Че́рче — село в Україні, у Чемеровецькій селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Населення по різних даних — більше 670 мешканців.
село Черче | |||
---|---|---|---|
| |||
Вид на село Черче | |||
Країна | Україна | ||
Область | Хмельницька область | ||
Район | Кам'янець-Подільський район | ||
Громада | Чемеровецька селищна громада | ||
Код КАТОТТГ | UA68020290420014148 | ||
Основні дані | |||
Населення | 694 (2001) | ||
Площа | 2,7 км² | ||
Густота населення | 260,37 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 31647 | ||
Телефонний код | +380 3859 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°52′17″ пн. ш. 26°31′26″ сх. д. / 48.87139° пн. ш. 26.52389° сх. д.Координати: 48°52′17″ пн. ш. 26°31′26″ сх. д. / 48.87139° пн. ш. 26.52389° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 211 м | ||
Водойми | річка Смотрич | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 31600, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, 40 | ||
Карта | |||
Черче | |||
Черче | |||
Мапа | |||
Черче у Вікісховищі |
Географія
Село розташоване на обох берегах річки Смотрич, на двох зустрічних півостровах, за 25 км від міста Кам'янця-Подільського, біля автошляху Т 2321.
Село лежить в межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Клімат
Черче знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом.
Історія
Село документально відоме з 1493 року. Як містечко виступає з 1565 року, а в 1578 році одержало Магдебурзьке право.
Є залишки давньоруського городища.
За переказами тут був скельний монастир, зруйнований монголо-татарами в 1240-х рр.
Поселення отримало свою назву від слова «чернче» або «чернече», тобто «монашеське».
Населення переважно православного віросповідання.
Церква св. Миколая Мирлікійського Чудотворця згадується в XV ст. Теперішня церква заснована перед 1769 роком — дерев'яна триверха споруда.
Нова кам'яна церква закладена в 1790 році, освячена в 1815 році. Відбудована після руйнації у 1990-х рр.
Римо-католицький костел Пресвятої Трійці збудовано в 1637 році на найвищій точці півострова. Зруйнований до стану руїн у 1980-х рр. Відновлений у 1990-х рр.
У 1907 році в селі відбувся селянський виступ.
У ніч з 13 на 14 березня 1919 року у селі Черче більшовиками був закатований місцевий священик о. Кирило Буяльський (1887-1919). Він став першим подільським священником, якого вбили більшовики.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
Радянський період у Черчі розміщувались рослинницька і овочева бригади колгоспу, які обробляли 1,1 тис. га орної землі, також були свиноферма і ферма молодняка великої рогатої худоби. Працюють: дитячий садок, середня школа, клуб, бібліотека, дільнична лікарня, будинок-інтернат для одиноких престарілих та інвалідів.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району..
Населення
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 694 осіб.
Мова
У селі поширена західноподільська говірка, що відноситься до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,72 % |
російська | 1,28 % |
Опис герба
1. Основа герба — чотирикутний щит із загостреною основою.
2. На зеленому фоні товтр — срібне стилізоване зображення Черчецької православної церкви
св. Миколая Чудотворця, яке нагадує про походження назви села.
3. В нижній частині — стилізоване зображення млинового колеса із квіткою Медоборів на хвилях
р. Смотрич, яке нагадує про розвиток ремісництва на території села.
4. Герб обрамлений вінком декоративного орнаменту золотистого кольору, у верхній частині орнаменту розміщений золотий тризуб.
5. В нижній частині герба — стрічка зеленого (синього) кольору з написом «Черче».
Пам'ятки природи
Неподалік від села розташована ботанічна пам'ятка природи — Самовита товтра.
Державний ботанічний заказник місцевого значення «Черчецька товтра» .
Літопис
Черче — в 1565 містечко Подільського воєводства, належало кам'янецьким біскупам (с. 181).
В 1578 році кам'янецький єпископ РКЦ отримав від короля Стефана Баторія Магдебурзьке право для Черче та право на запровадження ярмарків у дні католицьких релігійних свят — Трьох королів та Бартоломія(прав.св. Богоявлення і св. Варфоломея).
Після того, як у 1793 р. Черче було анексоване російським урядом, поступило в казну і його було віддано імператрицею Катериною 11 в подарунок племінниці графа Потьомкіна — гетьмановій — Олександрі Браницькій (з Енгельгардтів).
Пізніше дочка О.Браницької, граф. Воронцова продала маєток п. Ціхоцьким, після них власником став Матвій Хелмінський. Від нього шляхом укладення шлюбу маєток перейшов до родини Л. Г. Садовського, які залишалися вже останніми власниками Черче.
У 1637 році в Черче латинським єпископом Павелом Пясецьким був збудований мурований костел Св. Трійці. Костел був знищений, до стану руїн, в 1980-х роках. Пізніше, в 1990-х роках, збудований наново, без дотримання старої архітектури.
Православна церква Св. Миколая Мирлікійського згадується вже в XVi столітті.
У XVIII ст. церква була греко-католицькою ім. Св. Миколая Мирлікійського Чудотворця. Нова кам'яна, існуюча тепер, церква була закладена біля старої дерев'яної в 1790 році, освячена в 1815 році. Відбудована після радянської руйнації в 1990-х роках.
Наприкінці 19 ст. в Черче проживало 1552 чол. мешканців(православні, католики, євреї), 15 ремісників, були мурований млин, мурована церква, мурований костел.
При в'їзді у Черче із західної сторони, на перехресті доріг, стоїть «фігура» — хрест, поставлений за переказами мешканців, монахами в 1834 році для захисту краю від ворогів. На кам'яному постаменті хреста напис польською мовою «Боже, благослови ці землі».
Легенда
Позаду римо-католицького костелу св. Трійці розташований житловий район — Пугачівка. Названий так, бо через річку — товтри, ліс, скелі, пугачі (різновид сови).
З Пугачівкою пов'язана одна легенда:
«Під час повстансько-селянського руху на Поділлі під проводом Устима Кармелюка в 1813—1835 рр., після його чергової втечі із Сибіру, Кармелюк гостював в наших краях і заночував на Пугачівці чи то у побратима, чи то у якоїсь коханої.
Хтось видав його місце перебування, і з Кам'янця за ним послали загін кінних жандармів. Поки вони блукали по темних провулках Пугачівки, Кармелюка встигли попередити про небезпеку. Він кинувся з високого берега в річку, проплив під водою і заховався у печері на протилежному березі. Жандарми постріляли йому навздогін, не влучили і ні з чим повернулися до Кам'янця.
Але як відомо з історії, деякий період часу Кармелюку довелося сидіти ув'язненим в кайданах в Папській башті Старої фортеці м. Кам'янця і навіть звідти йому вдалося втекти».
Святині
- Костел Пресвятої Трійці
- Православна церква св. Миколая Чудотворця Мирлікійського
Некрополі
- католицький цвинтар
- православний цвинтар
Соціальна сфера
Працюють: дитячий садок, середня школа, клуб, бібліотека, дільнична лікарня, будинок для одиноких людей похилого віку.
Відомі люди
Народились
- Яковчук Олександр Миколайович — український композитор, заслужений діяч мистецтв України, лауреат державних та міжнародних премій.
- Ліщук Володимир Давидович — український радянський діяч, новатор сільськогосподарського виробництва.
Проживали, перебували
- Кисельов Олександр Іванович — український літературознавець, перекладач, доктор філологічних наук, вчитель української мови в селі Черче.
- — був настоятелем храму святого Миколая Мирлікійського в селі Черче, прадід Ольги Розумовської
- Недря Тетяна Володимирівна — українська краєзнавеця, проводила походи у селище міського типу Смотрич та села Черче, Карачківці, Залуччя, Нігин.
Світлини
- Церква св. Миколая Мирлікійського
- Архиєрейська свята Літургія в церкві св. Миколая
- ЗОШ I-III ступенів
- Шпиталь Черче
- Черче, млин на Смотричі
- Хрест-хранитель при в'їзді
- Костел Пресвятої Трійці
- Костел Пресвятої Трійці всередині
- Костел, деталь розпису, збережена зі старого костелу
- Пам'ятний хрест при в'їзді у с. Черче із західної сторони
- Село Черче здалеку
Примітки
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- . credo.pro (англ.). Архів оригіналу за 27 листопада 2017. Процитовано 26 листопада 2017.
- Список жертв Голодомору, Хмельницька область
- Національний банк репресованих
- ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Jabłonowski, Aleksander (1 січня 1902). . Warszawa. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 19 березня 2016.
Джерела
- Czercze, mko nad Smotryczem, śród gór, w pow. kamienieckim) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 796. (пол.) — S. 796. (пол.)
- Труди Подольского епарх. историко-стат. комитета. Приходи и церкви Подольской епархии / под ред. Е. И. Сецинского. — 1891—1901. (рос.)
Посилання
- Погода в селі Черче [ 27 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Che rche selo v Ukrayini u Chemeroveckij selishnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya po riznih danih bilshe 670 meshkanciv selo ChercheGerbVid na selo ChercheVid na selo ChercheKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Kam yanec Podilskij rajonGromada Chemerovecka selishna gromadaKod KATOTTG UA68020290420014148Osnovni daniNaselennya 694 2001 Plosha 2 7 km Gustota naselennya 260 37 osib km Poshtovij indeks 31647Telefonnij kod 380 3859Geografichni daniGeografichni koordinati 48 52 17 pn sh 26 31 26 sh d 48 87139 pn sh 26 52389 sh d 48 87139 26 52389 Koordinati 48 52 17 pn sh 26 31 26 sh d 48 87139 pn sh 26 52389 sh d 48 87139 26 52389Serednya visota nad rivnem morya 211 mVodojmi richka SmotrichMisceva vladaAdresa radi 31600 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n smt Chemerivci vul Centralna 40KartaChercheChercheMapa Cherche u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cherche GeografiyaSelo roztashovane na oboh beregah richki Smotrich na dvoh zustrichnih pivostrovah za 25 km vid mista Kam yancya Podilskogo bilya avtoshlyahu T 2321 Selo lezhit v mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Klimat Cherche znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom IstoriyaSelo dokumentalno vidome z 1493 roku Yak mistechko vistupaye z 1565 roku a v 1578 roci oderzhalo Magdeburzke pravo Ye zalishki davnoruskogo gorodisha Za perekazami tut buv skelnij monastir zrujnovanij mongolo tatarami v 1240 h rr Poselennya otrimalo svoyu nazvu vid slova chernche abo cherneche tobto monasheske Naselennya perevazhno pravoslavnogo virospovidannya Cerkva sv Mikolaya Mirlikijskogo Chudotvorcya zgaduyetsya v XV st Teperishnya cerkva zasnovana pered 1769 rokom derev yana triverha sporuda Nova kam yana cerkva zakladena v 1790 roci osvyachena v 1815 roci Vidbudovana pislya rujnaciyi u 1990 h rr Rimo katolickij kostel Presvyatoyi Trijci zbudovano v 1637 roci na najvishij tochci pivostrova Zrujnovanij do stanu ruyin u 1980 h rr Vidnovlenij u 1990 h rr U 1907 roci v seli vidbuvsya selyanskij vistup U nich z 13 na 14 bereznya 1919 roku u seli Cherche bilshovikami buv zakatovanij miscevij svyashenik o Kirilo Buyalskij 1887 1919 Vin stav pershim podilskim svyashennikom yakogo vbili bilshoviki Vnaslidok porazki vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij Bagatoh chastinah Podillya vidbuvalis masovi selyanski povstannya proti radyanskoyi vladi V 1932 1933 selyani sela perezhili Golodomor Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Radyanskij period u Cherchi rozmishuvalis roslinnicka i ovocheva brigadi kolgospu yaki obroblyali 1 1 tis ga ornoyi zemli takozh buli svinoferma i ferma molodnyaka velikoyi rogatoyi hudobi Pracyuyut dityachij sadok serednya shkola klub biblioteka dilnichna likarnya budinok internat dlya odinokih prestarilih ta invalidiv Z 24 serpnya 1991 roku selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini 15 veresnya 2016 roku shlyahom ob yednannya silskih teritorialnih gromad selo uvijshlo do skladu Chemeroveckoyi selishnoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej Do administrativnoyi reformi 19 lipnya 2020 roku selo nalezhalo do Chemeroveckogo rajonu pislya jogo likvidaciyi uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskogo rajonu NaselennyaZa perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 694 osib Mova U seli poshirena zahidnopodilska govirka sho vidnositsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 98 72 rosijska 1 28 Opis gerba1 Osnova gerba chotirikutnij shit iz zagostrenoyu osnovoyu 2 Na zelenomu foni tovtr sribne stilizovane zobrazhennya Chercheckoyi pravoslavnoyi cerkvi sv Mikolaya Chudotvorcya yake nagaduye pro pohodzhennya nazvi sela 3 V nizhnij chastini stilizovane zobrazhennya mlinovogo kolesa iz kvitkoyu Medoboriv na hvilyah r Smotrich yake nagaduye pro rozvitok remisnictva na teritoriyi sela 4 Gerb obramlenij vinkom dekorativnogo ornamentu zolotistogo koloru u verhnij chastini ornamentu rozmishenij zolotij trizub 5 V nizhnij chastini gerba strichka zelenogo sinogo koloru z napisom Cherche Pam yatki prirodiNepodalik vid sela roztashovana botanichna pam yatka prirodi Samovita tovtra Derzhavnij botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Cherchecka tovtra LitopisCherche v 1565 mistechko Podilskogo voyevodstva nalezhalo kam yaneckim biskupam s 181 V 1578 roci kam yaneckij yepiskop RKC otrimav vid korolya Stefana Batoriya Magdeburzke pravo dlya Cherche ta pravo na zaprovadzhennya yarmarkiv u dni katolickih religijnih svyat Troh koroliv ta Bartolomiya prav sv Bogoyavlennya i sv Varfolomeya Pislya togo yak u 1793 r Cherche bulo aneksovane rosijskim uryadom postupilo v kaznu i jogo bulo viddano imperatriceyu Katerinoyu 11 v podarunok pleminnici grafa Potomkina getmanovij Oleksandri Branickij z Engelgardtiv Piznishe dochka O Branickoyi graf Voroncova prodala mayetok p Cihockim pislya nih vlasnikom stav Matvij Helminskij Vid nogo shlyahom ukladennya shlyubu mayetok perejshov do rodini L G Sadovskogo yaki zalishalisya vzhe ostannimi vlasnikami Cherche U 1637 roci v Cherche latinskim yepiskopom Pavelom Pyaseckim buv zbudovanij murovanij kostel Sv Trijci Kostel buv znishenij do stanu ruyin v 1980 h rokah Piznishe v 1990 h rokah zbudovanij nanovo bez dotrimannya staroyi arhitekturi Pravoslavna cerkva Sv Mikolaya Mirlikijskogo zgaduyetsya vzhe v XVi stolitti U XVIII st cerkva bula greko katolickoyu im Sv Mikolaya Mirlikijskogo Chudotvorcya Nova kam yana isnuyucha teper cerkva bula zakladena bilya staroyi derev yanoyi v 1790 roci osvyachena v 1815 roci Vidbudovana pislya radyanskoyi rujnaciyi v 1990 h rokah Naprikinci 19 st v Cherche prozhivalo 1552 chol meshkanciv pravoslavni katoliki yevreyi 15 remisnikiv buli murovanij mlin murovana cerkva murovanij kostel Pri v yizdi u Cherche iz zahidnoyi storoni na perehresti dorig stoyit figura hrest postavlenij za perekazami meshkanciv monahami v 1834 roci dlya zahistu krayu vid vorogiv Na kam yanomu postamenti hresta napis polskoyu movoyu Bozhe blagoslovi ci zemli LegendaPozadu rimo katolickogo kostelu sv Trijci roztashovanij zhitlovij rajon Pugachivka Nazvanij tak bo cherez richku tovtri lis skeli pugachi riznovid sovi Z Pugachivkoyu pov yazana odna legenda Pid chas povstansko selyanskogo ruhu na Podilli pid provodom Ustima Karmelyuka v 1813 1835 rr pislya jogo chergovoyi vtechi iz Sibiru Karmelyuk gostyuvav v nashih krayah i zanochuvav na Pugachivci chi to u pobratima chi to u yakoyis kohanoyi Htos vidav jogo misce perebuvannya i z Kam yancya za nim poslali zagin kinnih zhandarmiv Poki voni blukali po temnih provulkah Pugachivki Karmelyuka vstigli poperediti pro nebezpeku Vin kinuvsya z visokogo berega v richku propliv pid vodoyu i zahovavsya u pecheri na protilezhnomu berezi Zhandarmi postrilyali jomu navzdogin ne vluchili i ni z chim povernulisya do Kam yancya Ale yak vidomo z istoriyi deyakij period chasu Karmelyuku dovelosya siditi uv yaznenim v kajdanah v Papskij bashti Staroyi forteci m Kam yancya i navit zvidti jomu vdalosya vtekti SvyatiniKostel Presvyatoyi Trijci Pravoslavna cerkva sv Mikolaya Chudotvorcya MirlikijskogoNekropolikatolickij cvintar pravoslavnij cvintarSocialna sferaPracyuyut dityachij sadok serednya shkola klub biblioteka dilnichna likarnya budinok dlya odinokih lyudej pohilogo viku Vidomi lyudiNarodilis Yakovchuk Oleksandr Mikolajovich ukrayinskij kompozitor zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini laureat derzhavnih ta mizhnarodnih premij Lishuk Volodimir Davidovich ukrayinskij radyanskij diyach novator silskogospodarskogo virobnictva Prozhivali perebuvali Kiselov Oleksandr Ivanovich ukrayinskij literaturoznavec perekladach doktor filologichnih nauk vchitel ukrayinskoyi movi v seli Cherche buv nastoyatelem hramu svyatogo Mikolaya Mirlikijskogo v seli Cherche pradid Olgi Rozumovskoyi Nedrya Tetyana Volodimirivna ukrayinska krayeznavecya provodila pohodi u selishe miskogo tipu Smotrich ta sela Cherche Karachkivci Zaluchchya Nigin SvitliniCerkva sv Mikolaya Mirlikijskogo Arhiyerejska svyata Liturgiya v cerkvi sv Mikolaya ZOSh I III stupeniv Shpital Cherche Cherche mlin na Smotrichi Hrest hranitel pri v yizdi Kostel Presvyatoyi Trijci Kostel Presvyatoyi Trijci vseredini Kostel detal rozpisu zberezhena zi starogo kostelu Pam yatnij hrest pri v yizdi u s Cherche iz zahidnoyi storoni Selo Cherche zdalekuPrimitkiKilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini credo pro angl Arhiv originalu za 27 listopada 2017 Procitovano 26 listopada 2017 Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Nacionalnij bank represovanih VVRU 2017 4 stor 92 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Jablonowski Aleksander 1 sichnya 1902 Warszawa Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 19 bereznya 2016 DzherelaCzercze mko nad Smotryczem srod gor w pow kamienieckim Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 796 pol S 796 pol Trudi Podolskogo eparh istoriko stat komiteta Prihodi i cerkvi Podolskoj eparhii pod red E I Secinskogo 1891 1901 ros PosilannyaPogoda v seli Cherche 27 veresnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi