Єлизавета Круглікова

Єлизавета Сергіївна Кругликова (рос. Кругликова, Елизавета Сергеевна 31 січня, 1865, Санкт Петербург — 21 липня, 1941, Ленінград) російська художниця, майстер офорту, силуету, монотипії.

Єлизавета Кругликова
рос. Елизавета Сергеевна Кругликова
Автопортрет Є. Круглікової, 1910 рік.
При народженні	рос. Елизавета Сергеевна Кругликова
Народження	31 січня 1865(1865-01-31) Петербург, Російська імперія
Смерть	21 липня 1941(1941-07-21) (76 років)
	Ленінград, СРСР
Поховання	Літераторські мостки
Національність	росіянка
Країна	СРСР
Жанр	пейзаж, театрально-декораційне мистецтво, силует, монотіпія
Навчання	Московське училище живопису, скульптури та зодчества і ^d
Діяльність	художниця
Роки творчості	1895-1939
Відомі учні	Костенко Костянтин Євтихійович
Роботи в колекції	Національна галерея Вірменії і ^d^[1]
Кругликова Єлизавета Сергіївна у Вікісховищі

Біографія коротко

Походить з родини російського офіцера. Дід майбутньої художниці сам був малювальником і аматором, що робив силуети. Пізніше Круглікова буде теж прихильницею цієї техніки гравюри, значно розширивши її художні можливості.

• у 1890—1895 рр. навчалась в Московському училищі живопису, скульптури і архітектури.

• У 1895—1914 рр. продовжила навчання в Парижі, де жила і займалася в студії Ф. Колароссі.

• У 1909—1914 рр. — викладач в академії «La Pallette» в Парижі, де вела курс «офорт».

• З 1914 р. в Петербурзі, який не покинула з початком 1-ї світової війни.

• У 1922—1929 рр. професор, викладач класу графіки в Академії мистецтв(тоді перейменовану на Вищій художньо-технічний інститут (ВХУТЕІН). Займалась театрально-декораційним мистецтвом, була художником в Державному театрі маріонеток.

М. Нестеров. Портрет Є. С. Кругликової (1938)

Захоплювалась рідкісними і призабутими техніками гравюри — м'який лак, меццо-тінто, акватінта. Стала визнаним майстром призабутої графічної техніки монотипія, що на межі між графікою і живописом. Автор портретів силуетів.

• Марини Цветаєвої, 1920
• Миколи Гумільова
• Олександра Бенуа
• Д. Бурлюка, 1921
• В. Іванова, 1924 та ін.
• Всеволода Мейерхольда

Мандрувала по країнам Європи, подорожувала по Греції, Італії, Франції, Іспанії. Серед знайомих художниці — Максиміліан Волошин, Сергій Дягілєв, художник Михайло Нестеров, що створив два портрети Єлизавети Круглікової (зберігає Третьяковська галерея.

Круглікова і Україна

У 1880-х роках разом з батьком жила в місті Полтава. Зустрічалась там з художниками -передвижниками (Г. Мясоєдовим, Л.Позеном), бо обирала свій майбутній фах.

У 1914 р. в місті Київ у тодішній газеті «Искуссто в Южной России» була надрукована її стаття «Художественная гравюра и техника офорта и монотипии», бо художниця виступала пропагандистом графічних технік.

Друковані книги

• « Париж накануне войны в монотипиях Е. С. Кругликовой», 1916
• «Силуєті современников», 1922
• «Призвание поета», 1925
• «Сураханы», 1931
• «Азнефть», 1934

Твори в музейних збірках

• Будинок-музей Максиміліана Волошина, Крим, Коктебель.
• Музей образотворчих мистецтв, Ростов-на-Дону.
• Музей образотворчих мистецтв, м. Калуга.
• Російський музей, Петербург.

Фестиваль монотіпії

Техніку монотіпії не забули завдяки Кругліковій. У 2009 р. був проведний фестиваль монотіпії, присвячений пам'яті художниці.

• Сайт фестивалю монотіпії [ 22 квітня 2013 у Wayback Machine.]

Посилання

• Елизавета Кругликова в энциклопедии «Кругосвет» [ 8 січня 2009 у Wayback Machine.]
• Елизавета Кругликова на сайте «График» [ 3 лютого 2009 у Wayback Machine.]
• Елизавета Сергеевна Кругликова на сайте «artonline.ru» [ 7 вересня 2011 у Wayback Machine.]
• С. П. Фортинский. Елизавета Сергеевна Кругликова: Биографический очерк // В сб.: Елизавета Сергеевна Кругликова. Жизнь и творчество. Сборник. Ленинград, 1969. [ 19 вересня 2011 у Wayback Machine.]

Джерела

• Елизавета Сергеевна Кругликова. Жизнь и творчество. — Л.: Художник РСФСР, 1969. — 132 с.
• Исаев В. Ю. Сокровища Дома Волошина. Альбом. — Симферополь: СОНАТ, 2004. — 400 с. — .
• Каталог «Е. С. Кругликова и её ученики», Л. 1985
• Альбом «Е. С. Кругликова», Л. 1989