Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Вівсянка чорноголова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Дорослий самець | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Emberiza melanocephala Scopoli, 1769 | ||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Зимування | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Вівся́нка чорноголо́ва (Emberiza melanocephala) — птах родини вівсянкових (Emberizidae). Один з 37-ми видів роду; один з 16-ти видів роду у фауні України. В Україні гніздовий перелітний вид.
Опис
Морфологічні ознаки
Вівсянка чорноголова розміром приблизно з горобця. Довжина тіла — близько 17 см, маса тіла 25-33 г. Самці у шлюбному вбранні добре відрізняються від інших вівсянок яскравим контрастним забарвленням: голова чорна; задня частина шиї, спина, малі покривні пера верху крил, поперек і надхвістя каштаново-руді, нерідко на надхвісті жовтий відтінок; більша частина покривних пер крил, а також махові і стернові пера темно-бурі, зі світлою облямівкою; горло, смуги на боках шиї, воло і решта нижньої частини тулуба яскраво-жовті; дзьоб сірий, ноги бурі. У позашлюбному вбранні у самця чорні пера голови з сірувато-вохристою облямівкою. Доросла самка зверху бурувато-сіра, на спині рудий відтінок і темні плями, поперек і надхвістя жовтуваті або рудуваті; низ жовтуватий. Молодий птах подібний до дорослої самки, але в оперенні переважає вохристий відтінок; на боках вола і боках тулуба невелика кількість темних рисок.
Голос
Пісня — мелодійне «ті-ті-тіу-тіу-ті», поклик — різке «тсіт» або «п'юп».
Ареал виду та його поширення в Україні
Гніздовий ареал охоплює південну Європу, країни Закавказзя, Близького Сходу та Аравійського півострова. До 1950 рр. область гніздування в Україні простягалася вузькою смугою від південно-східних кордонів Луганської та Донецької областей вздовж Північного Приазов'я на заході до «Асканії-Нова». Спорадично гніздився на південному сході Керченського півострова. Сучасний ареал в Криму охоплює весь Керченський півострів. Спостерігається подальша тенденція просування виду в передгір'я Криму. Окремі пари та територіальні самці відмічені на узбережжі Молочного лиману, на півночі Арабатської стрілки, в околицях м. Таврійська (Херсонська область) та в Степовому Криму.
Чисельність і причини її зміни
У Європі гніздиться 2800−9300 тис. пар, що становить 50-74 % світової популяції. В 1970–1990 рр. в Європі спостерігалося значне скорочення чисельності виду. В Україні, до середини 1970 рр. чисельність на Керченському півострові сягала, можливо, декількох десятків пар, а на початку XXI ст. — 150—200 пар. У Північному Приазов'ї чисельність різко скоротилась до 50-200 пар. У Луганській області до початку 1990-х рр. нараховувалось близько 20 пар, нині гніздяться поодинокі пари. Розширенню ареалу та зростанню чисельності виду в Криму сприяє погіршення культури землеробства та зменшення масштабів тваринництва. У Північному Приазов'ї скорочення чисельності в 1980-1990 рр. пов'язане з розвитком сільського господарства та будівництвом пансіонатів, що призвело до знищення природних біотопів.
Особливості біології
Перелітний птах. Трапляється у відкритих сухих степах, на зсувних схилах морських берегів. Тримається серед високої рудеральної рослинності, молодих полезахисних лісосмугах та чагарниках. У місцях гніздування з'являються в квіті—травні. Гнізда, на відміну від інших вівсянок, розташовуються не на землі, а в кущах та заростях трав'яних рослин. У кладці 2-7, частіше 4-5 яєць. Колір яєць значно варіює: від біло-блакитного, іноді з зеленуватим відтінком, до майже білого або синього кольору, по якому нерідко розкидані сірувато-фіолетові плями, особливо на тупому кінці. Насиджує самка протягом 14-16 днів. Пташенята залишають гніздо у віці приблизно 12 діб. Відліт відбувається у липні—серпні. Живиться зерном культурних рослин, насінням бур'янів та комахами.
Охорона
Перебуває під охороною Бернськї конвенції (Додаток ІІ). Занесено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус — рідкісний). В Україні охороняється в Луганському та Опукському природному заповіднику, РЛП «Меотида». З метою ефективнішої охорони необхідно запобігати знищенню природних біоценозів, придатних для гніздування виду.
Примітки
- BirdLife International (2012). Emberiza melanocephala: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- BirdLife International (2009) Species factsheet: Emberiza melanocephala. Downloaded from http://www.birdlife.org on 25/01/2011. [ 1 жовтня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання
- Кінда В. В., Бронсков О. І. Вівсянка чорноголова // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 484. — -0-7.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002. — 416 с. — .
- Вівсянка чорноголова в Червоній книзі України [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vivsyanka chornogolova Doroslij samec Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Vivsyankovi Emberizidae Rid Vivsyanka Emberiza Vid Vivsyanka chornogolova Binomialna nazva Emberiza melanocephala Scopoli 1769 Areal vidu Gnizduvannya Zimuvannya Posilannya Vikishovishe Emberiza melanocephala Vikividi Emberiza melanocephala ITIS 554227 MSOP 22720990 NCBI 357696 Vivsya nka chornogolo va Emberiza melanocephala ptah rodini vivsyankovih Emberizidae Odin z 37 mi vidiv rodu odin z 16 ti vidiv rodu u fauni Ukrayini V Ukrayini gnizdovij perelitnij vid OpisMorfologichni oznaki Samka Vivsyanka chornogolova rozmirom priblizno z gorobcya Dovzhina tila blizko 17 sm masa tila 25 33 g Samci u shlyubnomu vbranni dobre vidriznyayutsya vid inshih vivsyanok yaskravim kontrastnim zabarvlennyam golova chorna zadnya chastina shiyi spina mali pokrivni pera verhu kril poperek i nadhvistya kashtanovo rudi neridko na nadhvisti zhovtij vidtinok bilsha chastina pokrivnih per kril a takozh mahovi i sternovi pera temno buri zi svitloyu oblyamivkoyu gorlo smugi na bokah shiyi volo i reshta nizhnoyi chastini tuluba yaskravo zhovti dzob sirij nogi buri U pozashlyubnomu vbranni u samcya chorni pera golovi z siruvato vohristoyu oblyamivkoyu Dorosla samka zverhu buruvato sira na spini rudij vidtinok i temni plyami poperek i nadhvistya zhovtuvati abo ruduvati niz zhovtuvatij Molodij ptah podibnij do dorosloyi samki ale v operenni perevazhaye vohristij vidtinok na bokah vola i bokah tuluba nevelika kilkist temnih risok Golos Pisnya melodijne ti ti tiu tiu ti poklik rizke tsit abo p yup Areal vidu ta jogo poshirennya v UkrayiniGnizdovij areal ohoplyuye pivdennu Yevropu krayini Zakavkazzya Blizkogo Shodu ta Aravijskogo pivostrova Do 1950 rr oblast gnizduvannya v Ukrayini prostyagalasya vuzkoyu smugoyu vid pivdenno shidnih kordoniv Luganskoyi ta Doneckoyi oblastej vzdovzh Pivnichnogo Priazov ya na zahodi do Askaniyi Nova Sporadichno gnizdivsya na pivdennomu shodi Kerchenskogo pivostrova Suchasnij areal v Krimu ohoplyuye ves Kerchenskij pivostriv Sposterigayetsya podalsha tendenciya prosuvannya vidu v peredgir ya Krimu Okremi pari ta teritorialni samci vidmicheni na uzberezhzhi Molochnogo limanu na pivnochi Arabatskoyi strilki v okolicyah m Tavrijska Hersonska oblast ta v Stepovomu Krimu Chiselnist i prichini yiyi zminiU Yevropi gnizditsya 2800 9300 tis par sho stanovit 50 74 svitovoyi populyaciyi V 1970 1990 rr v Yevropi sposterigalosya znachne skorochennya chiselnosti vidu V Ukrayini do seredini 1970 rr chiselnist na Kerchenskomu pivostrovi syagala mozhlivo dekilkoh desyatkiv par a na pochatku XXI st 150 200 par U Pivnichnomu Priazov yi chiselnist rizko skorotilas do 50 200 par U Luganskij oblasti do pochatku 1990 h rr narahovuvalos blizko 20 par nini gnizdyatsya poodinoki pari Rozshirennyu arealu ta zrostannyu chiselnosti vidu v Krimu spriyaye pogirshennya kulturi zemlerobstva ta zmenshennya masshtabiv tvarinnictva U Pivnichnomu Priazov yi skorochennya chiselnosti v 1980 1990 rr pov yazane z rozvitkom silskogo gospodarstva ta budivnictvom pansionativ sho prizvelo do znishennya prirodnih biotopiv Osoblivosti biologiyiYajcya vivsyanki chornogolovoyi Perelitnij ptah Traplyayetsya u vidkritih suhih stepah na zsuvnih shilah morskih beregiv Trimayetsya sered visokoyi ruderalnoyi roslinnosti molodih polezahisnih lisosmugah ta chagarnikah U miscyah gnizduvannya z yavlyayutsya v kviti travni Gnizda na vidminu vid inshih vivsyanok roztashovuyutsya ne na zemli a v kushah ta zarostyah trav yanih roslin U kladci 2 7 chastishe 4 5 yayec Kolir yayec znachno variyuye vid bilo blakitnogo inodi z zelenuvatim vidtinkom do majzhe bilogo abo sinogo koloru po yakomu neridko rozkidani siruvato fioletovi plyami osoblivo na tupomu kinci Nasidzhuye samka protyagom 14 16 dniv Ptashenyata zalishayut gnizdo u vici priblizno 12 dib Vidlit vidbuvayetsya u lipni serpni Zhivitsya zernom kulturnih roslin nasinnyam bur yaniv ta komahami OhoronaPerebuvaye pid ohoronoyu Bernskyi konvenciyi Dodatok II Zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 2009 status ridkisnij V Ukrayini ohoronyayetsya v Luganskomu ta Opukskomu prirodnomu zapovidniku RLP Meotida Z metoyu efektivnishoyi ohoroni neobhidno zapobigati znishennyu prirodnih biocenoziv pridatnih dlya gnizduvannya vidu PrimitkiBirdLife International 2012 Emberiza melanocephala informaciya na sajti MSOP versiya 2013 2 angl 26 listopada 2013 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 BirdLife International 2009 Species factsheet Emberiza melanocephala Downloaded from http www birdlife org on 25 01 2011 1 zhovtnya 2011 u Wayback Machine angl PosilannyaKinda V V Bronskov O I Vivsyanka chornogolova Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 484 ISBN 978 966 7059 0 7 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini Kiyiv 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Vivsyanka chornogolova v Chervonij knizi Ukrayini 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine