Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бо́гдан — село в Україні, у Рахівському районі Закарпатської області, центр Богданської сільської громади. Площа — 12,9 га. У селі проживає 4 180 осіб.
| село Богдан | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Рахівський район |
| Громада | Богданська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA21060010010053544 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | XIX ст |
| Населення | 4666 (2020 року.) |
| Площа | 12,90 км² |
| Густота населення | 289 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90645 |
| Телефонний код | +380 3132 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 604 м |
| Водойми | р. Біла Тиса, Богдан, Квасний |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90645, с. Богдан, вул. Шевченка, 114 |
| Карта | |
  Богдан | |
 Богдан | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Розташоване у східній частині Закарпаття, на берегах річки Білої Тиси. У селі струмок Вовчий впадає у Білу Тису.
Походження назви
Селяни та олень
Існує легенда про жителів села, які працювали в лісі. Одного разу вони не змогли вчасно повернутися додому та були дуже голодні. Потім, несподівано, серед дерев з'явився олень. Люди подумали, що це дар Божий (він послав). Селяни вполювали його, запекли і смачно поїли оленятиною — так і врятувалися від голоду. Згодом вони згадували цю появу оленя як «Божий дар». Не випадково селу було дано ім'я Бога (Bogom Dane), тобто Богдан.
Опришки
Опришки, перебуваючи на Чорногорі, періодично спускалися в долину Тиси й доходили до Бичкова та Солотвина. Вертаючись, сідали рахувати гроші в долині над Тисою (на місці теперішнього міста Рахів).
Одного разу вони залишили під горою, під трьома великими липами свого дозорця. Він довго чекав, а група опришків не поверталася. Відходячи на Чорногору, дозорець на одній із лип вирізав своє ім'я Богдан. Повертаючись, опришки побачили вирізане ім'я і відпочиваючи під липою назвали цю місцевість Богдан.
Історія
Село Богдан відоме з першої половини XVIII століття. У той час в село переселилися жителі сусідніх сіл. Ці землі у минулому були власністю угорських і німецьких дворян, тому прізвища деяких селян у Богдані незвичні для слуху українців.
Згідно з збережених записів, поселення перетворилося на село у XVIII столітті через об'єднання сусідніх ферм. А з 1770 по 1777 рік відбулось основне формування села. Сюди переселились мешканці міста Рахів та з інших сіл. Назва була вперше згадана в працях 1803 року. У цей час тут оселилися німецька та угорська діаспори, які працювали в лісовому господарстві та деревообробці.
У XIX ст. належало до Тисодолинянського повіту (округу) Мармароського комітату. Наприкінці XIX — на початку XX ст. поселення вважали «великим селом» (статус, близький до містечкового) і мало власну печатку з гербом: у полі печатки — три смереки. До 1992 р. — селище міського типу.
23 вересня 1939 року найцінніше обладнання з обсерваторії на горі Попіван за протоколом передано головному нотаріусу поселенню Тисабогдани Сзані Калманнак (в тому числі 5 лінз великих розмірів з вагою 50-60 кг; дві лінзи невеликих розмірів; два мікрометри та два годинники).
Основним заняттям жителів було тваринництво, займалося також землеробством.
8 березня 1949 року в Богдані було організовано колгосп «8-ме Березня». Головою колгоспу була призначена Богуняк Марія Юріївна. Це було зроблено на доказ того, що нібито жінка при радянській владі має рівні права з чоловіком.
Важливе місце в господарстві колгоспу займало тваринництво. Основними видами продуктивної худоби були: велика рогата худоба (1112 голів) і вівці (4500 голів). Крім тваринництва колгосп вирощував такі сільськогосподарські культури: картопля, кукурудза, кормовий буряк.
За твердженням радянських «істориків», до запровадження радянської влади в селі більшість населення було неписьменне. З перших днів «визволення», під керівництвом партійної організації, почалася велика робота для ліквідації неписьменності серед дорослого населення. В селі була відкрита бібліотека, з перших днів її створення бібліотекарем була призначена Колачук Ніна Кузьмівна, яка попрацювала на цій посаді 27 років. До 50-річчя жовтневого заколоту в Росії бібліотеці було присвоєно звання «Бібліотека відмінної роботи».
На той час жителі с. Богдан мали клуби і бібліотеки, у яких можна було почитати літературу на різні теми.
Храми
Згідно з відомостями, у 1799 р. Григорій Козурак збудував у Богдані маленьку дерев'яну церкву, таку ж, як у Лугах чотири роки до того, але богданська стала парохіяльною. У візитації 1801 р. цю церкву згадано як збудовану 1800 р. зусиллями громади та при державному фінансуванні. Нинішню муровану церкву споруджено стараннями отця Івана Барни. У 1864 році розпочалось будівництво, того ж року на свято Різдва Пресвятої Богородиці відбулось освячення його фундаменту. Спорудження святині завершилось 1867 року, а консекрували її, ймовірно, 1869 року. Кошти на прикрашення храму дали о. Іван Барна та селянин Яків Молдавчук. Над входом вказано дату спорудження — 1867 р. (згадують також 1864 р.) та дату останнього ремонту — 1975 р. Церкву оновлювали 1915 p., після чого споруду посвятив єпископ Ю. Фірцак. Після Другої світової війни храм передали Російській православній церкві. Православні віряни після 1968 року дозволили односельцям-угорцям відправляти Літургію в латинському обряді біля бічного вівтаря Божої Матері Лурдської: «Православна громада, володіючи на правах власності спорудою — храмом Різдва Пресвятої Богородиці, надає дозвіл римо-католицькій громаді вільно відправляти всі церковні треби у храмі, а також використовувати дзвони за потребою». Турню перекрито бляхою в 1953 р. Малювання в церкві виконав І. Андрішко в 1979 р. З 1989 року Святі Меси стали регулярними.
Цікава культова пам’ятка – восьмигранна дерев’яна дзвіниця-каплиця кінця XIX ст., що стояла між Богданом і Квасним, розібрано в середині 1950-х років. Дзвіниця мала високий зрубний повакований та побілений нижній ярус, вкритий ґонтовим дашком, та низенький каркасний верхній ярус.
У 1927 року у селі виділили земельну ділянку під римсько-католицький цвинтар, а у 1929 році на його території було зведено каплицю-дзвіницю. У роки угорської влади (1939—1944 рр.) на теренах Богдана планувалось спорудити римсько-католицький храм, але війна не дозволила здійснити задумане.
Присілки
Кути (теперешні присілки) були об'єднані з селом Богдан 15 квітня 1967 року рішенням облвиконкому Закарпатської області №155.
Чокай-Кінора
Перша згадка у ХІХ столітті
Вовчий
Перша згадка у 1796-9 роках як Vocse. Інші згадки: 1808 — Volczi, Wolcy, 1828 —Vótsi, Wówči, 1838 — Vócsi, 1851 — Vocsi, 1892 — Vocsi, 1898 — Vocsi, 1907 — Farkasvölgy, 1913 — Farkasvölgy, 1944 — Farkasvölgy, Вовчій, 1968 — Вовчий.
Квасний
Перша згадка у 1796-9 як Kvaszné. Інші згадки: 1808 — Kvászni, Kwásny, 1838 — Kvaszni, 1864 — Kvászi, 1892 — Kvaszni, 1898 — Kvaszni, 1907 — Borvízvölgy, 1913 — Borvízvölgy, 1925 — Kvasny, 1944 — Borvízvölgy, Квасный, 1968 — Квасний.
Магас
Перша згадка у 1796-9 роках.
Населення
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3277 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,03 % |
| угорська | 2,29 % |
| російська | 0,48 % |
| німецька | 0,12 % |
| білоруська | 0,03 % |
| молдовська | 0,03 % |
Туристичні місця
- Неподалік від села розташовані ботанічна пам'ятка природи Тис ягідний та геологічна пам'ятка природи Оголені скелі на березі р. Квасної;
- Храм Різдва Пресвятої Богородиці
- Старе єврейське кладовище.
- Гірськолижний комплекс. Гірськолижний спуск розміщений на горі Борщевиця.
Відомі люди
- Марфіч Михайло Васильович (1972—2014) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув у боях за Іловайськ.
- Лайош Вагнер — ботанік, перший описувач флори і фауни Мараморошщини, народився тут 10 лютого 1815 року, похований у Хусті.
- Баранюк Ярослав Юрійович — Герой України, відзначився у ході російсько-української війни.
Панорама
Див. також
Примітки
- Астрограф обсерваторії на Попівані привезли з Великої Британії в 33-х скринях. ФОТО
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- bbodnar813 (25 грудня 2022). На війні загинув вчитель із Закарпаття (ФОТО). Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 25 грудня 2022.
Посилання
- Погода в селі Богдан [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Інформація про дерев'яну церкву у селі на сайті ДХУ [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. — Львів, 2000. — С.724.
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bo gdan selo v Ukrayini u Rahivskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti centr Bogdanskoyi silskoyi gromadi Plosha 12 9 ga U seli prozhivaye 4 180 osib selo Bogdan Panorama selaPanorama sela Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Rahivskij rajon Gromada Bogdanska silska gromada Kod KATOTTG UA21060010010053544 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane XIX st Naselennya 4666 2020 roku Plosha 12 90 km Gustota naselennya 289 osib km Poshtovij indeks 90645 Telefonnij kod 380 3132 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 02 09 pn sh 24 20 35 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 604 m Vodojmi r Bila Tisa Bogdan Kvasnij Misceva vlada Adresa radi 90645 s Bogdan vul Shevchenka 114 Karta Bogdan Bogdan Mapa Bogdan u VikishovishiGeografiyaRoztashovane u shidnij chastini Zakarpattya na beregah richki Biloyi Tisi U seli strumok Vovchij vpadaye u Bilu Tisu Pohodzhennya nazviSelyani ta olen Isnuye legenda pro zhiteliv sela yaki pracyuvali v lisi Odnogo razu voni ne zmogli vchasno povernutisya dodomu ta buli duzhe golodni Potim nespodivano sered derev z yavivsya olen Lyudi podumali sho ce dar Bozhij vin poslav Selyani vpolyuvali jogo zapekli i smachno poyili olenyatinoyu tak i vryatuvalisya vid golodu Zgodom voni zgaduvali cyu poyavu olenya yak Bozhij dar Ne vipadkovo selu bulo dano im ya Boga Bogom Dane tobto Bogdan Oprishki Oprishki perebuvayuchi na Chornogori periodichno spuskalisya v dolinu Tisi j dohodili do Bichkova ta Solotvina Vertayuchis sidali rahuvati groshi v dolini nad Tisoyu na misci teperishnogo mista Rahiv Odnogo razu voni zalishili pid goroyu pid troma velikimi lipami svogo dozorcya Vin dovgo chekav a grupa oprishkiv ne povertalasya Vidhodyachi na Chornogoru dozorec na odnij iz lip virizav svoye im ya Bogdan Povertayuchis oprishki pobachili virizane im ya i vidpochivayuchi pid lipoyu nazvali cyu miscevist Bogdan IstoriyaSelo Bogdan vidome z pershoyi polovini XVIII stolittya U toj chas v selo pereselilisya zhiteli susidnih sil Ci zemli u minulomu buli vlasnistyu ugorskih i nimeckih dvoryan tomu prizvisha deyakih selyan u Bogdani nezvichni dlya sluhu ukrayinciv Zgidno z zberezhenih zapisiv poselennya peretvorilosya na selo u XVIII stolitti cherez ob yednannya susidnih ferm A z 1770 po 1777 rik vidbulos osnovne formuvannya sela Syudi pereselilis meshkanci mista Rahiv ta z inshih sil Nazva bula vpershe zgadana v pracyah 1803 roku U cej chas tut oselilisya nimecka ta ugorska diaspori yaki pracyuvali v lisovomu gospodarstvi ta derevoobrobci U XIX st nalezhalo do Tisodolinyanskogo povitu okrugu Marmaroskogo komitatu Naprikinci XIX na pochatku XX st poselennya vvazhali velikim selom status blizkij do mistechkovogo i malo vlasnu pechatku z gerbom u poli pechatki tri smereki Do 1992 r selishe miskogo tipu 23 veresnya 1939 roku najcinnishe obladnannya z observatoriyi na gori Popivan za protokolom peredano golovnomu notariusu poselennyu Tisabogdani Szani Kalmannak v tomu chisli 5 linz velikih rozmiriv z vagoyu 50 60 kg dvi linzi nevelikih rozmiriv dva mikrometri ta dva godinniki Osnovnim zanyattyam zhiteliv bulo tvarinnictvo zajmalosya takozh zemlerobstvom 8 bereznya 1949 roku v Bogdani bulo organizovano kolgosp 8 me Bereznya Golovoyu kolgospu bula priznachena Bogunyak Mariya Yuriyivna Ce bulo zrobleno na dokaz togo sho nibito zhinka pri radyanskij vladi maye rivni prava z cholovikom Vazhlive misce v gospodarstvi kolgospu zajmalo tvarinnictvo Osnovnimi vidami produktivnoyi hudobi buli velika rogata hudoba 1112 goliv i vivci 4500 goliv Krim tvarinnictva kolgosp viroshuvav taki silskogospodarski kulturi kartoplya kukurudza kormovij buryak Za tverdzhennyam radyanskih istorikiv do zaprovadzhennya radyanskoyi vladi v seli bilshist naselennya bulo nepismenne Z pershih dniv vizvolennya pid kerivnictvom partijnoyi organizaciyi pochalasya velika robota dlya likvidaciyi nepismennosti sered doroslogo naselennya V seli bula vidkrita biblioteka z pershih dniv yiyi stvorennya bibliotekarem bula priznachena Kolachuk Nina Kuzmivna yaka popracyuvala na cij posadi 27 rokiv Do 50 richchya zhovtnevogo zakolotu v Rosiyi biblioteci bulo prisvoyeno zvannya Biblioteka vidminnoyi roboti Na toj chas zhiteli s Bogdan mali klubi i biblioteki u yakih mozhna bulo pochitati literaturu na rizni temi HramiZgidno z vidomostyami u 1799 r Grigorij Kozurak zbuduvav u Bogdani malenku derev yanu cerkvu taku zh yak u Lugah chotiri roki do togo ale bogdanska stala parohiyalnoyu U vizitaciyi 1801 r cyu cerkvu zgadano yak zbudovanu 1800 r zusillyami gromadi ta pri derzhavnomu finansuvanni Ninishnyu murovanu cerkvu sporudzheno starannyami otcya Ivana Barni U 1864 roci rozpochalos budivnictvo togo zh roku na svyato Rizdva Presvyatoyi Bogorodici vidbulos osvyachennya jogo fundamentu Sporudzhennya svyatini zavershilos 1867 roku a konsekruvali yiyi jmovirno 1869 roku Koshti na prikrashennya hramu dali o Ivan Barna ta selyanin Yakiv Moldavchuk Nad vhodom vkazano datu sporudzhennya 1867 r zgaduyut takozh 1864 r ta datu ostannogo remontu 1975 r Cerkvu onovlyuvali 1915 p pislya chogo sporudu posvyativ yepiskop Yu Fircak Pislya Drugoyi svitovoyi vijni hram peredali Rosijskij pravoslavnij cerkvi Pravoslavni viryani pislya 1968 roku dozvolili odnoselcyam ugorcyam vidpravlyati Liturgiyu v latinskomu obryadi bilya bichnogo vivtarya Bozhoyi Materi Lurdskoyi Pravoslavna gromada volodiyuchi na pravah vlasnosti sporudoyu hramom Rizdva Presvyatoyi Bogorodici nadaye dozvil rimo katolickij gromadi vilno vidpravlyati vsi cerkovni trebi u hrami a takozh vikoristovuvati dzvoni za potreboyu Turnyu perekrito blyahoyu v 1953 r Malyuvannya v cerkvi vikonav I Andrishko v 1979 r Z 1989 roku Svyati Mesi stali regulyarnimi Cikava kultova pam yatka vosmigranna derev yana dzvinicya kaplicya kincya XIX st sho stoyala mizh Bogdanom i Kvasnim rozibrano v seredini 1950 h rokiv Dzvinicya mala visokij zrubnij povakovanij ta pobilenij nizhnij yarus vkritij gontovim dashkom ta nizenkij karkasnij verhnij yarus U 1927 roku u seli vidilili zemelnu dilyanku pid rimsko katolickij cvintar a u 1929 roci na jogo teritoriyi bulo zvedeno kaplicyu dzvinicyu U roki ugorskoyi vladi 1939 1944 rr na terenah Bogdana planuvalos sporuditi rimsko katolickij hram ale vijna ne dozvolila zdijsniti zadumane PrisilkiKuti tepereshni prisilki buli ob yednani z selom Bogdan 15 kvitnya 1967 roku rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 Chokaj Kinora Persha zgadka u HIH stolitti Vovchij Persha zgadka u 1796 9 rokah yak Vocse Inshi zgadki 1808 Volczi Wolcy 1828 Votsi Wowci 1838 Vocsi 1851 Vocsi 1892 Vocsi 1898 Vocsi 1907 Farkasvolgy 1913 Farkasvolgy 1944 Farkasvolgy Vovchij 1968 Vovchij Kvasnij Persha zgadka u 1796 9 yak Kvaszne Inshi zgadki 1808 Kvaszni Kwasny 1838 Kvaszni 1864 Kvaszi 1892 Kvaszni 1898 Kvaszni 1907 Borvizvolgy 1913 Borvizvolgy 1925 Kvasny 1944 Borvizvolgy Kvasnyj 1968 Kvasnij Magas Persha zgadka u 1796 9 rokah NaselennyaZa perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 3277 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 97 03 ugorska 2 29 rosijska 0 48 nimecka 0 12 biloruska 0 03 moldovska 0 03 Turistichni miscyaStarovinne yevrejske kladovishe Nepodalik vid sela roztashovani botanichna pam yatka prirodi Tis yagidnij ta geologichna pam yatka prirodi Ogoleni skeli na berezi r Kvasnoyi Hram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Stare yevrejske kladovishe Girskolizhnij kompleks Girskolizhnij spusk rozmishenij na gori Borshevicya Vidomi lyudiMarfich Mihajlo Vasilovich 1972 2014 starshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni zaginuv u boyah za Ilovajsk Lajosh Vagner botanik pershij opisuvach flori i fauni Maramoroshshini narodivsya tut 10 lyutogo 1815 roku pohovanij u Husti Baranyuk Yaroslav Yurijovich Geroj Ukrayini vidznachivsya u hodi rosijsko ukrayinskoyi vijni PanoramaRichka Bila Tisa v seli BogdanDiv takozhBogdan kurort PrimitkiAstrograf observatoriyi na Popivani privezli z Velikoyi Britaniyi v 33 h skrinyah FOTO Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zakarpatska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Zakarpatska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini bbodnar813 25 grudnya 2022 Na vijni zaginuv vchitel iz Zakarpattya FOTO Zakarpatskij DIALOG ukr Procitovano 25 grudnya 2022 PosilannyaPogoda v seli Bogdan 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Informaciya pro derev yanu cerkvu u seli na sajti DHU 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine Sirohman M Cerkvi Ukrayini Zakarpattya Lviv 2000 S 724 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi