Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Варва́ра Іва́нівна Чередниче́нко (* 4 (16) грудня 1896 — †22 квітня 1949), українська письменниця і педагогиня родом з Києва.
| Варвара Іванівна Чередниченко | ||||
|---|---|---|---|---|
 Варвара Чередниченко, 1920-і | ||||
| Народилася | 4 (16) грудня 1896 Київ | |||
| Померла | 22 квітня 1949 (52 роки) | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Діяльність | педагогиня письменниця | |||
| | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Біографія
Народилася майбутня письменниця 16 грудня 1896 року в Києві в родині робітника — вихідця з безземельних козаків Золотоніського повіту Полтавської губернії.
1913 року 17-річна Варвара вступила на історико-філологічний факультет Київського Фребелівського жіночого педагогічного інституту. Тут вона наполегливо вивчала біологію і фізіологію людини, зокрема дитини, загальну гігієну, педагогіку, психологію, літературу, іноземні мови, музику тощо, брала активну участь у житті студентського колективу, демократичних молодіжних організацій.
Полтавські сторінки життя
«Жовтневий переворот застає В. Чередниченко в Полтаві. Тут вона розгортає редакційно-викладацьку діяльність»
Варвара Іванівна у 1917–1921 рр. жила у Полтаві, працювала в органах народної освіти, викладала літературу в Полтавському педагогічному інституті.
| « | …В 1917 році, — згадувала вона, — я переїхала до Полтави і випадково поселилась поблизу будинку, де жив В. Г. Короленко. Часто доводилось мені спостерігати „прочан“, які приходили до нього з різних повітів. Усі вони несли свої кривди до письменника. | » |
Крім роботи в Педагогічному бюро Полтавського губернського земства, Варвара Іванівна з 1918 року стала редагувати революційну газету «Вільний голос», займалася видавничою діяльністю. Із власною передмовою видала одну з чотирьох запланованих книг А. Ю. Тесленка «Оповідання» (1918).
Багато уваги приділяла вона вихованню молоді на творах Т. Г. Шевченка. З цією метою підготувала збірку віршів, присвячену пам'яті Кобзаря «До Тарасових роковин [ 20 березня 2018 у Wayback Machine.]», яку 1919 року в Полтаві видала Спілка споживчих товариств. Цього ж року у Полтаві вийшла її збірка «З життя українського вчительства» [ 1 квітня 2017 у Wayback Machine.].
І двічі тільки чудо відводило від голови Варвари Іванівни смертний вирок: від кайзерівського військово-польового суду та кулі в потилицю денікінської контррозвідки. Вберегло її заступництво В. Г. Короленка, який оббивав пороги тимчасової влади, рятуючи не тільки Варвару, а й багатьох інших ні в чому не винних людей, що попали за тюремні мури.
Навесні 1919 року В. Чередниченко, відповідальний працівник Полтавського губернського відділу народної освіти, представляла Україну на Першому Всеросійському з'їзді працівників дошкільної освіти та з'їзді працівників позашкільної освіти.
Харківські сторінки життя
На запрошення Наркомату освіти України Варвара Іванівна переїхала до Харкова, тодішньої столиці України, працювала консультантом з питань дошкільного виховання та керівником відділу дитячої літератури Держвидаву України, викладала в педагогічному технікумі.
Вона активно займалася літературною діяльністю, брала участь в роботі організації українських селянських письменників «Плуг», її художні й публіцистичні твори друкувалися в журналах «Селянка України», «Нова громада [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.]», «Знання». У 20-х роках молода письменниця випустила в світ п'ятнадцять книжок, переважно для дітей і юнацтва.
Почала друкуватися 1912 року, була членкинею літературної організації «Плуг».
- Вийшли друком збірки оповідань:
- «З життя українського вчительства» (1919)
- «Весела компанія» (1928)
- «Весняний дріб'язок» (1929)
- «Жужіль» (1930)
- «Осетинські оповідання» (1931)
низка оповідань, друкованих окремо і в пресі.
- педагогічний порадник «Дитяча хата» (1921)
- Авторка:
- «За плугом» (1926)
- "Фастів " (1971)
оповідання про А. Тесленка «Останній лист» (1936), повісті про дружбу Ж. Занд і Шопена — «В Картезіанському монастирі» (1940), п'єс, творів для дітей.
1926 року в журналі «Червоний шлях» В. Чередниченко опублікувала свій перший роман «За плугом». Час від часу виступала в періодичних виданнях зі статтями з питань виховання, студіями про дитячу літературу, статтями про майстрів слова — полтавців М. О. Максимовича, І. П. Мартоса, А. Ю. Тесленка, В. Г. Короленка, А. В. Головка та ін. Так, вона однією з перших у статті «Про нову українську повість „Бур'ян [ 20 березня 2018 у Wayback Machine.]“, її автора і радянську критику» високо оцінила роман А. В. Головка, наголосивши, що він справив на читача «враження грандіозу».
Осетинські сторінки життя
Десять років, з 1928 по 1938-й, Варвара Чередниченко жила в Південній Осетії, в м. Цхінвалі, куди переїхала після одруження з осетинським письменником Ч. Бегізовим. Тут вона досконало оволоділа осетинською, а пізніше і грузинською мовою. Брала активну участь у літературному житті. Варвара Іванівна [ 20 березня 2018 у Wayback Machine.] виступала і як перекладач.
1931 року в Харкові вийшла книга «Осетинські оповідання» у її перекладі. Збірку супроводив написаний нею нарис «Сучасна Осетія». Час від часу вона відвідувала Україну.
Повернення в Україну
1938 року В. Чередниченко переїхала до Києва і стала членом Спілки письменників України. Вона працювала над великими прозовими творами, виступала в періодиці.
У роки Другої Світової війни письменниця працювала у Саратовському військовому евакогоспіталі, на Українському радіо, писала і виступала по радіо, в пресі з публіцистичними статтями й нарисами про героїв українського народу: С. Наливайка, Б. Хмельницького, І. Богуна, С. Палія.
У Києві мешкала в будинку письменників Роліт.
У 1946 р. Чередниченко піддали нищівній критиці під час літературної кампанії, яку очолював секретар ЦК КП(б)У з ідеології К. Литвин, за так звані «ідеологічні помилки», але вона відмовилася каятися.
Померла письменниця 22 квітня 1949 року, похована на Байковому кладовищі.
В останні роки життя вона тяжко хворіла, але не припиняла роботи над раніше розпочатими великими прозовими творами. Не все, що задумала письменниця, вдалося їй звершити, але вона залишила яскравий слід в українській літературі 20-х — 40-х років XX століття.
Творчість
Творчий шлях Варвари Іванівни, як і деяких її літературних ровесників, не був рівний, але в цілому, йшов по висхідній. На жаль, сталося так, що більшість планів письменниці звернутися до історії, до історії культури в 1920-х — першій половині 30-х не були здійснені. Найплідніше в історичному жанрі В. Чередниченко потрудилася в другій половині 30-х і в 40-х роках XX століття, працюючи над оповіданнями «Останній лист», «Історія одного вірша», романами «Фастів», «Молодість Григорія Сковороди».
Оповідання «Останній лист» (1936) поклало початок роботі українських прозаїків над створенням художнього образу Архипа Тесленка (1882—1911) — співця горя й сліз сільської бідноти, борця й мученика, який передчасно помер у 29 літ.
В архіві В. Чередниченко зберігаються деякі матеріали, що стосуються цього твору, — два варіанти оповідання (один незакінчений), записник з різноманітними відомостями про Архипа Юхимовича, його родину, друзів, рідне село, про події 1905 року, учасником яких він був.
На одному з варіантів (закінченому) позначено, де і коли оповідання написане — жовтень 1934-го — вересень 1936-го року, село Лука (Лохвицький повіт). Епіграф: «Тут ходив Сковорода» (П. Тичина). Саме цей варіант опублікований у періодиці.
Оповідання охоплює останні місяць-півтора життя письменника і складається з кількох епізодів, які передають важкі умови і обставини повільного, але невпинного згасання Архипа Юхимовича. І все ж при всьому трагедійному звучанні в оповіданні загалом панує оптимістичний настрій, світлі надії, що окрилюють молодого письменника:
 | Я ще, брате мій, таку-о книгу напишу, що мені за неї не букетик квітів, а цілий сад подарують… Якби ти знав, які в мене зараз наміри! Це в'язниця кованими чобітьми мої легені пошкодила… Я по природі своїй обличитель. Я не чайка-стогнійка, а сич… Думаю про книгу свою, що її почну писати, тільки почую в руках трохи сили… Книгу, що стала б за сичиний крик усім нашим теперішнім господарям життя. |  |
Органічно змалювати образ Архипа Тесленка допомогли Варварі Іванівні глибоке знання біографії, літературної і епістолярної спадщини її героя, а також любов до нього. Вона вивчала життя письменника не лише за опублікованими матеріалами, а й сама розшукувала їх: розпитувала сучасників, знайомих, земляків, родичів.
1934 року В. Чередниченко спеціально їздила в Лохвицю, село Луку, деякий час жила там, зустрічалася, розмовляла з братом Тесленка Яремою Юхимовичем, медиками, які лікували письменника. Вона написала тоді в щоденнику:
| | Останні дні жила я "Останнім листом" і під впливом того, що писала, в мені весь час звучить "Траурний марш" Шопена… Ці звуки переслідували мене. | |
Варвара Іванівна перша створила літературний образ А. Ю. Тесленка. Пізніше були опубліковані повісті двох українських авторів: О. Паращенка "Страчений талант "(1940), С. Сумного «Молодість Тесленка» (1940, 1949).
2013 року побачив світ роман сучасного українського письменника С. Процака «Чорне яблуко» [ 22 березня 2018 у Wayback Machine.] про драматичне платонічне кохання молодого сільського інтелігента Архипа до односельчанки.
У серпні 1943 року письменниця працювала в Державній бібліотеці СРСР ім. Леніна у Москві над матеріалами з історії Лохвицького району.
Бібліограф і літературознавець Ф. К. Сарана згадував, що В. Чередниченко таки закінчила повість про Архипа Юхимовича, але доля цього твору невідома.
В «Історії української літератури XX ст.» (книга перша), в розділі "Проза"про творчість В. І. Чередниченко читаємо:
| | Письменниця тяжіє до розгортання картин історії, культури, змалювання світу мистецьких цінностей, до ідейного й духовного аспектів життя видатних письменників та поетів, моментів психології творчості... | |
Дійсно, її твори історико-біографічного жанру засвідчують, що письменниця поєднувала в собі художника слова і невтомного дослідника.
В останні роки і місяці свого життя Варвара Іванівна працювала над романом «Молодість Григорія Сковороди».
6 серпня 1944 року вона записала в щоденнику:
| | Я сьогодні прожила день по-сковородинському – душею й серцем жила думками про нього, про Григорія Сковороду, який все життя бився над питанням, як людині здобути щастя. | |
Реалізувати свій план письменниця не встигла: написала лише неповних три розділи, де показано життя майбутнього видатного просвітителя, філософа й поета на початку сорокових років XVIII століття. Вони, по суті складають зав'язку роману: екскурси в історію села Чорнухи, сковородинського роду, роду Полтавцевих тощо.
Звертаючись до історії, В. Чередниченко віддавала перевагу темам, які до неї в українській літературі ніхто, або майже ніхто не розкривав, не досліджував.
Література
- Требіна, Н. «… як у мене багато цікавої, захоплюючої роботи!»: (до 120-річчя від дня народження письменниці В. І. Чередниченко, життя і творчість якої пов'язані з Полтавщиною) / Н. Требіна // Край. — 2016. — № 152 (груд.). — С. 16-18.
- Сулима, В. Чередниченко Варвара Іванівна (17.12.1896, Київ — 22.04.1949, там само) — укр. письменниця / В. Сулима // Шевченківська енциклопедія: в 6 т. — К., 2015. — Т. 6. — С. 730—731.
- Ротач, П. Чередниченко Варвара Іванівна (17.12.1896, Київ — 22.04.1949, там само) — укр. письменниця / П. Ротач // Полтавська Шевченкіана: спроба обласної (крайової) Шевченківської енциклопедії – 2-е вид., виправл. / П. Ротач. — Полтава, 2013. — С. 848—849.
- Сиротюк, О. Варвара Чередниченко : [рід письменниці походить з Полтавщини, деякий час вона жила у Полтаві] / О. Сиротюк // Письменники Радянської України : літ.-критич. нариси. – К., 1987. – Вип. 13. – С. 142-189.
- Буженко Т. Життєвий і творчий шлях В. Чередниченко / Т. Буженко, Ф. Сарана // Чередниченко В. Вибрані твори. — К., 1971. — С. 3-15.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Чередниченко Варвара Іванівна // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 730-731.
- «До Тарасових роковин» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 292.
- Ковальчук Н. П. Жанрова парадигма прози Варвари Чередниченко [ 21 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Ковальчук Н. П. Історична правда та художній вимесел у творчості В. Чередниченко (на матеріалах роману «Фастів») [ 20 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Коломієць, Л. (2015). Український художній переклад та перекладачі 1920-30-х років: матеріали до курсу «Історія перекладу» (укр.). Вінниця: Нова Книга. с. 270—272. [ 19 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Полтавського губернського відділу народної освіти [ 20 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Микола Сулима. Роман Варвари Чередниченко «Молодість Григорія Сковороди»… [ 20 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Чередниченко В. І. УРЕ [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Чередниченко В. І. «Поетки Брудбіллі», 1923.
- Ярина Цимбал. Молдаванка, калічка і фребелічка. [ 1 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Процюк С. Чорне яблуко: Роман про Архипа Тесленка / Степан Процюк. — К. : Академвидав, 2013. — 192 с. [ 22 березня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
- Чередниченко, Варвара (1971). Вибрані твори (укр.) . Київ: Видавництво художньої літератури "Дніпро". с. 598.
- Шевченківська енциклопедія т. 6 (укр.) . Київ: НАН Україна. 2015. с. 730. ISBN .
- Коломієць, Л. (2015). (укр.) . Вінниця: Нова Книга. с. 270—272. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 21 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 28 листопада 2019.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Cherednichenko Varva ra Iva nivna Cheredniche nko 4 16 grudnya 1896 18961216 22 kvitnya 1949 ukrayinska pismennicya i pedagoginya rodom z Kiyeva Varvara Ivanivna CherednichenkoVarvara Cherednichenko 1920 iNarodilasya4 16 grudnya 1896 1896 12 16 KiyivPomerla22 kvitnya 1949 1949 04 22 52 roki PohovannyaBajkove kladovisheDiyalnistpedagoginya pismennicya Roboti u VikidzherelahBiografiyaNarodilasya majbutnya pismennicya 16 grudnya 1896 roku v Kiyevi v rodini robitnika vihidcya z bezzemelnih kozakiv Zolotoniskogo povitu Poltavskoyi guberniyi 1913 roku 17 richna Varvara vstupila na istoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo Frebelivskogo zhinochogo pedagogichnogo institutu Tut vona napoleglivo vivchala biologiyu i fiziologiyu lyudini zokrema ditini zagalnu gigiyenu pedagogiku psihologiyu literaturu inozemni movi muziku tosho brala aktivnu uchast u zhitti studentskogo kolektivu demokratichnih molodizhnih organizacij Poltavski storinki zhittya Zhovtnevij perevorot zastaye V Cherednichenko v Poltavi Tut vona rozgortaye redakcijno vikladacku diyalnist Varvara Ivanivna u 1917 1921 rr zhila u Poltavi pracyuvala v organah narodnoyi osviti vikladala literaturu v Poltavskomu pedagogichnomu instituti V 1917 roci zgaduvala vona ya pereyihala do Poltavi i vipadkovo poselilas poblizu budinku de zhiv V G Korolenko Chasto dovodilos meni sposterigati prochan yaki prihodili do nogo z riznih povitiv Usi voni nesli svoyi krivdi do pismennika Krim roboti v Pedagogichnomu byuro Poltavskogo gubernskogo zemstva Varvara Ivanivna z 1918 roku stala redaguvati revolyucijnu gazetu Vilnij golos zajmalasya vidavnichoyu diyalnistyu Iz vlasnoyu peredmovoyu vidala odnu z chotiroh zaplanovanih knig A Yu Teslenka Opovidannya 1918 Bagato uvagi pridilyala vona vihovannyu molodi na tvorah T G Shevchenka Z ciyeyu metoyu pidgotuvala zbirku virshiv prisvyachenu pam yati Kobzarya Do Tarasovih rokovin 20 bereznya 2018 u Wayback Machine yaku 1919 roku v Poltavi vidala Spilka spozhivchih tovaristv Cogo zh roku u Poltavi vijshla yiyi zbirka Z zhittya ukrayinskogo vchitelstva 1 kvitnya 2017 u Wayback Machine I dvichi tilki chudo vidvodilo vid golovi Varvari Ivanivni smertnij virok vid kajzerivskogo vijskovo polovogo sudu ta kuli v potilicyu denikinskoyi kontrrozvidki Vbereglo yiyi zastupnictvo V G Korolenka yakij obbivav porogi timchasovoyi vladi ryatuyuchi ne tilki Varvaru a j bagatoh inshih ni v chomu ne vinnih lyudej sho popali za tyuremni muri Navesni 1919 roku V Cherednichenko vidpovidalnij pracivnik Poltavskogo gubernskogo viddilu narodnoyi osviti predstavlyala Ukrayinu na Pershomu Vserosijskomu z yizdi pracivnikiv doshkilnoyi osviti ta z yizdi pracivnikiv pozashkilnoyi osviti Harkivski storinki zhittya Na zaproshennya Narkomatu osviti Ukrayini Varvara Ivanivna pereyihala do Harkova todishnoyi stolici Ukrayini pracyuvala konsultantom z pitan doshkilnogo vihovannya ta kerivnikom viddilu dityachoyi literaturi Derzhvidavu Ukrayini vikladala v pedagogichnomu tehnikumi Vona aktivno zajmalasya literaturnoyu diyalnistyu brala uchast v roboti organizaciyi ukrayinskih selyanskih pismennikiv Plug yiyi hudozhni j publicistichni tvori drukuvalisya v zhurnalah Selyanka Ukrayini Nova gromada 28 veresnya 2013 u Wayback Machine Znannya U 20 h rokah moloda pismennicya vipustila v svit p yatnadcyat knizhok perevazhno dlya ditej i yunactva Pochala drukuvatisya 1912 roku bula chlenkineyu literaturnoyi organizaciyi Plug Vijshli drukom zbirki opovidan Z zhittya ukrayinskogo vchitelstva 1919 Vesela kompaniya 1928 Vesnyanij drib yazok 1929 Zhuzhil 1930 Osetinski opovidannya 1931 nizka opovidan drukovanih okremo i v presi pedagogichnij poradnik Dityacha hata 1921 Avtorka Za plugom 1926 Fastiv 1971 opovidannya pro A Teslenka Ostannij list 1936 povisti pro druzhbu Zh Zand i Shopena V Kartezianskomu monastiri 1940 p yes tvoriv dlya ditej 1926 roku v zhurnali Chervonij shlyah V Cherednichenko opublikuvala svij pershij roman Za plugom Chas vid chasu vistupala v periodichnih vidannyah zi stattyami z pitan vihovannya studiyami pro dityachu literaturu stattyami pro majstriv slova poltavciv M O Maksimovicha I P Martosa A Yu Teslenka V G Korolenka A V Golovka ta in Tak vona odniyeyu z pershih u statti Pro novu ukrayinsku povist Bur yan 20 bereznya 2018 u Wayback Machine yiyi avtora i radyansku kritiku visoko ocinila roman A V Golovka nagolosivshi sho vin spraviv na chitacha vrazhennya grandiozu Osetinski storinki zhittya Desyat rokiv z 1928 po 1938 j Varvara Cherednichenko zhila v Pivdennij Osetiyi v m Chinvali kudi pereyihala pislya odruzhennya z osetinskim pismennikom Ch Begizovim Tut vona doskonalo ovolodila osetinskoyu a piznishe i gruzinskoyu movoyu Brala aktivnu uchast u literaturnomu zhitti Varvara Ivanivna 20 bereznya 2018 u Wayback Machine vistupala i yak perekladach 1931 roku v Harkovi vijshla kniga Osetinski opovidannya u yiyi perekladi Zbirku suprovodiv napisanij neyu naris Suchasna Osetiya Chas vid chasu vona vidviduvala Ukrayinu Povernennya v Ukrayinu1938 roku V Cherednichenko pereyihala do Kiyeva i stala chlenom Spilki pismennikiv Ukrayini Vona pracyuvala nad velikimi prozovimi tvorami vistupala v periodici U roki Drugoyi Svitovoyi vijni pismennicya pracyuvala u Saratovskomu vijskovomu evakogospitali na Ukrayinskomu radio pisala i vistupala po radio v presi z publicistichnimi stattyami j narisami pro geroyiv ukrayinskogo narodu S Nalivajka B Hmelnickogo I Boguna S Paliya U Kiyevi meshkala v budinku pismennikiv Rolit U 1946 r Cherednichenko piddali nishivnij kritici pid chas literaturnoyi kampaniyi yaku ocholyuvav sekretar CK KP b U z ideologiyi K Litvin za tak zvani ideologichni pomilki ale vona vidmovilasya kayatisya Pomerla pismennicya 22 kvitnya 1949 roku pohovana na Bajkovomu kladovishi V ostanni roki zhittya vona tyazhko hvorila ale ne pripinyala roboti nad ranishe rozpochatimi velikimi prozovimi tvorami Ne vse sho zadumala pismennicya vdalosya yij zvershiti ale vona zalishila yaskravij slid v ukrayinskij literaturi 20 h 40 h rokiv XX stolittya TvorchistTvorchij shlyah Varvari Ivanivni yak i deyakih yiyi literaturnih rovesnikiv ne buv rivnij ale v cilomu jshov po vishidnij Na zhal stalosya tak sho bilshist planiv pismennici zvernutisya do istoriyi do istoriyi kulturi v 1920 h pershij polovini 30 h ne buli zdijsneni Najplidnishe v istorichnomu zhanri V Cherednichenko potrudilasya v drugij polovini 30 h i v 40 h rokah XX stolittya pracyuyuchi nad opovidannyami Ostannij list Istoriya odnogo virsha romanami Fastiv Molodist Grigoriya Skovorodi Opovidannya Ostannij list 1936 poklalo pochatok roboti ukrayinskih prozayikiv nad stvorennyam hudozhnogo obrazu Arhipa Teslenka 1882 1911 spivcya gorya j sliz silskoyi bidnoti borcya j muchenika yakij peredchasno pomer u 29 lit V arhivi V Cherednichenko zberigayutsya deyaki materiali sho stosuyutsya cogo tvoru dva varianti opovidannya odin nezakinchenij zapisnik z riznomanitnimi vidomostyami pro Arhipa Yuhimovicha jogo rodinu druziv ridne selo pro podiyi 1905 roku uchasnikom yakih vin buv Na odnomu z variantiv zakinchenomu poznacheno de i koli opovidannya napisane zhovten 1934 go veresen 1936 go roku selo Luka Lohvickij povit Epigraf Tut hodiv Skovoroda P Tichina Same cej variant opublikovanij u periodici Opovidannya ohoplyuye ostanni misyac pivtora zhittya pismennika i skladayetsya z kilkoh epizodiv yaki peredayut vazhki umovi i obstavini povilnogo ale nevpinnogo zgasannya Arhipa Yuhimovicha I vse zh pri vsomu tragedijnomu zvuchanni v opovidanni zagalom panuye optimistichnij nastrij svitli nadiyi sho okrilyuyut molodogo pismennika Ya she brate mij taku o knigu napishu sho meni za neyi ne buketik kvitiv a cilij sad podaruyut Yakbi ti znav yaki v mene zaraz namiri Ce v yaznicya kovanimi chobitmi moyi legeni poshkodila Ya po prirodi svoyij oblichitel Ya ne chajka stognijka a sich Dumayu pro knigu svoyu sho yiyi pochnu pisati tilki pochuyu v rukah trohi sili Knigu sho stala b za sichinij krik usim nashim teperishnim gospodaryam zhittya Organichno zmalyuvati obraz Arhipa Teslenka dopomogli Varvari Ivanivni gliboke znannya biografiyi literaturnoyi i epistolyarnoyi spadshini yiyi geroya a takozh lyubov do nogo Vona vivchala zhittya pismennika ne lishe za opublikovanimi materialami a j sama rozshukuvala yih rozpituvala suchasnikiv znajomih zemlyakiv rodichiv 1934 roku V Cherednichenko specialno yizdila v Lohvicyu selo Luku deyakij chas zhila tam zustrichalasya rozmovlyala z bratom Teslenka Yaremoyu Yuhimovichem medikami yaki likuvali pismennika Vona napisala todi v shodenniku Ostanni dni zhila ya Ostannim listom i pid vplivom togo sho pisala v meni ves chas zvuchit Traurnij marsh Shopena Ci zvuki peresliduvali mene Varvara Ivanivna persha stvorila literaturnij obraz A Yu Teslenka Piznishe buli opublikovani povisti dvoh ukrayinskih avtoriv O Parashenka Strachenij talant 1940 S Sumnogo Molodist Teslenka 1940 1949 2013 roku pobachiv svit roman suchasnogo ukrayinskogo pismennika S Procaka Chorne yabluko 22 bereznya 2018 u Wayback Machine pro dramatichne platonichne kohannya molodogo silskogo inteligenta Arhipa do odnoselchanki U serpni 1943 roku pismennicya pracyuvala v Derzhavnij biblioteci SRSR im Lenina u Moskvi nad materialami z istoriyi Lohvickogo rajonu Bibliograf i literaturoznavec F K Sarana zgaduvav sho V Cherednichenko taki zakinchila povist pro Arhipa Yuhimovicha ale dolya cogo tvoru nevidoma V Istoriyi ukrayinskoyi literaturi XX st kniga persha v rozdili Proza pro tvorchist V I Cherednichenko chitayemo Pismennicya tyazhiye do rozgortannya kartin istoriyi kulturi zmalyuvannya svitu misteckih cinnostej do idejnogo j duhovnogo aspektiv zhittya vidatnih pismennikiv ta poetiv momentiv psihologiyi tvorchosti Dijsno yiyi tvori istoriko biografichnogo zhanru zasvidchuyut sho pismennicya poyednuvala v sobi hudozhnika slova i nevtomnogo doslidnika V ostanni roki i misyaci svogo zhittya Varvara Ivanivna pracyuvala nad romanom Molodist Grigoriya Skovorodi 6 serpnya 1944 roku vona zapisala v shodenniku Ya sogodni prozhila den po skovorodinskomu dusheyu j sercem zhila dumkami pro nogo pro Grigoriya Skovorodu yakij vse zhittya bivsya nad pitannyam yak lyudini zdobuti shastya Realizuvati svij plan pismennicya ne vstigla napisala lishe nepovnih tri rozdili de pokazano zhittya majbutnogo vidatnogo prosvititelya filosofa j poeta na pochatku sorokovih rokiv XVIII stolittya Voni po suti skladayut zav yazku romanu ekskursi v istoriyu sela Chornuhi skovorodinskogo rodu rodu Poltavcevih tosho Zvertayuchis do istoriyi V Cherednichenko viddavala perevagu temam yaki do neyi v ukrayinskij literaturi nihto abo majzhe nihto ne rozkrivav ne doslidzhuvav LiteraturaTrebina N yak u mene bagato cikavoyi zahoplyuyuchoyi roboti do 120 richchya vid dnya narodzhennya pismennici V I Cherednichenko zhittya i tvorchist yakoyi pov yazani z Poltavshinoyu N Trebina Kraj 2016 152 grud S 16 18 Sulima V Cherednichenko Varvara Ivanivna 17 12 1896 Kiyiv 22 04 1949 tam samo ukr pismennicya V Sulima Shevchenkivska enciklopediya v 6 t K 2015 T 6 S 730 731 Rotach P Cherednichenko Varvara Ivanivna 17 12 1896 Kiyiv 22 04 1949 tam samo ukr pismennicya P Rotach Poltavska Shevchenkiana sproba oblasnoyi krajovoyi Shevchenkivskoyi enciklopediyi 2 e vid vipravl P Rotach Poltava 2013 S 848 849 Sirotyuk O Varvara Cherednichenko rid pismennici pohodit z Poltavshini deyakij chas vona zhila u Poltavi O Sirotyuk Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini lit kritich narisi K 1987 Vip 13 S 142 189 Buzhenko T Zhittyevij i tvorchij shlyah V Cherednichenko T Buzhenko F Sarana Cherednichenko V Vibrani tvori K 1971 S 3 15 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaCherednichenko Varvara Ivanivna Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 730 731 Do Tarasovih rokovin Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 292 Kovalchuk N P Zhanrova paradigma prozi Varvari Cherednichenko 21 bereznya 2018 u Wayback Machine Kovalchuk N P Istorichna pravda ta hudozhnij vimesel u tvorchosti V Cherednichenko na materialah romanu Fastiv 20 bereznya 2018 u Wayback Machine Kolomiyec L 2015 Ukrayinskij hudozhnij pereklad ta perekladachi 1920 30 h rokiv materiali do kursu Istoriya perekladu ukr Vinnicya Nova Kniga s 270 272 19 lipnya 2020 u Wayback Machine Poltavskogo gubernskogo viddilu narodnoyi osviti 20 bereznya 2018 u Wayback Machine Mikola Sulima Roman Varvari Cherednichenko Molodist Grigoriya Skovorodi 20 bereznya 2018 u Wayback Machine Cherednichenko V I URE 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine Cherednichenko V I Poetki Brudbilli 1923 Yarina Cimbal Moldavanka kalichka i frebelichka 1 kvitnya 2017 u Wayback Machine Procyuk S Chorne yabluko Roman pro Arhipa Teslenka Stepan Procyuk K Akademvidav 2013 192 s 22 bereznya 2018 u Wayback Machine PrimitkiCherednichenko Varvara 1971 Vibrani tvori ukr Kiyiv Vidavnictvo hudozhnoyi literaturi Dnipro s 598 Shevchenkivska enciklopediya t 6 ukr Kiyiv NAN Ukrayina 2015 s 730 ISBN 978 966 02 6420 5 Kolomiyec L 2015 ukr Vinnicya Nova Kniga s 270 272 Arhiv originalu za 19 lipnya 2020 Procitovano 21 bereznya 2018 Arhiv originalu za 9 grudnya 2019 Procitovano 28 listopada 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya