Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шахти Новоекономічного кустарні шахти селянського типу та напівкустарні вугільні підприємства що експлуатувалися із сере

Шахти Новоекономічного

Шахти Новоекономічного

Шахти Новоекономічного — кустарні шахти «селянського типу» та напівкустарні вугільні підприємства, що експлуатувалися із середини XIX по середину ХХ століття на території сучасних смт Новоекономічне Покровського району і північної частини міста Мирноград (колишній Димитров) Донецької області, — тобто, на землях селян Новоекономічного. Станом на 2017 рік, жодна з них не діє.

Загальний опис

Перші документальні свідчення про видобуток вугілля на землях селян вказаного населеного пункту датовані 1862 роком, то ж прийнято вважати, що перші кустарні копальні тут було відкрито в середині XIX століття. У «Матеріалах для географії та статистики…» вказано:

image «На річці Казенному Торці при селі Новоекономічне – [розробляється пласт вугілля потужністю] 5 футів 9 дюймів» image

.

Слід зазначити, що існувало два центри кустарного вуглевидобутку на землях селян Новоекономічного: на правому березі річки Казенний Торець і західніше села — на території сучасного міста Мирноград. Вважається, що перша вугільна ділянка досить швидко вичерпала себе, однак ствол шахти на березі Казенного Торця на південній околиці села Новоекономічне був навіть нанесений на німецькі карти середини ХХ століття.

image
Караківська копальня генерала Шабельського на схемі П. І. Фоміна

Однією з перших копалень в районі Новоекономічного вважається Караківський рудник генерал-майора М. І. Шабельського. Територіально він знаходився посередині між містом Мирноград і селом Красний Лиман. Міністерство державного майна дозволило розробку цього пласта на селянських землях поміщику Шабельському за щорічну плату 80 крб. сріблом. Рудник був розташований «на 14-й версті від [поштової] станції Гришине по дорозі від Слов'янки на Бахмут» на землях казенного села Новоекономічне. Розроблявся пласт коксівного вугілля потужністю 3 фути 9 дюймів (1,14 м).

В 1862—1864 роках розробляли пласти вугілля, що знаходилися неглибоко відносно денної поверхні (10-12 сажнів). Зустрічалися пласти вугілля потужністю від 2,5 до 4 футів. При глибині шахт до 40 футів (12 м) вугілля було крихке, — лише більш глибокі шахти розкрили якісне вугілля на горизонті 12,5 сажнів. Вже в середині 60-х років XIX століття це родовище вважалося одним із найкращих у місцевості, оскільки було щільним і містило мало сірки. В 1862 році було видобуто 15 тис. пудів, у 1863 році — 50 тис. пудів, у 1864 році — 75 тис. пудів, у 1866 році — 155 тис. пудів вугілля. Вугілля збувалося на місці по 5 коп. за пуд, а також поставлялося в Слов'янськ на солеварні й Петровський металургійний завод (сучасне Єнакієве).

П. І. Фомін вказував:

image «Вугілля коксівне, видобувається в великих шматках і не вивітрюючись переносить далеке перевезення. Працюють [в підземних виробках] за допомогою кам'яної кріплення. Підйом вугілля і людей — на канаті ручними вертикальними воротами. Водовідлив — цебрами. Видобуток — не більше 150000 пудів на рік. Плата робочим — відрядна, з кубічної сажні кам'яного вугілля, в розмірі від 8,50 до 10,50 крб. за сажень, дивлячись по глибині шахти. Працюють селяни сусіднього села Каракова артілями по 10 чоловік кожна… Хороша артіль, за словами Іваницького, виробляє на добу одну кубічну сажень, з доставкою наверх і з кладкою в сажень. При обліку заробітку, приймається в розрахунок лише крупне вугілля, невелике ж вугілля робочі зобов'язані підняти нагору безкоштовно, і в рахунок видобутку він не йде… Наймання робітників для видобутку вугілля починається після закінчення польових робіт, з жовтня, і роботи виробляються до початку сезону сільськогосподарських робіт, коли селяни в усьому цьому районі кидають роботи в копальнях». image

Караківське вугілля також поставлялося до Слов'янська на солеварні.

В середині 70-х років XIX століття вуглевидобуток на копальні Шабельського припинилася. Станом на 1872 рік, 3 шахти Караківського рудника (з числом робітників — 16) видали 60 тис. пудів вугілля. Паливо продавалося на місці по 1…1,2 крб. за 12-пудову чверть. Згідно підшивці номерів «Гірничого журналу» за 1875—1883 роки, на Караківській копальні в 1873 році було видобуто 60 тис. пудів, в 1875 році — 10 тис. пудів; в 1874, 1876—1879 роках шахти не діяли, а з 1880 року копальня не числиться у відповідних документах. «Караковський рудник на землі селища Новоекономічне (Каракова), орендований паном Шабельським. Пласт в 4 фути 1 дюйм товщини. Шахт — 2. Протягом 1874 року не працював». Серед причин різкого згасання і припинення вуглевидобутку на руднику називають: відсутність поблизу залізниць і судноплавних річок, смерть на початку 70-х років генерал-майора М. І. Шабельського, а також — характер вуглевидобутку, який був кустарним, або близьким до кустарного.

Є інформація, що рудник Шабельського був далеко не першим і не єдиним підприємством, яке розробляло вугілля на землях Новоекономічного. В безпосередній близькості до рудника працювали й дрібні селянські копальні. З цього приводу вказано:

«Селяни села дрібними шахтами розробляли пласти, потужність яких коливалася від 0,36 до 0,89 метра. Ці пласти отримали назву „сажа“. Уже тоді [інженер А. С. Бріо з Харкова, який займався хімічними дослідженнями вугілля] стверджував, що вугілля з Новоекономічного може бути використане для видобутку газу… Більшість селянських шахт на землях, що належать громаді села Новоекономічне, було зосереджено по балці Грузькій (сучасна територія міста (Димитров), між балками Матюхіна і Водяна, на схилах яру Ключового (північно-західна і західна околиця села). У балці Саприкіна (сучасна територія міста (Димитров) селяни Новоекономічного при ритті колодязя наткнулися на вугільний пласт m24. Потім цей пласт розробляли відразу на дванадцятьох селянських шахтах. Шахти (дудки, колодязі) в той час представляли собою ями глибиною від 10 до 20 сажнів і до 2 аршин в діаметрі. Горизонтальні вироблення віддалялися від стовбура на відстань не більше 40 сажнів. На кожній з таких шахт працювали по 10-20 чоловік» (в цитаті стилістика автора збережена).

Таким чином, селянські шахти практично нічим не відрізнялися від описаного вище «рудника». Закриття Караківського рудника не викликало ніякої катастрофи ані для місцевих жителів, ані для місцевої кам'яновугільної промисловості, через наявність його «аналогів» поблизу, які продовжували розробку надр на території, що належала селянській громаді казенного села Новоекономічне. Так, з 1881 року на землях села Новоекономічне вугілля видобували на руднику Тягунова, до 1884 року — на руднику Розинга. З 1884 року тут працювала шахта О. М. Жуковського. Станом на 1886—1887 роки, Новоекономічна копальня О. М. Жуковського при станції Гришине (Покровськ) видобувала по 360 тис. пудів вугілля на рік (тобто, більше, аніж Караківський рудник генерала Шабельського) при річній видобувній здатності 600 тис. пудів.

У 80-х — 90-х роках XIX століття на землях Новоекономічного мали місце перші спроби налагодження промислового вуглевидобутку. Про Гришинську копальню Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства (голова правління — Де-Макар), можна сказати наступне: «На землях Новоекономічної сільської громади і на сусідніх землях видобувався вугілля вже з 1882 року (Південно-Російським Дніпровським металургійним товариством та іншими особами). Розроблялися пласти біля річки [Казенний] Торець… товщиною від ¾ до 1 ½ аршин. Внаслідок труднощів в роботах через пливуни і нестачу технічних засобів боротьби з ними, роботи ці не могли розвинутися, і видобуток… був невеликим». Це товариство робило спроби розробки вугілля по балках Водяна, Грузська, Сінна, Матюхіна та ін. В сучасному розумінні — на території північної частини Мирнограда (на схід і північний схід від шахти «Центральна»), в Новоекономічному і на схід від села Красний Лиман. Розроблялися пласти вугілля на глибині 20-30 м. Промисловій розробці перешкоджав великий приплив води. Назва балки Водяна говорить сама за себе, — по балці були виявлені кілька джерел, що били і виходили з вміщуючих порід. Станом на 1893 рік, деякі шахти Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства ще діяли. «Робилися спроби розробки кам'яного вугілля, але ці спроби часто закінчувалися невдачею, оскільки за справу бралися люди зовсім недосвідчені, з малими капіталами, й застосовували при розробках найпримітивніші способи».

Протягом першої половини ХХ століття тут тісно перепліталися, доповнювали один одного, кустарний і промисловий видобуток вугілля. У 1904—1905 господарському році завантаження трохи більше одного вагону (750 пудів) вугілля по станції Гришине забезпечив О. П. Євтухов. У 1906—1907 господарському році цей підприємець відвантажив по станції Гришине 7,8 тис. пудів вугілля. То ж, «дід Панас» з'явився у Новоекономічному не пізніше 1904 року.

За даними С. П. Луковенко, з посиланням на вказані спогади, у документах мова йде про дві різні кустарні копальні, що були закладені в різних місцях по околицях сучасних міста Мирноград і селища Новоекономічне. Ось що він пише: «Першою з них називають дрібну копанку в районі блоку № 5 сучасної шахти імені О. Г. Стаханова. Вона перебувала на протилежному боці балки … а розроблявся на ній пласт „ясен“, що виходив на поверхню… Що стосується цієї шахти, то шурф вирили вище балкою. Але… шахта була в трясовині. З шахти через верх йшла вода. Тому шахту закрили. Євтухов домігся у місцевої влади дозволу на будівництво другої шахти. Працювали артіллю». Залишки породного відвалу цієї шахти збереглися до наших днів.

О. П. Євтухов приступив до пошуків вугільних пластів на землях села Новоекономічне. Але протягом трьох років про це достеменно ніхто нічого не знав, якщо не брати до уваги чутки, що "дід Панас знайшов «сажу». Ці роки він, на основі виявлених малопотужних пластів, що залягали на невеликій глибині, і в окремих випадках виходили на поверхню, усвідомлено і цілеспрямовано вів пошук основного пласта вугілля Гришинського вугленосного району.

У 1908 році посилилися пошуки промислових пластів вугілля на захід від села Новоекономічне. Розгорнулося будівництво шурфів, почали відкриватися нові кустарні шахти. Знайшов нові виходи пластів на денну поверхню і О. П. Євтухов. На початку 1909 року він уклав договір з громадою села Новоекономічне про оренду ділянки землі в балці Весела — в 4 десятини. За умовами орендного договору, О. П. Євтухову виділявся земельну ділянку терміном на 10 років з орендною платою в перші 3 роки — 600, а в наступні — 1000 крб. в рік і безкоштовним наданням селянській громаді 1000 пудів вугілля на рік. Приватний підприємець набрав артіль і почав рити чергову «дудку». Так був відкритий Олександрівський рудник. Щодо розробки вугільного пласту l7 «Товстий», основного в «Гришинській» свиті вугілля, який за свідченнями О. О. Гапєєва вперше у 1911 році розкрив О. П. Євтухов, — це навряд чи сталося саме на Олександрівському руднику. Своє перше вугілля ця шахта видала вже наприкінці 1909 року. В 1910 році на шахті працювало 28 осіб, в 1911 році — до 16 чоловік. Олександрівський рудник знаходився в районі сучасного ДЕМЗ (м. Мирноград). Глибина підйомної шахти, обладнаної кінним воротом, становила 56 сажнів; також працювала вентиляційна шахта. У 1910 році тут було видобуто 160 тис. пудів вугілля при видобувній здатності 0,3 млн пудів на рік. У 1911 році видобули 111 тис. пудів вугілля, і видобувна здатність на 1912 рік була встановлена в розмірі 100 тис. пудів на рік. Шахта почала допрацьовувати своє поле. Тому в 1912 році О. П. Євтухов продав свою шахта Є. Н. Шпунтовичу.

Станом на 1910—1913 роки, в Новоекономічному працювали й інші селянські шахти. Їх спіткала така сама доля, як й Олександрівський рудник Євтухова. Всі шахти були обладнані кінним воротом. Їх продуктивність коливалася від декількох тисяч до сотень тисяч пудів вугілля на рік. Територіально всі селянські шахти села Новоекономічне на початку ХХ століття знаходилися в північній частині сучасного Мирнограда. На шахті А. І. Карпова в 1910 році працювали 45 робочих, а річний видобуток склав 230 тис. пудів при видобувній здатності 0,45 млн пудів вугілля на рік. Шахта А. М. Фоміна, як і шахта Євтухова, в 1910 році видала на-гора 160 тис. пудів при видобувній здатності 0,3 млн пудів. Тут працювали 28 робітників. На схід від сучасної шахти «Центральна», між яром Ключовим і балкою Водяна працювала шахта М. С. Єрьоменко (Яременко?), на якій в 1910 році видобули 230 тис. пудів, видобувна здатність — 0,45 млн пудів. Тоді на шахті працювали 45 робітників. Але в 1911 році на копальні значилося 5 підземних робітників, а річний видобуток склав 15 тис. пудів вугілля, причому видобувна здатність на 1912 рік не встановлювалася. Причина стрімкого спадання видобутку: розроблявся пласт вугілля потужністю близько 0,5 м. У балці Дякова (північна частина Мирнограда) працювали 8 шахт, власником яких був А. В. Качанов. На кожній шахті працювали по 15-20 чоловік, і їх сумарний видобуток становив 70 тис. пудів вугілля.

Станом на 1923—1924 роки, в районі станції Гришине числилися наступні кустарні шахти: Андрєєва, Гелюкіна, Гукова (діяла 1 шахта з 2), Даценко (діяла), Єфимова (діяла), Зубкова, Карпова, Колодова, Кочегарова, Михайкіна, Мигунова, Надєєва, Наумова (діяла 1 шахта з 4), Науменко, Нікіфорова (діяла), Паринцева (діяла 1 шахта з 2), Протопенка, Рижкова, Сентківського, Сєньковського, Суботіна (діяла 1 шахта з 2), Фоміна, Хорькової, Шиманського. Більшість із них були на колишніх землях селян Новоекономічного. Стосовно останнього шахтовласника (2 шахти, які після революції 1917—1921 років не діяли): на Караківській залізничній гілці, яка була під'їзною колією Ново-Економічного рудника, був роз'їзд Шиманьский. За переказами старожилів, роз'їзд названий на честь колійника, який тут працював. Як бачимо, це може не відповідати дійсності.

Центром кустарного вуглевидобутку Гришинського вугленосного району залишалася північна частина сучасного Мирнограда й околиці. Станом на 1929 рік, в Гришинському районі Артемівського округу числилися наступні артілі, що займалися видобутком вугілля й належали до «Кустпромсоюзу»: «Вуглекоп» (село Разіне), «Трудівник», ім. Разіна, ім. Петровського, ім. Леніна, «Україна» (Новоекономічне).

До середини 50-х років працювала дрібна шахта Турчина (Турчинова). Гірничі роботи вели буропідривних способом, для чого на складі підприємства зберігали бочки з порохом. Відвали породи шахти в районі на північний захід від Новоекономічного і ставків-відстійників шахти ім. О. Г. Стаханова збереглися досі. Сам Турчин проживав у селі Разіне.

Див. також

Примітки

  1. Гайворонський П.Є. (2006). Вугільні підприємства Красноармійська. Макіївка.
  2. В.Павлович (1862). Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами генерального штаба // Екатеринославская губерния. СПб.
  3. Гельмерсен Г.П. Донецкий каменноугольный кряж и его будущность в промышленном отношении. Окончание / Геология, геодезия и палеонтология // Горный журнал, № 2, 1865.
  4. Фомин П.И. (1915). Горная и горнозаводская промышленность юга России. – Том I. История горной и горнозаводской промышленности юга России со времён возникновения до восьмидесятых годов прошлого века. Х.
  5. Аксаков Н.Н., Скальковский К.А. (1864). Сборник статистических сведений по горной части на 1864 год. СПб.
  6. Аксаков Н.Н., Скальковский К.А (1865). Сборник статистических сведений по горной части на 1865 год. СПб.
  7. Аксаков Н.Н., Скальковский К.А. (1867). Сборник статистических сведений по горной части на 1867 год. СПб.
  8. Носов А.А. Ведомость о каменно-угольной промышленности в 1-м округе Западной части Донецкого кряжа за 1872 год, с приложениями описаний / Горное хозяйство и статистика // Горный журнал, т. I, № 3. 1873.
  9. Скальковский К.А. Горная и горно-заводская производительность России в 1873 году // Горный журнал, т. III. – 1875.
  10. Скальковский К.А. Горная и горно-заводская производительность России в 1875 году // Горный журнал, т. II. – 1877.
  11. Носов А.А (1-й). Об успехах горной промышленности в первом округе западной части Донецкого кряжа, в течение 1874 года / Горное хозяйство и статистика // Горный журнал, т. II, № 6. 1876.
  12. Луковенко С.П. (2008). Они были первыми. Очерки из истории Гришинского каменноугольного района 1795-1917 г.г. Красноармейск.
  13. Луковенко С.П. (2013). Новоэкономический рудник // Историко-краеведческий альманах «Любимый город». Донецьк.
  14. Труды XIII Съезда горнопромышленников юга России, бывшего в г. Харькове с 20-го ноября по 4-е декабря 1888 года. – I часть (протоколы и доклады). Х. 1889.
  15. Труды XIV Съезда горнопромышленников юга России, бывшего в г. Харькове с 10-го по 24-е ноября 1889 года. – I часть (отчёты, протоколы и доклады). Х. 1890.
  16. Б.Ф.Мефферт и др. (1926). Синонимика угольных пластов Донецкого бассейна. Л.
  17. Гапеев А.А. (1927). Геологический очерк Западной окраины Донецкого бассейна. Л.
  18. Гуров А.В. (1893). Гидрогеологическое исследование (изучение подземных и родниковых вод) Павлоградского и Бахмутского уездов Екатеринославской губернии в виду обводнения и орошения края, с приложением главы о полезных ископаемых (Отчет Екатеринославскому губернскому земству). Х.
  19. Луковенко С.П. Гришино. «Угольная лихорадка» // Маяк, № 35 (14336), 29.08.2013.
  20. Ведомость № 7-й о количестве минерального топлива, отправленного с копей, расположенных по Курско-Харьковско-Азовской, Донецкой и Екатерининской железным дорогам за время с 1-го сентября 1889 года по 1-е сентября 1890 года // Труды XV Съезда горнопромышленников юга России, бывшего в г. Харькове с 1-го по 14-е ноября 1890 года. – I часть (отчёты, протоколы и доклады). Х. 1891.
  21. Проект Караковской железнодорожной ветви общего пользования от ст. Гришино Екатерининской железной дороги к каменноугольным копям Донецко-Грушевского акционерного общества. СПб. 1913.
  22. Ведомость № 6 ежемесячного вывоза минерального топлива со станций Екатерининской и Курско-Харьковско-Севастопольской железных дорог, с поименованием фирм отправителей с 1-го июля 1904 года по 1-е июля 1905 года, с указанием кокса и антрацита, в тысячах пудов // Труды ХХХ Съезда горнопромышленников юга России. – Т. II. Отчёты. Х. 1906.
  23. Ведомость № 6 ежемесячного вывоза минерального топлива со станций Екатерининской и Курско-Харьковско-Севастопольской железных дорог, с поименованием фирм отправителей за 1906/7 год, с июля по июль, с указанием кокса и антрацита, в тысячах пудов // Труды XXXII Съезда горнопромышленников юга России. – Т. II. Отчёты. Х. 1907.
  24. Статистические сведения о количестве рабочих, их быте, условиях жизни, заработной плате, о пластах и состоянии шахт каменноугольной промышленности по Юзовскому горному округу // РГИА, фонд № 37, опись № 75, дело № 577.
  25. Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1910 год. Екатеринослав. 1911.
  26. Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1911 год. Екатеринослав. 1912.
  27. Луковенко С.П. Александровский рудник // Маяк, № 46, 13.11.2014.
  28. А.Сатановский (1913). Адрес-календарь Екатеринославской губернии на 1913 год. Справочная книга «Весь Екатеринослав». Екатеринослав.
  29. Промышленная Россия: 1923-1924 г.: Справочная книга // Издание газеты «Экономическая жизнь». – В. 3-х частях / II часть. М.-Л. 1924.
  30. Вся Украина и АМССР на 1929 год. Одесса. 1929.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shahti Novoekonomichnogo kustarni shahti selyanskogo tipu ta napivkustarni vugilni pidpriyemstva sho ekspluatuvalisya iz seredini XIX po seredinu HH stolittya na teritoriyi suchasnih smt Novoekonomichne Pokrovskogo rajonu i pivnichnoyi chastini mista Mirnograd kolishnij Dimitrov Doneckoyi oblasti tobto na zemlyah selyan Novoekonomichnogo Stanom na 2017 rik zhodna z nih ne diye Zagalnij opisPershi dokumentalni svidchennya pro vidobutok vugillya na zemlyah selyan vkazanogo naselenogo punktu datovani 1862 rokom to zh prijnyato vvazhati sho pershi kustarni kopalni tut bulo vidkrito v seredini XIX stolittya U Materialah dlya geografiyi ta statistiki vkazano Na richci Kazennomu Torci pri seli Novoekonomichne rozroblyayetsya plast vugillya potuzhnistyu 5 futiv 9 dyujmiv Slid zaznachiti sho isnuvalo dva centri kustarnogo vuglevidobutku na zemlyah selyan Novoekonomichnogo na pravomu berezi richki Kazennij Torec i zahidnishe sela na teritoriyi suchasnogo mista Mirnograd Vvazhayetsya sho persha vugilna dilyanka dosit shvidko vicherpala sebe odnak stvol shahti na berezi Kazennogo Torcya na pivdennij okolici sela Novoekonomichne buv navit nanesenij na nimecki karti seredini HH stolittya Karakivska kopalnya generala Shabelskogo na shemi P I Fomina Odniyeyu z pershih kopalen v rajoni Novoekonomichnogo vvazhayetsya Karakivskij rudnik general majora M I Shabelskogo Teritorialno vin znahodivsya poseredini mizh mistom Mirnograd i selom Krasnij Liman Ministerstvo derzhavnogo majna dozvolilo rozrobku cogo plasta na selyanskih zemlyah pomishiku Shabelskomu za shorichnu platu 80 krb sriblom Rudnik buv roztashovanij na 14 j versti vid poshtovoyi stanciyi Grishine po dorozi vid Slov yanki na Bahmut na zemlyah kazennogo sela Novoekonomichne Rozroblyavsya plast koksivnogo vugillya potuzhnistyu 3 futi 9 dyujmiv 1 14 m V 1862 1864 rokah rozroblyali plasti vugillya sho znahodilisya negliboko vidnosno dennoyi poverhni 10 12 sazhniv Zustrichalisya plasti vugillya potuzhnistyu vid 2 5 do 4 futiv Pri glibini shaht do 40 futiv 12 m vugillya bulo krihke lishe bilsh gliboki shahti rozkrili yakisne vugillya na gorizonti 12 5 sazhniv Vzhe v seredini 60 h rokiv XIX stolittya ce rodovishe vvazhalosya odnim iz najkrashih u miscevosti oskilki bulo shilnim i mistilo malo sirki V 1862 roci bulo vidobuto 15 tis pudiv u 1863 roci 50 tis pudiv u 1864 roci 75 tis pudiv u 1866 roci 155 tis pudiv vugillya Vugillya zbuvalosya na misci po 5 kop za pud a takozh postavlyalosya v Slov yansk na solevarni j Petrovskij metalurgijnij zavod suchasne Yenakiyeve P I Fomin vkazuvav Vugillya koksivne vidobuvayetsya v velikih shmatkah i ne vivitryuyuchis perenosit daleke perevezennya Pracyuyut v pidzemnih virobkah za dopomogoyu kam yanoyi kriplennya Pidjom vugillya i lyudej na kanati ruchnimi vertikalnimi vorotami Vodovidliv cebrami Vidobutok ne bilshe 150000 pudiv na rik Plata robochim vidryadna z kubichnoyi sazhni kam yanogo vugillya v rozmiri vid 8 50 do 10 50 krb za sazhen divlyachis po glibini shahti Pracyuyut selyani susidnogo sela Karakova artilyami po 10 cholovik kozhna Horosha artil za slovami Ivanickogo viroblyaye na dobu odnu kubichnu sazhen z dostavkoyu naverh i z kladkoyu v sazhen Pri obliku zarobitku prijmayetsya v rozrahunok lishe krupne vugillya nevelike zh vugillya robochi zobov yazani pidnyati nagoru bezkoshtovno i v rahunok vidobutku vin ne jde Najmannya robitnikiv dlya vidobutku vugillya pochinayetsya pislya zakinchennya polovih robit z zhovtnya i roboti viroblyayutsya do pochatku sezonu silskogospodarskih robit koli selyani v usomu comu rajoni kidayut roboti v kopalnyah Karakivske vugillya takozh postavlyalosya do Slov yanska na solevarni V seredini 70 h rokiv XIX stolittya vuglevidobutok na kopalni Shabelskogo pripinilasya Stanom na 1872 rik 3 shahti Karakivskogo rudnika z chislom robitnikiv 16 vidali 60 tis pudiv vugillya Palivo prodavalosya na misci po 1 1 2 krb za 12 pudovu chvert Zgidno pidshivci nomeriv Girnichogo zhurnalu za 1875 1883 roki na Karakivskij kopalni v 1873 roci bulo vidobuto 60 tis pudiv v 1875 roci 10 tis pudiv v 1874 1876 1879 rokah shahti ne diyali a z 1880 roku kopalnya ne chislitsya u vidpovidnih dokumentah Karakovskij rudnik na zemli selisha Novoekonomichne Karakova orendovanij panom Shabelskim Plast v 4 futi 1 dyujm tovshini Shaht 2 Protyagom 1874 roku ne pracyuvav Sered prichin rizkogo zgasannya i pripinennya vuglevidobutku na rudniku nazivayut vidsutnist poblizu zaliznic i sudnoplavnih richok smert na pochatku 70 h rokiv general majora M I Shabelskogo a takozh harakter vuglevidobutku yakij buv kustarnim abo blizkim do kustarnogo Ye informaciya sho rudnik Shabelskogo buv daleko ne pershim i ne yedinim pidpriyemstvom yake rozroblyalo vugillya na zemlyah Novoekonomichnogo V bezposerednij blizkosti do rudnika pracyuvali j dribni selyanski kopalni Z cogo privodu vkazano Selyani sela dribnimi shahtami rozroblyali plasti potuzhnist yakih kolivalasya vid 0 36 do 0 89 metra Ci plasti otrimali nazvu sazha Uzhe todi inzhener A S Brio z Harkova yakij zajmavsya himichnimi doslidzhennyami vugillya stverdzhuvav sho vugillya z Novoekonomichnogo mozhe buti vikoristane dlya vidobutku gazu Bilshist selyanskih shaht na zemlyah sho nalezhat gromadi sela Novoekonomichne bulo zoseredzheno po balci Gruzkij suchasna teritoriya mista Dimitrov mizh balkami Matyuhina i Vodyana na shilah yaru Klyuchovogo pivnichno zahidna i zahidna okolicya sela U balci Saprikina suchasna teritoriya mista Dimitrov selyani Novoekonomichnogo pri ritti kolodyazya natknulisya na vugilnij plast m24 Potim cej plast rozroblyali vidrazu na dvanadcyatoh selyanskih shahtah Shahti dudki kolodyazi v toj chas predstavlyali soboyu yami glibinoyu vid 10 do 20 sazhniv i do 2 arshin v diametri Gorizontalni viroblennya viddalyalisya vid stovbura na vidstan ne bilshe 40 sazhniv Na kozhnij z takih shaht pracyuvali po 10 20 cholovik v citati stilistika avtora zberezhena Takim chinom selyanski shahti praktichno nichim ne vidriznyalisya vid opisanogo vishe rudnika Zakrittya Karakivskogo rudnika ne viklikalo niyakoyi katastrofi ani dlya miscevih zhiteliv ani dlya miscevoyi kam yanovugilnoyi promislovosti cherez nayavnist jogo analogiv poblizu yaki prodovzhuvali rozrobku nadr na teritoriyi sho nalezhala selyanskij gromadi kazennogo sela Novoekonomichne Tak z 1881 roku na zemlyah sela Novoekonomichne vugillya vidobuvali na rudniku Tyagunova do 1884 roku na rudniku Rozinga Z 1884 roku tut pracyuvala shahta O M Zhukovskogo Stanom na 1886 1887 roki Novoekonomichna kopalnya O M Zhukovskogo pri stanciyi Grishine Pokrovsk vidobuvala po 360 tis pudiv vugillya na rik tobto bilshe anizh Karakivskij rudnik generala Shabelskogo pri richnij vidobuvnij zdatnosti 600 tis pudiv U 80 h 90 h rokah XIX stolittya na zemlyah Novoekonomichnogo mali misce pershi sprobi nalagodzhennya promislovogo vuglevidobutku Pro Grishinsku kopalnyu Pivdenno Rosijskogo Dniprovskogo metalurgijnogo tovaristva golova pravlinnya De Makar mozhna skazati nastupne Na zemlyah Novoekonomichnoyi silskoyi gromadi i na susidnih zemlyah vidobuvavsya vugillya vzhe z 1882 roku Pivdenno Rosijskim Dniprovskim metalurgijnim tovaristvom ta inshimi osobami Rozroblyalisya plasti bilya richki Kazennij Torec tovshinoyu vid do 1 arshin Vnaslidok trudnoshiv v robotah cherez plivuni i nestachu tehnichnih zasobiv borotbi z nimi roboti ci ne mogli rozvinutisya i vidobutok buv nevelikim Ce tovaristvo robilo sprobi rozrobki vugillya po balkah Vodyana Gruzska Sinna Matyuhina ta in V suchasnomu rozuminni na teritoriyi pivnichnoyi chastini Mirnograda na shid i pivnichnij shid vid shahti Centralna v Novoekonomichnomu i na shid vid sela Krasnij Liman Rozroblyalisya plasti vugillya na glibini 20 30 m Promislovij rozrobci pereshkodzhav velikij pripliv vodi Nazva balki Vodyana govorit sama za sebe po balci buli viyavleni kilka dzherel sho bili i vihodili z vmishuyuchih porid Stanom na 1893 rik deyaki shahti Pivdenno Rosijskogo Dniprovskogo metalurgijnogo tovaristva she diyali Robilisya sprobi rozrobki kam yanogo vugillya ale ci sprobi chasto zakinchuvalisya nevdacheyu oskilki za spravu bralisya lyudi zovsim nedosvidcheni z malimi kapitalami j zastosovuvali pri rozrobkah najprimitivnishi sposobi Protyagom pershoyi polovini HH stolittya tut tisno pereplitalisya dopovnyuvali odin odnogo kustarnij i promislovij vidobutok vugillya U 1904 1905 gospodarskomu roci zavantazhennya trohi bilshe odnogo vagonu 750 pudiv vugillya po stanciyi Grishine zabezpechiv O P Yevtuhov U 1906 1907 gospodarskomu roci cej pidpriyemec vidvantazhiv po stanciyi Grishine 7 8 tis pudiv vugillya To zh did Panas z yavivsya u Novoekonomichnomu ne piznishe 1904 roku Za danimi S P Lukovenko z posilannyam na vkazani spogadi u dokumentah mova jde pro dvi rizni kustarni kopalni sho buli zakladeni v riznih miscyah po okolicyah suchasnih mista Mirnograd i selisha Novoekonomichne Os sho vin pishe Pershoyu z nih nazivayut dribnu kopanku v rajoni bloku 5 suchasnoyi shahti imeni O G Stahanova Vona perebuvala na protilezhnomu boci balki a rozroblyavsya na nij plast yasen sho vihodiv na poverhnyu Sho stosuyetsya ciyeyi shahti to shurf virili vishe balkoyu Ale shahta bula v tryasovini Z shahti cherez verh jshla voda Tomu shahtu zakrili Yevtuhov domigsya u miscevoyi vladi dozvolu na budivnictvo drugoyi shahti Pracyuvali artillyu Zalishki porodnogo vidvalu ciyeyi shahti zbereglisya do nashih dniv O P Yevtuhov pristupiv do poshukiv vugilnih plastiv na zemlyah sela Novoekonomichne Ale protyagom troh rokiv pro ce dostemenno nihto nichogo ne znav yaksho ne brati do uvagi chutki sho did Panas znajshov sazhu Ci roki vin na osnovi viyavlenih malopotuzhnih plastiv sho zalyagali na nevelikij glibini i v okremih vipadkah vihodili na poverhnyu usvidomleno i cilespryamovano viv poshuk osnovnogo plasta vugillya Grishinskogo vuglenosnogo rajonu U 1908 roci posililisya poshuki promislovih plastiv vugillya na zahid vid sela Novoekonomichne Rozgornulosya budivnictvo shurfiv pochali vidkrivatisya novi kustarni shahti Znajshov novi vihodi plastiv na dennu poverhnyu i O P Yevtuhov Na pochatku 1909 roku vin uklav dogovir z gromadoyu sela Novoekonomichne pro orendu dilyanki zemli v balci Vesela v 4 desyatini Za umovami orendnogo dogovoru O P Yevtuhovu vidilyavsya zemelnu dilyanku terminom na 10 rokiv z orendnoyu platoyu v pershi 3 roki 600 a v nastupni 1000 krb v rik i bezkoshtovnim nadannyam selyanskij gromadi 1000 pudiv vugillya na rik Privatnij pidpriyemec nabrav artil i pochav riti chergovu dudku Tak buv vidkritij Oleksandrivskij rudnik Shodo rozrobki vugilnogo plastu l7 Tovstij osnovnogo v Grishinskij sviti vugillya yakij za svidchennyami O O Gapyeyeva vpershe u 1911 roci rozkriv O P Yevtuhov ce navryad chi stalosya same na Oleksandrivskomu rudniku Svoye pershe vugillya cya shahta vidala vzhe naprikinci 1909 roku V 1910 roci na shahti pracyuvalo 28 osib v 1911 roci do 16 cholovik Oleksandrivskij rudnik znahodivsya v rajoni suchasnogo DEMZ m Mirnograd Glibina pidjomnoyi shahti obladnanoyi kinnim vorotom stanovila 56 sazhniv takozh pracyuvala ventilyacijna shahta U 1910 roci tut bulo vidobuto 160 tis pudiv vugillya pri vidobuvnij zdatnosti 0 3 mln pudiv na rik U 1911 roci vidobuli 111 tis pudiv vugillya i vidobuvna zdatnist na 1912 rik bula vstanovlena v rozmiri 100 tis pudiv na rik Shahta pochala dopracovuvati svoye pole Tomu v 1912 roci O P Yevtuhov prodav svoyu shahta Ye N Shpuntovichu Stanom na 1910 1913 roki v Novoekonomichnomu pracyuvali j inshi selyanski shahti Yih spitkala taka sama dolya yak j Oleksandrivskij rudnik Yevtuhova Vsi shahti buli obladnani kinnim vorotom Yih produktivnist kolivalasya vid dekilkoh tisyach do soten tisyach pudiv vugillya na rik Teritorialno vsi selyanski shahti sela Novoekonomichne na pochatku HH stolittya znahodilisya v pivnichnij chastini suchasnogo Mirnograda Na shahti A I Karpova v 1910 roci pracyuvali 45 robochih a richnij vidobutok sklav 230 tis pudiv pri vidobuvnij zdatnosti 0 45 mln pudiv vugillya na rik Shahta A M Fomina yak i shahta Yevtuhova v 1910 roci vidala na gora 160 tis pudiv pri vidobuvnij zdatnosti 0 3 mln pudiv Tut pracyuvali 28 robitnikiv Na shid vid suchasnoyi shahti Centralna mizh yarom Klyuchovim i balkoyu Vodyana pracyuvala shahta M S Yeromenko Yaremenko na yakij v 1910 roci vidobuli 230 tis pudiv vidobuvna zdatnist 0 45 mln pudiv Todi na shahti pracyuvali 45 robitnikiv Ale v 1911 roci na kopalni znachilosya 5 pidzemnih robitnikiv a richnij vidobutok sklav 15 tis pudiv vugillya prichomu vidobuvna zdatnist na 1912 rik ne vstanovlyuvalasya Prichina strimkogo spadannya vidobutku rozroblyavsya plast vugillya potuzhnistyu blizko 0 5 m U balci Dyakova pivnichna chastina Mirnograda pracyuvali 8 shaht vlasnikom yakih buv A V Kachanov Na kozhnij shahti pracyuvali po 15 20 cholovik i yih sumarnij vidobutok stanoviv 70 tis pudiv vugillya Stanom na 1923 1924 roki v rajoni stanciyi Grishine chislilisya nastupni kustarni shahti Andryeyeva Gelyukina Gukova diyala 1 shahta z 2 Dacenko diyala Yefimova diyala Zubkova Karpova Kolodova Kochegarova Mihajkina Migunova Nadyeyeva Naumova diyala 1 shahta z 4 Naumenko Nikiforova diyala Parinceva diyala 1 shahta z 2 Protopenka Rizhkova Sentkivskogo Syenkovskogo Subotina diyala 1 shahta z 2 Fomina Horkovoyi Shimanskogo Bilshist iz nih buli na kolishnih zemlyah selyan Novoekonomichnogo Stosovno ostannogo shahtovlasnika 2 shahti yaki pislya revolyuciyi 1917 1921 rokiv ne diyali na Karakivskij zaliznichnij gilci yaka bula pid yiznoyu koliyeyu Novo Ekonomichnogo rudnika buv roz yizd Shimanskij Za perekazami starozhiliv roz yizd nazvanij na chest kolijnika yakij tut pracyuvav Yak bachimo ce mozhe ne vidpovidati dijsnosti Centrom kustarnogo vuglevidobutku Grishinskogo vuglenosnogo rajonu zalishalasya pivnichna chastina suchasnogo Mirnograda j okolici Stanom na 1929 rik v Grishinskomu rajoni Artemivskogo okrugu chislilisya nastupni artili sho zajmalisya vidobutkom vugillya j nalezhali do Kustpromsoyuzu Vuglekop selo Razine Trudivnik im Razina im Petrovskogo im Lenina Ukrayina Novoekonomichne Do seredini 50 h rokiv pracyuvala dribna shahta Turchina Turchinova Girnichi roboti veli buropidrivnih sposobom dlya chogo na skladi pidpriyemstva zberigali bochki z porohom Vidvali porodi shahti v rajoni na pivnichnij zahid vid Novoekonomichnogo i stavkiv vidstijnikiv shahti im O G Stahanova zbereglisya dosi Sam Turchin prozhivav u seli Razine Div takozhZakriti shahti Mirnograda PrimitkiGajvoronskij P Ye 2006 Vugilni pidpriyemstva Krasnoarmijska Makiyivka V Pavlovich 1862 Materialy dlya geografii i statistiki Rossii sobrannye oficerami generalnogo shtaba Ekaterinoslavskaya guberniya SPb Gelmersen G P Doneckij kamennougolnyj kryazh i ego budushnost v promyshlennom otnoshenii Okonchanie Geologiya geodeziya i paleontologiya Gornyj zhurnal 2 1865 Fomin P I 1915 Gornaya i gornozavodskaya promyshlennost yuga Rossii Tom I Istoriya gornoj i gornozavodskoj promyshlennosti yuga Rossii so vremyon vozniknoveniya do vosmidesyatyh godov proshlogo veka H Aksakov N N Skalkovskij K A 1864 Sbornik statisticheskih svedenij po gornoj chasti na 1864 god SPb Aksakov N N Skalkovskij K A 1865 Sbornik statisticheskih svedenij po gornoj chasti na 1865 god SPb Aksakov N N Skalkovskij K A 1867 Sbornik statisticheskih svedenij po gornoj chasti na 1867 god SPb Nosov A A Vedomost o kamenno ugolnoj promyshlennosti v 1 m okruge Zapadnoj chasti Doneckogo kryazha za 1872 god s prilozheniyami opisanij Gornoe hozyajstvo i statistika Gornyj zhurnal t I 3 1873 Skalkovskij K A Gornaya i gorno zavodskaya proizvoditelnost Rossii v 1873 godu Gornyj zhurnal t III 1875 Skalkovskij K A Gornaya i gorno zavodskaya proizvoditelnost Rossii v 1875 godu Gornyj zhurnal t II 1877 Nosov A A 1 j Ob uspehah gornoj promyshlennosti v pervom okruge zapadnoj chasti Doneckogo kryazha v techenie 1874 goda Gornoe hozyajstvo i statistika Gornyj zhurnal t II 6 1876 Lukovenko S P 2008 Oni byli pervymi Ocherki iz istorii Grishinskogo kamennougolnogo rajona 1795 1917 g g Krasnoarmejsk Lukovenko S P 2013 Novoekonomicheskij rudnik Istoriko kraevedcheskij almanah Lyubimyj gorod Doneck Trudy XIII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii byvshego v g Harkove s 20 go noyabrya po 4 e dekabrya 1888 goda I chast protokoly i doklady H 1889 Trudy XIV Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii byvshego v g Harkove s 10 go po 24 e noyabrya 1889 goda I chast otchyoty protokoly i doklady H 1890 B F Meffert i dr 1926 Sinonimika ugolnyh plastov Doneckogo bassejna L Gapeev A A 1927 Geologicheskij ocherk Zapadnoj okrainy Doneckogo bassejna L Gurov A V 1893 Gidrogeologicheskoe issledovanie izuchenie podzemnyh i rodnikovyh vod Pavlogradskogo i Bahmutskogo uezdov Ekaterinoslavskoj gubernii v vidu obvodneniya i orosheniya kraya s prilozheniem glavy o poleznyh iskopaemyh Otchet Ekaterinoslavskomu gubernskomu zemstvu H Lukovenko S P Grishino Ugolnaya lihoradka Mayak 35 14336 29 08 2013 Vedomost 7 j o kolichestve mineralnogo topliva otpravlennogo s kopej raspolozhennyh po Kursko Harkovsko Azovskoj Doneckoj i Ekaterininskoj zheleznym dorogam za vremya s 1 go sentyabrya 1889 goda po 1 e sentyabrya 1890 goda Trudy XV Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii byvshego v g Harkove s 1 go po 14 e noyabrya 1890 goda I chast otchyoty protokoly i doklady H 1891 Proekt Karakovskoj zheleznodorozhnoj vetvi obshego polzovaniya ot st Grishino Ekaterininskoj zheleznoj dorogi k kamennougolnym kopyam Donecko Grushevskogo akcionernogo obshestva SPb 1913 Vedomost 6 ezhemesyachnogo vyvoza mineralnogo topliva so stancij Ekaterininskoj i Kursko Harkovsko Sevastopolskoj zheleznyh dorog s poimenovaniem firm otpravitelej s 1 go iyulya 1904 goda po 1 e iyulya 1905 goda s ukazaniem koksa i antracita v tysyachah pudov Trudy HHH Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T II Otchyoty H 1906 Vedomost 6 ezhemesyachnogo vyvoza mineralnogo topliva so stancij Ekaterininskoj i Kursko Harkovsko Sevastopolskoj zheleznyh dorog s poimenovaniem firm otpravitelej za 1906 7 god s iyulya po iyul s ukazaniem koksa i antracita v tysyachah pudov Trudy XXXII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T II Otchyoty H 1907 Statisticheskie svedeniya o kolichestve rabochih ih byte usloviyah zhizni zarabotnoj plate o plastah i sostoyanii shaht kamennougolnoj promyshlennosti po Yuzovskomu gornomu okrugu RGIA fond 37 opis 75 delo 577 Otchyot nachalnika Gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1910 god Ekaterinoslav 1911 Otchyot nachalnika Gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1911 god Ekaterinoslav 1912 Lukovenko S P Aleksandrovskij rudnik Mayak 46 13 11 2014 A Satanovskij 1913 Adres kalendar Ekaterinoslavskoj gubernii na 1913 god Spravochnaya kniga Ves Ekaterinoslav Ekaterinoslav Promyshlennaya Rossiya 1923 1924 g Spravochnaya kniga Izdanie gazety Ekonomicheskaya zhizn V 3 h chastyah II chast M L 1924 Vsya Ukraina i AMSSR na 1929 god Odessa 1929

Дата публікації:
Топ