Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шахти Федорівки - нині (2017 рік) закриті кустарні вуглевидобувні підприємства, що функціонували з початку до середини ХХ століття в районі сучасного села Федорівка Покровського району Донецької області. Вуглевидобуток було налагоджено по балці Липова, а також по сусідніх ярах та буєраках.
Перші відомості про наявність вугілля у Липовому буєраці датовані 1795 роком, задокументував це гірничий інженер І.Бригонцов. Виходи малопотужних пластів вугілля на денну поверхню по Липовій балці у Федорівці можна знайти в занедбаному кар'єрі будівельного каміння на схід від села.
В Федорівці працювали «столипінські шахти», - тобто, відкриті в роки прем'єрства в Російській імперії П.А.Столипіна. Місцеві жителі називають їх «генеральськими», оскільки господарем був генерал-майор В.С.Токайшвілі. Останній з дружиною Анною-Ніною орендував землі в маєтку Григоріївка між однойменним селом (нинішнє Разіне) і Липовій балкою (де зараз знаходиться Федорівка). Примітно, що сама Федорівка до генеральського руднику не має ніякого відношення. Північніше Федорівки також видобували вугілля – між Суворовим і Бойківкою на початку ХХ століття працювали кустарні шахти Арона і Штагера.
Орієнтовно в 1906 році почалися роботи по закладці «генеральського» рудника, а в 1909 році Григоріївський рудник генерал-майора В.С.Токайшвілі вже дав перше вугілля. Генеральська шахта, яка перебувала в 16 верстах від станції Гришине (Покровськ), була першою з виниклих тут копалень, можливо – найбільшою. До 1918 року тут працювали шахти інших дрібних власників, список тільки відомих прізвищ перевищує 10 найменувань.
Максимальна продуктивність становила 6,5 тис. т, з них до 1,5 тис. т доставляли гужом на станцію Гришине, решта розпродавали на місці. Хоча за сприятливих умов, тут і на навколишніх селянських копальнях могли видобувати до 100 тис. т вугілля на рік. Протягом першого півріччя 1910 року на руднику було видобуто 120 тис. пудів вугілля, за календарний рік – 163 тис. пудів. У зв'язку з відсутністю під'їзних шляхів, вуглевидобуток на копальні коливалася. У 1911 році рудник видав всього лише 96 тис. пудів вугілля, в першому півріччі 1912 року – 200 тис. пудів, а за аналогічний період 1913 року - лише 130 тис. пудів (причому, за рік видобуток склав 150 тис. пудів). Видобувна здатність рудника в 1911 році оцінювалася в 2 млн пудів (передбачалося відкрити 3 шахти з сумарною продуктивністю до 2 млн пудів), в 1912-1913 роках – лише в 1 млн пудів.
У зв'язку із нестабільним вуглевидобутком в районі Григоріївки, власник рудника до 1918 року неодноразово змінювався. З 1914 року рудник належав Алексєєвському гірничопромисловому товаритву (на прізвище господаря – В.І.Алексєєва), з 1915 року – власне, В.І.Алексєєву, з 1917 року – акціонерному товариству «Григоріївка-Гришине». Сам генерал В.С.Токайшвілі входив в число акціонерів і володів контрольним (без 1 акції) пакетом акцій. У 1914 році на 1 діючій шахті даного рудника (22 працівника) було видобуто 30 тис. пудів вугілля при видобувній здатності 0,7 млн пудів. У 1915 році тут видобули 250 тис. пудів вугілля при видобувній здатності в 2 млн пудів на рік. Причому, в 1915 році тут планували добути в 1916 році 840 тис. пудів вугілля. У 1916 році видобувну здатність рудника встановили в 2 млн пудів на рік, при цьому вже в звітному році сподівалися видобути 1,5 млн пудів вугілля. Статистика видобутку вугілля на копальні в 1916-1918 роках відсутня, але швидше за все реальний вуглевидобуток був набагато нижче планового. Керуючими на руднику були С.Н.Богарніков, потім – Л.О.Рабінович.
Не пізніше 1913 року поряд з рудником були закладені дрібні шахти селян, підприємців тощо. У 1915-1918 роках тут працювали шахти Вєркєна, Давидова, Ізуса, Шінявського, Шульмана, Євтухова, Шпунтовича, Мовергозе, Камінських, Рибкіна, Пеняєва, Ісакіївські копальні Астермана. Практично всі вони увійшли до складу рудника акціонерного товариства кам'яновугільних копалень «Григоріївка-Гришине». Одним з невирішених питань залишався транспортний – аж до 50-х років минулого століття вугілля возили гужом.
На руднику добували вугілля марки Т, не затребуване широко на ринку. До весни 1918 року найбільші шахти (Токайшвілі, Алексєєва та ін.) відпрацювали запаси родовища на верхніх горизонтах, і була потрібна реконструкція рудника. Крім того, для залучення робочої сили, було потрібно капітальне будівництво житла. Обговорювалася можливість будівництва 2 нових шахт глибиною 53 м кожна з механізованою (нескінченною) відкаткою вантажів по ухилах і бремсбергах (бремсберги нових шахт передбачалося збити з ухилами старих). Передбачалося будівництво 2 казарм, 2 будинків, контори та матеріального складу.
Рудник, станом на весну 1918 року складався з: шахт Давидова, Шульмана, № 1-2 тощо; 350 тис. пудів вугілля, що скупчилося на промплощадці; застарілого будинку Мовергозе для службовців (робочі проживали в сусідніх селах і хуторах); контори, лавки, амбулаторії та невеликого складу в будівлі Шінявського.
У 1911 році Рада З'їзду гірничопромисловців півдня Росії підтримала перше клопотання про будівництво залізничної гілки до копальні – тупикової Григоріївської під'їзної колії від станції Гришине протяжністю 15 верст для обслуговування шахт Новоекономічного і Григоріївки однією гілкою. Але в 1912 році Донецько-Грушівське товариство кам'яновугільних й антрацитових копалень заклало на землях Новоекономічного свій рудник, а до 1913 року підвело до нього рудникову вузькоколійку. Примикати Григоріївському руднику під'їзними шляхами до приватної залізниці не було сенсу.
В 1913 році через Раду З'їзду пройшло клопотання про будівництво тупикової гілки на Григоріївку від роз'їзду Сухецький (район передвхідного світлофора станції Родинська з боку Мерцалового) до межі маєтку. До кінцевої станції гілки повинні були примикати ґрунтові й рейкові під'їзні шляхи шахт Григоріївського рудника і дрібних орендарів. Гілкою передбачалася вивіз вугілля та хліба. Міністерство шляхів сполучення в 1913-1914 роках не включило гілку на Григоріївку в проект залізниці Рутченкове – Гришине – Добропілля, і погоджувалося побудувати гілку тільки при поверненні коштів на будівництво, що не влаштовувало генерал-майора В.С.Токайшвілі.
В 1916 році проект залізничної лінії Гришине – Краматорська – Дружківка, складений незадовго до цього в правлінні акціонерного товариства Токамацької залізниці, був скорегований управлінням Катерининської залізниці. Нова траса залізниці передбачала примикання до існуючих залізниць в районі Гришине по роз'їзді Сухецький, а також трасування через Казенноторське (Шахове). Що стосується Григоріївського рудника, в декількох верстах на північний захід від останнього передбачалося спорудження станції Паровична, яка обслуговувала б шахти, розташовані на лівому схилі Липової балки. Питання про обслуговування шахт на правому схилі Липової балки, а також з боку Григорівки, залишався відкритим.
В 1918 році, з урахуванням відкриття в майбутньому станції Паровична, був затверджений план будівництва рудникової вузькоколійки з кінною тягою від шахт Григоріївського рудника, розташованих на правому схилі Липової балки, до роз'їзду Сухецький, який влітку 1918 року передбачалося відкрити для прийому вугілля. Гроші на будівництво передбачалося виручити від реалізації незатребуваного вугілля, що накопичився на промплощадці рудника. Звісно, до осені 1918 року питання будівництва рудникової вузькоколійки і нової залізниці вирішене не було. Зміна ладу зробила безглуздим будівництво як нової залізниці, так і вузькоколійки.
У 1920 році, в зв'язку зі зміною суспільно-політичного ладу, націоналізований Григор'єво-Гришинський рудник виявився у веденні Північного (Гришинського) куща Донвугілля, а потім був переданий на баланс радгоспу «Гірник-2» (з 1963 року - «Добропільський»). Станом на 1923 рік, працювали шахти на правому березі балки Липова. Рештки відвалу породи однієї з них збереглися досі (2017 рік). На лівому березі шахти були закриті на початку 20-х років. Останні відомості про роботу шахт в районі Федорівки датовані 50-ми роками.
Примітки
- Луковенко С.П. (2008). Они были первыми. Очерки из истории Гришинского каменноугольного района 1795-1917 г.г. Красноармейск.
- Гапеев А.А. (1927). Геологический очерк Западной окраины Донецкого бассейна. Л.
- Отчёт начальника горного управления Южной России за 1915 год. Екатеринослав. 1916.
- Открытие нового рудника / Местные известия // Горно-заводской листок, № 119. 1908.
- Список фабрик и заводов России. 1910 г. / По официальным данным фабричного, податного и горного надзора. М.-СПб.-Варшава. 1910.
- Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1910 год. Екатеринослав. 1911.
- Приложение VII к докладу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1911 год // Труды XXXV Съезда горнопромышленников юга России (23-го ноября – 9-го декабря 1910 года). – Т. I. Ч. I. Х. 1911.
- Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1911 год. Екатеринослав. 1912.
- Приложение II к докладу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1912 год // Труды XXXVI Съезда горнопромышленников юга России (20 ноября – 4 декабря 1911 года). – Т. I. Х. 1912.
- Приложение III к докладу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1913 год / По заключению комиссии: каменноугольной, под председательством Н.С.Авдакова, и антрацитовой – А.Е.Ландсберга // Труды XXXVII Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 1913.
- Проект Караковской железнодорожной ветви общего пользования от ст. Гришино Екатерининской железной дороги к каменноугольным копям Донецко-Грушевского акционерного общества. СПб. 1913.
- Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1913 год. Екатеринослав. 1913.
- К докладу по IIa вопросу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1914 год / По заключению каменноугольной комиссии, под председательством Н.С.Авдакова, и антрацитовой – А.Е.Ландсберга. – Х., 1913 // Труды XXXVIII Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 1914.
- К докладу по IIa вопросу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1916 год. – По заключению каменноугольной комиссии под председательством Н.Ф.Дитмара и антрацитовой – М.П.Тер-Давыдова // Труды XL Съезда горнопромышленников юга России (21-29 ноября 1915 года). – Т. I. Х. 1916.
- К докладу по вопросу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1917 год // Труды XLI Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 1917.
- Правление акционерного общества каменноугольных копей «Григорьевка-Гришино» // Государственный архив Донецкой области, фонд № 184, опись № 1, дело № 1.
- О подъездных путях общего пользования / Доклад Совета Съезда по железнодорожному вопросу // Труды XXXVI Съезда горнопромышленников юга России (20-го ноября – 4-го декабря 1911 года). – Т. I. Х. 1912.
- Пути сообщения / О постройке железнодорожной линии Рутченково – Гришино и Северных ветвей от ст. Гришино // Горно-заводское дело, № 11. 1914.
- Хроника Совета Съезда горнопромышленников юга России // Горно-заводское дело, № 41. 1914.
- Сооружение линии Рутченково – Гришино – Доброполье // Горно-заводское дело, № 44. 1914.
- Коммерческая записка о проектируемой линии Цареконстантиновка – Гришино – Краматорская. Пг. 1916.
- Доклад Совета Съезда по железнодорожным вопросам // Труды XLI Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 1917.
- Полярный Ф.И. и др. (1923). Вся Украина и Крым. Х.
- Промышленная Россия: 1923-1924 г.: Справочная книга // Издание газеты «Экономическая жизнь». – В. 3-х частях / II часть. М.-Л. 1924.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Shahti Fedorivki nini 2017 rik zakriti kustarni vuglevidobuvni pidpriyemstva sho funkcionuvali z pochatku do seredini HH stolittya v rajoni suchasnogo sela Fedorivka Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti Vuglevidobutok bulo nalagodzheno po balci Lipova a takozh po susidnih yarah ta buyerakah Zanedbanij kar yer budivelnogo kaminnya u Lipovij balci poblizu Fedorivki Vihid plastu vugillya u viglyadi sazhi na poverhnyu v zanedbanomu kar yeri poblizu Fedorivki Pershi vidomosti pro nayavnist vugillya u Lipovomu buyeraci datovani 1795 rokom zadokumentuvav ce girnichij inzhener I Brigoncov Vihodi malopotuzhnih plastiv vugillya na dennu poverhnyu po Lipovij balci u Fedorivci mozhna znajti v zanedbanomu kar yeri budivelnogo kaminnya na shid vid sela 1 V Fedorivci pracyuvali stolipinski shahti tobto vidkriti v roki prem yerstva v Rosijskij imperiyi P A Stolipina Miscevi zhiteli nazivayut yih generalskimi oskilki gospodarem buv general major V S Tokajshvili Ostannij z druzhinoyu Annoyu Ninoyu orenduvav zemli v mayetku Grigoriyivka mizh odnojmennim selom ninishnye Razine i Lipovij balkoyu de zaraz znahoditsya Fedorivka Primitno sho sama Fedorivka do generalskogo rudniku ne maye niyakogo vidnoshennya Pivnichnishe Fedorivki takozh vidobuvali vugillya mizh Suvorovim i Bojkivkoyu na pochatku HH stolittya pracyuvali kustarni shahti Arona i Shtagera 2 3 Oriyentovno v 1906 roci pochalisya roboti po zakladci generalskogo rudnika a v 1909 roci Grigoriyivskij rudnik general majora V S Tokajshvili vzhe dav pershe vugillya Generalska shahta yaka perebuvala v 16 verstah vid stanciyi Grishine Pokrovsk bula pershoyu z viniklih tut kopalen mozhlivo najbilshoyu Do 1918 roku tut pracyuvali shahti inshih dribnih vlasnikiv spisok tilki vidomih prizvish perevishuye 10 najmenuvan 4 Maksimalna produktivnist stanovila 6 5 tis t z nih do 1 5 tis t dostavlyali guzhom na stanciyu Grishine reshta rozprodavali na misci Hocha za spriyatlivih umov tut i na navkolishnih selyanskih kopalnyah mogli vidobuvati do 100 tis t vugillya na rik Protyagom pershogo pivrichchya 1910 roku na rudniku bulo vidobuto 120 tis pudiv vugillya za kalendarnij rik 163 tis pudiv U zv yazku z vidsutnistyu pid yiznih shlyahiv vuglevidobutok na kopalni kolivalasya U 1911 roci rudnik vidav vsogo lishe 96 tis pudiv vugillya v pershomu pivrichchi 1912 roku 200 tis pudiv a za analogichnij period 1913 roku lishe 130 tis pudiv prichomu za rik vidobutok sklav 150 tis pudiv Vidobuvna zdatnist rudnika v 1911 roci ocinyuvalasya v 2 mln pudiv peredbachalosya vidkriti 3 shahti z sumarnoyu produktivnistyu do 2 mln pudiv v 1912 1913 rokah lishe v 1 mln pudiv 5 6 7 8 9 10 11 12 13 U zv yazku iz nestabilnim vuglevidobutkom v rajoni Grigoriyivki vlasnik rudnika do 1918 roku neodnorazovo zminyuvavsya Z 1914 roku rudnik nalezhav Aleksyeyevskomu girnichopromislovomu tovaritvu na prizvishe gospodarya V I Aleksyeyeva z 1915 roku vlasne V I Aleksyeyevu z 1917 roku akcionernomu tovaristvu Grigoriyivka Grishine Sam general V S Tokajshvili vhodiv v chislo akcioneriv i volodiv kontrolnim bez 1 akciyi paketom akcij U 1914 roci na 1 diyuchij shahti danogo rudnika 22 pracivnika bulo vidobuto 30 tis pudiv vugillya pri vidobuvnij zdatnosti 0 7 mln pudiv U 1915 roci tut vidobuli 250 tis pudiv vugillya pri vidobuvnij zdatnosti v 2 mln pudiv na rik Prichomu v 1915 roci tut planuvali dobuti v 1916 roci 840 tis pudiv vugillya U 1916 roci vidobuvnu zdatnist rudnika vstanovili v 2 mln pudiv na rik pri comu vzhe v zvitnomu roci spodivalisya vidobuti 1 5 mln pudiv vugillya Statistika vidobutku vugillya na kopalni v 1916 1918 rokah vidsutnya ale shvidshe za vse realnij vuglevidobutok buv nabagato nizhche planovogo Keruyuchimi na rudniku buli S N Bogarnikov potim L O Rabinovich 3 5 14 15 16 Ne piznishe 1913 roku poryad z rudnikom buli zakladeni dribni shahti selyan pidpriyemciv tosho U 1915 1918 rokah tut pracyuvali shahti Vyerkyena Davidova Izusa Shinyavskogo Shulmana Yevtuhova Shpuntovicha Movergoze Kaminskih Ribkina Penyayeva Isakiyivski kopalni Astermana Praktichno vsi voni uvijshli do skladu rudnika akcionernogo tovaristva kam yanovugilnih kopalen Grigoriyivka Grishine Odnim z nevirishenih pitan zalishavsya transportnij azh do 50 h rokiv minulogo stolittya vugillya vozili guzhom 1 3 16 Na rudniku dobuvali vugillya marki T ne zatrebuvane shiroko na rinku Do vesni 1918 roku najbilshi shahti Tokajshvili Aleksyeyeva ta in vidpracyuvali zapasi rodovisha na verhnih gorizontah i bula potribna rekonstrukciya rudnika Krim togo dlya zaluchennya robochoyi sili bulo potribno kapitalne budivnictvo zhitla Obgovoryuvalasya mozhlivist budivnictva 2 novih shaht glibinoyu 53 m kozhna z mehanizovanoyu neskinchennoyu vidkatkoyu vantazhiv po uhilah i bremsbergah bremsbergi novih shaht peredbachalosya zbiti z uhilami starih Peredbachalosya budivnictvo 2 kazarm 2 budinkiv kontori ta materialnogo skladu 16 Rudnik stanom na vesnu 1918 roku skladavsya z shaht Davidova Shulmana 1 2 tosho 350 tis pudiv vugillya sho skupchilosya na promploshadci zastarilogo budinku Movergoze dlya sluzhbovciv robochi prozhivali v susidnih selah i hutorah kontori lavki ambulatoriyi ta nevelikogo skladu v budivli Shinyavskogo 16 U 1911 roci Rada Z yizdu girnichopromislovciv pivdnya Rosiyi pidtrimala pershe klopotannya pro budivnictvo zaliznichnoyi gilki do kopalni tupikovoyi Grigoriyivskoyi pid yiznoyi koliyi vid stanciyi Grishine protyazhnistyu 15 verst dlya obslugovuvannya shaht Novoekonomichnogo i Grigoriyivki odniyeyu gilkoyu Ale v 1912 roci Donecko Grushivske tovaristvo kam yanovugilnih j antracitovih kopalen zaklalo na zemlyah Novoekonomichnogo svij rudnik a do 1913 roku pidvelo do nogo rudnikovu vuzkokolijku Primikati Grigoriyivskomu rudniku pid yiznimi shlyahami do privatnoyi zaliznici ne bulo sensu 11 17 V 1913 roci cherez Radu Z yizdu projshlo klopotannya pro budivnictvo tupikovoyi gilki na Grigoriyivku vid roz yizdu Suheckij rajon peredvhidnogo svitlofora stanciyi Rodinska z boku Mercalovogo do mezhi mayetku Do kincevoyi stanciyi gilki povinni buli primikati gruntovi j rejkovi pid yizni shlyahi shaht Grigoriyivskogo rudnika i dribnih orendariv Gilkoyu peredbachalasya viviz vugillya ta hliba Ministerstvo shlyahiv spoluchennya v 1913 1914 rokah ne vklyuchilo gilku na Grigoriyivku v proekt zaliznici Rutchenkove Grishine Dobropillya i pogodzhuvalosya pobuduvati gilku tilki pri povernenni koshtiv na budivnictvo sho ne vlashtovuvalo general majora V S Tokajshvili 18 19 20 V 1916 roci proekt zaliznichnoyi liniyi Grishine Kramatorska Druzhkivka skladenij nezadovgo do cogo v pravlinni akcionernogo tovaristva Tokamackoyi zaliznici buv skoregovanij upravlinnyam Katerininskoyi zaliznici Nova trasa zaliznici peredbachala primikannya do isnuyuchih zaliznic v rajoni Grishine po roz yizdi Suheckij a takozh trasuvannya cherez Kazennotorske Shahove Sho stosuyetsya Grigoriyivskogo rudnika v dekilkoh verstah na pivnichnij zahid vid ostannogo peredbachalosya sporudzhennya stanciyi Parovichna yaka obslugovuvala b shahti roztashovani na livomu shili Lipovoyi balki Pitannya pro obslugovuvannya shaht na pravomu shili Lipovoyi balki a takozh z boku Grigorivki zalishavsya vidkritim 16 21 22 Fragment planu girnichih robit na shahti 1 2 rudnika tovaristva Grigoriyivka Grishine 1918 rik V 1918 roci z urahuvannyam vidkrittya v majbutnomu stanciyi Parovichna buv zatverdzhenij plan budivnictva rudnikovoyi vuzkokolijki z kinnoyu tyagoyu vid shaht Grigoriyivskogo rudnika roztashovanih na pravomu shili Lipovoyi balki do roz yizdu Suheckij yakij vlitku 1918 roku peredbachalosya vidkriti dlya prijomu vugillya Groshi na budivnictvo peredbachalosya viruchiti vid realizaciyi nezatrebuvanogo vugillya sho nakopichivsya na promploshadci rudnika Zvisno do oseni 1918 roku pitannya budivnictva rudnikovoyi vuzkokolijki i novoyi zaliznici virishene ne bulo Zmina ladu zrobila bezgluzdim budivnictvo yak novoyi zaliznici tak i vuzkokolijki 16 Reshtki vidvalu porodi Generalskoyi shahti u Fedorivci U 1920 roci v zv yazku zi zminoyu suspilno politichnogo ladu nacionalizovanij Grigor yevo Grishinskij rudnik viyavivsya u vedenni Pivnichnogo Grishinskogo kusha Donvugillya a potim buv peredanij na balans radgospu Girnik 2 z 1963 roku Dobropilskij Stanom na 1923 rik pracyuvali shahti na pravomu berezi balki Lipova Reshtki vidvalu porodi odniyeyi z nih zbereglisya dosi 2017 rik Na livomu berezi shahti buli zakriti na pochatku 20 h rokiv Ostanni vidomosti pro robotu shaht v rajoni Fedorivki datovani 50 mi rokami 1 23 24 Primitkired a b v Lukovenko S P 2008 Oni byli pervymi Ocherki iz istorii Grishinskogo kamennougolnogo rajona 1795 1917 g g Krasnoarmejsk Gapeev A A 1927 Geologicheskij ocherk Zapadnoj okrainy Doneckogo bassejna L a b v Otchyot nachalnika gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1915 god Ekaterinoslav 1916 Otkrytie novogo rudnika Mestnye izvestiya Gorno zavodskoj listok 119 1908 a b Spisok fabrik i zavodov Rossii 1910 g Po oficialnym dannym fabrichnogo podatnogo i gornogo nadzora M SPb Varshava 1910 Otchyot nachalnika Gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1910 god Ekaterinoslav 1911 Prilozhenie VII k dokladu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1911 god Trudy XXXV Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 23 go noyabrya 9 go dekabrya 1910 goda T I Ch I H 1911 Otchyot nachalnika Gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1911 god Ekaterinoslav 1912 Prilozhenie II k dokladu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1912 god Trudy XXXVI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 20 noyabrya 4 dekabrya 1911 goda T I H 1912 Prilozhenie III k dokladu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1913 god Po zaklyucheniyu komissii kamennougolnoj pod predsedatelstvom N S Avdakova i antracitovoj A E Landsberga Trudy XXXVII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H 1913 a b Proekt Karakovskoj zheleznodorozhnoj vetvi obshego polzovaniya ot st Grishino Ekaterininskoj zheleznoj dorogi k kamennougolnym kopyam Donecko Grushevskogo akcionernogo obshestva SPb 1913 Otchyot nachalnika Gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1913 god Ekaterinoslav 1913 K dokladu po IIa voprosu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1914 god Po zaklyucheniyu kamennougolnoj komissii pod predsedatelstvom N S Avdakova i antracitovoj A E Landsberga H 1913 Trudy XXXVIII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H 1914 K dokladu po IIa voprosu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1916 god Po zaklyucheniyu kamennougolnoj komissii pod predsedatelstvom N F Ditmara i antracitovoj M P Ter Davydova Trudy XL Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 21 29 noyabrya 1915 goda T I H 1916 K dokladu po voprosu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1917 god Trudy XLI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H 1917 a b v g d e Pravlenie akcionernogo obshestva kamennougolnyh kopej Grigorevka Grishino Gosudarstvennyj arhiv Doneckoj oblasti fond 184 opis 1 delo 1 O podezdnyh putyah obshego polzovaniya Doklad Soveta Sezda po zheleznodorozhnomu voprosu Trudy XXXVI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 20 go noyabrya 4 go dekabrya 1911 goda T I H 1912 Puti soobsheniya O postrojke zheleznodorozhnoj linii Rutchenkovo Grishino i Severnyh vetvej ot st Grishino Gorno zavodskoe delo 11 1914 Hronika Soveta Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii Gorno zavodskoe delo 41 1914 Sooruzhenie linii Rutchenkovo Grishino Dobropole Gorno zavodskoe delo 44 1914 Kommercheskaya zapiska o proektiruemoj linii Carekonstantinovka Grishino Kramatorskaya Pg 1916 Doklad Soveta Sezda po zheleznodorozhnym voprosam Trudy XLI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H 1917 Polyarnyj F I i dr 1923 Vsya Ukraina i Krym H Promyshlennaya Rossiya 1923 1924 g Spravochnaya kniga Izdanie gazety Ekonomicheskaya zhizn V 3 h chastyah II chast M L 1924 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Shahti Fedorivki