Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шлу́нок (лат. gaster < дав.-гр. γαστήρ, також лат. stomachus, ventriculus) — це непарний порожнистий орган, зазвичай з товстими м'язовими стінками, в середній частині шлунково-кишкового тракту. У ссавців та інших хребетних розташований між стравоходом та 12-палою кишкою. У людини має рогоподібну або гачкувату форму, завдовжки близько 25 см і об'ємом до 3 літрів.
| Шлунок | |
|---|---|
 Схема будови шлунково-кишкового тракту людини: 1 — стравохід, 2 — шлунок, 3 — дванадцятипала кишка, 4 — тонка кишка, 5 — сліпа кишка, 6 — апендикс, 7 — товста кишка, 8 — пряма кишка, 9 — анус | |
 1. Тіло 2. Дно 3. Задня стінка 4. Велика кривизна 5. Мала кривизна 6. Кардіальна частина 9. Пілоричний сфінктер 10. Печера 11. Пілоричний канал 12. Кутова вирізка 13. Шлунковий канал 14. | |
| Деталі | |
| Попередник | |
| Система | Травна система |
| Артерія | , , , , |
| Вена | , , , , |
| Нерв | , блукаючий нерв |
| Лімфа | |
| Ідентифікатори | |
| Латина | Gaster, stomachus, ventriculus |
| MeSH | D013270 |
| TA98 | A05.5.01.001 |
| TA2 | 2901 |
| FMA | 7148 |
| Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих] | |
Етимологія
Етимологічно українське слово шлунок є германізмом: вважають, що воно походить від незасвідченого сер.-в.-нім. слова *geslünge — «нутрощі» (нім. Geschlinge), утвореного від сер.-в.-нім. slunt — «глотка» (нім. Schlund).
У деяких діалектах збереглося слово жолу́док, желу́док — воно походить від прасл. *želǫdъkъ, *želǫdьcь, похідними від якого є позначення цього органа в більшості слов'янських мов (пол. żołądek, чеськ. žaludek, рос. желудок, словац. žalúdok, серб. желудац/želudac, словен. želodec). Вважається, що воно пов'язане за походженням з *želǫdь («жолудь») < пра-і.є. *gʷ(e)lh₂.
Також існувала назва отравник.
Філогенез
Як частина травної системи шлунок диференційований вже у деяких безхребетних (кишковопорожнинних, плоских та кільчастих червів). У хребетних тварин шлунок являє собою розширений відділ передньої кишки. Але у круглоротих та деяких риб шлунок недиференційований, у багатьох риб нечітко відокремлений від стравохода і кишечника; у земноводних — відокремлений. Шлунок птахів складається з двох самостійних відділів — залозистого і м'язового. Найскладніше побудований шлунок ссавців, в якому розрізняють вхідний і вихідний відділи, дно і тіло. У більшості жуйних тварин шлунок чотирикамерний, складається з рубця, сітки, книжки і сичуга. Існують п'яти- і шестикамерні шлунки (напр., у деяких китів). Залежно від будови слизової оболонки розрізняють шлунки залозисті, або кишкового типу (у людини, кішки, собаки), беззалозисті, або стравохідного типу (у качкодзьоба, єхидни), і змішані, або стравохідно-кишкового типу (у коней, свиней). У більшості ссавців залози шлунка диференційовані. У людини шлунок міститься у верхньому відділі черевної порожнини між стравоходом і дванадцятипалою кишкою.
Будова
У шлунку виділяють кардіальну частину, фундальну частину (дно, склепіння), тіло і пілоричну частину.
Кардіальна частина (pars cardiaca чи cardia) розташована в місці, де стравохід входить у шлунок, висота її — на рівні XI грудного хребця. Порівняно з іншими частинами кардіальна займає незначний обсяг в органі. При вході стравохода в шлунок є кардіальний отвір (ostium cardiacum). Від дна шлунка кардіальна частина відмежена кардіальною вирізкою (incisura cardiaca).
Фундальна частина, дно (fundus ventriculi), чи склепіння (fornix ventriculi) — найвища частина шлунка. Розташовується прямо під діафрагмою ліворуч.
Тіло шлунка (corpus ventriculi) — основна, середня частина шлунка. Від пілоричної частини тіло відмежене проміжною борозною (sulcus intermedius), яка на малій кривизні утворює кутову вирізку (incisura angularis). Гострий кут у цьому місці називається шлунковим кутом (angulus ventriculi).
Пілорична частина (pars pylorica) — дистальна частина шлунка. Починається від кутової вирізки на малій кривизні й закінчується пілоричним сфінктером. У пілоричній частині виділяють три відділи: пілоричний присінок (vestibulum pylori) чи пазуха шлунка (sinus ventriculi), печеру чи антральний відділ (antrum pyloricum) і канал (canalis pyloricus). Присінок — передній відділ пілоричної частини, далі він переходить у звужений відділ — печеру, і нарешті пілоричний канал — останній відділ, що розташовується в ділянці пілоричного сфінктера. На дистальному кінці пілоричної частини є звуження — воротар шлунка (pylorus) з пілоричним отвором (ostium pyloricum), що відкривається в порожнину дванадцятипалої кишки.
Всі частини шлунка мають передню і задню стінки (paries ventriculi anterior et posterior), що з'єднуються у велику і малу кривизну шлунка. Велика кривизна (curvatura ventriculi major) обернена опуклістю вліво, мала кривизна (curvatura ventriculi minor) обернена увігнутістю вправо. На малій кривизні є заглибина, що може змикатися в канал під час скорочення м'язів шлунка — шлунковий канал чи шлункова доріжка (canalis ventriculi). Складки слизової у шлунковому каналі розташовані поздовжньо, по них пересувається їжа зі стравоходу.
Стінка шлунка складається з серозної, підсерозної, м'язової, підслизової і слизової оболонок.
- Серозна оболонка (tunica serosa) являє собою вісцеральний листок очеревини, вона утворює зовнішній шар стінки.
- Підсерозний шар (tela subserosa) лежить між серозною і м'язовою оболонками, містить судини й нерви.
- М'язова оболонка (tunica muscularis) утворена пучками м'язів, що йдуть у трьох напрямках. Поздовжній шар (stratum longitudinale) містить м'язи, переважно сконцентровані вздовж малої кривизни, вони утворюють там потужний м'язовий тяж. Циркулярний шар (stratum circulare) залягає в стінці шлунка майже рівномірно, за винятком дна, його м'язи утворюють кільця-сфінктери: пілоричний сфінктер (m. sphincter pylori), кардіальний сфінктер (m. sphincter cardiaci) і сфінктер печери (m. sphincter antri). Найглибший шар утворюють косі волокна (fibrae obliquae), пучки яких розходяться з кардіальної частини в косому напрямку по передній і задній стінках шлунка.
- Підслизовий шар (tela submucosa) слугує основою для складок слизової оболонки
- Слизова оболонка (tunica mucosa) покрита (одношаровим циліндричним епітелієм). На ній є значна кількість складок (plicae gastricae), вони рухомі і перехрещуються між собою в різних напрямках. По малій кривизні йдуть поздовжні складки, по великій — зубчасті, по тілу шлунка — сітка. Кількість і величина складок залежать від стану наповнення шлунка. Біля пілоричного отвору слизова оболонка, покриваючи сфінктер, утворює циркулярну складку — заслонку воротаря (valvula pylori).
Слизова оболонка містить три типи залоз:
- Кардіальні (glandulae cardiacae) — розташовані у кардіальній частині
- (gll. gastricae) розташовані на дні і тілі шлунка. Характеризується гетерогенністю клітинного складу: головні клітини виділяють ферменти шлункового соку, пепсиногенні обкладові продукують соляну кислоту, додаткові — мукоїдний секрет. Основна травна функція шлунка полягає в гідролізі білків. Крім того, в ньому продовжується перетравлення вуглеводів α-амілазою слини
- Пілоричні (gll. pyloricae) — розташовані у воротарній частині
Фізіологія
У шлунку продовжується дія ферментів слини, і їжа зазнає подальшої хімічної та механічної обробки. Хімічна обробка їжі відбувається внаслідок дії на неї шлункового соку (який виділяється парієтальними клітинами шлунка). Шлунковий сік — прозора рідина, яка має кислу реакцію, містить ферменти, слиз і соляну (хлоридну) кислоту. За добу у людини виділяється від 0,5 до 2 літрів шлункового соку. Фермент пепсин (що утворюється під дією соляної кислоти, з пепсиногену, який виділяється головними клітинами шлунка) розщеплює складні білки на простіші молекули амінокислот. Шлунковий сік містить також ферменти, які розщеплюють жири (наприклад, жири молока). Слиз захищає стінки шлунка від дії соляної (хлоридної) кислоти та від самоперетравлювання власними білковими ферментами. Велике значення для процесів травлення в шлунку має соляна (хлоридна) кислота. Вона активує білкові ферменти, які виділяються із залоз у неактивному стані; зумовлює денатурацію та набухання білків, що сприяє кращому їхньому перетравленню; стимулює рухову активність шлунка, вбиває бактерії і припиняє гнильні процеси. Але як висока, так і низька кислотність порушують травлення в шлунку, призводять до низки хвороб. Тривалість перебування їжі в шлунку залежить від її складу. Жирна їжа затримується до 6-8 годин, вуглеводна — до 4 годин. Травлення в шлунку може відбуватися лише при температурі тіла 36-37°С і за наявності соляної (хлоридної) кислоти.
Соляна кислота виділяється парієтальними клітинами шлунка. Активація виділення шлункового соку зумовлена дією гістаміну, гастрину та ацетилхоліну, а інгібує цей процес простагландини Е2 та І2 та соматостатин.
Примітки
- Diagram from cancer.gov [ 2006-12-31 у Wayback Machine.].
- "Gaster = Stomachus — шлунок, отравник" Медичний Латинсько-український Словник. Д-р. мед. М. Галин Вид.Спілки Українських Лікарів в Чехословаччині" під ред. проф., д-ра мед. Б. Матюшенка і д-ра В. Наливайка, Прага, 1926, 302 С.; с. 94.
- термін ventriculus використовують у сучасній медичній анатомічній термінології переважно для означення окремих складових шлунка та шлуночків органів — серця, мозку
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — .
- . Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 21 листопада 2016.
- Л. М. Полюга. Духовна єдність мови і нації [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Прикарпатський вісник НТШ. Слово. — 2008. — № 2(2)
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- Н. М. Дяченко. Номінативні поля соматизмів та відсоматичних утворень в українських діалектах. [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] Київ, 2008
- Медичний латинсько-український словник. Д-р. мед. М. Галин Вид.Спілки Українських Лікарів в Чехословаччині" під ред. проф., д-ра мед. Б. Матюшенка і д-ра В. Наливайка, Прага, 1926, 302 С.; с. 94.
Джерела
- Анатомія людини Том 2. 5-е видання. Головацький А. С. Черкасов В. Г. «Нова Книга», 2015, Т. 2. 456 с. с. 48-53.
- Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
- «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.
- М. Ф. КНІПОВИЧ. Словник МедичноІ Термінології Латинсько-Українсько-Російський 20000 слів. ДЕРЖАВНЕ МЕДИЧНЕ ВИДАВНИЦТВО УРСР. Київ 1948. ДРУГЕ ФОТОТИПІЧНЕ ВИДАННЯ заходом Лікарського вісника. Словник розрахований виключно на членів УЛТПА. ДЕТРОЙТ — 1985. 442 с., с. 35
Посилання
- ШЛУНОК [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Презентація на тему: «Травлення в шлунку й кишечнику» [ 23 грудня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shlu nok lat gaster lt dav gr gasthr takozh lat stomachus ventriculus ce neparnij porozhnistij organ zazvichaj z tovstimi m yazovimi stinkami v serednij chastini shlunkovo kishkovogo traktu U ssavciv ta inshih hrebetnih roztashovanij mizh stravohodom ta 12 paloyu kishkoyu U lyudini maye rogopodibnu abo gachkuvatu formu zavdovzhki blizko 25 sm i ob yemom do 3 litriv ShlunokShema budovi shlunkovo kishkovogo traktu lyudini 1 stravohid 2 shlunok 3 dvanadcyatipala kishka 4 tonka kishka 5 slipa kishka 6 apendiks 7 tovsta kishka 8 pryama kishka 9 anus1 Tilo 2 Dno 3 Zadnya stinka 4 Velika krivizna 5 Mala krivizna 6 Kardialna chastina 9 Pilorichnij sfinkter 10 Pechera 11 Pilorichnij kanal 12 Kutova virizka 13 Shlunkovij kanal 14 DetaliPoperednikSistemaTravna sistemaArteriya Vena Nerv blukayuchij nervLimfaIdentifikatoriLatinaGaster stomachus ventriculusMeSHD013270TA98A05 5 01 001TA22901FMA7148Anatomichna terminologiya redaguvati u Vikidanih ShlunokEtimologiyaEtimologichno ukrayinske slovo shlunok ye germanizmom vvazhayut sho vono pohodit vid nezasvidchenogo ser v nim slova geslunge nutroshi nim Geschlinge utvorenogo vid ser v nim slunt glotka nim Schlund U deyakih dialektah zbereglosya slovo zholu dok zhelu dok vono pohodit vid prasl zelǫdk zelǫdc pohidnimi vid yakogo ye poznachennya cogo organa v bilshosti slov yanskih mov pol zoladek chesk zaludek ros zheludok slovac zaludok serb zheludac zeludac sloven zelodec Vvazhayetsya sho vono pov yazane za pohodzhennyam z zelǫd zholud lt pra i ye gʷ e lh Takozh isnuvala nazva otravnik FilogenezYak chastina travnoyi sistemi shlunok diferencijovanij vzhe u deyakih bezhrebetnih kishkovoporozhninnih ploskih ta kilchastih cherviv U hrebetnih tvarin shlunok yavlyaye soboyu rozshirenij viddil perednoyi kishki Ale u kruglorotih ta deyakih rib shlunok nediferencijovanij u bagatoh rib nechitko vidokremlenij vid stravohoda i kishechnika u zemnovodnih vidokremlenij Shlunok ptahiv skladayetsya z dvoh samostijnih viddiliv zalozistogo i m yazovogo Najskladnishe pobudovanij shlunok ssavciv v yakomu rozriznyayut vhidnij i vihidnij viddili dno i tilo U bilshosti zhujnih tvarin shlunok chotirikamernij skladayetsya z rubcya sitki knizhki i sichuga Isnuyut p yati i shestikamerni shlunki napr u deyakih kitiv Zalezhno vid budovi slizovoyi obolonki rozriznyayut shlunki zalozisti abo kishkovogo tipu u lyudini kishki sobaki bezzalozisti abo stravohidnogo tipu u kachkodzoba yehidni i zmishani abo stravohidno kishkovogo tipu u konej svinej U bilshosti ssavciv zalozi shlunka diferencijovani U lyudini shlunok mistitsya u verhnomu viddili cherevnoyi porozhnini mizh stravohodom i dvanadcyatipaloyu kishkoyu BudovaU shlunku vidilyayut kardialnu chastinu fundalnu chastinu dno sklepinnya tilo i pilorichnu chastinu Kardialna chastina pars cardiaca chi cardia roztashovana v misci de stravohid vhodit u shlunok visota yiyi na rivni XI grudnogo hrebcya Porivnyano z inshimi chastinami kardialna zajmaye neznachnij obsyag v organi Pri vhodi stravohoda v shlunok ye kardialnij otvir ostium cardiacum Vid dna shlunka kardialna chastina vidmezhena kardialnoyu virizkoyu incisura cardiaca Fundalna chastina dno fundus ventriculi chi sklepinnya fornix ventriculi najvisha chastina shlunka Roztashovuyetsya pryamo pid diafragmoyu livoruch Tilo shlunka corpus ventriculi osnovna serednya chastina shlunka Vid pilorichnoyi chastini tilo vidmezhene promizhnoyu boroznoyu sulcus intermedius yaka na malij krivizni utvoryuye kutovu virizku incisura angularis Gostrij kut u comu misci nazivayetsya shlunkovim kutom angulus ventriculi Pilorichna chastina pars pylorica distalna chastina shlunka Pochinayetsya vid kutovoyi virizki na malij krivizni j zakinchuyetsya pilorichnim sfinkterom U pilorichnij chastini vidilyayut tri viddili pilorichnij prisinok vestibulum pylori chi pazuha shlunka sinus ventriculi pecheru chi antralnij viddil antrum pyloricum i kanal canalis pyloricus Prisinok perednij viddil pilorichnoyi chastini dali vin perehodit u zvuzhenij viddil pecheru i nareshti pilorichnij kanal ostannij viddil sho roztashovuyetsya v dilyanci pilorichnogo sfinktera Na distalnomu kinci pilorichnoyi chastini ye zvuzhennya vorotar shlunka pylorus z pilorichnim otvorom ostium pyloricum sho vidkrivayetsya v porozhninu dvanadcyatipaloyi kishki Vsi chastini shlunka mayut perednyu i zadnyu stinki paries ventriculi anterior et posterior sho z yednuyutsya u veliku i malu kriviznu shlunka Velika krivizna curvatura ventriculi major obernena opuklistyu vlivo mala krivizna curvatura ventriculi minor obernena uvignutistyu vpravo Na malij krivizni ye zaglibina sho mozhe zmikatisya v kanal pid chas skorochennya m yaziv shlunka shlunkovij kanal chi shlunkova dorizhka canalis ventriculi Skladki slizovoyi u shlunkovomu kanali roztashovani pozdovzhno po nih peresuvayetsya yizha zi stravohodu Stinka shlunka skladayetsya z seroznoyi pidseroznoyi m yazovoyi pidslizovoyi i slizovoyi obolonok Serozna obolonka tunica serosa yavlyaye soboyu visceralnij listok ocherevini vona utvoryuye zovnishnij shar stinki Pidseroznij shar tela subserosa lezhit mizh seroznoyu i m yazovoyu obolonkami mistit sudini j nervi M yazova obolonka tunica muscularis utvorena puchkami m yaziv sho jdut u troh napryamkah Pozdovzhnij shar stratum longitudinale mistit m yazi perevazhno skoncentrovani vzdovzh maloyi krivizni voni utvoryuyut tam potuzhnij m yazovij tyazh Cirkulyarnij shar stratum circulare zalyagaye v stinci shlunka majzhe rivnomirno za vinyatkom dna jogo m yazi utvoryuyut kilcya sfinkteri pilorichnij sfinkter m sphincter pylori kardialnij sfinkter m sphincter cardiaci i sfinkter pecheri m sphincter antri Najglibshij shar utvoryuyut kosi volokna fibrae obliquae puchki yakih rozhodyatsya z kardialnoyi chastini v kosomu napryamku po perednij i zadnij stinkah shlunka Pidslizovij shar tela submucosa sluguye osnovoyu dlya skladok slizovoyi obolonki Slizova obolonka tunica mucosa pokrita odnosharovim cilindrichnim epiteliyem Na nij ye znachna kilkist skladok plicae gastricae voni ruhomi i perehreshuyutsya mizh soboyu v riznih napryamkah Po malij krivizni jdut pozdovzhni skladki po velikij zubchasti po tilu shlunka sitka Kilkist i velichina skladok zalezhat vid stanu napovnennya shlunka Bilya pilorichnogo otvoru slizova obolonka pokrivayuchi sfinkter utvoryuye cirkulyarnu skladku zaslonku vorotarya valvula pylori Slizova obolonka mistit tri tipi zaloz Kardialni glandulae cardiacae roztashovani u kardialnij chastini gll gastricae roztashovani na dni i tili shlunka Harakterizuyetsya geterogennistyu klitinnogo skladu golovni klitini vidilyayut fermenti shlunkovogo soku pepsinogenni obkladovi produkuyut solyanu kislotu dodatkovi mukoyidnij sekret Osnovna travna funkciya shlunka polyagaye v gidrolizi bilkiv Krim togo v nomu prodovzhuyetsya peretravlennya vuglevodiv a amilazoyu slini Pilorichni gll pyloricae roztashovani u vorotarnij chastiniFiziologiyaU shlunku prodovzhuyetsya diya fermentiv slini i yizha zaznaye podalshoyi himichnoyi ta mehanichnoyi obrobki Himichna obrobka yizhi vidbuvayetsya vnaslidok diyi na neyi shlunkovogo soku yakij vidilyayetsya pariyetalnimi klitinami shlunka Shlunkovij sik prozora ridina yaka maye kislu reakciyu mistit fermenti sliz i solyanu hloridnu kislotu Za dobu u lyudini vidilyayetsya vid 0 5 do 2 litriv shlunkovogo soku Ferment pepsin sho utvoryuyetsya pid diyeyu solyanoyi kisloti z pepsinogenu yakij vidilyayetsya golovnimi klitinami shlunka rozsheplyuye skladni bilki na prostishi molekuli aminokislot Shlunkovij sik mistit takozh fermenti yaki rozsheplyuyut zhiri napriklad zhiri moloka Sliz zahishaye stinki shlunka vid diyi solyanoyi hloridnoyi kisloti ta vid samoperetravlyuvannya vlasnimi bilkovimi fermentami Velike znachennya dlya procesiv travlennya v shlunku maye solyana hloridna kislota Vona aktivuye bilkovi fermenti yaki vidilyayutsya iz zaloz u neaktivnomu stani zumovlyuye denaturaciyu ta nabuhannya bilkiv sho spriyaye krashomu yihnomu peretravlennyu stimulyuye ruhovu aktivnist shlunka vbivaye bakteriyi i pripinyaye gnilni procesi Ale yak visoka tak i nizka kislotnist porushuyut travlennya v shlunku prizvodyat do nizki hvorob Trivalist perebuvannya yizhi v shlunku zalezhit vid yiyi skladu Zhirna yizha zatrimuyetsya do 6 8 godin vuglevodna do 4 godin Travlennya v shlunku mozhe vidbuvatisya lishe pri temperaturi tila 36 37 S i za nayavnosti solyanoyi hloridnoyi kisloti Solyana kislota vidilyayetsya pariyetalnimi klitinami shlunka Aktivaciya vidilennya shlunkovogo soku zumovlena diyeyu gistaminu gastrinu ta acetilholinu a ingibuye cej proces prostaglandini E2 ta I2 ta somatostatin PrimitkiDiagram from cancer gov 2006 12 31 u Wayback Machine Gaster Stomachus shlunok otravnik Medichnij Latinsko ukrayinskij Slovnik D r med M Galin Vid Spilki Ukrayinskih Likariv v Chehoslovachchini pid red prof d ra med B Matyushenka i d ra V Nalivajka Praga 1926 302 S s 94 termin ventriculus vikoristovuyut u suchasnij medichnij anatomichnij terminologiyi perevazhno dlya oznachennya okremih skladovih shlunka ta shlunochkiv organiv sercya mozku Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya ukl G P Pivtorak ta in 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 Arhiv originalu za 22 listopada 2016 Procitovano 21 listopada 2016 L M Polyuga Duhovna yednist movi i naciyi 22 listopada 2016 u Wayback Machine Prikarpatskij visnik NTSh Slovo 2008 2 2 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s N M Dyachenko Nominativni polya somatizmiv ta vidsomatichnih utvoren v ukrayinskih dialektah 22 listopada 2016 u Wayback Machine Kiyiv 2008 Medichnij latinsko ukrayinskij slovnik D r med M Galin Vid Spilki Ukrayinskih Likariv v Chehoslovachchini pid red prof d ra med B Matyushenka i d ra V Nalivajka Praga 1926 302 S s 94 DzherelaAnatomiya lyudini Tom 2 5 e vidannya Golovackij A S Cherkasov V G Nova Kniga 2015 T 2 456 s ISBN 978 966 382 544 1 s 48 53 Lyudina Navch posibnik z anatomiyi ta fiziologiyi Lviv 2002 240 s Anatomiya lyudini O I Sviridov Kiyiv Visha shkola 2001 M F KNIPOVICh Slovnik MedichnoI Terminologiyi Latinsko Ukrayinsko Rosijskij 20000 sliv DERZhAVNE MEDIChNE VIDAVNICTVO URSR Kiyiv 1948 DRUGE FOTOTIPIChNE VIDANNYa zahodom Likarskogo visnika Slovnik rozrahovanij viklyuchno na chleniv ULTPA DETROJT 1985 442 s s 35PosilannyaShLUNOK 9 bereznya 2016 u Wayback Machine Prezentaciya na temu Travlennya v shlunku j kishechniku 23 grudnya 2015 u Wayback Machine