Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Альфред Шюц | |
|---|---|
| нім. Alfred Schütz | |
 | |
| Народився | 19 квітня 1899 Відень, Австро-Угорщина |
| Помер | 20 травня 1959 (60 років) Нью-Йорк, США |
| Країна |  США |
| Національність | єврей |
| Діяльність | філософ, соціолог, викладач університету, музикознавець, письменник |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | Соціологія, філософія |
| Заклад | Нова школа соціальних досліджень, Нью-Йорк США |
| Посада | професор соціології |
| Вчене звання | професор |
| Вчителі | Макс Вебер |
| Відомі учні | Пітер Бергер, Томас Лукман |
| Відомий завдяки: | Феноменологічна соціологія |
| У шлюбі з | d[1] |
Альфред Шюц (Шуц, Шутц, Шютц) (нім. Alfred Schütz; народився 19 квітня 1899 у Відні — помер 20 травня 1959 у Нью-Йорку) — австрійський (Австро-Угорщина) та американський філософ і соціолог єврейського походження, послідовник Гусерля, головний представник та основоположник феноменологічної соціології.
Біографія
Народився в Австро-Угорщині, у Відні. Там він вивчав юриспруденцію та економіку. Згодом працював юрисконсультом в банківських установах, займаючись при цьому науковою роботою. Після приєднання Австрії до Німеччини у 1939 році Альфред Шюц емігрував до Франції, а звідти — до США. У Нью-Йорку він вступає до Нової Школи на відділення соціальних досліджень, де довший час працює над своїми книгами та займається викладацькою діяльністю. Його науковими орієнтирами були Анрі Бергсон та Едмунд Гуссерль. Альфред Шюц відіграв важливу роль у американській соціології. Він був членом правління Міжнародної Асоціації Феноменології, а з 1941 — співредактором (разом із ) журналу філософських та феноменологічних досліджень. У 1943 році він починає викладати, а уже в 1952 році отримує наукову посаду — стає професором соціології Нью-Йоркської Нової школи соціальних досліджень. Через сім років він помирає, так і не дописавши працю про структури життєсвіту, котру завершив його учень — Томас Лукман.
Основні ідеї
В основному Шюц спирався на феноменологічну школу Гусерля, яка прагнула досягнути розуміння трансцендентального его і спрямовувала його назовні, до розгляду інтерсуб'єктивності. Дещо пізніше, Шюц займається етнометодологією. Також на його погляди мали значний вплив соціологія Макса Вебера та символічний інтеракціонізм. З урахуванням їхніх ідей Шюц продовжив розвиток Гусерлевого вчення з нових концептуальних підходів.
Значний резонанс у науковому світі викликала перша книга Шюца «Der sinnhafte Aufbau der sozialen Welt», котра побачила світ у 1932 році. Він критикує слабкі місця Веберівської «розуміючої соціології». Якщо прослідкувати динаміку наукових зацікавлень Альфреда Шюца, то можна зробити наступний висновок. Спершу найбільший інтерес для нього складали проблеми свідомості, але згодом Шюц більше уваги став приділяти дослідженням «інтерсуб'єктивного життєсвіту». Однак, навіть займаючись життєсвітом він продовжував висувати гіпотези щодо свідомості та людських мотивів. Також Шюц намагався зрозуміти спосіб, за допомогою якого люди будують соціальну реальність, а також яким вони наслідують та переймають культурну дійсність у своїх попередників.
«Змістовна будова соціального світу»
У своєму magnum opus «Змістовна будова соціального світу» (1932) Альфред Шюц пропонує обґрунтування соціальних наук крізь призму феноменології. Головні ідеї цієї праці беруть витоки у Гусерлевій феноменології. Шюц аналізує формування змісту соціальних структур, беручи за основу індивідуальну свідомість. Звідси, формування соціального — це продукт об'єктивації знання в процесі людської практики. Окрім цього Шюц, спираючись на свої ж ідеї, досліджував структури мотивів соціальної дії, форми та методи повсякденної свідомості, соціальне сприйняття, раціональність та низку інших проблем. Визнання Шюц здобув не одразу, але після перекладу його праць у 70-х — 80-х роках XX століття на англійську (він писав німецькою), його ідеї набули широкої популярності.
Основні поняття
Інтерсуб'єктивність. Альфред Шюц використовує це поняття у широкому та вузькому сенсах. Вузький — для розуміння того, як одні люди можуть осягнути свідомість інших. Тобто те, як індивід може зрозуміти іншого, якщо він живе у рамках своєї індивідуальної свідомості. У широкому сенсі інтерсуб'єктивність використовується для позначення відносин із соціальним світом та його природою знань.
Соціальний порядок — наслідок загального уявлення про спільності світу, сукупності предметів і подій суспільного культурного світу, але без нормативного консенсусу, який нам пропонує функціоналізм.
Життєсвіт (світ повсякденності). За Шюцом — це один із аспектів соціального життя. Життєсвітом вважається внутрішній світ людини, який діє за двома головними принципами. Згідно з першим — людина виступає спостерігачем соціальної реальності, а згідно з другим — вона піддається стримуванню та регулюванню з боку соціальних та культурних структур, котрі утворилися набагато раніше її самої (успадкувалися від предків).
У життєсвіті існують певні приватні (біографічно визначені) аспекти світу. Зокрема, Альфред Шюц у понятті «життєсвіту» виділяв два типи відносин — «ми-відносини» та «вони-відносини». «Ми-відносини» — це тип інтимних відносин, котрі відбуваються тет-а-тет, безпосередньо між двома . Саме міжособистісні відносини грають значну роль у життєсвіті, але дослідити їх важко. Інший тип, тобто «вони-відносини», що означає стримані безособистісні стосунки, досліджувати з наукової точки зору куди простіше.
Бібліографія
- «Проблема соціальної реальності»
- «Студії до соціологічної теорії»
- «Чужак. Соціально-психологічний нарис» (1944)
- «Моцарт і філософи» (1956)
- «Феноменологія соціального світу» (1972)
- «Структури життєвого світу» (1974)
- «Вибрані статті» (1971)
Джерела
- Американская социологическая мысль: Тексты / Под ред. В. И. Добренькова. — М.: Изд-во МГУ, 1994. — 496 с.;
- Ритцер Дж. Современные социологические теории. 5-е изд. — СПб.: Питер, 2002. — 688 с.;
- Матеріали з польської Вікіпедії.
- Малицька Н. Ідея об’єктивації у феноменологічній соціології Альфреда Шюца та її реалізація / Наталія Малицька // Філософські пошуки. Філософія. Історія. Культура. Вип. ХХХІ. – Львів-Одеса: Cogito-Центр Європи, 2009. – С.245-252
Посилання
- http://mirslovarei.com/content_fil/shjuc-schutz-alfred-6157.html [ 16 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- http://socioline.ru/pages/shyuts-schutz-alfred [ 8 березня 2012 у Wayback Machine.]
- In Memoriam: Ilse Schutz (1902-1990)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shyuc portret Diti Druzhina Batko Posada Mati Cholovik Alfred Shyucnim Alfred SchutzNarodivsya19 kvitnya 1899 1899 04 19 Viden Avstro UgorshinaPomer20 travnya 1959 1959 05 20 60 rokiv Nyu Jork SShAKrayina SShANacionalnistyevrejDiyalnistfilosof sociolog vikladach universitetu muzikoznavec pismennikAlma materVidenskij universitetGaluzSociologiya filosofiyaZakladNova shkola socialnih doslidzhen Nyu Jork SShAPosadaprofesor sociologiyiVchene zvannyaprofesorVchiteliMaks VeberVidomi uchniPiter Berger Tomas LukmanVidomij zavdyaki Fenomenologichna sociologiyaU shlyubi zd 1 Alfred Shyuc Shuc Shutc Shyutc nim Alfred Schutz narodivsya 19 kvitnya 1899 u Vidni pomer 20 travnya 1959 u Nyu Jorku avstrijskij Avstro Ugorshina ta amerikanskij filosof i sociolog yevrejskogo pohodzhennya poslidovnik Guserlya golovnij predstavnik ta osnovopolozhnik fenomenologichnoyi sociologiyi BiografiyaNarodivsya v Avstro Ugorshini u Vidni Tam vin vivchav yurisprudenciyu ta ekonomiku Zgodom pracyuvav yuriskonsultom v bankivskih ustanovah zajmayuchis pri comu naukovoyu robotoyu Pislya priyednannya Avstriyi do Nimechchini u 1939 roci Alfred Shyuc emigruvav do Franciyi a zvidti do SShA U Nyu Jorku vin vstupaye do Novoyi Shkoli na viddilennya socialnih doslidzhen de dovshij chas pracyuye nad svoyimi knigami ta zajmayetsya vikladackoyu diyalnistyu Jogo naukovimi oriyentirami buli Anri Bergson ta Edmund Gusserl Alfred Shyuc vidigrav vazhlivu rol u amerikanskij sociologiyi Vin buv chlenom pravlinnya Mizhnarodnoyi Asociaciyi Fenomenologiyi a z 1941 spivredaktorom razom iz zhurnalu filosofskih ta fenomenologichnih doslidzhen U 1943 roci vin pochinaye vikladati a uzhe v 1952 roci otrimuye naukovu posadu staye profesorom sociologiyi Nyu Jorkskoyi Novoyi shkoli socialnih doslidzhen Cherez sim rokiv vin pomiraye tak i ne dopisavshi pracyu pro strukturi zhittyesvitu kotru zavershiv jogo uchen Tomas Lukman Osnovni ideyiV osnovnomu Shyuc spiravsya na fenomenologichnu shkolu Guserlya yaka pragnula dosyagnuti rozuminnya transcendentalnogo ego i spryamovuvala jogo nazovni do rozglyadu intersub yektivnosti Desho piznishe Shyuc zajmayetsya etnometodologiyeyu Takozh na jogo poglyadi mali znachnij vpliv sociologiya Maksa Vebera ta simvolichnij interakcionizm Z urahuvannyam yihnih idej Shyuc prodovzhiv rozvitok Guserlevogo vchennya z novih konceptualnih pidhodiv Znachnij rezonans u naukovomu sviti viklikala persha kniga Shyuca Der sinnhafte Aufbau der sozialen Welt kotra pobachila svit u 1932 roci Vin kritikuye slabki miscya Veberivskoyi rozumiyuchoyi sociologiyi Yaksho proslidkuvati dinamiku naukovih zacikavlen Alfreda Shyuca to mozhna zrobiti nastupnij visnovok Spershu najbilshij interes dlya nogo skladali problemi svidomosti ale zgodom Shyuc bilshe uvagi stav pridilyati doslidzhennyam intersub yektivnogo zhittyesvitu Odnak navit zajmayuchis zhittyesvitom vin prodovzhuvav visuvati gipotezi shodo svidomosti ta lyudskih motiviv Takozh Shyuc namagavsya zrozumiti sposib za dopomogoyu yakogo lyudi buduyut socialnu realnist a takozh yakim voni nasliduyut ta perejmayut kulturnu dijsnist u svoyih poperednikiv Zmistovna budova socialnogo svitu U svoyemu magnum opus Zmistovna budova socialnogo svitu 1932 Alfred Shyuc proponuye obgruntuvannya socialnih nauk kriz prizmu fenomenologiyi Golovni ideyi ciyeyi praci berut vitoki u Guserlevij fenomenologiyi Shyuc analizuye formuvannya zmistu socialnih struktur beruchi za osnovu individualnu svidomist Zvidsi formuvannya socialnogo ce produkt ob yektivaciyi znannya v procesi lyudskoyi praktiki Okrim cogo Shyuc spirayuchis na svoyi zh ideyi doslidzhuvav strukturi motiviv socialnoyi diyi formi ta metodi povsyakdennoyi svidomosti socialne sprijnyattya racionalnist ta nizku inshih problem Viznannya Shyuc zdobuv ne odrazu ale pislya perekladu jogo prac u 70 h 80 h rokah XX stolittya na anglijsku vin pisav nimeckoyu jogo ideyi nabuli shirokoyi populyarnosti Osnovni ponyattyaIntersub yektivnist Alfred Shyuc vikoristovuye ce ponyattya u shirokomu ta vuzkomu sensah Vuzkij dlya rozuminnya togo yak odni lyudi mozhut osyagnuti svidomist inshih Tobto te yak individ mozhe zrozumiti inshogo yaksho vin zhive u ramkah svoyeyi individualnoyi svidomosti U shirokomu sensi intersub yektivnist vikoristovuyetsya dlya poznachennya vidnosin iz socialnim svitom ta jogo prirodoyu znan Socialnij poryadok naslidok zagalnogo uyavlennya pro spilnosti svitu sukupnosti predmetiv i podij suspilnogo kulturnogo svitu ale bez normativnogo konsensusu yakij nam proponuye funkcionalizm Zhittyesvit svit povsyakdennosti Za Shyucom ce odin iz aspektiv socialnogo zhittya Zhittyesvitom vvazhayetsya vnutrishnij svit lyudini yakij diye za dvoma golovnimi principami Zgidno z pershim lyudina vistupaye sposterigachem socialnoyi realnosti a zgidno z drugim vona piddayetsya strimuvannyu ta regulyuvannyu z boku socialnih ta kulturnih struktur kotri utvorilisya nabagato ranishe yiyi samoyi uspadkuvalisya vid predkiv U zhittyesviti isnuyut pevni privatni biografichno viznacheni aspekti svitu Zokrema Alfred Shyuc u ponyatti zhittyesvitu vidilyav dva tipi vidnosin mi vidnosini ta voni vidnosini Mi vidnosini ce tip intimnih vidnosin kotri vidbuvayutsya tet a tet bezposeredno mizh dvoma Same mizhosobistisni vidnosini grayut znachnu rol u zhittyesviti ale dosliditi yih vazhko Inshij tip tobto voni vidnosini sho oznachaye strimani bezosobistisni stosunki doslidzhuvati z naukovoyi tochki zoru kudi prostishe Bibliografiya Problema socialnoyi realnosti Studiyi do sociologichnoyi teoriyi Chuzhak Socialno psihologichnij naris 1944 Mocart i filosofi 1956 Fenomenologiya socialnogo svitu 1972 Strukturi zhittyevogo svitu 1974 Vibrani statti 1971 DzherelaAmerikanskaya sociologicheskaya mysl Teksty Pod red V I Dobrenkova M Izd vo MGU 1994 496 s Ritcer Dzh Sovremennye sociologicheskie teorii 5 e izd SPb Piter 2002 688 s Materiali z polskoyi Vikipediyi Malicka N Ideya ob yektivaciyi u fenomenologichnij sociologiyi Alfreda Shyuca ta yiyi realizaciya Nataliya Malicka Filosofski poshuki Filosofiya Istoriya Kultura Vip HHHI Lviv Odesa Cogito Centr Yevropi 2009 S 245 252Posilannyahttp mirslovarei com content fil shjuc schutz alfred 6157 html 16 zhovtnya 2008 u Wayback Machine http socioline ru pages shyuts schutz alfred 8 bereznya 2012 u Wayback Machine In Memoriam Ilse Schutz 1902 1990