Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Святий Яків Нісібіський (сир. ܝܥܩܘܒ ܢܨܝܒܢܝܐ , Yaʿqôḇ Nṣîḇnāyâ ; гр.: Ἅγιος Ἰάκωβος Ἐπίσκοπος Μυγδονίας; вірм.: Յակոբ Մծբնայ, Yagop Mdzpnay), також відомий як святий Яків Мигдонський або святий Яків Великий, був єпископом Нісібісу (нині південний схід Туреччини) до своєї смерті в 338 р. (за іншими данними в 350 р.).
| Яків Нізібійський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 3 століття Нусайбін, Месопотамія (римська провінція), Стародавній Рим |
| Помер | 337/338 або 350 Нісібіс |
| У лику | |
| День пам'яті | 13 січня і 31 жовтня (Православна церква) 15 липня (Римо-католицька церква) |
 Jacob of Nisibis на Вікісховищі | |
Якова шанобливо називали «Мойсеєм Месопотамії». Він духовний батько відомого письменника і богослова святого Єфрема Сиріна. Був присутній на Першому Вселенському соборі в Нікеї. Шанується як святий в східній православній церкві, римо-католицькій церкві, греко-католицькій церкві, орієнтальних православних церквах та в так званій Церкві Сходу (Перська церква).
Біографія
Святий Яків був сином одного з обласних князів Арменії і народився в місті Нісібіс в Месопотамії у ІІІ столітті. Вважається, що він був родичем Григорія Просвітителя. Визнаний святим, сповідником віри за свої страждання під час гонінь при імператорі Максиміані. Близько 280 р. святий Яків став відлюдником в горах поблизу Нісібісу. З часом він робиться відомим, неодноразово його відвідує Шерія, єпископ Арбелі (прав. 304–316). Згідно з переданням він творив багато чудес, навіть воскрешав мертвих.
Існують розбіжності щодо дати висвячення Якова в єпископи Нісібісу. У Єфрема Сирина стверджується що це відбулося близько 300 р. і про Яківа говориться як про першого єпископа міста. Проте в католицькій енциклопедії першим єпископом Нісібісу і відповідно попередником Якова названий Бабу (правління 300–309). Відомий літописець XI ст. [en] вказує на 308 рік як на дату висвячення Яківа в єпископи.
В джерелах згадується низка подій що відбулися під час його єпископства. В період з 313 по 320 рр. Яків побудував першу церкву в Нісібісі. Йому приписують також заснування школи Нісібіса. У 325 р. він відвідав Перший Нікейський собор і був одним з противників Арія. Єфрем Сирин нібито супроводжував його на соборі, однак це вважається апокрифом. Згодом в 326 р. Яків був на похороні Митрофана Візантійського, єпископа Візантія (нині Константинополь). Він знаходився в місті при облозі Нісібіса Шапуром II, шахиншахом Ірану, у 337–338 рр. За словами святого Феодорита, Яків за підтримки населення та святого Єфрема піднявся на стіни і звершив молитву за місто. Феодорит стверджує, що згодом завдяки цьому іранську армію вразив рій комарів та мух і через деякий час Шапур II зняв облогу. Яків зараховується до числа підписантів Антіохійського собору 341 року, проте його присутність на соборі не зафіксована в інших джерелах.
Існують розбіжності щодо дати його смерті. В Мартиролозі Єроніма стверджується, що Яків помер ще в 338 р. під час облоги Нісібісу. Інші джерела вказують на 350 р.
Реліквії
Є низка реліквій, пов'язаних з особою Якова Нісібіського.
Так в нещодавно розкопаній церкві Святого Якова Нісібіського була знайдена і його гробниця. Феодорит розповідає, що кістки святого Якова були перенесені з Нісібіса дещо західніше, до Едеси, в зв'язку з переходом міста під владу Ірану в 363 році. Згодом у 970 році мощі святого були перенесені в Константинополь.
Фрагменти черепа святого Якова були подаровані Гільдесгаймському собору в Німеччині в 1367 році Ліппольдом фон Штайнбергом на честь перемоги в [de].
Станом на 2018 рік мощі святого Якова знаходилися в вірменській церкві Святого Георгія в Пловдиві, Болгарія.
Згідно з легендою, Яків, в пошуках залишків Ноєвого ковчегу, піднявся на гору Карду, яка в той час вважалася місцем його пристанища. Коли він спочивав біля вершини, ангел уві сні поставив уламок ковчега поруч з ним і наказав йому прокинутися. Вважається що цей фрагмент, знайдений Яковом, пізніше був доставлений до Ечміадзінського собору у Вірменії.
Праці
Деякий час вважалося, що збереглося близько двох десятків проповідей Якова Нісібіського. Кілька з них виявилися творами святого Афрахата, що жив приблизно в той же час. Плутанина виникла через прийняття Афрахатом імені Яків при висвяченні в єпископи. Є припущення, що і інші твори, які раніше приписували Якову Нісібіському, були написані пізніше.
Посилання
Примітки
Цитати
- Bundy (2013), p. 602
- January 13/January 26. Orthodox Calendar (PRAVOSLAVIE.RU).
- St James the Bishop of Nisibis. Orthodox Church in America - Lives of the Saints.
- Rev. (M.A.). "S. JAMES, B. OF NISIBIS. (CIRC. A.D. 350.)." In: The Lives of the Saints. Volume the Seventh: July - Part I. London: John C. Nimmo, 1898. pp. 351-357.
- Frend (1972), p. 8
- Venables (1911)
- Hinson (1995), pp. 198-199
- Vööbus (1951), p. 28
- Brown (1971), pp. 87-88
- St. James (Jacob) bishop of Nisibis, July 15. Syriac Orthodox Church of Antioch: Archdiocese of the Western U.S.
- Bundy (2000), p. 191
- Vailhé (1911)
- Mathews (2006), p. 162
- Lightfoot (1988), p. 124
- Burgess, pp. 8-9
- Иаков, епископ низибийский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. СПб. 1890—1907.
- Harvey (2005), p. 124
- NISIBIS. Encyclopaedia Iranica
- Cross & Livingstone (2005), p. 861
- Holy Relics of Sourb Hagop of Mtsbin (St. Jacob of Nisibis) in Montreal.
- Our Patron Saint James of Nisibis. Armenian Apostolic Church
- Albert (1907)
Бібліографія
- Albert, Francis X.E. (1907). Aphraates. The Catholic Encyclopedia. New York: Robert Appleton Company.
- (1971). The Rise and Function of the Holy Man in Late Antiquity. The Journal of Roman Studies, Vol. 61. Society for the Promotion of Roman Studies. с. 80—101.
- Bundy, David (2000). Vision for the City: Nisibis in Ephrem's Hymns on Nicomedia. Religions of Late Antiquity in Practice. Princeton University Press. с. 189—206.
- Bundy, David (2013). Jacob of Nisibis. Encyclopedia of Early Christianity, ed. Everett Ferguson. Routledge. с. 602.
- Burgess, R. W. (1988). The Dates of the First Siege of Nisibis and the Death of James of Nisibis. Byzantion, Vol. 69, No. 1. Peeters Publishers. с. 7—17.
- ; Livingstone, Elizabeth A. (2005). The Oxford Dictionary of the Christian Church. Oxford University Press.
- Frend, W. H. C. (1972). The Monks and the Survival of the East Roman Empire in the Fifth Century. Past & Present, No. 54. Oxford University Press. с. 3—24.
- (2005). Julian Saba and Early Christianity. Wilderness: Essays in Honour of Frances Young. A&C Black. с. 120—134.
- Hinson, E. Glenn (1995). The Church Triumphant: A History of Christianity Up to 1300. Mercer University Press.
- Lightfoot, C. S. (1988). Facts and Fiction: The Third Siege of Nisibis (A.D. 350). Historia: Zeitschrift für Alte Geschichte, Bd. 37, H. 1. Franz Steiner Verlag. с. 105—125.
- Mathews, Edward G. (2006). A First Glance at the Armenian Prayers Attributed to Surb Eprem Xorin Asorwoy. Worship Traditions in Armenia and the Neighboring Christian East. St Vladimir's Seminary Press. с. 161—175.
- Vailhé, Siméon (1911). Nisibis. The Catholic Encyclopedia. New York: Robert Appleton Company.
- . Jacobus, bp. of Nisibis. Dictionary of Christian Biography and Literature to the End of the Sixth Century.
- (1951). The Origin of Monasticism in Mesopotamia. Church History, Vol. 20, No. 4. Cambridge University Press. с. 27—37.
- (1998). Deus Nobiscum: Christianity, Warfare and Morale in Late Antiquity. Bulletin of the Institute of Classical Studies. Supplement, No. 71. Wiley. с. 191—208.
| Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svyatij Yakiv Nisibiskij sir ܝܥܩܘܒ ܢܨܝܒܢܝܐ Yaʿqoḇ Nṣiḇnaya gr Ἅgios Ἰakwbos Ἐpiskopos Mygdonias virm Յակոբ Մծբնայ Yagop Mdzpnay takozh vidomij yak svyatij Yakiv Migdonskij abo svyatij Yakiv Velikij buv yepiskopom Nisibisu nini pivdennij shid Turechchini do svoyeyi smerti v 338 r za inshimi dannimi v 350 r Yakiv NizibijskijNarodivsya3 stolittya Nusajbin Mesopotamiya rimska provinciya Starodavnij RimPomer337 338 abo 350 NisibisU likuShidna Pravoslavna Cerkva Rimo Katolicka Cerkva Greko Katolicka Cerkva Oriyentalni Pravoslavni Cerkvi Cerkva Shodu Perska Cerkva Den pam yati13 sichnya i 31 zhovtnya Pravoslavna cerkva 15 lipnya Rimo katolicka cerkva Jacob of Nisibis na Vikishovishi Yakova shanoblivo nazivali Mojseyem Mesopotamiyi Vin duhovnij batko vidomogo pismennika i bogoslova svyatogo Yefrema Sirina Buv prisutnij na Pershomu Vselenskomu sobori v Nikeyi Shanuyetsya yak svyatij v shidnij pravoslavnij cerkvi rimo katolickij cerkvi greko katolickij cerkvi oriyentalnih pravoslavnih cerkvah ta v tak zvanij Cerkvi Shodu Perska cerkva BiografiyaNeshodavno rozkopana cerkva Svyatogo Yakova Nisibiskogo Svyatij Yakiv buv sinom odnogo z oblasnih knyaziv Armeniyi i narodivsya v misti Nisibis v Mesopotamiyi u III stolitti Vvazhayetsya sho vin buv rodichem Grigoriya Prosvititelya Viznanij svyatim spovidnikom viri za svoyi strazhdannya pid chas gonin pri imperatori Maksimiani Blizko 280 r svyatij Yakiv stav vidlyudnikom v gorah poblizu Nisibisu Z chasom vin robitsya vidomim neodnorazovo jogo vidviduye Sheriya yepiskop Arbeli prav 304 316 Zgidno z peredannyam vin tvoriv bagato chudes navit voskreshav mertvih Isnuyut rozbizhnosti shodo dati visvyachennya Yakova v yepiskopi Nisibisu U Yefrema Sirina stverdzhuyetsya sho ce vidbulosya blizko 300 r i pro Yakiva govoritsya yak pro pershogo yepiskopa mista Prote v katolickij enciklopediyi pershim yepiskopom Nisibisu i vidpovidno poperednikom Yakova nazvanij Babu pravlinnya 300 309 Vidomij litopisec XI st en vkazuye na 308 rik yak na datu visvyachennya Yakiva v yepiskopi V dzherelah zgaduyetsya nizka podij sho vidbulisya pid chas jogo yepiskopstva V period z 313 po 320 rr Yakiv pobuduvav pershu cerkvu v Nisibisi Jomu pripisuyut takozh zasnuvannya shkoli Nisibisa U 325 r vin vidvidav Pershij Nikejskij sobor i buv odnim z protivnikiv Ariya Yefrem Sirin nibito suprovodzhuvav jogo na sobori odnak ce vvazhayetsya apokrifom Zgodom v 326 r Yakiv buv na pohoroni Mitrofana Vizantijskogo yepiskopa Vizantiya nini Konstantinopol Vin znahodivsya v misti pri oblozi Nisibisa Shapurom II shahinshahom Iranu u 337 338 rr Za slovami svyatogo Feodorita Yakiv za pidtrimki naselennya ta svyatogo Yefrema pidnyavsya na stini i zvershiv molitvu za misto Feodorit stverdzhuye sho zgodom zavdyaki comu iransku armiyu vraziv rij komariv ta muh i cherez deyakij chas Shapur II znyav oblogu Yakiv zarahovuyetsya do chisla pidpisantiv Antiohijskogo soboru 341 roku prote jogo prisutnist na sobori ne zafiksovana v inshih dzherelah Isnuyut rozbizhnosti shodo dati jogo smerti V Martirolozi Yeronima stverdzhuyetsya sho Yakiv pomer she v 338 r pid chas oblogi Nisibisu Inshi dzherela vkazuyut na 350 r RelikviyiGrobnicya Svyatogo Yakova Nisibiskogo v odnojmennij cerkvi Ye nizka relikvij pov yazanih z osoboyu Yakova Nisibiskogo Tak v neshodavno rozkopanij cerkvi Svyatogo Yakova Nisibiskogo bula znajdena i jogo grobnicya Feodorit rozpovidaye sho kistki svyatogo Yakova buli pereneseni z Nisibisa desho zahidnishe do Edesi v zv yazku z perehodom mista pid vladu Iranu v 363 roci Zgodom u 970 roci moshi svyatogo buli pereneseni v Konstantinopol Fragmenti cherepa svyatogo Yakova buli podarovani Gildesgajmskomu soboru v Nimechchini v 1367 roci Lippoldom fon Shtajnbergom na chest peremogi v de Stanom na 2018 rik moshi svyatogo Yakova znahodilisya v virmenskij cerkvi Svyatogo Georgiya v Plovdivi Bolgariya Zgidno z legendoyu Yakiv v poshukah zalishkiv Noyevogo kovchegu pidnyavsya na goru Kardu yaka v toj chas vvazhalasya miscem jogo pristanisha Koli vin spochivav bilya vershini angel uvi sni postaviv ulamok kovchega poruch z nim i nakazav jomu prokinutisya Vvazhayetsya sho cej fragment znajdenij Yakovom piznishe buv dostavlenij do Echmiadzinskogo soboru u Virmeniyi PraciDeyakij chas vvazhalosya sho zbereglosya blizko dvoh desyatkiv propovidej Yakova Nisibiskogo Kilka z nih viyavilisya tvorami svyatogo Afrahata sho zhiv priblizno v toj zhe chas Plutanina vinikla cherez prijnyattya Afrahatom imeni Yakiv pri visvyachenni v yepiskopi Ye pripushennya sho i inshi tvori yaki ranishe pripisuvali Yakovu Nisibiskomu buli napisani piznishe PosilannyaPrimitki Citati Bundy 2013 p 602 January 13 January 26 Orthodox Calendar PRAVOSLAVIE RU St James the Bishop of Nisibis Orthodox Church in America Lives of the Saints Rev M A S JAMES B OF NISIBIS CIRC A D 350 In The Lives of the Saints Volume the Seventh July Part I London John C Nimmo 1898 pp 351 357 Frend 1972 p 8 Venables 1911 Hinson 1995 pp 198 199 Voobus 1951 p 28 Brown 1971 pp 87 88 St James Jacob bishop of Nisibis July 15 Syriac Orthodox Church of Antioch Archdiocese of the Western U S Bundy 2000 p 191 Vailhe 1911 Mathews 2006 p 162 Lightfoot 1988 p 124 Burgess pp 8 9 Iakov episkop nizibijskij Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t SPb 1890 1907 Harvey 2005 p 124 NISIBIS Encyclopaedia Iranica Cross amp Livingstone 2005 p 861 Holy Relics of Sourb Hagop of Mtsbin St Jacob of Nisibis in Montreal Our Patron Saint James of Nisibis Armenian Apostolic Church Albert 1907 BibliografiyaAlbert Francis X E 1907 Aphraates The Catholic Encyclopedia New York Robert Appleton Company 1971 The Rise and Function of the Holy Man in Late Antiquity The Journal of Roman Studies Vol 61 Society for the Promotion of Roman Studies s 80 101 Bundy David 2000 Vision for the City Nisibis in Ephrem s Hymns on Nicomedia Religions of Late Antiquity in Practice Princeton University Press s 189 206 Bundy David 2013 Jacob of Nisibis Encyclopedia of Early Christianity ed Everett Ferguson Routledge s 602 Burgess R W 1988 The Dates of the First Siege of Nisibis and the Death of James of Nisibis Byzantion Vol 69 No 1 Peeters Publishers s 7 17 Livingstone Elizabeth A 2005 The Oxford Dictionary of the Christian Church Oxford University Press Frend W H C 1972 The Monks and the Survival of the East Roman Empire in the Fifth Century Past amp Present No 54 Oxford University Press s 3 24 2005 Julian Saba and Early Christianity Wilderness Essays in Honour of Frances Young A amp C Black s 120 134 Hinson E Glenn 1995 The Church Triumphant A History of Christianity Up to 1300 Mercer University Press Lightfoot C S 1988 Facts and Fiction The Third Siege of Nisibis A D 350 Historia Zeitschrift fur Alte Geschichte Bd 37 H 1 Franz Steiner Verlag s 105 125 Mathews Edward G 2006 A First Glance at the Armenian Prayers Attributed to Surb Eprem Xorin Asorwoy Worship Traditions in Armenia and the Neighboring Christian East St Vladimir s Seminary Press s 161 175 Vailhe Simeon 1911 Nisibis The Catholic Encyclopedia New York Robert Appleton Company Jacobus bp of Nisibis Dictionary of Christian Biography and Literature to the End of the Sixth Century 1951 The Origin of Monasticism in Mesopotamia Church History Vol 20 No 4 Cambridge University Press s 27 37 1998 Deus Nobiscum Christianity Warfare and Morale in Late Antiquity Bulletin of the Institute of Classical Studies Supplement No 71 Wiley s 191 208 Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad