Лео́бен (нім. Leoben) — місто на південному-сході Австрії в землі Штирія. Лежить на річці . 1939 до складу Леобена включено місто Донавіц.
Леобен Leoben | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Центральний майдан Леобена | ||||
| ||||
Основні дані | ||||
47°23′ пн. ш. 15°06′ сх. д. / 47.383° пн. ш. 15.100° сх. д.Координати: 47°23′ пн. ш. 15°06′ сх. д. / 47.383° пн. ш. 15.100° сх. д. | ||||
Країна | Австрія | |||
Регіон | Штирія | |||
Столиця для | Леобен (округ Австрії) | |||
Засновано | 904 | |||
Площа | 107,74 км² | |||
Населення | 25 804 (2005) | |||
Висота НРМ | 541 м | |||
Водойма | Мура | |||
Міста-побратими | Сюйчжоу (29 серпня 1994)[1][2][3] | |||
Телефонний код | (+43) 03842 | |||
Часовий пояс | і | |||
Номери автомобілів | LE | |||
GeoNames | 7872425 | |||
OSM | r49984 ·R | |||
Поштові індекси | 8700 і 8792 | |||
Міська влада | ||||
Адреса | Erzherzog-Johann-Straße 2 8700 Leoben | |||
Мер міста | d | |||
Вебсайт | http://www.leoben.at/ | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Леобен у Вікісховищі |
Кількість мешканців: 1981 — 32 тисячі.
Транспортний вузол. Важливий центр важкої промисловості Верхнєштірійського промислового району. Промислового значення Леобен набув у 14—15 століттях у зв'язку з добуванням залізної руди.
У Леобені є великий металургійний комбінат (міський район Донавіц). Розвинуті також машинобудівна, деревообробна, швейна та харчова промисловість.
У Леобені розміщений відомий пивоварний комбінат Ґесер (Gösser, міський район Ґес — Göss), що існує з 1860 року і вважається однією з найкращих марок австрійського пива.
У місті є архітектурні пам'ятки 18 століття.
Відомі випускники Гірничої академії у Леобені
«Леобенська гірнича академія» у минулому нині називається «Гірничо-металургійна академія».
- У 1898 р. — український письменник Орест Авдикович;
- У 1900 р. — польський гірничий інженер Зигмунт Щотковський;
- у 1890 році-польський професор і ректор Львівської Політехніки Юліан Фабіанський.
Міста-побратими
Джерела
- http://www.leoben.at/gemeinde/daten-geschichte/staedtepartnerschaft/
- http://en.jiangsu.gov.cn/col/col54179/index.html
- https://www.leoben.at/daten-geschichte/staedtepartnerschaft/
Література
- Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание. — Т. 14.
- Географический энциклопедический словарь. Географические названия. — 2-ое издание. — М., 1989. — С. 279.
Це незавершена стаття з географії Австрії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Leo ben nim Leoben misto na pivdennomu shodi Avstriyi v zemli Shtiriya Lezhit na richci 1939 do skladu Leobena vklyucheno misto Donavic Leoben Leoben Centralnij majdan LeobenaCentralnij majdan LeobenaOsnovni dani47 23 pn sh 15 06 sh d 47 383 pn sh 15 100 sh d 47 383 15 100 Koordinati 47 23 pn sh 15 06 sh d 47 383 pn sh 15 100 sh d 47 383 15 100 Krayina AvstriyaRegion ShtiriyaStolicya dlya Leoben okrug Avstriyi Zasnovano 904Plosha 107 74 km Naselennya 25 804 2005 Visota NRM 541 mVodojma MuraMista pobratimi Syujchzhou 29 serpnya 1994 1 2 3 Telefonnij kod 43 03842Chasovij poyas UTC 2 i UTC 1Nomeri avtomobiliv LEGeoNames 7872425OSM r49984 RPoshtovi indeksi 8700 i 8792 Miska vlada Adresa Erzherzog Johann Strasse 2 8700 LeobenMer mista dVebsajt http www leoben at Mapa Leoben u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Leoben Kilkist meshkanciv 1981 32 tisyachi Pivo marki Geser Transportnij vuzol Vazhlivij centr vazhkoyi promislovosti Verhnyeshtirijskogo promislovogo rajonu Promislovogo znachennya Leoben nabuv u 14 15 stolittyah u zv yazku z dobuvannyam zaliznoyi rudi U Leobeni ye velikij metalurgijnij kombinat miskij rajon Donavic Rozvinuti takozh mashinobudivna derevoobrobna shvejna ta harchova promislovist U Leobeni rozmishenij vidomij pivovarnij kombinat Geser Gosser miskij rajon Ges Goss sho isnuye z 1860 roku i vvazhayetsya odniyeyu z najkrashih marok avstrijskogo piva U misti ye arhitekturni pam yatki 18 stolittya Metalurgijnij zavod u LeobeniVidomi vipuskniki Girnichoyi akademiyi u Leobeni Leobenska girnicha akademiya u minulomu nini nazivayetsya Girnicho metalurgijna akademiya U 1898 r ukrayinskij pismennik Orest Avdikovich U 1900 r polskij girnichij inzhener Zigmunt Shotkovskij u 1890 roci polskij profesor i rektor Lvivskoyi Politehniki Yulian Fabianskij Mista pobratimiSyujchzhou KNR 1994 Dzherelahttp www leoben at gemeinde daten geschichte staedtepartnerschaft http en jiangsu gov cn col col54179 index html https www leoben at daten geschichte staedtepartnerschaft LiteraturaBolshaya Sovetskaya Enciklopediya 3 e izdanie T 14 Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Geograficheskie nazvaniya 2 oe izdanie M 1989 S 279 Ce nezavershena stattya z geografiyi Avstriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi