Каліфорнійська щитівка | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Quadraspidiotus perniciosus Comstock, 1881 | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Aspidiotus perniciosus Diaspidiotus perniciosus | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Каліфорні́йська щиті́вка (Quadraspidiotus perniciosus) — комаха родини щитівок. Шкідник сільського господарства, пошкоджує близько 270 видів рослин з 85 родин. Основні пошкоджувані культури: яблуня, груша, абрикос, айва, вишня, глід, волоський горіх, мигдаль, персик, слива, черешня, акація, бузок, верба, кизил, липа, тополя, троянди, хміль. У вивчення біології комахи та обґрунтування біологічного захисту рослин від неї вагомий внесок зробив український ентомолог М.А. Теленга.
Поширення
Вид походить із Далекого сходу Росії, північно-східного Китаю, півночі Корейського півострова. Його завезли разом з рослинами-господарями до Європи, Північної та Південної Америки, Африки, Азії, Австралії, Нової Зеландії, інших островів. Населяє території з помірним і субтропічним кліматом. У Європі вид заселив південну її половину й відсутній у Бельгії, Великій Британії, країнах Прибалтики, Скандинавських країнах; у Росії поширений на півдні, північніше знайдений у Московській області.
В Україні поширена у лісостеповій зоні. Шкодочинність даного організму зумовлена високою плодючістю (від 50 до 400 личинок), великою кількістю поколінь (до 4 і більше), широким спектром видів рослин, що зазнають пошкодження, високою екологічною пластичністю виду, здатністю переносити коливання температури та вологості (від мінус 40-50°C до плюс 45°C та до 30-90 %).
Морфологія
Щиток самки — 1,5-2,0 мм, круглий, сірувато-коричневий або чорний, дві личинкові шкірки розташовані в центрі; тіло — лимонно-жовте, широкоовальне, звужене до пігідія, збоку передньогрудей є кругла склеротизована пляма. Щиток самця — сірувато-коричневий, видовжений до 1,0 мм.
Біологія
Щитівка пошкоджує всі надземні органи дерева. На корі (на початку червня) та на плодах (в середині червня) через 24 години після присмоктування личинок з'являються червоні плями. Личинки заселяють скелетні гілки, стовбур і верхівки пагонів, викликають розтріскування та відмирання кори, передчасне опадання листків, зменшення приростків, викривлення та засихання пагонів в результаті чого, здрібнюється та деформуються плоди. Якщо не застосовувати винищувальних заходів, то товщина суцільного шару щитків шкідника іноді може становити до 3 мм, як наслідок, дерево може повністю загинути.
Зимує личинка першого віку під чорним щитком, кількість поколінь 1-4, шкідник народжує до 150—400 личинок.
Способи перенесення та розповсюдження
Із посадковим та щепним матеріалом. «Бродяжки» переповзають із дерева на дерево через гілки, крона яких змикається; переносяться з одягом, взуттям людей; знаряддями праці. Фітосанітарні заходи спрямовані на недопущення завезення шкідника з вогнищ поширення. З цією метою забороняється перевезення посадкового та прищепного матеріалу плодових культур, плодів, а також рослин, що пошкоджуються щитівкою, з територій уражених щитівкою. При надходженні імпортного посадкового та прищепного матеріалу проводять карантинний огляд. Карантинне обстеження насаджень проводять тричі: навесні у період цвітіння дерев; влітку на початку у середині липня; восени у вересні.
Ступінь пошкодження у різних географічних зонах неоднакова, але яблуня всюди є найбільш пошкоджуваною культурою.
Щитівка селиться значними колоніями на стовбур та гілках, листках та плодах. Вона виснажує дерева, призводить до розтріскування і відмирання кори, передчасного листопаду, зменшення приросту і засихання пагонів, плоди деформуються і стають дрібними. На плодах і молодих пагонах у місцях пошкодження з'являються характерні червоні плями.
Боротьба
та лабораторну експертизу проводять при надходженні імпортного посадкового та прищепного матеріалу. Забороняється ввезення зараженого посадкового матеріалу. При виявленні шкідника проводиться знезараження посадкового матеріалу з обов'язковою перевіркою ефективності знезараження. Проводиться ретельне щорічне обстеження всіх насаджень за допомогою феромонних пасток в садах і розсадниках. Також потрібно проводити очищення дерев від відмерлої кори, прорідження крони дерев, видалення сухих гілок, знищення прикореневої і чагарникової порослі навколо стовбурів, в міжряддях і на узбіччях доріг, знищення рослинних решток. Також застосовуються інсектициди у боротьбі з каліфорнійською щитівкою згідно з «Переліком пестицидів …»
Важливий внесок у боротьбу із каліфорнійською щитовкою зробив український ентомолог М.А. Теленга.
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 06.06.2020. (англ.)
- Коллектив авторов. Самые опасные инвазионные виды России (ТОП-100). — Litres, 2019. — С. 482. (рос.)
Посилання
- Карантині шкідливі організми лісостепу [ 28 березня 2008 у Wayback Machine.]
Література
- Корнієнко О.А. Екологічне обгрунтування методів контролю каліфорнійської щитівки в плодових насадженнях України. — Київ : Нац. аграр. ун-т, 2005. — 16 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kalifornijska shitivka Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Napivtverdokrili Hemiptera Pidryad Sternorrhyncha Nadrodina Coccoidea Rodina Diaspididae Rid Vid Kalifornijska shitivka Binomialna nazva Quadraspidiotus perniciosus Comstock 1881 Sinonimi Aspidiotus perniciosus Diaspidiotus perniciosus Posilannya Vikishovishe Aspidiotus perniciosus Vikividi Quadraspidiotus perniciosus EOL 835588 NCBI 665250 Kaliforni jska shiti vka Quadraspidiotus perniciosus komaha rodini shitivok Shkidnik silskogo gospodarstva poshkodzhuye blizko 270 vidiv roslin z 85 rodin Osnovni poshkodzhuvani kulturi yablunya grusha abrikos ajva vishnya glid voloskij gorih migdal persik sliva chereshnya akaciya buzok verba kizil lipa topolya troyandi hmil U vivchennya biologiyi komahi ta obgruntuvannya biologichnogo zahistu roslin vid neyi vagomij vnesok zrobiv ukrayinskij entomolog M A Telenga PoshirennyaVid pohodit iz Dalekogo shodu Rosiyi pivnichno shidnogo Kitayu pivnochi Korejskogo pivostrova Jogo zavezli razom z roslinami gospodaryami do Yevropi Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Ameriki Afriki Aziyi Avstraliyi Novoyi Zelandiyi inshih ostroviv Naselyaye teritoriyi z pomirnim i subtropichnim klimatom U Yevropi vid zaseliv pivdennu yiyi polovinu j vidsutnij u Belgiyi Velikij Britaniyi krayinah Pribaltiki Skandinavskih krayinah u Rosiyi poshirenij na pivdni pivnichnishe znajdenij u Moskovskij oblasti V Ukrayini poshirena u lisostepovij zoni Shkodochinnist danogo organizmu zumovlena visokoyu plodyuchistyu vid 50 do 400 lichinok velikoyu kilkistyu pokolin do 4 i bilshe shirokim spektrom vidiv roslin sho zaznayut poshkodzhennya visokoyu ekologichnoyu plastichnistyu vidu zdatnistyu perenositi kolivannya temperaturi ta vologosti vid minus 40 50 C do plyus 45 C ta do 30 90 MorfologiyaShitok samki 1 5 2 0 mm kruglij siruvato korichnevij abo chornij dvi lichinkovi shkirki roztashovani v centri tilo limonno zhovte shirokoovalne zvuzhene do pigidiya zboku perednogrudej ye krugla sklerotizovana plyama Shitok samcya siruvato korichnevij vidovzhenij do 1 0 mm BiologiyaShitivka poshkodzhuye vsi nadzemni organi dereva Na kori na pochatku chervnya ta na plodah v seredini chervnya cherez 24 godini pislya prismoktuvannya lichinok z yavlyayutsya chervoni plyami Lichinki zaselyayut skeletni gilki stovbur i verhivki pagoniv viklikayut roztriskuvannya ta vidmirannya kori peredchasne opadannya listkiv zmenshennya prirostkiv vikrivlennya ta zasihannya pagoniv v rezultati chogo zdribnyuyetsya ta deformuyutsya plodi Yaksho ne zastosovuvati vinishuvalnih zahodiv to tovshina sucilnogo sharu shitkiv shkidnika inodi mozhe stanoviti do 3 mm yak naslidok derevo mozhe povnistyu zaginuti Zimuye lichinka pershogo viku pid chornim shitkom kilkist pokolin 1 4 shkidnik narodzhuye do 150 400 lichinok Sposobi perenesennya ta rozpovsyudzhennyaIz posadkovim ta shepnim materialom Brodyazhki perepovzayut iz dereva na derevo cherez gilki krona yakih zmikayetsya perenosyatsya z odyagom vzuttyam lyudej znaryaddyami praci Fitosanitarni zahodi spryamovani na nedopushennya zavezennya shkidnika z vognish poshirennya Z ciyeyu metoyu zaboronyayetsya perevezennya posadkovogo ta prishepnogo materialu plodovih kultur plodiv a takozh roslin sho poshkodzhuyutsya shitivkoyu z teritorij urazhenih shitivkoyu Pri nadhodzhenni importnogo posadkovogo ta prishepnogo materialu provodyat karantinnij oglyad Karantinne obstezhennya nasadzhen provodyat trichi navesni u period cvitinnya derev vlitku na pochatku u seredini lipnya voseni u veresni Stupin poshkodzhennya u riznih geografichnih zonah neodnakova ale yablunya vsyudi ye najbilsh poshkodzhuvanoyu kulturoyu Shitivka selitsya znachnimi koloniyami na stovbur ta gilkah listkah ta plodah Vona visnazhuye dereva prizvodit do roztriskuvannya i vidmirannya kori peredchasnogo listopadu zmenshennya prirostu i zasihannya pagoniv plodi deformuyutsya i stayut dribnimi Na plodah i molodih pagonah u miscyah poshkodzhennya z yavlyayutsya harakterni chervoni plyami Borotbata laboratornu ekspertizu provodyat pri nadhodzhenni importnogo posadkovogo ta prishepnogo materialu Zaboronyayetsya vvezennya zarazhenogo posadkovogo materialu Pri viyavlenni shkidnika provoditsya znezarazhennya posadkovogo materialu z obov yazkovoyu perevirkoyu efektivnosti znezarazhennya Provoditsya retelne shorichne obstezhennya vsih nasadzhen za dopomogoyu feromonnih pastok v sadah i rozsadnikah Takozh potribno provoditi ochishennya derev vid vidmerloyi kori proridzhennya kroni derev vidalennya suhih gilok znishennya prikorenevoyi i chagarnikovoyi porosli navkolo stovburiv v mizhryaddyah i na uzbichchyah dorig znishennya roslinnih reshtok Takozh zastosovuyutsya insekticidi u borotbi z kalifornijskoyu shitivkoyu zgidno z Perelikom pesticidiv Vazhlivij vnesok u borotbu iz kalifornijskoyu shitovkoyu zrobiv ukrayinskij entomolog M A Telenga Primitki Arhiv originalu za 24 serpnya 2017 Procitovano 06 06 2020 angl Kollektiv avtorov Samye opasnye invazionnye vidy Rossii TOP 100 Litres 2019 S 482 ros PosilannyaKarantini shkidlivi organizmi lisostepu 28 bereznya 2008 u Wayback Machine LiteraturaKorniyenko O A Ekologichne obgruntuvannya metodiv kontrolyu kalifornijskoyi shitivki v plodovih nasadzhennyah Ukrayini Kiyiv Nac agrar un t 2005 16 s