Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Яльмар Ґулльберг | ||||
|---|---|---|---|---|
| швед. Hjalmar Gullberg | ||||
 Яльмар Ґулльберг за своїм письмовим столом на початку 1940-х років. | ||||
| Ім'я при народженні | Яльмар Роберт Ґулльберг — швед. Hjalmar Robert Gullberg | |||
| Народився | 30 травня 1898 Мальме, Швеція | |||
| Помер | 19 липня 1961 (63 роки) , Швеція ·утоплення | |||
| Поховання | d[1] | |||
| Громадянство |  Швеція | |||
| Національність | швед | |||
| Діяльність | поет і перекладач | |||
| Alma mater | Лундський університет | |||
| Мова творів | шведська | |||
| Роки активності | 1927–1961 | |||
| Жанр | поема, вірш | |||
| Членство | Шведська академія (1961)[2] і Товариство Дев'яти (1961)[3] | |||
| Премії | див. у тексті статті | |||
| | ||||
 Яльмар Ґулльберг у Вікісховищі | ||||
Я́льмар Ґу́лльберг (швед. Hjalmar Gullberg, *30 травня 1898, Мальме, Швеція — 19 липня 1961, , Сведала (комуна),Швеція) — шведський поет і перекладач.
Біографія
Яльмар народився нешлюбною дитиною Гільди Юнссон, і його взяли на виховання жителі Мальме — Ельса і Бенґт Ґульберги. Спершу сім'я мешкала на вулиці Гольмґатан, а в перших роках XX століття переселилася в так званий «Сотенний» будинок № 100 на вулиці Седра Ферштадсґатан. Батько працював двірником у фортеці на розі цієї вулиці та Меллевонґсґатан. У родині панувала злагода, батьки старалися дати Яльмарові якнайкращу освіту.
Спершу він ходив до школи Пільдамма (Pildammsskolan), а тоді навчався в Латинській школі Мальме (Malmö Latinskola), яку закінчив у 1917 році. Яльмар був здібний і старанний гімназист, вчився дуже добре, незмінно мав відмінні оцінки з латинської, грецької та шведської мов.
Ще в гімназійні роки Яльмар заприятелював із , який потім став завідувачем державного архіву. Ця дружба тривала все життя. Вони обидва стали членами Шведської академії. У 1940-му Ґулльберг посів крісло № 7 після Сельми Лагерлеф, натомість Андерссон став академіком за десять років, зайнявши місце професора .
Вступивши до Лундського університету, Ґулльберг вивчав скандинавські мови і латину. Відбувши військову повинність у Гальмстаді, він повернувся до навчання й почав студіювати історію літератури. Його однокурсником був поет . До кола Яльмарових приятелів належали Інґвар Андерссон, , , , і Карл Раґнар Гіров. Ґулльберг залучався до студентського позалекційного життя. Співпрацював із студентською газетою Lundagård, у 1924-му став її головним редактором. Також брав участь у карнавалах. 1920 року він виступив у ролі Вірапуллана, а 1924-го — в ролі Гамлета.
Ще в учнівські роки він був скрипаль капели в Латинській школі. Згодом пробував себе як композитора, пишучи романси на слова , і . Частину цих не опублікованих за життя автора музичних творів записано на CD-диск, що його випустила у світ фірма Discantus як доповнення до нової книжки Андерса Пальма і Леннарта Муберга про письменника.
Перші спроби Ґулльберга в поезії датуються 1918 роком. У 1922-23 роках Ґулльберг мандрував у Німеччині й Франції. То була освітня подорож. Повернувшись додому, він пише сміливіше й різноманітніше, також і в стилі модернізму, хоча й старається додержувати традиційної лінії — не в останню чергу через те, що молодому поетові доводиться мати справу з музикою, яка власне й вимагає пісенних ритмів. Про це він дуже точно висловився у своєму вірші «До солов'я в Мальме»: «Я чую музику й шукаю точне слово» («Jag hör musik och letar efter orden»). Це не просто гарна (і музикальна) фраза. Вся його поезія була дуже мелодійна. Своєрідним логотипом творчості поета стали скрипка і смичок, зображені на обкладинці його збірки віршів «Соната».
1927 року Ґулльберг закінчив університет і став ліценціатом. На початку 1928 року він, успадкувавши майно своїх біологічних батьків, придбав будинок № 11 на вулиці Вестерґатан у Лунді й став «самостійним освіченим паном» (як згодом сам іронічно назвав свою збірку трагікомічних віршів). Фінансово незалежний, Яльмар міг тепер увесь свій час віддавати на переклади класиків й поетичну творчість. Сам вважав, що гроші дали йому свободу, і якось сказав, що приснився йому кошмар — нібито він вчитель шведської мови в . Про це згадує .
У творчості Ґулльберг уже на початку тридцятих здобув визнання критиків і читачів. Він поєднував у поезії повсякденне й часто іронічне з високою традиційною тематикою — кохання, духовності й свободи. Як перекладач став відомий завдяки творам давньогрецьких драматургів, французьких а також іспанськомовних поетів. У 1944-му за ці досягнення він став почесним доктором філософії Лундського університету.
З 1936 по 1950 письменник керував Радіотеатром, у 1949-1950 роках відав програмами Шведського радіо. З 1940 року й до смерті в 1961 році він був член Шведської академії (крісло № 7). У 1937—1961 роках належав до членів літературної академії «Товариство Дев'яти» (крісло № 3).
Ґулльберг також писав статті для енциклопедичного видання «Svensk uppslagsbok»..
Під час Другої світової війни він став одним із лідерів у так званій «літературі готовності», багато робив для популяризації драматичних і поетичних творів у радіо. Був одним із чільників радіопрограми Dagens dikt («Вірш дня»), хоча й не належав до її засновників, і часто сам вибирав, що належить у ній декламувати. Наприклад, вважається, що він вибрав для декламації вірш Есаяса Теґнера Det eviga («Вічне») 9 квітня 1940, кілька годин після того, як повідомили про вторгнення німецьких військ у Данію і Норвегію.
Наприкінці Другої світової війни в Ґулльберга почалася криза у творчості, пов'язана з тим, що раніше він був не дуже охочий до експериментування в галузі жанру, а тепер доводилося вдатися до такого. Почасти поет схилився на бік нових модерністичних ідеалів: у збірці «Посмертна маска і містечко розваг» (1952) приглушено метафізичні претензії, детронізовано християнського Бога, не видно давніх іронічних жартів, а форма перейшла від римованого до вільного вірша. Натомість тон у віршах «Посмертна маска» і «Напівбогам» урочистіший, відкритіший і пишномовніший, ніж у всіх попередніх творах.
Хвороба і смерть
Наприкінці життя Ґулльберг потерпав від міастенії. Подеколи він не міг обійтися без респіратора. Життя стало нестерпне. Засвідчено, що він сам вирішив утопитися в озері біля містечка . На той час він гостював у своєї нареченої, графині Ґрети Тотт.
Яльмара Ґулльберга поховали в Мальме, на цвинтарі святого Павла. Архів письменника перебуває в бібліотеці Лундського університету.
Твори
Оригінальні твори
- I en främmande stad (1927) — «У чужому місті»
- Sonat, (1929) — «Соната»
- Andliga övningar (1932) — «Духовні вправи»
- Kärlek i tjugonde seklet (1933) — «Кохання у дев'ятнадцятому столітті»
- Ensamstående bildad herre. Трагікомічні вірші (1935) — «Самостійний освічений пан»
- Att övervinna världen (1937) — «Покорити світ»
- 100 dikter; ett urval ur sex versböcker (1939) — «Сто віршів; вибране з шести книжок»
- Röster från Skansen (1941) — «Голоси зі Скансена»
- Fem kornbröd och två fiskar (1942, містить вірш про Карін Боє «Мертва амазонка») — «П'ять хлібин і дві рибини»
- Hymn till ett evakuerat Nationalmuseum (1942) — «Гимн евакуйованому Національному музею»
- Den heliga natten (1951) — «Свята ніч»
- Dödsmask och lustgård (1952) — «Посмертна маска і містечко розваг»
- Terziner i okonstens tid (1958) — «Терцини в час, коли не до мистецтва»
- Ögon, läppar (1959) — «Очі, вуста»
- 50 dikter; вибране з трьох поетичних книжок(; передмова Карла Фермана (1961) — «50 віршів»
- En anständig och ömklig comoedia. Триактна п'єса Яльмара Ґулльберга і Улле Гольмберга. Видано (1984) — «Пристойна і жалюгідна комедія»
- Kärleksdikter. Перше видання під цією назвою (1967) — «Вірші про кохання»
- Dikter. З післямовою Андерса Пальма (1985) — «Вірші»
- Legend — «Легенда»
Переклади
- Арістофан: Fåglarna (1928) — «Птахи»
- Евріпід: Hippolytos (1930) — «Гіпполіт»
- Евріпід: Medea (1931) — «Медея»
- Арістофан: Lysistrate (1932) — «Лісістрата»
- Евріпід: Alkestis (1933) — «Алкеста»
- Софокл: Antigone (1935) — «Антігона»
- Мольєр: Den girige (1935) — «Скупець»
- Кальдерон: Spökdamen, 1936 — «Дама-привид»
- Альфред де Мюссе: Lek ej med kärleken (1936) — «Не грайся з коханням»
- Ґабрієла Містраль: Dikter (1945) — «Вірші»
- Федеріко Ґарсія Лорка: Blodsbröllop (1946) — «Криваве весілля»
- Ґабрієла Містраль: Den heliga vägen (1949) — «Священний шлях»
- Мольєр: Den inbillade sjuke (перекладено для 1954) — «Надуманий хворий»
- Gåsmors sagor, 1955 — «Казки Матінки Гуски»
- Själens dunkla natt och andra tolkningar av främmande lyrik, 1956 — «Темна ніч душі та інші переклади чужоземної лірики»
- Есхіл: Agamemnon (1960) — «Агамемнон»
- Franskt 1600-tal, видано посмертно 1962, з передмовою Улле Гольмберга — «Французькі 1600-ті»
- Вільям Шекспір: Köpmannen i Venedig (1964) — «Венеційський купець»
- Вільям Шекспір: Som ni behagar (1964) — «Як вам це подобається»
Редагування твору «Покинуте писання» (Efterlämnade skrifter, 1928-)
Покладені на музику вірші Ґулльберга
- Гінґ Кучбах: — «Kyssande vind» — «Цілує вітер»
- , () — «Kyssande vind», 1985 — «Цілує вітер»
- Ларс-Ерік Ларссон: «Förklädd gud» — «Переодягнений бог»
- : «Jag bor vid ett rastställe — Hjalmar Gullbergs landskap i dikt, bild och ton» (книжка + CD). Discantus, 1998 — «Я живу біля місця відпочинку — пейзажі Яльмара Ґулльберга у віршах, картинах і музиці»
- Леннарт Муберг: «Där Skönheten har sitt hem — Kantat till Nationalmuseum» (книжка + CD). Discantus, 2000 — «Там Краси оселя — кантата Національному музею»
- Леннарт Муберг: «Han kom som en vind — Hjalmar Gullbergs kärleksdikt i ton» (bok + cd). , 2002 — «Він примчав, як вітер — покладені на музику вірші Яльмара Ґулльберга про кохання»
- : «Den heliga natten», «Hymn till ett evakuerat Nationalmuseum» m.fl. — «Свята ніч», «Гимн евакуйованому музею» та інші
- Стаффан Б'єрклунд: «20 sånger» — «20 пісень»
- Вірші Яльмара Ґулльберга на музику поклали також Інґвар Лідгольм, Єста Нюстрем, Ґуннар Турессон, Естен Варненбрінґ та інші
Література про Яльмара Ґулльберга
- Hjalmar Gullberg ()
- Hjalmar Gullberg och hans värld ()
- Hjalmar Gullberg, en vänbok (
- Hjalmar Gullberg ()
- En bok om Hjalmar Gullberg ( і )
- «Jag bor vid ett rastställe — Hjalmar Gullbergs landskap i dikt, bild och ton» (Леннарт Муберг і Андерс Пальм. Discantus, 1998
- «Drömmen om Paris — i spåren på svenska snillen i städernas stad» (). Discantus, 2006
- Gentleman, Single, Refined and selected poems, 1937—1959 (Яльмар Ґулльберг і Джудіт Моффетт). Louisiana State University Press, 1979
Нагороди
Джерела
- Händelser man minns — хроніка 1920—1969, доктор Гаральд Шіллер (Harald Schiller), 1970
Лінки
- Товариство Яльмара Ґулльберга — Hjalmar Gullberg-sällskapet [ 10 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Твори Яльмара Ґулльберга на сайті «Libris» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
- Gullberg, Hjalmar Robert — Svenskagravar.se.
- http://www.svenskaakademien.se/svenska-akademien/ledamotsregister/gullberg-hjalmar
- http://www.samfundetdenio.se/
- Hjalmar Gullberg [ 17 травня 2013 у Wayback Machine.] Nationalencyklopedin, webbupplagan
- . Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 7 лютого 2013.
- Svensk uppslagsbok, Malmö 1932
- Jag bor vid ett rastställe — Hjalmar Gullbergs landskap i dikt, bild och ton
- Sverige radio 60 år — Sveriges Radios årsbok 1964
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2005. Процитовано 2 грудня 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Yalmar Gullbergshved Hjalmar GullbergYalmar Gullberg za svoyim pismovim stolom na pochatku 1940 h rokiv Im ya pri narodzhenniYalmar Robert Gullberg shved Hjalmar Robert GullbergNarodivsya30 travnya 1898 1898 05 30 Malme ShveciyaPomer19 lipnya 1961 1961 07 19 63 roki Shveciya utoplennyaPohovannyad 1 Gromadyanstvo ShveciyaNacionalnistshvedDiyalnistpoet i perekladachAlma materLundskij universitetMova tvorivshvedskaRoki aktivnosti1927 1961Zhanrpoema virshChlenstvoShvedska akademiya 1961 2 i Tovaristvo Dev yati 1961 3 Premiyidiv u teksti statti Yalmar Gullberg u VikishovishiBekeberzkij zamok grafini Greti Tott Robochij kabinet Yalmara Gullberga z samogo krayu pravoruch na drugomu poversi Nagrobok mogili Yalmara Gullberga j Greti Tott Ya lmar Gu llberg shved Hjalmar Gullberg 30 travnya 1898 18980530 Malme Shveciya 19 lipnya 1961 Svedala komuna Shveciya shvedskij poet i perekladach BiografiyaYalmar narodivsya neshlyubnoyu ditinoyu Gildi Yunsson i jogo vzyali na vihovannya zhiteli Malme Elsa i Bengt Gulbergi Spershu sim ya meshkala na vulici Golmgatan a v pershih rokah XX stolittya pereselilasya v tak zvanij Sotennij budinok 100 na vulici Sedra Fershtadsgatan Batko pracyuvav dvirnikom u forteci na rozi ciyeyi vulici ta Mellevongsgatan U rodini panuvala zlagoda batki staralisya dati Yalmarovi yaknajkrashu osvitu Spershu vin hodiv do shkoli Pildamma Pildammsskolan a todi navchavsya v Latinskij shkoli Malme Malmo Latinskola yaku zakinchiv u 1917 roci Yalmar buv zdibnij i starannij gimnazist vchivsya duzhe dobre nezminno mav vidminni ocinki z latinskoyi greckoyi ta shvedskoyi mov She v gimnazijni roki Yalmar zapriyatelyuvav iz yakij potim stav zaviduvachem derzhavnogo arhivu Cya druzhba trivala vse zhittya Voni obidva stali chlenami Shvedskoyi akademiyi U 1940 mu Gullberg posiv krislo 7 pislya Selmi Lagerlef natomist Andersson stav akademikom za desyat rokiv zajnyavshi misce profesora Vstupivshi do Lundskogo universitetu Gullberg vivchav skandinavski movi i latinu Vidbuvshi vijskovu povinnist u Galmstadi vin povernuvsya do navchannya j pochav studiyuvati istoriyu literaturi Jogo odnokursnikom buv poet Do kola Yalmarovih priyateliv nalezhali Ingvar Andersson i Karl Ragnar Girov Gullberg zaluchavsya do studentskogo pozalekcijnogo zhittya Spivpracyuvav iz studentskoyu gazetoyu Lundagard u 1924 mu stav yiyi golovnim redaktorom Takozh brav uchast u karnavalah 1920 roku vin vistupiv u roli Virapullana a 1924 go v roli Gamleta She v uchnivski roki vin buv skripal kapeli v Latinskij shkoli Zgodom probuvav sebe yak kompozitora pishuchi romansi na slova i Chastinu cih ne opublikovanih za zhittya avtora muzichnih tvoriv zapisano na CD disk sho jogo vipustila u svit firma Discantus yak dopovnennya do novoyi knizhki Andersa Palma i Lennarta Muberga pro pismennika Pershi sprobi Gullberga v poeziyi datuyutsya 1918 rokom U 1922 23 rokah Gullberg mandruvav u Nimechchini j Franciyi To bula osvitnya podorozh Povernuvshis dodomu vin pishe smilivishe j riznomanitnishe takozh i v stili modernizmu hocha j starayetsya doderzhuvati tradicijnoyi liniyi ne v ostannyu chergu cherez te sho molodomu poetovi dovoditsya mati spravu z muzikoyu yaka vlasne j vimagaye pisennih ritmiv Pro ce vin duzhe tochno vislovivsya u svoyemu virshi Do solov ya v Malme Ya chuyu muziku j shukayu tochne slovo Jag hor musik och letar efter orden Ce ne prosto garna i muzikalna fraza Vsya jogo poeziya bula duzhe melodijna Svoyeridnim logotipom tvorchosti poeta stali skripka i smichok zobrazheni na obkladinci jogo zbirki virshiv Sonata 1927 roku Gullberg zakinchiv universitet i stav licenciatom Na pochatku 1928 roku vin uspadkuvavshi majno svoyih biologichnih batkiv pridbav budinok 11 na vulici Vestergatan u Lundi j stav samostijnim osvichenim panom yak zgodom sam ironichno nazvav svoyu zbirku tragikomichnih virshiv Finansovo nezalezhnij Yalmar mig teper uves svij chas viddavati na perekladi klasikiv j poetichnu tvorchist Sam vvazhav sho groshi dali jomu svobodu i yakos skazav sho prisnivsya jomu koshmar nibito vin vchitel shvedskoyi movi v Pro ce zgaduye U tvorchosti Gullberg uzhe na pochatku tridcyatih zdobuv viznannya kritikiv i chitachiv Vin poyednuvav u poeziyi povsyakdenne j chasto ironichne z visokoyu tradicijnoyu tematikoyu kohannya duhovnosti j svobodi Yak perekladach stav vidomij zavdyaki tvoram davnogreckih dramaturgiv francuzkih a takozh ispanskomovnih poetiv U 1944 mu za ci dosyagnennya vin stav pochesnim doktorom filosofiyi Lundskogo universitetu Z 1936 po 1950 pismennik keruvav Radioteatrom u 1949 1950 rokah vidav programami Shvedskogo radio Z 1940 roku j do smerti v 1961 roci vin buv chlen Shvedskoyi akademiyi krislo 7 U 1937 1961 rokah nalezhav do chleniv literaturnoyi akademiyi Tovaristvo Dev yati krislo 3 Gullberg takozh pisav statti dlya enciklopedichnogo vidannya Svensk uppslagsbok Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vin stav odnim iz lideriv u tak zvanij literaturi gotovnosti bagato robiv dlya populyarizaciyi dramatichnih i poetichnih tvoriv u radio Buv odnim iz chilnikiv radioprogrami Dagens dikt Virsh dnya hocha j ne nalezhav do yiyi zasnovnikiv i chasto sam vibirav sho nalezhit u nij deklamuvati Napriklad vvazhayetsya sho vin vibrav dlya deklamaciyi virsh Esayasa Tegnera Det eviga Vichne 9 kvitnya 1940 kilka godin pislya togo yak povidomili pro vtorgnennya nimeckih vijsk u Daniyu i Norvegiyu Naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni v Gullberga pochalasya kriza u tvorchosti pov yazana z tim sho ranishe vin buv ne duzhe ohochij do eksperimentuvannya v galuzi zhanru a teper dovodilosya vdatisya do takogo Pochasti poet shilivsya na bik novih modernistichnih idealiv u zbirci Posmertna maska i mistechko rozvag 1952 priglusheno metafizichni pretenziyi detronizovano hristiyanskogo Boga ne vidno davnih ironichnih zhartiv a forma perejshla vid rimovanogo do vilnogo virsha Natomist ton u virshah Posmertna maska i Napivbogam urochistishij vidkritishij i pishnomovnishij nizh u vsih poperednih tvorah Hvoroba i smertNaprikinci zhittya Gullberg poterpav vid miasteniyi Podekoli vin ne mig obijtisya bez respiratora Zhittya stalo nesterpne Zasvidcheno sho vin sam virishiv utopitisya v ozeri bilya mistechka Na toj chas vin gostyuvav u svoyeyi narechenoyi grafini Greti Tott Yalmara Gullberga pohovali v Malme na cvintari svyatogo Pavla Arhiv pismennika perebuvaye v biblioteci Lundskogo universitetu TvoriOriginalni tvori I en frammande stad 1927 U chuzhomu misti Sonat 1929 Sonata Andliga ovningar 1932 Duhovni vpravi Karlek i tjugonde seklet 1933 Kohannya u dev yatnadcyatomu stolitti Ensamstaende bildad herre Tragikomichni virshi 1935 Samostijnij osvichenij pan Att overvinna varlden 1937 Pokoriti svit 100 dikter ett urval ur sex versbocker 1939 Sto virshiv vibrane z shesti knizhok Roster fran Skansen 1941 Golosi zi Skansena Fem kornbrod och tva fiskar 1942 mistit virsh pro Karin Boye Mertva amazonka P yat hlibin i dvi ribini Hymn till ett evakuerat Nationalmuseum 1942 Gimn evakujovanomu Nacionalnomu muzeyu Den heliga natten 1951 Svyata nich Dodsmask och lustgard 1952 Posmertna maska i mistechko rozvag Terziner i okonstens tid 1958 Tercini v chas koli ne do mistectva Ogon lappar 1959 Ochi vusta 50 dikter vibrane z troh poetichnih knizhok peredmova Karla Fermana 1961 50 virshiv En anstandig och omklig comoedia Triaktna p yesa Yalmara Gullberga i Ulle Golmberga Vidano 1984 Pristojna i zhalyugidna komediya Karleksdikter Pershe vidannya pid ciyeyu nazvoyu 1967 Virshi pro kohannya Dikter Z pislyamovoyu Andersa Palma 1985 Virshi Legend Legenda Perekladi Aristofan Faglarna 1928 Ptahi Evripid Hippolytos 1930 Gippolit Evripid Medea 1931 Medeya Aristofan Lysistrate 1932 Lisistrata Evripid Alkestis 1933 Alkesta Sofokl Antigone 1935 Antigona Molyer Den girige 1935 Skupec Kalderon Spokdamen 1936 Dama privid Alfred de Myusse Lek ej med karleken 1936 Ne grajsya z kohannyam Gabriyela Mistral Dikter 1945 Virshi Federiko Garsiya Lorka Blodsbrollop 1946 Krivave vesillya Gabriyela Mistral Den heliga vagen 1949 Svyashennij shlyah Molyer Den inbillade sjuke perekladeno dlya 1954 Nadumanij hvorij Gasmors sagor 1955 Kazki Matinki Guski Sjalens dunkla natt och andra tolkningar av frammande lyrik 1956 Temna nich dushi ta inshi perekladi chuzhozemnoyi liriki Eshil Agamemnon 1960 Agamemnon Franskt 1600 tal vidano posmertno 1962 z peredmovoyu Ulle Golmberga Francuzki 1600 ti Vilyam Shekspir Kopmannen i Venedig 1964 Venecijskij kupec Vilyam Shekspir Som ni behagar 1964 Yak vam ce podobayetsya Redaguvannya tvoru Pokinute pisannya Efterlamnade skrifter 1928 Pokladeni na muziku virshi Gullberga Ging Kuchbah Kyssande vind Ciluye viter Kyssande vind 1985 Ciluye viter Lars Erik Larsson Forkladd gud Pereodyagnenij bog Jag bor vid ett raststalle Hjalmar Gullbergs landskap i dikt bild och ton knizhka CD Discantus 1998 Ya zhivu bilya miscya vidpochinku pejzazhi Yalmara Gullberga u virshah kartinah i muzici Lennart Muberg Dar Skonheten har sitt hem Kantat till Nationalmuseum knizhka CD Discantus 2000 Tam Krasi oselya kantata Nacionalnomu muzeyu Lennart Muberg Han kom som en vind Hjalmar Gullbergs karleksdikt i ton bok cd 2002 Vin primchav yak viter pokladeni na muziku virshi Yalmara Gullberga pro kohannya Den heliga natten Hymn till ett evakuerat Nationalmuseum m fl Svyata nich Gimn evakujovanomu muzeyu ta inshi Staffan B yerklund 20 sanger 20 pisen Virshi Yalmara Gullberga na muziku poklali takozh Ingvar Lidgolm Yesta Nyustrem Gunnar Turesson Esten Varnenbring ta inshiLiteratura pro Yalmara GullbergaHjalmar Gullberg Hjalmar Gullberg och hans varld Hjalmar Gullberg en vanbok Hjalmar Gullberg En bok om Hjalmar Gullberg i Jag bor vid ett raststalle Hjalmar Gullbergs landskap i dikt bild och ton Lennart Muberg i Anders Palm Discantus 1998 Drommen om Paris i sparen pa svenska snillen i stadernas stad Discantus 2006 Gentleman Single Refined and selected poems 1937 1959 Yalmar Gullberg i Dzhudit Moffett Louisiana State University Press 1979Nagorodi 1939 1948 1954 1960DzherelaHandelser man minns hronika 1920 1969 doktor Garald Shiller Harald Schiller 1970LinkiTovaristvo Yalmara Gullberga Hjalmar Gullberg sallskapet 10 chervnya 2013 u Wayback Machine Tvori Yalmara Gullberga na sajti Libris 4 bereznya 2016 u Wayback Machine PrimitkiGullberg Hjalmar Robert Svenskagravar se d Track Q26699962 http www svenskaakademien se svenska akademien ledamotsregister gullberg hjalmar http www samfundetdenio se Hjalmar Gullberg 17 travnya 2013 u Wayback Machine Nationalencyklopedin webbupplagan Arhiv originalu za 10 chervnya 2013 Procitovano 7 lyutogo 2013 Svensk uppslagsbok Malmo 1932 Jag bor vid ett raststalle Hjalmar Gullbergs landskap i dikt bild och ton Sverige radio 60 ar Sveriges Radios arsbok 1964 Arhiv originalu za 2 grudnya 2005 Procitovano 2 grudnya 2005 Poperednik Selma Lagerlef Shvedska akademiya Krislo 7 1940 1961 Nastupnik Karl Ragnar Girov