Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шабтай бен Авраам бен Йоель Донноло івр שבתי דונולו 913 Орія після 982 греко італійський і єврейський вчений в епоху en

Шабтай Донноло

Шабтай Донноло

Шабтай бен Авраам бен Йоель Донноло (івр. שבתי דונולו‎; 913 Орія — після 982) — греко-італійський і єврейський вчений в епоху [en]; автор оригінальних творів з медицини, астрономії та релігійно-філософського твору «Хахмоні» (івр. חכמוני‎; 946 рік).

Шабтай Донноло
івр. שבתי דונולו‎
image
Народився913[1][2][3]
Орія, Провінція Бриндізі, Апулія, Італія
Померне раніше 982 або 982
Діяльністьастроном, письменник, астролог, лікар, фармаколог
Галузьмедицина[4], фармакологія[4], астрологія[4], єврейська філософія[4] і юдаїзм[4]

Біографія

У 12-річному віці потрапив у полон до арабів-фатимідів з Сицилії, які під проводом Абу Ахмета Джафара ібн-Убайда перебралися через Мессінську протоку у Калабрію й Апулію та пограбували місто Орія, причому десять пойменованих Донноло «вчених і благочестивих рабинів» вбили; решта мешканців, зокрема й сім'ю Донноло, вивезли у полон у Палермо, звідти до Північної Африки. Викуплений у місті Трані з полону, Донноло після різних мінливостей долі повністю віддався вивченню медицини, астрономії й астрології, незабаром досяг у них гучної слави та став придворним медиком візантійського базиліка (віцекороля) Євпраксія, який тоді керував Калабрією.

Розбагатівши від лікарської практики, Донноло використовував свої кошти на придбання математичних, астрономічних й астрологічних праць, ціни на які у той час — через їхню рідкість у християнських державах і переслідування власників із звинуваченнями у чаклунстві — досягали нечуваних цифр. Вивчаючи «науку грецьку й арабську, мудрість халдейську й індійську» та порівнюючи отримані відомості з даними, які містяться у Талмуді, Донноло дійшов висновку про повну їх тотожність у всьому, що стосується астрономії й астрології, всупереч думці, яка панувала у той час, що у європейських книгах немає нічого цінного з цих наук.

З метою удосконалитися у тодішніх знаменитостей, Донноло зробив далекі подорожі та дістався Вавилонії, де йому вдалося познайомитися з місцевим мудрецем Багдашем, якому, між іншим, він зобов'язаний великими знаннями з астрономії й астрології.

Знайомий святого Ніла

Відповідно до розповіді біографа св. Ніла Молодшого, церковний поет й абат базиліанського монастиря Ніл Россанський (пом. у 1004 році) знав Донноло з дитинства як людину старанну до наук, а пізніше як видатного лікаря. Якось Донноло застав св. Ніла у хворобливому стані від надмірного умертвіння плоті. Коли Донноло по-дружньому запропонував йому засіб, який міг би врятувати його від загрозливої падучої хвороби, той відкинув пропозицію Донноло, мотивуючи це тим, що він не хоче прийняти ліки від єврея, щоб не давати останньому можливості похвалитися тим, ніби він вилікував його: це змусило б простодушних християн довірливо ставитись до євреїв.

Праці

Медицина

Медичні пізнання Донноло ґрунтуються, головним чином, на греко-римських джерелах, хоча назви рослин зустрічаються у нього арабською, він також цитує книгу Асафа бен Берехії. Фрагменти його оригінальної медичної праці «Sefer ha-Jakar» було видано Штейншнейдером (Berlin, 1867) по манускрипту бібліотеки Медичі у Флоренції (рукопис № XXXVII) і містять антидотарий, або книгу практичних порад для приготування лікувальних трав.

Релігійна філософія

Головною працею Донноло є його релігійно-філософський твір «Хахмоні» — коментар до містичної «Книги творіння» (Сефер Єціра).

Вступ

У вступі автор намагається наблизити теологію до природознавства, причому широко користується для своїх висновків прикладами з анатомії та природознавства, а також з фактів повсякденного життя — явище безприкладне у тодішній єврейській літературі.

Говорячи про арістотелівські чотири елементи — вогонь, повітря, воду та землю, Донноло, щоб довести їхню спорідненість між собою, докладно зупиняється на різних досвідах штучного отримання одних елементів з інших, виявляючи прагнення обґрунтувати теоретичні положення на експериментах. Біблійний коментар наповнений різними містичними поєднаннями та перестановками літер й астрологічними таблицями. Наприкінці вступу знаходиться таблиця із зазначенням положення небесних світил у серпні 946 року.

Людський організм, як мікрокосм

Особливого розвитку набуло у Донноло давньоагадичне, засвоєне пізніше натурфілософською школою XVI століття (Парацельс та ін.) уявлення про те, що людський організм не що інше, як мікрокосм, світ у мініатюрі (עולם קטן), між яким і великим світом, макрокосмом, тобто всього всесвіту, існує подоба у всіх деталях:

Було видано Д. Кастеллі під назвою «Il commenti di Rab. Donnolo sul libro della creazione», з цінним бібліографічним вступом (Флоренція, 1880), а потім також у Варшаві (1884).

Пізні запозичення з творів Донноло

Частини його релігійно-астрологічного коментаря до кн. Буття (Бут 1:26) були знайдені дослівно в анонімній книзі про єврейську етику [en]» та в інших пізніших дидактичних творах.

У псевдосаадієвому (у стилі Саадії Гаона) коментарі до «Книги Творіння» знаходиться багато цитат з Донноло, саме з втраченого його коментаря до «Барайте Самуїла».

Епштейн показав, що великі вилучення з Донноло є також у коментарі Елієзера Рокаха (XIII століття) до «Книги Творіння», причому Елієзер запозичив у Донноло навіть таблиці та малюнки.

М. Гюдеман також вважав, що мідраш «Аґадот олам катан» багато запозичив з Донноло.

Джерела

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #102441685 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. AlKindi
    d:Track:Q101207543d:Track:Q104244355
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  5. Magdalino, P. and Mavroudi, M. «The Occult Sciences in Byzantium», p. 293, 2006
  6. «Acta Sanctorum», изд. иезуитского ордена, под 7 сентября, 313, 50—1
  7. Donnolo, Fragment des aeltesten med. Werkes
  8. Rev. Et. Juives, xxii.214
  9. Monatsschr., XXXIX, 75 и сл.
  10. Пшемысль, 1889
  11. изд. Йеллинеком, Beth Hamidrasch, V

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shabtaj ben Avraam ben Joel Donnolo ivr שבתי דונולו 913 Oriya pislya 982 greko italijskij i yevrejskij vchenij v epohu en avtor originalnih tvoriv z medicini astronomiyi ta religijno filosofskogo tvoru Hahmoni ivr חכמוני 946 rik Shabtaj Donnoloivr שבתי דונולו Narodivsya913 1 2 3 Oriya Provinciya Brindizi Apuliya ItaliyaPomerne ranishe 982 abo 982Diyalnistastronom pismennik astrolog likar farmakologGaluzmedicina 4 farmakologiya 4 astrologiya 4 yevrejska filosofiya 4 i yudayizm 4 BiografiyaU 12 richnomu vici potrapiv u polon do arabiv fatimidiv z Siciliyi yaki pid provodom Abu Ahmeta Dzhafara ibn Ubajda perebralisya cherez Messinsku protoku u Kalabriyu j Apuliyu ta pograbuvali misto Oriya prichomu desyat pojmenovanih Donnolo vchenih i blagochestivih rabiniv vbili reshta meshkanciv zokrema j sim yu Donnolo vivezli u polon u Palermo zvidti do Pivnichnoyi Afriki Vikuplenij u misti Trani z polonu Donnolo pislya riznih minlivostej doli povnistyu viddavsya vivchennyu medicini astronomiyi j astrologiyi nezabarom dosyag u nih guchnoyi slavi ta stav pridvornim medikom vizantijskogo bazilika vicekorolya Yevpraksiya yakij todi keruvav Kalabriyeyu Rozbagativshi vid likarskoyi praktiki Donnolo vikoristovuvav svoyi koshti na pridbannya matematichnih astronomichnih j astrologichnih prac cini na yaki u toj chas cherez yihnyu ridkist u hristiyanskih derzhavah i peresliduvannya vlasnikiv iz zvinuvachennyami u chaklunstvi dosyagali nechuvanih cifr Vivchayuchi nauku grecku j arabsku mudrist haldejsku j indijsku ta porivnyuyuchi otrimani vidomosti z danimi yaki mistyatsya u Talmudi Donnolo dijshov visnovku pro povnu yih totozhnist u vsomu sho stosuyetsya astronomiyi j astrologiyi vsuperech dumci yaka panuvala u toj chas sho u yevropejskih knigah nemaye nichogo cinnogo z cih nauk Z metoyu udoskonalitisya u todishnih znamenitostej Donnolo zrobiv daleki podorozhi ta distavsya Vaviloniyi de jomu vdalosya poznajomitisya z miscevim mudrecem Bagdashem yakomu mizh inshim vin zobov yazanij velikimi znannyami z astronomiyi j astrologiyi Znajomij svyatogo Nila Vidpovidno do rozpovidi biografa sv Nila Molodshogo cerkovnij poet j abat bazilianskogo monastirya Nil Rossanskij pom u 1004 roci znav Donnolo z ditinstva yak lyudinu starannu do nauk a piznishe yak vidatnogo likarya Yakos Donnolo zastav sv Nila u hvoroblivomu stani vid nadmirnogo umertvinnya ploti Koli Donnolo po druzhnomu zaproponuvav jomu zasib yakij mig bi vryatuvati jogo vid zagrozlivoyi paduchoyi hvorobi toj vidkinuv propoziciyu Donnolo motivuyuchi ce tim sho vin ne hoche prijnyati liki vid yevreya shob ne davati ostannomu mozhlivosti pohvalitisya tim nibi vin vilikuvav jogo ce zmusilo b prostodushnih hristiyan dovirlivo stavitis do yevreyiv PraciMedicina Medichni piznannya Donnolo gruntuyutsya golovnim chinom na greko rimskih dzherelah hocha nazvi roslin zustrichayutsya u nogo arabskoyu vin takozh cituye knigu Asafa ben Berehiyi Fragmenti jogo originalnoyi medichnoyi praci Sefer ha Jakar bulo vidano Shtejnshnejderom Berlin 1867 po manuskriptu biblioteki Medichi u Florenciyi rukopis XXXVII i mistyat antidotarij abo knigu praktichnih porad dlya prigotuvannya likuvalnih trav Religijna filosofiya Golovnoyu praceyu Donnolo ye jogo religijno filosofskij tvir Hahmoni komentar do mistichnoyi Knigi tvorinnya Sefer Yecira Vstup U vstupi avtor namagayetsya nabliziti teologiyu do prirodoznavstva prichomu shiroko koristuyetsya dlya svoyih visnovkiv prikladami z anatomiyi ta prirodoznavstva a takozh z faktiv povsyakdennogo zhittya yavishe bezprikladne u todishnij yevrejskij literaturi Govoryachi pro aristotelivski chotiri elementi vogon povitrya vodu ta zemlyu Donnolo shob dovesti yihnyu sporidnenist mizh soboyu dokladno zupinyayetsya na riznih dosvidah shtuchnogo otrimannya odnih elementiv z inshih viyavlyayuchi pragnennya obgruntuvati teoretichni polozhennya na eksperimentah Biblijnij komentar napovnenij riznimi mistichnimi poyednannyami ta perestanovkami liter j astrologichnimi tablicyami Naprikinci vstupu znahoditsya tablicya iz zaznachennyam polozhennya nebesnih svitil u serpni 946 roku Lyudskij organizm yak mikrokosm Osoblivogo rozvitku nabulo u Donnolo davnoagadichne zasvoyene piznishe naturfilosofskoyu shkoloyu XVI stolittya Paracels ta in uyavlennya pro te sho lyudskij organizm ne sho inshe yak mikrokosm svit u miniatyuri עולם קטן mizh yakim i velikim svitom makrokosmom tobto vsogo vsesvitu isnuye podoba u vsih detalyah golova podoba neba cherep podibnij do nebesnogo sklepinnya ochi podibni do nebesnih svitil kistki skelyah i t d Bulo vidano D Kastelli pid nazvoyu Il commenti di Rab Donnolo sul libro della creazione z cinnim bibliografichnim vstupom Florenciya 1880 a potim takozh u Varshavi 1884 Pizni zapozichennya z tvoriv DonnoloChastini jogo religijno astrologichnogo komentarya do kn Buttya But 1 26 buli znajdeni doslivno v anonimnij knizi pro yevrejsku etiku en ta v inshih piznishih didaktichnih tvorah U psevdosaadiyevomu u stili Saadiyi Gaona komentari do Knigi Tvorinnya znahoditsya bagato citat z Donnolo same z vtrachenogo jogo komentarya do Barajte Samuyila Epshtejn pokazav sho veliki viluchennya z Donnolo ye takozh u komentari Eliyezera Rokaha XIII stolittya do Knigi Tvorinnya prichomu Eliyezer zapozichiv u Donnolo navit tablici ta malyunki M Gyudeman takozh vvazhav sho midrash Agadot olam katan bagato zapozichiv z Donnolo DzherelaDonnolo Sabbataj ben Avraam ben Ioel Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona 1908 1913 ros doref ros PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 102441685 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 AlKindi d Track Q101207543d Track Q104244355 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Magdalino P and Mavroudi M The Occult Sciences in Byzantium p 293 2006 Acta Sanctorum izd iezuitskogo ordena pod 7 sentyabrya 313 50 1 Donnolo Fragment des aeltesten med Werkes Rev Et Juives xxii 214 Monatsschr XXXIX 75 i sl Pshemysl 1889 izd Jellinekom Beth Hamidrasch VPosilannya

Дата публікації:
Топ