Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Див також Чернігівський Князь Чернігівський спадковий титул правлячих осіб Чернігова і Чернігівського князівства Герб Че

Чернігівський князь

Чернігівський князь
Див. також: Чернігівський

Князь Чернігівський — спадковий титул правлячих осіб Чернігова і Чернігівського князівства.

image
Герб Чернігівського князівства

Історія

Чернігівський стіл вважався другим за престижністю князівським столом Київської Русі після київського. На ньому зазвичай сидів князь, другий за старшинством серед Рюриковичів згідно зі спадковим правом Русі. За розмірами ж Чернігів тих часів практично не поступався Києву.

Чернігівське князівство утворилося 1023 або 1024 року, коли тмутараканський князь Мстислав Володимирович зайняв Чернігів. Тоді ж Мстислав спробував заволодіти Києвом, але поміркувавши вирішив укласти мир з Ярославом Мудрим. За договором 1026 року Руська земля була розділена Дніпром на дві частини: правобережжя належало київському князю, а лівобережжя — чернігівському. Мстислав помер бездітним, тому Чернігів знову перейшов у підпорядкування Києву. Проте Ярослав Мудрий, незадовго до смерті роздаючи уділи синам своїм, знову виділив Чернігів в окреме князівство. Дісталося воно Святославу, з якого і пішов рід чернігівських князів. Від двох синів Святослава Ярославича — Давида і Олега — пішли дві гілки чернігівських князів, Давидовичі і Ольговичі. У XI–XII ст. представники цих родів претендували на лідерство серед Рюриковичів і брали участь у міжусобній боротьбі за Київський великий стіл. Старша гілка, Давидовичі, обірвалася у 1166 р. Молодша, Ольговичі, розділилася ще на дві: нащадків Всеволода і Святослава.

До початку XIII ст. Чернігівське князівство займало велику територію, в основному, на лівому березі Дніпра. Його володіння простягалися далеко на північний схід аж до Мурома і Рязані і на південний схід до Великого степу. Крім Чернігова на території князівства були такі великі міста як Новгород-Сіверський, Стародуб, Брянськ, Путивль, Курськ, Любеч, Глухів, Чечерськ і Гомель.

1239 року Чернігів був розорений монголо-татарами. Після загибелі князя Михайла Всеволодовича 1245 року Чернігівське князівство розпалося на окремі уділи: Брянський, Новосільскій, Карачевський і Таруський. Розорений татарами Чернігів вже не міг виконувати функції стольного міста, і княжий стіл був перенесений у Брянськ, а місцеві правителі стали носити титул: князів брянських і великих князів чернігівських. У XIV ст. продовжилось дроблення Чернігово-Сіверських земель на ще дрібніші уділи.

1357 року Брянськ був звільнений від монголів литовським князем Ольгердом. Брянське князівство ще деякий час зберігало автономію у складі Великого князівства Литовського і Руського. Останнім «князем Брянським і великим князем Чернігівським» був Роман Михайлович, вбитий в 1401 р. під час повстання в Смоленську.

Протягом XIV ст. були ліквідовані й інші уділи Чернігівського князівства, а їх правителі стали звичайними служивими князями великого князя Литовського. У середині XV ст. окремі колишні чернігівські землі були надані «на годування» князям, які втекли до Литви з Москви.

1500 року ці князі та їх нащадки, вчинивши державну зраду, переходять на державну службу до московського князя Івана ІІІ, що спровокувало чергову Московсько-Литовську війну. За мирним договором 1503 р. всі сіверські міста відійшли до Московської держави. Там нащадки цих удільних князів теж були простими служивими князями.

Чернігівські князі

Чернігівські князі
Князь Роки Примітки
Мстислав I Хоробрий 1024 — 1036
Святослав I Ярославич 1054 — 1073
Всеволод I Ярославич 1073 — 1076
Володимир I Мономах 1076 — 1077
Борис Вячеславич 1077
Всеволод I Ярославич 1077 — 1078 Вдруге
Олег I Гореславич 1078
Володимир I Мономах 1078 — 1094 Вдруге
Олег I Гореславич 1094 — 1097 Вдруге
Давид Святославич 1097 — 1123
Ярослав I Святославич 1123 — 1127
Всеволод II Олегович 1127 — 1139
Володимир II Давидович 1139 — 1151
Ізяслав Давидович 1151 — 1154
Святослав II Ольгович 1154 — 1155
Ізяслав Давидович 1155 — 1157 Вдруге
Святослав II Ольгович 1157 — 1164 Вдруге
Святослав III Всеволодич 1164 — 1177
Ярослав II Всеволодич 1177 — 1198
Ігор Святославич 1198 — 1202
Олег II 1202 — 1204 Під сумнівом
Всеволод III Чермний 1204 — 1206
Рюрик Ростиславич 1210 — 1214
Всеволод III Чермний 1214 — 1215 Вдруге
Гліб Святославич 1215 — 1219
Мстислав II Святославич 1219 — 1224
Михайло Всеволодович 1224 — 1226
Олег III Курський 1226
Михайло Всеволодович 1226 — 1234 Вдруге
Мстислав III Глібович 1234 — 1239
Михайло Всеволодович 1239 Втретє
Ростислав Михайлович 1240 — 1241
Михайло Всеволодович 1241 — 1245 Вчетверте
Андрій Мстиславич 1245 — 1246
Андрій Всеволодович 1246 — 1263
Роман I Старий 1263 — 1288
Олег IV Романович 1291 — 1292
Василь I Михайлович 1303 — 1309
Святослав IV Глібович 1309 — 1310
Василь I Михайлович 1311 — 1314 Вдруге
Дмитро Олександрович 1314 — 1333 ? Дмитро Романович
Гліб II 1333 — 1340
Дмитро Романович 1340 — 1350
Ольгерд Гедиминович ?1350
Дмитро Романович 1350 — 1356
Василь II Іванович 1356 ? Василь Романович
Роман II Михайлович 1356
Дмитро III Ольгердович ?1356 — 1386
Роман II Михайлович 1361 — 1401
Костянтин Ольгердович (?) — (?)
Свидригайло Ольгердович 1408 — 1430
Семен Можайський 1496 — (?) князь-емігрант з Московії

Примітки

  1. або 1077 р.
  2. Філарет (Гумілевський) об'єднує дати княжіння Мономаха як 1078 — 1094 рр. Такої ж точки зору дотримуються і деякі сучасні дослідники.
  3. Київський дослідник А. Р. Гущин називає 1096 р. початком князювання Давида Святославича у Чернігові.
  4. На думку іншої частини істориків — 1126 р.
  5. За Любецьким синодиком (1151)
  6. Філарет (Гумілевський) узагальнює дати князювання: 1154 — 1158 рр. А. Р. Гуїцин взагалі ділить їх на два етапи: 1154 — 1155 рр. і 1155 — 1157 рр.
  7. А. Р. Гущин вважає, що вперше Святослав (Микола) Ольгович сів на чернігівський стіл 1154 −1155 рр., а вдруге — з 1157 до 1164 р. На думку ж Філарета (Гумілевського), у період з 1158 до 1165 р. у Чернігові на княжому троні сидів інший Ольгович — Святослав (Костянтин).
  8. Войтович 2000.
  9. На думку А. Р. Гущина, великий князь Святослав Всеволодович княжив у Чернігові з 1164 До 1177 р. А у О. Яригіна читаємо: «Святослав княжил в Чернигове с 1173 г, до 1181 г., уходя несколько раз на Киевский престол и вновь возвращаясь в Чернигов. Надо полагать, что в то время, когда Святослав княжил в Киеве, его замещал в Чернигове Олег Святославич до своей смерти (1180 г.)». (С. 95).
  10. Посилаючись на Лаврентіївський літопис, Р. В. Зотов називає іншу дату смерті Ярослава Всеволодовича — 1200 р.
  11. ймовірніше за все, княжив у Чернігові з 1198 до 1202 р. Лише один Іпатіївський літопис сповіщає, що він княжив після Ярослава Всеволодовича. Р. В. Зотов зазначає, що інші літописи замовчують цей факт, хоча у деяких з них є повідомлення про смерть князя Чернігівського Ігоря Святославича 1202 р. Р. В. Зотов наголошує на тому, що Лаврентіївський літопис, згадуючи про смерть Ігоря у 1202 р., не називає його по батькові. А в «Історії» М. Татищева відсутні дані про княжіння Ігоря Святославича в Чернігові.
  12. Міг княжити у Чернігові за умови, що Ярослав Всеволодович та Ігор Святославич дійсно обіймали чернігівський княжий стіл з 1198 до 1202 р. Хоча достеменно відомо, що Олег Святославич помер 1204 р. чернігівським князем. А. Р. Гущин згадує його під іменем Олег-Феодосій Святославич-Михайлович. Дати його княжіння, на думку дослідника, — 1202 — 1204
  13. Філарет (Гумілевський) називає іншу дату княжіння Всеволода Святославича: 1202 — 1210 рр. На думку А. Р. Гущина, то були 1204 — 1211
  14. за Любецьким синодиком княжив у Чернігові з 1210 до 1214 р. Філарет (Гумілевський) називає цього князя Рюриком Ростиславичем, а термін, коли він обіймав чернігівський стіл — І210 — 1215 рр. А. Р. Гущин дає йому таке ім'я: Рюрик-Василій Ростиславич-Мнхайлович. Як на нього, цей князь управляв Чернігівським князівством з 1211 до 1212 р.
  15. А. Р. Гущин переконаний, що Гліб Святославич правив в 1212 — 1214 рр.
  16. А. Р. Гущин не погоджується із Любецьким синодиком, і вважає, що Мстислав-Пантелеймон Святославич княжив у Чернігові 1214 — 1223 рр.
  17. А. Р. Гущин схильний до того, що Михайло Всеволодович княжив у Чернігові тричі. Вперше — за період 1223 — 1235 рр. Вдруге — з 1226 до 1235 р. У 1235 р. зайняв Галич, а потім сів у Києві. У 1240 р. втретє обійняв княжий стіл у Чернігові, але незабаром рушив, в Угорщину.
  18. На думку А. Р. Гущина, — 1235 — 1239 рр.
  19. у 1240 р. направлений батьком з Києва до Чернігова, але, ймовірно, був тут нетривалий час, бо 1241 р. вже діяв на Галицькій землі.
  20. з 1263 до 1285 рр. — за Любецьким синодиком. Філарет (Гумілевський) називає інший час: 1261 — 1286 рр
  21. за Любецьким синодиком княжив у Чернігові наприкінці XIII ст. Філарет (Гумілевський) конкретизує роки княжіння: 1291 — 1292 рр.
  22. Філарет (Гумілевський) дає конкретні роки княжіння Романа Михайловича (на відміну від Любецького синодика) — 1361—1401 рр

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Div takozh Chernigivskij Knyaz Chernigivskij spadkovij titul pravlyachih osib Chernigova i Chernigivskogo knyazivstva Gerb Chernigivskogo knyazivstvaIstoriyaChernigivskij stil vvazhavsya drugim za prestizhnistyu knyazivskim stolom Kiyivskoyi Rusi pislya kiyivskogo Na nomu zazvichaj sidiv knyaz drugij za starshinstvom sered Ryurikovichiv zgidno zi spadkovim pravom Rusi Za rozmirami zh Chernigiv tih chasiv praktichno ne postupavsya Kiyevu Chernigivske knyazivstvo utvorilosya 1023 abo 1024 roku koli tmutarakanskij knyaz Mstislav Volodimirovich zajnyav Chernigiv Todi zh Mstislav sprobuvav zavoloditi Kiyevom ale pomirkuvavshi virishiv uklasti mir z Yaroslavom Mudrim Za dogovorom 1026 roku Ruska zemlya bula rozdilena Dniprom na dvi chastini pravoberezhzhya nalezhalo kiyivskomu knyazyu a livoberezhzhya chernigivskomu Mstislav pomer bezditnim tomu Chernigiv znovu perejshov u pidporyadkuvannya Kiyevu Prote Yaroslav Mudrij nezadovgo do smerti rozdayuchi udili sinam svoyim znovu vidiliv Chernigiv v okreme knyazivstvo Distalosya vono Svyatoslavu z yakogo i pishov rid chernigivskih knyaziv Vid dvoh siniv Svyatoslava Yaroslavicha Davida i Olega pishli dvi gilki chernigivskih knyaziv Davidovichi i Olgovichi U XI XII st predstavniki cih rodiv pretenduvali na liderstvo sered Ryurikovichiv i brali uchast u mizhusobnij borotbi za Kiyivskij velikij stil Starsha gilka Davidovichi obirvalasya u 1166 r Molodsha Olgovichi rozdililasya she na dvi nashadkiv Vsevoloda i Svyatoslava Do pochatku XIII st Chernigivske knyazivstvo zajmalo veliku teritoriyu v osnovnomu na livomu berezi Dnipra Jogo volodinnya prostyagalisya daleko na pivnichnij shid azh do Muroma i Ryazani i na pivdennij shid do Velikogo stepu Krim Chernigova na teritoriyi knyazivstva buli taki veliki mista yak Novgorod Siverskij Starodub Bryansk Putivl Kursk Lyubech Gluhiv Chechersk i Gomel 1239 roku Chernigiv buv rozorenij mongolo tatarami Pislya zagibeli knyazya Mihajla Vsevolodovicha 1245 roku Chernigivske knyazivstvo rozpalosya na okremi udili Bryanskij Novosilskij Karachevskij i Taruskij Rozorenij tatarami Chernigiv vzhe ne mig vikonuvati funkciyi stolnogo mista i knyazhij stil buv perenesenij u Bryansk a miscevi praviteli stali nositi titul knyaziv bryanskih i velikih knyaziv chernigivskih U XIV st prodovzhilos droblennya Chernigovo Siverskih zemel na she dribnishi udili 1357 roku Bryansk buv zvilnenij vid mongoliv litovskim knyazem Olgerdom Bryanske knyazivstvo she deyakij chas zberigalo avtonomiyu u skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo i Ruskogo Ostannim knyazem Bryanskim i velikim knyazem Chernigivskim buv Roman Mihajlovich vbitij v 1401 r pid chas povstannya v Smolensku Protyagom XIV st buli likvidovani j inshi udili Chernigivskogo knyazivstva a yih praviteli stali zvichajnimi sluzhivimi knyazyami velikogo knyazya Litovskogo U seredini XV st okremi kolishni chernigivski zemli buli nadani na goduvannya knyazyam yaki vtekli do Litvi z Moskvi 1500 roku ci knyazi ta yih nashadki vchinivshi derzhavnu zradu perehodyat na derzhavnu sluzhbu do moskovskogo knyazya Ivana III sho sprovokuvalo chergovu Moskovsko Litovsku vijnu Za mirnim dogovorom 1503 r vsi siverski mista vidijshli do Moskovskoyi derzhavi Tam nashadki cih udilnih knyaziv tezh buli prostimi sluzhivimi knyazyami Chernigivski knyaziChernigivski knyazi Knyaz Roki Primitki Mstislav I Horobrij 1024 1036 Svyatoslav I Yaroslavich 1054 1073 Vsevolod I Yaroslavich 1073 1076 Volodimir I Monomah 1076 1077 Boris Vyacheslavich 1077 Vsevolod I Yaroslavich 1077 1078 Vdruge Oleg I Goreslavich 1078 Volodimir I Monomah 1078 1094 Vdruge Oleg I Goreslavich 1094 1097 Vdruge David Svyatoslavich 1097 1123 Yaroslav I Svyatoslavich 1123 1127 Vsevolod II Olegovich 1127 1139 Volodimir II Davidovich 1139 1151 Izyaslav Davidovich 1151 1154 Svyatoslav II Olgovich 1154 1155 Izyaslav Davidovich 1155 1157 Vdruge Svyatoslav II Olgovich 1157 1164 Vdruge Svyatoslav III Vsevolodich 1164 1177 Yaroslav II Vsevolodich 1177 1198 Igor Svyatoslavich 1198 1202 Oleg II 1202 1204 Pid sumnivom Vsevolod III Chermnij 1204 1206 Ryurik Rostislavich 1210 1214 Vsevolod III Chermnij 1214 1215 Vdruge Glib Svyatoslavich 1215 1219 Mstislav II Svyatoslavich 1219 1224 Mihajlo Vsevolodovich 1224 1226 Oleg III Kurskij 1226 Mihajlo Vsevolodovich 1226 1234 Vdruge Mstislav III Glibovich 1234 1239 Mihajlo Vsevolodovich 1239 Vtretye Rostislav Mihajlovich 1240 1241 Mihajlo Vsevolodovich 1241 1245 Vchetverte Andrij Mstislavich 1245 1246 Andrij Vsevolodovich 1246 1263 Roman I Starij 1263 1288 Oleg IV Romanovich 1291 1292 Vasil I Mihajlovich 1303 1309 Svyatoslav IV Glibovich 1309 1310 Vasil I Mihajlovich 1311 1314 Vdruge Dmitro Oleksandrovich 1314 1333 Dmitro Romanovich Glib II 1333 1340 Dmitro Romanovich 1340 1350 Olgerd Gediminovich 1350 Dmitro Romanovich 1350 1356 Vasil II Ivanovich 1356 Vasil Romanovich Roman II Mihajlovich 1356 Dmitro III Olgerdovich 1356 1386 Roman II Mihajlovich 1361 1401 Kostyantin Olgerdovich Svidrigajlo Olgerdovich 1408 1430 Semen Mozhajskij 1496 knyaz emigrant z MoskoviyiPrimitkiabo 1077 r Filaret Gumilevskij ob yednuye dati knyazhinnya Monomaha yak 1078 1094 rr Takoyi zh tochki zoru dotrimuyutsya i deyaki suchasni doslidniki Kiyivskij doslidnik A R Gushin nazivaye 1096 r pochatkom knyazyuvannya Davida Svyatoslavicha u Chernigovi Na dumku inshoyi chastini istorikiv 1126 r Za Lyubeckim sinodikom 1151 Filaret Gumilevskij uzagalnyuye dati knyazyuvannya 1154 1158 rr A R Guyicin vzagali dilit yih na dva etapi 1154 1155 rr i 1155 1157 rr A R Gushin vvazhaye sho vpershe Svyatoslav Mikola Olgovich siv na chernigivskij stil 1154 1155 rr a vdruge z 1157 do 1164 r Na dumku zh Filareta Gumilevskogo u period z 1158 do 1165 r u Chernigovi na knyazhomu troni sidiv inshij Olgovich Svyatoslav Kostyantin Vojtovich 2000 Na dumku A R Gushina velikij knyaz Svyatoslav Vsevolodovich knyazhiv u Chernigovi z 1164 Do 1177 r A u O Yarigina chitayemo Svyatoslav knyazhil v Chernigove s 1173 g do 1181 g uhodya neskolko raz na Kievskij prestol i vnov vozvrashayas v Chernigov Nado polagat chto v to vremya kogda Svyatoslav knyazhil v Kieve ego zameshal v Chernigove Oleg Svyatoslavich do svoej smerti 1180 g S 95 Posilayuchis na Lavrentiyivskij litopis R V Zotov nazivaye inshu datu smerti Yaroslava Vsevolodovicha 1200 r jmovirnishe za vse knyazhiv u Chernigovi z 1198 do 1202 r Lishe odin Ipatiyivskij litopis spovishaye sho vin knyazhiv pislya Yaroslava Vsevolodovicha R V Zotov zaznachaye sho inshi litopisi zamovchuyut cej fakt hocha u deyakih z nih ye povidomlennya pro smert knyazya Chernigivskogo Igorya Svyatoslavicha 1202 r R V Zotov nagoloshuye na tomu sho Lavrentiyivskij litopis zgaduyuchi pro smert Igorya u 1202 r ne nazivaye jogo po batkovi A v Istoriyi M Tatisheva vidsutni dani pro knyazhinnya Igorya Svyatoslavicha v Chernigovi Mig knyazhiti u Chernigovi za umovi sho Yaroslav Vsevolodovich ta Igor Svyatoslavich dijsno obijmali chernigivskij knyazhij stil z 1198 do 1202 r Hocha dostemenno vidomo sho Oleg Svyatoslavich pomer 1204 r chernigivskim knyazem A R Gushin zgaduye jogo pid imenem Oleg Feodosij Svyatoslavich Mihajlovich Dati jogo knyazhinnya na dumku doslidnika 1202 1204 Filaret Gumilevskij nazivaye inshu datu knyazhinnya Vsevoloda Svyatoslavicha 1202 1210 rr Na dumku A R Gushina to buli 1204 1211 za Lyubeckim sinodikom knyazhiv u Chernigovi z 1210 do 1214 r Filaret Gumilevskij nazivaye cogo knyazya Ryurikom Rostislavichem a termin koli vin obijmav chernigivskij stil I210 1215 rr A R Gushin daye jomu take im ya Ryurik Vasilij Rostislavich Mnhajlovich Yak na nogo cej knyaz upravlyav Chernigivskim knyazivstvom z 1211 do 1212 r A R Gushin perekonanij sho Glib Svyatoslavich praviv v 1212 1214 rr A R Gushin ne pogodzhuyetsya iz Lyubeckim sinodikom i vvazhaye sho Mstislav Pantelejmon Svyatoslavich knyazhiv u Chernigovi 1214 1223 rr A R Gushin shilnij do togo sho Mihajlo Vsevolodovich knyazhiv u Chernigovi trichi Vpershe za period 1223 1235 rr Vdruge z 1226 do 1235 r U 1235 r zajnyav Galich a potim siv u Kiyevi U 1240 r vtretye obijnyav knyazhij stil u Chernigovi ale nezabarom rushiv v Ugorshinu Na dumku A R Gushina 1235 1239 rr u 1240 r napravlenij batkom z Kiyeva do Chernigova ale jmovirno buv tut netrivalij chas bo 1241 r vzhe diyav na Galickij zemli z 1263 do 1285 rr za Lyubeckim sinodikom Filaret Gumilevskij nazivaye inshij chas 1261 1286 rr za Lyubeckim sinodikom knyazhiv u Chernigovi naprikinci XIII st Filaret Gumilevskij konkretizuye roki knyazhinnya 1291 1292 rr Filaret Gumilevskij daye konkretni roki knyazhinnya Romana Mihajlovicha na vidminu vid Lyubeckogo sinodika 1361 1401 rrDzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 L Vojtovich Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi 7 Grudnya 2009 u Wayback Machine Golovko O B Titulatura nosiyiv derzhavnoyi vladi na Rusi v konteksti serednovichnih imperskih doktrin 9 Sichnya 2010 u Wayback Machine Ukrayina litovska doba 1320 1569 Rusina O Svarnik I Vojtovich L ta in K Baltiya druk 2011 176 s

Дата публікації:
Топ