Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Увага: Не вказане значення ""
| 悅般 Юебань | |||||||||||||
| |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Столиця | |||||||||||||
| Форма правління | монархія | ||||||||||||
| Історичний період | Античність | ||||||||||||
| - Засновано | 160 | ||||||||||||
| - Ліквідовано | 490 | ||||||||||||
| |||||||||||||
Юебань (160 —490 роки) — держава племен хунну, що утворилося у II ст. на північ від оз. Балхаш. Вело активну загарбницьку політику. У IV ст. від неї фактично відкололася західна частина. Вело війни з Жужанським каганатом. З 440-х років відбувається поступовий занепад. 490 року розділено між державами ефталітів, Гаогюй і жужанами.
Назва
Юебань є китайською назвою держави, перекладається як «Слабке Сюнну». Власне як її називали її мешканці достеменно невідомо. Напевніше правителі хунну продовжували називати себе хунну.
Історія
Між 155 і 166 року північні хунну зазнали низку поразок від сяньбі. В результаті хунну розділилися на декілька частин, що рушили до Саян, південного Сибіру чи на захід. Так, деякі з племен, що мешкали в Жетису, на північ від озера Балхаш заснували власну державу.
Протягом 2-ї половини II ст. Юебань зберігала мирні відносини з китайцями, в яких вбачала союзників проти сяньбі. Водночас вела запеклі війни проти Кангюя на заході й півдні. На початку III ст. останній визнає зверхність Юебані. Водночас встановлюється влада над державою Яньцай (на північ від Аральського моря)
У III ст. західні хіоніти, що мешкали на південь від Сирдар'ї стали більш самостійними. Вони починають здійснювати активні набіги проти Персії. На сході Юеабнь скористалася розпадом у 234 році держави сяньбі для відвоювання земель північних хунну. За цим було завдано поразки племенам дінлін, що рушили на захід.
Напочатку V ст. починається протистояння з Жужанським каганатом. 448/449 року відправлено посольство до імперії Північна Вей щодо спільних дій проти жужанів. 450 році відбувся спільний похід проти останніх, що завершився значним успіхом — Жужанський каганат на тривалий час перестав бути суперником і загрозою.
Втім у IV ст. починаються внутрішні конфлікти, що поступово призвели до послаблення держави, ймовірно через повстання залежних племен, зокрема протоугрів й аварів. Саме в цей час ймовірно група вождів юебані, що зазнала поразки у боротьбі за владу рушило до Волги, де створило власний союз і протодержаву (в подальшому в Європі вони стануть відомим як гуни). Послаблення держави призвело до того, що у 340—350-х роках фактичної незалежності західних юебані (хіонітів). У 380 році дінліни знищили Яньцай, давнього васала Юебані.
У 480-х роках східна Юебань фактично розпалася на 4 частини. 490 року було розділено між ефталітів, Гаогюй і Жужанським каганатом. Згодом одне племен колишньої Юебані — чуюе — змішалося зтюрками, утворивши народ шато; інше плем'я — чумукунь — увійшло до Кимацького каганату.
Територія і населення
Озоплювало землі від верхів'я річки Іртиш на сході до Аральського моря на заході (політичний вплив поширювався до Волги), від передгір'я Памиру і долини Амудар'я на півдня до південного Сибіру.
За походженням були хунну, в давньоримських джерелах відомі як хіоніти (від перського «хюн» , що походить від спотворенного китайського слова «сюнну» — хунну), самі китайці називали мешканців цієї держави юебані.
Складалися з західної й східної груп племен. Перша включа ефталітів, кідаритів йалхон-гуннів, друга чуюе (處 月), чумі (處 密), чумукун (處 木 昆) та чубань (處 半). Різні назви пояснюються не власними гуннськими, а тими, що надавали їм сусідми — перси і китайці відповідно.
Культура
Населення перебувало підзначним впливом согдійської культури. Стригли волосся, яке змащували топленим маслом, милися тричі на день перед їжею. Більшість східних юебані були прихильниками шамаїзму, на півдні й заході дотримувалися маніхейства й буддизму.
Джерела
- Вайнберг Б. И. Этногеография Турана в древности VII в. до н. э. — VIII в. н. э. М.:1998.
- Яблонский, Л. Т. (1999). Скотоводы Древнего Хорезма. Вестник Российского гуманитарного фонда. Институт археологии РАН. Вып. 1–2: 198.
- Ozkan Izgi, The ancient cultures of Central Asia and the relations with the Chinese civilization//The Turks, Ankara, 2002
- Namba Walter, M. «The Sogdians and Buddism». Sino-Platonic Paper 174 (2006).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uvaga Ne vkazane znachennya common name 悅般 Yueban160 490 istorichni kordoni na kartiStolicyaForma pravlinnya monarhiyaIstorichnij period Antichnist Zasnovano 160 Likvidovano 490Poperednik Nastupnikhunnu Zhuzhanskij kaganatEftalitiGaogyuj Yueban 160 490 roki derzhava plemen hunnu sho utvorilosya u II st na pivnich vid oz Balhash Velo aktivnu zagarbnicku politiku U IV st vid neyi faktichno vidkololasya zahidna chastina Velo vijni z Zhuzhanskim kaganatom Z 440 h rokiv vidbuvayetsya postupovij zanepad 490 roku rozdileno mizh derzhavami eftalitiv Gaogyuj i zhuzhanami NazvaYueban ye kitajskoyu nazvoyu derzhavi perekladayetsya yak Slabke Syunnu Vlasne yak yiyi nazivali yiyi meshkanci dostemenno nevidomo Napevnishe praviteli hunnu prodovzhuvali nazivati sebe hunnu IstoriyaMizh 155 i 166 roku pivnichni hunnu zaznali nizku porazok vid syanbi V rezultati hunnu rozdililisya na dekilka chastin sho rushili do Sayan pivdennogo Sibiru chi na zahid Tak deyaki z plemen sho meshkali v Zhetisu na pivnich vid ozera Balhash zasnuvali vlasnu derzhavu Protyagom 2 yi polovini II st Yueban zberigala mirni vidnosini z kitajcyami v yakih vbachala soyuznikiv proti syanbi Vodnochas vela zapekli vijni proti Kangyuya na zahodi j pivdni Na pochatku III st ostannij viznaye zverhnist Yuebani Vodnochas vstanovlyuyetsya vlada nad derzhavoyu Yancaj na pivnich vid Aralskogo morya U III st zahidni hioniti sho meshkali na pivden vid Sirdar yi stali bilsh samostijnimi Voni pochinayut zdijsnyuvati aktivni nabigi proti Persiyi Na shodi Yueabn skoristalasya rozpadom u 234 roci derzhavi syanbi dlya vidvoyuvannya zemel pivnichnih hunnu Za cim bulo zavdano porazki plemenam dinlin sho rushili na zahid Napochatku V st pochinayetsya protistoyannya z Zhuzhanskim kaganatom 448 449 roku vidpravleno posolstvo do imperiyi Pivnichna Vej shodo spilnih dij proti zhuzhaniv 450 roci vidbuvsya spilnij pohid proti ostannih sho zavershivsya znachnim uspihom Zhuzhanskij kaganat na trivalij chas perestav buti supernikom i zagrozoyu Vtim u IV st pochinayutsya vnutrishni konflikti sho postupovo prizveli do poslablennya derzhavi jmovirno cherez povstannya zalezhnih plemen zokrema protougriv j avariv Same v cej chas jmovirno grupa vozhdiv yuebani sho zaznala porazki u borotbi za vladu rushilo do Volgi de stvorilo vlasnij soyuz i protoderzhavu v podalshomu v Yevropi voni stanut vidomim yak guni Poslablennya derzhavi prizvelo do togo sho u 340 350 h rokah faktichnoyi nezalezhnosti zahidnih yuebani hionitiv U 380 roci dinlini znishili Yancaj davnogo vasala Yuebani U 480 h rokah shidna Yueban faktichno rozpalasya na 4 chastini 490 roku bulo rozdileno mizh eftalitiv Gaogyuj i Zhuzhanskim kaganatom Zgodom odne plemen kolishnoyi Yuebani chuyue zmishalosya ztyurkami utvorivshi narod shato inshe plem ya chumukun uvijshlo do Kimackogo kaganatu Teritoriya i naselennyaOzoplyuvalo zemli vid verhiv ya richki Irtish na shodi do Aralskogo morya na zahodi politichnij vpliv poshiryuvavsya do Volgi vid peredgir ya Pamiru i dolini Amudar ya na pivdnya do pivdennogo Sibiru Za pohodzhennyam buli hunnu v davnorimskih dzherelah vidomi yak hioniti vid perskogo hyun sho pohodit vid spotvorennogo kitajskogo slova syunnu hunnu sami kitajci nazivali meshkanciv ciyeyi derzhavi yuebani Skladalisya z zahidnoyi j shidnoyi grup plemen Persha vklyucha eftalitiv kidaritiv jalhon gunniv druga chuyue 處 月 chumi 處 密 chumukun 處 木 昆 ta chuban 處 半 Rizni nazvi poyasnyuyutsya ne vlasnimi gunnskimi a timi sho nadavali yim susidmi persi i kitajci vidpovidno KulturaNaselennya perebuvalo pidznachnim vplivom sogdijskoyi kulturi Strigli volossya yake zmashuvali toplenim maslom milisya trichi na den pered yizheyu Bilshist shidnih yuebani buli prihilnikami shamayizmu na pivdni j zahodi dotrimuvalisya manihejstva j buddizmu DzherelaVajnberg B I Etnogeografiya Turana v drevnosti VII v do n e VIII v n e M 1998 Yablonskij L T 1999 Skotovody Drevnego Horezma Vestnik Rossijskogo gumanitarnogo fonda Institut arheologii RAN Vyp 1 2 198 Ozkan Izgi The ancient cultures of Central Asia and the relations with the Chinese civilization The Turks Ankara 2002 Namba Walter M The Sogdians and Buddism Sino Platonic Paper 174 2006