Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Тетяна Щепкіна-Куперник | ||||
|---|---|---|---|---|
| Щепкина-Куперник Татьяна Львовна | ||||
 Худ. І. Рєпін. Тетяна Щепкіна-Куперник, 1914 р. Харківський художній музей. | ||||
| Ім'я при народженні | Щепкина-Куперник Татьяна Львовна | |||
| Народилася | 12 (24) січня 1874 Москва, Російська імперія | |||
| Померла | 27 липня 1952 (78 років) Москва, СРСР | |||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
| Громадянство |  Російська імперія,  СРСР | |||
| Національність | росіянка | |||
| Діяльність | поет, прозаїк, драматург, перекладач | |||
| Сфера роботи | література[1], драма[1] і переклад[1] | |||
| Мова творів | російська | |||
| Батько | Куперник Лев Абрамович | |||
| Родичі | Щепкін Михайло Семенович | |||
| Нагороди |     | |||
| | ||||
 Щепкіна-Куперник Тетяна Львівна у Вікісховищі | ||||
Тетяна Львівна Щепкіна-Куперник (12 (24) січня 1874, Москва — 27 липня, 1952, Москва) російська акторка, поет, перекладач.
Біографія
Прадід і батько
Прадід Тетяни — відомий російський актор Михайло Щепкін. Вона успадкувала від того свій потяг до театру і сама виступала на сцені. Але значно більший творчий слід залишила в літературі та перекладах драматичних творів іноземних авторів для театру. Сама писала вірші, невеликі новели, драми.
Її батько, Куперник Лев Абрамович, був відомим юристом, який довго працював в Києві й Одесі. Тетяна закінчила гімназію в місті Київ, потім перебралась в Москву.
Солодкий полон театру
Жінкам важко було знайти суспільно значущу ланку діяльності наприкінці 19 століття. Великою була й інерція в культурі уяви про шляхетність мистецтва, причетності до літератури, до створення живопису, до праці у театрі. Багато забезпечених жінок йшло в ці галузі. Живописом займались Дела-Вос-Кардовська, Єлизавета Круглікова, Башкирцева Марія . Тетяна подалась у театр.
Солодкий полон театру надовго захопив її, практично на все життя. В театрі Корша вона почала як акторка, грала в сезоні 1892-93 років. Водночас почала писати власні п'єси. Малий театр в Москві поставив її «Літню картинку» в тому ж 1892 р.
Але література переважила і, не пориваючи з театром, вона виступає як журналіст і перекладач театральних п'єс закордонних авторів. Серед її перекладів — твори досить значущих драматургів, це
- Вільям Шекспір,
- Лопе де Вега
- Кальдерон
- Карло Гольдоні
- Мольєр
- Едмон Ростан та інші.
До того ж, вона перекладала віршами, що було покажчиком ранньої зрілості поетеси, її досконалості . Адже перекладач часто суперник автора, лише на території іншої мови. Її віршований переклад п'єси Ростана «Сірано де Бержерак» став класикою. Він викликав схвальні відгуки тогочасного авторитета М. Горького. В зверненнях до творчості Ростана виявився добрий смак перекладачки. В цьому вона збіглася в своїй прихильності з Мариною Цвєтаєвою.
Зустрічі з Чеховим
У молоді роки доля подарувала їй зустрічі з Чеховим. Більше того, Антон Чехов надсилав їй жартівливі записки з Меліхова, а їх стосунки були приятельські, жартівливі, іноді ризиковано жартівливі. З роками вона зрозуміла і надзвичайну вдачу знайомства, і велич його як письменника. Їй було з ким порівнювати Чехова, адже вона була знайома з французом Ростаном. Пізніше вона все розставила на відповідні міста, кажучи (російською):
Я смотрела на томного Ростана, на его роскошный особяк, и, знаете что вспомнила ? А квартиру Владимира Короленко - рядом с сапожником. И чеховское Мелихово, для покупки которого он с таким трудом заработал деньги. Смотрела и думала : насколько наши писатели выше, крупней и значительней, чем этот баловень судьбы. Конечно, сочинения Ростана были изящны, он отлично владел искусством драматургии. Но разве можно было его - сравнить с большими русскими литераторами ?
Щепкіна-Куперник і Рєпін
Доля подарувала їй зустріч і з художником Рєпіним. Ілля Рєпін створив портрет 40-річної літераторки, яка втратила стрункість молодості, але не молоду вдачу, усміхненість, здатність до жартів, до насолод творчістю, спілкуванням, життям. Вона пережила і Чехова, і Рєпіна. Померла в Москві і похована на Новодівочому цвинтарі. А веселий, імпресіоністичний за стилістикою портрет письменниці зберігає Харківський художній музей.
Друковані твори до 1917 р
- «Щастя», 1895
- «З жіночих листів», вірші, 1898
- «Непомітні люди», 1900
- «Сторінки життя»
- «Біля театральних лаштунків», замальовки про тогочасних акторів, 1903
- «Листи здалеку», нариси подорожей по Західній Європі, 1903—1913
- «Мої вірші»
- «Це було учора», 1907
- «Дехто», 1910
- «Хмарки», 1912
- «Відлуння війни», 1915
Друковані твори після 1917 р
- «Дні мого життя», мемуари, 1928
- «Про актрису М.Єрмолову», мемуари,1940
- «Вибране. Спогади і портрети. Переклади п'єс», 1954
- «Вибрані переклади», т 1-2, 1957—1958
- «Зі спогадів», 1959
Див. також
Примітки
- Czech National Authority Database
- Щепкина-Куперник, Татьяна Львовна // Еврейская энциклопедия — СПб: 1913. — Т. 16. — С. 144.
- Щепкина-Куперник // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1975. — Т. 8. — С. 659–678.
Посилання
- Сочинения Щепкиной-Куперник на сайте Lib.ru: Классика [ 29 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Могилы ушедших поэтов
- («Ромео и Джульетта», трагедия Уильяма Шекспира. Перевод Т. Л. Щепкиной-Куперник, 1941 г.) [ 17 січня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chlen KPRS z Lib Tetyana Shepkina KupernikShepkina Kupernik Tatyana LvovnaHud I Ryepin Tetyana Shepkina Kupernik 1914 r Harkivskij hudozhnij muzej Im ya pri narodzhenni Shepkina Kupernik Tatyana LvovnaNarodilasya 12 24 sichnya 1874 1874 01 24 Moskva Rosijska imperiyaPomerla 27 lipnya 1952 1952 07 27 78 rokiv Moskva SRSRPohovannya Novodivichij cvintarGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRNacionalnist rosiyankaDiyalnist poet prozayik dramaturg perekladachSfera roboti literatura 1 drama 1 i pereklad 1 Mova tvoriv rosijskaBatko Kupernik Lev AbramovichRodichi Shepkin Mihajlo SemenovichNagorodi Shepkina Kupernik Tetyana Lvivna u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kupernik Tetyana Lvivna Shepkina Kupernik 12 24 sichnya 1874 18740124 Moskva 27 lipnya 1952 Moskva rosijska aktorka poet perekladach BiografiyaPradid i batko Pradid Tetyani vidomij rosijskij aktor Mihajlo Shepkin Vona uspadkuvala vid togo svij potyag do teatru i sama vistupala na sceni Ale znachno bilshij tvorchij slid zalishila v literaturi ta perekladah dramatichnih tvoriv inozemnih avtoriv dlya teatru Sama pisala virshi neveliki noveli drami Yiyi batko Kupernik Lev Abramovich buv vidomim yuristom yakij dovgo pracyuvav v Kiyevi j Odesi Tetyana zakinchila gimnaziyu v misti Kiyiv potim perebralas v Moskvu Solodkij polon teatru Zhinkam vazhko bulo znajti suspilno znachushu lanku diyalnosti naprikinci 19 stolittya Velikoyu bula j inerciya v kulturi uyavi pro shlyahetnist mistectva prichetnosti do literaturi do stvorennya zhivopisu do praci u teatri Bagato zabezpechenih zhinok jshlo v ci galuzi Zhivopisom zajmalis Dela Vos Kardovska Yelizaveta Kruglikova Bashkirceva Mariya Tetyana podalas u teatr Solodkij polon teatru nadovgo zahopiv yiyi praktichno na vse zhittya V teatri Korsha vona pochala yak aktorka grala v sezoni 1892 93 rokiv Vodnochas pochala pisati vlasni p yesi Malij teatr v Moskvi postaviv yiyi Litnyu kartinku v tomu zh 1892 r Ale literatura perevazhila i ne porivayuchi z teatrom vona vistupaye yak zhurnalist i perekladach teatralnih p yes zakordonnih avtoriv Sered yiyi perekladiv tvori dosit znachushih dramaturgiv ce Vilyam Shekspir Lope de Vega Kalderon Karlo Goldoni Molyer Edmon Rostan ta inshi Do togo zh vona perekladala virshami sho bulo pokazhchikom rannoyi zrilosti poetesi yiyi doskonalosti Adzhe perekladach chasto supernik avtora lishe na teritoriyi inshoyi movi Yiyi virshovanij pereklad p yesi Rostana Sirano de Berzherak stav klasikoyu Vin viklikav shvalni vidguki togochasnogo avtoriteta M Gorkogo V zvernennyah do tvorchosti Rostana viyavivsya dobrij smak perekladachki V comu vona zbiglasya v svoyij prihilnosti z Marinoyu Cvyetayevoyu Zustrichi z Chehovim U molodi roki dolya podaruvala yij zustrichi z Chehovim Bilshe togo Anton Chehov nadsilav yij zhartivlivi zapiski z Melihova a yih stosunki buli priyatelski zhartivlivi inodi rizikovano zhartivlivi Z rokami vona zrozumila i nadzvichajnu vdachu znajomstva i velich jogo yak pismennika Yij bulo z kim porivnyuvati Chehova adzhe vona bula znajoma z francuzom Rostanom Piznishe vona vse rozstavila na vidpovidni mista kazhuchi rosijskoyu Ya smotrela na tomnogo Rostana na ego roskoshnyj osobyak i znaete chto vspomnila A kvartiru Vladimira Korolenko ryadom s sapozhnikom I chehovskoe Melihovo dlya pokupki kotorogo on s takim trudom zarabotal dengi Smotrela i dumala naskolko nashi pisateli vyshe krupnej i znachitelnej chem etot baloven sudby Konechno sochineniya Rostana byli izyashny on otlichno vladel iskusstvom dramaturgii No razve mozhno bylo ego sravnit s bolshimi russkimi literatorami Shepkina Kupernik i Ryepin Dolya podaruvala yij zustrich i z hudozhnikom Ryepinim Illya Ryepin stvoriv portret 40 richnoyi literatorki yaka vtratila strunkist molodosti ale ne molodu vdachu usmihnenist zdatnist do zhartiv do nasolod tvorchistyu spilkuvannyam zhittyam Vona perezhila i Chehova i Ryepina Pomerla v Moskvi i pohovana na Novodivochomu cvintari A veselij impresionistichnij za stilistikoyu portret pismennici zberigaye Harkivskij hudozhnij muzej Drukovani tvori do 1917 r Shastya 1895 Z zhinochih listiv virshi 1898 Nepomitni lyudi 1900 Storinki zhittya Bilya teatralnih lashtunkiv zamalovki pro togochasnih aktoriv 1903 Listi zdaleku narisi podorozhej po Zahidnij Yevropi 1903 1913 Moyi virshi Ce bulo uchora 1907 Dehto 1910 Hmarki 1912 Vidlunnya vijni 1915Drukovani tvori pislya 1917 r Dni mogo zhittya memuari 1928 Pro aktrisu M Yermolovu memuari 1940 Vibrane Spogadi i portreti Perekladi p yes 1954 Vibrani perekladi t 1 2 1957 1958 Zi spogadiv 1959Div takozhEdmon Rostan Vilyam Shekspir Rodzher Menners Chehov Anton Pavlovich Romeo i Dzhulyetta film 1968 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Shepkina Kupernik Tatyana Lvovna Evrejskaya enciklopediya SPb 1913 T 16 S 144 d Track Q4173137d Track Q656d Track Q21096059d Track Q21096138 Shepkina Kupernik Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1975 T 8 S 659 678 d Track Q24259020d Track Q649d Track Q4239850d Track Q28735646PosilannyaPortal Mistectvo Portal Teatr Portal Biografiyi Sochineniya Shepkinoj Kupernik na sajte Lib ru Klassika 29 lipnya 2012 u Wayback Machine Mogily ushedshih poetov Romeo i Dzhuletta tragediya Uilyama Shekspira Perevod T L Shepkinoj Kupernik 1941 g 17 sichnya 2012 u Wayback Machine