Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чорного́ра — найвищий гірський масив Українських Карпат, до нього належить гора Говерла, найвища точка України заввишки 2061 м. Масив розташований на схід від Полонинського Бескиду. Головний хребет простягається уздовж приблизно на 40 км між долинами річок Чорної Тиси на заході і Чорного Черемоша на сході.
| Чорногора | ||||
 | ||||
| 48°09′37″ пн. ш. 24°30′01″ сх. д. / 48.16027800002777326° пн. ш. 24.500278000027780223° сх. д.Координати: 48°09′37″ пн. ш. 24°30′01″ сх. д. / 48.16027800002777326° пн. ш. 24.500278000027780223° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |  УкраїнаІвано-Франківська область, Закарпатська область | |||
| Система | Українські Карпати | |||
| Тип | гірський хребет | |||
| Висота | 2061 м (макс.) | |||
  Чорногора Чорногора (Україна) | ||||
 Чорногора у Вікісховищі | ||||
Загальні відомості
Геологічно Чорногора складається з твердого пісковика, флішу, з вкладками маловідпірних лупаків (сланців). Подекуди є виходи вулканічних порід. Поширені кам'яні осипища.
Значна частина Чорногори служить вододілом між Прутом і Тисою (багато віків це був одночасно кордон держав, до яких належали Галичина і Закарпаття). Західна частина з вершиною Петрос (2020 м) лежить на Закарпатті — в сточищі Тиси, східна частина тягнеться на південний схід і південь. Обидві частини Чорногори відокремлені глибокою міжгірною сідловиною — Полониною Скопеською (висота до 1550 м). Західна частина порізьблена (відносні висоти — 300 м); східна — монотонний і масивний хребет, вершини високі, понад 1900 м, а то й 2000 м (Говерла — 2061 м, в іншій системі координат — 2058 м), Менчул — 1998 м, Ґутин Томнатик — 2016 м, Піп Іван Чорногірський — 2022 м), сідловини не сходять нижче 1750 м.
Від головного хребта відходять порівняно короткі бічні відроги. Контраст з майже рівними хребтами (рештки колишніх пенепленів) являють собою узбіччя Чорногори, розчленовані вузькими долинами з перепадами висот до 1000 м або й більше. На краєвид Чорногори більше, ніж в інших частинах Карпат, вплинуло зледеніння. У далекому минулому межа вічного снігу лежала на висоті 1300—1400 м і в приджерельних частинах потоків утворилися короткі льодовики (в долині Пруту льодовик сягав висоти 1000 м і був завдовжки 6,5 км). Слідами колишнього зледеніння є польодовикові котли — (кари) зі стрімкими, часто скелястими узбіччями і широкими днами, іноді виповненими озерами (найбільше під Ґутин Томнатиком — озеро Бребенескул) або торфовищами; нерівномірний спад долин (іноді водоспади, наприклад Прутський), бічні й кінцеві морени тощо.
Узбіччя Чорногори вкриті лісами. На північних узбіччях у придолинній смузі виступає часто бук (до 1300 м), вище — смерека (винятково до 1600 м); на південних узбіччях дуже поширений бук, який переважно творить верхню межу лісу.
У ландшафті Чорногори верхня межа лісу (ВМЛ) досягає найвищих висот (ПТК південних схилів гори Стайки на висоті 1680 м, гори Піп Іван Чорногорський — 1680 м, гори Шурин — 1660 м, гори Гомул — 1625 м, гори Ґутин Томнатик — 1600 м). У вигляді хвилястої лінії вона переходить з однієї вершини на іншу, піднімаючись на крутих схилах (гори Брескул, Данцер, Шпиці) і знижуючись на пологих (гори Пожижевська, Говерла), має чітко виражений антропогенний характер. Невеликим коливанням висоти проходження верхньої межи лісу сприяє масивність головного хребта Чорногори. У поширенні ВМЛ простежуються експозиційні відмінності. На північно-східних макросхилах Г. Запалович середню висоту межі лісу проводить на висотах 1450—1500 м над рівнем моря, а на південних — на 1500—1550 м. А. Сьродонь на підставі понад 250 вимірювань визначив, що різниця між макросхилами за рівнем ВМЛ досягає 60 м (1570 м на південних, 1510 на північних). На Чорногорі верхню межу лісу утворюють смерекові, букові, яворові та кедрово-смерекові деревостани. Найрозповсюдженішим є хвойний варіант. Природні комплекси зі смерековими лісами в зоні ВМЛ займають близько 95% площі.
Вище — до 1800 м — простягається субальпійська смуга криволісся, зокрема зарості сосни гірської (жерепу), ялівцю і вільхи зеленої (леличу), вище 1800 м — трав'янисто-чагарничкові полонини, які сягають найвищих висот, інколи з полями каміння. Серед рослин чимало ендемічних.
Місцеве населення переважно становить субетнос гуцулів. Заселені найнижчі частини Чорногори — на Закарпатті в долинах Чорної (Ясіня) і Білої Тиси (Богдан), на півночі найближчі до хребта села Бистрець і Дземброня. Рілля займає лише 0,5 % всієї площі, ліси близько 70 %, сіножаті 5 %, полонини і пасовища 22 %.
Для охорони природи створено по Першій світовій війні невеликі резервати; у 1964 році — комплексний заповідник (7702 га). Нині це Чорногірський заповідний масив, який входить до складу великого Карпатського біосферного заповідника, створеного в 1968 році. Згодом, у 1980 році, створено також Карпатський національний природний парк.
На Чорногорі буйно розвинене пастуше життя (сезон 5 місяців). Тут чи не найбільше в Українських Карпатах поширений туризм (бази Рахів, Ясіня, Ворохта, Бистрець, Верховина тощо).
Рослинний світ Чорногори
У Чорногірському масиві можна виділити три рослинні висотні пояси: гірськолісовий, субальпійський та альпійський. Перший з них поширений у середньогір'ї, два інші — у високогір'ї.
Стойко С. М. виділяє чотири рослинні ступені. Рослинний ступінь букових і ялицево-букових лісів поширений до висоти 1000—1100 м н.р.м. Видовий спектр флори значно залежить від геоморфологічних умов, материнських порід ґрунтів, експозицій схилу та режиму зволоження. Зокрема, переважання бука простежується в місцях з підвищеним вмістом у ґрунті кальцію, або наявністю аргілітів та алевролітів (наприклад, хребти Озірний, Кукул, Хеде). У межах цієї смуги заліснені території часто чергуються з луками вторинного походження («царинками»). Тут панують, здебільшого, чорниця, біловус стиснутий та нещільнокущові злаки (костриця червона, мітлиця тонка. Водночас царинки є оселищами рідкісної флори (наприклад, урочище Бабина Яма). У межах цього ступеня характерними є переважання природної смереки на гляціальних і флювіогляціальних формах рельєфу.
Рослинний ступінь буково-ялицево-смерекових і ялицево-смерекових лісів та чистих смеречників поширений від 1000—1100 до 1600—1650 м над рівнем моря. Ця смуга вирізняється чергуваннями чистих смерекових деревостанів зі змішаними буково-ялицево-смерековими, ялицево-смерековими, іноді смереково-ялицевими угрупованнями. Вона виконує важливу вітро-, селе-, лавино- й ґрунтозахисну функцію. У багатьох місцях простежується знищення деревостану внаслідок сходження лавин (зокрема, під відрогами Погорілки Кедруватої, вершинами Гомула, Данцера тощо). У Чорногорі кліматична межа лісу залежно від експозиції схилу повинна проходити на висотах 1500—1600 м. Проте розширення у минулому високогірних пасовищ призвело до формування вторинних лук та чорничників. На територіях з інтенсивним випасанням вторинні чагарнички змінилися щільнодернинними формаціями щучника дернистого та біловуса стиснутого. На ділянках розташування загонів для овець і корів сформувались рудеральні або нітрофільні ценози з пануванням щавлю альпійського, кропиви дводомної, приворотня гірського, зокрема, на полонинах Кострича, Кукул, Маришевська).
Субальпійський рослинний ступінь поширений від 1600—1650 до 1800—1850 м н.р.м. Тут зростають угруповання, що належать до двох типів рослинності: чагарникової та лучної. У нижніх і важкодоступних пригребеневих ділянках гірських хребтів та днищах і стінках карів переважають угруповання сосни гірської та ялівцю сибірського, а у зволожених місцях вздовж потоків — вільхи зеленої, інколи — (Salix silesiaca). На ділянках випасання овець чагарники були вирубані та випалені, на їхньому місці утворилися біловусові, щучникові та чагарничкові угруповання. Найбільше флористичне багатство збереглося в найважкодоступніших місцях цього поясу — на крутих схилах польодовикових карів.
Альпійський рослинний ступінь розташований на висотах понад 1800—1850 м. Його ознакою є панування щільнодернистих формацій , ситника трироздільного та мохово-лишайникових пустищ. Тут простежується зменшення первинних альпійських та аркто-альпійських чагарничків — рододендронників (Rhododendron kotschyi), заростей з (Salix kitaibeliana) і трав'яної, наскельниці лежачої, дріади восьмипелюсткової, а також осокових і злакових кальцефільних формацій з переважанням осоки вічнозеленої та (Sesleria coerulans).
Флора Чорногірського масиву багата й різноманітна. Загалом тут нараховують 727 видів, у тім числі охороняють 30 видів флори, які занесені у Червону книгу України і три види до Європейського Червоного списку. Різноманіття флори зумовлено складним процесом її історичного розвитку, висотною диференціацією, наявністю різних геологічних порід, на яких формуються численні відміни лісових та альпійських ґрунтів.
Тваринний світ Чорногори
Чорногірський масив населяють різноманітні представники фауни. Загалом у Чорногорі зафіксовано 279 видів хребетних тварин, у тім числі 46 видів, занесених у Червону книгу України. Полонинський комплекс заселений незначною кількістю тварин, більшість з яких заходять сюди на деякий час з нижчих рівнів.
На ввігнутих формах давньольодовикового комплексу проживають уже десятки видів ссавців (бурозубка альпійська, нориця снігова), багато птахів (тетерук, снігур, пугач) та інші тварини, пристосовані до суворих кліматичних умов.
Крутосхилі хребти і долини середньогір'я характеризуються основною масою тварин лісової групи. Із ссавців поширені вовчок лісовий, вовчок ліщиновий, вивірка звичайна, куниця лісова, лисиця, вовк, олень благородний (Cervus elaphus montanus), сарна європейська, зрідка трапляються ведмідь бурий, рись, кіт лісовий тощо. Серед птахів переважають сойка, синиця велика, яструб малий, соколи, зокрема, сапсан, орел беркут, канюк звичайний, а також сова довгохвоста, зозуля звичайна.
На високі терасовані схили міжгірних долин та улоговин проникають ссавці, які характерні для передгір'я (нічниця велика, заєць сірий), трапляється значна кількість птахів (баранець звичайний, сова болотяна, чайка. Серед плазунів найпоширенішими є мідянка, вуж звичайний, ящірка живородна, ящірка прудка, веретільниця ламка, гадюка звичайна.
У тваринному світі терасованих днищ основних річкових долин переважають види, пов'язані з водними артеріями, населеними пунктами і сінокосами; в річках водиться форель струмкова (Salmo trutta morpha fario), слиж, пічкур, марена тощо, зрідка трапляється форель райдужна (пструг).
Відомі географи-дослідники Чорногори
- Міллер Гаврило Петрович;
- Мельник Анатолій Васильович;
- .
Вершини понад 2000 м
З десяти найвищих вершин Українських Карпат дев'ять розташовані у гірському масиві Чорногора, а тільки одна, Піп Іван Мармароський (1936 м) — у масиві Мармарош).
- Говерла (2061 м);
- Бребенескул (2035 м);
- Піп Іван Чорногірський (2028 м);
- Петрос (2020 м);
- Гутин Томнатик (2016 м);
- Ребра (2001 м).
Вершини до 2000 м
Галерея
Панорами
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Chornohora range |
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Чорногора |
Джерела
Примітки
- Байцар А. Л. Типи верхньої межі лісу в Українських Карпатах та їх охорона // Вісник Львів. ун-ту серія географ. Вип. 40. Частина І. — Львів, 2012, с. 101—107.
- Zapałowicz H. Roślinna szata gór Pokucko-Marmaroskich // Sprawozd. kom. fizjograf. — Kraków, 1889. — 389 s.
- Środoń A. Górna granica lasu na Czarnohorze i w Górach Czywczyńskich. Kraków: Pol. Akad. Umiejętn., 1948. 92 s.
- Байцар А. Л. Верхня межа лісу // Чорногірський географічний стаціонар. Навчальний посібник. — Львів, 2003, с. 68-74.
- Топ — 10 найвищих гір Українських Карпат (англ.)
Енциклопедії
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Байцар Андрій. Типи верхньої межі лісу в Українських Карпатах та їх охорона // Вісник Львів. ун-ту серія географ. Вип. 40. Частина І. — Львів, 2012, с. 101—107.
Література
- Географо-екологічні маршрути Чорногори: навчальний посібник / І. М. Рожко, В. П. Матвіїв, В. П. Брусак. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. — 224 с.
- Природа Українських Карпат / за ред.. К. І. Геренчука. — Львів: Вища школа, 1968.– 251.
- Рослинний світ Українських Карпат: Чорногора. Екологічні мандрівки / Ю. Нестерук ; наук. ред. К. Малиновський. — Л. : БаК, 2003. — 519 с.: фотоіл. — Альтернативна назва: Чорногора. — Бібліогр.: с. 492—497. —
- Стойко С. М. Охорона природи Українських Карпат та прилеглих територій / С. М. Стойко, Л. І. Мілкіна, Т. І. Солодкова та ін.– К.: Наук. думка, 1980. — 261 с.
Посилання
- Чорногірські спогади з присмаком хаменерію (укр.)
- Панорами Чорногори (укр.)
- Чорногора (Піп Іван), фото та маршрути (укр.)
- Чорногірський хребет в фотографіях (укр.)
- Природа України
- Дводенний похід Чорногорою: опис, маршрут, графік
- Гора Туркул, Данціж, Пожижевська (відео)
- Похід по Чорногорі. Перлини Чорногори: Піп-Іван, Бребенескул, Несамовите
- Панорама: Усі вершини Чорногірського хребта
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chornogora znachennya Chornogo ra najvishij girskij masiv Ukrayinskih Karpat do nogo nalezhit gora Goverla najvisha tochka Ukrayini zavvishki 2061 m Masiv roztashovanij na shid vid Poloninskogo Beskidu Golovnij hrebet prostyagayetsya uzdovzh priblizno na 40 km mizh dolinami richok Chornoyi Tisi na zahodi i Chornogo Cheremosha na shodi ChornogoraMasiv Chornogora poznacheno sinim konturom Masiv Chornogora poznacheno sinim konturom 48 09 37 pn sh 24 30 01 sh d 48 16027800002777326 pn sh 24 500278000027780223 sh d 48 16027800002777326 24 500278000027780223 Koordinati 48 09 37 pn sh 24 30 01 sh d 48 16027800002777326 pn sh 24 500278000027780223 sh d 48 16027800002777326 24 500278000027780223Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Ivano Frankivska oblast Zakarpatska oblastSistema Ukrayinski KarpatiTip girskij hrebetVisota 2061 m maks ChornogoraChornogora Ukrayina Chornogora u VikishovishiZagalni vidomostiGeologichno Chornogora skladayetsya z tverdogo piskovika flishu z vkladkami malovidpirnih lupakiv slanciv Podekudi ye vihodi vulkanichnih porid Poshireni kam yani osipisha Vid zi shiliv Goverli na Chornogirskij masiv Na perednomu plani vidrig Breskula Breskulec Znachna chastina Chornogori sluzhit vododilom mizh Prutom i Tisoyu bagato vikiv ce buv odnochasno kordon derzhav do yakih nalezhali Galichina i Zakarpattya Zahidna chastina z vershinoyu Petros 2020 m lezhit na Zakarpatti v stochishi Tisi shidna chastina tyagnetsya na pivdennij shid i pivden Obidvi chastini Chornogori vidokremleni glibokoyu mizhgirnoyu sidlovinoyu Poloninoyu Skopeskoyu visota do 1550 m Zahidna chastina porizblena vidnosni visoti 300 m shidna monotonnij i masivnij hrebet vershini visoki ponad 1900 m a to j 2000 m Goverla 2061 m v inshij sistemi koordinat 2058 m Menchul 1998 m Gutin Tomnatik 2016 m Pip Ivan Chornogirskij 2022 m sidlovini ne shodyat nizhche 1750 m Vid golovnogo hrebta vidhodyat porivnyano korotki bichni vidrogi Kontrast z majzhe rivnimi hrebtami reshtki kolishnih penepleniv yavlyayut soboyu uzbichchya Chornogori rozchlenovani vuzkimi dolinami z perepadami visot do 1000 m abo j bilshe Na krayevid Chornogori bilshe nizh v inshih chastinah Karpat vplinulo zledeninnya U dalekomu minulomu mezha vichnogo snigu lezhala na visoti 1300 1400 m i v pridzherelnih chastinah potokiv utvorilisya korotki lodoviki v dolini Prutu lodovik syagav visoti 1000 m i buv zavdovzhki 6 5 km Slidami kolishnogo zledeninnya ye polodovikovi kotli kari zi strimkimi chasto skelyastimi uzbichchyami i shirokimi dnami inodi vipovnenimi ozerami najbilshe pid Gutin Tomnatikom ozero Brebeneskul abo torfovishami nerivnomirnij spad dolin inodi vodospadi napriklad Prutskij bichni j kincevi moreni tosho Uzbichchya Chornogori vkriti lisami Na pivnichnih uzbichchyah u pridolinnij smuzi vistupaye chasto buk do 1300 m vishe smereka vinyatkovo do 1600 m na pivdennih uzbichchyah duzhe poshirenij buk yakij perevazhno tvorit verhnyu mezhu lisu U landshafti Chornogori verhnya mezha lisu VML dosyagaye najvishih visot PTK pivdennih shiliv gori Stajki na visoti 1680 m gori Pip Ivan Chornogorskij 1680 m gori Shurin 1660 m gori Gomul 1625 m gori Gutin Tomnatik 1600 m U viglyadi hvilyastoyi liniyi vona perehodit z odniyeyi vershini na inshu pidnimayuchis na krutih shilah gori Breskul Dancer Shpici i znizhuyuchis na pologih gori Pozhizhevska Goverla maye chitko virazhenij antropogennij harakter Nevelikim kolivannyam visoti prohodzhennya verhnoyi mezhi lisu spriyaye masivnist golovnogo hrebta Chornogori U poshirenni VML prostezhuyutsya ekspozicijni vidminnosti Na pivnichno shidnih makroshilah G Zapalovich serednyu visotu mezhi lisu provodit na visotah 1450 1500 m nad rivnem morya a na pivdennih na 1500 1550 m A Srodon na pidstavi ponad 250 vimiryuvan viznachiv sho riznicya mizh makroshilami za rivnem VML dosyagaye 60 m 1570 m na pivdennih 1510 na pivnichnih Na Chornogori verhnyu mezhu lisu utvoryuyut smerekovi bukovi yavorovi ta kedrovo smerekovi derevostani Najrozpovsyudzhenishim ye hvojnij variant Prirodni kompleksi zi smerekovimi lisami v zoni VML zajmayut blizko 95 ploshi Vishe do 1800 m prostyagayetsya subalpijska smuga krivolissya zokrema zarosti sosni girskoyi zherepu yalivcyu i vilhi zelenoyi lelichu vishe 1800 m trav yanisto chagarnichkovi polonini yaki syagayut najvishih visot inkoli z polyami kaminnya Sered roslin chimalo endemichnih Stayi pastuhiv na polonini Menchul Misceve naselennya perevazhno stanovit subetnos guculiv Zaseleni najnizhchi chastini Chornogori na Zakarpatti v dolinah Chornoyi Yasinya i Biloyi Tisi Bogdan na pivnochi najblizhchi do hrebta sela Bistrec i Dzembronya Rillya zajmaye lishe 0 5 vsiyeyi ploshi lisi blizko 70 sinozhati 5 polonini i pasovisha 22 Dlya ohoroni prirodi stvoreno po Pershij svitovij vijni neveliki rezervati u 1964 roci kompleksnij zapovidnik 7702 ga Nini ce Chornogirskij zapovidnij masiv yakij vhodit do skladu velikogo Karpatskogo biosfernogo zapovidnika stvorenogo v 1968 roci Zgodom u 1980 roci stvoreno takozh Karpatskij nacionalnij prirodnij park Na Chornogori bujno rozvinene pastushe zhittya sezon 5 misyaciv Tut chi ne najbilshe v Ukrayinskih Karpatah poshirenij turizm bazi Rahiv Yasinya Vorohta Bistrec Verhovina tosho Roslinnij svit ChornogoriMolodi shishki smereki Picea abies navesni Chornogora Cvitinnya Rododendrona karpatskogo Rhododendron myrtifolium na Chornogirskomu hrebti Shafran karpatskij na shilah gori Pip Ivan Sosna girska na shlyahu do Goverli U Chornogirskomu masivi mozhna vidiliti tri roslinni visotni poyasi girskolisovij subalpijskij ta alpijskij Pershij z nih poshirenij u serednogir yi dva inshi u visokogir yi Stojko S M vidilyaye chotiri roslinni stupeni Roslinnij stupin bukovih i yalicevo bukovih lisiv poshirenij do visoti 1000 1100 m n r m Vidovij spektr flori znachno zalezhit vid geomorfologichnih umov materinskih porid gruntiv ekspozicij shilu ta rezhimu zvolozhennya Zokrema perevazhannya buka prostezhuyetsya v miscyah z pidvishenim vmistom u grunti kalciyu abo nayavnistyu argilitiv ta alevrolitiv napriklad hrebti Ozirnij Kukul Hede U mezhah ciyeyi smugi zalisneni teritoriyi chasto cherguyutsya z lukami vtorinnogo pohodzhennya carinkami Tut panuyut zdebilshogo chornicya bilovus stisnutij ta neshilnokushovi zlaki kostricya chervona mitlicya tonka Vodnochas carinki ye oselishami ridkisnoyi flori napriklad urochishe Babina Yama U mezhah cogo stupenya harakternimi ye perevazhannya prirodnoyi smereki na glyacialnih i flyuvioglyacialnih formah relyefu Stezhina na Goverlu Roslinnij stupin bukovo yalicevo smerekovih i yalicevo smerekovih lisiv ta chistih smerechnikiv poshirenij vid 1000 1100 do 1600 1650 m nad rivnem morya Cya smuga viriznyayetsya cherguvannyami chistih smerekovih derevostaniv zi zmishanimi bukovo yalicevo smerekovimi yalicevo smerekovimi inodi smerekovo yalicevimi ugrupovannyami Vona vikonuye vazhlivu vitro sele lavino j gruntozahisnu funkciyu U bagatoh miscyah prostezhuyetsya znishennya derevostanu vnaslidok shodzhennya lavin zokrema pid vidrogami Pogorilki Kedruvatoyi vershinami Gomula Dancera tosho U Chornogori klimatichna mezha lisu zalezhno vid ekspoziciyi shilu povinna prohoditi na visotah 1500 1600 m Prote rozshirennya u minulomu visokogirnih pasovish prizvelo do formuvannya vtorinnih luk ta chornichnikiv Na teritoriyah z intensivnim vipasannyam vtorinni chagarnichki zminilisya shilnoderninnimi formaciyami shuchnika dernistogo ta bilovusa stisnutogo Na dilyankah roztashuvannya zagoniv dlya ovec i koriv sformuvalis ruderalni abo nitrofilni cenozi z panuvannyam shavlyu alpijskogo kropivi dvodomnoyi privorotnya girskogo zokrema na poloninah Kostricha Kukul Marishevska Subalpijskij roslinnij stupin poshirenij vid 1600 1650 do 1800 1850 m n r m Tut zrostayut ugrupovannya sho nalezhat do dvoh tipiv roslinnosti chagarnikovoyi ta luchnoyi U nizhnih i vazhkodostupnih prigrebenevih dilyankah girskih hrebtiv ta dnishah i stinkah kariv perevazhayut ugrupovannya sosni girskoyi ta yalivcyu sibirskogo a u zvolozhenih miscyah vzdovzh potokiv vilhi zelenoyi inkoli Salix silesiaca Na dilyankah vipasannya ovec chagarniki buli virubani ta vipaleni na yihnomu misci utvorilisya bilovusovi shuchnikovi ta chagarnichkovi ugrupovannya Najbilshe floristichne bagatstvo zbereglosya v najvazhkodostupnishih miscyah cogo poyasu na krutih shilah polodovikovih kariv Alpijskij roslinnij stupin roztashovanij na visotah ponad 1800 1850 m Jogo oznakoyu ye panuvannya shilnodernistih formacij sitnika trirozdilnogo ta mohovo lishajnikovih pustish Tut prostezhuyetsya zmenshennya pervinnih alpijskih ta arkto alpijskih chagarnichkiv rododendronnikiv Rhododendron kotschyi zarostej z Salix kitaibeliana i trav yanoyi naskelnici lezhachoyi driadi vosmipelyustkovoyi a takozh osokovih i zlakovih kalcefilnih formacij z perevazhannyam osoki vichnozelenoyi ta Sesleria coerulans Flora Chornogirskogo masivu bagata j riznomanitna Zagalom tut narahovuyut 727 vidiv u tim chisli ohoronyayut 30 vidiv flori yaki zaneseni u Chervonu knigu Ukrayini i tri vidi do Yevropejskogo Chervonogo spisku Riznomanittya flori zumovleno skladnim procesom yiyi istorichnogo rozvitku visotnoyu diferenciaciyeyu nayavnistyu riznih geologichnih porid na yakih formuyutsya chislenni vidmini lisovih ta alpijskih gruntiv Tvarinnij svit ChornogoriTinivka alpijska na gori Goverla Chornogirskij masiv naselyayut riznomanitni predstavniki fauni Zagalom u Chornogori zafiksovano 279 vidiv hrebetnih tvarin u tim chisli 46 vidiv zanesenih u Chervonu knigu Ukrayini Poloninskij kompleks zaselenij neznachnoyu kilkistyu tvarin bilshist z yakih zahodyat syudi na deyakij chas z nizhchih rivniv Na vvignutih formah davnolodovikovogo kompleksu prozhivayut uzhe desyatki vidiv ssavciv burozubka alpijska noricya snigova bagato ptahiv teteruk snigur pugach ta inshi tvarini pristosovani do suvorih klimatichnih umov Krutoshili hrebti i dolini serednogir ya harakterizuyutsya osnovnoyu masoyu tvarin lisovoyi grupi Iz ssavciv poshireni vovchok lisovij vovchok lishinovij vivirka zvichajna kunicya lisova lisicya vovk olen blagorodnij Cervus elaphus montanus sarna yevropejska zridka traplyayutsya vedmid burij ris kit lisovij tosho Sered ptahiv perevazhayut sojka sinicya velika yastrub malij sokoli zokrema sapsan orel berkut kanyuk zvichajnij a takozh sova dovgohvosta zozulya zvichajna Na visoki terasovani shili mizhgirnih dolin ta ulogovin pronikayut ssavci yaki harakterni dlya peredgir ya nichnicya velika zayec sirij traplyayetsya znachna kilkist ptahiv baranec zvichajnij sova bolotyana chajka Sered plazuniv najposhirenishimi ye midyanka vuzh zvichajnij yashirka zhivorodna yashirka prudka veretilnicya lamka gadyuka zvichajna U tvarinnomu sviti terasovanih dnish osnovnih richkovih dolin perevazhayut vidi pov yazani z vodnimi arteriyami naselenimi punktami i sinokosami v richkah voditsya forel strumkova Salmo trutta morpha fario slizh pichkur marena tosho zridka traplyayetsya forel rajduzhna pstrug Vidomi geografi doslidniki ChornogoriMiller Gavrilo Petrovich Melnik Anatolij Vasilovich Vershini ponad 2000 mGoverla z polonini Ozirnoyi Z desyati najvishih vershin Ukrayinskih Karpat dev yat roztashovani u girskomu masivi Chornogora a tilki odna Pip Ivan Marmaroskij 1936 m u masivi Marmarosh Goverla 2061 m Brebeneskul 2035 m Pip Ivan Chornogirskij 2028 m Petros 2020 m Gutin Tomnatik 2016 m Rebra 2001 m Vershini do 2000 mGora Shpici z urochisha Gadzhina Menchul 1998 m Turkul 1933 m Breskul 1911 m Smotrich 1896 m Shpici 1863 m Dancizh 1850 m Pozhizhevska 1822 m Gomul 1786 m GalereyaZimova Chornogora ta gora PetrosNa chornogriskomu hrebtiPolonina Brebenyaska i ozerceChornogora z Vuhatogo KamenyuChornogora z sela BistrecChornogirskij hrebet na svitankuOzero NesamovitePanoramiVelika panorama Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Velika panorama Chornogirskogo hrebtaDiv takozhOzera Chornogori Chornogirskij zapovidnij masiv Chornogirskij pokriv Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Chornohora range Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu ChornogoraDzherelaPrimitki Bajcar A L Tipi verhnoyi mezhi lisu v Ukrayinskih Karpatah ta yih ohorona Visnik Lviv un tu seriya geograf Vip 40 Chastina I Lviv 2012 s 101 107 Zapalowicz H Roslinna szata gor Pokucko Marmaroskich Sprawozd kom fizjograf Krakow 1889 389 s Srodon A Gorna granica lasu na Czarnohorze i w Gorach Czywczynskich Krakow Pol Akad Umiejetn 1948 92 s Bajcar A L Verhnya mezha lisu Chornogirskij geografichnij stacionar Navchalnij posibnik Lviv 2003 s 68 74 Top 10 najvishih gir Ukrayinskih Karpat angl Enciklopediyi Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Bajcar Andrij Tipi verhnoyi mezhi lisu v Ukrayinskih Karpatah ta yih ohorona Visnik Lviv un tu seriya geograf Vip 40 Chastina I Lviv 2012 s 101 107 Literatura Geografo ekologichni marshruti Chornogori navchalnij posibnik I M Rozhko V P Matviyiv V P Brusak Lviv LNU imeni Ivana Franka 2011 224 s Priroda Ukrayinskih Karpat za red K I Gerenchuka Lviv Visha shkola 1968 251 Roslinnij svit Ukrayinskih Karpat Chornogora Ekologichni mandrivki Yu Nesteruk nauk red K Malinovskij L BaK 2003 519 s fotoil Alternativna nazva Chornogora Bibliogr s 492 497 ISBN 966 7065 25 1 Stojko S M Ohorona prirodi Ukrayinskih Karpat ta prileglih teritorij S M Stojko L I Milkina T I Solodkova ta in K Nauk dumka 1980 261 s Posilannya Chornogirski spogadi z prismakom hameneriyu ukr Panorami Chornogori ukr Chornogora Pip Ivan foto ta marshruti ukr Chornogirskij hrebet v fotografiyah ukr Priroda Ukrayini Dvodennij pohid Chornogoroyu opis marshrut grafik Gora Turkul Dancizh Pozhizhevska video Pohid po Chornogori Perlini Chornogori Pip Ivan Brebeneskul Nesamovite Panorama Usi vershini Chornogirskogo hrebta