Щипавка мала | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Щипавка мала (Labia minor) | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Labia minor (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
*Forficula minor Linnaeus, 1758
| ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Щипавка мала (Labia minor) — вид щипавок з родини малих щипавок (Labiidae).
Поширення
Сучасний ареал поширення малої щипавки охоплює всю Африку, майже всю Європу, значні частини Північної Америки, Західну Азію, Східну Азію та Австралію.
Батьківщиною виду є тропічна Африка. У Європі він поширився не пізніше18 століття. На континенті цей вид відсутній лише на півночі Фенноскандії, але він трапляється досить розрізнено і виявляється не дуже часто. Далі на схід вид зустрічається приблизно до Уралу та Ірану. Локалітети відомі також на Азорських, Канарських островах і Мадейрі, а також на північному заході Африки. В Україні трапляється по всій території, але спорадично і нечасто.
Перша документація зі Сполучених Штатів датується 1838 роком, але вид міг існувати там задовго до цього. У Північній Америці мала щипавка особливо широко поширена в східній половині Сполучених Штатів. Але популяції відомі також із західного узбережжя США, півдня Канади та найпівнічнішої частини Мексики.
У Східній Азії більшість знахідок походить з Корейського півострова та Японії.
Мала щипавка також була завезена в Австралію, Галапагоські острови та Філіппіни, але рідко зустрічається тут. Проте цей вид, ймовірно, часто не помічають через його невеликі розміри, і він може бути більш поширенішим, ніж відомо зараз.
Опис
Щипавка мала приблизно вдвічі менша від щипавки звичайної (Forficula auricularia) і має довжину 4–7 мм. Тіло шоколадно-коричневе і менш блискуче, ніж каштаново-коричнева F. auricularia. Все тіло вкрите дрібними жовтими щетинками, а вусики мають блідий колір. Крила добре розвинені, складені під невеликими надкрилами, де вони мають тенденцію трохи стирчати. Щипці () на хвості тварини використовуються, щоб допомогти розгорнути крила під час підготовки до польоту. На відміну від щипавки звичайної, мала щипавка досить часто і дуже добре літає.
Спосіб життя
Малі щипавки живуть в компості та інших місцях з великою кількістю гниючої органіки. Часто трапляються в курниках. Вони мають кусаючий ротовий апарат і харчуються різноманітною органічною їжею, але із задоволенням споживають меншу живу здобич. Дорослі хороші літуни, здатні літати на великі відстані. Вони воліють літати в теплу погоду, ведуть нічний спосіб життя і тому часто прилітають на світло. Вранці вони шукають гарне місце для відпочинку.
Щипавки мають неповний метаморфоз, німфи поступово стають все більше схожими на дорослих особин. Відкладання яєць і розвиток відбувається навесні й на початку літа в компості з відносно високою температурою і вологістю, в найтепліших внутрішніх частинах, де вона становить 18-25° C. Яйця вилуплюються через 7-12 днів. Самка доглядає за яйцями та німфами два-три тижні. Час від яйцекладання до повного розвитку дорослої комахи залежить від температури в компості. У теплому компості — близько трьох місяців, а при низькій температурі — довше.
Примітки
- Природа острова Хортиця. Колективна монографія / Охріменко С. Г., Шелегеда О. Р.,Козодавов С. В., Бусел В. А., Петроченко В. І., Жаков О. В., Муленко М. А.,Карпенко Г. О., Василенко С. В., Головаха Р. В. — Запоріжжя: Національний заповідник"Хортиця", 2016. — Вип. 2. — c. 106
- Maurice Burton & Robert Burton (2002). Earwig. International Wildlife Encyclopedia (вид. 3rd). Marshall Cavendish. с. 738—740. ISBN .
- Species Labia minor – Lesser Earwig. BugGuide.net. Процитовано 31 серпня 2010.
- . . Архів оригіналу за 6 січня 2010. Процитовано 31 серпня 2010.
- William H. Robinson (2005). Collembola, Dermaptera. Handbook of urban insects and arachnids. Cambridge University Press. с. 139—146. ISBN .
- Judith A. Marshall (1999). Dermaptera: the earwigs. У Peter Charles Barnard (ред.). Identifying British insects and arachnids: an annotated bibliography of key works. Cambridge University Press. с. 40—41. ISBN .
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shipavka mala Shipavka mala Labia minor Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Vuhovertki Dermaptera Rodina Mali shipavki Labiidae Rid Vid Shipavka mala Binomialna nazva Labia minor Linnaeus 1758 Sinonimi Forficula minor Linnaeus 1758 Forficula livida Gmelin 1788 Forficula media Marsh 1802 Labia minuta Scudder 1862 Posilannya Vikishovishe Labia minor Vikividi Labia minor EOL 484328 ITIS 666102 NCBI 146840 Shipavka mala Labia minor vid shipavok z rodini malih shipavok Labiidae PoshirennyaSuchasnij areal poshirennya maloyi shipavki ohoplyuye vsyu Afriku majzhe vsyu Yevropu znachni chastini Pivnichnoyi Ameriki Zahidnu Aziyu Shidnu Aziyu ta Avstraliyu Batkivshinoyu vidu ye tropichna Afrika U Yevropi vin poshirivsya ne piznishe18 stolittya Na kontinenti cej vid vidsutnij lishe na pivnochi Fennoskandiyi ale vin traplyayetsya dosit rozrizneno i viyavlyayetsya ne duzhe chasto Dali na shid vid zustrichayetsya priblizno do Uralu ta Iranu Lokaliteti vidomi takozh na Azorskih Kanarskih ostrovah i Madejri a takozh na pivnichnomu zahodi Afriki V Ukrayini traplyayetsya po vsij teritoriyi ale sporadichno i nechasto Persha dokumentaciya zi Spoluchenih Shtativ datuyetsya 1838 rokom ale vid mig isnuvati tam zadovgo do cogo U Pivnichnij Americi mala shipavka osoblivo shiroko poshirena v shidnij polovini Spoluchenih Shtativ Ale populyaciyi vidomi takozh iz zahidnogo uzberezhzhya SShA pivdnya Kanadi ta najpivnichnishoyi chastini Meksiki U Shidnij Aziyi bilshist znahidok pohodit z Korejskogo pivostrova ta Yaponiyi Mala shipavka takozh bula zavezena v Avstraliyu Galapagoski ostrovi ta Filippini ale ridko zustrichayetsya tut Prote cej vid jmovirno chasto ne pomichayut cherez jogo neveliki rozmiri i vin mozhe buti bilsh poshirenishim nizh vidomo zaraz OpisShipavka mala priblizno vdvichi mensha vid shipavki zvichajnoyi Forficula auricularia i maye dovzhinu 4 7 mm Tilo shokoladno korichneve i mensh bliskuche nizh kashtanovo korichneva F auricularia Vse tilo vkrite dribnimi zhovtimi shetinkami a vusiki mayut blidij kolir Krila dobre rozvineni skladeni pid nevelikimi nadkrilami de voni mayut tendenciyu trohi stirchati Shipci na hvosti tvarini vikoristovuyutsya shob dopomogti rozgornuti krila pid chas pidgotovki do polotu Na vidminu vid shipavki zvichajnoyi mala shipavka dosit chasto i duzhe dobre litaye Sposib zhittyaMali shipavki zhivut v komposti ta inshih miscyah z velikoyu kilkistyu gniyuchoyi organiki Chasto traplyayutsya v kurnikah Voni mayut kusayuchij rotovij aparat i harchuyutsya riznomanitnoyu organichnoyu yizheyu ale iz zadovolennyam spozhivayut menshu zhivu zdobich Dorosli horoshi lituni zdatni litati na veliki vidstani Voni voliyut litati v teplu pogodu vedut nichnij sposib zhittya i tomu chasto prilitayut na svitlo Vranci voni shukayut garne misce dlya vidpochinku Shipavki mayut nepovnij metamorfoz nimfi postupovo stayut vse bilshe shozhimi na doroslih osobin Vidkladannya yayec i rozvitok vidbuvayetsya navesni j na pochatku lita v komposti z vidnosno visokoyu temperaturoyu i vologistyu v najteplishih vnutrishnih chastinah de vona stanovit 18 25 C Yajcya viluplyuyutsya cherez 7 12 dniv Samka doglyadaye za yajcyami ta nimfami dva tri tizhni Chas vid yajcekladannya do povnogo rozvitku dorosloyi komahi zalezhit vid temperaturi v komposti U teplomu komposti blizko troh misyaciv a pri nizkij temperaturi dovshe PrimitkiPriroda ostrova Horticya Kolektivna monografiya Ohrimenko S G Shelegeda O R Kozodavov S V Busel V A Petrochenko V I Zhakov O V Mulenko M A Karpenko G O Vasilenko S V Golovaha R V Zaporizhzhya Nacionalnij zapovidnik Horticya 2016 Vip 2 c 106 Maurice Burton amp Robert Burton 2002 Earwig International Wildlife Encyclopedia vid 3rd Marshall Cavendish s 738 740 ISBN 978 0 7614 7266 7 Species Labia minor Lesser Earwig BugGuide net Procitovano 31 serpnya 2010 Arhiv originalu za 6 sichnya 2010 Procitovano 31 serpnya 2010 William H Robinson 2005 Collembola Dermaptera Handbook of urban insects and arachnids Cambridge University Press s 139 146 ISBN 978 0 521 81253 5 Judith A Marshall 1999 Dermaptera the earwigs U Peter Charles Barnard red Identifying British insects and arachnids an annotated bibliography of key works Cambridge University Press s 40 41 ISBN 978 0 521 63241 6 Ce nezavershena stattya z entomologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi