Яќимівка — селище (до 2024 року — смт) в Україні, адміністративний центр Якимівської селищної громади Мелітопольського району Запорізької області, до 19 липня 2020 року — адміністративний центр ліквідованого Якимівського району Запорізької області. Населення становить 11 647 мешканців (2018).
селище Якимівка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Скульптура оленя на перетині автошляху Т 0820 Якимівка — Кирилівка з автошляхом міждержавного значення М18 | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Запорізька область | ||||
Район | Мелітопольський район | ||||
Громада | Якимівська селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA23080310010091806 | ||||
Основні дані | |||||
Засновано | 1833 (191 рік) | ||||
Статус | із 2024 року | ||||
Площа | 8,98 км² | ||||
Населення | 11 647 осіб (2018) | ||||
Густота | 1297 осіб/км²; | ||||
Поштовий індекс | 72500—504 | ||||
Телефонний код | +380 6131 | ||||
Географічні координати | 46°42′07″ пн. ш. 35°09′53″ сх. д. / 46.70194° пн. ш. 35.16472° сх. д.Координати: 46°42′07″ пн. ш. 35°09′53″ сх. д. / 46.70194° пн. ш. 35.16472° сх. д. | ||||
Висота над рівнем моря | 33 м | ||||
Водойма | р. Малий Утлюк, Балка Добра
| ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Якимівка | ||||
До обл. центру: | |||||
- залізницею: | 139 км | ||||
- автошляхами: | 149 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 72503, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с-ще Якимівка, вул. Молодих Патріотів, 10А | ||||
Голова селищної ради | Чишко Михайло Євгенович | ||||
Карта | |||||
Якимівка | |||||
Якимівка | |||||
Якимівка у Вікісховищі |
Географія
Селище Якимівка розташоване на Приазовській низовині, на берегах річок Малий Утлюк та Балка Добра, вище за течією на відстані 6 км розташоване село Полянівка, нижче за течією примикає село Володимирівка. Через селище пролягають автошлях територіального значення Т 0820 та залізниця, на якій розташована однойменна станція. Відстань до обласного центру становить 149 км та пролягає автошляхом міжнародного значення М18E105.
Історія
В околицях селища існують кургани, типові для епохи бронзи (I тисячоліття до н. е.).
Селище засноване 1833 року на місці колишнього ногайського аулу Азберду — «нечисленна берда». Заснували її семеро селян мордвинів духоборів — сектантів-іконоборців зі Спаського повіту Тамбовської губернії. В наступні двадцять років сюди також переселились державні селяни із Борисоглібського повіту Тамбовської області та Фатезького повіту Курської губернії. У 1855 році оселилися переселенці зі Спаського повіту Тамбовської губернії. Свою назву Якимівка отримала на честь поліцейського ісправника Якима Колосова, під керівництвом якого відбувся початок заселення даної місцевості.
У 1863 році Якимівка — волосний центр.
Станом на 1886 рік в селі, центрі Якимівської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії, налічувалось 2223 особи, 297 подвір'їв, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, 9 лавок, 2 винних склади, 2 постоялих двори, відбувалось 2 ярмарки на рік: 2 лютого та 8 жовтня. За 3 версти — лавка, постоялий двір, залізнична станція Якимівка.
Наприкінці XIX століття, з розвитком ринкових відносин, селище Якимівка — одне із найбільших пунктів торгівлі зерном. На початок XX століття вантажообіг залізничної станції Якимівка досяг півмільйона пудів на рік.
У листопаді 1917 року встановлена радянська влада. З 7 березня 1923 року селище — адміністративний центр Якимівського району.
У 1932—1933 роках, під час організованого радянською владою Голодомору, померло щонайменше 116 жителів селища.
У 1957 році Якимівка набула статусу селища міського типу.
4 жовтня 1941 року радянські війська полишили Якимівку. З 1 вересня 1942 року, в ході німецько-радянської війни, селище було центром Якимівської округи. 2 жовтня 1943 року Червоною армією Якимівку звільнено від німецько-фашистських загарбників.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», селище набуло статусу адміністративного центру Якимівської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Якимівського району, селище міського типу увійшло до складу Мелітопольського району.
З 24 лютого 2022 року, в ході російського вторгнення в Україну, селище тимчасово окуповане російськими загарбниками.
28 липня 2023 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 8263 «Про дерадянізацію порядку вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою». Відповідно до цього законопроєкту, статус селища міського типу в Україні було ліквідовано, а замість нього набуло статусу селища. 24 жовтня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон про дерадянізацію порядку вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України, що діяв 1981 року.
Населення
За даними перепису населення 2001 року, у селищі мешкало 22 201 особа. Мовний склад населення був таким:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 20767 | 93,54 |
російська | 1314 | 5,92 |
білоруська | 24 | 0,11 |
болгарська | 29 | 0,13 |
вірменська | 11 | 0,05 |
молдовська | 18 | 0,08 |
Промисловість
Харчова промисловість, ливарно-механічний завод «Стандарт» (чавунне та кольорове литво, насоси, промислова трубопровідна арматура тощо). Свого часу, за часів СРСР були збудовані асфальтобетонний, комбікормовий, хлібний та завод продовольчих товарів; елеватор, цехи Мелітопольського міського молочного заводу, міжгосподарче підприємство з виробництва продукції птахівництва, міжколгоспна будівельна організація, райсільгосптехніка, райсільгоспхімія, комбінат побутового обслуговування, будинок побуту.
Об'єкти соціальної сфери
- Школа № 1.
- Школа № 2.
- Школа № 3.
- Якимівська гімназія.
- Дитячі дошкільні навчальні заклади: «Росинка», «Топольок», «Сонечко», «Ластівка», «Колосок», «Малюк».
- Лікарня.
- Стадіон «Колос імені М. А. Горлача».
- Якимівський професійний аграрний ліцей.
- Музична школа.
- Будинок культури
- Якимівський краєзнавчий музей.
Гімн Якимівки
Мужнієш у битвах, квітуєш у буднях, Минуле народу шануй, пам'ятай.
Назавжди у серці ти кожного будеш, Якимівко, люба, мій батьківський край.
Особистості
- Бєлічков Володимир Прокопович (1926—2002) — художник, освітянин, член Спілки художників СРСР (1956).
- Ківшар Таїсія Іванівна (нар. 1947) — український історик, доктор історичних наук, професор, Заслужений працівник культури України (2004)
- Мірошніченко Микола Валентинович — солдат Збройних сил України, боєць Добровольчого корпусу «Правий Сектор».
- Назаренко Ігор Петрович (нар. 1964) — український вчений-агротехнолог.
- Попов Володимир Геннадійович (1990—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Сяров Володимир Володимирович (нар. 1957) — художник, член Національної спілки художників України (2005).
- Щербина Ігор Іванович (1966—2015) — полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Якимівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- В Україні ліквідували селища міського типу: основні положення закону. espreso.tv. 24 жовтня 2023.
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 6 грудня 2015.
- Розподіл населення за рідною мовою, Запорізька область[недоступне посилання]
- Ківшар Таїсія Іванівна [Електронний ресурс С. М. Ляшко // Українська бібліотечна енциклопедія: наук. проєкт / Нац. б-ка України ім. Ярослава Мудрого. — Київ, 2018. — Бібліогр. наприкінці століття]
- Мірошниченко Меруж Валентинович («Скіф») - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 17 квітня 2024.
Посилання
У Вікісловнику є сторінка Якимівка. |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Якимівка (селище) |
- Якимівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
- Облікова картка
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Якимівська селищна рада
- ІМСУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yaќimivka selishe do 2024 roku smt v Ukrayini administrativnij centr Yakimivskoyi selishnoyi gromadi Melitopolskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti do 19 lipnya 2020 roku administrativnij centr likvidovanogo Yakimivskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti Naselennya stanovit 11 647 meshkanciv 2018 selishe Yakimivka Gerb Yakimivki Prapor Yakimivki Skulptura olenya na peretini avtoshlyahu T 0820 Yakimivka Kirilivka z avtoshlyahom mizhderzhavnogo znachennya M18 Krayina Ukrayina Oblast Zaporizka oblast Rajon Melitopolskij rajon Gromada Yakimivska selishna gromada Kod KATOTTG UA23080310010091806 Osnovni dani Zasnovano 1833 191 rik Status iz 2024 roku Plosha 8 98 km Naselennya 11 647 osib 2018 Gustota 1297 osib km Poshtovij indeks 72500 504 Telefonnij kod 380 6131 Geografichni koordinati 46 42 07 pn sh 35 09 53 sh d 46 70194 pn sh 35 16472 sh d 46 70194 35 16472 Koordinati 46 42 07 pn sh 35 09 53 sh d 46 70194 pn sh 35 16472 sh d 46 70194 35 16472 Visota nad rivnem morya 33 m Vodojma r Malij Utlyuk Balka Dobra Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Yakimivka Do obl centru zalizniceyu 139 km avtoshlyahami 149 km Selishna vlada Adresa 72503 Zaporizka obl Melitopolskij r n s she Yakimivka vul Molodih Patriotiv 10A Golova selishnoyi radi Chishko Mihajlo Yevgenovich Karta Yakimivka Yakimivka Yakimivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yakimivka GeografiyaSelishe Yakimivka roztashovane na Priazovskij nizovini na beregah richok Malij Utlyuk ta Balka Dobra vishe za techiyeyu na vidstani 6 km roztashovane selo Polyanivka nizhche za techiyeyu primikaye selo Volodimirivka Cherez selishe prolyagayut avtoshlyah teritorialnogo znachennya T 0820 ta zaliznicya na yakij roztashovana odnojmenna stanciya Vidstan do oblasnogo centru stanovit 149 km ta prolyagaye avtoshlyahom mizhnarodnogo znachennya M18E105 IstoriyaV okolicyah selisha isnuyut kurgani tipovi dlya epohi bronzi I tisyacholittya do n e Selishe zasnovane 1833 roku na misci kolishnogo nogajskogo aulu Azberdu nechislenna berda Zasnuvali yiyi semero selyan mordviniv duhoboriv sektantiv ikonoborciv zi Spaskogo povitu Tambovskoyi guberniyi V nastupni dvadcyat rokiv syudi takozh pereselilis derzhavni selyani iz Borisoglibskogo povitu Tambovskoyi oblasti ta Fatezkogo povitu Kurskoyi guberniyi U 1855 roci oselilisya pereselenci zi Spaskogo povitu Tambovskoyi guberniyi Svoyu nazvu Yakimivka otrimala na chest policejskogo ispravnika Yakima Kolosova pid kerivnictvom yakogo vidbuvsya pochatok zaselennya danoyi miscevosti U 1863 roci Yakimivka volosnij centr Stanom na 1886 rik v seli centri Yakimivskoyi volosti Melitopolskogo povitu Tavrijskoyi guberniyi nalichuvalos 2223 osobi 297 podvir yiv isnuvali pravoslavna cerkva yevrejskij molitovnij budinok shkola 9 lavok 2 vinnih skladi 2 postoyalih dvori vidbuvalos 2 yarmarki na rik 2 lyutogo ta 8 zhovtnya Za 3 versti lavka postoyalij dvir zaliznichna stanciya Yakimivka Naprikinci XIX stolittya z rozvitkom rinkovih vidnosin selishe Yakimivka odne iz najbilshih punktiv torgivli zernom Na pochatok XX stolittya vantazhoobig zaliznichnoyi stanciyi Yakimivka dosyag pivmiljona pudiv na rik U listopadi 1917 roku vstanovlena radyanska vlada Z 7 bereznya 1923 roku selishe administrativnij centr Yakimivskogo rajonu U 1932 1933 rokah pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru pomerlo shonajmenshe 116 zhiteliv selisha U 1957 roci Yakimivka nabula statusu selisha miskogo tipu 4 zhovtnya 1941 roku radyanski vijska polishili Yakimivku Z 1 veresnya 1942 roku v hodi nimecko radyanskoyi vijni selishe bulo centrom Yakimivskoyi okrugi 2 zhovtnya 1943 roku Chervonoyu armiyeyu Yakimivku zvilneno vid nimecko fashistskih zagarbnikiv 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 713 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zaporizkoyi oblasti selishe nabulo statusu administrativnogo centru Yakimivskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Yakimivskogo rajonu selishe miskogo tipu uvijshlo do skladu Melitopolskogo rajonu Z 24 lyutogo 2022 roku v hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu selishe timchasovo okupovane rosijskimi zagarbnikami 28 lipnya 2023 roku Verhovna Rada Ukrayini uhvalila zakonoproyekt 8263 Pro deradyanizaciyu poryadku virishennya okremih pitan administrativno teritorialnogo ustroyu Vidpovidno do cogo zakonoproyektu status selisha miskogo tipu v Ukrayini bulo likvidovano a zamist nogo nabulo statusu selisha 24 zhovtnya 2023 roku Prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij pidpisav zakon pro deradyanizaciyu poryadku virishennya okremih pitan administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini sho diyav 1981 roku NaselennyaZa danimi perepisu naselennya 2001 roku u selishi meshkalo 22 201 osoba Movnij sklad naselennya buv takim Mova Kilkist osib Vidsotok ukrayinska 20767 93 54 rosijska 1314 5 92 biloruska 24 0 11 bolgarska 29 0 13 virmenska 11 0 05 moldovska 18 0 08PromislovistYakimivskij elevator Harchova promislovist livarno mehanichnij zavod Standart chavunne ta kolorove litvo nasosi promislova truboprovidna armatura tosho Svogo chasu za chasiv SRSR buli zbudovani asfaltobetonnij kombikormovij hlibnij ta zavod prodovolchih tovariv elevator cehi Melitopolskogo miskogo molochnogo zavodu mizhgospodarche pidpriyemstvo z virobnictva produkciyi ptahivnictva mizhkolgospna budivelna organizaciya rajsilgosptehnika rajsilgosphimiya kombinat pobutovogo obslugovuvannya budinok pobutu Ob yekti socialnoyi sferiShkola 1 Shkola 2 Shkola 3 Yakimivska gimnaziya Dityachi doshkilni navchalni zakladi Rosinka Topolok Sonechko Lastivka Kolosok Malyuk Likarnya Stadion Kolos imeni M A Gorlacha Yakimivskij profesijnij agrarnij licej Muzichna shkola Budinok kulturi Yakimivskij krayeznavchij muzej Gimn YakimivkiMuzhniyesh u bitvah kvituyesh u budnyah Minule narodu shanuj pam yataj Nazavzhdi u serci ti kozhnogo budesh Yakimivko lyuba mij batkivskij kraj OsobistostiByelichkov Volodimir Prokopovich 1926 2002 hudozhnik osvityanin chlen Spilki hudozhnikiv SRSR 1956 Kivshar Tayisiya Ivanivna nar 1947 ukrayinskij istorik doktor istorichnih nauk profesor Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini 2004 Miroshnichenko Mikola Valentinovich soldat Zbrojnih sil Ukrayini boyec Dobrovolchogo korpusu Pravij Sektor Nazarenko Igor Petrovich nar 1964 ukrayinskij vchenij agrotehnolog Popov Volodimir Gennadijovich 1990 2014 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Syarov Volodimir Volodimirovich nar 1957 hudozhnik chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini 2005 Sherbina Igor Ivanovich 1966 2015 polkovnik Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zaporizka oblast PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2018 roku PDF Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Yakimivka Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zaporizkoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 18 zhovtnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv V Ukrayini likviduvali selisha miskogo tipu osnovni polozhennya zakonu espreso tv 24 zhovtnya 2023 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2017 Procitovano 6 grudnya 2015 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Zaporizka oblast nedostupne posilannya Kivshar Tayisiya Ivanivna Elektronnij resurs S M Lyashko Ukrayinska bibliotechna enciklopediya nauk proyekt Nac b ka Ukrayini im Yaroslava Mudrogo Kiyiv 2018 Bibliogr naprikinci stolittya Miroshnichenko Meruzh Valentinovich Skif Kniga pam yati zagiblih memorybook org ua Procitovano 17 kvitnya 2024 PosilannyaU Vikislovniku ye storinka Yakimivka Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yakimivka selishe Yakimivka Informacijno piznavalnij portal Zaporizka oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zaporizka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 765 s Oblikova kartka Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Yakimivska selishna rada IMSU