Зи́гмунт Франці́шек Щотко́вський пол. Zygmunt Franciszek Szczotkowski (5 (17) вересня 1877, у Варшаві — 9 лютого 1943, Колонія Біжанів) — польський гірничий інженер, перший польський директор шахти «Яніна» у Лібйонжу.
Зигмунт Щотковський | |
---|---|
пол. Zygmunt Franciszek Szczotkowski | |
Зигмунт Щотковський у 1931 році | |
Народився | 5 вересня 1877 Варшава |
Помер | 9 лютого 1943 (65 років) Бежанув (Краків) ·серцево-судинного захворювання |
Поховання | цвинтар Бежанува (Краків) |
Громадянство | Польща |
Національність | поляк |
Діяльність | гірнича справа |
Відомий завдяки | гірничий інженер |
Alma mater | Леобенська гірничо-металургійна академія |
Знання мов | польська |
Заклад | Шахта «Яніна» і d |
Посада | директор Галицького Об'єднання Шахт |
Конфесія | католик |
Рід | Щотковські |
Батько | Стефан-Вінсент-Анджей Щотковський |
Мати | Марія-Філомена Кольбе |
У шлюбі з | у 1-му шлюбі Магдалена-Ганна Шнабль, у 2-му шлюбі Марія Ветшіковська |
Діти | 3 доні: Милослава, Софія-Станіслава; Ганна-Марія |
Автограф | |
Нагороди | |
герб «Лодзя» | |
|
Життєпис
Син Стефана-Вінсента Анджея народився 1 лютого 1843 в садибі Стефанполе поблизу села (Латгалія, Вітебська губернія), з родини колишніх лівонських поміщиків гербу Лодзя, залізничного урядника, який жив у родовому маєтку поблизу Стефаново біля Влоцлавка, та Марії-Філомени (дівоче прізвище Кольбе, народилася в 1849, померла 21 лютого 1931 в Лібйонжу).
Батько Зигмунта, Стефан Щотковський ще юнаком разом з матір'ю підтримували січневих повстанців, за що Щотковські були покарані втратою маєтку, а він сам був відправлений в 1864 вглиб Російської імперії. У 1867 приїхав до Варшави і одружився тут. Невдовзі захворів на туберкульоз і помер у 1879, коли його синові було два роки.
Спочатку Зигмунт ходив до школи у Влоцлавку, пізніше, мати вирішила переїхати з ним до Варшави, де він отримав у 1896 атестат зрілості в реальній гімназії.
Потім він навчався в гірничій академії в Леобені (Австрія), по закінченню якої 24 лютого 1900 отримав диплом гірничого інженера. По закінченню цього вишколу взяв участь у підготовці до експедиції в Уральських горах, де мали бути досліджені можливості добування місцевих копалин, але незабаром припинив свою участь у цій підготовці.
У січні 1901 р. склав іспит перед Спеціальною шахтарською комісією Домбровського округу. У 1901–1906 рр. Зигмунд Щотковський займався розвідкою спуску «Клімонтов» в кам'яновугільної шахті «Нивка» біля Сосновця. З липня 1906 р. керував шахтою «Сатурн» в Челядзі. У 1913 р. звільнився та поїхав до Франції й Бельгії, де вивчав сучасні технології, щоб згодом застосувати їх в запроектованій гірничорятувальній станції у Сосновці. У 1914–1919 рр. був керівником Постійної канцелярії паливної секції; в 1916–1917 рр. там же закінчив Вищі курси для чиновників адміністрації. У 1919 р. керував гірничо-інженерними роботами біля Заверців.
Починаючи з 1 березня 1920 р. пан Зигмунд був головним інженером, а від 18 листопада 1920 р. до початку Другої світової війни — польським директором Галицького Об'єднання Шахт (фр. Compagnie Galicienne de Mines) в Лібйонж (нині Кам'яновугільна Шахта «Яніна»). У Другій Речі Посполитій активно брав участь у розвитку Центрального Індустріального Регіону; співпрацював з колишнім міністром промисловості та торгівлі в уряді Леопольда Скульського (1919–1920 рр.) Антонієм Ольшевським (у 1935–1937 рр. був членом комісії під керівництвом Ольшевського з дослідження державних підприємств — так званої комісії з питань етатизму) і колишнім міністром комунікації в уряді Казимира Бартеля й Юзефа Пілсудського, пізніше директором шахти в Тшебіні, Павлом Ромоцьким.
Після початку війни з 18 вересня 1939 р. в перший рік німецької окупації (до моменту призначення німцями іншого директора, що було формально оголошено 3 червня 1940 р.) був прийнятий на шахтову працю як нім. Treuhänder. Був ненадовго заарештований Гестапо за звинуваченням у диверсії в шахті; після звільнення керував шахтою ще кілька місяців, влітку або восени 1940 р. покинув Лібйонж і переїхав до своєї родини, яка з 1 вересня 1939 р. перебувала в Бежанові під Краковом в будинку, побудованому незадовго перед війною.
Помер внаслідок важкого хронічного серцево-судинного захворювання трьома роками пізніше.
Особисте життя
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зигмунт Щотковський |
Був двічі одружений. У жовтня 1907 р. одружився з 19-річною Магдаленою-Ганною Шнабль, з якої пізніше розлучився (згодом вона вийшла заміж вдруге; померла наприкінці 1960-х рр.).
У червні 1923 р. він одружився з Марією Ветшіковською гербу Кораб, від першого шлюбу вона носила прізвище Борівська (*1886-†1959 рр.).
Він багато подорожував, особливо у Європі та в країнах навколо Середземного моря, цікавився технікою (в тому числі радіотехнікою) і фотографією (також новинками в цій галузі, наприклад, методами кольорової фотографії). У вільний час захоплювався нумізматикою й меншою мірою філателією, теслярською працею, в тому числі — технікою інтарсії на різних видах деревини.
Нагороди
За заслуги у розвитку польської промисловості 11 листопада 1937 р. пан Зигмунт отримав Кавалерський Хрест Ордену Відродження Польщі.
Примітки
- Всі дати, якщо не зазначено інше, вказані за новим стилем
- ймовірно, за старим стилем
- Latvijas romas katolu draudžu metriku grāmatas, Rēzeknes-Lubānas Dekanāts[недоступне посилання] (Church books " Roman Catholic " Dekanāti " Rēzeknes-Lubānas " 1843–1843 Born), str. 76/112
- дідом Зигмунда був асесор Альфонс Стефанович Щотковський (помер в 1846), а дядьком — шляхтич із Люцинського повіту Латгалії Ян-Матеуш, молодший брат Стефана-Вінцента
- В латвійських державних архівах є копія перепису населення Російської Імперії 1897 року. В аркушах Люцинського повіту Вітебській губернії, є запис (на стор 527/669)[недоступне посилання] стосовно Яна-Матеуша Щотковського, який мешкає в Люцині з дружиною, трьома дочками і служанкою — білорускою
- З родини матері Зигмунта Щотковського походив народжений у Влоцлавку , пізніше гірничий інженер і директор кількох гірничо-збагачувальних закладів у Сілезії і в Заглемб'ї
- через три роки отримав дозвіл приїхати в Царство Польське; в Центральному державному архіві Республіки Чувашії (ЦГА ЧР.) в Чебоксарах збереглися записи, які документують примусове перебування Стефана Щотковського в Цивільську (ЦГА ЧР. Ф.122. Оп.1.Д.7. Л.58; ЦГА ЧР. Ф.122. Оп.1.Д.9.Л.132; ЦГА ЧР. Ф.122. Оп.1.Д.28. Л.60; ЦГА ЧР. Ф.122. Оп.1.Д.2б. Л.46 [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.])
- за його власними спогадами, відстань між Стефановим і Влоцловком (близько 15 км) йому нерідко траплялося долати пішки
- намагалася, без особливого успіху, скористатися кон'юнктурою на ділянки уздовж недавно (в 1877) відданої в експлуатацію лінії в околиці Отвоцьку; відсутність успіху змусили її продати частину маєтку і родинних пам'яток
- в чернетці біографії, нашвидку написаній під час війни його дружиною Марією, вказано, що він обіймав цю посаду від 1919 р.; в цьому ж самому місці помилково записаний рік офіційного закінчення роботи на шахті «Яніна»: жовтень 1941 р., замість правильної дати 1940 р.
- в той час це була досить нова шахта, закладена за участю французького капіталу в 1907 р .; її французьким директором був Алексіс Барті
- в роботі Марії Лещ-Руницької про історію шахти «Яніна» на основі історій її директорів, опублікованій в 2008 р, вказано, що Щотковського у 1935 р. замінив Йосип Литвинишин (батько професора Єжи Литвинишина); ця інформація не є точною, обидва вони працювали в шахті від початку у 1920–1939 рр., причому весь цей час Литвинишина називали заступником Щотковського з технічних проблем, а займав він посаду звану «Керівник шахти»; ця ж помилка з'явилася у 2012 р. у статті Войцеха Квінти «Паливо для енергетики», яка з'явилася в журналі «Польська Енергія»
- був співавтором — разом з інженером Михайлом Дунаєцьким (директором кам'яновугільної шахти в Серші) і інженером Людвіком Оельвейном (директором шахти в Явожних-Борах) — доставленого в 1927 р. міністрові Євгену Квятковському меморіалу за назвою «Sprawa Kopalń Zagłębia Krakowskiego» («Справа про шахти Краківського вугільного Басейну»), в якому автори звертали увагу на термінову необхідність розвитку п'яти вже існуючих шахт у Краківському вугільному басейні, також повідомляли про небезпеку, пов'язану, на їх думку, з нестабільністю вугільної промисловості в польській Сілезії
- «Obozy w Libiążu w latach II wojny światowej» [ 10 листопада 2013 у Wayback Machine.] («Концтабору в Лібйонжу під час Другої світової війни»)
- конкурсний керуючий; окупаційної влади називав його (наприклад, в кореспонденції з липня 1940 р.) нім. Direktor der Galizischen Bergwerksgeselschaft — директор Галицького Гірничого Підприємства
- pl:Bieżanów
- кореспонденція для нього від німецького керівництва шахти в кінці вересня і в другій половині жовтня 1940 р. була адресована вже до Бежанува, а сам він у ній був названий нім. Bergwerksdirektor außer Dienst («колишній директор шахти»)
- від цього шлюбу народилося дві доньки: Мілослава 1908 р. нар., і Софія-Станіслава 1911 р. нар. яка емігрувала до Румунії
- Щотковські вінчалися в Католицькій Церкві, яка на той час, як і нині, не визнає розлучень; у зв'язку з цим Зигмунд Щотковський змінив віросповідання (у жовтні 1922 р.) на кальвінізм; тільки в кінці свого життя він повернувся в Католицьку Церкву (офіційний акт переходу був ним підписаний в серпні 1942 р., але вже у німецькому посвідченні особи (нім. Kennkarte) в березні 1942 р. в графі «віросповідання» було вписано «римсько-католицьке»)
- у 1924 р. від цього другого шлюбу у них народилася дочка Ганна-Марія; по закінченню Другої світової війни вона вийшла заміж за Генріха Зелінського і мешкала у Вроцлаві до своєї смерті в 2014 р.; їх син Кшиштоф Зелінський — професор медичних наук (галузь патології)
- Некролог Ганни-Марії [ 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
- Monitor Polski 1937 nr 260 poz. 410 [ 12 листопада 2013 у Wayback Machine.], стор. 3, рядок 1 (пол.)
Джерела
- L. Nieckula, «Cmentarz Bieżanowski» [в:] «Gazeta Dzielnicowa Dwunastka», ISSN 1426-3211, Краков-Бежанов, № 6-7/2004 [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.], стр. 6
- M. Leś-Runicka, «Historia kopalni węgla kamiennego Janina w Libiążu», изд. Południowy Koncern Węglowy (Южный Угольный Концерн), ZG Janina (шахта «Янина»), Лібйонж 2008 (без ISBN)
- W. Kwinta, «Paliwo dla energetyki» [в:] «Польская Энергия» («Polska Energia» — журнал работников Группы Таурон, ISSN 1689-5304), изд. Tauron Polska Energia SA, Департамент Рыночной Коммуникации и PR, Катовиці, , стр. 26-27
- J. Zieliński, «Portret pioniera» [ 14 травня 2016 у Wayback Machine.] [в:] «Nasze Forum» — журнал Группы Таурон (без ISSN), изд. Południowy Koncern Węglowy (Южный Угольный Концерн), Явожно, ч. I в № 11(35)/2012, стр. 10-11; ч. II в № 1(37)/2013, стр. 12-13
- J. Zieliński, «Budował Janinę» [ 6 лютого 2016 у Wayback Machine.] [в:] «Przełom» — Еженедельник Земли Хшанувской, ISSN 1231-5664, № 48(1069), 5.12.2012, стр. 22
- J. Zieliński, K. Zieliński, «Wspomnienie o Zygmuncie Franciszku Szczotkowskim (1877–1943)» [в:] «Kwartalnik Historii Nauki i Techniki», изд. Instytut Historii Nauki PAN, ISSN 0023-589X, р. 58, № 3/2013, стр. 129–145
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zi gmunt Franci shek Shotko vskij pol Zygmunt Franciszek Szczotkowski 5 17 veresnya 1877 18770917 u Varshavi 9 lyutogo 1943 Koloniya Bizhaniv polskij girnichij inzhener pershij polskij direktor shahti Yanina u Libjonzhu Zigmunt Shotkovskijpol Zygmunt Franciszek SzczotkowskiZigmunt Shotkovskij u 1931 rociNarodivsya5 veresnya 1877 1877 09 05 VarshavaPomer9 lyutogo 1943 1943 02 09 65 rokiv Bezhanuv Krakiv sercevo sudinnogo zahvoryuvannyaPohovannyacvintar Bezhanuva Krakiv Gromadyanstvo PolshaNacionalnistpolyakDiyalnistgirnicha spravaVidomij zavdyakigirnichij inzhenerAlma materLeobenska girnicho metalurgijna akademiyaZnannya movpolskaZakladShahta Yanina i dPosadadirektor Galickogo Ob yednannya ShahtKonfesiyakatolikRidShotkovskiBatkoStefan Vinsent Andzhej ShotkovskijMatiMariya Filomena KolbeU shlyubi zu 1 mu shlyubi Magdalena Ganna Shnabl u 2 mu shlyubi Mariya VetshikovskaDiti3 doni Miloslava Sofiya Stanislava Ganna MariyaAvtografNagorodiOrden Vidrodzhennya Polshi Licarskij Hrest Gerb gerb Lodzya Mediafajli u VikishovishiZhittyepisSin Stefana Vinsenta Andzheya narodivsya 1 lyutogo 1843 v sadibi Stefanpole poblizu sela Latgaliya Vitebska guberniya z rodini kolishnih livonskih pomishikiv gerbu Lodzya zaliznichnogo uryadnika yakij zhiv u rodovomu mayetku poblizu Stefanovo bilya Vloclavka ta Mariyi Filomeni divoche prizvishe Kolbe narodilasya v 1849 pomerla 21 lyutogo 1931 v Libjonzhu Batko Zigmunta Stefan Shotkovskij she yunakom razom z matir yu pidtrimuvali sichnevih povstanciv za sho Shotkovski buli pokarani vtratoyu mayetku a vin sam buv vidpravlenij v 1864 vglib Rosijskoyi imperiyi U 1867 priyihav do Varshavi i odruzhivsya tut Nevdovzi zahvoriv na tuberkuloz i pomer u 1879 koli jogo sinovi bulo dva roki Spochatku Zigmunt hodiv do shkoli u Vloclavku piznishe mati virishila pereyihati z nim do Varshavi de vin otrimav u 1896 atestat zrilosti v realnij gimnaziyi Zigmunt Shotkovskij u 1905 roci Potim vin navchavsya v girnichij akademiyi v Leobeni Avstriya po zakinchennyu yakoyi 24 lyutogo 1900 otrimav diplom girnichogo inzhenera Po zakinchennyu cogo vishkolu vzyav uchast u pidgotovci do ekspediciyi v Uralskih gorah de mali buti doslidzheni mozhlivosti dobuvannya miscevih kopalin ale nezabarom pripiniv svoyu uchast u cij pidgotovci U sichni 1901 r sklav ispit pered Specialnoyu shahtarskoyu komisiyeyu Dombrovskogo okrugu U 1901 1906 rr Zigmund Shotkovskij zajmavsya rozvidkoyu spusku Klimontov v kam yanovugilnoyi shahti Nivka bilya Sosnovcya Z lipnya 1906 r keruvav shahtoyu Saturn v Chelyadzi U 1913 r zvilnivsya ta poyihav do Franciyi j Belgiyi de vivchav suchasni tehnologiyi shob zgodom zastosuvati yih v zaproektovanij girnichoryatuvalnij stanciyi u Sosnovci U 1914 1919 rr buv kerivnikom Postijnoyi kancelyariyi palivnoyi sekciyi v 1916 1917 rr tam zhe zakinchiv Vishi kursi dlya chinovnikiv administraciyi U 1919 r keruvav girnicho inzhenernimi robotami bilya Zaverciv Pochinayuchi z 1 bereznya 1920 r pan Zigmund buv golovnim inzhenerom a vid 18 listopada 1920 r do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni polskim direktorom Galickogo Ob yednannya Shaht fr Compagnie Galicienne de Mines v Libjonzh nini Kam yanovugilna Shahta Yanina U Drugij Rechi Pospolitij aktivno brav uchast u rozvitku Centralnogo Industrialnogo Regionu spivpracyuvav z kolishnim ministrom promislovosti ta torgivli v uryadi Leopolda Skulskogo 1919 1920 rr Antoniyem Olshevskim u 1935 1937 rr buv chlenom komisiyi pid kerivnictvom Olshevskogo z doslidzhennya derzhavnih pidpriyemstv tak zvanoyi komisiyi z pitan etatizmu i kolishnim ministrom komunikaciyi v uryadi Kazimira Bartelya j Yuzefa Pilsudskogo piznishe direktorom shahti v Tshebini Pavlom Romockim Pislya pochatku vijni z 18 veresnya 1939 r v pershij rik nimeckoyi okupaciyi do momentu priznachennya nimcyami inshogo direktora sho bulo formalno ogolosheno 3 chervnya 1940 r buv prijnyatij na shahtovu pracyu yak nim Treuhander Buv nenadovgo zaareshtovanij Gestapo za zvinuvachennyam u diversiyi v shahti pislya zvilnennya keruvav shahtoyu she kilka misyaciv vlitku abo voseni 1940 r pokinuv Libjonzh i pereyihav do svoyeyi rodini yaka z 1 veresnya 1939 r perebuvala v Bezhanovi pid Krakovom v budinku pobudovanomu nezadovgo pered vijnoyu Pomer vnaslidok vazhkogo hronichnogo sercevo sudinnogo zahvoryuvannya troma rokami piznishe Osobiste zhittyaShahta v Libjonzh u 1930 r na perednomu plani sluzhbovij budinok direktora Z Shotkovskogo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zigmunt Shotkovskij Buv dvichi odruzhenij U zhovtnya 1907 r odruzhivsya z 19 richnoyu Magdalenoyu Gannoyu Shnabl z yakoyi piznishe rozluchivsya zgodom vona vijshla zamizh vdruge pomerla naprikinci 1960 h rr U chervni 1923 r vin odruzhivsya z Mariyeyu Vetshikovskoyu gerbu Korab vid pershogo shlyubu vona nosila prizvishe Borivska 1886 1959 rr Vin bagato podorozhuvav osoblivo u Yevropi ta v krayinah navkolo Seredzemnogo morya cikavivsya tehnikoyu v tomu chisli radiotehnikoyu i fotografiyeyu takozh novinkami v cij galuzi napriklad metodami kolorovoyi fotografiyi U vilnij chas zahoplyuvavsya numizmatikoyu j menshoyu miroyu filateliyeyu teslyarskoyu praceyu v tomu chisli tehnikoyu intarsiyi na riznih vidah derevini NagorodiZa zaslugi u rozvitku polskoyi promislovosti 11 listopada 1937 r pan Zigmunt otrimav Kavalerskij Hrest Ordenu Vidrodzhennya Polshi PrimitkiVsi dati yaksho ne zaznacheno inshe vkazani za novim stilem jmovirno za starim stilem Latvijas romas katolu draudzu metriku gramatas Rezeknes Lubanas Dekanats nedostupne posilannya Church books Roman Catholic Dekanati Rezeknes Lubanas 1843 1843 Born str 76 112 didom Zigmunda buv asesor Alfons Stefanovich Shotkovskij pomer v 1846 a dyadkom shlyahtich iz Lyucinskogo povitu Latgaliyi Yan Mateush molodshij brat Stefana Vincenta V latvijskih derzhavnih arhivah ye kopiya perepisu naselennya Rosijskoyi Imperiyi 1897 roku V arkushah Lyucinskogo povitu Vitebskij guberniyi ye zapis na stor 527 669 nedostupne posilannya stosovno Yana Mateusha Shotkovskogo yakij meshkaye v Lyucini z druzhinoyu troma dochkami i sluzhankoyu biloruskoyu Z rodini materi Zigmunta Shotkovskogo pohodiv narodzhenij u Vloclavku piznishe girnichij inzhener i direktor kilkoh girnicho zbagachuvalnih zakladiv u Sileziyi i v Zaglemb yi cherez tri roki otrimav dozvil priyihati v Carstvo Polske v Centralnomu derzhavnomu arhivi Respubliki Chuvashiyi CGA ChR v Cheboksarah zbereglisya zapisi yaki dokumentuyut primusove perebuvannya Stefana Shotkovskogo v Civilsku CGA ChR F 122 Op 1 D 7 L 58 CGA ChR F 122 Op 1 D 9 L 132 CGA ChR F 122 Op 1 D 28 L 60 CGA ChR F 122 Op 1 D 2b L 46 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine za jogo vlasnimi spogadami vidstan mizh Stefanovim i Vloclovkom blizko 15 km jomu neridko traplyalosya dolati pishki namagalasya bez osoblivogo uspihu skoristatisya kon yunkturoyu na dilyanki uzdovzh nedavno v 1877 viddanoyi v ekspluataciyu liniyi v okolici Otvocku vidsutnist uspihu zmusili yiyi prodati chastinu mayetku i rodinnih pam yatok v chernetci biografiyi nashvidku napisanij pid chas vijni jogo druzhinoyu Mariyeyu vkazano sho vin obijmav cyu posadu vid 1919 r v comu zh samomu misci pomilkovo zapisanij rik oficijnogo zakinchennya roboti na shahti Yanina zhovten 1941 r zamist pravilnoyi dati 1940 r v toj chas ce bula dosit nova shahta zakladena za uchastyu francuzkogo kapitalu v 1907 r yiyi francuzkim direktorom buv Aleksis Barti v roboti Mariyi Lesh Runickoyi pro istoriyu shahti Yanina na osnovi istorij yiyi direktoriv opublikovanij v 2008 r vkazano sho Shotkovskogo u 1935 r zaminiv Josip Litvinishin batko profesora Yezhi Litvinishina cya informaciya ne ye tochnoyu obidva voni pracyuvali v shahti vid pochatku u 1920 1939 rr prichomu ves cej chas Litvinishina nazivali zastupnikom Shotkovskogo z tehnichnih problem a zajmav vin posadu zvanu Kerivnik shahti cya zh pomilka z yavilasya u 2012 r u statti Vojceha Kvinti Palivo dlya energetiki yaka z yavilasya v zhurnali Polska Energiya buv spivavtorom razom z inzhenerom Mihajlom Dunayeckim direktorom kam yanovugilnoyi shahti v Sershi i inzhenerom Lyudvikom Oelvejnom direktorom shahti v Yavozhnih Borah dostavlenogo v 1927 r ministrovi Yevgenu Kvyatkovskomu memorialu za nazvoyu Sprawa Kopaln Zaglebia Krakowskiego Sprava pro shahti Krakivskogo vugilnogo Basejnu v yakomu avtori zvertali uvagu na terminovu neobhidnist rozvitku p yati vzhe isnuyuchih shaht u Krakivskomu vugilnomu basejni takozh povidomlyali pro nebezpeku pov yazanu na yih dumku z nestabilnistyu vugilnoyi promislovosti v polskij Sileziyi Obozy w Libiazu w latach II wojny swiatowej 10 listopada 2013 u Wayback Machine Konctaboru v Libjonzhu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni konkursnij keruyuchij okupacijnoyi vladi nazivav jogo napriklad v korespondenciyi z lipnya 1940 r nim Direktor der Galizischen Bergwerksgeselschaft direktor Galickogo Girnichogo Pidpriyemstva pl Biezanow korespondenciya dlya nogo vid nimeckogo kerivnictva shahti v kinci veresnya i v drugij polovini zhovtnya 1940 r bula adresovana vzhe do Bezhanuva a sam vin u nij buv nazvanij nim Bergwerksdirektor ausser Dienst kolishnij direktor shahti vid cogo shlyubu narodilosya dvi donki Miloslava 1908 r nar i Sofiya Stanislava 1911 r nar yaka emigruvala do Rumuniyi Shotkovski vinchalisya v Katolickij Cerkvi yaka na toj chas yak i nini ne viznaye rozluchen u zv yazku z cim Zigmund Shotkovskij zminiv virospovidannya u zhovtni 1922 r na kalvinizm tilki v kinci svogo zhittya vin povernuvsya v Katolicku Cerkvu oficijnij akt perehodu buv nim pidpisanij v serpni 1942 r ale vzhe u nimeckomu posvidchenni osobi nim Kennkarte v berezni 1942 r v grafi virospovidannya bulo vpisano rimsko katolicke u 1924 r vid cogo drugogo shlyubu u nih narodilasya dochka Ganna Mariya po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni vona vijshla zamizh za Genriha Zelinskogo i meshkala u Vroclavi do svoyeyi smerti v 2014 r yih sin Kshishtof Zelinskij profesor medichnih nauk galuz patologiyi Nekrolog Ganni Mariyi 8 serpnya 2014 u Wayback Machine pol Monitor Polski 1937 nr 260 poz 410 12 listopada 2013 u Wayback Machine stor 3 ryadok 1 pol DzherelaL Nieckula Cmentarz Biezanowski v Gazeta Dzielnicowa Dwunastka ISSN 1426 3211 Krakov Bezhanov 6 7 2004 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine str 6 M Les Runicka Historia kopalni wegla kamiennego Janina w Libiazu izd Poludniowy Koncern Weglowy Yuzhnyj Ugolnyj Koncern ZG Janina shahta Yanina Libjonzh 2008 bez ISBN W Kwinta Paliwo dla energetyki v Polskaya Energiya Polska Energia zhurnal rabotnikov Gruppy Tauron ISSN 1689 5304 izd Tauron Polska Energia SA Departament Rynochnoj Kommunikacii i PR Katovici str 26 27 J Zielinski Portret pioniera 14 travnya 2016 u Wayback Machine v Nasze Forum zhurnal Gruppy Tauron bez ISSN izd Poludniowy Koncern Weglowy Yuzhnyj Ugolnyj Koncern Yavozhno ch I v 11 35 2012 str 10 11 ch II v 1 37 2013 str 12 13 J Zielinski Budowal Janine 6 lyutogo 2016 u Wayback Machine v Przelom Ezhenedelnik Zemli Hshanuvskoj ISSN 1231 5664 48 1069 5 12 2012 str 22 J Zielinski K Zielinski Wspomnienie o Zygmuncie Franciszku Szczotkowskim 1877 1943 v Kwartalnik Historii Nauki i Techniki izd Instytut Historii Nauki PAN ISSN 0023 589X r 58 3 2013 str 129 145