Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чернівецький генералат (нім. Generalat Czernowitz) — тимчасова (військова) адміністративно-територіальна одиниця Габсбурзької монархії на території західної Буковини.
| Чернівецький генералат Generalat Czernowitz | |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Столиця | Чернівці | ||||||||||||
| Мови | німецька, волоська, польська, руська | ||||||||||||
| Релігії | православ'я, греко-католицизм, католицизм, юдаїзм, протестантизм | ||||||||||||
| Форма правління | Монархія | ||||||||||||
| Імператор | |||||||||||||
| - 1765-1790 | Йосиф II | ||||||||||||
| Історія | |||||||||||||
| - анексія частини Молдавського князівства | Серпень 1774 | ||||||||||||
| - створення Дистрикту Буковина | Травень 1775 | ||||||||||||
| |||||||||||||
Передумови
Під час Російсько-турецької війни (1768—1774) Буковина з 1769 знаходилась під контролем російської армії, та управлялась Російською Військовою Адміністрацією.
Після завершення війни Габсбурзька монархія, бажаючи покращити сполучення між своїми землями, висунула претензії на Буковину. Свої вимоги аргументувала тим, що за результатами Першого поділу Речі Посполитої (1772) Габсбурзька монархія володіла Галичиною та мала права на всі історичні землі колишнього Галицького князівства.
Подібне обґрунтування породило багато скепсису, оскільки «австрійська корона» не доклала зусиль до об'єднання з галицьким королівством всіх колишніх володінь (східна частина Буковини) — Хотинський цинут. Натомість долучила землі, які Галицьким князівством тільки контролювалися — Молдавського князівства.
Російська імперія залишила Буковину в середині 1774 році.
Вже 31 серпня того ж року австрійські війська під командуванням генерала Габріела фон Сплені зайняла Чернівці. Встановлення контролю над Буковиною завершилось у другій половині жовтня 1774 року.
Управління анексованою територією
В період між серпнем 1774 — травнем 1775 р.р. в офіційній військовій переписці територія називалась — Чернівецький генералат.
Вищою посадовою особою був Голова Військової Адміністрації генерал Габріел Сплені фон Міхалди, який підпорядковувався безпосередньо Придворній військовій раді у Відні та Генеральному командуванню у Львові.
Органом управління Чернівецького генералату була Військова Адміністрація (нім. Militär-Administration).
Основним завданням Військової адміністрації було утримати територію до владнання юридичних формальностей (пов'язаних з легітимізацією анексії).
Населення
За даними подвірного перепису населення (1772—1773 та 1774 рр.), на території північних повітів Молдавського князівства проживало від 68704 до 84514 осіб. На момент заволодіння австрійськими військами, у північно-західній частині Буковини мешкало 17047 сімей.
Визначити пропорційне співвідношення етнічних груп достеменно встановити неможливо, оскільки ні за етнічною приналежністю ні за рідною мовою перепис не проводився. З'ясовувалась приблизна загальна кількість населення (кількість дворів) та розподіл населення за віросповіданням.
За деякими побічними факторами визначають, що на момент анексії Буковини Габсбургами — русинів було — від 54 до 58 % (за різними оцінками), близько 25 % — волохи. Достеменно встановлено, що з усіх населених пунктів Буковини (австрійської частини) тільки в 28-и зовсім не було русинів, волохів — в 64-х.
Завершення місії
7 травня 1775 року в Константинополі було укладено Конвенцію між Османською імперією та Габсбурзькою монархією про передачу Буковини. На базі Чернівецького генералату створено Дистрикт Буковина.
Див. також
Джерела
- Регіональні особливості етнодемографічної та конфесійної ситуації на Буковині в середині XIV — на початку XXI ст. // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. — Чернівці: Прут, 2004. — Т.1. — С. 124—139.
- Буковина: історичний нарис/Під ред. С. С. Костишина. — Чернівці: Зелена Буковина, 1998. — 416 с.
- Населення Буковини (з книги «Буковина. Загальне краєзнавство», впорядкованої колишнім крайовим жандармським командуванням № 13 ц.к. жандармерії з нагоди 50-річного юбилею правління імператора Франца–Йосифа І (Чернівці, 1899). Німецькою та українською мовами. — Чернівці: Зеленая Буковина, 2000. — 160 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chernivci znachennya Cherniveckij generalat nim Generalat Czernowitz timchasova vijskova administrativno teritorialna odinicya Gabsburzkoyi monarhiyi na teritoriyi zahidnoyi Bukovini Cherniveckij generalat Generalat Czernowitz 1774 1775Prapor GerbCherniveckij generalat istorichni kordoni na kartiCherniveckij generalat v mezhah Avstrijskoyi imperiyiStolicya ChernivciMovi nimecka voloska polska ruskaReligiyi pravoslav ya greko katolicizm katolicizm yudayizm protestantizmForma pravlinnya MonarhiyaImperator 1765 1790 Josif IIIstoriya aneksiya chastini Moldavskogo knyazivstva Serpen 1774 stvorennya Distriktu Bukovina Traven 1775Poperednik NastupnikCherniveckij cinutDovgopilskij okil Distrikt BukovinaPeredumoviPid chas Rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 Bukovina z 1769 znahodilas pid kontrolem rosijskoyi armiyi ta upravlyalas Rosijskoyu Vijskovoyu Administraciyeyu Pislya zavershennya vijni Gabsburzka monarhiya bazhayuchi pokrashiti spoluchennya mizh svoyimi zemlyami visunula pretenziyi na Bukovinu Svoyi vimogi argumentuvala tim sho za rezultatami Pershogo podilu Rechi Pospolitoyi 1772 Gabsburzka monarhiya volodila Galichinoyu ta mala prava na vsi istorichni zemli kolishnogo Galickogo knyazivstva Podibne obgruntuvannya porodilo bagato skepsisu oskilki avstrijska korona ne doklala zusil do ob yednannya z galickim korolivstvom vsih kolishnih volodin shidna chastina Bukovini Hotinskij cinut Natomist doluchila zemli yaki Galickim knyazivstvom tilki kontrolyuvalisya Moldavskogo knyazivstva Rosijska imperiya zalishila Bukovinu v seredini 1774 roci Vzhe 31 serpnya togo zh roku avstrijski vijska pid komanduvannyam generala Gabriela fon Spleni zajnyala Chernivci Vstanovlennya kontrolyu nad Bukovinoyu zavershilos u drugij polovini zhovtnya 1774 roku Upravlinnya aneksovanoyu teritoriyeyuV period mizh serpnem 1774 travnem 1775 r r v oficijnij vijskovij perepisci teritoriya nazivalas Cherniveckij generalat Vishoyu posadovoyu osoboyu buv Golova Vijskovoyi Administraciyi general Gabriel Spleni fon Mihaldi yakij pidporyadkovuvavsya bezposeredno Pridvornij vijskovij radi u Vidni ta Generalnomu komanduvannyu u Lvovi Organom upravlinnya Cherniveckogo generalatu bula Vijskova Administraciya nim Militar Administration Osnovnim zavdannyam Vijskovoyi administraciyi bulo utrimati teritoriyu do vladnannya yuridichnih formalnostej pov yazanih z legitimizaciyeyu aneksiyi NaselennyaZa danimi podvirnogo perepisu naselennya 1772 1773 ta 1774 rr na teritoriyi pivnichnih povitiv Moldavskogo knyazivstva prozhivalo vid 68704 do 84514 osib Na moment zavolodinnya avstrijskimi vijskami u pivnichno zahidnij chastini Bukovini meshkalo 17047 simej Viznachiti proporcijne spivvidnoshennya etnichnih grup dostemenno vstanoviti nemozhlivo oskilki ni za etnichnoyu prinalezhnistyu ni za ridnoyu movoyu perepis ne provodivsya Z yasovuvalas priblizna zagalna kilkist naselennya kilkist dvoriv ta rozpodil naselennya za virospovidannyam Za deyakimi pobichnimi faktorami viznachayut sho na moment aneksiyi Bukovini Gabsburgami rusiniv bulo vid 54 do 58 za riznimi ocinkami blizko 25 volohi Dostemenno vstanovleno sho z usih naselenih punktiv Bukovini avstrijskoyi chastini tilki v 28 i zovsim ne bulo rusiniv volohiv v 64 h Zavershennya misiyi7 travnya 1775 roku v Konstantinopoli bulo ukladeno Konvenciyu mizh Osmanskoyu imperiyeyu ta Gabsburzkoyu monarhiyeyu pro peredachu Bukovini Na bazi Cherniveckogo generalatu stvoreno Distrikt Bukovina Div takozhDistrikt Bukovina Praviteli Bukovini Bukovina Istoriya BukoviniDzherelaRegionalni osoblivosti etnodemografichnoyi ta konfesijnoyi situaciyi na Bukovini v seredini XIV na pochatku XXI st Pitannya starodavnoyi ta serednovichnoyi istoriyi arheologiyi j etnologiyi Chernivci Prut 2004 T 1 S 124 139 Bukovina istorichnij naris Pid red S S Kostishina Chernivci Zelena Bukovina 1998 416 s Naselennya Bukovini z knigi Bukovina Zagalne krayeznavstvo vporyadkovanoyi kolishnim krajovim zhandarmskim komanduvannyam 13 c k zhandarmeriyi z nagodi 50 richnogo yubileyu pravlinnya imperatora Franca Josifa I Chernivci 1899 Nimeckoyu ta ukrayinskoyu movami Chernivci Zelenaya Bukovina 2000 160 s