtorom 2 navchalnih posibnikiv z grifom Ministerstva osviti i nauki Ukrayini ta ponad 20 inshih navchalno metodichnih posibnikiv Pid jogo kerivnictvom vikonani i zahisheni dvi kandidatski disertaciyi Vin ye chlenom Koordinacijnoyi radi Nacionalnoyi Akademiyi Nauk Ukrayini zastupnikom golovi Derzhavnoyi akreditacijnoyi komisiyi z prirodnichih nauk Ministerstva osviti i nauki Ukrayini golovnim redoktorom zhurnalu Visnik Uzhgorodskogo universitetu Seriya Himiya nagorodzhenij gramotoyu Ministerstva osviti i nauki Ukrayini ta nagrudnim znakom Vidminnik osviti Ukrayini Simvolika selaGerb sela na blakitnomu foni yakij simvolizuye chiste mirne nebo zobrazheno simvol soncya V nizhnij chastini gerba na foni sribnih gir yaki ye svidchennyam rozmayittya lisovih masiviv navkolo naselenogo punktu ta jogo roztashuvannya u Sribnij Zemli Zakarpatti rozmisheno velikij kam yanij mist yak svidchennya togo sho cherez richku Ciganku yaka protikaye cherez selo i dilit jogo umovno na dvi chastini prokladeno ponad 30 mostiv cherez sho Stripu nazivayut sered miscevogo lyudu Zakarpatskoyu Veneciyeyu V nizhnij chastini gerba zasvidcheno nazvu naselenogo punktu Stripa ta datu pershoyi pismovoyi zgadki pro selo 1451r Gerb vpisano u kartush j uvinchano zolotoyu koronoyu z koloskiv yaka vkazuye na status naselenogo punktu Forma prapora ta gerba majzhe identichna z formami simvoliki sela Yarok oskilki obidva sela skladayut odnu teritorialnu gromadu i vidnosyatsya do odnoyi silskoyi radi Turistichni miscya turistichnij marshrut Dzherelo Sv Anni hram sv Trijci 1999 hram sv Petra i Pavla 1999 pechera XlV st richka Ciganka dzherelo Sv Anna https mek oszk hu 20800 20807 20807 pdf