Штегліц (Німецька: ( прослухати)) — місцевість району Штегліц-Целендорф на південному заході Берліна, столиці Німеччини. Штегліц — слов'янська назва щиглика звичайного, схоже на німецький Stieglitz.
Штегліц | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
52°28′00″ пн. ш. 13°20′00″ сх. д. / 52.4666666666947776320739649° пн. ш. 13.33333333336077686226417427° сх. д.Координати: 52°28′00″ пн. ш. 13°20′00″ сх. д. / 52.4666666666947776320739649° пн. ш. 13.33333333336077686226417427° сх. д. | ||||
Країна | Німеччина[1] | |||
Адмінодиниця | d | |||
Площа | 6,79±0 квадратний кілометр | |||
Населення | 73 463 осіб (30 червня 2015) | |||
Поштовий індекс | 12157, 12161, 12163, 12165, 12167 і 12169 | |||
Карта | ||||
Штегліц у Вікісховищі |
Штегліц також був районом з 1920 по 2000 рік. Він містив населені пункти Штегліц, Зюденде, Ліхтерфельде та Ланквіц. У 1960 році Зюденде став кварталом у межах Штегліца.
Історія
Хоча про одного лицаря Генріка зі Штегліца вже згадувалося в акті 1197 року, село Штегліц вперше згадується в земельній книзі (Landbuch) 1375 року імператора Карла IV, в цей час також правителя Бранденбурзького курфюрства.
Штегліц був свідком будівництва першої прокладеної прусської сільської дороги в 1792 році. Колишнє село здебільшого отримувало прибуток завдяки своєму розташуванню на Імперському шосе Reichsstraße 1, сьогодні Bundesstraße 1, яка йде торговим шляхом, що бере свій початок у середні віки. Стара Reichsstraße простягалася від крайнього заходу Німеччини через Аахен і Кельн до Берліна, а потім продовжувалась на схід, закінчуючись якихось двісті миль на північний схід від Кенігсберга у Східній Пруссії. Село Штегліц також було суттєво посилено будівництвом лінії Stammbahn прусської державної залізниці у 1838 році. Це була перша залізниця в Пруссії, яка пролягала між Берліном та Потсдамом. Район Штегліц був включений до південної лінії залізничних та транзитних систем Берліна приблизно з 1850 року.
Південно-західні околиці Берліна зазнали значних змін у другій половині 19 століття, коли в сусідніх селах Ліхтерфельде, а пізніше в Далемі, були розроблені розкішні житлові райони. Западний та Східний Ліхтерфельде, засновані підприємцем Йоганом фон Карстенном, були розроблені як так званий Villenkolonien, поселення, що складаються повністю з особняків або вілл. На сході в 1873 році було засновано поселення Südende («Північний край»). У Schloßstraße навколо площі Шлосштрасе розвинувся великий торговий район, обслуговуючий також багаті села Ліхтерфельде та Далем. У 1901 році в підвалі ратуші Штегліца була заснована перша молодіжна група «Вандервогель».
Штегліц був включений до міста Великого Берліна в 1920 році разом із сусідніми селами. З 1920 по 2000 рік адміністративний округ IX називався Штегліц. За часів Берлінської стіни Штегліц увійшов до американського сектору Західного Берліна. Під час адміністративної реформи в Берліні 2001 року південно-західний район Берліна став частиною новоствореного району Steglitz-Zehlendorf, з його дорогими житловими забудовами, сьогодні найзаможніший з дванадцяти районів Берліна.
Цікаві місця
- Gutshaus Steglitz (садиба Штегліц), неокласична будівля, спроектована Девідом Гіллі в 1801 році, в якій з 1921 року розміщувався невеликий театр Schlosspark, один з колишніх театрів Берліна, який, проте, остаточно закрився в 2006 році[1]
- Schloßstraße, другий за величиною торговий район у Західному Берліні після Курфюрстендамма і Тауенціенштрассе, включаючи Forum Steglitz, один з перших торгових центрів Німеччини, відкритий в 1970 році
- Неоготична ратуша Штегліца, споруджена в 1898 році
- Лютеранська церква Матвія, побудована в 1880 році
- Католицький костел Розарію з 1900 року, який отримав титул базиліки в 1950 році
- Відомий Штегліцер Крейзель, 119 м (390 фути) багатоповерхівка, зведена між 1968 і 1980 роками, за проектом архітектора Сігрід Крессманн-Зшах. До закінчення будівництва булівельна компанія стала неплатоспроможною в 1974 році, залишивши руїни посеред Штегліца, поки роботи не відновилися в 1977 році. Щоб уникнути подальшої порожнечі будівлі, адміністрація району заїхала туди, але в 2007 році мусила покинути будівлю через забруднення азбестом. Будівля включає станцію метро Berlin U-Bahn, автовокзал Rathaus Steglitz та механізовану автомобільну стоянку (паркінг)
- Bierpinsel («Пивна щітка»), таверна у вежі на Schlossstraße з цікавим архітектурним стилем, побудована в 1976 році
- Титанія-Паласт, великий кінотеатр, зведений у 1928 році у стилі «Нова об'єктивність». 26 травня 1945 року тут відбувся перший концерт Берлінської філармонії після Другої світової війни. 6 червня 1951 року відбулася церемонія відкриття першого Берлінського міжнародного кінофестивалю
- Пагорб Фіхтенберг, найвища точка Штегліца, 68 м (223 футів).
- Grundschule am Insulaner — це початкова та середня школа поблизу Зюденде.
- Die Spiegelwand (Дзеркальна стіна) — це Меморіал жертвам Голокосту з іменами та адресами 1700 євреїв у районі Штегліца, які були депортовані та вбиті в нацистських концтаборах. Меморіал знаходиться прямо через дорогу від вокзалу Rathaus-Steglitz.
Транспорт
Штегліц обслуговується берлінською лінією S-Bahn S1 на станціях Feuerbachstraße та Rathaus Steglitz, а також S25 на Südende. Станція U-Bahn до внутрішньої частини міста забезпечує лінія U9 зі станціями Walther-Schreiber-Platz, Schloßstraße та Rathaus Steglitz.
Відомі особистості
- Вальтер Фріцше (1815—1956), футболіст
- Вольфганг Краузе (1895—1970), філолог
- Курт Аланд (1915—1994), теолог і біблієзнавець
- Марія Себальт (нар. 1930), актриса
- Олена Отт-Скоропадська, донька гетьмана Павла Скоропадського
Примітки
- archINFORM — 1994.
Література
- Joachim Feldmann: Steglitz - ein Berliner Vorort als Wirkungsstätte bildender Künstlerinnen und Künstler am Beispiel des Malers Wilhelm Blanke (1873-1936). In: Jahrbuch des Vereins für die Geschichte Berlins. Band 70, Westkreuz-Verlag, Berlin, ISSN 0522-0033, S. 121-142.
- Christian Simon: Steglitz. Zwischen Idylle und Metropole. 2. akt. Auflage. be.bra verlag, Berlin 2012, .
- Christian Simon: Steglitz — ein historischer Überblick. Berlin 2014, Hrsg.: Gabriele Schuster, Heimatverein Steglitz.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shteglic Nimecka ˈʃteːɡˌlɪt s prosluhati miscevist rajonu Shteglic Celendorf na pivdennomu zahodi Berlina stolici Nimechchini Shteglic slov yanska nazva shiglika zvichajnogo shozhe na nimeckij Stieglitz Shteglic Zagalna informaciya 52 28 00 pn sh 13 20 00 sh d 52 4666666666947776320739649 pn sh 13 33333333336077686226417427 sh d 52 4666666666947776320739649 13 33333333336077686226417427 Koordinati 52 28 00 pn sh 13 20 00 sh d 52 4666666666947776320739649 pn sh 13 33333333336077686226417427 sh d 52 4666666666947776320739649 13 33333333336077686226417427Krayina Nimechchina 1 Adminodinicya dPlosha 6 79 0 kvadratnij kilometrNaselennya 73 463 osib 30 chervnya 2015 Poshtovij indeks 12157 12161 12163 12165 12167 i 12169 Karta Shteglic u Vikishovishi Shteglic takozh buv rajonom z 1920 po 2000 rik Vin mistiv naseleni punkti Shteglic Zyudende Lihterfelde ta Lankvic U 1960 roci Zyudende stav kvartalom u mezhah Shteglica IstoriyaSadiba Shteglic Gutshaus Steglitz Hocha pro odnogo licarya Genrika zi Shteglica vzhe zgaduvalosya v akti 1197 roku selo Shteglic vpershe zgaduyetsya v zemelnij knizi Landbuch 1375 roku imperatora Karla IV v cej chas takozh pravitelya Brandenburzkogo kurfyurstva Cerkov Rozariya Rosenkranz Basilika Shteglic buv svidkom budivnictva pershoyi prokladenoyi prusskoyi silskoyi dorogi v 1792 roci Kolishnye selo zdebilshogo otrimuvalo pributok zavdyaki svoyemu roztashuvannyu na Imperskomu shose Reichsstrasse 1 sogodni Bundesstrasse 1 yaka jde torgovim shlyahom sho bere svij pochatok u seredni viki Stara Reichsstrasse prostyagalasya vid krajnogo zahodu Nimechchini cherez Aahen i Keln do Berlina a potim prodovzhuvalas na shid zakinchuyuchis yakihos dvisti mil na pivnichnij shid vid Kenigsberga u Shidnij Prussiyi Selo Shteglic takozh bulo suttyevo posileno budivnictvom liniyi Stammbahn prusskoyi derzhavnoyi zaliznici u 1838 roci Ce bula persha zaliznicya v Prussiyi yaka prolyagala mizh Berlinom ta Potsdamom Rajon Shteglic buv vklyuchenij do pivdennoyi liniyi zaliznichnih ta tranzitnih sistem Berlina priblizno z 1850 roku Pivdenno zahidni okolici Berlina zaznali znachnih zmin u drugij polovini 19 stolittya koli v susidnih selah Lihterfelde a piznishe v Dalemi buli rozrobleni rozkishni zhitlovi rajoni Zapadnij ta Shidnij Lihterfelde zasnovani pidpriyemcem Joganom fon Karstennom buli rozrobleni yak tak zvanij Villenkolonien poselennya sho skladayutsya povnistyu z osobnyakiv abo vill Na shodi v 1873 roci bulo zasnovano poselennya Sudende Pivnichnij kraj U Schlossstrasse navkolo ploshi Shlosshtrase rozvinuvsya velikij torgovij rajon obslugovuyuchij takozh bagati sela Lihterfelde ta Dalem U 1901 roci v pidvali ratushi Shteglica bula zasnovana persha molodizhna grupa Vandervogel Shteglic buv vklyuchenij do mista Velikogo Berlina v 1920 roci razom iz susidnimi selami Z 1920 po 2000 rik administrativnij okrug IX nazivavsya Shteglic Za chasiv Berlinskoyi stini Shteglic uvijshov do amerikanskogo sektoru Zahidnogo Berlina Pid chas administrativnoyi reformi v Berlini 2001 roku pivdenno zahidnij rajon Berlina stav chastinoyu novostvorenogo rajonu Steglitz Zehlendorf z jogo dorogimi zhitlovimi zabudovami sogodni najzamozhnishij z dvanadcyati rajoniv Berlina Cikavi miscyaGutshaus Steglitz sadiba Shteglic neoklasichna budivlya sproektovana Devidom Gilli v 1801 roci v yakij z 1921 roku rozmishuvavsya nevelikij teatr Schlosspark odin z kolishnih teatriv Berlina yakij prote ostatochno zakrivsya v 2006 roci 1 Schlossstrasse drugij za velichinoyu torgovij rajon u Zahidnomu Berlini pislya Kurfyurstendamma i Tauencienshtrasse vklyuchayuchi Forum Steglitz odin z pershih torgovih centriv Nimechchini vidkritij v 1970 roci Neogotichna ratusha Shteglica sporudzhena v 1898 roci Lyuteranska cerkva Matviya pobudovana v 1880 roci Katolickij kostel Rozariyu z 1900 roku yakij otrimav titul baziliki v 1950 roci Vidomij Shteglicer Krejzel 119 m 390 futi bagatopoverhivka zvedena mizh 1968 i 1980 rokami za proektom arhitektora Sigrid Kressmann Zshah Do zakinchennya budivnictva bulivelna kompaniya stala neplatospromozhnoyu v 1974 roci zalishivshi ruyini posered Shteglica poki roboti ne vidnovilisya v 1977 roci Shob uniknuti podalshoyi porozhnechi budivli administraciya rajonu zayihala tudi ale v 2007 roci musila pokinuti budivlyu cherez zabrudnennya azbestom Budivlya vklyuchaye stanciyu metro Berlin U Bahn avtovokzal Rathaus Steglitz ta mehanizovanu avtomobilnu stoyanku parking Bierpinsel Pivna shitka taverna u vezhi na Schlossstrasse z cikavim arhitekturnim stilem pobudovana v 1976 roci Titaniya Palast velikij kinoteatr zvedenij u 1928 roci u stili Nova ob yektivnist 26 travnya 1945 roku tut vidbuvsya pershij koncert Berlinskoyi filarmoniyi pislya Drugoyi svitovoyi vijni 6 chervnya 1951 roku vidbulasya ceremoniya vidkrittya pershogo Berlinskogo mizhnarodnogo kinofestivalyu Pagorb Fihtenberg najvisha tochka Shteglica 68 m 223 futiv Grundschule am Insulaner ce pochatkova ta serednya shkola poblizu Zyudende Die Spiegelwand Dzerkalna stina ce Memorial zhertvam Golokostu z imenami ta adresami 1700 yevreyiv u rajoni Shteglica yaki buli deportovani ta vbiti v nacistskih konctaborah Memorial znahoditsya pryamo cherez dorogu vid vokzalu Rathaus Steglitz TransportShteglic obslugovuyetsya berlinskoyu liniyeyu S Bahn S1 na stanciyah Feuerbachstrasse ta Rathaus Steglitz a takozh S25 na Sudende Stanciya U Bahn do vnutrishnoyi chastini mista zabezpechuye liniya U9 zi stanciyami Walther Schreiber Platz Schlossstrasse ta Rathaus Steglitz Vidomi osobistostiValter Fricshe 1815 1956 futbolist Volfgang Krauze 1895 1970 filolog Kurt Aland 1915 1994 teolog i bibliyeznavec Mariya Sebalt nar 1930 aktrisa Olena Ott Skoropadska donka getmana Pavla SkoropadskogoPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049LiteraturaJoachim Feldmann Steglitz ein Berliner Vorort als Wirkungsstatte bildender Kunstlerinnen und Kunstler am Beispiel des Malers Wilhelm Blanke 1873 1936 In Jahrbuch des Vereins fur die Geschichte Berlins Band 70 Westkreuz Verlag Berlin ISSN 0522 0033 S 121 142 Christian Simon Steglitz Zwischen Idylle und Metropole 2 akt Auflage be bra verlag Berlin 2012 ISBN 978 3 8148 0191 9 Christian Simon Steglitz ein historischer Uberblick Berlin 2014 Hrsg Gabriele Schuster Heimatverein Steglitz