Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Штейнер Якоб Штейнер нім Jakob Steiner 18 березня 1796 року Утце

Якоб Штейнер

Якоб Штейнер
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Штейнер.

Якоб Штейнер (нім. Jakob Steiner; 18 березня 1796 року, Утценсторф поблизу Золотурна, Швейцарія — 1 квітня 1863 року, Берн) — швейцарський математик, засновник синтетичної геометрії кривих ліній і поверхонь 2-го і вищих порядків.

Якоб Штейнер
Jakob Steiner
image
Народився 18 березня 1796(1796-03-18)[1][2][…]
Утценсторф, Берн, Стара Швейцарська конфедерація, Швейцарія[4]
Помер 1 квітня 1863(1863-04-01)[1][2][…](67 років)
Берн, Швейцарія[4]
Країна Швейцарія
Національність німець
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Гейдельберзький університет
Галузь математик
Заклад Берлінський університет
Вчителі Йоганн Генріх Песталоцці
Відомі учні Леопольд Кронекер
Членство Прусська академія наук
Відомий завдяки: проективна геометрія
Нагороди

d

image Якоб Штейнер у Вікісховищі

Біографія

Здобув освіту в у Йоганна Песталоцці, в 1818 році вступив до Гейдельберзького університету. Закінчивши там освіту, в 1821 році став вчителювати у Берліні в приватному інституті Пламанна. З 1825 по 1835 роки був учителем математики в берлінському міському промисловому училищі. З 1835 року почав викладання в Берлінському університеті як екстраординарний професор математики.

У 1834 році був обраний членом Берлінської академії. Помираючи в 1863 році в Берні, він заповідав 8000 талерів цій академії наук для премії за твори з синтетичної геометрії.

Наукові праці

Систематизував ідею проективного утворення складних геометричних образів із простіших. Автор праць:

  • «Систематичний розвиток залежності геометричних образів один від одного» (1832);
  • «Геометричні побудови за допомогою прямої лінії та нерухомого кола» (1833).

Його власні роботи з геометрії, частиною поміщені в різних наукових журналах, частиною що залишилися в рукописах, а також його лекції в берлінському університеті склали основу книги «Vorlesungen über Syntetische Geometrie, bearbeitet von Geiser und Schröter», виданої в 1867 році. Антологію його творів «Gesammelte Werke von Jacob Steiner» видав Веєрштрас в Берліні в 1882 році.

Див. також

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    d:Track:Q547473
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Штейнер Якоб // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Література

  1. (рос.) Клейн Ф. Лекции о развитии математики в XIX столетии, пер. с нем., ч. 1, М.-Л., 1937.

Посилання

  • (англ.) на сайті проекту .
  • (англ.) Біографія Якоба Штейнера на сайті , Шотландія.


image Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Shtejner Yakob Shtejner nim Jakob Steiner 18 bereznya 1796 roku Utcenstorf poblizu Zoloturna Shvejcariya 1 kvitnya 1863 roku Bern shvejcarskij matematik zasnovnik sintetichnoyi geometriyi krivih linij i poverhon 2 go i vishih poryadkiv Yakob ShtejnerJakob SteinerNarodivsya 18 bereznya 1796 1796 03 18 1 2 Utcenstorf Bern Stara Shvejcarska konfederaciya Shvejcariya 4 Pomer 1 kvitnya 1863 1863 04 01 1 2 67 rokiv Bern Shvejcariya 4 Krayina ShvejcariyaNacionalnist nimecDiyalnist matematik vikladach universitetuAlma mater Gejdelberzkij universitetGaluz matematikZaklad Berlinskij universitetVchiteli Jogann Genrih PestalocciVidomi uchni Leopold KronekerChlenstvo Prusska akademiya naukVidomij zavdyaki proektivna geometriyaNagorodi d Yakob Shtejner u VikishovishiBiografiyaZdobuv osvitu v u Joganna Pestalocci v 1818 roci vstupiv do Gejdelberzkogo universitetu Zakinchivshi tam osvitu v 1821 roci stav vchitelyuvati u Berlini v privatnomu instituti Plamanna Z 1825 po 1835 roki buv uchitelem matematiki v berlinskomu miskomu promislovomu uchilishi Z 1835 roku pochav vikladannya v Berlinskomu universiteti yak ekstraordinarnij profesor matematiki U 1834 roci buv obranij chlenom Berlinskoyi akademiyi Pomirayuchi v 1863 roci v Berni vin zapovidav 8000 taleriv cij akademiyi nauk dlya premiyi za tvori z sintetichnoyi geometriyi Naukovi praciSistematizuvav ideyu proektivnogo utvorennya skladnih geometrichnih obraziv iz prostishih Avtor prac Sistematichnij rozvitok zalezhnosti geometrichnih obraziv odin vid odnogo 1832 Geometrichni pobudovi za dopomogoyu pryamoyi liniyi ta neruhomogo kola 1833 Jogo vlasni roboti z geometriyi chastinoyu pomisheni v riznih naukovih zhurnalah chastinoyu sho zalishilisya v rukopisah a takozh jogo lekciyi v berlinskomu universiteti sklali osnovu knigi Vorlesungen uber Syntetische Geometrie bearbeitet von Geiser und Schroter vidanoyi v 1867 roci Antologiyu jogo tvoriv Gesammelte Werke von Jacob Steiner vidav Veyershtras v Berlini v 1882 roci Div takozhElips Shtejnera Kriva Shtejnera Porizm Shtejnera Problema zadacha Shtejnera Sistema Shtejnera Teorema Mardena Teorema ShtejneraPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 SNAC 2010 d Track Q29861311 Shtejner Yakob Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135Literatura ros Klejn F Lekcii o razvitii matematiki v XIX stoletii per s nem ch 1 M L 1937 Posilannya angl na sajti proektu angl Biografiya Yakoba Shtejnera na sajti Shotlandiya Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ