Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шломо Ґорен (івр. שלמה גורן; 3 лютого 1917, Замбрув — 29 жовтня 1994, Єрусалим) — ізраїльський військовий діяч, бригадний генерал Армії оборони Ізраїлю, головний ашкеназький рабин Ізраїлю (1973—1983).
| Шломо Ґорен | |
|---|---|
| שלמה גורן | |
 | |
| Ім'я при народженні | Шломо Горанчик |
| Народився | 3 лютого 1917 Замбрув, Ломжинська губернія,  Російська імперія (суч. Польща) |
| Помер | 29 жовтня 1994 (77 років) Єрусалим,  Ізраїль |
| Поховання | Єврейське кладовище на Оливковій горі |
| Громадянство | Ізраїль |
| Діяльність | рабин, офіцер |
| Alma mater | Єврейський університет і d |
| Вчителі | Авраам Кук, d і d |
| Знання мов | іврит[1] і англійська |
| Учасник | палестинська війна (1947—1949), Суецька криза, Шестиденна війна і Війна на виснаження |
| Посада | |
| Військове звання | бригадний генерал |
| Конфесія | юдаїзм |
| Діти (7) | d |
| Нагороди |  d |
| |
Біографія
Шломо Ґорен народився 3 лютого 1917 року у місті Замбрув Ломжинської губернії, Російська імперія, нині Польща. У 1925 році емігрував разом з батьком (одним із засновників мошаву ) в Ерец-Ісраель, що в той час перебував під британською окупацією. Провів дитинство в Кфар-Хасидім.
Освіту здобув в єшивах Єрусалиму («Ец-Хаїм», «Хеврон») і в Єврейському університеті. У 1935 році, у віці 18 років, опублікував свою першу наукову працю — коментар до «Мішне Тора» Маймоніда; тоді ж Ґорен отримав звання рабина.
У 1936 році вступив в організацію Гаґана і взяв участь в захисті євреїв під час арабських заворушень в 1936—1939 роках. Під час Другої світової війни примикав до лівого крила Лехі.
У 1945 одружився з дочкою рабина ; в сім'ї народилося троє дітей.
Під час війни Ізраїлю за незалежність боровся в районі Єрусалиму. Навесні 1948 року Ґорен був призначений головним рабином Армії оборони Ізраїлю і, пройшовши вишкіл, отримав чин бригадного генерала (алуф); власне саме Ґорен в 1948 році і заснував військовий рабинат, який очолював до 1968 року. На цій посаді ввів різні постанови, наприклад хасидський нусах як єдину молитовник в армії, а також обов'язкове дотримання в армії кашруту. Перебував у діючій армії під час Суецької війни і Шестиденної війни.
Після звільнення Старого міста Єрусалима в червні 1967 року під час Шестиденної війни Горен був серед перших визволителів Єрусалиму і незабаром після прибуття до Стіни плачу просурмив там в шофар. Незабаром після цього піднявся на Храмову гору, увійшовши до будівлі Купола Скелі з сувоєм Тори і з шофаром. Шломо Ґорен спробував зробити Храмову гору головною святинею Ізраїлю, але цьому завадив , який заборонив підйом на неї євреям, які перебувають в стані ритуальної нечистоти (є точка зору, що всі євреї нечисті — оскільки немає рудої корови, попіл якої необхідний для ритуального очищення — і тому ніхто не може зійти на Храмову гору, однак є і точка зору, згідно з якою ця заборона стосується тільки до того місця, де стояв Храм; вхід ж на іншу частину Храмової гори не забороняється). Незабаром після перемоги в Шестиденній війні і об'єднання Єрусалиму керівництвом ізраїльської поліції було прийнято дійсне до цього дня рішення, яке дозволяє для всіх вільний прохід на Храмову гору, але забороняє юдейську молитву. Боротьба Шломо Ґорена з цим рішенням виявилася безрезультатною.
У 1961 році за свої коментарі до Єрусалимського Талмуду Шломо Ґорен був удостоєний Державної премії Ізраїлю. У 1968 він був обраний головним ашкеназький рабином Тель-Авіва-Яффи (до обов'язків приступив в 1971 році), в той час, коли рабин був головним сефардським рабином. З 1973 по 1983 рік — верховний ашкеназький рабин Ізраїлю.
Ґорен був рішучим противником мирних угод з палестинцями і в 1993 році виступив із заявою, що солдати Ізраїлю повинні відмовитися виконувати накази про руйнування єврейських поселень на контрольованих територіях.
Під керівництвом Ґорена було створено спільний для ашкеназів та сефардів молитовник, прийнятий в армії і в низці невеликих поселень, ним також було складено збірку молитов та притч до песаху «Агада шель песах — носах ахід» («Пасхальна агада — єдиний варіант», 1974, 1977).
Шломо Ґорен помер 29 жовтня 1994 року в Єрусалимі.
У 2005 році він був обраний № 53 серед 200 найвидатніших ізраїльтян всіх часів в опитуванні інтернет сайту «Ynet».
Посилання
- The Warrior Rabbi, Jewish Ideas Daily, by Aryeh Tepper [1] [ 7 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Jsource Biography [ 19 січня 2017 у Wayback Machine.]
- OU Biography
- Rabbinic Teachings on Vegetarianism, edited by Richard Schwartz, Ph.D., from the Jewish Virtual Library [ 7 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Rabbi , 'Rabbi Goren and the Temple Mount' [ 29 липня 2017 у Wayback Machine.] on .
- Gorenberg, Gershom. End of Days: Fundamentalism and the Struggle for the Temple Mount. Free Press, 2000.
- Rabbi (30 жовтня 1994). . YUTorah.org. Архів оригіналу за 19 серпня 2012. Процитовано 31 січня 2010.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shlomo Goren ivr שלמה גורן 3 lyutogo 1917 19170203 Zambruv 29 zhovtnya 1994 Yerusalim izrayilskij vijskovij diyach brigadnij general Armiyi oboroni Izrayilyu golovnij ashkenazkij rabin Izrayilyu 1973 1983 Shlomo Gorenשלמה גורןIm ya pri narodzhenniShlomo GoranchikNarodivsya3 lyutogo 1917 1917 02 03 Zambruv Lomzhinska guberniya Rosijska imperiya such Polsha Pomer29 zhovtnya 1994 1994 10 29 77 rokiv Yerusalim IzrayilPohovannyaYevrejske kladovishe na Olivkovij goriGromadyanstvo IzrayilDiyalnistrabin oficerAlma materYevrejskij universitet i dVchiteliAvraam Kuk d i dZnannya movivrit 1 i anglijskaUchasnikpalestinska vijna 1947 1949 Suecka kriza Shestidenna vijna i Vijna na visnazhennyaPosadaVijskove zvannyabrigadnij generalKonfesiyayudayizmDiti 7 dNagorodid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaShlomo Goren narodivsya 3 lyutogo 1917 roku u misti Zambruv Lomzhinskoyi guberniyi Rosijska imperiya nini Polsha U 1925 roci emigruvav razom z batkom odnim iz zasnovnikiv moshavu v Erec Israel sho v toj chas perebuvav pid britanskoyu okupaciyeyu Proviv ditinstvo v Kfar Hasidim Osvitu zdobuv v yeshivah Yerusalimu Ec Hayim Hevron i v Yevrejskomu universiteti U 1935 roci u vici 18 rokiv opublikuvav svoyu pershu naukovu pracyu komentar do Mishne Tora Majmonida todi zh Goren otrimav zvannya rabina U 1936 roci vstupiv v organizaciyu Gagana i vzyav uchast v zahisti yevreyiv pid chas arabskih zavorushen v 1936 1939 rokah Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni primikav do livogo krila Lehi U 1945 odruzhivsya z dochkoyu rabina v sim yi narodilosya troye ditej Pid chas vijni Izrayilyu za nezalezhnist borovsya v rajoni Yerusalimu Navesni 1948 roku Goren buv priznachenij golovnim rabinom Armiyi oboroni Izrayilyu i projshovshi vishkil otrimav chin brigadnogo generala aluf vlasne same Goren v 1948 roci i zasnuvav vijskovij rabinat yakij ocholyuvav do 1968 roku Na cij posadi vviv rizni postanovi napriklad hasidskij nusah yak yedinu molitovnik v armiyi a takozh obov yazkove dotrimannya v armiyi kashrutu Perebuvav u diyuchij armiyi pid chas Sueckoyi vijni i Shestidennoyi vijni Pislya zvilnennya Starogo mista Yerusalima v chervni 1967 roku pid chas Shestidennoyi vijni Goren buv sered pershih vizvoliteliv Yerusalimu i nezabarom pislya pributtya do Stini plachu prosurmiv tam v shofar Nezabarom pislya cogo pidnyavsya na Hramovu goru uvijshovshi do budivli Kupola Skeli z suvoyem Tori i z shofarom Shlomo Goren sprobuvav zrobiti Hramovu goru golovnoyu svyatineyu Izrayilyu ale comu zavadiv yakij zaboroniv pidjom na neyi yevreyam yaki perebuvayut v stani ritualnoyi nechistoti ye tochka zoru sho vsi yevreyi nechisti oskilki nemaye rudoyi korovi popil yakoyi neobhidnij dlya ritualnogo ochishennya i tomu nihto ne mozhe zijti na Hramovu goru odnak ye i tochka zoru zgidno z yakoyu cya zaborona stosuyetsya tilki do togo miscya de stoyav Hram vhid zh na inshu chastinu Hramovoyi gori ne zaboronyayetsya Nezabarom pislya peremogi v Shestidennij vijni i ob yednannya Yerusalimu kerivnictvom izrayilskoyi policiyi bulo prijnyato dijsne do cogo dnya rishennya yake dozvolyaye dlya vsih vilnij prohid na Hramovu goru ale zaboronyaye yudejsku molitvu Borotba Shlomo Gorena z cim rishennyam viyavilasya bezrezultatnoyu U 1961 roci za svoyi komentari do Yerusalimskogo Talmudu Shlomo Goren buv udostoyenij Derzhavnoyi premiyi Izrayilyu U 1968 vin buv obranij golovnim ashkenazkij rabinom Tel Aviva Yaffi do obov yazkiv pristupiv v 1971 roci v toj chas koli rabin buv golovnim sefardskim rabinom Z 1973 po 1983 rik verhovnij ashkenazkij rabin Izrayilyu Goren buv rishuchim protivnikom mirnih ugod z palestincyami i v 1993 roci vistupiv iz zayavoyu sho soldati Izrayilyu povinni vidmovitisya vikonuvati nakazi pro rujnuvannya yevrejskih poselen na kontrolovanih teritoriyah Pid kerivnictvom Gorena bulo stvoreno spilnij dlya ashkenaziv ta sefardiv molitovnik prijnyatij v armiyi i v nizci nevelikih poselen nim takozh bulo skladeno zbirku molitov ta pritch do pesahu Agada shel pesah nosah ahid Pashalna agada yedinij variant 1974 1977 Shlomo Goren pomer 29 zhovtnya 1994 roku v Yerusalimi U 2005 roci vin buv obranij 53 sered 200 najvidatnishih izrayiltyan vsih chasiv v opituvanni internet sajtu Ynet PosilannyaThe Warrior Rabbi Jewish Ideas Daily by Aryeh Tepper 1 7 bereznya 2012 u Wayback Machine Jsource Biography 19 sichnya 2017 u Wayback Machine OU Biography Rabbinic Teachings on Vegetarianism edited by Richard Schwartz Ph D from the Jewish Virtual Library 7 grudnya 2016 u Wayback Machine Rabbi Rabbi Goren and the Temple Mount 29 lipnya 2017 u Wayback Machine on Gorenberg Gershom End of Days Fundamentalism and the Struggle for the Temple Mount Free Press 2000 ISBN 0 684 87179 3 Rabbi 30 zhovtnya 1994 YUTorah org Arhiv originalu za 19 serpnya 2012 Procitovano 31 sichnya 2010 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563