Єгор Артемович Юрченко (3 лютого 1919, Поликовичі — 12 січня 1981, Київ) — офіцер ЗС СРСР, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни полковий інженер 842-го стрілецького полку 240-ї стрілецької дивізії 38-ї армії Воронезького фронту.
Єгор Артемович Юрченко | |
---|---|
![]() | |
Народження | 3 лютого 1919 Поликовичі (тепер Могильовська область) |
Смерть | 12 січня 1981 (61 рік) Київ |
Поховання | Лук'янівське військове кладовище |
Країна | |
Рід військ | ![]() |
Роки служби | 1938—1948 |
Партія | КПРС |
Звання | ![]() |
Війни / битви | Німецько-радянська війна • Битва за Дніпро |
Нагороди |
Біографія
Народився 3 лютого 1919 року в селі Поликовичах (тепер Могильовського району Могильовської області Білорусі) в селянській родині. Білорус. Освіта середня. Працював на цегельному заводі.
У 1938 році призваний до лав Червоної Армії Могильовським районним військовим комісаріатом. У 1941 році закінчив Борисовське військове інженерне училище. У боях радянсько-німецької війни з січня 1942 року. Воював на Воронезькому фронті. Член ВКП(б) з 1942 року.
Відзначився при форсуванні Дніпра в районі села Лютежа на північ від Києва. У ніч на 27 вересня 1943 року він вміло організував переправу на правий берег річки десантної групи, а в наступні дні — всього особового складу полку, артилерії, боєприпасів. Був поранений, але продовжував керувати переправою.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 жовтня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму капітану Єгору Артемовичу Юрченку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1841).

У 1945 році закінчив Московську вищу інженерно-мінну школу. З 1948 року полковник Є. А. Юрченко — в запасі. Працював інженером дорожньо-будівельного управління. Жив у Києві. Помер 12 січня 1981 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.
Література
- Герои Советского Союза — могилевчане. Минск, 1965
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
- Навечно в сердце народном. 3-е изд., доп. и испр. Минск, 1984
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yegor Artemovich Yurchenko 3 lyutogo 1919 Polikovichi 12 sichnya 1981 Kiyiv oficer ZS SRSR Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki radyansko nimeckoyi vijni polkovij inzhener 842 go strileckogo polku 240 yi strileckoyi diviziyi 38 yi armiyi Voronezkogo frontu Yegor Artemovich YurchenkoNarodzhennya3 lyutogo 1919 1919 02 03 Polikovichi teper Mogilovska oblast Smert12 sichnya 1981 1981 01 12 61 rik KiyivPohovannyaLuk yanivske vijskove kladovisheKrayina SRSRRid vijsk inzhenerni vijskaRoki sluzhbi1938 1948PartiyaKPRSZvannya PolkovnikVijni bitviNimecko radyanska vijna Bitva za DniproNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yurchenko BiografiyaNarodivsya 3 lyutogo 1919 roku v seli Polikovichah teper Mogilovskogo rajonu Mogilovskoyi oblasti Bilorusi v selyanskij rodini Bilorus Osvita serednya Pracyuvav na cegelnomu zavodi U 1938 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi Mogilovskim rajonnim vijskovim komisariatom U 1941 roci zakinchiv Borisovske vijskove inzhenerne uchilishe U boyah radyansko nimeckoyi vijni z sichnya 1942 roku Voyuvav na Voronezkomu fronti Chlen VKP b z 1942 roku Vidznachivsya pri forsuvanni Dnipra v rajoni sela Lyutezha na pivnich vid Kiyeva U nich na 27 veresnya 1943 roku vin vmilo organizuvav perepravu na pravij bereg richki desantnoyi grupi a v nastupni dni vsogo osobovogo skladu polku artileriyi boyepripasiv Buv poranenij ale prodovzhuvav keruvati perepravoyu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 29 zhovtnya 1943 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni pri forsuvanni Dnipra i utrimanni placdarmu kapitanu Yegoru Artemovichu Yurchenku prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1841 Mogila Yegora Yurchenka U 1945 roci zakinchiv Moskovsku vishu inzhenerno minnu shkolu Z 1948 roku polkovnik Ye A Yurchenko v zapasi Pracyuvav inzhenerom dorozhno budivelnogo upravlinnya Zhiv u Kiyevi Pomer 12 sichnya 1981 roku Pohovanij u Kiyevi na Luk yanivskomu vijskovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya ordenom Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza mogilevchane Minsk 1965 Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voeniz 1988 Navechno v serdce narodnom 3 e izd dop i ispr Minsk 1984