Поля́нівка (до 1945 — Ейгенфельд) — село в Україні, у Мелітопольському районі Запорізької області. Входить до складу Семенівської сільської громади. Населення становить 604 осіб.
село Полянівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Запорізька область |
Район | Мелітопольський район |
Громада | Семенівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA23080250150078659 |
Облікова картка | Полянівка |
Основні дані | |
Засноване | 1848 |
Населення | 604 |
Площа | 1,225 км² |
Густота населення | 493,06 осіб/км² |
Поштовий індекс | 72372 |
Телефонний код | +380 6192 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°44′38″ пн. ш. 35°04′56″ сх. д. / 46.74389° пн. ш. 35.08222° сх. д.Координати: 46°44′38″ пн. ш. 35°04′56″ сх. д. / 46.74389° пн. ш. 35.08222° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 23 м |
Водойми | балка Малий Утлюк |
Місцева влада | |
Адреса ради | 72372, с. Полянівка, вул. Центральна, 11а |
Карта | |
Полянівка | |
Полянівка | |
Мапа | |
Полянівка у Вікісховищі |
Географія
Село Полянівка розташоване на правому березі річки Малий Утлюк, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Мар'ївка, нижче за течією на відстані 6 км розташоване селище Якимівка, на протилежному березі — село Золота Долина. Селом тече балка Малий Утлюк.
Історія
Село було засноване в 1847 році німцями-менонітами з Пришибських колоній й назване Ейгенфельд (Eichenfeld), що перекладається з німецької мови як «дубове поле».
З 1861 року в селі існував лютеранський прихід, а в 1897 році відкрилася церква (кірха). Розповідають, що церква була побудована після того, як одна німецька сім'я, що ходила в інше село хрестити дитину, загинула на зворотному шляху, переходячи річку по льоду. Церква, побудована в готичному стилі, пережила і більшовицько-українську, і німецько-радянську війну, і була зруйнована лише в 1950-і роки, у (хрущовську антирелігійну кампанію).
Станом на 1886 рік в колонії німців Ейгенфельд, центрі Ейгенфельдської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії, мешкало 660 осіб, налічувалось 46 дворів, існувала школа. За 7 верст — цегельний завод. За 8 верст — поштова станція. За 15 верст — черепичний завод, цегельний завод.
У 1910–1915 роках в селі видавалася газета «Дер Ландвірт» («Der Landwirt», що німецькою означає «фермер»).
- Колонія Ейгенфельд. 1918
- Загальний вигляд колонії Ейгенфельд. 1918
У 1926 році Ейгенфельд став центром сільської ради. В голодомор 1932—1933 років 17 жителів села померли від голоду.
У 1941 році, після початку німецько-радянської війни, німці з села були депортовані. Операція з депортації етнічних німців і менонітів, що проживають в селах Мелітопольського району була розпочата органами НКВД 25 вересня 1941 року, а вже на початку жовтня село було зайняте німецькими військами.
1945 році село було перейменоване в Полянівку.
У 1958-1979 роках Полянівка входила до складу колгоспу-мільйонера «Україна», центральна садиба якого розташовувалася в Новгородківці. В 1979 році колгосп був розукрупнений, і Полянівка, Золота Долина і Мар'ївка утворили новий колгосп «Золота Долина».
Незалежна Україна
З 1991 року село входить до складу незалежної України.
Полянівка важко перенесла економічну кризу 1990-х років. Сільськогосподарські підприємства банкрутували і реорганізовувалися. Спроби сільської влади залучити в село інвесторів успіхом не увінчалися. Безробіття, яке виникло в 1990-ті роки досі залишається серйозною проблемою Полянівки, викликаючи відтік населення, особливо молоді, із села.
Полянівський дитячий садочок був розібраний на будматеріали, і тепер дітей возять в Лазурне в дитсадок «Сонечко».
Будівля сільського клубу також була розібрана, і з 2006 року клуб працює в будівлі колишнього магазину-бару. Тут проводяться урочисті заходи, працюють гуртки для дітей, займається фольклорний ансамбль «Берегиня».
До 2019 року було центром Полянівської сільської ради.
Економіка
Основу економіки Полянівки складають сільськогосподарські підприємства: ТОВ «Магістраль-Сервіс», фермерські господарства «Степне-2001», «Квітневе», «Таврія» та інші.
Всього на 2007 рік в Полянівці було 12 орендарів і 9 фермерських господарств, 69 осіб обробляли землю індивідуально. Решта полянівців здавали свої земельні паї в оренду.
Об'єкти соціальної сфери
- Школа. Полянівська школа — єдина на території сільради, і в неї возять учнів з навколишніх сіл: Золотої Долини, Лазурного і Мар'ївки. Всього в школі 120 учнів.
- Дільнична лікарня. У лікарні працює стаціонар на 10 ліжок. Лікарня знаходиться в будівлі початку XX століття. Капітальний ремонт будівлі не проводився з 1980-х років.
Постаті
- Мінченко Олександр Степанович (1980—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також
Примітки
- Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник
- rdat1 = 09.06.2009 & rf7571 = 12477 Сайт Верховної Ради України[недоступне посилання з липня 2019] вказує, що Полянівка була заснована в 1890 році, але ця інформація не викликає довіри, оскільки про Ейгенфельде вже повідомляється в книгах, що вийшли до 1890 року: Волості і найважливіші селища Європейської Росії. Випуск VIII. Санкт-Петербург, 1886; Вернер К.А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с. (рос.) . В газеті «Мелітопольські Відомості» [1] про дату заснування Ейгенфельда сказано: «Коли був заснований Ейгенфельд — невідомо, вперше ця назва згадується в архівних документах в 1848 р»
- «Від Ейгенфельда до Полянівка», стаття в газеті «Мелітопольські Ведомости».
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Дата з книги «Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник». Однак, Сайт Верховної Ради України[недоступне посилання з квітня 2019] вказує, що Полянівська сільська рада існує з 1945 року. Можливо, це різночитання пов'язані з перейменуванням Ейгенфельда в Полянівку в 1945 році.
- . Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 10 листопада 2015.
- Візитка школи на сайті ЛугаВікі
- Лікарні Запорізької області [ 2016-06-27 у Wayback Machine.] на сайті Неболей.zp.ua.
- «Охорона здоров'я в районі: не „хто винен?“, а „що робити?“» , стаття в газеті «Мелітопольські відомості».
Посилання
- Полянівка на сайті міста Мелітополь (рос.)[недоступне посилання з квітня 2019]
- Погода в селі Полянівка
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Полянівка |
Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polya nivka do 1945 Ejgenfeld selo v Ukrayini u Melitopolskomu rajoni Zaporizkoyi oblasti Vhodit do skladu Semenivskoyi silskoyi gromadi Naselennya stanovit 604 osib selo Polyanivka Krayina Ukrayina Oblast Zaporizka oblast Rajon Melitopolskij rajon Gromada Semenivska silska gromada Kod KATOTTG UA23080250150078659 Oblikova kartka Polyanivka Osnovni dani Zasnovane 1848 Naselennya 604 Plosha 1 225 km Gustota naselennya 493 06 osib km Poshtovij indeks 72372 Telefonnij kod 380 6192 Geografichni dani Geografichni koordinati 46 44 38 pn sh 35 04 56 sh d 46 74389 pn sh 35 08222 sh d 46 74389 35 08222 Koordinati 46 44 38 pn sh 35 04 56 sh d 46 74389 pn sh 35 08222 sh d 46 74389 35 08222 Serednya visota nad rivnem morya 23 m Vodojmi balka Malij Utlyuk Misceva vlada Adresa radi 72372 s Polyanivka vul Centralna 11a Karta Polyanivka Polyanivka Mapa Polyanivka u Vikishovishi Div takozh Polyanivka znachennya GeografiyaSelo Polyanivka roztashovane na pravomu berezi richki Malij Utlyuk vishe za techiyeyu na vidstani 2 km roztashovane selo Mar yivka nizhche za techiyeyu na vidstani 6 km roztashovane selishe Yakimivka na protilezhnomu berezi selo Zolota Dolina Selom teche balka Malij Utlyuk IstoriyaRosijska imperiya Selo bulo zasnovane v 1847 roci nimcyami menonitami z Prishibskih kolonij j nazvane Ejgenfeld Eichenfeld sho perekladayetsya z nimeckoyi movi yak dubove pole Z 1861 roku v seli isnuvav lyuteranskij prihid a v 1897 roci vidkrilasya cerkva kirha Rozpovidayut sho cerkva bula pobudovana pislya togo yak odna nimecka sim ya sho hodila v inshe selo hrestiti ditinu zaginula na zvorotnomu shlyahu perehodyachi richku po lodu Cerkva pobudovana v gotichnomu stili perezhila i bilshovicko ukrayinsku i nimecko radyansku vijnu i bula zrujnovana lishe v 1950 i roki u hrushovsku antireligijnu kampaniyu Stanom na 1886 rik v koloniyi nimciv Ejgenfeld centri Ejgenfeldskoyi volosti Melitopolskogo povitu Tavrijskoyi guberniyi meshkalo 660 osib nalichuvalos 46 dvoriv isnuvala shkola Za 7 verst cegelnij zavod Za 8 verst poshtova stanciya Za 15 verst cherepichnij zavod cegelnij zavod U 1910 1915 rokah v seli vidavalasya gazeta Der Landvirt Der Landwirt sho nimeckoyu oznachaye fermer Koloniya Ejgenfeld 1918 Zagalnij viglyad koloniyi Ejgenfeld 1918 Radyanskij Soyuz U 1926 roci Ejgenfeld stav centrom silskoyi radi V golodomor 1932 1933 rokiv 17 zhiteliv sela pomerli vid golodu U 1941 roci pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni nimci z sela buli deportovani Operaciya z deportaciyi etnichnih nimciv i menonitiv sho prozhivayut v selah Melitopolskogo rajonu bula rozpochata organami NKVD 25 veresnya 1941 roku a vzhe na pochatku zhovtnya selo bulo zajnyate nimeckimi vijskami 1945 roci selo bulo perejmenovane v Polyanivku U 1958 1979 rokah Polyanivka vhodila do skladu kolgospu miljonera Ukrayina centralna sadiba yakogo roztashovuvalasya v Novgorodkivci V 1979 roci kolgosp buv rozukrupnenij i Polyanivka Zolota Dolina i Mar yivka utvorili novij kolgosp Zolota Dolina Nezalezhna Ukrayina Z 1991 roku selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini Polyanivka vazhko perenesla ekonomichnu krizu 1990 h rokiv Silskogospodarski pidpriyemstva bankrutuvali i reorganizovuvalisya Sprobi silskoyi vladi zaluchiti v selo investoriv uspihom ne uvinchalisya Bezrobittya yake viniklo v 1990 ti roki dosi zalishayetsya serjoznoyu problemoyu Polyanivki viklikayuchi vidtik naselennya osoblivo molodi iz sela Polyanivskij dityachij sadochok buv rozibranij na budmateriali i teper ditej vozyat v Lazurne v ditsadok Sonechko Budivlya silskogo klubu takozh bula rozibrana i z 2006 roku klub pracyuye v budivli kolishnogo magazinu baru Tut provodyatsya urochisti zahodi pracyuyut gurtki dlya ditej zajmayetsya folklornij ansambl Bereginya Do 2019 roku bulo centrom Polyanivskoyi silskoyi radi EkonomikaOsnovu ekonomiki Polyanivki skladayut silskogospodarski pidpriyemstva TOV Magistral Servis fermerski gospodarstva Stepne 2001 Kvitneve Tavriya ta inshi Vsogo na 2007 rik v Polyanivci bulo 12 orendariv i 9 fermerskih gospodarstv 69 osib obroblyali zemlyu individualno Reshta polyanivciv zdavali svoyi zemelni payi v orendu Ob yekti socialnoyi sferiShkola Polyanivska shkola yedina na teritoriyi silradi i v neyi vozyat uchniv z navkolishnih sil Zolotoyi Dolini Lazurnogo i Mar yivki Vsogo v shkoli 120 uchniv Dilnichna likarnya U likarni pracyuye stacionar na 10 lizhok Likarnya znahoditsya v budivli pochatku XX stolittya Kapitalnij remont budivli ne provodivsya z 1980 h rokiv PostatiMinchenko Oleksandr Stepanovich 1980 2017 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zaporizka oblast PrimitkiNimci Rosiyi naseleni punkti i miscya poselennya enciklopedichnij slovnik rdat1 09 06 2009 amp rf7571 12477 Sajt Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 vkazuye sho Polyanivka bula zasnovana v 1890 roci ale cya informaciya ne viklikaye doviri oskilki pro Ejgenfelde vzhe povidomlyayetsya v knigah sho vijshli do 1890 roku Volosti i najvazhlivishi selisha Yevropejskoyi Rosiyi Vipusk VIII Sankt Peterburg 1886 Verner K A Alfavitnyj spisok selenij Sbornik statisticheskih svedenij po Tavricheskoj gubernii Simferopol Tipografiya gazety Krym 1889 T 9 698 s ros V gazeti Melitopolski Vidomosti 1 pro datu zasnuvannya Ejgenfelda skazano Koli buv zasnovanij Ejgenfeld nevidomo vpershe cya nazva zgaduyetsya v arhivnih dokumentah v 1848 r Vid Ejgenfelda do Polyanivka stattya v gazeti Melitopolski Vedomosti Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Data z knigi Nimci Rosiyi naseleni punkti i miscya poselennya enciklopedichnij slovnik Odnak Sajt Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z kvitnya 2019 vkazuye sho Polyanivska silska rada isnuye z 1945 roku Mozhlivo ce riznochitannya pov yazani z perejmenuvannyam Ejgenfelda v Polyanivku v 1945 roci Arhiv originalu za 15 lyutogo 2015 Procitovano 10 listopada 2015 Vizitka shkoli na sajti LugaViki Likarni Zaporizkoyi oblasti 2016 06 27 u Wayback Machine na sajti Nebolej zp ua Ohorona zdorov ya v rajoni ne hto vinen a sho robiti stattya v gazeti Melitopolski vidomosti PosilannyaPolyanivka na sajti mista Melitopol ros nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Pogoda v seli PolyanivkaPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Polyanivka Ce nezavershena stattya z geografiyi Zaporizkoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi