Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
До́вбишський райо́н, також Довбиський район (деколи — Довбишанський, у 1926—35 роках — Мархлевський район, у 1939—44 роках — Щорський район) — адміністративно-територіальна одиниця УРСР, що існувала з 1925 по 1957 роки в складі Житомирської (Волинської) округи, Київської та Житомирської областей. Районний центр — село (згодом — селище міського типу) Довбиш.
| Довбишський район | |
|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |
| Основні дані | |
| Країна: | УСРР, УРСР |
| Область: | Волинська (Житомирська) округа, Київська область, Житомирська область |
| Утворений: | 1 вересня 1925 року |
| Ліквідований: | 28 листопада 1957 року |
| Населення: | 40 904 (1926) |
| Площа: | 600 (1946) км² |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | смт Довбиш |
| Селищні ради: | 3 (1946) |
| Сільські ради: | 28 (1946) |
| Смт: | 3 (1946) |
| Села: | 39 (1946) |
| Районна влада | |
| Мапа | |
Станом на 1 вересня 1946 року площа території району становила 600 км², кількість селищних рад — 3, сільських рад — 28, котрим підпорядковано 3 селища міського типу, 39 сіл та 8 хуторів.
Історія та адміністративний устрій
Район було утворено 1 вересня 1925 року, відповідно до постанови Волинського ОВК «Про утворення Довбишанського національного польського району на Житомирщині» від 19 серпня 1925 року, у складі Житомирської округи (згодом — Волинська округа) як польський національний район. На початках до складу району з територією 620 км² входило 26 сільських рад, згодом — 33, поступово кількість їх збільшилась до 38 (в 1932 році), 34 з котрих були польськими національними. Поступово територія району збільшилась до 660 км² та включала 120 сільських поселень.
До складу увійшли сільські ради Баранівського (Любарсько-Гутянська, Мар'янівська, Тартакська, Турівська, Явненська), Миропільського (Березівська, Биківська, Вилівська, Генрихівська, Дранецькохатківська, Соболівська, Тартачківська), Новоград-Волинського (Владинська, Слободочернецька), Пулинського (В'юнківська, Гуто-Юстинівська, Довбишська, Новозаводська, Олізарівська, Прутівська, Шереметівська), Троянівського (Улянівська) районів та новостворені Білківська, з центром у с. Білка, Дзекунська, з центром у с. , Грузливецька, з центром у с. Грузливець, Жовтобрідська, з центром у с. Жовтий Брід, Костянтинівська, з центром у с. Костянтинівка, Прутівська (німецька національна), з центром в колонії Прутівка, Сарнівська, з центром у с. Сарнівка, Сяберська, з центром у с. Сяберка та Шиєцько-Будська, з центром у с. Шиєцька Буда, сільські ради.
9 вересня 1926 року район було перейменовано в Мархлевський через перейменування районного центру на Мархлевськ.
23 травня 1928 року утворено Адамівську сільську раду з центром у с. Адамівка.
3 червня 1930 року зі складу Пулинського німецького національного району були передані Василівська, Здань-Болярська та Неборівська сільські ради.
2 вересня 1930 року було скасовано поділ УРСР на округи, через що, від 15 вересня 1930 року, Мархлевський район, як і решта окремих адміністративних одиниць, перейшов у безпосереднє підпорядкування до республіканського центру.
9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області.
Відповідно до постанови ЦВК СРСР від 17 жовтня 1935 року, Мархлевський район було ліквідовано, Білківську, Грузливецьку, Костянтинівську, Неборівську, Нейгеймську, Олізарівську, Прутівську та Шереметівську сільські ради передано до складу Червоноармійського району, Адамівську, Биківську, Генрихівську, Дерманківську, Дранецько-Хатківську, Кам'янобрідську, Любарсько-Гутську, Людвиківську, Мархлевську, Мар'янівську, Ольшанську, Сарнівську, Себерківську, Тартацьку, Турівську та Явненську сільські ради — до складу Баранівського району, В'юнківську, Жовтобрідську, Покостівську, Соболівську, Тартачківську, Улянівську та Шиєцько-Будську — до складу Житомирської міської ради, Владинську, Дзикунську, Кам'яно-Майданську та Слободо-Черницьку сільські ради — до складу Новоград-Волинської міської ради.
14 травня 1939 року відновлений у складі Житомирської області з назвою Щорський район з центром у с-щі Мархлевськ у складі 3 селищних і 24 сільських рад. 15 серпня 1944 року район перейменовано на Довбишський.
В 1941-44 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Звягель Генеральної округи Житомир. Було утворено Голубинську, Дерманську та Кароліно-Дерманську сільські управи.
11 серпня 1954 року було ліквідовано Білківську, Вилівську, Грузливецьку, Гуто-Юстинівську, Дібровську, Жовтенську, Жовтобрідську, Залужненську, Калинівську, Костянтинівську, Любарсько-Гутянську, Ново-Прутівську, Олізарську, Сарнівську, Тартачківську та Тетірську сільські ради.
28 листопада 1957 року, відповідно до указу Президії Верховної ради УРСР, Довбишський район ліквідовано, територію розділено між сусідніми Баранівським, Дзержинським та Червоноармійським районами.
Населення
Відповідно до результатів перепису населення 1926 року, в районі проживали 40 904 мешканці, з них за національністю (у відсотках до загальної кількости): поляки — 69,3, українці — 18,9, німці — 8,7, євреї — 2,5, росіяни — 0,4, чехи та білоруси — по 0,1.
Економіка
На початку 1930-х років в районі працювали 4 великих та декілька малих підприємств: скляні — в Мар'янівці та Биківці, порцеляновий завод (заснований у 1840 році, відновлений в 1922 році) — у Мархлевську, у Кам'яному Броді — фаянсовий завод та газовий млин, у Новому Заводі — лісопильня та паровий млин, в Дубниках — шкіряний завод та черепично-цементна майстерня. Близько третини працівників проживали в селах та поєднували працю на виробництві з особистим селянським господарством.
Посівні площі району становили 28,4 тис. га, що складало 80,2 % території району. Близько 78 % від загальної площі ріллі становили посіви зернових культур. В 1935 році в районі налічувалось 48 молочних, 16 свинарських та 11 овечих ферм, МТС мала 22 трактори.
Процес колективізації в районі було розпочато у серпні 1929 року — тоді було створено перший колгосп, куди увійшли 13 бідняцьких господарств. До кінця року було створено ще 9 колгоспів, куди увійшли 123 приватних господарства. Станом на 1 листопада 1930 року, в районі нараховувалось 22 колгоспи, що об'єднали 600 особистих господарств та 9 тис. селян, що становило лише 6,7 % господарств та 10 % ріллі. Станом на 1932 р. було колективізовано 16,9 % господарств району, при середньому показникові примусової колективізації по УСРР 72 %.
Примітки
- Національне адміністративно-територіальне будівництво в УСРР/УРСР 1924–1940. http://resource.history.org.ua/. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 14 серпня 2020.
{{}}:|first1=з пропущеним|last1=() - Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 37, 525, 532, 533, 617, 618. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 14 серпня 2020.
- Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. https://archive.org/. 1947. с. 157, 170. Процитовано 14 листопада 2021.
- Національний склад районів УСРР за переписом 1926 року. https://datatowel.in.ua/. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
- Таїсія Зарецька. Політика радянської влади... (PDF). http://dspace.nbuv.gov.ua/. с. 213-214. Архів оригіналу (PDF) за 19 квітня 2021. Процитовано 2 січня 2021.
 | Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Do vbishskij rajo n takozh Dovbiskij rajon dekoli Dovbishanskij u 1926 35 rokah Marhlevskij rajon u 1939 44 rokah Shorskij rajon administrativno teritorialna odinicya URSR sho isnuvala z 1925 po 1957 roki v skladi Zhitomirskoyi Volinskoyi okrugi Kiyivskoyi ta Zhitomirskoyi oblastej Rajonnij centr selo zgodom selishe miskogo tipu Dovbish Dovbishskij rajon administrativno teritorialna odinicya Osnovni dani Krayina USRR URSR Oblast Volinska Zhitomirska okruga Kiyivska oblast Zhitomirska oblast Utvorenij 1 veresnya 1925 roku Likvidovanij 28 listopada 1957 roku Naselennya 40 904 1926 Plosha 600 1946 km Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr smt Dovbish Selishni radi 3 1946 Silski radi 28 1946 Smt 3 1946 Sela 39 1946 Rajonna vlada Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi rajoni z nazvoyu Shorskij rajon Stanom na 1 veresnya 1946 roku plosha teritoriyi rajonu stanovila 600 km kilkist selishnih rad 3 silskih rad 28 kotrim pidporyadkovano 3 selisha miskogo tipu 39 sil ta 8 hutoriv Istoriya ta administrativnij ustrijRajon bulo utvoreno 1 veresnya 1925 roku vidpovidno do postanovi Volinskogo OVK Pro utvorennya Dovbishanskogo nacionalnogo polskogo rajonu na Zhitomirshini vid 19 serpnya 1925 roku u skladi Zhitomirskoyi okrugi zgodom Volinska okruga yak polskij nacionalnij rajon Na pochatkah do skladu rajonu z teritoriyeyu 620 km vhodilo 26 silskih rad zgodom 33 postupovo kilkist yih zbilshilas do 38 v 1932 roci 34 z kotrih buli polskimi nacionalnimi Postupovo teritoriya rajonu zbilshilas do 660 km ta vklyuchala 120 silskih poselen Do skladu uvijshli silski radi Baranivskogo Lyubarsko Gutyanska Mar yanivska Tartakska Turivska Yavnenska Miropilskogo Berezivska Bikivska Vilivska Genrihivska Draneckohatkivska Sobolivska Tartachkivska Novograd Volinskogo Vladinska Slobodochernecka Pulinskogo V yunkivska Guto Yustinivska Dovbishska Novozavodska Olizarivska Prutivska Sheremetivska Troyanivskogo Ulyanivska rajoniv ta novostvoreni Bilkivska z centrom u s Bilka Dzekunska z centrom u s Gruzlivecka z centrom u s Gruzlivec Zhovtobridska z centrom u s Zhovtij Brid Kostyantinivska z centrom u s Kostyantinivka Prutivska nimecka nacionalna z centrom v koloniyi Prutivka Sarnivska z centrom u s Sarnivka Syaberska z centrom u s Syaberka ta Shiyecko Budska z centrom u s Shiyecka Buda silski radi 9 veresnya 1926 roku rajon bulo perejmenovano v Marhlevskij cherez perejmenuvannya rajonnogo centru na Marhlevsk Dokladnishe Marhlevskij polskij nacionalnij rajon 23 travnya 1928 roku utvoreno Adamivsku silsku radu z centrom u s Adamivka 3 chervnya 1930 roku zi skladu Pulinskogo nimeckogo nacionalnogo rajonu buli peredani Vasilivska Zdan Bolyarska ta Neborivska silski radi 2 veresnya 1930 roku bulo skasovano podil URSR na okrugi cherez sho vid 15 veresnya 1930 roku Marhlevskij rajon yak i reshta okremih administrativnih odinic perejshov u bezposerednye pidporyadkuvannya do respublikanskogo centru 9 lyutogo 1932 roku rajon uvijshov do skladu novostvorenoyi Kiyivskoyi oblasti Vidpovidno do postanovi CVK SRSR vid 17 zhovtnya 1935 roku Marhlevskij rajon bulo likvidovano Bilkivsku Gruzlivecku Kostyantinivsku Neborivsku Nejgejmsku Olizarivsku Prutivsku ta Sheremetivsku silski radi peredano do skladu Chervonoarmijskogo rajonu Adamivsku Bikivsku Genrihivsku Dermankivsku Dranecko Hatkivsku Kam yanobridsku Lyubarsko Gutsku Lyudvikivsku Marhlevsku Mar yanivsku Olshansku Sarnivsku Seberkivsku Tartacku Turivsku ta Yavnensku silski radi do skladu Baranivskogo rajonu V yunkivsku Zhovtobridsku Pokostivsku Sobolivsku Tartachkivsku Ulyanivsku ta Shiyecko Budsku do skladu Zhitomirskoyi miskoyi radi Vladinsku Dzikunsku Kam yano Majdansku ta Slobodo Chernicku silski radi do skladu Novograd Volinskoyi miskoyi radi 14 travnya 1939 roku vidnovlenij u skladi Zhitomirskoyi oblasti z nazvoyu Shorskij rajon z centrom u s shi Marhlevsk u skladi 3 selishnih i 24 silskih rad 15 serpnya 1944 roku rajon perejmenovano na Dovbishskij V 1941 44 rokah teritoriya rajonu vhodila do skladu gebitskomisariatu Zvyagel Generalnoyi okrugi Zhitomir Bulo utvoreno Golubinsku Dermansku ta Karolino Dermansku silski upravi 11 serpnya 1954 roku bulo likvidovano Bilkivsku Vilivsku Gruzlivecku Guto Yustinivsku Dibrovsku Zhovtensku Zhovtobridsku Zaluzhnensku Kalinivsku Kostyantinivsku Lyubarsko Gutyansku Novo Prutivsku Olizarsku Sarnivsku Tartachkivsku ta Tetirsku silski radi 28 listopada 1957 roku vidpovidno do ukazu Prezidiyi Verhovnoyi radi URSR Dovbishskij rajon likvidovano teritoriyu rozdileno mizh susidnimi Baranivskim Dzerzhinskim ta Chervonoarmijskim rajonami NaselennyaVidpovidno do rezultativ perepisu naselennya 1926 roku v rajoni prozhivali 40 904 meshkanci z nih za nacionalnistyu u vidsotkah do zagalnoyi kilkosti polyaki 69 3 ukrayinci 18 9 nimci 8 7 yevreyi 2 5 rosiyani 0 4 chehi ta bilorusi po 0 1 EkonomikaNa pochatku 1930 h rokiv v rajoni pracyuvali 4 velikih ta dekilka malih pidpriyemstv sklyani v Mar yanivci ta Bikivci porcelyanovij zavod zasnovanij u 1840 roci vidnovlenij v 1922 roci u Marhlevsku u Kam yanomu Brodi fayansovij zavod ta gazovij mlin u Novomu Zavodi lisopilnya ta parovij mlin v Dubnikah shkiryanij zavod ta cherepichno cementna majsternya Blizko tretini pracivnikiv prozhivali v selah ta poyednuvali pracyu na virobnictvi z osobistim selyanskim gospodarstvom Posivni ploshi rajonu stanovili 28 4 tis ga sho skladalo 80 2 teritoriyi rajonu Blizko 78 vid zagalnoyi ploshi rilli stanovili posivi zernovih kultur V 1935 roci v rajoni nalichuvalos 48 molochnih 16 svinarskih ta 11 ovechih ferm MTS mala 22 traktori Proces kolektivizaciyi v rajoni bulo rozpochato u serpni 1929 roku todi bulo stvoreno pershij kolgosp kudi uvijshli 13 bidnyackih gospodarstv Do kincya roku bulo stvoreno she 9 kolgospiv kudi uvijshli 123 privatnih gospodarstva Stanom na 1 listopada 1930 roku v rajoni narahovuvalos 22 kolgospi sho ob yednali 600 osobistih gospodarstv ta 9 tis selyan sho stanovilo lishe 6 7 gospodarstv ta 10 rilli Stanom na 1932 r bulo kolektivizovano 16 9 gospodarstv rajonu pri serednomu pokaznikovi primusovoyi kolektivizaciyi po USRR 72 PrimitkiNacionalne administrativno teritorialne budivnictvo v USRR URSR 1924 1940 http resource history org ua Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 14 serpnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first1 z propushenim last1 dovidka Administrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 PDF http www archive zt gov ua s 37 525 532 533 617 618 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 14 serpnya 2020 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku https archive org 1947 s 157 170 Procitovano 14 listopada 2021 Nacionalnij sklad rajoniv USRR za perepisom 1926 roku https datatowel in ua Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 11 listopada 2020 Tayisiya Zarecka Politika radyanskoyi vladi PDF http dspace nbuv gov ua s 213 214 Arhiv originalu PDF za 19 kvitnya 2021 Procitovano 2 sichnya 2021 Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi