Якопо Понтормо

Якопо Понтормо (італ. Jacopo da Pontormo, 24 травня 1494 — 2 січня 1557) — італійський художник часів Відродження, представник маньєризму.

Якопо Понтормо
італ. Jacopo da Pontormo
Народився	24 травня 1494 Емполі, Провінція Флоренція, Тоскана, Італія
Помер	31 грудня 1556(1556-12-31)^[1]^[2](62 роки) або 2 січня 1557(1557-01-02)^[3](62 роки) Флоренція, Флорентійське герцогство^[4]
Країна	Італія^[5]
Діяльність	художник, рисувальник
Вчителі	П'єро ді Козімо, Андреа дель Сарто і Леонардо да Вінчі
Відомі учні	Бронзіно і Джованні Баттіста Нальдіні
Знання мов	італійська^[6]^[7]
Напрямок	маньєризм
Жанр	портрет
Magnum opus	^d, ^d, ^d, ^d і Q3693900?
Батько	^d
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився у м. Понтрме поблизу Флоренції у родині художника Бартоломео Карруччі. Втім вже у 1499 році втратив батька, а у 1504 році — матір. Після цього потрапив під опіку своєї бабусі Бригіти, з якої переїздить до Флоренції. рано виявив схильність до малювання. Замолоду навчався у відомих художників того часу Маріотто Альбертінеллі, Андреа дель Сарто, Фра Бартоломео. Особливо вплинув на Понтормо Андреа ель Сарто, у майстерні якого він працював до 1512 року.

Поступово Якопо Понтормо починає створювати власні картини, які були на релігійну тематику. Найулюбленіший образ того часу — «Мадонна». Також брав участь у прикрашенні Флоренції з нагоди приїзду в 1513 році папи римського Лева X. В цей ж час разом з Россо Фйорентино виконував фреску з Життя Богородиці для базиліки Сантіссімо-Анунціата.

Сцена з життя Йосифа

У 1515 році на деякий час приїздить до Риму. Того ж року повертається до Флоренції, де відкриває власну майстерню У 1517–1518 роках розпису 4 панелі з історії життя Йосифа. Тут відобразилися особливості власного стилю Понтормо. Він відходить від італійської традиції зображувати образи навколо центральної опори 9символа). Тепер він розташовує осіб у чотирьох кутках.

У 1519 році Понтормо запрошують для розпису вілли Медічі у Поджо-а-Кайано, де він виконує сюжети з «Метаморфоз» Овідія, розписуючи люнети. Втім роботи було перервано епідемією моровиці у 1522 році. Тікаючи від неї Понтормо разом зі своїм учнем Бронзінотікає до монастиря Чертозо дель Галуццо. найзначніші роботи цього періоду — це «Христос в Емаусі», «Історії Страстей Господніх», Тут він працював до 1525 року, коли повертається до Флоренції. Того ж року стає членом Академії витончених мистецтв.

З 1526 до 1528 року виконує замовлення на прикрашення каплиці Каппоні у церкві Санта Фелічита, де створює одну з найкращих своїх робіт «Зняття з хреста».

У 1529 році придбав власний будинок, де облаштував майстерню. В цей час він виконує здебільшого приватні замовлення. У 1532 році повертається до розпису вілли Алессандро Медічі в Поджо-а-Кайано. 1533 року виконав копію картону Мікеланджело «Венера й Амур» для , яку пізніше викупив Алессандро Медічі. У 1537 році отримує замовлення герцога Козімо Медічі, який доручив розписати фресками власну віллу в Кастелло. Ця робота тривала до 1541 року. Вслід за цим займався розписом у базиліці Сан-Лоренцо, який завершив у 1546 році. Після цього до самої смерті 2 січня 1557 року вже не виконував якихось робіт.

Примітки

1. Library of Congress Authorities — Library of Congress.
   d:Track:Q13219454d:Track:Q131454
2. RKDartists
   d:Track:Q17299517
3. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
4. Зведений список імен діячів мистецтва — 2018.
   d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
5. https://www.kulturarv.dk/kid/VisKunstner.do?kunstnerId=3560
6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
7. CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133

Джерела

• Doris Krystof: Jacopo Carrucci, genannt Pontormo 1494—1557. Könemann Verlagsgesellschaft mbh, Köln 1998, , S. 18.
• Elisabetta Marchetti Letta, Pontormo, Rosso Fiorentino, Scala, Firenze 1994.

Посилання