Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Штирія (нім. Steiermark [ˈʃtaɪ.ɐmaʁk], бавар. Steiamårk, словен. Štajerska, хорв. Štajerska; угор. Stájerország) — федеральна земля на південному сході Австрії. Столиця і найбільше місто — Грац. За даними 2001 року, населення землі становило 1,243 млн, що є 4-м показником серед земель Австрії. Межує на півдні зі Словенією (Корошка, Подравський регіон, Помурський регіон) .
| Штирія | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Steiermark | |||||
| |||||
 | |||||
| Адм. центр | Грац | ||||
| Найбільше місто | Грац | ||||
| Країна |  Австрія[1] | ||||
| |||||
| Населення | |||||
| - повне | 1.243.052 (2019) (4) | ||||
| Етнікон | англ. Styrian | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 16 392 км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 200 м, 2995 м | ||||
| - мінімальна | 200 м, 2995 м | ||||
| Часовий пояс | і | ||||
| Губернатор | d | ||||
| Вебсайт | www.steiermark.at | ||||
| ISO 3166-2 | AT-6 | ||||
 | |||||
| |||||
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Steiermark |
Етимологія
[en] отримала свою назву від первісного місця правління династії [en]: міста Штайр, у сучасній Верхній Австрії. Німецькою мовою область все ще називається «Steiermark», тоді як українською мовою використовується латинська назва «Styria» — Штирія. Давній зв'язок між Штайром та Штирією очевидний також у їхніх майже однакових гербах: білій Пантері на зеленому тлі.
Географія
Площа землі 16 392 км², що є 2-м показником серед земель Австрії. На півночі Штирія межує із землями Верхня і Нижня Австрія, на сході — із землею Бургенланд, на півдні — зі Словенією і Каринтією, на заході — із Зальцбургом. Регіон, під назвою Нижня Штирія, що до 1918 р. входив до складу Штирійської коронної землі, на початок ХХІ сторіччя знаходиться на території Словенії.
Поділ
Штирія має поділ на декілька регіонів. Найбільшим є Верхня Штирія, яка простягається від північного кордону до Штирійського Рандгебірге на південь від борозни Мур-Мюрц. Західна Штирія лежить на південь і захід від Мура, а східна — на схід від Мура і на південь від Вехзеля і Альп Фішбахер. Між Східною і Західною Штирією лежить місто Грац. Інколи район столиці землі Грац і район Грац-Умгебунг згадуються як Mittelsteiermark. Ця область географічно не входить до складу ні Східної, ні Західної Штирії. Ця класифікація Штирії, згідно з якою велика частина Верхньої Штирії є більш західної, ніж Західна Штирія, іноді викликає плутанину серед неспеціалістів. Це сягає часу до Першої світової війни, коли Східна і Західна Штирія разом утворили «Середню Штирію», в той час, як Нижня Штирія була змішаною мовною німецько-словенською територією зі столицею Марбург-ан-дер-Драу (словенський Марибор). Це сталося після закінчення Першої світової війни в Королівстві Югославії і сьогодні належить Словенії. Південна частина країни приблизно від лінії Дойчландсберг — Лейбніц — Бад Радкерсбург називається Зюдштайермарк і її не слід плутати з Нижньої Штирією. Проте, зазвичай (хочаб у Верхньої Штирії) як і раніше часто прирівнюють Südsteiermark до Untersteiermark по імені.
Рельєф
Практично вся площа Штирії порізана гірськими хребтами. У північній частині Штирії, на північ від річки Енс, розташовані гірські масиви східних Альп Дахштайн (2996 м), Камерґебірґе (2141 м), Ґримінґ (2351 м), Тотесґебірґе (Гохкастен, 2389 м), Пірга (2244 м) й Великий Бухштайн (2224 м). На схід від Енсу тягнуться північні відроги Північних Вапнякових Альп: гірські пасма Північно-Штирійських Альп (з масивами Райхенштайнських гір (2372 м), Гохшваба (2278 м) й Високого Фейча (1982 м)) та Нижньо-Австрійських Альп (Снігові Альпи (1904 м), Ракс (2000 м)). На південь від долини Енсу підіймаються гори, що належать до центральної зони Східних Альп: Таврські гори (Гохґолінґ (2863 м), Предиґтштуль (2543 м), Великий Безенштайн (2449 м) і Завкоґель (2418 м)). Місцевість між річками Мурою і Дравою здіймаються Каринтійсько-Штирійські Альпи (Айзенгут (2441 м), Цирбіцкоґель (2397 м), Америнґкоґель (2184 м)). На схід від річки Мура здіймаються Передні Альпи (Гохланч (1720 м), Вексель (1743 м) і Штулек (1783 м)), які плавно спускаються на схід до долини Раби.
Найзначнішими рівнинами й долинами Штирії є долина річки Мура, де знаходяться найбільші міста регіону — Грац, Леобен, Капфенберг, Брук-ан-дер-Мур, Кніттельфельд, Юденбург і Ляйбніц, а також долина Енса. У Штирії є багато печер.
Палеонтологічними дослідженнями на території краю займався відомий буковинський вчений-природознавець Карл Пенеке.
Річки й озера
У відношенні гідрографії вся Штирія належить до басейну річки Дунай, у який несуть свої води всі найголовніші річки країни. Найбільша річка Штирії — Муа, притока річки Драва. На заході країни в північному напрямі тече Енс, а на сході — Раба. У Штирії багато цілющих джерел.
Клімат
Клімат Штирії, при порівняно незначній площі, має велику різноманітність. Для гірських височин характерний суворіший, холодніший клімат, а родючі долини мають клімат помірніший, м'якший і навіть тепліший. Загалом кліматичні умови в Штирії вельми сприятливі для ведення сільського господарства.
Історія
З 1867 року до кінця Першої світової війни в Австро-Угорщині існувало набагато більше герцогство Штирія, ніж Коронна земля Австрійської імперії. Після розпаду Габсбурзької монархії у жовтні/листопаді 1918 року і Сен-Жерменського договору 1919 року Нижня Штирія належить Словенії.
Федеральна земля Штирія має площу 16 398,74 км ², що робить її другою за величиною провінцією Австрії — має 145 км зовнішній кордон із Словенією, що робить його — за винятком Відня — федеративною землею з найнижчою протяжністю кордону. Внутрішня межа з прилеглими федеральними землями становить 870 км.
Адміністративний поділ
Землю розділено на 12 округів та одне статусне місто.
Статусне місто
Округи
- Брук-Мюрццушлаг
- Дойчландсберг
- Грац-Умгебунг
- Гартберг-Фюрстенфельд
- Лайбніц
- Леобен
- Ліцен (з підокругом — політичним експозітуром )
- Мурау
- Мурталь
- Зюдостштаєрмарк
- Фойтсберг
- Вайц
Природні пам'ятки
На території землі розташований національний парк Гезойзе.
Економіка
Економіка Штирії переживає період переорієнтації з промислового виробництва на сферу послуг. Протягом останніх декількох років через це в країні спостерігалося падіння чисельності населення. З іншого боку, у 2004 р. Штирія мала найбільший серед всіх земель Австрії показник економічного зростання — 3,8 %, головним чином завдяки бурхливому розвитку Грацу.
Див. також
- 6482 Штирія — астероїд, названий на честь території.
Примітки
- archINFORM — 1994.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела
- box — Штирійський журнал(нім.)
- Уряд землі Штирія(нім.)
- Громади Штирії(нім.)
Посилання
- Штірія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
 Верхня Австрія |  Нижня Австрія | Нижня Австрія |
 Зальцбург |  |  Бургенланд |
 Каринтія |  Словенія | Бургенланд |
 | Це незавершена стаття з географії Австрії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shtiriya znachennya Shtiriya nim Steiermark ˈʃtaɪ ɐmaʁk bavar Steiamark sloven Stajerska horv Stajerska ugor Stajerorszag federalna zemlya na pivdennomu shodi Avstriyi Stolicya i najbilshe misto Grac Za danimi 2001 roku naselennya zemli stanovilo 1 243 mln sho ye 4 m pokaznikom sered zemel Avstriyi Mezhuye na pivdni zi Sloveniyeyu Koroshka Podravskij region Pomurskij region Shtiriya Steiermark Gerb Shtiriyi Prapor Shtiriyi Adm centr Grac Najbilshe misto Grac Krayina Avstriya 1 Mezhuye z susidni adminodiniciKarintiya Zalcburg Verhnya Avstriya Nizhnya Avstriya Burgenland Pomurskij region Podravskij region Koroshka Naselennya povne 1 243 052 2019 4 Etnikon angl Styrian Plosha povna 16 392 km Visota maksimalna 200 m 2995 m minimalna 200 m 2995 m Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2 Gubernator d Vebsajt www steiermark at ISO 3166 2 AT 6 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shtiriya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SteiermarkEtimologiya en otrimala svoyu nazvu vid pervisnogo miscya pravlinnya dinastiyi en mista Shtajr u suchasnij Verhnij Avstriyi Nimeckoyu movoyu oblast vse she nazivayetsya Steiermark todi yak ukrayinskoyu movoyu vikoristovuyetsya latinska nazva Styria Shtiriya Davnij zv yazok mizh Shtajrom ta Shtiriyeyu ochevidnij takozh u yihnih majzhe odnakovih gerbah bilij Panteri na zelenomu tli GeografiyaOkolici mista Murau Plosha zemli 16 392 km sho ye 2 m pokaznikom sered zemel Avstriyi Na pivnochi Shtiriya mezhuye iz zemlyami Verhnya i Nizhnya Avstriya na shodi iz zemleyu Burgenland na pivdni zi Sloveniyeyu i Karintiyeyu na zahodi iz Zalcburgom Region pid nazvoyu Nizhnya Shtiriya sho do 1918 r vhodiv do skladu Shtirijskoyi koronnoyi zemli na pochatok HHI storichchya znahoditsya na teritoriyi Sloveniyi Podil Shtiriya maye podil na dekilka regioniv Najbilshim ye Verhnya Shtiriya yaka prostyagayetsya vid pivnichnogo kordonu do Shtirijskogo Randgebirge na pivden vid borozni Mur Myurc Zahidna Shtiriya lezhit na pivden i zahid vid Mura a shidna na shid vid Mura i na pivden vid Vehzelya i Alp Fishbaher Mizh Shidnoyu i Zahidnoyu Shtiriyeyu lezhit misto Grac Inkoli rajon stolici zemli Grac i rajon Grac Umgebung zgaduyutsya yak Mittelsteiermark Cya oblast geografichno ne vhodit do skladu ni Shidnoyi ni Zahidnoyi Shtiriyi Cya klasifikaciya Shtiriyi zgidno z yakoyu velika chastina Verhnoyi Shtiriyi ye bilsh zahidnoyi nizh Zahidna Shtiriya inodi viklikaye plutaninu sered nespecialistiv Ce syagaye chasu do Pershoyi svitovoyi vijni koli Shidna i Zahidna Shtiriya razom utvorili Serednyu Shtiriyu v toj chas yak Nizhnya Shtiriya bula zmishanoyu movnoyu nimecko slovenskoyu teritoriyeyu zi stoliceyu Marburg an der Drau slovenskij Maribor Ce stalosya pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni v Korolivstvi Yugoslaviyi i sogodni nalezhit Sloveniyi Pivdenna chastina krayini priblizno vid liniyi Dojchlandsberg Lejbnic Bad Radkersburg nazivayetsya Zyudshtajermark i yiyi ne slid plutati z Nizhnoyi Shtiriyeyu Prote zazvichaj hochab u Verhnoyi Shtiriyi yak i ranishe chasto pririvnyuyut Sudsteiermark do Untersteiermark po imeni Relyef Praktichno vsya plosha Shtiriyi porizana girskimi hrebtami U pivnichnij chastini Shtiriyi na pivnich vid richki Ens roztashovani girski masivi shidnih Alp Dahshtajn 2996 m Kamergebirge 2141 m Griming 2351 m Totesgebirge Gohkasten 2389 m Pirga 2244 m j Velikij Buhshtajn 2224 m Na shid vid Ensu tyagnutsya pivnichni vidrogi Pivnichnih Vapnyakovih Alp girski pasma Pivnichno Shtirijskih Alp z masivami Rajhenshtajnskih gir 2372 m Gohshvaba 2278 m j Visokogo Fejcha 1982 m ta Nizhno Avstrijskih Alp Snigovi Alpi 1904 m Raks 2000 m Na pivden vid dolini Ensu pidijmayutsya gori sho nalezhat do centralnoyi zoni Shidnih Alp Tavrski gori Gohgoling 2863 m Predigtshtul 2543 m Velikij Bezenshtajn 2449 m i Zavkogel 2418 m Miscevist mizh richkami Muroyu i Dravoyu zdijmayutsya Karintijsko Shtirijski Alpi Ajzengut 2441 m Cirbickogel 2397 m Ameringkogel 2184 m Na shid vid richki Mura zdijmayutsya Peredni Alpi Gohlanch 1720 m Veksel 1743 m i Shtulek 1783 m yaki plavno spuskayutsya na shid do dolini Rabi Najznachnishimi rivninami j dolinami Shtiriyi ye dolina richki Mura de znahodyatsya najbilshi mista regionu Grac Leoben Kapfenberg Bruk an der Mur Knittelfeld Yudenburg i Lyajbnic a takozh dolina Ensa U Shtiriyi ye bagato pecher Paleontologichnimi doslidzhennyami na teritoriyi krayu zajmavsya vidomij bukovinskij vchenij prirodoznavec Karl Peneke Richki j ozera Ozero v Shtiriyi U vidnoshenni gidrografiyi vsya Shtiriya nalezhit do basejnu richki Dunaj u yakij nesut svoyi vodi vsi najgolovnishi richki krayini Najbilsha richka Shtiriyi Mua pritoka richki Drava Na zahodi krayini v pivnichnomu napryami teche Ens a na shodi Raba U Shtiriyi bagato cilyushih dzherel Klimat Klimat Shtiriyi pri porivnyano neznachnij ploshi maye veliku riznomanitnist Dlya girskih visochin harakternij suvorishij holodnishij klimat a rodyuchi dolini mayut klimat pomirnishij m yakshij i navit teplishij Zagalom klimatichni umovi v Shtiriyi velmi spriyatlivi dlya vedennya silskogo gospodarstva IstoriyaZ 1867 roku do kincya Pershoyi svitovoyi vijni v Avstro Ugorshini isnuvalo nabagato bilshe gercogstvo Shtiriya nizh Koronna zemlya Avstrijskoyi imperiyi Pislya rozpadu Gabsburzkoyi monarhiyi u zhovtni listopadi 1918 roku i Sen Zhermenskogo dogovoru 1919 roku Nizhnya Shtiriya nalezhit Sloveniyi Federalna zemlya Shtiriya maye ploshu 16 398 74 km sho robit yiyi drugoyu za velichinoyu provinciyeyu Avstriyi maye 145 km zovnishnij kordon iz Sloveniyeyu sho robit jogo za vinyatkom Vidnya federativnoyu zemleyu z najnizhchoyu protyazhnistyu kordonu Vnutrishnya mezha z prileglimi federalnimi zemlyami stanovit 870 km Dokladnishe Shtiriya gercogstvo Administrativnij podilZemlyu rozdileno na 12 okrugiv ta odne statusne misto Okrugi Shtiriyi Statusne misto Grac Okrugi Bruk Myurccushlag Dojchlandsberg Grac Umgebung Gartberg Fyurstenfeld Lajbnic Leoben Licen z pidokrugom politichnim ekspoziturom Murau Murtal Zyudostshtayermark Fojtsberg VajcPrirodni pam yatkiNa teritoriyi zemli roztashovanij nacionalnij park Gezojze EkonomikaEkonomika Shtiriyi perezhivaye period pereoriyentaciyi z promislovogo virobnictva na sferu poslug Protyagom ostannih dekilkoh rokiv cherez ce v krayini sposterigalosya padinnya chiselnosti naselennya Z inshogo boku u 2004 r Shtiriya mala najbilshij sered vsih zemel Avstriyi pokaznik ekonomichnogo zrostannya 3 8 golovnim chinom zavdyaki burhlivomu rozvitku Gracu Div takozh6482 Shtiriya asteroyid nazvanij na chest teritoriyi PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Dzherelabox Shtirijskij zhurnal nim Uryad zemli Shtiriya nim Gromadi Shtiriyi nim PosilannyaShtiriya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Verhnya Avstriya Nizhnya Avstriya Nizhnya Avstriya Zalcburg Burgenland Karintiya Sloveniya Burgenland Ce nezavershena stattya z geografiyi Avstriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi