Теоре́ма Гю́йгенса — Штейнера, або теорема Штейнера (названа іменами швейцарського математика Якова Штейнера і нідерландського математика, фізика і астронома Хрістіана Гюйгенса): момент інерції тіла відносно довільної осі дорівнює сумі моменту інерції цього тіла відносно осі, що проходить через центр маси тіла паралельно до осі, що розглядається і добутку маси тіла на квадрат відстані між осями:
- .
Момент інерції досягає свого мінімального значення, коли вісь проходить через центр мас.
Наприклад, момент інерції стрижня відносно осі, що проходить через його кінець, становить:
Перерахунок тензора моменту інерції
Теорема Гюйгенса — Штейнера допускає узагальнення на тензор моменту інерції, що дозволяє отримати тензор відносно довільної точки з тензора відносно центру мас. Нехай d — зміщення від центру мас, тоді
де
- — вектор зміщення від центру мас,
- — символ Кронекера.
Як видно, для діагональних елементів тензора (при i = j) формула набуде вигляду теореми Гюйгенса-Штейнера для перерахунку моменту інерції відносно паралельної осі.
Доведення
Будемо розглядати абсолютно тверде тіло, утворене сукупністю матеріальних точок.
Згідно визначення моменту інерції для та можна записати :
,
,
де — радіус-вектор точки тіла в системі координат з початком, який знаходиться в центрі мас, а — радіус-вектор точки нової системи координат, через початок якої проходить нова вісь.
Радіус-вектор можна розписати як суму двох векторів :
,
де — радіус-вектор відстаней між старою (яка проходить через центр масс) і новою віссю обертання. Тоді вираз для момента інерції набуде вигляду :
.
Винісши d за суму, отримаємо :
.
Згідно визначення центру мас, для його радіус-вектора виконується
,
Оскільки в системі координат з початком, який знаходиться в центрі масс, радіус-вектор дорівнює нулю, то буде виконуватися наступна рівність :
,
Тоді :
,
звідки і слідує шукана формула :
,
де — відомий момент інерції відносно осі, яка проходить через центр мас тіла.
Якщо тіло складається не із матеріальних точок, а утворено неперервно розподіленою масою, то в усіх вище наведених формулах сумування змінюється на інтегрування. Доведення при цьому є ідентичним, лише за винятком того, що буде інтеграл, а не сума.
Наслідок: з отриманої формули очевидно, що . Тому можна стверджувати, що момент інерції тіла відносно осі, який проходить через центр мас тіла, є найменшим серед всіх моментів інерцій тіла відносно осей, які мають аналогічний напрям.
Див. також
Література
- Павловський М. А. Теоретична механіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів.- К.: Техніка,2002.- 512 с. .
- Цасюк В. В. Теоретична механіка: Навчальний посібник.- К.: ЦУЛ, 2004.- 402 с.
- Федорченко А. М. Теоретична механіка.- Київ: Вища школа, 1975. — 516 с.
Посилання
- Parallel axis theorem
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teore ma Gyu jgensa Shtejnera abo teorema Shtejnera nazvana imenami shvejcarskogo matematika Yakova Shtejnera i niderlandskogo matematika fizika i astronoma Hristiana Gyujgensa moment inerciyi tila I z displaystyle I z vidnosno dovilnoyi osi dorivnyuye sumi momentu inerciyi cogo tila I c m displaystyle I cm vidnosno osi sho prohodit cherez centr masi tila paralelno do osi sho rozglyadayetsya i dobutku masi tila m displaystyle m na kvadrat vidstani d displaystyle d mizh osyami Ilyustraciya do teoremi Gyujgensa Shtejnera I z I c m m d 2 displaystyle I z I cm md 2 Moment inerciyi dosyagaye svogo minimalnogo znachennya koli vis prohodit cherez centr mas Napriklad moment inerciyi strizhnya vidnosno osi sho prohodit cherez jogo kinec stanovit J J 0 m d 2 1 12 m l 2 m l 2 2 1 3 m l 2 displaystyle J J 0 md 2 frac 1 12 ml 2 m left frac l 2 right 2 frac 1 3 ml 2 Pererahunok tenzora momentu inerciyiTeorema Gyujgensa Shtejnera dopuskaye uzagalnennya na tenzor momentu inerciyi sho dozvolyaye otrimati tenzor J i j displaystyle J ij vidnosno dovilnoyi tochki z tenzora I i j displaystyle I ij vidnosno centru mas Nehaj d zmishennya vid centru mas todi J i j I I i j m d 2 2 d 3 2 d 1 d 2 d 1 d 3 d 1 d 2 d 1 2 d 3 2 d 2 d 3 d 1 d 3 d 2 d 3 d 1 2 d 2 2 I i j M d 2 d i j d i d j displaystyle J ij I I ij m begin pmatrix d 2 2 d 3 2 amp d 1 d 2 amp d 1 d 3 d 1 d 2 amp d 1 2 d 3 2 amp d 2 d 3 d 1 d 3 amp d 2 d 3 amp d 1 2 d 2 2 end pmatrix I ij M boldsymbol d 2 delta ij d i d j de d d 1 x d 2 y d 3 z displaystyle boldsymbol d d 1 boldsymbol hat x d 2 boldsymbol hat y d 3 boldsymbol hat z vektor zmishennya vid centru mas d i j displaystyle delta ij simvol Kronekera Yak vidno dlya diagonalnih elementiv tenzora pri i j formula nabude viglyadu teoremi Gyujgensa Shtejnera dlya pererahunku momentu inerciyi vidnosno paralelnoyi osi DovedennyaBudemo rozglyadati absolyutno tverde tilo utvorene sukupnistyu materialnih tochok Zgidno viznachennya momentu inerciyi dlya J c displaystyle J c ta J displaystyle J mozhna zapisati J c i 1 n m i r i 2 displaystyle Jc sum i 1 n m i r i 2 J i 1 n m i r i 2 displaystyle J sum i 1 n m i r i 2 de r displaystyle r radius vektor tochki tila v sistemi koordinat z pochatkom yakij znahoditsya v centri mas a r displaystyle r radius vektor tochki novoyi sistemi koordinat cherez pochatok yakoyi prohodit nova vis Radius vektor mozhna rozpisati yak sumu dvoh vektoriv r i r i d displaystyle r i r i d de d displaystyle d radius vektor vidstanej mizh staroyu yaka prohodit cherez centr mass i novoyu vissyu obertannya Todi viraz dlya momenta inerciyi nabude viglyadu J i 1 n m i r i 2 2 i 1 n m i r i d i 1 n m i d 2 displaystyle J sum i 1 n m i r i 2 2 sum i 1 n m i r i d sum i 1 n m i d 2 Vinisshi d za sumu otrimayemo J i 1 n m i r i 2 2 d i 1 n m i r i d 2 i 1 n m i displaystyle J sum i 1 n m i r i 2 2d sum i 1 n m i r i d 2 sum i 1 n m i Zgidno viznachennya centru mas dlya jogo radius vektora vikonuyetsya r c i m i r i i m i displaystyle r c sum i m i r i over sum i m i Oskilki v sistemi koordinat z pochatkom yakij znahoditsya v centri mass radius vektor dorivnyuye nulyu to bude vikonuvatisya nastupna rivnist i 1 n m i r i 0 displaystyle sum i 1 n m i r i 0 Todi J i 1 n m i r i 2 d 2 i 1 k m i displaystyle J sum i 1 n m i r i 2 d 2 sum i 1 k m i zvidki i sliduye shukana formula J J c m d 2 displaystyle J J c md 2 de J c displaystyle J c vidomij moment inerciyi vidnosno osi yaka prohodit cherez centr mas tila Yaksho tilo skladayetsya ne iz materialnih tochok a utvoreno neperervno rozpodilenoyu masoyu to v usih vishe navedenih formulah sumuvannya zminyuyetsya na integruvannya Dovedennya pri comu ye identichnim lishe za vinyatkom togo sho bude integral a ne suma Naslidok z otrimanoyi formuli ochevidno sho J gt J c displaystyle J gt J c Tomu mozhna stverdzhuvati sho moment inerciyi tila vidnosno osi yakij prohodit cherez centr mas tila ye najmenshim sered vsih momentiv inercij tila vidnosno osej yaki mayut analogichnij napryam Div takozhMoment inerciyi Teorema perpendikulyarnih osejLiteraturaPavlovskij M A Teoretichna mehanika Pidruchnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv K Tehnika 2002 512 s ISBN 966 575 184 0 Casyuk V V Teoretichna mehanika Navchalnij posibnik K CUL 2004 402 s ISBN 966 8253 79 5 Fedorchenko A M Teoretichna mehanika Kiyiv Visha shkola 1975 516 s PosilannyaParallel axis theorem