Барани нці село в Україні в Ужгородському районі Закарпатської області село Баранинці Герб Країна Україна Область Закарп

Барани́нці — село в Україні, в Ужгородському районі Закарпатської області.

село Баранинці

Герб

Країна

Рада

Баранинська сільська рада

Код КАТОТТГ

UA21100010010064740

Облікова картка

картка

Основні дані

Засноване

1680

Населення

1.609

Площа

0,0028 км²

Поштовий індекс

89425

Географічні дані

Географічні координати

^{H G O}

Місцева влада

Адреса ради

89425, с. Баранинці, вул. Центральна, 42

Карта

Баранинці

Баранинці

Мапа

Баранинці у Вікісховищі

Географія

Посеред села протікає річка Това, яка є староріччям річки Уж.

Історія

У письмових джерелах Баранинці відомі під назвою «Baranya». Очевидно, що село розташовувалося на давньому торговельному шляху, на якому стояли митні ворота.

Це одне з найдавніших поселень у комітаті Унг, яке було названо на честь сім'ї стародавнього роду місцевих землевласників роду Барань.

Перша назва Baranya у 1389 році, а потім у Barania в 1419 році.

Є ще одна версія виникнення села - письмова згадка про село Баранинці, під назвою «Baranya» зустрічається у 1409 році. Назва села походить від слов’янського слова «брана» – ворота. За іншою версією село Баранинці отримало свою назву від сім’ї Барані, але про давні баранинські церкви нічого не відомо.

Згідно з податковими списками, 1427 року Баранинці мали 16 селянських господарств. Це за тогочасними мірками — середнє за величиною село.

Наприкінці 15 — на початку 16 століття кількість кріпацьких господарств значно зменшилася. 1599 року, за рахунок новоприбулих поселенців, у селі проживали 10 селянських родин.

У 14 столітті це було ще невелике село. У 1599 р. село Felsőbaranya-Верхні Беранинці було спалене військами імператора.

До 1670 року господарями села була родина Гашпора Барані.

У 1719 році це було селище з 6 великими господарствами.

У 1910 році з 754 жителів було 382 угорців, 48 німців, 310 українців (русинів). З них 107 римо-католиків, 510 греко-католиків, 77 кальвіністів.

У 1921 році греко-католицька громада села вирішила будувати муровану церкву. Було обрано комітет зі спорудження храму. Великою була і заслуга дравецького пароха о. Степана Пайкошія.

Почали будувати в 1927 році, наступного року вже було зведено стіни. Церкву посвятив владика Петро Гебей у 1929 році, але деякі роботи тривали ще до 1934 року.

Іконостас зробив І. Павлишинець. Малювання в інтер'єрі виконав С. Сарновський. Церкву збудовано в центрі села, при головній дорозі. Споруда має добрі пропорції і струнку двоярусну башту з оригінальним завершенням у вигляді видовженої, шоломоподібної восьмигранної бані з двоярусним ліхтарем такої ж форми. У вежі три дзвони, найбільший з яких відлив Ф. Егрі у 1922 році, а дещо менший — виріб фірми «Акорд» 1936 року.

До 2000-річчя Різдва Христового через дорогу від церкви споруджено каплицю. 07 червня 2014 року на святкову Вечірню прийшла велика кількість місцевих вірників, щоб напередодні великого свята, просити у Святого Духа очистити всіх нас від усякої скверни і спасти душі наші. Після завершення Вечірні відбувся молебень до Найсвятішого Серця Ісусового та освячення відновленого парку — монументу Слави Божої. Освячення здійснив владика Мілан.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1319 осіб, з яких 654 чоловіки та 665 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1603 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	94,59 %
угорська	3,92 %
російська	1,31 %
словацька	0,12 %

Виробництво

У селі на вулиці Коритнянській, 8 зареєстроване і працює підприємство, що займається виготовленням макаронних виробів (25 видів) під брендом «Макаронні вироби Корона».

Туристичні місця

- парк—монумент Слави Божої

- храм 1929 року

- історична річка Това з островом

Відомі люди

Народилися

Павло Чучка (1928—2016), український мовознавець, доктор філологічних наук (1971), професор (1971), заслужений діяч науки і техніки України (1993).
Вікентій Шандор (1907—2003), український науковець, публіцист, громадсько-політичний і культурний діяч.

Примітки

. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_1989-1] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001-2] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001_мова-3] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.