Школа річки Гудзон (англ. Hudson River School) — школа живопису США, що виникла в 1820 р. під впливом романтизму. До неї належало понад 50 художників, які почали живописати спочатку округи річки Гудзон (звідки і виникла назва школи). Її представники на своїх полотнах оспівували дику природу Америки, намагалися показати, що своєю святістю, незайманістю після Творця дика природа все ще залишається еталоном і стандартом невинності і чистоти. Школа річки Гудзон сприяла створенню перших американських національних парків. Засновником школи вважається американський живописець Т. Коул, її основними представниками Ф. Черч, А. Бірштадт, Т. Моран, Е. Дюранд.
Засновник школи Т. Коул
Томас Коул, послідовник В. Тернера, емігрував з Англії до США в 1818 р. 17-річним юнаком. Коул першим у США став живописати дику природу, за що проголошений засновником школи. На нього сильний вплив мав В. Ворсворд, який захоплювався у своїх віршах вільною природою. Сам Т. Коул вважав, що якщо природа не порушена людиною, тоді їй легше познайомитися з рукою Бога. Він свято вірив, що якщо дикий американський ландшафт був новим Едемським садом, то саме вони, художники, зберігають ключ від його входу. У своєму «Есе про американський пейзаж» Коул писав: "Вже зараз з'явилися люди, які побоюються, що з приходом цивілізації і культури загине велич дикої природи. Природа запропонувала нам багатий, шикарний бенкет. Чи повинні ми відвертатися від нього? Ми все ще в Едемі, стіна, яка розділяє нас з райським садом — це наше власне незнання і дурість ". Згідно думки одного з друзів, Т. Коул «намагався втілити те, що було характерним у дивовижній величі і дикості гори, озера, ліси і американської дикої природи». Коул дружив з письменником В. Брайантом, який одним з перших в США став оспівувати дику природу. Він прекрасно відчував моральне і релігійне значення вільної природи, його «Лісовий гімн» починається зі слів: «Гаї були першими божими храмами».
Шедеври школи річки Гудзон
До безумовних шедеврів школи річки Гудзон належать роботи Т. Коула — «Водопал Каатерскіл», «Гора Форд», «Вид на Катскіл. Рання осінь», пейзажі Ф. Черча «Айсберг», «Ніагара», «Осінній ландшафт», «Пейзаж річки Гудзон на заході сонця», «Серце Анд», «Сутінки в дикій природі»(найвідоміша картина Ф. Черча), полотна А. Бірштадта «Йосемітськая долина», «Шлях бізонів. Наближення грози», «Вид на Скелясті гори», полотна Т. Морана «Гранд Каньйон Йелоустоуна», «Ущелина Колорадо», «Гора святого Хреста», «Три Тетони», робота Е. Дюрана «Скелі Кліф», «Пейзаж річки Гудзон», «Гора Хук».
Вплив школи річки Гудзон на розвиток природоохоронного руху в США
Як вважає відомий дослідник природоохоронного руху США Р. Неш, американські художники дикої природи (як і американські письменники дикої природи) по суті стали прощурами американського руху на захист дикої природи. Їх заслуга передусім полягає в тому, що вони познайомили американську громадськість з дикою природою США, створивши своєрідний культ дикої природи. Багато в чому завдяки полотнам художників дикої природи, що виставляються в ХІХ столітті навіть у Конгресі США, були створені такі національні парки США як Єллоустоунський, Йосемітський, Гранд Каньйон та інші. Статус охоронюванних отримали також Ніагарський водоспад, Адірондак, гай Маріпоса. Завдяки художникам школи річки Гудзон дика природа стала символом американської культури, американської нації.
- Фредерік Едвін Черч. Сутінки в пустелі 1872
- Альберт Бірштадт. Шторм у Скелястих горах, гори Розалі. 1866
- Томас Коул. Вид на перевал Нотч з Білої Гори. 1839
- Фредерік Едвін Чорч. Серце Анд. 1859
- Фредерік Едвін Чорч. Айсберги. 1861
Подальший розвиток Школи річки Гудзон
Школа річки Гудзон в кінці ХІХ — на початку ХХ століть отримала кілька напрямків свого розвитку. Так, , куди входили Дж. Харві, М. Хід та інші, захопилися «особливим американським світлом», знаходячи в ньому витончену поезію. Яскравим представником іншого напрямку школи — тоналізму, був Дж. Іннес. У своїх роботах, під впливом барбізонської школи, він використовував ефект туману. В даний час в США є дуже багато художників дикої природи, які розвивають традиції школи річки Гудзон. Одним з найяскравіших з них вважається С. Ліман.
Відомі художники школи
Альберт Бірштадт, Джон Вільям Касільєр, Фредерік Едвін Черч, Томас Коул, , , Томас Доуті, Роберт Скотт Данкансон, Ашер Браун Дюран, Сенфорд Робінсон Ґіффорд, Джеймс МакДугал Гарт, Вільям Гарт, Вільям Стенлі Гасельтайн, Мартін Джонсон Гід, Герман Оттомар Герцог, Томас Гілл, Девід Джонсон, Джон Фредерік Кенсетт, Джервіс Макенті, Томас Моран, Роберт Вальтер Вейр.
Див. також
Джерела
- Ferber Linda S. The Hudson River School: Nature and the American Vision. — New-York: Historical Society, 2009.
- Wilmerding John. American Light: The Luminist Movement, 1850—1875: Paintings, Drawings, Photographs. — National Gallery of Art, Washington, D.C., 1980. .
- Артгалерея Художники дикої природи [1] [ 30 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Художники школи річки Гудзон біля водоспаду Каатарскіл [2]
- Чим цікаві роботи школи гудзонівського живопису? [3] [ 8 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Школа річки Гудзон [4] [ 13 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Американський пейзажний живопис ХІХ ст. [5] [ 9 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Школа річки Гудзон |
- . Архів оригіналу за 28 квітня 2014. Процитовано 11 серпня 2013.
- American paradise. The world of the Hudson river school. — The Metropolitan museum of art, 1987. — 347 p.
- Hargrove E. Foundation of environmental ethics. — New Jersey: Prentice Hall, 1988. — 229 p.
- Борейко В. Е. Художники дикой природы. — К.: КЭКЦ, 2005. — 224 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shkola richki Gudzon angl Hudson River School shkola zhivopisu SShA sho vinikla v 1820 r pid vplivom romantizmu Do neyi nalezhalo ponad 50 hudozhnikiv yaki pochali zhivopisati spochatku okrugi richki Gudzon zvidki i vinikla nazva shkoli Yiyi predstavniki na svoyih polotnah ospivuvali diku prirodu Ameriki namagalisya pokazati sho svoyeyu svyatistyu nezajmanistyu pislya Tvorcya dika priroda vse she zalishayetsya etalonom i standartom nevinnosti i chistoti Shkola richki Gudzon spriyala stvorennyu pershih amerikanskih nacionalnih parkiv Zasnovnikom shkoli vvazhayetsya amerikanskij zhivopisec T Koul yiyi osnovnimi predstavnikami F Cherch A Birshtadt T Moran E Dyurand Asher Braun Dyuran Podibni harakteri 1849Zasnovnik shkoli T KoulTomas Koul poslidovnik V Ternera emigruvav z Angliyi do SShA v 1818 r 17 richnim yunakom Koul pershim u SShA stav zhivopisati diku prirodu za sho progoloshenij zasnovnikom shkoli Na nogo silnij vpliv mav V Vorsvord yakij zahoplyuvavsya u svoyih virshah vilnoyu prirodoyu Sam T Koul vvazhav sho yaksho priroda ne porushena lyudinoyu todi yij legshe poznajomitisya z rukoyu Boga Vin svyato viriv sho yaksho dikij amerikanskij landshaft buv novim Edemskim sadom to same voni hudozhniki zberigayut klyuch vid jogo vhodu U svoyemu Ese pro amerikanskij pejzazh Koul pisav Vzhe zaraz z yavilisya lyudi yaki poboyuyutsya sho z prihodom civilizaciyi i kulturi zagine velich dikoyi prirodi Priroda zaproponuvala nam bagatij shikarnij benket Chi povinni mi vidvertatisya vid nogo Mi vse she v Edemi stina yaka rozdilyaye nas z rajskim sadom ce nashe vlasne neznannya i durist Zgidno dumki odnogo z druziv T Koul namagavsya vtiliti te sho bulo harakternim u divovizhnij velichi i dikosti gori ozera lisi i amerikanskoyi dikoyi prirodi Koul druzhiv z pismennikom V Brajantom yakij odnim z pershih v SShA stav ospivuvati diku prirodu Vin prekrasno vidchuvav moralne i religijne znachennya vilnoyi prirodi jogo Lisovij gimn pochinayetsya zi sliv Gayi buli pershimi bozhimi hramami Shedevri shkoli richki GudzonDo bezumovnih shedevriv shkoli richki Gudzon nalezhat roboti T Koula Vodopal Kaaterskil Gora Ford Vid na Katskil Rannya osin pejzazhi F Chercha Ajsberg Niagara Osinnij landshaft Pejzazh richki Gudzon na zahodi soncya Serce And Sutinki v dikij prirodi najvidomisha kartina F Chercha polotna A Birshtadta Josemitskaya dolina Shlyah bizoniv Nablizhennya grozi Vid na Skelyasti gori polotna T Morana Grand Kanjon Jeloustouna Ushelina Kolorado Gora svyatogo Hresta Tri Tetoni robota E Dyurana Skeli Klif Pejzazh richki Gudzon Gora Huk Vpliv shkoli richki Gudzon na rozvitok prirodoohoronnogo ruhu v SShAYak vvazhaye vidomij doslidnik prirodoohoronnogo ruhu SShA R Nesh amerikanski hudozhniki dikoyi prirodi yak i amerikanski pismenniki dikoyi prirodi po suti stali proshurami amerikanskogo ruhu na zahist dikoyi prirodi Yih zasluga peredusim polyagaye v tomu sho voni poznajomili amerikansku gromadskist z dikoyu prirodoyu SShA stvorivshi svoyeridnij kult dikoyi prirodi Bagato v chomu zavdyaki polotnam hudozhnikiv dikoyi prirodi sho vistavlyayutsya v HIH stolitti navit u Kongresi SShA buli stvoreni taki nacionalni parki SShA yak Yelloustounskij Josemitskij Grand Kanjon ta inshi Status ohoronyuvannih otrimali takozh Niagarskij vodospad Adirondak gaj Mariposa Zavdyaki hudozhnikam shkoli richki Gudzon dika priroda stala simvolom amerikanskoyi kulturi amerikanskoyi naciyi Frederik Edvin Cherch Sutinki v pusteli 1872 Albert Birshtadt Shtorm u Skelyastih gorah gori Rozali 1866 Tomas Koul Vid na pereval Notch z Biloyi Gori 1839 Frederik Edvin Chorch Serce And 1859 Frederik Edvin Chorch Ajsbergi 1861Podalshij rozvitok Shkoli richki GudzonShkola richki Gudzon v kinci HIH na pochatku HH stolit otrimala kilka napryamkiv svogo rozvitku Tak kudi vhodili Dzh Harvi M Hid ta inshi zahopilisya osoblivim amerikanskim svitlom znahodyachi v nomu vitonchenu poeziyu Yaskravim predstavnikom inshogo napryamku shkoli tonalizmu buv Dzh Innes U svoyih robotah pid vplivom barbizonskoyi shkoli vin vikoristovuvav efekt tumanu V danij chas v SShA ye duzhe bagato hudozhnikiv dikoyi prirodi yaki rozvivayut tradiciyi shkoli richki Gudzon Odnim z najyaskravishih z nih vvazhayetsya S Liman Vidomi hudozhniki shkoliAlbert Birshtadt Dzhon Vilyam Kasilyer Frederik Edvin Cherch Tomas Koul Tomas Douti Robert Skott Dankanson Asher Braun Dyuran Senford Robinson Gifford Dzhejms MakDugal Gart Vilyam Gart Vilyam Stenli Gaseltajn Martin Dzhonson Gid German Ottomar Gercog Tomas Gill Devid Dzhonson Dzhon Frederik Kensett Dzhervis Makenti Tomas Moran Robert Valter Vejr Div takozhMitci dikoyi prirodi Dika prirodaDzherelaFerber Linda S The Hudson River School Nature and the American Vision New York Historical Society 2009 Wilmerding John American Light The Luminist Movement 1850 1875 Paintings Drawings Photographs National Gallery of Art Washington D C 1980 ISBN 978 0 06 438940 2 Artgalereya Hudozhniki dikoyi prirodi 1 30 veresnya 2013 u Wayback Machine Hudozhniki shkoli richki Gudzon bilya vodospadu Kaatarskil 2 Chim cikavi roboti shkoli gudzonivskogo zhivopisu 3 8 travnya 2015 u Wayback Machine Shkola richki Gudzon 4 13 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Amerikanskij pejzazhnij zhivopis HIH st 5 9 grudnya 2013 u Wayback Machine PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shkola richki Gudzon Arhiv originalu za 28 kvitnya 2014 Procitovano 11 serpnya 2013 American paradise The world of the Hudson river school The Metropolitan museum of art 1987 347 p Hargrove E Foundation of environmental ethics New Jersey Prentice Hall 1988 229 p Borejko V E Hudozhniki dikoj prirody K KEKC 2005 224 s