Павло́ Феофа́нович Шандру́к (16 [28] лютого 1889, с. Борсуки, Кременецький повіт, Волинська губернія, Російська імперія, нині Лановецький район, Тернопільська область, Україна — 15 лютого 1979, м. Трентон, Нью-Джерсі, США) — український військовий діяч часів УНР, генерал-хорунжий армії УНР (1920), генерал-полковник в екзилі, дійсний член НТШ.
Шандрук Павло | |||||
---|---|---|---|---|---|
Підпоручик Підполковник Генерал-полковник (в еміграції) | |||||
Генерал-лейтенант Шандрук, 1945 рік | |||||
Загальна інформація | |||||
Народження | 16 (28) лютого 1889 с. Борсуки, Кременецький повіт, Волинська губернія, Російська імперія, нині Лановецький район, Тернопільська область, Україна | ||||
Смерть | 15 лютого 1979 (89 років) м. Трентон, Нью-Джерсі, США | ||||
Поховання | Цвинтар святого Андрія | ||||
Національність | українець | ||||
Alma Mater | Олексіївське військове училище і Острозька гімназія | ||||
Військова служба | |||||
Роки служби | 1918–1945 | ||||
Приналежність | УНР | ||||
Вид ЗС | сухопутні війська | ||||
Рід військ | піхота | ||||
Формування | Армія УНР Українська Національна Армія (УНА) в складі Вермахту | ||||
Війни / битви | Радянсько-українська війна Друга світова війна | ||||
Командування | |||||
командуючий УНА (1945) | |||||
Нагороди та відзнаки | |||||
Шандрук Павло Феофанович у Вікісховищі |
В українській армії служив також рідний брат Павла Шандрука — Шандрушкевич Олександр Феофанович.
Відповідно до українського законодавства може бути зарахований до борців за незалежність України у ХХ сторіччі.
Життєпис
Народився у с. Борсуки, нині Лановецький район, Тернопільська область, Україна (за тодішнім адмінподілом — Кременецький повіт, Волинська губернія, Російська імперія). Син православного священика.
Навчався в духовній семінарії. Закінчив Острозьку класичну гімназію. За свідченнями Павла Шандрука, 1911 року він закінчив Ніжинський історико-філологічний інститут князя Безбородька, проте розвідка сучасного дослідника історії інституту Петра Моціяки показала відсутність документального підтвердження цьому факту:
Переглянувши документи інституту тих років, нами було встановлено, що студентом у Ніжині Павло Шандрук не був. Більше того, збереглися документи про вступні іспити 1907 р. і в списках тих, хто вступав до інституту, Павла Шандрука теж немає.
.
За свідченням історика Тинченка Я. Ю., Павло Шандрук напередодні війни закінчив три курси історико-філологічного інституту князя Безбородька в Ніжині.
Участь у Першій світовій війні
Був призваний до лав Російської імператорської армії. Наприкінці грудня 1915 року закінчив прискорений 4-х місячний курс Олексіївського (Алексєєвського) військового училища в Москві та отримав чин прапорщика.
З січня 1916 року служив молодшим офіцером у 232-му запасному піхотному полку (у Твері), тимчасово виконував обов'язки командира 3-го батальйону. В серпні 1916 року був підвищений до рангу підпоручика.
В березні 1917 року був переведений до 70-го піхотного Ряжського полку, у складі якого брав участь у бойових діях на Північному фронті поблизу Двінська. Служив підлеглим у помічника командира полку з господарської частини. На листопад 1917 року, згідно архівних документів, мав чин підпоручика; російськими царськими та імператорськими орденами не нагороджувався. У лютому 1918 року був демобілізований.
У 1918–1920 роках перебував на службі в українській армії.
9 лютого 1918 р. вступив до 1-ї сотні 1-го Запорізького куреня Запорізького загону військ Центральної Ради.
З 10 квітня до 02 серпня 1918 р. — значковий 1-го панцерного дивізіону Окремої Запорізької дивізії армії УНР, згодом — армії Української Держави. За сумісництвом: з 14 квітня 1918 р. — командир панцерника «Полуботок», з 29 квітня 1918 р. — начальник панцерного потягу, з 07 травня 1918 р. — командир автопанцерної батареї Окремої Запорізької дивізії.
2 серпня 1918 р. через хворобу тимчасово звільнився з військової служби.
З 18 вересня 1918 р. — ад'ютант військового коменданта міста Харкова.
З 18 листопада 1918 р. — завідувач технічного відділу Харківської військової комендатури.
З 19 грудня 1918 р. — командир 7-го Харківського броньового дивізіону військ Директорії.
З 11 січня 1919 р. — в. о. харківського міського військового коменданта.
З 5 травня 1919 року (фактично — з кінця грудня 1918 р.) — командир Окремого стрілецького Запорізького куреня дієвої армії УНР. Воював поблизу міст Гусятин, Крем'янець, Почаїв, Тернопіль.
З 9 червня 1919 р. — командир 9-го Стрілецького полку (основою якого став Окремий стрілецький Запорізький курінь) 3-ї (згодом — Залізної) дивізії дієвої армії УНР.
З 10 серпня 1919 р. — командир 1-го Рекрутського полку дієвої армії УНР.
З 31 травня 1920 р. — командир 4-ї стрілецької бригади 2-ї дивізії армії УНР.
З 24 квітня 1920 р. — командир збірного загону 2-ї дивізії армії УНР.
З 7 травня 1920 року — командир 7-ї бригади Третьої Залізної дивізії (колишня 4-та бригада 2-ї дивізії) армії УНР.
З 25 липня 1920 р. — полковник.
З кінця 1920 року — в Польській республіці; один із засновників українського військового журналу «Табор».
З березня 1927 р. — начальник 1-го організаційного відділу Генерального штабу Військового міністерства УНР в екзилі. З серпня 1927 р. до травня 1936 р. — голова цього штабу.
У 1929 р. закінчив військовий радіотехнічний інститут у Варшаві.
З травня 1936 р. — на контрактовій службі у польській армії у ранзі майора. Служив у 2-му батальйоні 18-го піхотного полку (Скерневиці).
З 1 листопада 1936 р. навчався у польській Вищій військовій школі, після закінчення якої у вересні 1938 р. отримав звання підполковника та продовжив контрактну службу у польській армії.
Участь у Другій світовій війні
У польсько-німецькій війні 1939 року — з 07 вересня 1939 р. командував збірною бригадою, з 23 вересня 1939 р.командир 29-ї польської бригади. У бою з німцями під Томашевом врятував бригаду від знищення, за що у 1965 році був нагороджений орденом Військової Доблесті V ступеня (срібний хрест), був поранений.
Від 23 вересня 1939 року до січня 1940 року перебував у німецькому полоні.
З 17 червня 1941 р. змушений був працювати при німецьких військових штабах як перекладач. Однак невдовзі був звільнений; повернувся до Скерневиць, окупованих гітлерівцями (Генеральна губернія), де працював завідувачем міського кінотеатру.
Наприкінці 1944 року очолив Український Національний Комітет у Німеччині та був обраний командувачем Української національної армії (УНА) (офіційно на цю посаду був призначений німецьким військовим командуванням з 15 березня 1945 року).
З 1945 р. — на еміграції у Німеччині. Бувши позапартійним і далеким від політики, генерал Шандрук, на доручення уряду УНР і президента Андрія Лівицького особисто 1945 року очолив Український національний комітет (УНК), підтримуваний всіма українськими політичними партіями (уенерівці, гетьманці, мельниківці та бандерівці). В лютому 1945 року комітет почав активну роботу.
У березні 1945 року німецький уряд визнав УНК як офіційного репрезентанта українців (в тому велика заслуга Павла Шандрука особисто) і як союзну сторону у війні. Уряд УНР підвищив Шандрука до генерала-поручника (так само — генерал-лейтенанта), і з цим він розпочав формувати Українську Національну Армію (УНА), до якої мали ввійти вже існуючі німецькі військові формування, укомплектовані українцями (понад 220 тисяч воїнів). Офіційно німецьким військовим командуванням на цю посаду був призначений з 15 березня 1945 року.
За згодою німецького командування, до УНА були зараховані: 14-та гренадерська дивізія військ СС «Галичина» (переіменована на «1-шу українську дивізію УНА»), Протитанкова бригада «Вільна Україна» Петра Дяченка (переіменована на «2-гу українську дивізію УНА»), бригада Вільного козацтва, підрозділи окремої парашутно-десантної бригади та ряд інших допоміжних підрозділів та зенітних батарей.
В кінці квітня 1945 року генерал-лейтенант Павло Шандрук, як командуючий УНА, відвідав дивізію «Галичина», що стояла тоді на фронті в Австрії. Дивізійники з великим ентузіазмом вітали свого генерала. 25 квітня відбулося урочисте складання присяги на вірність Україні — так постала 1-ша УД УНА.
Наприкінці війни Українська Національна Армія складалася (складалася формально, оскільки її частини були розкидані по всій центральній Європі та були оперативно підпорядковані німецькому командуванню) з 1-ї дивізії УНА (14-та дивізія СС «Галичина»), 2-ї дивізії УНА (протипанцерна бригада «Вільна Україна» та бригада колишнього начальника поліції Львова майора Володимира Пітулея), наземних частин Люфтваффе, які включали парашутистів («Група Б» під командуванням генерала Тараса Бульби-Боровця), українського персоналу Люфтваффе, поліційних батальйонів та деяких інших частин. Були плани щодо приєднання УВВ (Українське Визвольне Військо — понад 120 тисяч вояків), а також кубанських козаків і навіть грузинської національної частини.
Напередодні німецької капітуляції генерал Шандрук спричинився до виведення 1-шої дивізії УНА з фронту та здачі її в полон англійцям та американцям.
Після війни
Після війни Павло Шандрук, будучи у полоні, зажадав особистої зустрічі з генералом Владиславом Андерсом, якого знав з військових дій 1939 року, та, за клопотанням останнього, був звільнений. Жив емігрантом у Німеччині, з 1948 — в США.
В 1965 році став кавалером найвищої військової нагороди Польщі — ордену Virtuti Militari 5-го ступеню за героїзм під час військових дій 1939 р.
Автор праць з військової історії. Генерал-полковник армії УНР в екзилі.
Помер у м. Трентон, штат Нью-Джерсі, США. Похований на кладовищі Баунд-Брук (штат Нью-Джерсі, США).
В поліції (1910—1913)
Згідно з історичним дослідженням краєзнавця Владислава Олександровича Руденка, прізвище Шандрука було вперше помічене на шпальтах харківської газети «Утро» від 17 (30) жовтня 1909 року (№869), як кандидата на посаду поліцейського наглядача міста Вовчанська, Харківської губернії. У «Харківському календарі» впродовж 1910–1913 рр., Павло Феофанович Шандрук зазначений на різних поліцейських посадах міста Вовчанська та Харкова. Підтвердженням того, що це той самий генерал Шандрук, є порівняння його підписів за часів служби в поліції та УНРівської анкети датованої 1920 роком, у статті Руденка
Праці
Шандруку належать праці з найновішої історії української армії українською, польською та англійською мовами. Серед них видана 1959 року в Нью-Йорку праця («Армія звитяги»; в українському перекладі Бурмістенка М. Б. — «Сила доблесті» [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.]). Був редактором збірника «Українсько-московська війна в 1920 р. в документах» (1933).
- Шандрук П. Військо і політика. — Женева : б.в, 1947. — 5 с.
Нагороди
українські
- Хрест Симона Петлюри
- Воєнний Хрест
- Хрест Українського Козацтва (з мечами) і золотою лавровою гілкою на стяжці
- Хрест Залізного Стрільця
- Пропам'ятна медаль Святого Архістратига Михаїла
- Відзнака Першої Української Дивізії УНА
- Відзнака Побратимів УВК
польські
французькі
Вшанування пам'яті
- Меморіальна дошка встановлена у рідному селі Борсуки на будівлі сільської школи.
- 14 жовтня 2018 року в Ніжині на Стіні Героїв Павлові Шандруку було відкрито меморіальну дошку.
Примітки
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2021.
- Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 травня 2022.
- Науменко К. Шандрук Павло Феофанович… — С. 593.
- Моціяка, Петро (2011). (PDF) (українська) . Ніжин. Архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2018. Процитовано 10 жовтня 2018.
- Р. Баран, Б. Мельничук, Б. Стасів, Г. Чернихівський. Шандрук Павло Феофанович… С. 622
- (пол.) Andrzej Grzywacz, Andrzej Jończyk. Wojenne losy gen. Pawło Szandruka / Zeszyty Historyczne.— Paryż-Warszawa, 2001.— Zeszyt 134.
- (пол.) Jerzy Giedroyć (wstęp) / Pawło Szandruk. Historyczna prawda o Ukraińskiej Armii Narodowej.— Paryż: Kultura, 1965.— № 6.
- Руденко, Владислав (13 жовтня 2021). Харківська епопея Павла Шандрука. Історична правда. оригіналу за 28 березня 2023. Процитовано 15 жовтня 2023.
- . Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 22 жовтня 2018.
Література
- Вольф-Дітріх Гайке Дивизія SS "Галичина" (аудіокнига) Kiev Printers Limited, by Brotherhood of Former Soldiers of 1st Ukrainian Division UNA, 1970, Toronto, Canada (галіс.)
- Баран Р., Мельничук Б., Стасів Б., Чернихівський Г. Шандрук Павло Феофанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 622—623. — .
- Біляїв В. На неокраянім крилі [ 24 жовтня 2007 у Wayback Machine.]… — Донецьк : Східний видавничий дім, 2003.
- Боляновський А. Шандрук Павло // Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001. — С. 1068.
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .. Словникова частина. — Т. 10.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Науменко К. Шандрук Павло Феофанович [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 593. — .
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
- Іван Корсак «На розстанях долі» — Київ, «Ярославів Вал», 2017.
Посилання
- Генерал Павло Шандрук (1889—1979) [ 9 листопада 2009 у Wayback Machine.]
- Генерал-лейтенант Шандрук [ 19 квітня 2021 у Wayback Machine.] // «Тризуб», N47 (373), п'ятниця, 6 квітня 1945.
- Павло Шандрук — «Вояк переднього краю» боротьби за волю України. [ 29 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- (рос.) Онлайн библиотека «Царское Село» // Высочайшие Приказы по Военному Ведомству Российской Империи за 1914—1917 гг. [ 16 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- (рос.) Памяти героев Великой войны 1914—1918 гг. // Поиск: «Шандрук Павел». [ 6 березня 2022 у Wayback Machine.]
- (рос.) Памяти героев Великой войны 1914—1918 гг. // 70-й пехотный Ряжский полк: Журналы военных действий за 1917 год. [ 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- (рос.) Памяти героев Великой войны 1914—1918 гг. // Избирательный список воинских чинов 70-го пехотного Ряжского полка по выборам в Учредительное Собрание. [ 5 березня 2022 у Wayback Machine.]
- (рос.) Офицеры РИА // Шандрук Павел Феофанович. [ 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shandruk Pavlo Feofa novich Shandru k 16 28 lyutogo 1889 18890228 s Borsuki Kremeneckij povit Volinska guberniya Rosijska imperiya nini Lanoveckij rajon Ternopilska oblast Ukrayina 15 lyutogo 1979 m Trenton Nyu Dzhersi SShA ukrayinskij vijskovij diyach chasiv UNR general horunzhij armiyi UNR 1920 general polkovnik v ekzili dijsnij chlen NTSh Shandruk Pavlo Pidporuchik Pidpolkovnik General polkovnik v emigraciyi General lejtenant Shandruk 1945 rikZagalna informaciyaNarodzhennya16 28 lyutogo 1889 1889 02 28 s Borsuki Kremeneckij povit Volinska guberniya Rosijska imperiya nini Lanoveckij rajon Ternopilska oblast UkrayinaSmert15 lyutogo 1979 1979 02 15 89 rokiv m Trenton Nyu Dzhersi SShAPohovannyaCvintar svyatogo AndriyaNacionalnistukrayinecAlma MaterOleksiyivske vijskove uchilishe i Ostrozka gimnaziyaVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1918 1945Prinalezhnist UNRVid ZSsuhoputni vijskaRid vijskpihotaFormuvannya Armiya UNR Ukrayinska Nacionalna Armiya UNA v skladi VermahtuVijni bitviRadyansko ukrayinska vijna Druga svitova vijnaKomanduvannyakomanduyuchij UNA 1945 Nagorodi ta vidznakiHrest Simona Petlyuri Voyennij hrest UNR Hrest Ukrayinskogo kozactva z mechami Virtuti Militari Sribnij Hrest Shandruk Pavlo Feofanovich u Vikishovishi V ukrayinskij armiyi sluzhiv takozh ridnij brat Pavla Shandruka Shandrushkevich Oleksandr Feofanovich Vidpovidno do ukrayinskogo zakonodavstva mozhe buti zarahovanij do borciv za nezalezhnist Ukrayini u HH storichchi ZhittyepisMetrichna kniga Mikolayivskoyi cerkvi s Borsuki Kremeneckogo povitu Volinskoyi guberniyi 1889 rik Zapis pro narodzhennya ta hreshennya Pavla Feofanovicha Shandruka Derzhavnij arhiv Ternopilskoyi oblasti Narodivsya u s Borsuki nini Lanoveckij rajon Ternopilska oblast Ukrayina za todishnim adminpodilom Kremeneckij povit Volinska guberniya Rosijska imperiya Sin pravoslavnogo svyashenika Navchavsya v duhovnij seminariyi Zakinchiv Ostrozku klasichnu gimnaziyu Za svidchennyami Pavla Shandruka dzherelo 1911 roku vin zakinchiv Nizhinskij istoriko filologichnij institut knyazya Bezborodka prote rozvidka suchasnogo doslidnika istoriyi institutu Petra Mociyaki pokazala vidsutnist dokumentalnogo pidtverdzhennya comu faktu Pereglyanuvshi dokumenti institutu tih rokiv nami bulo vstanovleno sho studentom u Nizhini Pavlo Shandruk ne buv Bilshe togo zbereglisya dokumenti pro vstupni ispiti 1907 r i v spiskah tih hto vstupav do institutu Pavla Shandruka tezh nemaye Za svidchennyam istorika Tinchenka Ya Yu Pavlo Shandruk naperedodni vijni zakinchiv tri kursi istoriko filologichnogo institutu knyazya Bezborodka v Nizhini Uchast u Pershij svitovij vijni Buv prizvanij do lav Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Naprikinci grudnya 1915 roku zakinchiv priskorenij 4 h misyachnij kurs Oleksiyivskogo Aleksyeyevskogo vijskovogo uchilisha v Moskvi ta otrimav chin praporshika Z sichnya 1916 roku sluzhiv molodshim oficerom u 232 mu zapasnomu pihotnomu polku u Tveri timchasovo vikonuvav obov yazki komandira 3 go bataljonu V serpni 1916 roku buv pidvishenij do rangu pidporuchika V berezni 1917 roku buv perevedenij do 70 go pihotnogo Ryazhskogo polku u skladi yakogo brav uchast u bojovih diyah na Pivnichnomu fronti poblizu Dvinska Sluzhiv pidleglim u pomichnika komandira polku z gospodarskoyi chastini Na listopad 1917 roku zgidno arhivnih dokumentiv mav chin pidporuchika rosijskimi carskimi ta imperatorskimi ordenami ne nagorodzhuvavsya U lyutomu 1918 roku buv demobilizovanij U 1918 1920 rokah perebuvav na sluzhbi v ukrayinskij armiyi 9 lyutogo 1918 r vstupiv do 1 yi sotni 1 go Zaporizkogo kurenya Zaporizkogo zagonu vijsk Centralnoyi Radi Z 10 kvitnya do 02 serpnya 1918 r znachkovij 1 go pancernogo divizionu Okremoyi Zaporizkoyi diviziyi armiyi UNR zgodom armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Za sumisnictvom z 14 kvitnya 1918 r komandir pancernika Polubotok z 29 kvitnya 1918 r nachalnik pancernogo potyagu z 07 travnya 1918 r komandir avtopancernoyi batareyi Okremoyi Zaporizkoyi diviziyi 2 serpnya 1918 r cherez hvorobu timchasovo zvilnivsya z vijskovoyi sluzhbi Z 18 veresnya 1918 r ad yutant vijskovogo komendanta mista Harkova Z 18 listopada 1918 r zaviduvach tehnichnogo viddilu Harkivskoyi vijskovoyi komendaturi Z 19 grudnya 1918 r komandir 7 go Harkivskogo bronovogo divizionu vijsk Direktoriyi Z 11 sichnya 1919 r v o harkivskogo miskogo vijskovogo komendanta Z 5 travnya 1919 roku faktichno z kincya grudnya 1918 r komandir Okremogo strileckogo Zaporizkogo kurenya diyevoyi armiyi UNR Voyuvav poblizu mist Gusyatin Krem yanec Pochayiv Ternopil Z 9 chervnya 1919 r komandir 9 go Strileckogo polku osnovoyu yakogo stav Okremij strileckij Zaporizkij kurin 3 yi zgodom Zaliznoyi diviziyi diyevoyi armiyi UNR Z 10 serpnya 1919 r komandir 1 go Rekrutskogo polku diyevoyi armiyi UNR Z 31 travnya 1920 r komandir 4 yi strileckoyi brigadi 2 yi diviziyi armiyi UNR Z 24 kvitnya 1920 r komandir zbirnogo zagonu 2 yi diviziyi armiyi UNR Z 7 travnya 1920 roku komandir 7 yi brigadi Tretoyi Zaliznoyi diviziyi kolishnya 4 ta brigada 2 yi diviziyi armiyi UNR Z 25 lipnya 1920 r polkovnik Z kincya 1920 roku v Polskij respublici odin iz zasnovnikiv ukrayinskogo vijskovogo zhurnalu Tabor Z bereznya 1927 r nachalnik 1 go organizacijnogo viddilu Generalnogo shtabu Vijskovogo ministerstva UNR v ekzili Z serpnya 1927 r do travnya 1936 r golova cogo shtabu U 1929 r zakinchiv vijskovij radiotehnichnij institut u Varshavi Z travnya 1936 r na kontraktovij sluzhbi u polskij armiyi u ranzi majora Sluzhiv u 2 mu bataljoni 18 go pihotnogo polku Skernevici Z 1 listopada 1936 r navchavsya u polskij Vishij vijskovij shkoli pislya zakinchennya yakoyi u veresni 1938 r otrimav zvannya pidpolkovnika ta prodovzhiv kontraktnu sluzhbu u polskij armiyi Uchast u Drugij svitovij vijni U polsko nimeckij vijni 1939 roku z 07 veresnya 1939 r komanduvav zbirnoyu brigadoyu z 23 veresnya 1939 r komandir 29 yi polskoyi brigadi U boyu z nimcyami pid Tomashevom vryatuvav brigadu vid znishennya za sho u 1965 roci buv nagorodzhenij ordenom Vijskovoyi Doblesti V stupenya sribnij hrest buv poranenij Vid 23 veresnya 1939 roku do sichnya 1940 roku perebuvav u nimeckomu poloni Z 17 chervnya 1941 r zmushenij buv pracyuvati pri nimeckih vijskovih shtabah yak perekladach Odnak nevdovzi buv zvilnenij povernuvsya do Skernevic okupovanih gitlerivcyami Generalna guberniya de pracyuvav zaviduvachem miskogo kinoteatru Naprikinci 1944 roku ocholiv Ukrayinskij Nacionalnij Komitet u Nimechchini ta buv obranij komanduvachem Ukrayinskoyi nacionalnoyi armiyi UNA oficijno na cyu posadu buv priznachenij nimeckim vijskovim komanduvannyam z 15 bereznya 1945 roku Z 1945 r na emigraciyi u Nimechchini Buvshi pozapartijnim i dalekim vid politiki general Shandruk na doruchennya uryadu UNR i prezidenta Andriya Livickogo osobisto 1945 roku ocholiv Ukrayinskij nacionalnij komitet UNK pidtrimuvanij vsima ukrayinskimi politichnimi partiyami uenerivci getmanci melnikivci ta banderivci V lyutomu 1945 roku komitet pochav aktivnu robotu U berezni 1945 roku nimeckij uryad viznav UNK yak oficijnogo reprezentanta ukrayinciv v tomu velika zasluga Pavla Shandruka osobisto i yak soyuznu storonu u vijni Uryad UNR pidvishiv Shandruka do generala poruchnika tak samo general lejtenanta i z cim vin rozpochav formuvati Ukrayinsku Nacionalnu Armiyu UNA do yakoyi mali vvijti vzhe isnuyuchi nimecki vijskovi formuvannya ukomplektovani ukrayincyami ponad 220 tisyach voyiniv Oficijno nimeckim vijskovim komanduvannyam na cyu posadu buv priznachenij z 15 bereznya 1945 roku Za zgodoyu nimeckogo komanduvannya do UNA buli zarahovani 14 ta grenaderska diviziya vijsk SS Galichina pereimenovana na 1 shu ukrayinsku diviziyu UNA Protitankova brigada Vilna Ukrayina Petra Dyachenka pereimenovana na 2 gu ukrayinsku diviziyu UNA brigada Vilnogo kozactva pidrozdili okremoyi parashutno desantnoyi brigadi ta ryad inshih dopomizhnih pidrozdiliv ta zenitnih batarej V kinci kvitnya 1945 roku general lejtenant Pavlo Shandruk yak komanduyuchij UNA vidvidav diviziyu Galichina sho stoyala todi na fronti v Avstriyi Divizijniki z velikim entuziazmom vitali svogo generala 25 kvitnya vidbulosya urochiste skladannya prisyagi na virnist Ukrayini tak postala 1 sha UD UNA Naprikinci vijni Ukrayinska Nacionalna Armiya skladalasya skladalasya formalno oskilki yiyi chastini buli rozkidani po vsij centralnij Yevropi ta buli operativno pidporyadkovani nimeckomu komanduvannyu z 1 yi diviziyi UNA 14 ta diviziya SS Galichina 2 yi diviziyi UNA protipancerna brigada Vilna Ukrayina ta brigada kolishnogo nachalnika policiyi Lvova majora Volodimira Pituleya nazemnih chastin Lyuftvaffe yaki vklyuchali parashutistiv Grupa B pid komanduvannyam generala Tarasa Bulbi Borovcya ukrayinskogo personalu Lyuftvaffe policijnih bataljoniv ta deyakih inshih chastin Buli plani shodo priyednannya UVV Ukrayinske Vizvolne Vijsko ponad 120 tisyach voyakiv a takozh kubanskih kozakiv i navit gruzinskoyi nacionalnoyi chastini Naperedodni nimeckoyi kapitulyaciyi general Shandruk sprichinivsya do vivedennya 1 shoyi diviziyi UNA z frontu ta zdachi yiyi v polon anglijcyam ta amerikancyam Pislya vijni Pislya vijni Pavlo Shandruk buduchi u poloni zazhadav osobistoyi zustrichi z generalom Vladislavom Andersom yakogo znav z vijskovih dij 1939 roku ta za klopotannyam ostannogo buv zvilnenij Zhiv emigrantom u Nimechchini z 1948 v SShA V 1965 roci stav kavalerom najvishoyi vijskovoyi nagorodi Polshi ordenu Virtuti Militari 5 go stupenyu za geroyizm pid chas vijskovih dij 1939 r Avtor prac z vijskovoyi istoriyi General polkovnik armiyi UNR v ekzili Pomer u m Trenton shtat Nyu Dzhersi SShA Pohovanij na kladovishi Baund Bruk shtat Nyu Dzhersi SShA V policiyi 1910 1913 Zgidno z istorichnim doslidzhennyam krayeznavcya Vladislava Oleksandrovicha Rudenka prizvishe Shandruka bulo vpershe pomichene na shpaltah harkivskoyi gazeti Utro vid 17 30 zhovtnya 1909 roku 869 yak kandidata na posadu policejskogo naglyadacha mista Vovchanska Harkivskoyi guberniyi U Harkivskomu kalendari vprodovzh 1910 1913 rr Pavlo Feofanovich Shandruk zaznachenij na riznih policejskih posadah mista Vovchanska ta Harkova Pidtverdzhennyam togo sho ce toj samij general Shandruk ye porivnyannya jogo pidpisiv za chasiv sluzhbi v policiyi ta UNRivskoyi anketi datovanoyi 1920 rokom u statti RudenkaPraciShandruku nalezhat praci z najnovishoyi istoriyi ukrayinskoyi armiyi ukrayinskoyu polskoyu ta anglijskoyu movami Sered nih vidana 1959 roku v Nyu Jorku pracya Armiya zvityagi v ukrayinskomu perekladi Burmistenka M B Sila doblesti 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Buv redaktorom zbirnika Ukrayinsko moskovska vijna v 1920 r v dokumentah 1933 Shandruk P Vijsko i politika Zheneva b v 1947 5 s Nagorodiukrayinski Hrest Simona Petlyuri Voyennij Hrest Hrest Ukrayinskogo Kozactva z mechami i zolotoyu lavrovoyu gilkoyu na styazhci Hrest Zaliznogo Strilcya Propam yatna medal Svyatogo Arhistratiga Mihayila Vidznaka Pershoyi Ukrayinskoyi Diviziyi UNA Vidznaka Pobratimiv UVK polski Orden Vijskovoyi Doblesti V stupenya sribnij hrest francuzki Orden Svyatogo Lazarya Yerusalimskogo Vshanuvannya pam yatiPam yatna doshka Pavlu Shandruku ta Josipu Pozichanyuku v Nizhini Memorialna doshka vstanovlena u ridnomu seli Borsuki na budivli silskoyi shkoli 14 zhovtnya 2018 roku v Nizhini na Stini Geroyiv Pavlovi Shandruku bulo vidkrito memorialnu doshku Primitki Arhiv originalu za 19 kvitnya 2021 Procitovano 9 kvitnya 2021 Pro pravovij status ta vshanuvannya pam yati borciv za nezalezhnist Ukrayini u XX stolitti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 1 travnya 2022 Naumenko K Shandruk Pavlo Feofanovich S 593 Mociyaka Petro 2011 PDF ukrayinska Nizhin Arhiv originalu PDF za 11 zhovtnya 2018 Procitovano 10 zhovtnya 2018 R Baran B Melnichuk B Stasiv G Chernihivskij Shandruk Pavlo Feofanovich S 622 pol Andrzej Grzywacz Andrzej Jonczyk Wojenne losy gen Pawlo Szandruka Zeszyty Historyczne Paryz Warszawa 2001 Zeszyt 134 pol Jerzy Giedroyc wstep Pawlo Szandruk Historyczna prawda o Ukrainskiej Armii Narodowej Paryz Kultura 1965 6 Rudenko Vladislav 13 zhovtnya 2021 Harkivska epopeya Pavla Shandruka Istorichna pravda originalu za 28 bereznya 2023 Procitovano 15 zhovtnya 2023 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2018 Procitovano 22 zhovtnya 2018 LiteraturaVolf Ditrih Gajke Diviziya SS Galichina audiokniga Kiev Printers Limited by Brotherhood of Former Soldiers of 1st Ukrainian Division UNA 1970 Toronto Canada galis Baran R Melnichuk B Stasiv B Chernihivskij G Shandruk Pavlo Feofanovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 622 623 ISBN 978 966 528 279 2 Bilyayiv V Na neokrayanim krili 24 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 Bolyanovskij A Shandruk Pavlo Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 e vidannya K 2001 S 1068 za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Slovnikova chastina T 10 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Naumenko K Shandruk Pavlo Feofanovich 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 593 ISBN 978 966 00 1359 9 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 Ivan Korsak Na rozstanyah doli Kiyiv Yaroslaviv Val 2017 PosilannyaGeneral Pavlo Shandruk 1889 1979 9 listopada 2009 u Wayback Machine General lejtenant Shandruk 19 kvitnya 2021 u Wayback Machine Trizub N47 373 p yatnicya 6 kvitnya 1945 Pavlo Shandruk Voyak perednogo krayu borotbi za volyu Ukrayini 29 serpnya 2019 u Wayback Machine ros Onlajn biblioteka Carskoe Selo Vysochajshie Prikazy po Voennomu Vedomstvu Rossijskoj Imperii za 1914 1917 gg 16 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros Pamyati geroev Velikoj vojny 1914 1918 gg Poisk Shandruk Pavel 6 bereznya 2022 u Wayback Machine ros Pamyati geroev Velikoj vojny 1914 1918 gg 70 j pehotnyj Ryazhskij polk Zhurnaly voennyh dejstvij za 1917 god 18 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros Pamyati geroev Velikoj vojny 1914 1918 gg Izbiratelnyj spisok voinskih chinov 70 go pehotnogo Ryazhskogo polka po vyboram v Uchreditelnoe Sobranie 5 bereznya 2022 u Wayback Machine ros Oficery RIA Shandruk Pavel Feofanovich 18 kvitnya 2021 u Wayback Machine