Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Леді Шарлотта Елізабет Гест уроджена Берті нар 19 травня 1812 1812травня19 пом 15 січня 1895 пізніше леді Шарлотта Шрайб

Шарлотта Гест

Шарлотта Гест

Леді Шарлотта Елізабет Гест (уроджена Берті; нар. 19 травня 1812(1812травня19) — пом. 15 січня 1895), пізніше леді Шарлотта Шрайбер, — англійська аристократка, яка найбільш відома як перший видавець у сучасному друкованому форматі циклу «Мабіногіон», найпершого зразка прозової літератури Великої Британії. Гест встановила «Мабіногіон» як джерело літературного тексту Європи, претендуючи на це визнання серед літераторів у контексті тодішніх захоплень лицарськими романами про короля Артура та неоготичного руху. Назва, яку використа Гест, походить від середньовічної помилки писаря, яку встановив Вільям Овен П'ю та Лондонське валлійське товариство у XIX столітті.

Шарлотта Гест
англ. Lady Charlotte Elizabeth Guest
англ. Lady Charlotte Schreiber
image
Ім'я при народженніангл. Charlotte Bertie
Народилася19 травня 1812(1812-05-19)[2][3][…]
d, Лінкольншир, Англія
Померла15 січня 1895(1895-01-15)[2][3][…] (82 роки) або 1895[5]
Дорсет, Англія, Сполучене Королівство
Країнаimage Сполучене Королівство
Місце проживанняd
Діяльністьперекладачка, мовознавиця, підприємиця, письменниця, колекціонерка мистецтва, торговець
Галузьмовознавство, видавнича справа[5], перекладацтво[d][5], Комерція (значення)[5] і бізнес[5]
Знання мованглійська[2]
Батькоd[7]
Матиd[4][7]
У шлюбі зd[7] і d[7]
Дітиd[7], d, d, d[4], d[4], d[4], d[4], d[4][7], d[4] і d[4]

Як досвідчений лінгвіст і дружина видатного валлійського фабриканта виробів з заліза Джона Джосая Геста, вона стала провідною фігурою у вивченні літератури та валлійського Відродження XIX століття. Зі своїм другим чоловіком, Чарльзом Шрайбером, вона стала відомим вікторіанським колекціонером порцеляни; ця колекція зберігається в Музеї Вікторії й Альберта. Вона зібрала велику колекцію віял, настільних ігор та гральних карт, які передала Британському музею. Вона була відома як міжнародний промисловець, новаторський ліберальний педагог, філантроп і господиня елітного суспільства.

Раннє життя

Шарлотта народилася 19 травня 1812 року в будинку Уффінгтон в Уффінгтоні, графство Лінкольншир, у доньки Альбемарла Берті, 9-го графа Ліндсі (1744—1818), та його другої дружини Шарлотти Сюзанни Елізабет Леярд. Її охрестили як леді Шарлотта Елізабет Берті. У шість років вона пережила втрату батька та цього ж року потрапила у пожежу в будинку, з якої врятувалася. Пізніше її мати вдруге вийшла заміж за преподобного Пітера Вільяма Пегуса (її двоюрідного брата), який Шарлотті не подобався. Вона мала двох молодших братів і зведених сестер. З часом її мати поволі почала змінюватися з активної жінки на людину, яка усамітнилася через хворобу. Саме в цей час Шарлотта почала керувати будинком замість своєї матері.

Схоже, що їй особливо подобався прихисток у саду, і з часом у неї виникла неприязнь до того, що її тримають всередині. Крім того, у віці дев'ятнадцяти років, їй довелося постійно перепрошувати за вчинки сім'ї. З дитинства вона дуже цікавилася політикою та гостро висловлювала погляди на теми, на які у неї була своя думка. Шарлотта проявляла видатні здібності до мов і літератури. Вона самостійно опанувала арабську, іврит і перську мови, а також вивчала латинську, грецьку, французьку й італійську з репетитором своїх братів. З огляду на життя леді Шарлотти стає зрозуміло, що воно було структурованим, оскільки вона була з тих, хто рано вставав і, очевидно, зневажав лінь.

Виховання леді Шарлотти відповідало стандартам, які суспільство встановило для її класу. Вона опанувала різні навички, як-от спів і танці. Оскільки вона походила з аристократичної родини Берті, відвідування державної школи не принесло успіху; декотрі члени сім'ї зазнавали знущань, наприклад Ліндсі, яку швидко виключили зі школи; з того часу навчанням займався репетитор. У леді Шарлотти не було близьких друзів, якщо і були, то вона була найближчою до сестер О'Браєн.

Кар'єра

Відданість освіті

Перший у світі національний рух робітничого класу, чартизм, допоміг леді Шарлотті зрозуміти, що існує потреба у «більш тісному залученні до практичної роботи людей Доулійса». Багато заможніших людей у XIX столітті допомагали розвивати заклади освіти та дозвілля для робітників, які на них працювали: цим самим займалися й Гести. За підтримки свого двоюрідного брата Генрі Леярда леді Шарлотта зрештою зосередила свої зусилля на забезпеченні освіти в Доулійсі. Попри свою стать, яка на той час була невигідною в громадських справах, леді Шарлотта зуміла пропагувати свої ідеї та реалізувати багато своїх освітніх розробок.

Шарлотта була дуже віддана своїй роботі та регулярно відвідувала школи. Крім того, вона роздавала призи та всіляко заохочувала учнів. Вона також забезпечувала школи матеріалами для рукоділля й організовувала закупівлю необхідного навчального приладдя. Вона підтримувала школи в Суонсі та Лландаффі, а також Доулійсі. Школу Доулійса описують як «імовірно, найважливішу та найпрогресивнішу не лише в промисловій історії Південного Уельсу, але й усієї Британії протягом дев'ятнадцятого століття».

Її відданість спробам покращити освіту демонструє бібліотека, побудована у середині 1840-х років. Спочатку встановили абонентську плату у розмірі 1 шилінг 6 пені, але у 1853 році бібліотека стала публічною.

Dowlais Ironworks

Dowlais Ironworks був великим металургійним заводом XIX століття, який розташовувався поблизу Мертір-Тідвіла, один із чотирьох головних металургійних заводів навколо Мертіра — іншими трьома були Cyfarthfa, Plymouth і Penydarren Ironworks.

Шарлотта взяла на себе керування заводом після смерті чоловіка Джона Геста у 1852 році. Вона разом із Дж Т. Кларком й Едвардом Діветтом мала стати душоприказниками та довіреними власниками заводу. У результаті леді Гест стала б єдиним довіреним власником, як вдова, але у 1855 році вона вдруге вийшла заміж за Чарльза Шрайбера, і де-факто контроль перейшов до Кларка, хоча є повідомлення, що вона відмовилася від керування заводом, на користь власних подорожей. Вона також зібрала дивовижну колекцію кераміки.

Публікації

image
PDF-файл перекладу «Мабіногіона», зробленого леді Гест (1-ша версія; 1838 та 1845)

Гест прибула до Уельсу вже знаючи сім мов. Вона опанувала валлійську мову та спілкувалася з провідними літературознавцями Абергавеннського валлійського товариства Cymdeithas Cymreigyddion y Fenni, зокрема з Томасом Прайсом і Джоном Джонсом (Тегід), які підтримували та заохочували її в роботі. Віллемарке мав спочатку теплі відносини з нею щодо бретонських джерел, але потім сплагіатив її працю. Вона переклала кілька середньовічних пісень і віршів, а потім у 1837 році почала роботу над «Мабіногіоном». Джон Джонс (Тегід) позичив їй копію рукопису «Червона Книга з Гергеста» у судді Босанке. Він колись доручив Тегіду, молодому вченому в Оксфорді, створити копію вручну. Першою казкою, яку Шарлотта переклала з копії Тегіда, була «The Lady of the Fountain» або «Owain», яку добре сприйняли після публікації у 1838 році.

Деякі персонажі з казок були описані в «Myvyrian Archaiology of Wales» Вільяма Овена П'ю. П'ю опублікував переклад першого епізоду «Пуйл» у 1795 році та знову у 1821 році. Він зробив повний переклад усіх казок, але після його смерті у 1835 році твір не опублікували. Гест не покладалася на переклади П'ю, хоча використовувала валлійський словник, який П'ю завершив у 1803 році.

«Мабіногіон» Шарлотти Гест став першим перекладом, який вийшов у сучасному друкованому форматі. Це сім томів датовані 1838—1845 роками, причому перші томи присвячувались улюбленому матеріалу Гест про Артура. У 1849 році твір перевидали у трьох томах: том I містив валлійські романи «Овейн», «Передур» і «Герайнт й Енід»; том II містив «Кілух й Олвен» і «Сон Ронабві». Том III містив «Чотири гілки Мабіногі» та «Талієсін». «Герайнт й Енід» у першому томі стали основою для двох віршів Альфреда, лорда Теннісона про Герайнта в «Королівських ідиліях».

Семитомна серія 1838–45 років і тритомна серія 1849 року були двомовними, представляючи копію валлійського тексту Тегіда та англійський переклад Гест. Вони містили численні наукові виноски, переважно англійською мовою, загалом 145 сторінок. Їх виготовили розкішно, з повними ілюстраціями та шкіряними обкладинками із золотим тисненням. Усі томи вийшли друком одночасно в Лландовері, Уельс, видавництвом Tonn Press і видавництвом Longmans з Лондона.

Наступне видання 1877 року було лише англійським перекладом, і це стандартне видання, яке мало стати дуже відомим.

Назва «Мабіногіон»

Часто помилково вважають, що назва «Мабіногіон» вперше використала Гест, але відомі випадки вживання наприкінці XVIII століття, див. П'ю 1795 рік та його гурток у Лондонських валлійських товариствах. Назва походить від середньовічної помилки писаря, де трапляється випадок використання слова «mabynnogyon» як множини для терміна «mabinogi»; але «mabinogi» у валлійській форма множини.

Значення «Mabinogi» є незрозумілим, але воно явно походить від «mab», що означає син, дитина, молода особа: це можна побачити в угоді про імена «син (кого)» у генеалогіях. Крім того, вчені не дійшли єдиної думки. Назва «Мабіногі» стосується лише чотирьох гілок. Це не просто чотири оповідання, оскільки кожне містить принаймні три розповіді, але їх формально називають чотирма оповіданнями з одинадцяти, які складають стандартну збірку «Мабіногіон», після Гест.

Збірка Гест містила дванадцять оповідань, доданих до «Hanes Taliesin», який згодом інші вчені опустили, оскільки його немає в «Червоній книзі з Гергеста» та «Білій книзі Ридерха», як інші.

У 2007 році провідний сучасний вчений у цій галузі Джон Боллард поставив під сумнів достовірність збірки «Мабіногіон», заявивши, що окрім чотирьох гілок «Мабіногі», які є послідовними, історії мають мало спільного одна з одною, за винятком того, що вони є прозаїчною вигадкою, яка збереглася в тих же середньовічних рукописах.

Особисте життя

За життя у неї було багато залицяльників. У якийсь момент Герберта Марша розглядали як можливого залицяльника. Вона подружилася з ученими людьми того часу і ледь не вийшла заміж за (майбутнього прем'єр-міністра) Бенджаміна Дізраелі (1804—1881). Крім того, вважають, її першим кохання Огастеса О'Браєна, якого вона зустріла у віці чотирнадцяти років, та пізніше описала як найкращий день у її житті. Ці стосунки були приречені, оскільки її мати була категорично проти стосунків доньки з сином місцевого сквайра, навіть заявляючи, що вона радше побачить свою доньку в могилі, ніж побачить весілля з Огастесом. 

Перший шлюб

Після короткого флірту з Дізраелі вона втекла від свого нещасливого життя, одружившись у 1833 році, коли їй було 21 рік. Її чоловік, Джон Джосія Гест, був видатним промисловцем і фабрикантом виробів з заліза (власником Dowlais Iron Company, найбільшої на той час) і першим членом парламенту від міста Мертір-Тідфіл, Уельс. Він був набагато старший за неї: 49, а їй 21. Пара одружилася 29 липня 1833 року та переїхала до новозбудованого особняка в Доулейсі в Мертір-Тідвілі. Попри те, що Гест був членом парламенту від Мертіра, був надзвичайно багатим і належав до доброї родини, він був набагато нижчим за статусом, ніж його дружина-аристократка, що спричинило її значне соціальне напруження. Попри це, вони залишалися одруженими до його смерті у 1852 році, і Шарлотта була дуже щаслива в шлюбі. Вона народила десять дітей:

  • Шарлотта Марія Гест (1834—1902), вийшла заміж за Річарда Дю Кейна (пом. 1904), брата Едмунда Фредеріка Дю Кейна.
  • Айвор Берті Гест (1835—1914), одружився з леді Корнелією Генрієттою Марією Спенсер-Черчілль (1847—1927), донькою Джона Спенсера-Черчілля, 7-го герцога Мальборо
  • Кетрін Гвладіс Гест (1837—1926), вийшла заміж за преподобного Фредеріка Сесіла Олдерсона (пом. 1907), сина сера Едварда Голла Олдерсона
  • Томас Мертір Гест (1838—1904), одружився з письменницею та філантропом леді Теодорою Гросвенор (1840—1924), донькою Річарда Гросвенора, 2-го маркіза Вестмінстерського
  • Монтег'ю Джон Гест (1839—1909), ліберальний політик, який ніколи не одружувався.
  • Август Фредерік Гест (1840—1862), який помер у віці 21 року.
  • Артур Едвард Гест (1841—1898), консервативний політик, одружився з Аделіною Мері Чепмен (пом. 1931).
  • Мері Енід Евелін Гест (1843—1912), яка вийшла заміж за сера Остена Генрі Лаярда (1817—1894).
  • Констанс Ріаннон Гест (1844—1916), вийшла заміж за Чарльза Джорджа Корнуолліса Еліота (1839—1901), молодшого сина Едварда Еліота, 3-го графа Сент-Джерманс
  • Бланш Вер Гест (1847—1919), вийшла заміж за Едварда Понсонбі, 8-го графа Бессборо (1851—1920).

Вона з ентузіазмом віднеслася до благодійної діяльності свого чоловіка від імені місцевої громади. Вони побудували школи для своїх працівників, а також провели чисту воду для своїх маєтків, коли це ще була нова технологія. Її чоловік все більше довіряв їй як своїй помічниці на металургійному заводі, і вона діяла як представник компанії. Вона перекладала технічну документацію з французької. Джон Гест отримав титул баронета у 1838 році, багато в чому завдяки перебудові суспільства дружиною. Через погіршення здоров'я Джосії Шарлотта витрачала більше часу на управління бізнесом і повністю взяла його під контроль після його смерті у 1852 році. Вона вела перемовини про страйки та раптовий спад виробництва, протистояла іншим власникам ливарного цеху, стабілізуючи бізнес, поки у 1855 році не змогла передати справу старшому синові Айвору та менеджеру Дж. Т. Кларку.

Гест зі своєю сучасницею та подругою леді Ллановер була покровителькою мистецтва в Уельсі. Її «Енід» літературно вплинула на Теннісона, а її теорії та джерела вплинули на європейських художників, поетів і письменників. Вона публікувала, пропагувала та перекладала книги «Мабіногіона», а її однотомне видання англійського перекладу 1877 року прийняли як частину серії «Everyman» у 1902 році. Подальші видання вийшли друком протягом 20-х років XX століття. У 2004 році завдяки проєкту Gutenberg твір з'явився онлайн, у 2008 році Колін Джонс опублікував записи з нотами. Сучасні переклади «Мабіногіона» містять серії Джона Болларда (2007—2010) і Сионеда Девіса (2008).

Другий шлюб

Потім Шарлотта вийшла заміж за Чарльза Шрайбера (10 травня 1826 — 31 березня 1884), вченого-класика, який навчав її синів і був на 14 років молодшим за неї. Різниця в статусі та віці викликала великий соціальний скандал і віддалила від багатьох близьких друзів, як-от Августа Голл. Однак завдяки її досвідченій політичній підтримці її новий чоловік став членом парламенту від Челтнема, а пізніше від Пула. Вони провели багато років, подорожуючи Європою, збираючи кераміку, яку вона заповідала Музею Вікторії та Альберта. Вона також збирала віяла, настільні ігри та гральні карти, які пізніше були передані Британському музею.

У 1884 році Гест знову овдовіла. Вона дожила до похилого віку, але останні кілька років життя осліпла, але продовжувала в'язати шарфи для візників. Тоді вона не змогла продовжувати щоденник, який писала майже без перерви з 10 років. 15 січня 1895 року вона померла у віці 82 років у садибі Кенфорд у Дорсеті.

Нащадки

Серед її численних онуків були: Едвард Понсонбі, 8-й граф Бессборо, Гранвіль Еліот (1867—1942) і Монтегю Еліот (1870—1960), які стали 7-м і 8-м графами Сент-Джерманс відповідно. Була також Френсіс Гест (1869—1957), відома як леді Челмсфорд, яка вийшла заміж за Фредеріка Тесігера, 1-го віконта Челмсфорда, який служив генерал-губернатором Індії, Айвор Черчілль Гест (1873—1939), який став 1-м віконтом Вімборн, Крістіан Генрі Чарльз Гест (1874—1957), ліберал, член парламенту «МП», Фредерік «Фредді» Едвард Гест (1875—1937), інший ліберал, член парламенту, і Оскар Монтегю Гест (1888—1958), який був і лібералом, і пізніше, депутатом від консерваторів. Серед інших її нащадків — американські Гести (покійна світська левиця Сі Зі Гест була дружиною одного з них), графи Бессборо, віконти Челмсфордські та інші.

Публікації

Примітки

  1. Sherman C. R., Holcomb A. M. Women as interpreters of the visual arts, 1820- 1979 // Womans Art Journal — 1980. — P. 15. — — ISSN 0270-7993; 2158-8457
    d:Track:Q34234385d:Track:Q111597902d:Track:Q15763482d:Track:Q109754615
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
    d:Track:Q2629164
  4. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  5. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  6. FemBio database
    d:Track:Q61356138
  7. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  8. Lady Charlotte Schreiber (Biographical details), British Museum. Accessed 8 May 2019
  9. David Jones, «Lady Charlotte Guest: Victorian Businesswoman» History Today (1973) 23#1 pp 38-45.
  10. Guest, R.; John, A. (1989). Lady Charlotte: A Biography of the 19th Century. United Kingdom: Weidenfeld and Nicolson. с. 3—4.
  11. V. B. Ponsonby, Earl of Bessborough, ed. 1950. Lady Charlotte Guest: Extracts from her Journal 1833–1852. London: John Murray.
  12. Guest, R.; John, A. (1989). Lady Charlotte: A Biography of the 19th Century. United Kingdom: Weidenfeld and Nicolson.[]
  13. Guest, R.; John, A. (1989). Lady Charlotte: A Biography of the 19th Century. United Kingdom: Weidenfeld and Nicolson.[]
  14. Guest, R.; John, A. (1989). Lady Charlotte: A Biography of the 19th Century. United Kingdom: Weidenfeld and Nicolson.[]
  15. Birch, Alan (1967), Economic HIstory of the British Iron and Steel Industry, Routledge, с. 294, ISBN 
  16. Dowlais Ironworks. Grace's Guide to British Industrial History. Процитовано 3 жовтня 2021.
  17. History, section "Lady Charlotte Guest: a pioneering woman". GKN Aerospace. оригіналу за 29 May 2018.
  18. Lady Charlotte Guest (1812-1895). BBC Wales. Процитовано 3 жовтня 2021.
  19. Schreiber [née Bertie; other married name Guest], Lady Charlotte Elizabeth (1812–1895), translator, businesswoman, and collector. (Oxford Dictionary of National Biography) (вид. онлайн). Oxford University Press. 2004. doi:10.1093/ref:odnb/24832. Процитовано 29 вересня 2020. {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |HIDE_PARAMETER15=, |HIDE_PARAMETER13=, |HIDE_PARAMETER21=, |HIDE_PARAMETER14=, |HIDE_PARAMETER17=, |HIDE_PARAMETER32=, |HIDE_PARAMETER16=, |HIDE_PARAMETER33=, |HIDE_PARAMETER31=, |HIDE_PARAMETER9=, |HIDE_PARAMETER11=, |HIDE_PARAMETER1=, |HIDE_PARAMETER4=, |HIDE_PARAMETER2=, |HIDE_PARAMETER18=, |HIDE_PARAMETER20=, |HIDE_PARAMETER5=, |HIDE_PARAMETER19=, |HIDE_PARAMETER10=, |HIDE_PARAMETER38=, |HIDE_PARAMETER29=, |HIDE_PARAMETER28=, |HIDE_PARAMETER8=, |HIDE_PARAMETER6=, |HIDE_PARAMETER26=, |HIDE_PARAMETER7=, |HIDE_PARAMETER23=, |HIDE_PARAMETER3= та |HIDE_PARAMETER12= () (Необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства .)
  20. V. B. Ponsonby, Earl of Bessborough, ed. 1950. Lady Charlotte Guest: Extracts from her Journal 1833—1852. London: John Murray. p.x
  21. Sir Josiah John Guest, 1st Bt. thePeerage.com. Процитовано 26 серпня 2007.
  22. John (2004)
  23. . Архів оригіналу за 18 November 2016. Процитовано 19 жовтня 2016.
  24. Sir Josiah John Guest, 1st Bt. thePeerage.com. Процитовано 26 серпня 2007.
  25. James, B. Ll. Clark, George Thomas. (Oxford Dictionary of National Biography) (вид. онлайн). Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/5461. {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |HIDE_PARAMETER15=, |HIDE_PARAMETER13=, |HIDE_PARAMETER21=, |HIDE_PARAMETER30=, |HIDE_PARAMETER14=, |HIDE_PARAMETER17=, |HIDE_PARAMETER32=, |HIDE_PARAMETER16=, |HIDE_PARAMETER25=, |HIDE_PARAMETER24=, |HIDE_PARAMETER9=, |HIDE_PARAMETER3=, |HIDE_PARAMETER4=, |HIDE_PARAMETER2=, |HIDE_PARAMETER28=, |HIDE_PARAMETER18=, |HIDE_PARAMETER20=, |HIDE_PARAMETER5=, |HIDE_PARAMETER19=, |HIDE_PARAMETER10=, |HIDE_PARAMETER33=, |HIDE_PARAMETER31=, |HIDE_PARAMETER29=, |HIDE_PARAMETER11=, |HIDE_PARAMETER26=, |HIDE_PARAMETER8=, |HIDE_PARAMETER7=, |HIDE_PARAMETER23=, |HIDE_PARAMETER27= та |HIDE_PARAMETER12= () (Необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства .)
  26. Schreiber [née Bertie; other married name Guest], Lady Charlotte Elizabeth (1812–1895), translator, businesswoman, and collector. (Oxford Dictionary of National Biography) (вид. онлайн). Oxford University Press. 2004. doi:10.1093/ref:odnb/24832. {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |HIDE_PARAMETER15=, |HIDE_PARAMETER13=, |HIDE_PARAMETER21=, |HIDE_PARAMETER30=, |HIDE_PARAMETER14=, |HIDE_PARAMETER17=, |HIDE_PARAMETER32=, |HIDE_PARAMETER16=, |HIDE_PARAMETER33=, |HIDE_PARAMETER31=, |HIDE_PARAMETER9=, |HIDE_PARAMETER11=, |HIDE_PARAMETER1=, |HIDE_PARAMETER4=, |HIDE_PARAMETER2=, |HIDE_PARAMETER18=, |HIDE_PARAMETER20=, |HIDE_PARAMETER5=, |HIDE_PARAMETER19=, |HIDE_PARAMETER10=, |HIDE_PARAMETER38=, |HIDE_PARAMETER29=, |HIDE_PARAMETER28=, |HIDE_PARAMETER8=, |HIDE_PARAMETER6=, |HIDE_PARAMETER26=, |HIDE_PARAMETER7=, |HIDE_PARAMETER23=, |HIDE_PARAMETER3= та |HIDE_PARAMETER12= () (Необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства .)
  27. Kidd, Charles, Williamson, David (editors). Debrett's Peerage and Baronetage (1990 edition). New York: St Martin's Press, 1990

Додаткова література

  • Jones, David. «Lady Charlotte Guest: Victorian Businesswoman» History Today (1973) 23#1 pp 38–45.
  • Marsh, Katherine. «Lady Charlotte (Elizabeth) Guest». From The Camelot Project at the University of Rochester. [1] Retrieved 3 April 2007.
  • Schreiber, Lady Charlotte Guest. Biography from British Authors of the 19th Century; H. W. Wilson Company. 1936.
  • image Hugh Chisholm, ред. (1911). Schreiber, Lady Charlotte Elizabeth . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. Cambridge University Press. (англ.)
  • John, A. V. (2004) «Guest, Sir (Josiah) John, first baronet (1785—1852)», Oxford Dictionary of National Biography, Oxford University Press, accessed 25 August 2007 (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства).

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ledi Sharlotta Elizabet Gest urodzhena Berti nar 19 travnya 1812 1812travnya19 pom 15 sichnya 1895 piznishe ledi Sharlotta Shrajber anglijska aristokratka yaka najbilsh vidoma yak pershij vidavec u suchasnomu drukovanomu formati ciklu Mabinogion najpershogo zrazka prozovoyi literaturi Velikoyi Britaniyi Gest vstanovila Mabinogion yak dzherelo literaturnogo tekstu Yevropi pretenduyuchi na ce viznannya sered literatoriv u konteksti todishnih zahoplen licarskimi romanami pro korolya Artura ta neogotichnogo ruhu Nazva yaku vikorista Gest pohodit vid serednovichnoyi pomilki pisarya yaku vstanoviv Vilyam Oven P yu ta Londonske vallijske tovaristvo u XIX stolitti Sharlotta Gestangl Lady Charlotte Elizabeth Guest angl Lady Charlotte SchreiberIm ya pri narodzhenniangl Charlotte BertieNarodilasya19 travnya 1812 1812 05 19 2 3 d Linkolnshir AngliyaPomerla15 sichnya 1895 1895 01 15 2 3 82 roki abo 1895 5 Dorset Angliya Spoluchene KorolivstvoKrayina Spoluchene KorolivstvoMisce prozhivannyadDiyalnistperekladachka movoznavicya pidpriyemicya pismennicya kolekcionerka mistectva torgovecGaluzmovoznavstvo vidavnicha sprava 5 perekladactvo d 5 Komerciya znachennya 5 i biznes 5 Znannya movanglijska 2 Batkod 7 Matid 4 7 U shlyubi zd 7 i d 7 Ditid 7 d d d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 7 d 4 i d 4 Mediafajli u Vikishovishi Yak dosvidchenij lingvist i druzhina vidatnogo vallijskogo fabrikanta virobiv z zaliza Dzhona Dzhosaya Gesta vona stala providnoyu figuroyu u vivchenni literaturi ta vallijskogo Vidrodzhennya XIX stolittya Zi svoyim drugim cholovikom Charlzom Shrajberom vona stala vidomim viktorianskim kolekcionerom porcelyani cya kolekciya zberigayetsya v Muzeyi Viktoriyi j Alberta Vona zibrala veliku kolekciyu viyal nastilnih igor ta gralnih kart yaki peredala Britanskomu muzeyu Vona bula vidoma yak mizhnarodnij promislovec novatorskij liberalnij pedagog filantrop i gospodinya elitnogo suspilstva Rannye zhittyaSharlotta narodilasya 19 travnya 1812 roku v budinku Uffington v Uffingtoni grafstvo Linkolnshir u donki Albemarla Berti 9 go grafa Lindsi 1744 1818 ta jogo drugoyi druzhini Sharlotti Syuzanni Elizabet Leyard Yiyi ohrestili yak ledi Sharlotta Elizabet Berti U shist rokiv vona perezhila vtratu batka ta cogo zh roku potrapila u pozhezhu v budinku z yakoyi vryatuvalasya Piznishe yiyi mati vdruge vijshla zamizh za prepodobnogo Pitera Vilyama Pegusa yiyi dvoyuridnogo brata yakij Sharlotti ne podobavsya Vona mala dvoh molodshih brativ i zvedenih sester Z chasom yiyi mati povoli pochala zminyuvatisya z aktivnoyi zhinki na lyudinu yaka usamitnilasya cherez hvorobu Same v cej chas Sharlotta pochala keruvati budinkom zamist svoyeyi materi Shozhe sho yij osoblivo podobavsya prihistok u sadu i z chasom u neyi vinikla nepriyazn do togo sho yiyi trimayut vseredini Krim togo u vici dev yatnadcyati rokiv yij dovelosya postijno pereproshuvati za vchinki sim yi Z ditinstva vona duzhe cikavilasya politikoyu ta gostro vislovlyuvala poglyadi na temi na yaki u neyi bula svoya dumka Sharlotta proyavlyala vidatni zdibnosti do mov i literaturi Vona samostijno opanuvala arabsku ivrit i persku movi a takozh vivchala latinsku grecku francuzku j italijsku z repetitorom svoyih brativ Z oglyadu na zhittya ledi Sharlotti staye zrozumilo sho vono bulo strukturovanim oskilki vona bula z tih hto rano vstavav i ochevidno znevazhav lin Vihovannya ledi Sharlotti vidpovidalo standartam yaki suspilstvo vstanovilo dlya yiyi klasu Vona opanuvala rizni navichki yak ot spiv i tanci Oskilki vona pohodila z aristokratichnoyi rodini Berti vidviduvannya derzhavnoyi shkoli ne prineslo uspihu dekotri chleni sim yi zaznavali znushan napriklad Lindsi yaku shvidko viklyuchili zi shkoli z togo chasu navchannyam zajmavsya repetitor U ledi Sharlotti ne bulo blizkih druziv yaksho i buli to vona bula najblizhchoyu do sester O Brayen Kar yeraViddanist osviti Pershij u sviti nacionalnij ruh robitnichogo klasu chartizm dopomig ledi Sharlotti zrozumiti sho isnuye potreba u bilsh tisnomu zaluchenni do praktichnoyi roboti lyudej Doulijsa Bagato zamozhnishih lyudej u XIX stolitti dopomagali rozvivati zakladi osviti ta dozvillya dlya robitnikiv yaki na nih pracyuvali cim samim zajmalisya j Gesti Za pidtrimki svogo dvoyuridnogo brata Genri Leyarda ledi Sharlotta zreshtoyu zoseredila svoyi zusillya na zabezpechenni osviti v Doulijsi Popri svoyu stat yaka na toj chas bula nevigidnoyu v gromadskih spravah ledi Sharlotta zumila propaguvati svoyi ideyi ta realizuvati bagato svoyih osvitnih rozrobok Sharlotta bula duzhe viddana svoyij roboti ta regulyarno vidviduvala shkoli Krim togo vona rozdavala prizi ta vsilyako zaohochuvala uchniv Vona takozh zabezpechuvala shkoli materialami dlya rukodillya j organizovuvala zakupivlyu neobhidnogo navchalnogo priladdya Vona pidtrimuvala shkoli v Suonsi ta Llandaffi a takozh Doulijsi Shkolu Doulijsa opisuyut yak imovirno najvazhlivishu ta najprogresivnishu ne lishe v promislovij istoriyi Pivdennogo Uelsu ale j usiyeyi Britaniyi protyagom dev yatnadcyatogo stolittya Yiyi viddanist sprobam pokrashiti osvitu demonstruye biblioteka pobudovana u seredini 1840 h rokiv Spochatku vstanovili abonentsku platu u rozmiri 1 shiling 6 peni ale u 1853 roci biblioteka stala publichnoyu Dowlais Ironworks Dowlais Ironworks buv velikim metalurgijnim zavodom XIX stolittya yakij roztashovuvavsya poblizu Mertir Tidvila odin iz chotiroh golovnih metalurgijnih zavodiv navkolo Mertira inshimi troma buli Cyfarthfa Plymouth i Penydarren Ironworks Sharlotta vzyala na sebe keruvannya zavodom pislya smerti cholovika Dzhona Gesta u 1852 roci Vona razom iz Dzh T Klarkom j Edvardom Divettom mala stati dushoprikaznikami ta dovirenimi vlasnikami zavodu U rezultati ledi Gest stala b yedinim dovirenim vlasnikom yak vdova ale u 1855 roci vona vdruge vijshla zamizh za Charlza Shrajbera i de fakto kontrol perejshov do Klarka hocha ye povidomlennya sho vona vidmovilasya vid keruvannya zavodom na korist vlasnih podorozhej Vona takozh zibrala divovizhnu kolekciyu keramiki Publikaciyi PDF fajl perekladu Mabinogiona zroblenogo ledi Gest 1 sha versiya 1838 ta 1845 Gest pribula do Uelsu vzhe znayuchi sim mov Vona opanuvala vallijsku movu ta spilkuvalasya z providnimi literaturoznavcyami Abergavennskogo vallijskogo tovaristva Cymdeithas Cymreigyddion y Fenni zokrema z Tomasom Prajsom i Dzhonom Dzhonsom Tegid yaki pidtrimuvali ta zaohochuvali yiyi v roboti Villemarke mav spochatku tepli vidnosini z neyu shodo bretonskih dzherel ale potim splagiativ yiyi pracyu Vona pereklala kilka serednovichnih pisen i virshiv a potim u 1837 roci pochala robotu nad Mabinogionom Dzhon Dzhons Tegid pozichiv yij kopiyu rukopisu Chervona Kniga z Gergesta u suddi Bosanke Vin kolis doruchiv Tegidu molodomu vchenomu v Oksfordi stvoriti kopiyu vruchnu Pershoyu kazkoyu yaku Sharlotta pereklala z kopiyi Tegida bula The Lady of the Fountain abo Owain yaku dobre sprijnyali pislya publikaciyi u 1838 roci Deyaki personazhi z kazok buli opisani v Myvyrian Archaiology of Wales Vilyama Ovena P yu P yu opublikuvav pereklad pershogo epizodu Pujl u 1795 roci ta znovu u 1821 roci Vin zrobiv povnij pereklad usih kazok ale pislya jogo smerti u 1835 roci tvir ne opublikuvali Gest ne pokladalasya na perekladi P yu hocha vikoristovuvala vallijskij slovnik yakij P yu zavershiv u 1803 roci Mabinogion Sharlotti Gest stav pershim perekladom yakij vijshov u suchasnomu drukovanomu formati Ce sim tomiv datovani 1838 1845 rokami prichomu pershi tomi prisvyachuvalis ulyublenomu materialu Gest pro Artura U 1849 roci tvir perevidali u troh tomah tom I mistiv vallijski romani Ovejn Peredur i Gerajnt j Enid tom II mistiv Kiluh j Olven i Son Ronabvi Tom III mistiv Chotiri gilki Mabinogi ta Taliyesin Gerajnt j Enid u pershomu tomi stali osnovoyu dlya dvoh virshiv Alfreda lorda Tennisona pro Gerajnta v Korolivskih idiliyah Semitomna seriya 1838 45 rokiv i tritomna seriya 1849 roku buli dvomovnimi predstavlyayuchi kopiyu vallijskogo tekstu Tegida ta anglijskij pereklad Gest Voni mistili chislenni naukovi vinoski perevazhno anglijskoyu movoyu zagalom 145 storinok Yih vigotovili rozkishno z povnimi ilyustraciyami ta shkiryanimi obkladinkami iz zolotim tisnennyam Usi tomi vijshli drukom odnochasno v Llandoveri Uels vidavnictvom Tonn Press i vidavnictvom Longmans z Londona Nastupne vidannya 1877 roku bulo lishe anglijskim perekladom i ce standartne vidannya yake malo stati duzhe vidomim Nazva Mabinogion Chasto pomilkovo vvazhayut sho nazva Mabinogion vpershe vikoristala Gest ale vidomi vipadki vzhivannya naprikinci XVIII stolittya div P yu 1795 rik ta jogo gurtok u Londonskih vallijskih tovaristvah Nazva pohodit vid serednovichnoyi pomilki pisarya de traplyayetsya vipadok vikoristannya slova mabynnogyon yak mnozhini dlya termina mabinogi ale mabinogi u vallijskij forma mnozhini Znachennya Mabinogi ye nezrozumilim ale vono yavno pohodit vid mab sho oznachaye sin ditina moloda osoba ce mozhna pobachiti v ugodi pro imena sin kogo u genealogiyah Krim togo vcheni ne dijshli yedinoyi dumki Nazva Mabinogi stosuyetsya lishe chotiroh gilok Ce ne prosto chotiri opovidannya oskilki kozhne mistit prinajmni tri rozpovidi ale yih formalno nazivayut chotirma opovidannyami z odinadcyati yaki skladayut standartnu zbirku Mabinogion pislya Gest Zbirka Gest mistila dvanadcyat opovidan dodanih do Hanes Taliesin yakij zgodom inshi vcheni opustili oskilki jogo nemaye v Chervonij knizi z Gergesta ta Bilij knizi Riderha yak inshi U 2007 roci providnij suchasnij vchenij u cij galuzi Dzhon Bollard postaviv pid sumniv dostovirnist zbirki Mabinogion zayavivshi sho okrim chotiroh gilok Mabinogi yaki ye poslidovnimi istoriyi mayut malo spilnogo odna z odnoyu za vinyatkom togo sho voni ye prozayichnoyu vigadkoyu yaka zbereglasya v tih zhe serednovichnih rukopisah Osobiste zhittyaZa zhittya u neyi bulo bagato zalicyalnikiv U yakijs moment Gerberta Marsha rozglyadali yak mozhlivogo zalicyalnika Vona podruzhilasya z uchenimi lyudmi togo chasu i led ne vijshla zamizh za majbutnogo prem yer ministra Bendzhamina Dizraeli 1804 1881 Krim togo vvazhayut yiyi pershim kohannya Ogastesa O Brayena yakogo vona zustrila u vici chotirnadcyati rokiv ta piznishe opisala yak najkrashij den u yiyi zhitti Ci stosunki buli prirecheni oskilki yiyi mati bula kategorichno proti stosunkiv donki z sinom miscevogo skvajra navit zayavlyayuchi sho vona radshe pobachit svoyu donku v mogili nizh pobachit vesillya z Ogastesom Pershij shlyub Pislya korotkogo flirtu z Dizraeli vona vtekla vid svogo neshaslivogo zhittya odruzhivshis u 1833 roci koli yij bulo 21 rik Yiyi cholovik Dzhon Dzhosiya Gest buv vidatnim promislovcem i fabrikantom virobiv z zaliza vlasnikom Dowlais Iron Company najbilshoyi na toj chas i pershim chlenom parlamentu vid mista Mertir Tidfil Uels Vin buv nabagato starshij za neyi 49 a yij 21 Para odruzhilasya 29 lipnya 1833 roku ta pereyihala do novozbudovanogo osobnyaka v Doulejsi v Mertir Tidvili Popri te sho Gest buv chlenom parlamentu vid Mertira buv nadzvichajno bagatim i nalezhav do dobroyi rodini vin buv nabagato nizhchim za statusom nizh jogo druzhina aristokratka sho sprichinilo yiyi znachne socialne napruzhennya Popri ce voni zalishalisya odruzhenimi do jogo smerti u 1852 roci i Sharlotta bula duzhe shasliva v shlyubi Vona narodila desyat ditej Sharlotta Mariya Gest 1834 1902 vijshla zamizh za Richarda Dyu Kejna pom 1904 brata Edmunda Frederika Dyu Kejna Ajvor Berti Gest 1835 1914 odruzhivsya z ledi Korneliyeyu Genriyettoyu Mariyeyu Spenser Cherchill 1847 1927 donkoyu Dzhona Spensera Cherchillya 7 go gercoga Malboro Ketrin Gvladis Gest 1837 1926 vijshla zamizh za prepodobnogo Frederika Sesila Oldersona pom 1907 sina sera Edvarda Golla Oldersona Tomas Mertir Gest 1838 1904 odruzhivsya z pismenniceyu ta filantropom ledi Teodoroyu Grosvenor 1840 1924 donkoyu Richarda Grosvenora 2 go markiza Vestminsterskogo Monteg yu Dzhon Gest 1839 1909 liberalnij politik yakij nikoli ne odruzhuvavsya Avgust Frederik Gest 1840 1862 yakij pomer u vici 21 roku Artur Edvard Gest 1841 1898 konservativnij politik odruzhivsya z Adelinoyu Meri Chepmen pom 1931 Meri Enid Evelin Gest 1843 1912 yaka vijshla zamizh za sera Ostena Genri Layarda 1817 1894 Konstans Riannon Gest 1844 1916 vijshla zamizh za Charlza Dzhordzha Kornuollisa Eliota 1839 1901 molodshogo sina Edvarda Eliota 3 go grafa Sent Dzhermans Blansh Ver Gest 1847 1919 vijshla zamizh za Edvarda Ponsonbi 8 go grafa Bessboro 1851 1920 Vona z entuziazmom vidneslasya do blagodijnoyi diyalnosti svogo cholovika vid imeni miscevoyi gromadi Voni pobuduvali shkoli dlya svoyih pracivnikiv a takozh proveli chistu vodu dlya svoyih mayetkiv koli ce she bula nova tehnologiya Yiyi cholovik vse bilshe doviryav yij yak svoyij pomichnici na metalurgijnomu zavodi i vona diyala yak predstavnik kompaniyi Vona perekladala tehnichnu dokumentaciyu z francuzkoyi Dzhon Gest otrimav titul baroneta u 1838 roci bagato v chomu zavdyaki perebudovi suspilstva druzhinoyu Cherez pogirshennya zdorov ya Dzhosiyi Sharlotta vitrachala bilshe chasu na upravlinnya biznesom i povnistyu vzyala jogo pid kontrol pislya jogo smerti u 1852 roci Vona vela peremovini pro strajki ta raptovij spad virobnictva protistoyala inshim vlasnikam livarnogo cehu stabilizuyuchi biznes poki u 1855 roci ne zmogla peredati spravu starshomu sinovi Ajvoru ta menedzheru Dzh T Klarku Gest zi svoyeyu suchasniceyu ta podrugoyu ledi Llanover bula pokrovitelkoyu mistectva v Uelsi Yiyi Enid literaturno vplinula na Tennisona a yiyi teoriyi ta dzherela vplinuli na yevropejskih hudozhnikiv poetiv i pismennikiv Vona publikuvala propaguvala ta perekladala knigi Mabinogiona a yiyi odnotomne vidannya anglijskogo perekladu 1877 roku prijnyali yak chastinu seriyi Everyman u 1902 roci Podalshi vidannya vijshli drukom protyagom 20 h rokiv XX stolittya U 2004 roci zavdyaki proyektu Gutenberg tvir z yavivsya onlajn u 2008 roci Kolin Dzhons opublikuvav zapisi z notami Suchasni perekladi Mabinogiona mistyat seriyi Dzhona Bollarda 2007 2010 i Sioneda Devisa 2008 Drugij shlyub Potim Sharlotta vijshla zamizh za Charlza Shrajbera 10 travnya 1826 31 bereznya 1884 vchenogo klasika yakij navchav yiyi siniv i buv na 14 rokiv molodshim za neyi Riznicya v statusi ta vici viklikala velikij socialnij skandal i viddalila vid bagatoh blizkih druziv yak ot Avgusta Goll Odnak zavdyaki yiyi dosvidchenij politichnij pidtrimci yiyi novij cholovik stav chlenom parlamentu vid Cheltnema a piznishe vid Pula Voni proveli bagato rokiv podorozhuyuchi Yevropoyu zbirayuchi keramiku yaku vona zapovidala Muzeyu Viktoriyi ta Alberta Vona takozh zbirala viyala nastilni igri ta gralni karti yaki piznishe buli peredani Britanskomu muzeyu U 1884 roci Gest znovu ovdovila Vona dozhila do pohilogo viku ale ostanni kilka rokiv zhittya oslipla ale prodovzhuvala v yazati sharfi dlya viznikiv Todi vona ne zmogla prodovzhuvati shodennik yakij pisala majzhe bez perervi z 10 rokiv 15 sichnya 1895 roku vona pomerla u vici 82 rokiv u sadibi Kenford u Dorseti Nashadki Sered yiyi chislennih onukiv buli Edvard Ponsonbi 8 j graf Bessboro Granvil Eliot 1867 1942 i Montegyu Eliot 1870 1960 yaki stali 7 m i 8 m grafami Sent Dzhermans vidpovidno Bula takozh Frensis Gest 1869 1957 vidoma yak ledi Chelmsford yaka vijshla zamizh za Frederika Tesigera 1 go vikonta Chelmsforda yakij sluzhiv general gubernatorom Indiyi Ajvor Cherchill Gest 1873 1939 yakij stav 1 m vikontom Vimborn Kristian Genri Charlz Gest 1874 1957 liberal chlen parlamentu MP Frederik Freddi Edvard Gest 1875 1937 inshij liberal chlen parlamentu i Oskar Montegyu Gest 1888 1958 yakij buv i liberalom i piznishe deputatom vid konservatoriv Sered inshih yiyi nashadkiv amerikanski Gesti pokijna svitska levicya Si Zi Gest bula druzhinoyu odnogo z nih grafi Bessboro vikonti Chelmsfordski ta inshi PublikaciyiShrajber Sharlotta ledi Playing Cards of Various Ages and Countries Volume III Swiss Swedish Russian Polish Italian Spanish and Portuguese London Angliya Dzhon Myurrej 1895 Shrajber Sharlotta Lady Charlotte Schreiber s Journals Confidences of a Collector of Ceramics and Antiques throughout Britain France Holland Belgium Spain Portugal Turkey Austria and Germany from the year 1869 1885 London i Nyu Jork Dzhon Lejn 1911 pid redakciyeyu Montegyu Dzhona Gesta Gest R ta Dzhon A 1989 Lady Charlotte A Biography of the 19th Century Velika Britaniya Vejdenfeld i NikolsonPrimitkiSherman C R Holcomb A M Women as interpreters of the visual arts 1820 1979 Womans Art Journal 1980 P 15 ISBN 978 0 313 22056 2 ISSN 0270 7993 2158 8457 d Track Q34234385d Track Q111597902d Track Q15763482d Track Q109754615 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Czech National Authority Database d Track Q13550863 FemBio database d Track Q61356138 Kindred Britain d Track Q75653886 Lady Charlotte Schreiber Biographical details British Museum Accessed 8 May 2019 David Jones Lady Charlotte Guest Victorian Businesswoman History Today 1973 23 1 pp 38 45 Guest R John A 1989 Lady Charlotte A Biography of the 19th Century United Kingdom Weidenfeld and Nicolson s 3 4 V B Ponsonby Earl of Bessborough ed 1950 Lady Charlotte Guest Extracts from her Journal 1833 1852 London John Murray Guest R John A 1989 Lady Charlotte A Biography of the 19th Century United Kingdom Weidenfeld and Nicolson storinka Guest R John A 1989 Lady Charlotte A Biography of the 19th Century United Kingdom Weidenfeld and Nicolson storinka Guest R John A 1989 Lady Charlotte A Biography of the 19th Century United Kingdom Weidenfeld and Nicolson storinka Birch Alan 1967 Economic HIstory of the British Iron and Steel Industry Routledge s 294 ISBN 0 415 38248 3 Dowlais Ironworks Grace s Guide to British Industrial History Procitovano 3 zhovtnya 2021 History section Lady Charlotte Guest a pioneering woman GKN Aerospace originalu za 29 May 2018 Lady Charlotte Guest 1812 1895 BBC Wales Procitovano 3 zhovtnya 2021 Schreiber nee Bertie other married name Guest Lady Charlotte Elizabeth 1812 1895 translator businesswoman and collector Oxford Dictionary of National Biography vid onlajn Oxford University Press 2004 doi 10 1093 ref odnb 24832 Procitovano 29 veresnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite encyclopedia title Shablon Cite encyclopedia cite encyclopedia a Cite maye pusti nevidomi parametri HIDE PARAMETER15 HIDE PARAMETER13 HIDE PARAMETER21 HIDE PARAMETER14 HIDE PARAMETER17 HIDE PARAMETER32 HIDE PARAMETER16 HIDE PARAMETER33 HIDE PARAMETER31 HIDE PARAMETER9 HIDE PARAMETER11 HIDE PARAMETER1 HIDE PARAMETER4 HIDE PARAMETER2 HIDE PARAMETER18 HIDE PARAMETER20 HIDE PARAMETER5 HIDE PARAMETER19 HIDE PARAMETER10 HIDE PARAMETER38 HIDE PARAMETER29 HIDE PARAMETER28 HIDE PARAMETER8 HIDE PARAMETER6 HIDE PARAMETER26 HIDE PARAMETER7 HIDE PARAMETER23 HIDE PARAMETER3 ta HIDE PARAMETER12 dovidka Neobhidna pidpiska abo chlenstvo v publichnij biblioteci Spoluchenogo Korolivstva V B Ponsonby Earl of Bessborough ed 1950 Lady Charlotte Guest Extracts from her Journal 1833 1852 London John Murray p x Sir Josiah John Guest 1st Bt thePeerage com Procitovano 26 serpnya 2007 John 2004 Arhiv originalu za 18 November 2016 Procitovano 19 zhovtnya 2016 Sir Josiah John Guest 1st Bt thePeerage com Procitovano 26 serpnya 2007 James B Ll Clark George Thomas Oxford Dictionary of National Biography vid onlajn Oxford University Press doi 10 1093 ref odnb 5461 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite encyclopedia title Shablon Cite encyclopedia cite encyclopedia a Cite maye pusti nevidomi parametri HIDE PARAMETER15 HIDE PARAMETER13 HIDE PARAMETER21 HIDE PARAMETER30 HIDE PARAMETER14 HIDE PARAMETER17 HIDE PARAMETER32 HIDE PARAMETER16 HIDE PARAMETER25 HIDE PARAMETER24 HIDE PARAMETER9 HIDE PARAMETER3 HIDE PARAMETER4 HIDE PARAMETER2 HIDE PARAMETER28 HIDE PARAMETER18 HIDE PARAMETER20 HIDE PARAMETER5 HIDE PARAMETER19 HIDE PARAMETER10 HIDE PARAMETER33 HIDE PARAMETER31 HIDE PARAMETER29 HIDE PARAMETER11 HIDE PARAMETER26 HIDE PARAMETER8 HIDE PARAMETER7 HIDE PARAMETER23 HIDE PARAMETER27 ta HIDE PARAMETER12 dovidka Neobhidna pidpiska abo chlenstvo v publichnij biblioteci Spoluchenogo Korolivstva Schreiber nee Bertie other married name Guest Lady Charlotte Elizabeth 1812 1895 translator businesswoman and collector Oxford Dictionary of National Biography vid onlajn Oxford University Press 2004 doi 10 1093 ref odnb 24832 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite encyclopedia title Shablon Cite encyclopedia cite encyclopedia a Cite maye pusti nevidomi parametri HIDE PARAMETER15 HIDE PARAMETER13 HIDE PARAMETER21 HIDE PARAMETER30 HIDE PARAMETER14 HIDE PARAMETER17 HIDE PARAMETER32 HIDE PARAMETER16 HIDE PARAMETER33 HIDE PARAMETER31 HIDE PARAMETER9 HIDE PARAMETER11 HIDE PARAMETER1 HIDE PARAMETER4 HIDE PARAMETER2 HIDE PARAMETER18 HIDE PARAMETER20 HIDE PARAMETER5 HIDE PARAMETER19 HIDE PARAMETER10 HIDE PARAMETER38 HIDE PARAMETER29 HIDE PARAMETER28 HIDE PARAMETER8 HIDE PARAMETER6 HIDE PARAMETER26 HIDE PARAMETER7 HIDE PARAMETER23 HIDE PARAMETER3 ta HIDE PARAMETER12 dovidka Neobhidna pidpiska abo chlenstvo v publichnij biblioteci Spoluchenogo Korolivstva Kidd Charles Williamson David editors Debrett s Peerage and Baronetage 1990 edition New York St Martin s Press 1990Dodatkova literaturaJones David Lady Charlotte Guest Victorian Businesswoman History Today 1973 23 1 pp 38 45 Marsh Katherine Lady Charlotte Elizabeth Guest From The Camelot Project at the University of Rochester 1 Retrieved 3 April 2007 Schreiber Lady Charlotte Guest Biography from British Authors of the 19th Century H W Wilson Company 1936 Hugh Chisholm red 1911 Schreiber Lady Charlotte Elizabeth Encyclopaedia Britannica 11th ed T V Cambridge University Press angl John A V 2004 Guest Sir Josiah John first baronet 1785 1852 Oxford Dictionary of National Biography Oxford University Press accessed 25 August 2007 neobhidna pidpiska abo chlenstvo v publichnij biblioteci Spoluchenogo Korolivstva Posilannya

Дата публікації:
Топ