Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Юрчи́ха — село в Україні, у Кам'янській міській громаді Черкаського району Черкаської області. Розташоване на лівому березі річки Тясмин в південно-східній частині району за 2 км від центру громади — міста Кам'янка та за 8 км від залізничної станції Кам'янка. Населення становить 1214 осіб (2007).
| село Юрчиха | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Черкаський район |
| Громада | Кам'янська міська громада |
| Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
| Основні дані | |
| Засноване | початок XVIII століття |
| Населення | 1214 осіб (2007) |
| Площа | 4,78 км² |
| Густота населення | 254 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 20814 |
| Телефонний код | +380 4732 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°59′32″ пн. ш. 32°07′07″ сх. д. / 48.99222° пн. ш. 32.11861° сх. д.Координати: 48°59′32″ пн. ш. 32°07′07″ сх. д. / 48.99222° пн. ш. 32.11861° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 150 м |
| Водойми | р. Тясмин |
| Відстань до обласного центру | 50 км |
| Відстань до районного центру | 50 км |
| Найближча залізнична станція | Кам'янка |
| Відстань до залізничної станції | 8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | м. Кам'янка |
| Карта | |
  Юрчиха | |
 Юрчиха | |
| Мапа | |
| | |
Історія
Село з'явилося на початку XVIII століття. На території села знайдено монети карбування часів царювання Катерини II (1765 рік) та інші предмети народного вжитку.
Колись давно через Юрчиху та Тимошівку (особливо через Тимошівку) проходив чумацький шлях від Чигирина на південь. І одного разу з Чигирина вирушив в дорогу чумак Юрко з своїм сином Іваном (тому, що Юрко був дуже хворий). Коли Юркові стало дуже погано і до Тимошівки ще було далеко то Іван запропонував звернути в гай. Як тільки вони добрались до гаю (теперішньої Юрчихи), то Іван подався за жінкою Юрка (для Івана вона була мачухою). Коли приїхала Юрчиха (на Юрчиху в інших версіях кажуть «козачка Юрчиха») то Юрко вже помер, а в сутичці з бузувірами Івана вбили. Юрчиха не захотіла повертатися додому з іншими чумаками і першою збудувала хату в місцевості, яку займає центр сучасного села, легендарна «козачка Юрчиха». Потім прийшли молодші дев'ять селян і оселилися теж тут. Вони і дали назву села Юрчиха.[]
Коли археологи знайшли щоденник поміщиці О. О. Давидової то з нього вони дізнались про село:
[]«Село Юрчиха дуже співуче і дружнє. Коли жителі села робили будь-яку роботу вони завжди співали. В Юрчисі мені дуже подобається. До мене дуже привітно відносяться селяни. В селі дуже багато гаїв. Я пам'ятаю, як одного разу до Юрчихи завітав О. С. Пушкін йому це село дуже сподобалось, але коли про це дізналися його друзі, то вони забрали його з відси і він більше сюди не приходив».
Північна частина села має назву Пастирівка. За переказом старожилів, цю частину села заселили селяни-ремісники, вихідці з села Пастирське, які були виміняні юрчиським паном Давидовим на породистих собак у пастирського пана.[] А ще є такі частини села, як: Далібівка, Яремівка, Підлісна, Новоселиця, Балки, кожна з яких свідчить про своє походження та розміщення на території села.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Кам'янської волості Чигиринського повіту Київської губернії мешкало 942 особи, налічувалось 185 дворових господарств, існувала школа.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1241 особи (619 чоловічої статі та 622 — жіночої), з яких 1232 — православної віри.
На початку XX століття Юрчиха, як і всі інші села аграрної царської Росії, була типовим відсталим бідним селом Київської губернії.[] У селі налічувалось 267 дворів, 1348 жителів. Головним заняттям населення було землеробство. Селу належало 3611 десятин землі, з них — поміщицькі, Давидова Василя Петровича, — 2937 десятин і 674 десятини у селян. У селі була початкова школа, яка розміщувалась в старій хаті під соломою. У школі навчалося тоді до 50 учнів і був один учитель.
Щороку весною багато юнаків, дівчат та людей середнього віку йшли на південь в степову Україну найматися на сезонні роботи до поміщиків та панів. Частина людей була в наймах у місцевої поміщиці Давидової: понад 30 осіб були наймитами на постійній роботі і понад 50 осіб були сезонними робітниками. Поміщиця Давидова була ліберальною, але і проти неї місцеві селяни 1905 року виявили свій гнів — підпалили тваринницьке приміщення «воловню». Підозра впала на Дригу Ксенофонта Миновича, якого було засуджено до одного року ув'язнення.
В селі існує церква, яка збудована у 1902 році. 1912 року в Юрчисі було збудовано приміщення нової школи при частковому фінансуванні поміщиці Давидової. В селі була приватна крамниця та шинок. Але не було ні медичної установи, ні ветпункту, ні поштової філії. Населення користувалось послугами знахарів та шептунів. Понад 75 % населення було неписьменним, особливо жінки. Вищу освіту[] мала поміщиця Давидова, середню — два вчителі і піп.
У листопаді 1929 року, під час примусової колективізації, в селі було організовано колгосп імені Петровського. Першим головою колгоспу був комуніст, чех за походженням, Чапек Йосип Францевич.
Населення Юрчихи пережило страшну трагедію голодомору 1933 року, наслідки якої відчувалися протягом багатьох десятиліть. У селі від голоду загинуло 134 особи, це лихо не обійшло 53 двори.
Напередодні Німецько-радянської війни в колгоспі налічувалось понад 2000 гектарів землі, 109 гектарів лісу, три трактори, що належали МТС (державі), два автомобілі, тваринницькі приміщення, майстерня, млин з газогенераторним двигуном, що лишився від поміщиці Давидової. У 1937 році з ініціативи колгоспника Дриги Івана Купріяновича було закладено колгоспний сад на площі 23 га і обсаджено тополями та чагарниками. З колишнього поміщицького господарського приміщення було побудовано сільський клуб, сільмаг. У селі була семирічна школа, де навчалось 40 дітей і працювало 4 вчителі.
З перших днів війни велику рогату худобу і свиней було відправлено за Дніпро, на схід. На початку серпня 1941 року село окупували німці. Проти окупантів та їх посібників з місцевого населення виступили партизани. Восени 1941 року в Комсомольському лісі був організований партизанський загін, командиром якого був комуніст Куценко Андрій Степанович. Активними учасниками партизанського руху були і юрчани: Поліщук Йосип Юхимович, Лушпіган Гнат Тимофійович, Лушпіган Федот Гаврилович, Микульський Олександр Федорович, Микульський Федір та багато інших.
Німці нещадно експлуатували та знущалися над селянами. Було спалено 15 селянських хат. Окупанти розстріляли вчителя Дригу Дорофея Карповича, колгоспника-активіста Пономаренка Самсона Васильовича, його зятя Сіряка Миколу Євдокимовича, який працював перед війною в апараті ЦК ЛКСМУ, колгоспників Лушпігана Федота Никоновича, Лушпігана Мефодія Савовича та інших.
У роки німецько-радянської війни 286 жителів Юрчихи воювали на фронтах, 142 з них загинули, 48 нагороджені орденами і медалями СРСР. У 1958 році в селі на могилі загиблих воїнів і партизанів було встановлено пам'ятник, де поховано і Героя Радянського Союзу, що визволяв Кам'янський район, вірменина . У 1962 році на площі біля школи встановлено обеліск Слави.
Долаючи повоєнні труднощі, ланкові М. Г. Дяченко та Г. Ф. Кривохижа досягли високих урожаїв пшениці, у 1948 році за самовіддану працю були нагороджені орденом Леніна, а колгоспниці О. Ф. Головатенко та Т. Д. Засядько — медаллю «За трудову відзнаку». Очолював колгосп на той час колишній військовик І. Я. Черненко. Це при ньому за рахунок державної позики були побудовані найкращі в районі господарські приміщення, село було електрифіковане та радіофіковане. Як один з найкращих керманичів господарства в пам'яті колгоспників залишився Долінський. За часів керівництва колгоспом П. П. Скрипкою було побудовано нові приміщення ферм, ставок, греблю, засипано Яремівський яр. Значну допомогу колгоспу за час шефства над ним надав Кам'янський машинобудівний завод.
Станом на 1972 рік в селі мешкало 1603 осіб, працювали восьмирічна та вечірня школи, будинок культури з залом на 400 місць, бібліотека з книжковим фондом 5 тисяч книг, медпункт, дитячий санаторій «Зірочка» на 106 місць, побутовий комбінат. Колгосп імені Петровського обробляв 4,5 тисячі га сільськогосподарських угідь, у тому числі 3,2 тисячі га орної землі. Господарство спеціалізувалося на виробництві м'яса.
З 1980-х років у селі функціонують восьмирічна школа, два магазини, міжсількомунгосп, медпункт, будинок сільської ради, дім тваринника, будинок для спеціалістів сільського господарства, заасфальтовані центральні вулиці, відкрито філію Ощадбанку, поштове відділення зв'язку, ведуться роботи з телефонізації села, будівництва водогону.
У 1998 році було проведено газифікацію першої черги села, почалася реорганізація аграрного сектора економіки: роздержавлення та розпаювання земель, створення нового власника.
З 2019 року і дотепер село у складі Кам'янської міської громади. Після приєднання до ОТГ скоротили працівників сільської ради, закрили старші класи у школі. Нині тут функціонують ФАП, Юрчиська філія І ступеня комунального закладу «Кам'янський ліцей № 1 Кам'янської міської ради Черкаської області», заклад дошкільної освіти (дитячий садок) «Сонечко». 3 магазини, будинок культури, бібліотека та церква.
Див. також
Примітки
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 1 червня 2023.
- Прогноз погоди в селі Юрчиха. weather.in.ua. Погода в Україні. оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 1 червня 2023.
- Відстані від села Юрчиха. della.com.ua. оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 1 червня 2023.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-90. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Джерела та література
- Юрчиха // Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Черкаська область / Ред. кол. тому: Стешенко О. Л. (гол. редкол.), Гольцев Є. М., Горкун А. І., Дудник О. М., Зайцев М. С., Звєрєв С. М., Зудіна Г. М., Коваленко В. Я., Кузнецов С. М., Курносов Ю. О., Непийвода Ф. М., Степаненко А. О., Тканко О. В. (заст. гол. редкол.), Храбан Г. Ю., Червінський О. А. (відп. секр. редкол.), Шпак В. Т. АН УРСР. Інститут історії. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 788 с. — С. 322.
- Міста і села України. Черкащина 2009: село Юрчиха. who-is-who.ua. оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 1 червня 2023.
- Jurczycha // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 630. (пол.)
- Jurczycha // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 31. (пол.)
Посилання
- Юрчиха, Кам'янський район, Черкаська область. ukrssr.com.ua. Історія міст і сіл Української РСР. оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 1 червня 2023.
- Юрчиська філія І ступеня комунального закладу «Кам'янський ліцей № 1 Кам'янської міської ради Черкаської області». ck.isuo.org. Черкаська область. ІСУО. оригіналу за 1 грудня 2022. Процитовано 1 червня 2023.
- Заклад дошкільної освіти (дитячий садок) «Сонечко» с. Юрчиха. Кам`янської міської ради, Черкаської області. ck.isuo.org. Черкаська область. ІСУО. оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 1 червня 2023.
 | Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yurchi ha selo v Ukrayini u Kam yanskij miskij gromadi Cherkaskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Roztashovane na livomu berezi richki Tyasmin v pivdenno shidnij chastini rajonu za 2 km vid centru gromadi mista Kam yanka ta za 8 km vid zaliznichnoyi stanciyi Kam yanka Naselennya stanovit 1214 osib 2007 selo Yurchiha Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Cherkaskij rajon Gromada Kam yanska miska gromada Oblikova kartka gska2 rada gov ua Osnovni dani Zasnovane pochatok XVIII stolittya Naselennya 1214 osib 2007 Plosha 4 78 km Gustota naselennya 254 osib km Poshtovij indeks 20814 Telefonnij kod 380 4732 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 59 32 pn sh 32 07 07 sh d 48 99222 pn sh 32 11861 sh d 48 99222 32 11861 Koordinati 48 59 32 pn sh 32 07 07 sh d 48 99222 pn sh 32 11861 sh d 48 99222 32 11861 Serednya visota nad rivnem morya 150 m Vodojmi r Tyasmin Vidstan do oblasnogo centru 50 km Vidstan do rajonnogo centru 50 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Kam yanka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 8 km Misceva vlada Adresa radi m Kam yanka Karta Yurchiha Yurchiha Mapa Yurchiha u VikishovishiIstoriyaCerkva Prechista Bogorodici Uspenska cerkva Selo z yavilosya na pochatku XVIII stolittya Na teritoriyi sela znajdeno moneti karbuvannya chasiv caryuvannya Katerini II 1765 rik ta inshi predmeti narodnogo vzhitku Kolis davno cherez Yurchihu ta Timoshivku osoblivo cherez Timoshivku prohodiv chumackij shlyah vid Chigirina na pivden I odnogo razu z Chigirina virushiv v dorogu chumak Yurko z svoyim sinom Ivanom tomu sho Yurko buv duzhe hvorij Koli Yurkovi stalo duzhe pogano i do Timoshivki she bulo daleko to Ivan zaproponuvav zvernuti v gaj Yak tilki voni dobralis do gayu teperishnoyi Yurchihi to Ivan podavsya za zhinkoyu Yurka dlya Ivana vona bula machuhoyu Koli priyihala Yurchiha na Yurchihu v inshih versiyah kazhut kozachka Yurchiha to Yurko vzhe pomer a v sutichci z buzuvirami Ivana vbili Yurchiha ne zahotila povertatisya dodomu z inshimi chumakami i pershoyu zbuduvala hatu v miscevosti yaku zajmaye centr suchasnogo sela legendarna kozachka Yurchiha Potim prijshli molodshi dev yat selyan i oselilisya tezh tut Voni i dali nazvu sela Yurchiha dzherelo Koli arheologi znajshli shodennik pomishici O O Davidovoyi to z nogo voni diznalis pro selo Selo Yurchiha duzhe spivuche i druzhnye Koli zhiteli sela robili bud yaku robotu voni zavzhdi spivali V Yurchisi meni duzhe podobayetsya Do mene duzhe privitno vidnosyatsya selyani V seli duzhe bagato gayiv Ya pam yatayu yak odnogo razu do Yurchihi zavitav O S Pushkin jomu ce selo duzhe spodobalos ale koli pro ce diznalisya jogo druzi to voni zabrali jogo z vidsi i vin bilshe syudi ne prihodiv dzherelo Pivnichna chastina sela maye nazvu Pastirivka Za perekazom starozhiliv cyu chastinu sela zaselili selyani remisniki vihidci z sela Pastirske yaki buli viminyani yurchiskim panom Davidovim na porodistih sobak u pastirskogo pana dzherelo A she ye taki chastini sela yak Dalibivka Yaremivka Pidlisna Novoselicya Balki kozhna z yakih svidchit pro svoye pohodzhennya ta rozmishennya na teritoriyi sela Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu seli Kam yanskoyi volosti Chigirinskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi meshkalo 942 osobi nalichuvalos 185 dvorovih gospodarstv isnuvala shkola Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1241 osobi 619 cholovichoyi stati ta 622 zhinochoyi z yakih 1232 pravoslavnoyi viri Na pochatku XX stolittya Yurchiha yak i vsi inshi sela agrarnoyi carskoyi Rosiyi bula tipovim vidstalim bidnim selom Kiyivskoyi guberniyi dzherelo U seli nalichuvalos 267 dvoriv 1348 zhiteliv Golovnim zanyattyam naselennya bulo zemlerobstvo Selu nalezhalo 3611 desyatin zemli z nih pomishicki Davidova Vasilya Petrovicha 2937 desyatin i 674 desyatini u selyan U seli bula pochatkova shkola yaka rozmishuvalas v starij hati pid solomoyu U shkoli navchalosya todi do 50 uchniv i buv odin uchitel Shoroku vesnoyu bagato yunakiv divchat ta lyudej serednogo viku jshli na pivden v stepovu Ukrayinu najmatisya na sezonni roboti do pomishikiv ta paniv Chastina lyudej bula v najmah u miscevoyi pomishici Davidovoyi ponad 30 osib buli najmitami na postijnij roboti i ponad 50 osib buli sezonnimi robitnikami Pomishicya Davidova bula liberalnoyu ale i proti neyi miscevi selyani 1905 roku viyavili svij gniv pidpalili tvarinnicke primishennya volovnyu Pidozra vpala na Drigu Ksenofonta Minovicha yakogo bulo zasudzheno do odnogo roku uv yaznennya V seli isnuye cerkva yaka zbudovana u 1902 roci 1912 roku v Yurchisi bulo zbudovano primishennya novoyi shkoli pri chastkovomu finansuvanni pomishici Davidovoyi V seli bula privatna kramnicya ta shinok Ale ne bulo ni medichnoyi ustanovi ni vetpunktu ni poshtovoyi filiyi Naselennya koristuvalos poslugami znahariv ta sheptuniv Ponad 75 naselennya bulo nepismennim osoblivo zhinki Vishu osvitu dzherelo mala pomishicya Davidova serednyu dva vchiteli i pip U listopadi 1929 roku pid chas primusovoyi kolektivizaciyi v seli bulo organizovano kolgosp imeni Petrovskogo Pershim golovoyu kolgospu buv komunist cheh za pohodzhennyam Chapek Josip Francevich Naselennya Yurchihi perezhilo strashnu tragediyu golodomoru 1933 roku naslidki yakoyi vidchuvalisya protyagom bagatoh desyatilit U seli vid golodu zaginulo 134 osobi ce liho ne obijshlo 53 dvori Naperedodni Nimecko radyanskoyi vijni v kolgospi nalichuvalos ponad 2000 gektariv zemli 109 gektariv lisu tri traktori sho nalezhali MTS derzhavi dva avtomobili tvarinnicki primishennya majsternya mlin z gazogeneratornim dvigunom sho lishivsya vid pomishici Davidovoyi U 1937 roci z iniciativi kolgospnika Drigi Ivana Kupriyanovicha bulo zakladeno kolgospnij sad na ploshi 23 ga i obsadzheno topolyami ta chagarnikami Z kolishnogo pomishickogo gospodarskogo primishennya bulo pobudovano silskij klub silmag U seli bula semirichna shkola de navchalos 40 ditej i pracyuvalo 4 vchiteli Z pershih dniv vijni veliku rogatu hudobu i svinej bulo vidpravleno za Dnipro na shid Na pochatku serpnya 1941 roku selo okupuvali nimci Proti okupantiv ta yih posibnikiv z miscevogo naselennya vistupili partizani Voseni 1941 roku v Komsomolskomu lisi buv organizovanij partizanskij zagin komandirom yakogo buv komunist Kucenko Andrij Stepanovich Aktivnimi uchasnikami partizanskogo ruhu buli i yurchani Polishuk Josip Yuhimovich Lushpigan Gnat Timofijovich Lushpigan Fedot Gavrilovich Mikulskij Oleksandr Fedorovich Mikulskij Fedir ta bagato inshih Nimci neshadno ekspluatuvali ta znushalisya nad selyanami Bulo spaleno 15 selyanskih hat Okupanti rozstrilyali vchitelya Drigu Dorofeya Karpovicha kolgospnika aktivista Ponomarenka Samsona Vasilovicha jogo zyatya Siryaka Mikolu Yevdokimovicha yakij pracyuvav pered vijnoyu v aparati CK LKSMU kolgospnikiv Lushpigana Fedota Nikonovicha Lushpigana Mefodiya Savovicha ta inshih Bratska mogila zagiblih voyiniv U roki nimecko radyanskoyi vijni 286 zhiteliv Yurchihi voyuvali na frontah 142 z nih zaginuli 48 nagorodzheni ordenami i medalyami SRSR U 1958 roci v seli na mogili zagiblih voyiniv i partizaniv bulo vstanovleno pam yatnik de pohovano i Geroya Radyanskogo Soyuzu sho vizvolyav Kam yanskij rajon virmenina U 1962 roci na ploshi bilya shkoli vstanovleno obelisk Slavi Dolayuchi povoyenni trudnoshi lankovi M G Dyachenko ta G F Krivohizha dosyagli visokih urozhayiv pshenici u 1948 roci za samoviddanu pracyu buli nagorodzheni ordenom Lenina a kolgospnici O F Golovatenko ta T D Zasyadko medallyu Za trudovu vidznaku Ocholyuvav kolgosp na toj chas kolishnij vijskovik I Ya Chernenko Ce pri nomu za rahunok derzhavnoyi poziki buli pobudovani najkrashi v rajoni gospodarski primishennya selo bulo elektrifikovane ta radiofikovane Yak odin z najkrashih kermanichiv gospodarstva v pam yati kolgospnikiv zalishivsya Dolinskij Za chasiv kerivnictva kolgospom P P Skripkoyu bulo pobudovano novi primishennya ferm stavok greblyu zasipano Yaremivskij yar Znachnu dopomogu kolgospu za chas shefstva nad nim nadav Kam yanskij mashinobudivnij zavod Stanom na 1972 rik v seli meshkalo 1603 osib pracyuvali vosmirichna ta vechirnya shkoli budinok kulturi z zalom na 400 misc biblioteka z knizhkovim fondom 5 tisyach knig medpunkt dityachij sanatorij Zirochka na 106 misc pobutovij kombinat Kolgosp imeni Petrovskogo obroblyav 4 5 tisyachi ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 3 2 tisyachi ga ornoyi zemli Gospodarstvo specializuvalosya na virobnictvi m yasa Z 1980 h rokiv u seli funkcionuyut vosmirichna shkola dva magazini mizhsilkomungosp medpunkt budinok silskoyi radi dim tvarinnika budinok dlya specialistiv silskogo gospodarstva zaasfaltovani centralni vulici vidkrito filiyu Oshadbanku poshtove viddilennya zv yazku vedutsya roboti z telefonizaciyi sela budivnictva vodogonu U 1998 roci bulo provedeno gazifikaciyu pershoyi chergi sela pochalasya reorganizaciya agrarnogo sektora ekonomiki rozderzhavlennya ta rozpayuvannya zemel stvorennya novogo vlasnika Z 2019 roku i doteper selo u skladi Kam yanskoyi miskoyi gromadi Pislya priyednannya do OTG skorotili pracivnikiv silskoyi radi zakrili starshi klasi u shkoli Nini tut funkcionuyut FAP Yurchiska filiya I stupenya komunalnogo zakladu Kam yanskij licej 1 Kam yanskoyi miskoyi radi Cherkaskoyi oblasti zaklad doshkilnoyi osviti dityachij sadok Sonechko 3 magazini budinok kulturi biblioteka ta cerkva Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast PrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 1 chervnya 2023 Prognoz pogodi v seli Yurchiha weather in ua Pogoda v Ukrayini originalu za 20 travnya 2022 Procitovano 1 chervnya 2023 Vidstani vid sela Yurchiha della com ua originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 1 chervnya 2023 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 90 X 270 120 s ros doref Dzherela ta literaturaYurchiha u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Temi u Vikidzherelah Yurchiha u Vikishovishi Yurchiha Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Cherkaska oblast Red kol tomu Steshenko O L gol redkol Golcev Ye M Gorkun A I Dudnik O M Zajcev M S Zvyeryev S M Zudina G M Kovalenko V Ya Kuznecov S M Kurnosov Yu O Nepijvoda F M Stepanenko A O Tkanko O V zast gol redkol Hraban G Yu Chervinskij O A vidp sekr redkol Shpak V T AN URSR Institut istoriyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1972 788 s S 322 Mista i sela Ukrayini Cherkashina 2009 selo Yurchiha who is who ua originalu za 31 bereznya 2022 Procitovano 1 chervnya 2023 Jurczycha Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 630 pol Jurczycha Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 31 pol PosilannyaYurchiha Kam yanskij rajon Cherkaska oblast ukrssr com ua Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR originalu za 12 chervnya 2015 Procitovano 1 chervnya 2023 Yurchiska filiya I stupenya komunalnogo zakladu Kam yanskij licej 1 Kam yanskoyi miskoyi radi Cherkaskoyi oblasti ck isuo org Cherkaska oblast ISUO originalu za 1 grudnya 2022 Procitovano 1 chervnya 2023 Zaklad doshkilnoyi osviti dityachij sadok Sonechko s Yurchiha Kam yanskoyi miskoyi radi Cherkaskoyi oblasti ck isuo org Cherkaska oblast ISUO originalu za 8 lyutogo 2023 Procitovano 1 chervnya 2023 Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi