«Серце Анд» — велика пейзажна картина американського художника Фредеріка Едвіна Черча, написана маслом на полотні, висотою близько 1,7 метрів і шириною майже 3 метри вона зображує ідеалізований ландшафт південноамериканських Анд, куди Черч подорожував двічі. Його виставка в квітні 1859 року стала сенсацією, утвердивши Черча як провідного пейзажиста в Сполучених Штатах. Картина знаходиться в колекції Метрополітен-музею в Нью-Йорку з 1909 року і є однією з найвідоміших робіт Черча.
Серце Анд англ. The Heart of the Andes | |
Автор | Фредерік Едвін Черч |
---|---|
Час створення | 1859 |
Розміри | 167,9 × 302,9 см |
Матеріал | полотно, олія |
Місцезнаходження | Музей мистецтва Метрополітен (Нью-Йорк, США) |
Передісторія
У 1853 і 1857 роках Черч подорожував Еквадором і Колумбією за фінансової підтримки бізнесмена [en], який хотів використати картини Черча, щоб заманити інвесторів у свої південноамериканські підприємства. Черч був натхненний прусським натуралістом і дослідником Александером фон Гумбольдтом і його трактатом [en]» 1845 року. Гумбольдт був одним із останніх видатних науковців широкого профілю, і його слава стала подібною до слави Альберта Ейнштейна через століття. У другому томі «Космосу» Гумбольдт описав вплив пейзажного живопису на вивчення природного світу, вважаючи, що мистецтво є одним із найвищих проявів любові до природи, і закликав художників зобразити «фізіономію» пейзажу. Черч повторив подорожі Гумбольдта Південною Америкою.
Опис і впливи
«Серце Анд» — це композиція південноамериканської топографії, яку Черч спостерігав під час своїх подорожей. Внизу картини, трохи праворуч від центру, зображено водойму біля водоспаду. Вдалині видно засніжену гору Чимборасо в Еквадорі; погляд глядача підводиться до неї темнішими, ближчими схилами, які опускаються справа наліво. Свідченням присутності людей є ледь протоптана стежка, село й церква, що лежать на центральній рівнині, а ближче до переднього плану перед хрестом видно двох місцевих жителів. Церква, фірмова деталь у картинах Черча, є католицькою, іспансько-колоніальною, й здається недоступною з точки зору глядача. Підпис Черча вирізано на корі виділеного на передньому плані дерева зліва. Гра світла на його підписі була інтерпретована як заява художника про здатність людини приборкати природу, але це дерево зображено в поганому стані, порівняно з яскравими джунглями, які його оточують.
Пейзаж Черча відповідав естетичним принципам живописності, запропонованим британським теоретиком , згідно яких треба починати з ретельного спостереження за природою й керуватися особливими уявленнями про композицію та гармонію. Зіставлення плавних і неправильних форм було важливим принципом, який представлено в «Серці Анд» округлими пагорбами й водоймою з одного боку та контрастними зубчастими горами й грубими деревами з іншого.
Теорія британського критика Джона Раскіна також мала важливий вплив на Черча. Раскіна були п'ятитомним трактатом про мистецтво, який, за словами американського художника , до середини століття був «у руках кожного пейзажиста». Раскін наголошував на пильному спостереженні природи й розглядав мистецтво, мораль і природний світ духовно єдиними. Дотримуючись цієї теорії, картина детально відображає пейзаж у всіх масштабах — від химерного листя, птахів і метеликів на передньому плані до всеосяжного зображення природного середовища, яке досліджував Черч. Наявність хреста говорить про мирне співіснування релігії з ландшафтом.
Виставки
Картина «Серце Анд» була вперше публічно виставлена з 29 квітня по 23 травня 1859 року в Tenth Street Studio Building у Нью-Йорку. Черч і раніше з великим успіхом виставляв окремі картини, наприклад, «Ніагару» (1857). Ця подія зібрала безпрецедентну кількість відвідувачів для виставки однієї картини в Сполучених Штатах: понад 12 000 людей заплатили вхідний внесок у розмірі двадцяти п'яти центів, щоб побачити картину. Навіть в останній день показу відвідувачі годинами чекали в черзі, щоб потрапити до виставкової кімнати.
Немає записів про зовнішній вигляд чи розташування експозиції в Tenth Street Studio Building. Широко стверджували, хоча, ймовірно, помилково, що кімната була прикрашена пальмовим листям і що для освітлення картини використовувалися газові ліхтарі зі срібними відбивачами. Більш певним є те, що «рама» картини, схожа на вікно, мала ширину чотирнадцять футів і висоту майже тринадцять, що ще більше вражало глядачів. Ймовірно, вона була зроблена з коричневого каштана, що є відрізняло її від більш популярної позолоченої рами. Основа конструкції стояла на підлозі, таким чином горизонт пейзажу був на рівні очей глядача. Картину обрамляли штори, що створювало відчуття краєвиду з вікна. Світловий люк, спрямований на полотно, посилював відчуття того, що картина освітлена зсередини, як і темні тканини, задрапіровані на стіни студії, щоб поглинати світло. Відвідувачам надавали театральні біноклі, щоб вони могли розглядати деталі пейзажу або, можливо, щоб добре розглянути картину взагалі, враховуючи скупченість у виставковій кімнаті.
Полотно Черча справляло сильний вплив на глядача; тогочасний свідок писав: «Жінки непритомніли. І чоловіки, і жінки піддалися поєднанню жаху та запаморочення, яке вони визнавали піднесеним. Багато з них пізніше опишуть відчуття занурення або поглинення цією картиною, розміри якої, подання та предмет говорять про божественну силу природи». До вхідної книжки додавалися дві брошури про картину: «Супутник серця Анд» Теодора Вінтропа та «Картина Черча, Серце Анд» преподобного Луї Леграна Ноубля. Подібно до путівників, буклети містили огляд різноманітної топографії картини.
Черч хотів, щоб Гумбольдт, його інтелектуальний наставник, побачив його шедевр. Ближче до кінця першої виставки, 9 травня 1859 року, він написав про це бажання американському поетові Баярду Тейлору. Гумбольдт однак помер 6 травня, тому запланована відправка картини до Європи не відбулася. Це розчарувало Черча, але незабаром він зустрів свою майбутню дружину Ізабель на виставці в Нью-Йорку. Пізніше в 1859 році картина була виставлена в Лондоні (4 липня — приблизно 14 серпня), де її очікувала така ж популярність. Із 10 жовтня по 5 грудня вона знову виставлялася в Нью-Йорку. У наступні кілька років покази відбулися в Бостоні, Філадельфії, Балтіморі, Цинциннаті, Чикаго та Сент-Луїсі. Виставка 1864 року на Metropolitan Sanitary Fair на Юніон-сквер у Нью-Йорку задокументована краще, ніж оригінальна, із збереженими фотографіями.
Репродукція
Поки картина була в Лондоні, агент Черча домовився про те, щоб Charles Day & Son виготовила з неї гравюру, що дозволило б широко розповсюджувати репродукції та, отже, збільшити прибуток. Десь у цей період була зроблена акварельна копія «Серця Анд». Невідомо, хто намалював копію, але Черч, швидше за все, не художник; був запропонований гравер Річард Вудман або один із його синів. Вважається, що акварель походить з Британії та була виготовлена для використання гравером Вільямом Форестом з Единбургу. Акварель зараз знаходиться в Національній галереї мистецтва (Вашингтон, округ Колумбія).
Вплив і спадок
Картина отримала широке визнання. На її честь були написані вірші, а композитор Джордж Вільям Воррен присвятив їй твір у 1863 році. Марк Твен описав картину своєму братові Оріону Клеменсу в листі 1860 року: Я щойно повернувся з огляду найдивовижнішої картини, яку коли-небудь бачило це місто — «Серце Анд» Черча… Я бачив її кілька разів, але це завжди нова картина — абсолютно нова — здається, що не бачиш вдруге нічого, що бачив уперше. Ми взяли театральний бінокль і уважно оглянули її красу, бо неозброєним оком неможливо розрізнити маленькі придорожні квіти, м'які тіні й плями сонця, напівприховані пучки трави й струмені води, які формують деякі з її найчарівніших деталей. У ній немає ніякого ефекту перспективи — найвіддаленіший — найдрібніший об'єкт у ньому має яскраво виражену індивідуальність — так що ви можете порахувати саме листя на деревах. «Нью-Йорк Таймс» писав про «гармонію дизайну» картини та про «хаос акордів або кольорів… багате й впорядковане творінням, сповненим знайомих об'єктів, але абсолютно нових у своїх комбінаціях і значенні». хаос аккордов и цветов постепенно возникает в очарованном уме — богатое и упорядоченное творение, полное знакомых предметов, но совершенно новое по своим сочетаниям и своему значению. Зрештою Черч продав роботу Вільяму Тілдену Блоджетту за 10 000 доларів — на той час найвища ціна, сплачена за роботу сучасного американського художника. Крім того, Черч залишив за собою право перепродати картину, якщо він отримає пропозицію принаймні 20 000 доларів США. (Американський пейзажист Альберт Бірштадт перевищив обидві ціни, коли продав «Скелясті гори, пік Ландера» за 25 000 доларів США в 1865 році.) Блоджетт тримав картину до своєї смерті в 1875 році. Її придбала Маргарет Вустер Доус, вдова торговця зерном Девіда Доуса, і після її смерті в лютому 1909 року заповіла Метрополітен-музею. У 1993 році музей провів виставку, де намагалася відтворити умови виставки 1859 року. Останні описи поміщають його в сучасний тематичний дискурс, включаючи напругу між мистецтвом і наукою та американську територіальну експансію. Розкол між гуманітарними науками та науковим світоглядом почався в 1859 році: «Про походження видів» Чарльза Дарвіна було опубліковано пізніше того ж року, що й картина Черча.
Примітки
- Craven, Wayne (2002). American Art: History and Culture. McGraw-Hill Professional. с. 207—209. ISBN .
- Gardner, Albert Ten Eyck (Oct 1945). Scientific Sources of the Full-Length Landscape: 1850. The Metropolitan Museum of Art Bulletin. New Series. The Metropolitan Museum of Art. 4 (2): 59—65. doi:10.2307/3257164. JSTOR 3257164.
- Beezley, William; Curcio-Nagy, Linda Ann, ред. (2003). Latin American popular culture: an introduction (вид. 2. print). Wilmington, Del: SR Books. с. 27—42. ISBN .
- Gardner, Albert Ten Eyck (Oct 1945). Scientific Sources of the Full-Length Landscape: 1850. The Metropolitan Museum of Art Bulletin. New Series. The Metropolitan Museum of Art. 4 (2): 59—65. doi:10.2307/3257164. JSTOR 3257164.
- Büttner, Nils (2006). Landscape Painting: A History. trans. Russell Stockman. New York: Abbeville Press Publishers. с. 283–285. ISBN .
- Sachs, pp. 99–100
- Poole, Deborah. «Landscape and the Imperial Subject: U.S. Images of the Andes, 1859—1930.» Close Encounters of Empire: Writing the Cultural History of U.S.-Latin American Relations. Duke University Press: 1998. ; pp. 107—138.
- Wagner, Virginia L.; Ruskin, John (Summer–Autumn 1988). John Ruskin and Artistical Geology in America. . 23 (2/3): 151—167. doi:10.1086/496374. S2CID 162340617.
Література
- Avery, Kevin J. (Winter 1986). «The Heart of the Andes Exhibited: Frederic E. Church's Window on the Equatorial World». American Art Journal. Kennedy Galleries, Inc. 18 (1): 52–72. doi:10.2307/1594457. JSTOR 1594457.
- Avery, Kevin J. (1993). Church's Great Picture, the Heart of the Andes. New York: Metropolitan Museum of Art. .
- Sachs, Aaron (2007). The Humboldt Current: A European Explorer and His American Disciples. Oxford University Press.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Серце Анд |
- Картина на сайті Музею мистецтва Метрополітен
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serce And velika pejzazhna kartina amerikanskogo hudozhnika Frederika Edvina Chercha napisana maslom na polotni visotoyu blizko 1 7 metriv i shirinoyu majzhe 3 metri vona zobrazhuye idealizovanij landshaft pivdennoamerikanskih And kudi Cherch podorozhuvav dvichi Jogo vistavka v kvitni 1859 roku stala sensaciyeyu utverdivshi Chercha yak providnogo pejzazhista v Spoluchenih Shtatah Kartina znahoditsya v kolekciyi Metropoliten muzeyu v Nyu Jorku z 1909 roku i ye odniyeyu z najvidomishih robit Chercha Serce And angl The Heart of the Andes Avtor Frederik Edvin Cherch Chas stvorennya 1859 Rozmiri 167 9 302 9 sm Material polotno oliya Misceznahodzhennya Muzej mistectva Metropoliten Nyu Jork SShA PeredistoriyaFridrih Georg Vajch Aleksander fon Gumboldt i Eme Bonplan bilya pidnizhzhya Chimboraso 1810 U 1853 i 1857 rokah Cherch podorozhuvav Ekvadorom i Kolumbiyeyu za finansovoyi pidtrimki biznesmena en yakij hotiv vikoristati kartini Chercha shob zamaniti investoriv u svoyi pivdennoamerikanski pidpriyemstva Cherch buv nathnennij prusskim naturalistom i doslidnikom Aleksanderom fon Gumboldtom i jogo traktatom en 1845 roku Gumboldt buv odnim iz ostannih vidatnih naukovciv shirokogo profilyu i jogo slava stala podibnoyu do slavi Alberta Ejnshtejna cherez stolittya U drugomu tomi Kosmosu Gumboldt opisav vpliv pejzazhnogo zhivopisu na vivchennya prirodnogo svitu vvazhayuchi sho mistectvo ye odnim iz najvishih proyaviv lyubovi do prirodi i zaklikav hudozhnikiv zobraziti fizionomiyu pejzazhu Cherch povtoriv podorozhi Gumboldta Pivdennoyu Amerikoyu Opis i vplivi Serce And ce kompoziciya pivdennoamerikanskoyi topografiyi yaku Cherch sposterigav pid chas svoyih podorozhej Vnizu kartini trohi pravoruch vid centru zobrazheno vodojmu bilya vodospadu Vdalini vidno zasnizhenu goru Chimboraso v Ekvadori poglyad glyadacha pidvoditsya do neyi temnishimi blizhchimi shilami yaki opuskayutsya sprava nalivo Svidchennyam prisutnosti lyudej ye led protoptana stezhka selo j cerkva sho lezhat na centralnij rivnini a blizhche do perednogo planu pered hrestom vidno dvoh miscevih zhiteliv Cerkva firmova detal u kartinah Chercha ye katolickoyu ispansko kolonialnoyu j zdayetsya nedostupnoyu z tochki zoru glyadacha Pidpis Chercha virizano na kori vidilenogo na perednomu plani dereva zliva Gra svitla na jogo pidpisi bula interpretovana yak zayava hudozhnika pro zdatnist lyudini priborkati prirodu ale ce derevo zobrazheno v poganomu stani porivnyano z yaskravimi dzhunglyami yaki jogo otochuyut Pejzazh Chercha vidpovidav estetichnim principam zhivopisnosti zaproponovanim britanskim teoretikom zgidno yakih treba pochinati z retelnogo sposterezhennya za prirodoyu j keruvatisya osoblivimi uyavlennyami pro kompoziciyu ta garmoniyu Zistavlennya plavnih i nepravilnih form bulo vazhlivim principom yakij predstavleno v Serci And okruglimi pagorbami j vodojmoyu z odnogo boku ta kontrastnimi zubchastimi gorami j grubimi derevami z inshogo Teoriya britanskogo kritika Dzhona Raskina takozh mala vazhlivij vpliv na Chercha Raskina buli p yatitomnim traktatom pro mistectvo yakij za slovami amerikanskogo hudozhnika do seredini stolittya buv u rukah kozhnogo pejzazhista Raskin nagoloshuvav na pilnomu sposterezhenni prirodi j rozglyadav mistectvo moral i prirodnij svit duhovno yedinimi Dotrimuyuchis ciyeyi teoriyi kartina detalno vidobrazhaye pejzazh u vsih masshtabah vid himernogo listya ptahiv i metelikiv na perednomu plani do vseosyazhnogo zobrazhennya prirodnogo seredovisha yake doslidzhuvav Cherch Nayavnist hresta govorit pro mirne spivisnuvannya religiyi z landshaftom VistavkiKartina Serce And bula vpershe publichno vistavlena z 29 kvitnya po 23 travnya 1859 roku v Tenth Street Studio Building u Nyu Jorku Cherch i ranishe z velikim uspihom vistavlyav okremi kartini napriklad Niagaru 1857 Cya podiya zibrala bezprecedentnu kilkist vidviduvachiv dlya vistavki odniyeyi kartini v Spoluchenih Shtatah ponad 12 000 lyudej zaplatili vhidnij vnesok u rozmiri dvadcyati p yati centiv shob pobachiti kartinu Navit v ostannij den pokazu vidviduvachi godinami chekali v cherzi shob potrapiti do vistavkovoyi kimnati Nemaye zapisiv pro zovnishnij viglyad chi roztashuvannya ekspoziciyi v Tenth Street Studio Building Shiroko stverdzhuvali hocha jmovirno pomilkovo sho kimnata bula prikrashena palmovim listyam i sho dlya osvitlennya kartini vikoristovuvalisya gazovi lihtari zi sribnimi vidbivachami Bilsh pevnim ye te sho rama kartini shozha na vikno mala shirinu chotirnadcyat futiv i visotu majzhe trinadcyat sho she bilshe vrazhalo glyadachiv Jmovirno vona bula zroblena z korichnevogo kashtana sho ye vidriznyalo yiyi vid bilsh populyarnoyi pozolochenoyi rami Osnova konstrukciyi stoyala na pidlozi takim chinom gorizont pejzazhu buv na rivni ochej glyadacha Kartinu obramlyali shtori sho stvoryuvalo vidchuttya krayevidu z vikna Svitlovij lyuk spryamovanij na polotno posilyuvav vidchuttya togo sho kartina osvitlena zseredini yak i temni tkanini zadrapirovani na stini studiyi shob poglinati svitlo Vidviduvacham nadavali teatralni binokli shob voni mogli rozglyadati detali pejzazhu abo mozhlivo shob dobre rozglyanuti kartinu vzagali vrahovuyuchi skupchenist u vistavkovij kimnati Polotno Chercha spravlyalo silnij vpliv na glyadacha togochasnij svidok pisav Zhinki nepritomnili I choloviki i zhinki piddalisya poyednannyu zhahu ta zapamorochennya yake voni viznavali pidnesenim Bagato z nih piznishe opishut vidchuttya zanurennya abo poglinennya ciyeyu kartinoyu rozmiri yakoyi podannya ta predmet govoryat pro bozhestvennu silu prirodi Do vhidnoyi knizhki dodavalisya dvi broshuri pro kartinu Suputnik sercya And Teodora Vintropa ta Kartina Chercha Serce And prepodobnogo Luyi Legrana Noublya Podibno do putivnikiv bukleti mistili oglyad riznomanitnoyi topografiyi kartini Cherch hotiv shob Gumboldt jogo intelektualnij nastavnik pobachiv jogo shedevr Blizhche do kincya pershoyi vistavki 9 travnya 1859 roku vin napisav pro ce bazhannya amerikanskomu poetovi Bayardu Tejloru Gumboldt odnak pomer 6 travnya tomu zaplanovana vidpravka kartini do Yevropi ne vidbulasya Ce rozcharuvalo Chercha ale nezabarom vin zustriv svoyu majbutnyu druzhinu Izabel na vistavci v Nyu Jorku Piznishe v 1859 roci kartina bula vistavlena v Londoni 4 lipnya priblizno 14 serpnya de yiyi ochikuvala taka zh populyarnist Iz 10 zhovtnya po 5 grudnya vona znovu vistavlyalasya v Nyu Jorku U nastupni kilka rokiv pokazi vidbulisya v Bostoni Filadelfiyi Baltimori Cincinnati Chikago ta Sent Luyisi Vistavka 1864 roku na Metropolitan Sanitary Fair na Yunion skver u Nyu Jorku zadokumentovana krashe nizh originalna iz zberezhenimi fotografiyami ReprodukciyaAkvarelna kopiya stvorena dlya gravera 1859 1860 52 1 94 sm Nacionalna galereya mistectva Vilyam Forest Gravyura 1862 roku 34 4 h 63 2 sm Poki kartina bula v Londoni agent Chercha domovivsya pro te shob Charles Day amp Son vigotovila z neyi gravyuru sho dozvolilo b shiroko rozpovsyudzhuvati reprodukciyi ta otzhe zbilshiti pributok Des u cej period bula zroblena akvarelna kopiya Sercya And Nevidomo hto namalyuvav kopiyu ale Cherch shvidshe za vse ne hudozhnik buv zaproponovanij graver Richard Vudman abo odin iz jogo siniv Vvazhayetsya sho akvarel pohodit z Britaniyi ta bula vigotovlena dlya vikoristannya graverom Vilyamom Forestom z Edinburgu Akvarel zaraz znahoditsya v Nacionalnij galereyi mistectva Vashington okrug Kolumbiya Vpliv i spadokKartina otrimala shiroke viznannya Na yiyi chest buli napisani virshi a kompozitor Dzhordzh Vilyam Vorren prisvyativ yij tvir u 1863 roci Mark Tven opisav kartinu svoyemu bratovi Orionu Klemensu v listi 1860 roku Ya shojno povernuvsya z oglyadu najdivovizhnishoyi kartini yaku koli nebud bachilo ce misto Serce And Chercha Ya bachiv yiyi kilka raziv ale ce zavzhdi nova kartina absolyutno nova zdayetsya sho ne bachish vdruge nichogo sho bachiv upershe Mi vzyali teatralnij binokl i uvazhno oglyanuli yiyi krasu bo neozbroyenim okom nemozhlivo rozrizniti malenki pridorozhni kviti m yaki tini j plyami soncya napivprihovani puchki travi j strumeni vodi yaki formuyut deyaki z yiyi najcharivnishih detalej U nij nemaye niyakogo efektu perspektivi najviddalenishij najdribnishij ob yekt u nomu maye yaskravo virazhenu individualnist tak sho vi mozhete porahuvati same listya na derevah Nyu Jork Tajms pisav pro garmoniyu dizajnu kartini ta pro haos akordiv abo koloriv bagate j vporyadkovane tvorinnyam spovnenim znajomih ob yektiv ale absolyutno novih u svoyih kombinaciyah i znachenni haos akkordov i cvetov postepenno voznikaet v ocharovannom ume bogatoe i uporyadochennoe tvorenie polnoe znakomyh predmetov no sovershenno novoe po svoim sochetaniyam i svoemu znacheniyu Zreshtoyu Cherch prodav robotu Vilyamu Tildenu Blodzhettu za 10 000 dolariv na toj chas najvisha cina splachena za robotu suchasnogo amerikanskogo hudozhnika Krim togo Cherch zalishiv za soboyu pravo pereprodati kartinu yaksho vin otrimaye propoziciyu prinajmni 20 000 dolariv SShA Amerikanskij pejzazhist Albert Birshtadt perevishiv obidvi cini koli prodav Skelyasti gori pik Landera za 25 000 dolariv SShA v 1865 roci Blodzhett trimav kartinu do svoyeyi smerti v 1875 roci Yiyi pridbala Margaret Vuster Dous vdova torgovcya zernom Devida Dousa i pislya yiyi smerti v lyutomu 1909 roku zapovila Metropoliten muzeyu U 1993 roci muzej proviv vistavku de namagalasya vidtvoriti umovi vistavki 1859 roku Ostanni opisi pomishayut jogo v suchasnij tematichnij diskurs vklyuchayuchi naprugu mizh mistectvom i naukoyu ta amerikansku teritorialnu ekspansiyu Rozkol mizh gumanitarnimi naukami ta naukovim svitoglyadom pochavsya v 1859 roci Pro pohodzhennya vidiv Charlza Darvina bulo opublikovano piznishe togo zh roku sho j kartina Chercha PrimitkiCraven Wayne 2002 American Art History and Culture McGraw Hill Professional s 207 209 ISBN 978 0 07 141524 8 Gardner Albert Ten Eyck Oct 1945 Scientific Sources of the Full Length Landscape 1850 The Metropolitan Museum of Art Bulletin New Series The Metropolitan Museum of Art 4 2 59 65 doi 10 2307 3257164 JSTOR 3257164 Beezley William Curcio Nagy Linda Ann red 2003 Latin American popular culture an introduction vid 2 print Wilmington Del SR Books s 27 42 ISBN 978 0 8420 2711 3 Gardner Albert Ten Eyck Oct 1945 Scientific Sources of the Full Length Landscape 1850 The Metropolitan Museum of Art Bulletin New Series The Metropolitan Museum of Art 4 2 59 65 doi 10 2307 3257164 JSTOR 3257164 Buttner Nils 2006 Landscape Painting A History trans Russell Stockman New York Abbeville Press Publishers s 283 285 ISBN 978 0 7892 0902 3 Sachs pp 99 100 Poole Deborah Landscape and the Imperial Subject U S Images of the Andes 1859 1930 Close Encounters of Empire Writing the Cultural History of U S Latin American Relations Duke University Press 1998 ISBN 0 8223 2099 1 pp 107 138 Wagner Virginia L Ruskin John Summer Autumn 1988 John Ruskin and Artistical Geology in America 23 2 3 151 167 doi 10 1086 496374 S2CID 162340617 LiteraturaAvery Kevin J Winter 1986 The Heart of the Andes Exhibited Frederic E Church s Window on the Equatorial World American Art Journal Kennedy Galleries Inc 18 1 52 72 doi 10 2307 1594457 JSTOR 1594457 Avery Kevin J 1993 Church s Great Picture the Heart of the Andes New York Metropolitan Museum of Art ISBN 9780810964518 Sachs Aaron 2007 The Humboldt Current A European Explorer and His American Disciples Oxford University Press ISBN 0 19 921519 7PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Serce And Kartina na sajti Muzeyu mistectva Metropoliten