Ян ван Гемессен

Ян ван Гемессен (нід. Jan van Hemessen, справжнє ім'я Jan Sanders; 1500, , поблизу Антверпена — до 1566, Гарлем) — фламандський художник, який писав картини у період Ренесансу. Ван Гемессен спеціалізувався на сценах людських пороків, таких як марнославство і .

Ян ван Гемессен
Jan van Hemessen
При народженні	Jan Sanders van Hemessen
Народження	1500(1500) Геміксем ( поблизу Антверпена )
Смерть	до 1566
	Гарлем
Національність	фламандець
Країна	(Фландрія) південні Нідерланди
Жанр	релігійна композиція, алегорія, портрет
Навчання	у Гендріка ван Клеве
Діяльність	художник
Напрямок	маньєризм
Роки творчості	1524-1565
Вчитель	^d
Твори	релігійна композиція, алегорія,портрети
Діти	Катерина ван Гемессен^[1]
Роботи в колекції	Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Національний музей Швеції, Палац витончених мистецтв^[2], Королівські музеї витончених мистецтв^[3], Королівський музей витончених мистецтв^[4], ^d, Рейксмузей, Мауріцгейс, Національний музей старовинного мистецтва, Ермітаж, Національний музей у Варшаві, Музей історії мистецтв, Баварські державні колекції картин, Вустерський музей мистецтв, Берлінська картинна галерея, Музей мистецтв Цинциннаті, Музей образотворчих мистецтв, Музей образотворчих мистецтв Нансі, Бременська картинна галерея, ^d, Державна картинна галерея (Карлсруе), Національна галерея, ^d, Музей фюрера, ^d, ^d, ^d, ^d, Королівський замок на Вавелі, Музей Сюрмондта — Людвіга, ^d, ^d, Галерея мистецтв Вокера, Музей мистецтва Метрополітен, Музей Бойманса - ван Бенінгена^[6], ^d^[7], ^d, ^d і ^d
Ян ван Гемессен у Вікісховищі

Життєпис

Повне ім'я його Ян Садерс ван Гемессен. У 1519 ван Гемессен розпочав навчання у Гендріка ван Клеве, побував в Італії і став майстром в 1524 р. Близько 1530 року побував в Італії, про що згадує Джорджо Вазарі. У 1548 він був призначений деканом гільдії Святого Луки в Антверпені, а в 1550 р. переїхав до Гарлема, де помер до 1556 р.

Творчість

Підписані картини Гемессена датуються 1531–1557 роками. Ван Гемессен писав картини великих розмірів на релігійні сюжети в консервативній манері і в стилі Старшого Брейгеля і Квентіна Массейса, хоча і не зміг досягти їхнього рівня. Він надавав релігійним сценам побутову забарвлення. Його творчість носила монументальний характер з явно вираженим об'ємом, сміливими ракурсами, безладними рухами, гротескними деталями, інтенсивними і контрастними кольорами, часом дисгармонійними.

Він також був портретний художник, який вплинув на свою доньку ( див. Катерина ван Гемессен )так, що вона також стала художницею Північного Відродження.

Галерея

«Ісуса знімають з хреста»

• Весела компанія. Ок. 1545-1550. Кунстгалле. Карлсруе
• Виймання каменів дурості. 1545–1550. Музей Прадо. Мадрид
• Притча про блудного сина.
• Притча про блудного сина. Musees Royaux des Beaux-Art, Брюссель
• Притча про блудного сина.
• Притча про блудного сина.
• Притча про блудного сина.
• Tarquin et Lucretia.
• Алегорія.

Джерело

• Kemperdick, Stephan. The Early Portrait, from the Collection of the Prince of Liechtenstein and the Kunstmuseum Basel. Munich: Prestel, 2006.

Примітки

1. Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
   d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
2. http://pba-opacweb.lille.fr/fr/search-notice?type=list&filters%5Bfacets.id%5D%5B%5D=5cc2aedf5c0284355b8b4d11
3. https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/van-hemessen-jan-sanders-1
4. http://kmska.be/collection/work/data/2ou3zw
5. 'De kruisdraging' — 1550.
6. колекція Бойманса онлайн — 2010.
   d:Track:Q38707107
7. https://www.museabrugge.be/collection/work/id/0000_GRO0232_I

Посилання