Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ян Коллар (словац. Ján Kollár; 29 липня 1793, Мошовці — 24 січня 1852, Відень) — словацький політик, поет, етнограф, філософ і лютеранський священик, ідеолог і представник чеського та словацького національного відродження, мовознавець . Він був одним із головних діячів, які приєдналися до політичної програми панславізму . Він також писав під псевдонімом «Чеський брат Протиштурський» (словац. Čechobratr Protištúrsky) . На його честь названий астероїд (20991) Янколлар.
| Ян Коллар | |
|---|---|
| словац. Ján Kollár | |
 Ян Коллар | |
| Псевдо | Čechobratr Protištúrsky[1] і Čechobratr Protištúrský[1] |
| Народився | 29 липня 1793 Мошовці, Угорське королівство[2][3][…] |
| Помер | 24 січня 1852 (58 років) Відень, Австрійська імперія[2][3][…] |
| Поховання | Ольшанський цвинтар[5] |
| Громадянство | Австрійська імперія |
| Національність | словак |
| Діяльність | письменник, мовознавець, поет, філософ, педагог, викладач університету, археолог, політик, фольклорист, педагог, folk song collector, проповідник, історик, славіст |
| Галузь | слов'янознавство[1], література[1], богослів'я[1], філологія[1] і історіографія[1] |
| Alma mater | Єнський університет |
| Знання мов | чеська[1], німецька і словацька[6][1][7] |
| Заклад | Віденський університет |
| Членство | d і d[8] |
| Посада | професор |
| Конфесія | лютеранство |
| Автограф |  |
| |
Біографія
Походив із селянсько-ремісничої родини. Вчився в гімназії в Кремниці, Банській Бистриці, а в 1812–1815 роках у лютеранському ліцеї в Братиславі, в 1817–1819 вивчав теологію в Єнському університеті. Після навчання в Братиславі тимчасово працював вихователем у родині Л. Кольбенгаєра в Банській Бистриці, де в 1816 р. склав у суперінтенданта А. Ловича, що було умовою для отримання стипендії на навчання в Німеччині. Потім він продовжив вивчати євангельську теологію в (1817-1819). Тут він познайомився з німецькою молоддю, якій подобалася їхня ідея возз'єднання Німеччини, але критикувала їхній сильний націоналізм. Його теологічне та філософське мислення, засноване на європейській філософії Просвітництва та німецькій теології, викристалізувалося в Єні. Упродовж 1819–1849 років був священиком в Пешті, під час революції 1848—1849 років в Угорщині служив секретарем при дворі австрійського цісаря. У 1849 році, як подяка словакам, які брали участь у придушенні угорської революції, призначений професором Віденського університету.
Був одним з ідеологів словацького народного відродження, але дотримувався точки зору використання словаками чеської мови, це привело його до конфлікту з Людовитом Штуром, який пропагував словацьку мову. Концепція всеслов’янської взаємності Коллара базувалася на ідеї об'єднання всіх слов'янських племен в одну велику націю з однією спільною літературною мовою. За цю ідею його критикував чеський письменник Карел Гавлічек Боровський .
Останні роки життя (від 1849) провів у Відні, де очолював в університеті кафедру слов'янської археології.
Помер 24 січня 1852 у Відні. На його надмогильній плиті на Ольшанському цвинтарі (Прага) вибиті такі слова:
За життя він в серці носив
весь свій народ,
А по смерті живе він у серці
народу всього.
Творчість
Донька Слави
Найвизначнішим твором Коллар стала поема «Донька Слави» («Slavy dcera»). Вона вперше вийшла друком у 1824 р. Основу поеми в цій її редакції склали 86 сонетів, які входили у першу поетичну збірку Коллара. Поема складається із вступу, трьох пісень — «Зала», «Лаба», «Дунай» (за назвами річок, які протікають землями слов'ян), а також сонета-епілогу, в якому поет присвячував свій твір усім слов'янам. У поемі Коллар ідеалізує та звеличує історичне минуле слов'янських народів, одночасно протиставляючи його трагічній долі сучасних понімечених слов'ян, і висловлює переконання у майбутньому відродженні пригноблених слов'янських народів. Коло цих патріотичних ідей сконцентроване навколо центрального образу — доньки Слави. Життєвим прототипом Слави була кохана Коллара — Міна, оспівана у сонетах його першої поетичної збірки (Міна — це друге, скорочене ім'я Фредеріки Вільгельміни Шмідт). Але в самій поемі цей образ набуває алегоричного значення. Міна у поемі — це донька богині Слави та бога кохання Мілека, котра покликана, щоби «спокутувати страждання слов'ян». У цьому образі органічно поєдналися і образ коханої поета, і образ батьківщини, і навіть ширше — Славії загалом.
Поема «Донька Слави» спричинилася до широкого суспільного резонансу. Вона свого часу була одним із найпопулярніших у Чехії творів і сприймалася як взірцевий національно-патріотичний твір.
Коллар і надалі продовжував працювати над поемою. У 1832 р. він видав новий варіант, доповнивши ще двома частинами — «Лета» й «Ахерон». Кількість сонетів тепер зросла до 615. Одночасно частково були перероблені перші три частини поеми. У новій редакції їхню фабулу складає мандрівка Мілека та доньки Слави землями слов'ян, у зв'язку з цим поет пригадує найвизначніші події слов'янської історії, подаючи у численних авторських відступах емоційний коментар до них. Четверта частина («Ахерон») змальовує картини слов'янського раю, а п'ята («Лета») — картини пекла, у якому Коллар розмістив ворогів слов'ян.
У 1845 р., Коллар зробив третю редакцію поеми, яка складалася вже із 622 сонетів, що, проте, не вносило кардинальних змін у сам твір.
Українською мовою вірші Коллара (з «Дочки Слави») вперше переклав Б. Дідицький. Вони були надруковані 1853 року у львівському журналі «Зоря Галицька».
Праці
- «Básně» (1821);
- «Písně svetské lidu slovenského v Uhrách» 1-2, (1823-1827);
- «Slavy dcera» [Архівовано 12 липня 2010 у Wayback Machine.], 1824 р. /Поема «Донька Слави»
- «Rozprávy о jmenách, počátkách a starožitnostech národa slavského a jeho kmenů» (1830);
- «Výklad k Slavy Dcera» (історико-археологічний коментар, 1834);
- «Národnié zpievanky (1834, 1835);
- «O literárnej vzájemnosti mezi kmeny a nářečími slavskými», 1836, 1837 рр. /Трактат «Про літературну взаємність між слов'янськими племенами і наріччями»
- «Sláva bohyně a původ jména Slavův čili Slavjanův» (1839);
- «Cestopis obsahující cestu do Horní Itálie» (1843);
- «Staroitalia slavjanská» (1853).
Див. також
- 20991 Янколлар — астероїд, який було названо на честь поета;
- Ян Бенедікті - товариш Коллара та співавтор спільної праці «Písně svetské lidu slovenského v Uhrách» 1-2, (1823—1827).
Примітки
- Чеська національна авторитетна база даних
- Коллар Ян // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Encyclopædia Britannica
- Dr. Constant v. Wurzbach Kollár, Johann // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 12. — S. 325.
- BillionGraves — 2011.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/kollar-jan/
- KOMENTÁŘ: Před svorností slovanských národů varoval už Karel Havlíček Borovský. Manipulátoři.cz (чес.). 23 липня 2019. Процитовано 12 квітня 2024.
- Kollár, Ján, 1793-1852 - Portaro - library catalog. stt.opac.nm.cz. Процитовано 20 жовтня 2023.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
- Bibliografické údaje: Ján Kollár - Piesne svetské ľudu slovenského v Uhorsku. 1. diel. zlatyfond.sme.sk. Процитовано 21 жовтня 2023.
Література
- І. В. Євсеєнко. Коллар Ян [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 454. — .
- «Дочка Слави» Яна Коллара в контексті жанрової системи європейського романтизму // Жанр, жанрова система у просторі літературознавства: монографія / Н. Копистянська. — Л. : ПАІС, 2005. — С. 79-86.
(чес.)
- Nejedlý Z., J. Kollár, Praha, 1945;
- Rosenbaum К., J. Kollár pevec lásky k národy, Martin, 1956.
- Vybrané spisy, sv. 1‒2, Praha, 1952‒56;
- Narodnie spievanky, dl 1‒2, Brat., 1953;
(рос.)
- Антология чешской поэзии, т. 1, М., 1959;
- Словацкая поэзия XIX‒XX вв., М., 1964.
- Богданова И. А., Я. Коллар, в кн.: Очерки истории чешской литературы XIX‒XX вв., М., 1963;
- Зайцева А. К., Ян Коллар, в кн.: История словацкой литературы, М., 1970;
Посилання
- Колляр Ян [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 679. — 1000 екз.
- Коллар Ян // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 774. — .
- Біографія Я.Коллара [Архівовано 19 червня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yan Kollar slovac Jan Kollar 29 lipnya 1793 Moshovci 24 sichnya 1852 Viden slovackij politik poet etnograf filosof i lyuteranskij svyashenik ideolog i predstavnik cheskogo ta slovackogo nacionalnogo vidrodzhennya movoznavec Vin buv odnim iz golovnih diyachiv yaki priyednalisya do politichnoyi programi panslavizmu Vin takozh pisav pid psevdonimom Cheskij brat Protishturskij slovac Cechobratr Protistursky Na jogo chest nazvanij asteroyid 20991 Yankollar Yan Kollarslovac Jan KollarYan KollarPsevdoCechobratr Protistursky 1 i Cechobratr Protistursky 1 Narodivsya29 lipnya 1793 1793 07 29 Moshovci Ugorske korolivstvo 2 3 Pomer24 sichnya 1852 1852 01 24 58 rokiv Viden Avstrijska imperiya 2 3 PohovannyaOlshanskij cvintar 5 GromadyanstvoAvstrijska imperiyaNacionalnistslovakDiyalnistpismennik movoznavec poet filosof pedagog vikladach universitetu arheolog politik folklorist pedagog folk song collector propovidnik istorik slavistGaluzslov yanoznavstvo 1 literatura 1 bogosliv ya 1 filologiya 1 i istoriografiya 1 Alma materYenskij universitetZnannya movcheska 1 nimecka i slovacka 6 1 7 ZakladVidenskij universitetChlenstvoSociety of Serbian Lettersd i Krakivske naukove tovaristvod 8 PosadaprofesorKonfesiyalyuteranstvoAvtograf Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 2 1 Donka Slavi 3 Praci 4 Div takozh 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaBiografiyared Pohodiv iz selyansko remisnichoyi rodini Vchivsya v gimnaziyi v Kremnici Banskij Bistrici a v 1812 1815 rokah u lyuteranskomu liceyi v Bratislavi v 1817 1819 vivchav teologiyu v Yenskomu universiteti Pislya navchannya v Bratislavi timchasovo pracyuvav vihovatelem u rodini L Kolbengayera v Banskij Bistrici de v 1816 r sklav kandidatskij ispit u superintendanta A Lovicha sho bulo umovoyu dlya otrimannya stipendiyi na navchannya v Nimechchini Potim vin prodovzhiv vivchati yevangelsku teologiyu v Yenskomu universiteti 1817 1819 Tut vin poznajomivsya z nimeckoyu moloddyu yakij podobalasya yihnya ideya vozz yednannya Nimechchini ale kritikuvala yihnij silnij nacionalizm Jogo teologichne ta filosofske mislennya zasnovane na yevropejskij filosofiyi Prosvitnictva ta nimeckij teologiyi vikristalizuvalosya v Yeni Uprodovzh 1819 1849 rokiv buv svyashenikom v Peshti pid chas revolyuciyi 1848 1849 rokiv v Ugorshini sluzhiv sekretarem pri dvori avstrijskogo cisarya U 1849 roci yak podyaka slovakam yaki brali uchast u pridushenni ugorskoyi revolyuciyi priznachenij profesorom Videnskogo universitetu Buv odnim z ideologiv slovackogo narodnogo vidrodzhennya ale dotrimuvavsya tochki zoru vikoristannya slovakami cheskoyi movi ce privelo jogo do konfliktu z Lyudovitom Shturom yakij propaguvav slovacku movu Koncepciya vseslov yanskoyi vzayemnosti Kollara bazuvalasya na ideyi ob yednannya vsih slov yanskih plemen v odnu veliku naciyu z odniyeyu spilnoyu literaturnoyu movoyu Za cyu ideyu jogo kritikuvav cheskij pismennik Karel Gavlichek Borovskij 9 Ostanni roki zhittya vid 1849 proviv u Vidni de ocholyuvav v universiteti kafedru slov yanskoyi arheologiyi Pomer 24 sichnya 1852 u Vidni Na jogo nadmogilnij pliti na Olshanskomu cvintari Praga vibiti taki slova Za zhittya vin v serci nosiv ves svij narod A po smerti zhive vin u serci narodu vsogo Tvorchistred Donka Slavired Najviznachnishim tvorom Kollar stala poema Donka Slavi Slavy dcera Vona vpershe vijshla drukom u 1824 r Osnovu poemi v cij yiyi redakciyi sklali 86 sonetiv yaki vhodili u pershu poetichnu zbirku Kollara Poema skladayetsya iz vstupu troh pisen Zala Laba Dunaj za nazvami richok yaki protikayut zemlyami slov yan a takozh soneta epilogu v yakomu poet prisvyachuvav svij tvir usim slov yanam U poemi Kollar idealizuye ta zvelichuye istorichne minule slov yanskih narodiv odnochasno protistavlyayuchi jogo tragichnij doli suchasnih ponimechenih slov yan i vislovlyuye perekonannya u majbutnomu vidrodzhenni prignoblenih slov yanskih narodiv Kolo cih patriotichnih idej skoncentrovane navkolo centralnogo obrazu donki Slavi Zhittyevim prototipom Slavi bula kohana Kollara Mina ospivana u sonetah jogo pershoyi poetichnoyi zbirki Mina ce druge skorochene im ya Frederiki Vilgelmini Shmidt Ale v samij poemi cej obraz nabuvaye alegorichnogo znachennya Mina u poemi ce donka bogini Slavi ta boga kohannya Mileka kotra poklikana shobi spokutuvati strazhdannya slov yan U comu obrazi organichno poyednalisya i obraz kohanoyi poeta i obraz batkivshini i navit shirshe Slaviyi zagalom Poema Donka Slavi sprichinilasya do shirokogo suspilnogo rezonansu Vona svogo chasu bula odnim iz najpopulyarnishih u Chehiyi tvoriv i sprijmalasya yak vzircevij nacionalno patriotichnij tvir Kollar i nadali prodovzhuvav pracyuvati nad poemoyu U 1832 r vin vidav novij variant dopovnivshi she dvoma chastinami Leta j Aheron Kilkist sonetiv teper zrosla do 615 Odnochasno chastkovo buli pererobleni pershi tri chastini poemi U novij redakciyi yihnyu fabulu skladaye mandrivka Mileka ta donki Slavi zemlyami slov yan u zv yazku z cim poet prigaduye najviznachnishi podiyi slov yanskoyi istoriyi podayuchi u chislennih avtorskih vidstupah emocijnij komentar do nih Chetverta chastina Aheron zmalovuye kartini slov yanskogo rayu a p yata Leta kartini pekla u yakomu Kollar rozmistiv vorogiv slov yan U 1845 r Kollar zrobiv tretyu redakciyu poemi yaka skladalasya vzhe iz 622 sonetiv sho prote ne vnosilo kardinalnih zmin u sam tvir Ukrayinskoyu movoyu virshi Kollara z Dochki Slavi vpershe pereklav B Didickij Voni buli nadrukovani 1853 roku u lvivskomu zhurnali Zorya Galicka Pracired Basne 1821 Pisne svetske lidu slovenskeho v Uhrach 1 2 1823 1827 Slavy dcera Arhivovano 12 lipnya 2010 u Wayback Machine 1824 r Poema Donka Slavi Rozpravy o jmenach pocatkach a starozitnostech naroda slavskeho a jeho kmenu 1830 Vyklad k Slavy Dcera istoriko arheologichnij komentar 1834 Narodnie zpievanky 1834 1835 O literarnej vzajemnosti mezi kmeny a narecimi slavskymi 1836 1837 rr Traktat Pro literaturnu vzayemnist mizh slov yanskimi plemenami i narichchyami Slava bohyne a puvod jmena Slavuv cili Slavjanuv 1839 Cestopis obsahujici cestu do Horni Italie 1843 Staroitalia slavjanska 1853 10 Div takozhred 20991 Yankollar asteroyid yakij bulo nazvano na chest poeta 11 Yan Benedikti tovarish Kollara ta spivavtor spilnoyi praci Pisne svetske lidu slovenskeho v Uhrach 1 2 1823 1827 12 Primitkired a b v g d e zh i k l Cheska nacionalna avtoritetna baza danih d Track Q13550863 a b Kollar Yan Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorova 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Dr Constant v Wurzbach Kollar Johann Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 12 S 325 d Track Q88804415d Track Q665807 BillionGraves 2011 d Track Q37774202 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 http tnk krakow pl czlonkowie kollar jan KOMENTAR Pred svornosti slovanskych narodu varoval uz Karel Havlicek Borovsky Manipulatori cz ches 23 lipnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2024 Kollar Jan 1793 1852 Portaro library catalog stt opac nm cz Procitovano 20 zhovtnya 2023 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Bibliograficke udaje Jan Kollar Piesne svetske ľudu slovenskeho v Uhorsku 1 diel zlatyfond sme sk Procitovano 21 zhovtnya 2023 Literaturared I V Yevseyenko Kollar Yan Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 454 ISBN 978 966 00 0692 8 Dochka Slavi Yana Kollara v konteksti zhanrovoyi sistemi yevropejskogo romantizmu Zhanr zhanrova sistema u prostori literaturoznavstva monografiya N Kopistyanska L PAIS 2005 S 79 86 ches Nejedly Z J Kollar Praha 1945 Rosenbaum K J Kollar pevec lasky k narody Martin 1956 Vybrane spisy sv 1 2 Praha 1952 56 Narodnie spievanky dl 1 2 Brat 1953 ros Antologiya cheshskoj poezii t 1 M 1959 Slovackaya poeziya XIX XX vv M 1964 Bogdanova I A Ya Kollar v kn Ocherki istorii cheshskoj literatury XIX XX vv M 1963 Zajceva A K Yan Kollar v kn Istoriya slovackoj literatury M 1970 Posilannyared Kollyar Yan Arhivovano 15 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 679 1000 ekz Kollar Yan Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 774 ISBN 966 692 578 8 Biografiya Ya Kollara Arhivovano 19 chervnya 2015 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yan Kollar amp oldid 42309115