Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
49°06′58″ пн. ш. 8°40′02″ сх. д. / 49.116° пн. ш. 8.6672° сх. д.
| Швидкісна залізниця Мангайм — Штутгарт | |
 | |
| Країна |  Німеччина  |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Баден-Вюртемберг |
| Обмеження швидкості | 78 метр на секунду |
| Дата офіційного відкриття | 9 травня 1991 |
| Обслуговується маршрутом | IC 61[d] |
| Ширина колії | європейська колія |
| Довжина або відстань | 99 км |
 | |
| Тип електрифікації | d |
| Номер залізничної лінії | 770 |
 Швидкісна залізниця Мангайм — Штутгарт у Вікісховищі | |
Швидкісна залізниця Мангайм — Штутгарт (нім. Schnellfahrstrecke Mannheim–Stuttgart) — залізниця завдовжки 99 км у Німеччині, яка сполучає міста Мангайм і Штутгарт. Офіційне відкриття лінії відбулося 9 травня 1991 року, а сполучення «Intercity-Express» розпочалося 2 червня. Тоді ж була відкрита високошвидкісна залізниця Ганновер — Вюрцбург. На будівництво цієї залізниці було витрачено приблизно 4,5 мільярда німецьких марок, вона має 15 тунелів і понад 90 мостів.
Планування
Планування нової залізниця між Мангаймом і Штутгартом (двома найбільшими містами Баден-Вюртемберга) розпочалося в 1970 році. Залізничні колії, які вона замінила, повторювали рельєф місцевості та слідували річкам і долинам, що призводило до крутих ухилів і гострих кривих і, отже, непридатних для швидкісних поїздів. Федеральний транспортний план 1973 року містив наступні мінімальні вимоги до змішаного руху для розміщення важких, повільних вантажних поїздів і легких швидких пасажирських поїздів:
- максимальний ухил 1,25% (іноді 2,0%)
- криві з невеликим вильотом і мінімальним радіусом від 4800 до 7000 м
- максимальна швидкість на лінії від 250 до 300 км/год
- середні витрати на будівництво від 30 до 50 мільйонів німецьких марок за кілометр
- сполучення між двома залізничними вузлами.
Щоб виконати ці вимоги, необхідно було побудувати велику кількість споруд, таких як мости та тунелі.
Крім того, довелося шукати нову технологію: [de] по всій своїй довжині знаходиться нижче рівня ґрунтових вод і потребує нової технології водовідведення. [de] проходить через пористі товщі гірських порід, які протікають в результаті проливних дощів на схилах над ним. Ця геологічна особливість вимагала дорогих засобів захисту, які були використані вперше.
Перша заява про планування маршруту Мангайм — Штутгарт була опублікована в 1974 році. Федеральне міністерство транспорту видало дозвіл на будівництво в 1975 році, а будівництво розпочалося в 1976 році. Понад 6000 заперечень призвели до деяких змін маршруту під час будівництва. Будівництво деяких дільниць часом повністю припинялося. У семи місцях протести прилеглих мешканців призвели до будівництва тунелів мілкого закладення. Найдовшим тунелем такого типу був [de], який веде через ліс, оголошений водоохоронною зоною, поблизу Мангайм-Рейнау .
Маршрут має (порівняно низький) максимальний градієнт 12,5 на тисячу з кривими, які мають нормальний радіус 7000 м і мінімальний радіус 5100 м. Підйоми обмежені максимум 80 мм. Проектна швидкість для поїздів ICE становить 300 км/год, місцями обмежена до 250 км/год. Для запланованих операцій спільного використання траси пасажирськими і вантажними поїздами, а також для операцій з технічного обслуговування були передбачені роз'їзди кожні п’ять-сім кілометрів.
Будівництво
Першу дистанцію завершено 31 травня 1987 року між вузлом Рейнської залізниці в Мангеймі та Грабен-Нойдорфом . Остання секція — друга галерея Фройденштайнського тунелю, яка завершена за кілька місяців до відкриття всієї лінії. Комерційна експлуатація почалася в 1991 році.
Перед початком пасажирських перевезень було здійснено дві тисячі випробувальних рейсів для ознайомлення водіїв з технічними характеристиками водіння на високошвидкісних трасах, такими як сигналізація в кабіні та запобігання застосуванню екстреного гальмування.
Операції
Залізниця Мангайм — Штутгарт відкрита для комерційних операцій 9 травня 1991 року, а перший рейс ICE на цьому маршруті відбувся 2 червня. Максимальна швидкість спочатку становила 250 км/год з 280 км/год, дозволених для подолання затримок. Максимальна швидкість наразі становить 250 км/год незалежно чи є затримки чи ні. Відкриття лінії скоротило час у дорозі від Мангайма до Штутгарта з 90 до 44 хвилин в 1991 році. До 2007 року час у дорозі було скорочено ще до 35–38 хвилин.
З моменту відкриття на цьому маршруті працюють лінії ICE:
- Лінія 11: Берлін-Східний, Берлін-Головний, , , , , Франкфурт-на-Майні, Мангайм, Штутгарт, Ульм, Аугсбург і Мюнхен (відправлення кожні дві години в обидва кінці)
- Лінія 22: Гамбург, , , Кассель-Вільгельмсгее, Фульда, Франкфурт, Мангайм, Штутгарт (відправлення кожні дві години в обидва кінці)
- Лінія 42: Амстердам/Дортмунд, , Дюссельдорф, Кельн, Франкфуртський аеропорт – Мангайм, Штутгарт, Ульм, Аугсбург і Мюнхен (відправлення кожні дві години в обидва кінці)
Потяги, що курсують між Гайдельбергом і Карлсруе (включно з TGV), також використовують північну частину цього маршруту.
Хоча роз'їзди збудовані кожні 5-7 км, щоб дозволити вантажним поїздам курсувати на тій самій лінії та в той самий час, що й пасажирські поїзди, їх трафік перенесено на ніч, коли пасажирські поїзди не курсують.
Примітки
- Eisenbahn-Journal Extra 1/2007, Die DB in den 80ern, S. 28; (нім.)
- Meldung Rohbauarbeiten am Freudensteintunnel beendet. In: Die Bundesbahn, Ausgabe 8 1990, S. 823 (нім.)
- Konrad-H. Naue, Bringfried Belter: Endspurt für die Neubaustrecken Hannover–Würzburg und Mannheim-Stuttgart. In: Die Bundesbahn, Jahrgang 1990, Heft 10, S. 937–940 (нім.)
Література
- Joachim Seyferth: Die Neubaustrecken der Deutschen Bundesbahn. Wiesbaden 1983 (нім.)
- Ernst Rudolph: Eisenbahn auf neuen Wegen: Hannover–Würzburg, Mannheim–Stuttgart. Darmstadt 1989, (нім.)
- Berndt von Mitzlaff, Ralf Roman Rossberg: Jahrbuch des Eisenbahnwesens 42: Hochgeschwindigkeitsverkehr. Darmstadt 1991, (нім.)
- Bundesbahndirektion Karlsruhe: Streckenkarte Neubaustrecke Mannheim–Stuttgart 1:100.000. Karlsruhe 1990 (нім.)
- Neue Bahnhöfe an der Neubaustrecke Stuttgart-Mannheim in db. 11/1988. Stuttgart 1988 (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
49 06 58 pn sh 8 40 02 sh d 49 116 pn sh 8 6672 sh d 49 116 8 6672Shvidkisna zaliznicya Mangajm Shtutgart Krayina Nimechchina Administrativna odinicyaBaden Vyurtemberg Obmezhennya shvidkosti78 metr na sekundu Data oficijnogo vidkrittya9 travnya 1991 Obslugovuyetsya marshrutomIC 61 d Shirina koliyiyevropejska koliya Dovzhina abo vidstan99 km Tip elektrifikaciyi15 kV zminnogo strumu elektrifikaciyad Nomer zaliznichnoyi liniyi770 Shvidkisna zaliznicya Mangajm Shtutgart u Vikishovishi Shvidkisna zaliznicya Mangajm Shtutgart nim Schnellfahrstrecke Mannheim Stuttgart zaliznicya zavdovzhki 99 km u Nimechchini yaka spoluchaye mista Mangajm i Shtutgart Oficijne vidkrittya liniyi vidbulosya 9 travnya 1991 roku a spoluchennya Intercity Express rozpochalosya 2 chervnya Todi zh bula vidkrita visokoshvidkisna zaliznicya Gannover Vyurcburg Na budivnictvo ciyeyi zaliznici bulo vitracheno priblizno 4 5 milyarda nimeckih marok vona maye 15 tuneliv i ponad 90 mostiv Zmist 1 Planuvannya 2 Budivnictvo 3 Operaciyi 4 Primitki 5 LiteraturaPlanuvannyared Planuvannya novoyi zaliznicya mizh Mangajmom i Shtutgartom dvoma najbilshimi mistami Baden Vyurtemberga rozpochalosya v 1970 roci Zaliznichni koliyi yaki vona zaminila povtoryuvali relyef miscevosti ta sliduvali richkam i dolinam sho prizvodilo do krutih uhiliv i gostrih krivih i otzhe nepridatnih dlya shvidkisnih poyizdiv Federalnij transportnij plan 1973 roku mistiv nastupni minimalni vimogi do zmishanogo ruhu dlya rozmishennya vazhkih povilnih vantazhnih poyizdiv i legkih shvidkih pasazhirskih poyizdiv maksimalnij uhil 1 25 inodi 2 0 krivi z nevelikim vilotom i minimalnim radiusom vid 4800 do 7000 m maksimalna shvidkist na liniyi vid 250 do 300 km god seredni vitrati na budivnictvo vid 30 do 50 miljoniv nimeckih marok za kilometr spoluchennya mizh dvoma zaliznichnimi vuzlami nbsp Shema marshrutu Shob vikonati ci vimogi neobhidno bulo pobuduvati veliku kilkist sporud takih yak mosti ta tuneli Krim togo dovelosya shukati novu tehnologiyu tunel Forst de po vsij svoyij dovzhini znahoditsya nizhche rivnya gruntovih vod i potrebuye novoyi tehnologiyi vodovidvedennya Frojdenshtajnskij tunel de prohodit cherez poristi tovshi girskih porid yaki protikayut v rezultati prolivnih doshiv na shilah nad nim Cya geologichna osoblivist vimagala dorogih zasobiv zahistu yaki buli vikoristani vpershe Persha zayava pro planuvannya marshrutu Mangajm Shtutgart bula opublikovana v 1974 roci Federalne ministerstvo transportu vidalo dozvil na budivnictvo v 1975 roci a budivnictvo rozpochalosya v 1976 roci Ponad 6000 zaperechen prizveli do deyakih zmin marshrutu pid chas budivnictva Budivnictvo deyakih dilnic chasom povnistyu pripinyalosya U semi miscyah protesti prileglih meshkanciv prizveli do budivnictva tuneliv milkogo zakladennya Najdovshim tunelem takogo tipu buv Pfingstberzkij tunel de yakij vede cherez lis ogoloshenij vodoohoronnoyu zonoyu poblizu Mangajm Rejnau Marshrut maye porivnyano nizkij maksimalnij gradiyent 12 5 na tisyachu z krivimi yaki mayut normalnij radius 7000 m i minimalnij radius 5100 m Pidjomi obmezheni maksimum 80 mm Proektna shvidkist dlya poyizdiv ICE stanovit 300 km god miscyami obmezhena do 250 km god Dlya zaplanovanih operacij spilnogo vikoristannya trasi pasazhirskimi i vantazhnimi poyizdami a takozh dlya operacij z tehnichnogo obslugovuvannya buli peredbacheni roz yizdi kozhni p yat sim kilometriv Budivnictvored Pershu distanciyu zaversheno 31 travnya 1987 roku mizh vuzlom Rejnskoyi zaliznici v Mangejmi ta Graben Nojdorfom 1 Ostannya sekciya druga galereya Frojdenshtajnskogo tunelyu yaka zavershena za kilka misyaciv do vidkrittya vsiyeyi liniyi 2 Komercijna ekspluataciya pochalasya v 1991 roci Pered pochatkom pasazhirskih perevezen bulo zdijsneno dvi tisyachi viprobuvalnih rejsiv dlya oznajomlennya vodiyiv z tehnichnimi harakteristikami vodinnya na visokoshvidkisnih trasah takimi yak signalizaciya v kabini ta zapobigannya zastosuvannyu ekstrenogo galmuvannya 3 Operaciyired Zaliznicya Mangajm Shtutgart vidkrita dlya komercijnih operacij 9 travnya 1991 roku a pershij rejs ICE na comu marshruti vidbuvsya 2 chervnya Maksimalna shvidkist spochatku stanovila 250 km god z 280 km god dozvolenih dlya podolannya zatrimok 3 Maksimalna shvidkist narazi stanovit 250 km god nezalezhno chi ye zatrimki chi ni Vidkrittya liniyi skorotilo chas u dorozi vid Mangajma do Shtutgarta z 90 do 44 hvilin v 1991 roci Do 2007 roku chas u dorozi bulo skorocheno she do 35 38 hvilin Z momentu vidkrittya na comu marshruti pracyuyut liniyi ICE Liniya 11 Berlin Shidnij Berlin Golovnij Berlin Shpandau Braunshvajg Kassel Vilgelmsgee Fulda Frankfurt na Majni Mangajm Shtutgart Ulm Augsburg i Myunhen vidpravlennya kozhni dvi godini v obidva kinci Liniya 22 Gamburg Gannover Gettingen Kassel Vilgelmsgee Fulda Frankfurt Mangajm Shtutgart vidpravlennya kozhni dvi godini v obidva kinci Liniya 42 Amsterdam Dortmund Dujsburg Dyusseldorf Keln Frankfurtskij aeroport Mangajm Shtutgart Ulm Augsburg i Myunhen vidpravlennya kozhni dvi godini v obidva kinci Potyagi sho kursuyut mizh Gajdelbergom i Karlsrue vklyuchno z TGV takozh vikoristovuyut pivnichnu chastinu cogo marshrutu Hocha roz yizdi zbudovani kozhni 5 7 km shob dozvoliti vantazhnim poyizdam kursuvati na tij samij liniyi ta v toj samij chas sho j pasazhirski poyizdi yih trafik pereneseno na nich koli pasazhirski poyizdi ne kursuyut Primitkired Eisenbahn Journal Extra 1 2007 Die DB in den 80ern S 28 ISBN 978 3 89610 172 3 nim Meldung Rohbauarbeiten am Freudensteintunnel beendet In Die Bundesbahn Ausgabe 8 1990 S 823 nim a b Konrad H Naue Bringfried Belter Endspurt fur die Neubaustrecken Hannover Wurzburg und Mannheim Stuttgart In Die Bundesbahn Jahrgang 1990 Heft 10 S 937 940 nim Literaturared Joachim Seyferth Die Neubaustrecken der Deutschen Bundesbahn Wiesbaden 1983 nim Ernst Rudolph Eisenbahn auf neuen Wegen Hannover Wurzburg Mannheim Stuttgart Darmstadt 1989 ISBN 3 7771 0216 4 nim Berndt von Mitzlaff Ralf Roman Rossberg Jahrbuch des Eisenbahnwesens 42 Hochgeschwindigkeitsverkehr Darmstadt 1991 ISBN 3 7771 0234 2 nim Bundesbahndirektion Karlsruhe Streckenkarte Neubaustrecke Mannheim Stuttgart 1 100 000 Karlsruhe 1990 nim Neue Bahnhofe an der Neubaustrecke Stuttgart Mannheim in db 11 1988 Stuttgart 1988 nim Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shvidkisna zaliznicya Mangajm Shtutgart amp oldid 44351554