Янка Мавр (біл. Янка Мавр, справжнє ім'я Іван Михайлович Федоров, біл. Іван Міхайлавіч Фёдараў, 29 квітня (10 травня) 1883, Лібава — 3 серпня 1971, Мінськ) — білоруський радянський письменник-фантаст, автор дитячої та пригодницької літератури, драматург, есперантист та перекладач. Вважається зачинателем білоруської дитячої літератури, а також автором першої фантастичної повісті білоруською мовою.
Янка Мавр | ||||
---|---|---|---|---|
біл. Янка Маўр | ||||
Янка Мавр на зустрічі з піонерами СШ № 44 м. Мінська | ||||
Ім'я при народженні | Іван Міхайлавіч Фёдараў | |||
Псевдонім | Янка Мавр | |||
Народився | 29 квітня (10 травня) 1883 Лібава | |||
Помер | 3 серпня 1971 (88 років) Мінськ | |||
Поховання | Східне кладовище | |||
Країна | Російська імперія Білоруська РСР | |||
Національність | білорус | |||
Діяльність | прозаїк, перекладач | |||
Alma mater | d | |||
Мова творів | білоруська | |||
Роки активності | 1927–1971 | |||
Напрямок | проза | |||
Жанр | повість, роман, оповідання, фантастичні твори, дитяча література | |||
Magnum opus | ||||
Членство | СП СРСР | |||
Партія | КПРС | |||
Діти (0) | d, d і d | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Янка Мавр у Вікісховищі | ||||
Біографія
Ранні роки життя і початок педагогічної діяльності
Іван Михайлович Федоров народився в 1883 році в портовому місті Лібава, в якому на той час працював його батько, відставний солдат, який разом із родиною перебрався до цього прибалтійського міста в пошуках роботи. Після ранньої смерті батька (Івану на цей час виповнилось 8 років) майбутній письменник з матір'ю повернулись у її рідне село Ковенської губернії. Під час проживання в рідному селі матері сім'я дуже бідувала, деякий час матері з сином доводилось навіть жебракувати. Після закінчення початкової школи в селі майбутній письменник вступив до ремісничого училища в Ковно, під час навчання в якому він захопився читанням художньої літератури, особливо пригодницької. Після закінчення навчання в ремісничому училищі у 1899 році Іван Федоров вступив до вчительської семінарії в Поневежі. Цей навчальний заклад майбутній письменник не закінчив, оскільки був виключений із семінарії у 1902 році з останнього курсу за вільнодумство та «сумніви в релігії». Проте за короткий час, у 1903 році, він усе-таки здав екстерном випускні екзамени за курс семінарії, після чого розпочав працювати вчителем у селі біля Поневежа. За короткий час Івана Федорова перевели до школи в селі Битча неподалік Борисова. У 1906 році молодий учитель разом із іншим відомим у майбутньому білоруським письменником Якубом Коласом бере участь у нелегальному загальнобілоруському учительському з'їзді біля села , і за це його невдовзі звільняють з роботи. У зв'язку з відсутністю роботи Іван Федоров прийняв пропозицію священника із села Битча Федора Адамовича стати приватним учителем для трьох дітей його дочки Варвари, яка нещодавно овдовіла. Упродовж короткого часу Іван та Варвара покохали один одного, а в 1909 році повінчались. У цьому шлюбі народився перший син (у майбутньому відомий учений-фізик). З 1909 року Іван Федоров з родиною жив у селі Турець, а з 1911 році сім'я перебралась до Мінська, де Іван Федоров зумів влаштуватись на роботу вчителем приватної торгівельної школи. У 1915 році у сім'ї народився другий син Арсен. У 1917 році Іван Михайлович Федоров перейшов на роботу вчителем історії та географії у залізничній школі. У 1919 році в родині народилась дочка Олександра, проте за короткий час помирає дружина Івана Федорова Варвара. За рік майбутній письменник одружується вдруге на Стефаниді Шильонок, у шлюбі з якою в 1924 році народжується дочка Наталія.
Міжвоєнний період. Початок літературної діяльності
Після Жовтневого перевороту Іван Федоров працював у мінській залізничній школі № 25, одночасно став завідувачем відділу наркомату освіти БРСР, неодноразово був делегатом з'їздів та конференцій учителів, працював у оргкомітеті з організації профспілки учителів. У 1923 році він розпочав літературну діяльність, спочатку як автор статей та фейлетонів у газеті «Радянська Білорусія» та ленінградському журналі «Бегемот». Для себе Іван Федоров обрав незвичний літературний псевдонім «Янка Мавр», у якому ім'я було типове для білорусів, проте прізвище робило асоціації з темношкірими мешканцями Африки. У 1926—1927 році під цим псевдонімом письменник опублікував у журналі «Білоруський піонер» свою першу повість «Людина йде» (біл. Чалавек ідзе), в якій розповідалось про життя первісних людей, яка задумувалась автором початково як своєрідний навчальний посібник про життя первісних людей. Ця повість користувалась великою популярністю серед юних читачів, які у листах до редакції журналу неодноразово просили надрукувати продовження повісті. У 1927 році вийшла друком також низка оповідань письменника, які пізніше увійшли до його першої авторської збірки творів «Сльози Тубі» (біл. Слёзы Тубі).У 1927 році вийшов також перший фантастичний твір письменника «Мандрівка по зірках» (біл. Вандраванне па зорках), опублікований у журналі «Беларускі піянер». У 1928 році вийшла друком наступна повість Янки Мавра «У країні райського птаха» (біл. У краіне райскай птушкі), наступна повість письменника «Син води» (біл. Сын вады) вийшла друком також у 1928 році. Обидві ці повісті написані в пригодницькому жанрі, та описують боротьбу пригноблених народів, зокрема Нової Гвінеї та Вогняної Землі за свої права. У 1930 році виходить друком найвідоміший твір Янки Мавра — повість (біл. Палескія рабінзоны), у якому описується подорож двох хлопців по лісах та болотах білоруського Полісся. Сам письменник про повість висловився, що вона дала можливість молоді та дітям відчути, що романтика є не лише десь у далеких країнах, а недалеко від дому, окрім того, у близькій від дому місцевості можна зустріти тварину, що зустрічається у світі рідше, ніж слони і тигри. Повість відразу здобула велику популярність як у Білорусі, так і в інших республіках СРСР, і на її основі письменник написав сценарій до однойменного художнього фільму, який вийшов на екрани в 1934 році. З 1930 року Іван Федоров перейшов на роботу до Державного видавництва Білорусі, де працював до 1936 року.
У 1930 році виходить друком перший роман Янки Мавра , яка розповідає про боротьбу жителів Яви проти європейських колонізаторів. Назву цього роману письменник взяв із назви популярної на той час новели Стефана Цвейга, а ідеєю твору стало повідомлення з французького часопису мовою есперанто, якою вільно володів Янка Мавр. Матеріали для написання роману письменник отримував як від есперантистів на території Індонезії, так і від нідерландських есперантистів.
У 1932 році виходить друком повість з елементами фантастики про життя білоруського села «Повість майбутніх днів» (біл. Аповесць будучых дзён), яку частина літературних критиків відносять до фантастики близького прицілу, оскільки в ній розповідається про неймовірний розвиток техніки в радянському сільському господарстві та значне покращення матеріального становища жителів радянського села в недалекому майбутньому.
У 1934 році уперше опублікована науково-фантастична повість «ТВТ», яка мала початково підзаголовок «оповідання про те, як молоді герої збунтувались проти речей і збили з пантелику дядька Данила, тітку Марію, навіть міліціонера і, накінець, увесь світ; як вони навчились бачити те, чого не бачать інші, та як Цибук добував окуляри» (біл. апавяданне пра тое, як маладыя героі ўзбунтаваліся супраць рэчаў і збілі з панталыку дзядзьку Данілу, цётку Мар'ю, нават міліцыянера і, нарэшце, увесь свет; як яны навучыліся бачыць тое, чаго другія не бачаць, і як Цыбук здабываў ачкі). У повісті розповідалось про школярів, які об'єднались у Товариство Войовничих Техніків (скорочено ТВТ), та самостійно роблять різні технічні винаходи. Ця повість перемогла на першому всебілоруському конкурсі дитячої книги, після чого «ТВТ» відмічено в доповіді Самуїла Маршака на І з'їзді письменників СРСР як один із кращих творів дитячої літератури. Ця повість спричинила появу стихійного руху товариств войовничих техніків у різних містах, не лише Білорусі, а й інших радянських республік, ще за кілька років до появи . Поява стихійного дитячого руху, не регламентованого керівними вказівками зверху, спричинило опір керівників освіти тогочасного СРСР, і він поступово згорнув свою діяльність. У довоєнний час Янка Мавр написав також антирелігійну повість-памфлет «Подорож у пекло» (біл. Падарожжа ў пекла) та дві п'єси — «Помилка» (біл. Памылка) та «Хата скраю» (біл. Аповесць будучых дзён). Після початку сталінських репресій письменник також отримав повістку до органів держбзпеки, проте слідчий, дізнавшись, що Іван Федоров і Янка Мавр це одна й та ж сама людина, відразу ж відпустив письменника, повідомивши, що Янка Мавр це його улюблений письменник.
Під час німецько-радянської війни
Після початку німецько-радянської війни Янка Мавр виїхав разом із родиною в евакуацію, спочатку в Новосибірськ, а пізніше в Алма-Ату. Письменник важко пережив розставання з рідною землею, жив у евакуації майже без засобів на існування. Для того, щоб утримувати родину, він був вимушений займатися ремонтом взуття, а також брав участь у масових зйомках на кіностудії. У 1943 році він перебрався до Москви, де тривалий час лікувався від водянки. Повернувся до Мінська лише після того, як його зайняли радянські війська. Після повернення до Білорусі Янка Мавр займався збором і редагуванням спогадів дітей, які пережили німецьку окупацію, які вийшли під назвою «Ніколи не забудемо» (біл. Ніколі не забудзем), а також написав кілька оповідань про трагічну долю дітей під час німецько-радянської війни.
Післявоєнний час і останні роки життя
У післявоєнний час Янка Мавр продовжив як написання фантастичної літератури, так і книг для дітей. У 1948 році він видав першу частину автобіографічної повісті «Шлях із темряви» (біл. Шлях з цемры), друга й третя частини повісті вийшли друком у 1956 і 1957 роках. У 1954 році письменник видає фантастичну повість «Фантомобіль професора Циляковського» (біл. Фантамабіль прафесара Цылякоўскага), у якій розповідається про винахід професором Циляковським (у прізвищі якого вгадується дещо перероблене прізвище відомого вченого Костянтина Едуардовича Ціолковського) новітнього транспортного засобу, який може пересуватися за допомогою сили фантазії, тому для покращення його роботи в його екіпажі знаходяться діти, оскільки у них фантазія значно вища. і вони дають більше енергії двигуну цього автомобіля.
В останні роки свого життя письменник важко хворів, майже втратив зір. Помер Янка Мавр у 1971 році в Мінську, похований письменник на міському Східному кладовищі. Незавершеними залишились роман «Дівчина-мати» (біл. Дзяўчына-маці), у якому розповідається, як білоруська дівчина під час війни взяла з гетто дівчинку, видаючи її за свою дочку; а також фантастичний роман «Останні з Еріди» (біл. Апошнія з Эрыды).
Переклади
Твори Янки Мавра перекладені російською, українською, вірменською, таджицькою, литовською, польською, чеською, англійською мовами, низка його творів перекладена також іншими мовами. Окрім цього, сам письменник переклав на білоруську мову низку творів іншомовних письменників, переважно пригодницької тематики: Жуля Верна, Марка Твена, Редьярда Кіплінга, Віктора Гюго, Ганса Крістіана Андерсена, Михайла Пришвіна, Антона Чехова, Аркадія Гайдара, Дмитра Маміна-Сибіряка, Фенімора Купера, Томаса Майна Ріда.
Захоплення
Янка Мавр був одним із засновників есперантистського руху в Білорусі, розпочав вивчати мову есперанто ще в 1904 році. Саме завдяки знанню есперанто він краще знаходив матеріали для своїх творів про далекі країни, листуючись з есперантистами з інших країн, а тему до свого роману письменник узяв із французького есперантистського журналу. Янка Мавр також захоплювався спіритизмом, і часто влаштовував у себе вдома спіритичні сеанси.
Особисте життя
Письменник уперше дружився у 1909 році на вдові, яка мала трьох дітей. У цьому шлюбі народився троє дітей, у тому числі перший син (у майбутньому відомий учений-фізик). У 1919 році, невдовзі після народження третьої спільної дитини, дружина Янки Мавра помирає, і за рік майбутній письменник одружується вдруге на Стефаниді Шильонок, у шлюбі з якою в 1924 році народжується дочка Наталія.
Янка Мавр ще в 1906 році познайомився з Якубом Коласом, після чого тривалий час підтримував з ним дружні відносини. Під час німецько-радянської війни, знаходячись у евакуації в різних містах, вони часто листувались. Пізніше син Якуба Коласа одружився з дочкою Янки Мавра Наталією, і два білоруські письменники мали трьох спільних онуків.
Нагороди
Янка Мавр двічі нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, а також орденом «Знак Пошани». Тричі — у 1930, 1934 і 1940 роках — письменник отримував премії на Всебілоруському конкурсі дитячої книги. У 1968 році отримав звання заслуженого діяча культури БРСР. Посмертно, у 1972 році, письменник отримав Державну премію БРСР, яку його син Федір передав у радянський фонд миру.
Вшанування пам'яті
На честь Янки Мавра названі вулиці у Мінську і Пінську. Іменем Янки Мавра названа Мінська обласна дитяча бібліотека. З 1993 року в Білорусі присуджується премія імені Янки Мавра за кращий літературний твір для дітей.
Бібліографія
Збірки
- 1930 — Слёзы Тубі
- 1947 — Вакол свету
- 1951 — Апавяданні
- 1952 — Выбраныя творы
- 1954 — Аповесці і апавяданні
- 1957 — За тридевять земель
- 1960 — Збор твораў у двух тамах
- 1960 — Человек идет
- 1962 — Сын воды; В стране райской птицы; Амок
- 1968 — Путь из тьмы
- 1969 — Апавяданні і аповесць
- 1971 — Полесские робинзоны; ТВТ
- 1975—1976 — Збор твораў у чатырох тамах
Романи
- 1929 — Амок
Повісті
- 1926 — Чалавек ідзе
- 1928 — У краіне райскай птушкі
- 1928 — Сын вады
- 1929 — Пекла
- 1930 — Палескія робінзоны
- 1932 — Аповесць будучых дзён
- 1934 — ТВТ, або апавяданне пра тое, як маладыя героі ўзбунтаваліся супраць рэчаў і збілі з панталыку дзядзьку Данілу, цётку Мар'ю, нават міліцыянера і, нарэшце, увесь свет; як яны навучыліся бачыць тое, чаго другія не бачаць, і як Цыбук здабываў ачкі
- 1946 — Крывы шлях
- 1948—1957 — Шлях з цемры
- 1954 — Фантамабіль прафесара Цылякоўскага
Оповідання
- 1927 — Піонэрскія казкі
- 1927 — Слёзы Тубі
- 1927 — Недарэчныя апавяданьні
- 1927 — Лацароні
- 1927 — Звяры на караблі
- 1927 — Незвычайная прынада
- 1928 — Помста кошкі
- 1928 — Полымя смерці
- 1929 — Сымонка-рызыкант
- 1929 — Школа ў паходзе
- 1930 — У цясніне
- 1931 — Савецкая кватэра
- 1932 — Драўлянае апавяданьне
- 1932 — Чужаземец
- 1932 — Заморскія казкі
- 1935 — Казка пра смелага акцябронка Рому
- 1936 — Спартак
- 1937 — Мая ёлка
- 1939 — Каршун
- 1939 — Сям'я
- 1939 — Бярозавы конь
- 1939 — Падарожжа ад школы да дому
- 1939 — Справа пятага «Б»
- 1939 — Новае жыццё
- 1939 — Чэснае піянерскае
- 1940 — Начальнік артылерыі
- 1941 — Як Соня па доктара хадзіла
- 1941 — На крызе
- 1945 — Дзве праўды
- 1945 — Вялікі паварот
- 1945 — Васілёк
- 1945 — Багіра
- 1945 — Пра самурайскі дух…
- 1945 — Шчасце
- 1946 — Яно
- 1946 — Драўляная лыжка
- 1946 — Пстрык
- 1946 — Завошта?
- 1946 — На парозе будучыні
- 1946 — Максімка
- 1947 — Невядомы герой
- 1947 — Два прыяцелі
- 1947 — Маленькае непаразуменне
- 1947 — Дыпламатыя
- 1947 — Мілы дзядуля!
- 1947 — Своесаблівы бізнес
- 1947 — Юбілейны дзед
- 1948 — Віцеў экспанат
- 1948 — Гісторыя аднаго шэфства
- 1948 — Пасылка
- 1949 — Мікробы — правакатары
- 1950 — Застрахаваўся
- 1951 — Шапка
- 1951 — Дом пры дарозе
- 1951 — Запіска
- 1951 — Васька Жукаў
- 1952 — Цётка Эмілія
- 1954 — Апошні вылет
- 1960 — Падарожжа вакол дома
- 1964 — Здабыча
- 1969 — Пра бульбу
- 1969 — Раненне
- 1977 — Зімовая кватэра
Примітки
- Сегодня — день рождения Янки Мавра. Интересные факты о писателе в нашей видеографике [ 13 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Янка Мавр (1883—1971) [ 13 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Янка Мавр. Капитан детских странствий [ 13 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Янка Мавр в детстве просил подаяния [ 1 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Янка Маўр агульнапрызнаны «Бацька» беларускай дзіцячай літаратуры, прышоў у яе ў другой палове 20-х гадоў [ 14 грудня 2019 у Wayback Machine.] (біл.)
- Слёзы Тубі [ 13 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Янка Мавр «Вандраванне па зорках» [ 13 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Мавр Янка [ 15 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Найден первый белорусский научно-популярный рассказ [ 15 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Маўр-Дзя-Дун — «сватку» Якубу: «Здаецца мне, што гэта Колас» [ 8 квітня 2022 у Wayback Machine.] (біл.)
- Сын Якуба Коласа Михась Мицкевич: За годы тюрьмы у отца выработалась привычка — не лезть и не болтать[недоступне посилання] (рос.)
Посилання
- Янка Мавр на LiveLib [ 13 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Янка Мавр на сайті fantlab.ru [ 13 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Янка Мавр
- Мавр Янка
- Янка Мавр на сайті kino-teatr.ru [ 13 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ivan Fedorov znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fedorov Yanka Mavr bil Yanka Mavr spravzhnye im ya Ivan Mihajlovich Fedorov bil Ivan Mihajlavich Fyodaray 29 kvitnya 10 travnya 1883 18830510 Libava 3 serpnya 1971 Minsk biloruskij radyanskij pismennik fantast avtor dityachoyi ta prigodnickoyi literaturi dramaturg esperantist ta perekladach Vvazhayetsya zachinatelem biloruskoyi dityachoyi literaturi a takozh avtorom pershoyi fantastichnoyi povisti biloruskoyu movoyu Yanka Mavrbil Yanka MayrYanka Mavr na zustrichi z pionerami SSh 44 m MinskaIm ya pri narodzhenniIvan Mihajlavich FyodarayPsevdonimYanka MavrNarodivsya29 kvitnya 10 travnya 1883 1883 05 10 LibavaPomer3 serpnya 1971 1971 08 03 88 rokiv MinskPohovannyaShidne kladovisheKrayina Rosijska imperiya Biloruska RSRNacionalnistbilorusDiyalnistprozayik perekladachAlma materdMova tvorivbiloruskaRoki aktivnosti1927 1971NapryamokprozaZhanrpovist roman opovidannya fantastichni tvori dityacha literaturaMagnum opusChlenstvoSP SRSRPartiyaKPRSDiti 0 d d i dAvtografNagorodi Yanka Mavr u VikishovishiBiografiyaRanni roki zhittya i pochatok pedagogichnoyi diyalnosti Ivan Fedorov Ya Mavr seminarist Panevezhskoyi uchitelskoyi seminariyi Ivan Fedorov pomichnik uchitelya pochatkovoyi shkoli mistechka Nove Mesto Litva Ivan Mihajlovich Fedorov narodivsya v 1883 roci v portovomu misti Libava v yakomu na toj chas pracyuvav jogo batko vidstavnij soldat yakij razom iz rodinoyu perebravsya do cogo pribaltijskogo mista v poshukah roboti Pislya rannoyi smerti batka Ivanu na cej chas vipovnilos 8 rokiv majbutnij pismennik z matir yu povernulis u yiyi ridne selo Kovenskoyi guberniyi Pid chas prozhivannya v ridnomu seli materi sim ya duzhe biduvala deyakij chas materi z sinom dovodilos navit zhebrakuvati Pislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli v seli majbutnij pismennik vstupiv do remisnichogo uchilisha v Kovno pid chas navchannya v yakomu vin zahopivsya chitannyam hudozhnoyi literaturi osoblivo prigodnickoyi Pislya zakinchennya navchannya v remisnichomu uchilishi u 1899 roci Ivan Fedorov vstupiv do vchitelskoyi seminariyi v Ponevezhi Cej navchalnij zaklad majbutnij pismennik ne zakinchiv oskilki buv viklyuchenij iz seminariyi u 1902 roci z ostannogo kursu za vilnodumstvo ta sumnivi v religiyi Prote za korotkij chas u 1903 roci vin use taki zdav eksternom vipuskni ekzameni za kurs seminariyi pislya chogo rozpochav pracyuvati vchitelem u seli bilya Ponevezha Za korotkij chas Ivana Fedorova pereveli do shkoli v seli Bitcha nepodalik Borisova U 1906 roci molodij uchitel razom iz inshim vidomim u majbutnomu biloruskim pismennikom Yakubom Kolasom bere uchast u nelegalnomu zagalnobiloruskomu uchitelskomu z yizdi bilya sela i za ce jogo nevdovzi zvilnyayut z roboti U zv yazku z vidsutnistyu roboti Ivan Fedorov prijnyav propoziciyu svyashennika iz sela Bitcha Fedora Adamovicha stati privatnim uchitelem dlya troh ditej jogo dochki Varvari yaka neshodavno ovdovila Uprodovzh korotkogo chasu Ivan ta Varvara pokohali odin odnogo a v 1909 roci povinchalis U comu shlyubi narodivsya pershij sin u majbutnomu vidomij uchenij fizik Z 1909 roku Ivan Fedorov z rodinoyu zhiv u seli Turec a z 1911 roci sim ya perebralas do Minska de Ivan Fedorov zumiv vlashtuvatis na robotu vchitelem privatnoyi torgivelnoyi shkoli U 1915 roci u sim yi narodivsya drugij sin Arsen U 1917 roci Ivan Mihajlovich Fedorov perejshov na robotu vchitelem istoriyi ta geografiyi u zaliznichnij shkoli U 1919 roci v rodini narodilas dochka Oleksandra prote za korotkij chas pomiraye druzhina Ivana Fedorova Varvara Za rik majbutnij pismennik odruzhuyetsya vdruge na Stefanidi Shilonok u shlyubi z yakoyu v 1924 roci narodzhuyetsya dochka Nataliya Mizhvoyennij period Pochatok literaturnoyi diyalnosti Pislya Zhovtnevogo perevorotu Ivan Fedorov pracyuvav u minskij zaliznichnij shkoli 25 odnochasno stav zaviduvachem viddilu narkomatu osviti BRSR neodnorazovo buv delegatom z yizdiv ta konferencij uchiteliv pracyuvav u orgkomiteti z organizaciyi profspilki uchiteliv U 1923 roci vin rozpochav literaturnu diyalnist spochatku yak avtor statej ta fejletoniv u gazeti Radyanska Bilorusiya ta leningradskomu zhurnali Begemot Dlya sebe Ivan Fedorov obrav nezvichnij literaturnij psevdonim Yanka Mavr u yakomu im ya bulo tipove dlya bilorusiv prote prizvishe robilo asociaciyi z temnoshkirimi meshkancyami Afriki U 1926 1927 roci pid cim psevdonimom pismennik opublikuvav u zhurnali Biloruskij pioner svoyu pershu povist Lyudina jde bil Chalavek idze v yakij rozpovidalos pro zhittya pervisnih lyudej yaka zadumuvalas avtorom pochatkovo yak svoyeridnij navchalnij posibnik pro zhittya pervisnih lyudej Cya povist koristuvalas velikoyu populyarnistyu sered yunih chitachiv yaki u listah do redakciyi zhurnalu neodnorazovo prosili nadrukuvati prodovzhennya povisti U 1927 roci vijshla drukom takozh nizka opovidan pismennika yaki piznishe uvijshli do jogo pershoyi avtorskoyi zbirki tvoriv Slozi Tubi bil Slyozy Tubi U 1927 roci vijshov takozh pershij fantastichnij tvir pismennika Mandrivka po zirkah bil Vandravanne pa zorkah opublikovanij u zhurnali Belaruski piyaner U 1928 roci vijshla drukom nastupna povist Yanki Mavra U krayini rajskogo ptaha bil U kraine rajskaj ptushki nastupna povist pismennika Sin vodi bil Syn vady vijshla drukom takozh u 1928 roci Obidvi ci povisti napisani v prigodnickomu zhanri ta opisuyut borotbu prignoblenih narodiv zokrema Novoyi Gvineyi ta Vognyanoyi Zemli za svoyi prava U 1930 roci vihodit drukom najvidomishij tvir Yanki Mavra povist bil Paleskiya rabinzony u yakomu opisuyetsya podorozh dvoh hlopciv po lisah ta bolotah biloruskogo Polissya Sam pismennik pro povist vislovivsya sho vona dala mozhlivist molodi ta dityam vidchuti sho romantika ye ne lishe des u dalekih krayinah a nedaleko vid domu okrim togo u blizkij vid domu miscevosti mozhna zustriti tvarinu sho zustrichayetsya u sviti ridshe nizh sloni i tigri Povist vidrazu zdobula veliku populyarnist yak u Bilorusi tak i v inshih respublikah SRSR i na yiyi osnovi pismennik napisav scenarij do odnojmennogo hudozhnogo filmu yakij vijshov na ekrani v 1934 roci Z 1930 roku Ivan Fedorov perejshov na robotu do Derzhavnogo vidavnictva Bilorusi de pracyuvav do 1936 roku U 1930 roci vihodit drukom pershij roman Yanki Mavra yaka rozpovidaye pro borotbu zhiteliv Yavi proti yevropejskih kolonizatoriv Nazvu cogo romanu pismennik vzyav iz nazvi populyarnoyi na toj chas noveli Stefana Cvejga a ideyeyu tvoru stalo povidomlennya z francuzkogo chasopisu movoyu esperanto yakoyu vilno volodiv Yanka Mavr Materiali dlya napisannya romanu pismennik otrimuvav yak vid esperantistiv na teritoriyi Indoneziyi tak i vid niderlandskih esperantistiv U 1932 roci vihodit drukom povist z elementami fantastiki pro zhittya biloruskogo sela Povist majbutnih dniv bil Apovesc buduchyh dzyon yaku chastina literaturnih kritikiv vidnosyat do fantastiki blizkogo pricilu oskilki v nij rozpovidayetsya pro nejmovirnij rozvitok tehniki v radyanskomu silskomu gospodarstvi ta znachne pokrashennya materialnogo stanovisha zhiteliv radyanskogo sela v nedalekomu majbutnomu U 1934 roci upershe opublikovana naukovo fantastichna povist TVT yaka mala pochatkovo pidzagolovok opovidannya pro te yak molodi geroyi zbuntuvalis proti rechej i zbili z panteliku dyadka Danila titku Mariyu navit milicionera i nakinec uves svit yak voni navchilis bachiti te chogo ne bachat inshi ta yak Cibuk dobuvav okulyari bil apavyadanne pra toe yak maladyya geroi yzbuntavalisya suprac rechay i zbili z pantalyku dzyadzku Danilu cyotku Mar yu navat milicyyanera i nareshce uves svet yak yany navuchylisya bachyc toe chago drugiya ne bachac i yak Cybuk zdabyvay achki U povisti rozpovidalos pro shkolyariv yaki ob yednalis u Tovaristvo Vojovnichih Tehnikiv skorocheno TVT ta samostijno roblyat rizni tehnichni vinahodi Cya povist peremogla na pershomu vsebiloruskomu konkursi dityachoyi knigi pislya chogo TVT vidmicheno v dopovidi Samuyila Marshaka na I z yizdi pismennikiv SRSR yak odin iz krashih tvoriv dityachoyi literaturi Cya povist sprichinila poyavu stihijnogo ruhu tovaristv vojovnichih tehnikiv u riznih mistah ne lishe Bilorusi a j inshih radyanskih respublik she za kilka rokiv do poyavi Poyava stihijnogo dityachogo ruhu ne reglamentovanogo kerivnimi vkazivkami zverhu sprichinilo opir kerivnikiv osviti togochasnogo SRSR i vin postupovo zgornuv svoyu diyalnist U dovoyennij chas Yanka Mavr napisav takozh antireligijnu povist pamflet Podorozh u peklo bil Padarozhzha y pekla ta dvi p yesi Pomilka bil Pamylka ta Hata skrayu bil Apovesc buduchyh dzyon Pislya pochatku stalinskih represij pismennik takozh otrimav povistku do organiv derzhbzpeki prote slidchij diznavshis sho Ivan Fedorov i Yanka Mavr ce odna j ta zh sama lyudina vidrazu zh vidpustiv pismennika povidomivshi sho Yanka Mavr ce jogo ulyublenij pismennik Pid chas nimecko radyanskoyi vijni Pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni Yanka Mavr viyihav razom iz rodinoyu v evakuaciyu spochatku v Novosibirsk a piznishe v Alma Atu Pismennik vazhko perezhiv rozstavannya z ridnoyu zemleyu zhiv u evakuaciyi majzhe bez zasobiv na isnuvannya Dlya togo shob utrimuvati rodinu vin buv vimushenij zajmatisya remontom vzuttya a takozh brav uchast u masovih zjomkah na kinostudiyi U 1943 roci vin perebravsya do Moskvi de trivalij chas likuvavsya vid vodyanki Povernuvsya do Minska lishe pislya togo yak jogo zajnyali radyanski vijska Pislya povernennya do Bilorusi Yanka Mavr zajmavsya zborom i redaguvannyam spogadiv ditej yaki perezhili nimecku okupaciyu yaki vijshli pid nazvoyu Nikoli ne zabudemo bil Nikoli ne zabudzem a takozh napisav kilka opovidan pro tragichnu dolyu ditej pid chas nimecko radyanskoyi vijni Pislyavoyennij chas i ostanni roki zhittya U pislyavoyennij chas Yanka Mavr prodovzhiv yak napisannya fantastichnoyi literaturi tak i knig dlya ditej U 1948 roci vin vidav pershu chastinu avtobiografichnoyi povisti Shlyah iz temryavi bil Shlyah z cemry druga j tretya chastini povisti vijshli drukom u 1956 i 1957 rokah U 1954 roci pismennik vidaye fantastichnu povist Fantomobil profesora Cilyakovskogo bil Fantamabil prafesara Cylyakoyskaga u yakij rozpovidayetsya pro vinahid profesorom Cilyakovskim u prizvishi yakogo vgaduyetsya desho pereroblene prizvishe vidomogo vchenogo Kostyantina Eduardovicha Ciolkovskogo novitnogo transportnogo zasobu yakij mozhe peresuvatisya za dopomogoyu sili fantaziyi tomu dlya pokrashennya jogo roboti v jogo ekipazhi znahodyatsya diti oskilki u nih fantaziya znachno visha i voni dayut bilshe energiyi dvigunu cogo avtomobilya V ostanni roki svogo zhittya pismennik vazhko hvoriv majzhe vtrativ zir Pomer Yanka Mavr u 1971 roci v Minsku pohovanij pismennik na miskomu Shidnomu kladovishi Nezavershenimi zalishilis roman Divchina mati bil Dzyaychyna maci u yakomu rozpovidayetsya yak biloruska divchina pid chas vijni vzyala z getto divchinku vidayuchi yiyi za svoyu dochku a takozh fantastichnij roman Ostanni z Eridi bil Aposhniya z Erydy PerekladiTvori Yanki Mavra perekladeni rosijskoyu ukrayinskoyu virmenskoyu tadzhickoyu litovskoyu polskoyu cheskoyu anglijskoyu movami nizka jogo tvoriv perekladena takozh inshimi movami Okrim cogo sam pismennik pereklav na bilorusku movu nizku tvoriv inshomovnih pismennikiv perevazhno prigodnickoyi tematiki Zhulya Verna Marka Tvena Redyarda Kiplinga Viktora Gyugo Gansa Kristiana Andersena Mihajla Prishvina Antona Chehova Arkadiya Gajdara Dmitra Mamina Sibiryaka Fenimora Kupera Tomasa Majna Rida ZahoplennyaYanka Mavr buv odnim iz zasnovnikiv esperantistskogo ruhu v Bilorusi rozpochav vivchati movu esperanto she v 1904 roci Same zavdyaki znannyu esperanto vin krashe znahodiv materiali dlya svoyih tvoriv pro daleki krayini listuyuchis z esperantistami z inshih krayin a temu do svogo romanu pismennik uzyav iz francuzkogo esperantistskogo zhurnalu Yanka Mavr takozh zahoplyuvavsya spiritizmom i chasto vlashtovuvav u sebe vdoma spiritichni seansi Osobiste zhittyaYanka Mavr i Yakub Kolas razom iz spilnim pershim onukom Pismennik upershe druzhivsya u 1909 roci na vdovi yaka mala troh ditej U comu shlyubi narodivsya troye ditej u tomu chisli pershij sin u majbutnomu vidomij uchenij fizik U 1919 roci nevdovzi pislya narodzhennya tretoyi spilnoyi ditini druzhina Yanki Mavra pomiraye i za rik majbutnij pismennik odruzhuyetsya vdruge na Stefanidi Shilonok u shlyubi z yakoyu v 1924 roci narodzhuyetsya dochka Nataliya Yanka Mavr she v 1906 roci poznajomivsya z Yakubom Kolasom pislya chogo trivalij chas pidtrimuvav z nim druzhni vidnosini Pid chas nimecko radyanskoyi vijni znahodyachis u evakuaciyi v riznih mistah voni chasto listuvalis Piznishe sin Yakuba Kolasa odruzhivsya z dochkoyu Yanki Mavra Nataliyeyu i dva biloruski pismenniki mali troh spilnih onukiv NagorodiYanka Mavr dvichi nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora a takozh ordenom Znak Poshani Trichi u 1930 1934 i 1940 rokah pismennik otrimuvav premiyi na Vsebiloruskomu konkursi dityachoyi knigi U 1968 roci otrimav zvannya zasluzhenogo diyacha kulturi BRSR Posmertno u 1972 roci pismennik otrimav Derzhavnu premiyu BRSR yaku jogo sin Fedir peredav u radyanskij fond miru Vshanuvannya pam yatiNa chest Yanki Mavra nazvani vulici u Minsku i Pinsku Imenem Yanki Mavra nazvana Minska oblasna dityacha biblioteka Z 1993 roku v Bilorusi prisudzhuyetsya premiya imeni Yanki Mavra za krashij literaturnij tvir dlya ditej BibliografiyaZbirki 1930 Slyozy Tubi 1947 Vakol svetu 1951 Apavyadanni 1952 Vybranyya tvory 1954 Apovesci i apavyadanni 1957 Za tridevyat zemel 1960 Zbor tvoray u dvuh tamah 1960 Chelovek idet 1962 Syn vody V strane rajskoj pticy Amok 1968 Put iz tmy 1969 Apavyadanni i apovesc 1971 Polesskie robinzony TVT 1975 1976 Zbor tvoray u chatyroh tamah Romani 1929 Amok Povisti 1926 Chalavek idze 1928 U kraine rajskaj ptushki 1928 Syn vady 1929 Pekla 1930 Paleskiya robinzony 1932 Apovesc buduchyh dzyon 1934 TVT abo apavyadanne pra toe yak maladyya geroi yzbuntavalisya suprac rechay i zbili z pantalyku dzyadzku Danilu cyotku Mar yu navat milicyyanera i nareshce uves svet yak yany navuchylisya bachyc toe chago drugiya ne bachac i yak Cybuk zdabyvay achki 1946 Kryvy shlyah 1948 1957 Shlyah z cemry 1954 Fantamabil prafesara Cylyakoyskaga Opovidannya 1927 Pionerskiya kazki 1927 Slyozy Tubi 1927 Nedarechnyya apavyadanni 1927 Lacaroni 1927 Zvyary na karabli 1927 Nezvychajnaya prynada 1928 Pomsta koshki 1928 Polymya smerci 1929 Symonka ryzykant 1929 Shkola y pahodze 1930 U cyasnine 1931 Saveckaya kvatera 1932 Draylyanae apavyadanne 1932 Chuzhazemec 1932 Zamorskiya kazki 1935 Kazka pra smelaga akcyabronka Romu 1936 Spartak 1937 Maya yolka 1939 Karshun 1939 Syam ya 1939 Byarozavy kon 1939 Padarozhzha ad shkoly da domu 1939 Sprava pyataga B 1939 Novae zhyccyo 1939 Chesnae piyanerskae 1940 Nachalnik artyleryi 1941 Yak Sonya pa doktara hadzila 1941 Na kryze 1945 Dzve praydy 1945 Vyaliki pavarot 1945 Vasilyok 1945 Bagira 1945 Pra samurajski duh 1945 Shchasce 1946 Yano 1946 Draylyanaya lyzhka 1946 Pstryk 1946 Zavoshta 1946 Na paroze buduchyni 1946 Maksimka 1947 Nevyadomy geroj 1947 Dva pryyaceli 1947 Malenkae neparazumenne 1947 Dyplamatyya 1947 Mily dzyadulya 1947 Svoesablivy biznes 1947 Yubilejny dzed 1948 Vicey ekspanat 1948 Gistoryya adnago shefstva 1948 Pasylka 1949 Mikroby pravakatary 1950 Zastrahavaysya 1951 Shapka 1951 Dom pry daroze 1951 Zapiska 1951 Vaska Zhukay 1952 Cyotka Emiliya 1954 Aposhni vylet 1960 Padarozhzha vakol doma 1964 Zdabycha 1969 Pra bulbu 1969 Ranenne 1977 Zimovaya kvateraPrimitkiSegodnya den rozhdeniya Yanki Mavra Interesnye fakty o pisatele v nashej videografike 13 grudnya 2019 u Wayback Machine ros Yanka Mavr 1883 1971 13 grudnya 2019 u Wayback Machine ros Yanka Mavr Kapitan detskih stranstvij 13 grudnya 2019 u Wayback Machine ros Yanka Mavr v detstve prosil podayaniya 1 lipnya 2019 u Wayback Machine ros Yanka Mayr agulnapryznany Backa belaruskaj dzicyachaj litaratury pryshoy u yae y drugoj palove 20 h gadoy 14 grudnya 2019 u Wayback Machine bil Slyozy Tubi 13 grudnya 2019 u Wayback Machine ros Yanka Mavr Vandravanne pa zorkah 13 grudnya 2019 u Wayback Machine ros Mavr Yanka 15 grudnya 2019 u Wayback Machine ros Najden pervyj belorusskij nauchno populyarnyj rasskaz 15 grudnya 2019 u Wayback Machine ros Mayr Dzya Dun svatku Yakubu Zdaecca mne shto geta Kolas 8 kvitnya 2022 u Wayback Machine bil Syn Yakuba Kolasa Mihas Mickevich Za gody tyurmy u otca vyrabotalas privychka ne lezt i ne boltat nedostupne posilannya ros PosilannyaYanka Mavr na LiveLib 13 grudnya 2019 u Wayback Machine ros Yanka Mavr na sajti fantlab ru 13 grudnya 2019 u Wayback Machine ros Yanka Mavr Mavr Yanka Yanka Mavr na sajti kino teatr ru 13 grudnya 2019 u Wayback Machine ros