Шляхтовська Русь — спільна назва найзахіднішого етнографічного лемківського й національного українського острівця з чотирьох сіл на сучасній території Польщі, який утворився станом на першу половину ХХ століття внаслідок полонізації. Йдеться про Шляхтову, Явірки, Білу Воду і Чорну Воду.
Назву в 1930-х запропонував польський історик Роман Райнфус.
Абсолютну більшість населення в регіоні з чотирьох сіл становили лемки, їх тут проживало 2100 осіб. Від решти північної Лемківщини вони були відділені гірським масивом П'єніни, горою Радзейова і перевалом . Відтак лемки близько контактували тільки з лемками зі Словаччини. З іншого боку, на північ та захід у долині річки Попрад лежать колишні лемківські села (Щавниця, Коростенко-над-Дунайцем, Ґривальд та інші), які піддалися полонізації у ХІХ столітті.
Селяни займалися скотарством, виготовленням глиняної черепиці, а у Білій Воді — ще й ремонтом глиняного посуду. Люди жили в однокімнатних хатинах без коминів — їх називали хижами. Селяни жили бідно — мали по одній корові й декілька кіз або овець, а коня мала лише кожна десята родина.
Селяни були москвофілами, через те у межах депортації українців з ПНР до СРСР виїхали 1857 лемків. Натомість залишились тільки 350 осіб (23 родини). Деякі з лемків, побачивши реалії життя в радянській Україні, повернулися в рідні села, втім їхнє житло й тут вже почали займати переселенці-поляки.
У 1947 році решта лемківського населення примусово виселено на Повернені Землі у межах операції «Вісла». На збори людям давали тільки годину. За деякими даними, чимало лемків залишились або знову ж повернулися і у 1950 році було повторне виселення 103 осіб. У підсумку на теренах чотирьох сіл залишились тільки 18 лемків.
Сьогодні населення регіону є польським — замість лемків оселилися переселенці-гуралі з Подгалє та Спишу.
Джерела
- Jerzy Czajkowski. Studia nad Łemkowszczyzną. Muzeum Budownictwa Ludowego (Sanok). 1999, S. 35.
- Józef Nyka. Pieniny. Przewodnik.wyd. IX, 2006 r.
- E. Misiło, «Akcja Wisła». Dokumenty, Warszawa 1993, s. 35
Література
- Гаврилюк Ю. Шляхтовська Русь // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 2012. — № 5(123) (IX-X). — С. 32. — ISSN 1230-2759. з джерела 27 квітня 2013.
Посилання
- Есей про Русь Шляхтовську [ 7 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shlyahtovska Rus spilna nazva najzahidnishogo etnografichnogo lemkivskogo j nacionalnogo ukrayinskogo ostrivcya z chotiroh sil na suchasnij teritoriyi Polshi yakij utvorivsya stanom na pershu polovinu HH stolittya vnaslidok polonizaciyi Jdetsya pro Shlyahtovu Yavirki Bilu Vodu i Chornu Vodu Cerkva Nazvu v 1930 h zaproponuvav polskij istorik Roman Rajnfus Absolyutnu bilshist naselennya v regioni z chotiroh sil stanovili lemki yih tut prozhivalo 2100 osib Vid reshti pivnichnoyi Lemkivshini voni buli viddileni girskim masivom P yenini goroyu Radzejova i perevalom Vidtak lemki blizko kontaktuvali tilki z lemkami zi Slovachchini Z inshogo boku na pivnich ta zahid u dolini richki Poprad lezhat kolishni lemkivski sela Shavnicya Korostenko nad Dunajcem Grivald ta inshi yaki piddalisya polonizaciyi u HIH stolitti Selyani zajmalisya skotarstvom vigotovlennyam glinyanoyi cherepici a u Bilij Vodi she j remontom glinyanogo posudu Lyudi zhili v odnokimnatnih hatinah bez kominiv yih nazivali hizhami Selyani zhili bidno mali po odnij korovi j dekilka kiz abo ovec a konya mala lishe kozhna desyata rodina Selyani buli moskvofilami cherez te u mezhah deportaciyi ukrayinciv z PNR do SRSR viyihali 1857 lemkiv Natomist zalishilis tilki 350 osib 23 rodini Deyaki z lemkiv pobachivshi realiyi zhittya v radyanskij Ukrayini povernulisya v ridni sela vtim yihnye zhitlo j tut vzhe pochali zajmati pereselenci polyaki U 1947 roci reshta lemkivskogo naselennya primusovo viseleno na Poverneni Zemli u mezhah operaciyi Visla Na zbori lyudyam davali tilki godinu Za deyakimi danimi chimalo lemkiv zalishilis abo znovu zh povernulisya i u 1950 roci bulo povtorne viselennya 103 osib U pidsumku na terenah chotiroh sil zalishilis tilki 18 lemkiv Sogodni naselennya regionu ye polskim zamist lemkiv oselilisya pereselenci gurali z Podgalye ta Spishu DzherelaJerzy Czajkowski Studia nad Lemkowszczyzna Muzeum Budownictwa Ludowego Sanok 1999 S 35 Jozef Nyka Pieniny Przewodnik wyd IX 2006 r E Misilo Akcja Wisla Dokumenty Warszawa 1993 s 35LiteraturaGavrilyuk Yu Shlyahtovska Rus Nad Bugom i Narvoyu chasopis 2012 5 123 IX X S 32 ISSN 1230 2759 z dzherela 27 kvitnya 2013 PosilannyaEsej pro Rus Shlyahtovsku 7 grudnya 2017 u Wayback Machine