Я́ніна (грец. Ιωάννινα) — місто на заході Греції на березі озера Яніна, столиця ному Я́ніна і головне місто історико-географічної області Епір. Населення 70 203 чоловік.
Яніна Ιωάννινα | |
---|---|
Яніна | |
Координати: 39°40′ пн. ш. 20°51′ сх. д. / 39.667° пн. ш. 20.850° сх. д. | |
Країна | Греція |
Децентр. адміністрація | Адміністрація Епіру і Західної Македонії |
Периферія | Епір |
Периф. одиниця | Яніна |
Колишні адмін. одиниці | |
- Регіон | Епір |
- Ном | Яніна |
Розташування на мапі ному | |
Уряд | |
- мер | Ніколаос Годас |
Площа | |
- Повна | 47,440 км² |
Висота над р.м. | 480 м |
Населення (2001) | |
- Усього | 70 203 |
Часовий пояс | EET/EEST (/) |
Поштовий код | 45x xx |
Телефонний код(и) | 26510 |
Авто | ΙΝ |
Вебсайт: www.ioannina.gr |
Історія
За свідченнями археологічних знахідок прадавнього поселення у печері поблизу сучасного невеличкого селища Кастриця, перші поселення людини датуються добою палеоліту — близько 38 000 років тому.
Візантія
Власне місто Яніна було засноване близько 510 р. візантійським імператором Юстиніаном I і було назване Яніною, (грец. Ιωάννινα), адже покровителем міста був визнаний Святий Іоанн. місто вперше згадується у 527 р. істориком Прокопієм, який описує заснування міста. Проте офіційна згадка назви Яніна датується 879 роком в Актах Константинопольських, а саме Акт Синоду 879 року згадує Захарію, єпископа Яніни.
За царя Самуїла місто стало частиною Болгарської імперії. Існує згадка про єпископа міста Яніна, який підпорідковувся автокефальному болгарському архієпископу Охрида, датована 1020 роком у документах імператора Василя II.
1082 року місто було завойоване норманами під проводом , князя Антиохії. Щоправда, їм Яніна завдячувала відбудовою міських укріплень, аби відбити наступ Олексія I Комніна.
Епірське царство
У 13 столітті створення Епірського царства сприяло розвитку та добробуту Яніни, яка стала другим за величиною та значимістю містом, після столиці міста Арта. Засновник цартва оселив тут родини візантійських біженців, таких як Філантропи, Стратигопули та інші, які втекли з Константинополя після падіння міста під натиском хрестоносців Четвертого хрестового походу, а пізніше і болгар під проводом .
Ці знатні родини біженців, спільно з місцевою знаттю, взяли на себе управління Яніною й 1318 року відкололися від Арти. Того ж року Яніна стала підданою візантійського імператора Андроніка ІІ Палеолога, а трохи пізніше сербів, які розширили свою територію за рахунок Візантії та Болгарської імперії.
Візантійський імператор надав ряд пільг (адміністративних, економічних, духовних) для мешканців Яніни. Ці привілеї були збережені й сербами, тож у результаті Яніна досягла високого економічного та культурного рівня у наступні століття. Місто процвітало і незабаром стало важливим фінансовим та духовно-освітнім центром. 1367 року серб став новим правителем Яніни, а після нього містом управляли Ісая Боунтельмонті (1385 — 1411) та Карло І Токко (1411 — 1430).
Османська доба
Смерть Токко 1430 року ознаменувала падіння Яніни під натиском Османської імперії, яка щоправда надала місту певні привілеї в обмін на його повне підпорядкування. 1611 року спалахнуло селянське повтання під керівництвом , єпископа Лариси. В результаті місто втратило свої привілеї, а всіх християн вигнали з міста.
Попри цей удар місто зуміло відновитися. Його мешканці продовжували активну комерційну та ремісничу діяльність, що дозволяла їм торгувати з великими європейськими торговельними центрами, як Венеція та Ліворно, де купці з Яніни навіть промоглись створити та спорудити будівлю власного комерційного банку. У той же час вони підтримували тісні економічні та інтелектуальні зв'язки з батьківщиною і заснували низку благодійних та навчальних закладів.
1789 року місто стало резиденцією та центром вілаєту, який включив увесь північний захід Греції, Фессалію, частину Евбеї та Пелопоннес. Власне Алі-паша (мусульманин, албанець) був однією з найвпливовіших персоналій 18 століття у регіоні, підтримував дипломатичні відносини із європейськими лідерами. Стабільність, яку він приніс регіону, стала добрим ґрунтом для появи перших фігур майбутньої Грецької революції, як Георгіос Караіскакіс, Одіссей Андрутсос та Маркос Боцаріс. Сам Алі-паша намагався порвати із Портою. Проте, коли 1821 року спалахнула Грецька революція, його оголосили винним у державній зраді, і Яніну оточила турецька армія. Через два роки Алі-паша буде підступно вбитий.
Новітня історія
1869 р. більша частина Яніна була знищена вогнем. Розпочалась грандіозна реконструкція завдяки ініціативі Ахмет-Рашим-паші, префекта Яніни. Також значну фінансову підтримку здійснювали вихідці з Яніни, о проживали в Європі.
По завершенню Балканських воєн Яніна була включена до складу незалежної Греції 21 лютого 1913 р. У майбутньому місто не оминули Малоазійська катастрофа та подальший обмін населенням. 1944 року нацисти вивезли більшість єврейської громади міста до концтабору Аушвіц, решта євреїв були вбиті чи закатовані у Яніні.
Населення
Рік | Місто | Муніципалітет |
---|---|---|
1981 | 44,829 | — |
1991 | 56,699 | 63,725 |
2001 | 61,629 | 70,203 |
Культура
В місті базуються та . Найбільша туристична атракція — Янінська фортеця.
Спорт
Клуб | Ліга | Майданчик | Місткість | Заснований |
---|---|---|---|---|
ПАС Яніна | Бета Етнікі — футбол | стадіон «Зосімадес» | 7 500 | 1966 |
Транспорт
Місто обслуговує Національний аеропорт Яніна «Цар Пірр», названий на честь царя Пірра Епірського. Регіональні авіалінії Air Sea Lines [ 15 грудня 2006 у Wayback Machine.] сполучають Яніну із островом Керкіра, національні авіаперевізники Aegean Airlines, Athens Airways, Olympic Air — з Афінами.
Автомагістраль Егнатія-Одос сполучає Яніну із містами Західної Македонії, Центральної Македонії, Східної Македонії та Фракії, зокрема з Афінами, Патрами та Салоніками.
Щоденні автобусні маршрути Яніна-Афіни та Яніна-Салоніки.
Уродженці
- Христос Адамідіс (1885—1949) — один з піонерів грецької авіації, учасник Балканських воєн 1912—1913 років, генерал авіації.
Примітки
- Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Яніна |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ya nina grec Iwannina misto na zahodi Greciyi na berezi ozera Yanina stolicya nomu Ya nina i golovne misto istoriko geografichnoyi oblasti Epir Naselennya 70 203 cholovik Yanina Iwannina Yanina Koordinati 39 40 pn sh 20 51 sh d 39 667 pn sh 20 850 sh d 39 667 20 850 KrayinaGreciya Decentr administraciyaAdministraciya Epiru i Zahidnoyi MakedoniyiPeriferiyaEpirPerif odinicyaYanina Kolishni admin odinici RegionEpir NomYaninaRoztashuvannya na mapi nomu Uryad merNikolaos Godas Plosha Povna 47 440 km Visota nad r m 480 m Naselennya 2001 Usogo 70 203 Chasovij poyas EET EEST UTC 2 3 Poshtovij kod 45x xx Telefonnij kod i 26510 Avto IN Vebsajt www ioannina gr U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yanina znachennya IstoriyaZa svidchennyami arheologichnih znahidok pradavnogo poselennya u pecheri poblizu suchasnogo nevelichkogo selisha Kastricya pershi poselennya lyudini datuyutsya doboyu paleolitu blizko 38 000 rokiv tomu Vizantiya Vlasne misto Yanina bulo zasnovane blizko 510 r vizantijskim imperatorom Yustinianom I i bulo nazvane Yaninoyu grec Iwannina adzhe pokrovitelem mista buv viznanij Svyatij Ioann misto vpershe zgaduyetsya u 527 r istorikom Prokopiyem yakij opisuye zasnuvannya mista Prote oficijna zgadka nazvi Yanina datuyetsya 879 rokom v Aktah Konstantinopolskih a same Akt Sinodu 879 roku zgaduye Zahariyu yepiskopa Yanini Za carya Samuyila misto stalo chastinoyu Bolgarskoyi imperiyi Isnuye zgadka pro yepiskopa mista Yanina yakij pidporidkovuvsya avtokefalnomu bolgarskomu arhiyepiskopu Ohrida datovana 1020 rokom u dokumentah imperatora Vasilya II 1082 roku misto bulo zavojovane normanami pid provodom knyazya Antiohiyi Shopravda yim Yanina zavdyachuvala vidbudovoyu miskih ukriplen abi vidbiti nastup Oleksiya I Komnina Epirske carstvo U 13 stolitti stvorennya Epirskogo carstva spriyalo rozvitku ta dobrobutu Yanini yaka stala drugim za velichinoyu ta znachimistyu mistom pislya stolici mista Arta Zasnovnik cartva oseliv tut rodini vizantijskih bizhenciv takih yak Filantropi Stratigopuli ta inshi yaki vtekli z Konstantinopolya pislya padinnya mista pid natiskom hrestonosciv Chetvertogo hrestovogo pohodu a piznishe i bolgar pid provodom Ci znatni rodini bizhenciv spilno z miscevoyu znattyu vzyali na sebe upravlinnya Yaninoyu j 1318 roku vidkololisya vid Arti Togo zh roku Yanina stala piddanoyu vizantijskogo imperatora Andronika II Paleologa a trohi piznishe serbiv yaki rozshirili svoyu teritoriyu za rahunok Vizantiyi ta Bolgarskoyi imperiyi Vizantijskij imperator nadav ryad pilg administrativnih ekonomichnih duhovnih dlya meshkanciv Yanini Ci privileyi buli zberezheni j serbami tozh u rezultati Yanina dosyagla visokogo ekonomichnogo ta kulturnogo rivnya u nastupni stolittya Misto procvitalo i nezabarom stalo vazhlivim finansovim ta duhovno osvitnim centrom 1367 roku serb stav novim pravitelem Yanini a pislya nogo mistom upravlyali Isaya Bountelmonti 1385 1411 ta Karlo I Tokko 1411 1430 Osmanska doba Smert Tokko 1430 roku oznamenuvala padinnya Yanini pid natiskom Osmanskoyi imperiyi yaka shopravda nadala mistu pevni privileyi v obmin na jogo povne pidporyadkuvannya 1611 roku spalahnulo selyanske povtannya pid kerivnictvom yepiskopa Larisi V rezultati misto vtratilo svoyi privileyi a vsih hristiyan vignali z mista Popri cej udar misto zumilo vidnovitisya Jogo meshkanci prodovzhuvali aktivnu komercijnu ta remisnichu diyalnist sho dozvolyala yim torguvati z velikimi yevropejskimi torgovelnimi centrami yak Veneciya ta Livorno de kupci z Yanini navit promoglis stvoriti ta sporuditi budivlyu vlasnogo komercijnogo banku U toj zhe chas voni pidtrimuvali tisni ekonomichni ta intelektualni zv yazki z batkivshinoyu i zasnuvali nizku blagodijnih ta navchalnih zakladiv 1789 roku misto stalo rezidenciyeyu ta centrom vilayetu yakij vklyuchiv uves pivnichnij zahid Greciyi Fessaliyu chastinu Evbeyi ta Peloponnes Vlasne Ali pasha musulmanin albanec buv odniyeyu z najvplivovishih personalij 18 stolittya u regioni pidtrimuvav diplomatichni vidnosini iz yevropejskimi liderami Stabilnist yaku vin prinis regionu stala dobrim gruntom dlya poyavi pershih figur majbutnoyi Greckoyi revolyuciyi yak Georgios Karaiskakis Odissej Andrutsos ta Markos Bocaris Sam Ali pasha namagavsya porvati iz Portoyu Prote koli 1821 roku spalahnula Grecka revolyuciya jogo ogolosili vinnim u derzhavnij zradi i Yaninu otochila turecka armiya Cherez dva roki Ali pasha bude pidstupno vbitij Novitnya istoriya Deportaciya yevreyiv z Yanini 1944 r 1869 r bilsha chastina Yanina bula znishena vognem Rozpochalas grandiozna rekonstrukciya zavdyaki iniciativi Ahmet Rashim pashi prefekta Yanini Takozh znachnu finansovu pidtrimku zdijsnyuvali vihidci z Yanini o prozhivali v Yevropi Po zavershennyu Balkanskih voyen Yanina bula vklyuchena do skladu nezalezhnoyi Greciyi 21 lyutogo 1913 r U majbutnomu misto ne ominuli Maloazijska katastrofa ta podalshij obmin naselennyam 1944 roku nacisti vivezli bilshist yevrejskoyi gromadi mista do konctaboru Aushvic reshta yevreyiv buli vbiti chi zakatovani u Yanini NaselennyaRik Misto Municipalitet 1981 44 829 1991 56 699 63 725 2001 61 629 70 203KulturaFragment Yaninskoyi forteci V misti bazuyutsya ta Najbilsha turistichna atrakciya Yaninska fortecya Sport Klub Liga Majdanchik Mistkist Zasnovanij PAS Yanina Beta Etniki futbol stadion Zosimades 7 500 1966TransportMisto obslugovuye Nacionalnij aeroport Yanina Car Pirr nazvanij na chest carya Pirra Epirskogo Regionalni avialiniyi Air Sea Lines 15 grudnya 2006 u Wayback Machine spoluchayut Yaninu iz ostrovom Kerkira nacionalni aviaperevizniki Aegean Airlines Athens Airways Olympic Air z Afinami Avtomagistral Egnatiya Odos spoluchaye Yaninu iz mistami Zahidnoyi Makedoniyi Centralnoyi Makedoniyi Shidnoyi Makedoniyi ta Frakiyi zokrema z Afinami Patrami ta Salonikami Shodenni avtobusni marshruti Yanina Afini ta Yanina Saloniki UrodzhenciHristos Adamidis 1885 1949 odin z pioneriv greckoyi aviaciyi uchasnik Balkanskih voyen 1912 1913 rokiv general aviaciyi PrimitkiDeite th Dioikhtikh Diairesh Ministerstvo vnutrishnih sprav decentralizaciyi ta elektronnogo upravlinnya Greciyi gr www ypes gr Procitovano 9 veresnya 2009 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yanina