Червоний терор в Ялті — червоний терор, що проводився в Ялті в 1917—1921 роках в періоди становлення та панування радянської влади. Історики окремо виділяють два особливо сильні сплески терору: перший — взимку 1917—1918 років у перші місяці після Жовтневого перевороту, другий — з листопада 1920 по кінець 1921 років, після закінчення Громадянської війни в Криму.
Червоний терор у Ялті |
Терор зими 1917—1918 років
Встановлення радянської влади у січні 1918 року
У Ялті, як і в інших містах Криму, за винятком "Кронштадта Півдня" - Севастополя, під кінець 1917 року номінальна влада належала Раді народних представників (Крайовий уряд). Йому підпорядковувалися сформовані за національною ознакою військові частини з кримських татар - "ескадронці" та офіцерська рота Штабу Кримських військ під командою капітана Миколи Орлова. Частини ескадронців були надіслані в Ялту для збереження в місті порядку і спокою. Напередодні Різдва в місто прибули севастопольські матроси і просто охочі зайнятися бандитизмом під прикриттям матроської форми, яка вселяла жах у обивателя. Почалися самочинні обшуки й арешти, з в'язниці були випущені кримінальники. Ситуація в місті стала загострюватися. Очевидець того, що відбувається, писав:
...багато хто з цих есерів добре знайомі всій Ялті як колишні чорносотенці... які готові в будь-який момент поживитися чужим добром. Вся соціологія цих мас - дуже проста: вирізати буржуїв і поділити їхнє майно. Але сама по собі ця більшовицько-чорносотенна маса боягузлива. Усі надії на севастопольських матросів, перед якими, справді, тремтять усі мирні жителі Ялти. |
Між бандитами та ескадронцами почалися озброєні сутички. Більшовицькі агтатори скористалися цим, пустивши в хід агітацію, що сів національну ворожнечу: «татари б'ють росіян».
22 січня 1918 року на рейд Ялти підійшов есмінець "Гаджибей", і Ялта на вісім днів перетворилася з маленького курортного містечка на місце кровопролитних і наполегливих боїв, із застосуванням артилерії і гідроавіації, по місту з кораблів було випущено близько 700 снарядів. 24 січня 1918 року на допомогу "Гаджибею" підійшли есмінці "Керч" і "Фідонісі" . Від артилерійського обстрілу 'постраждали найкращі готелі..., багато приватних будинків і магазинів. ... На вулицях формна війна: б'ються на багнетах, валяються трупи, тече кров. Почався розгром міста". Зрештою нападники, переважно матроси есмінців "Керч", "Гаджибей" і транспорту "Прут", взяли Ялту.
Почалися арешти та розстріли. Було розстріляно «безліч офіцерів». За очевидцем М. Кришевським — близько вісімдесяти, за матеріалом Особливої слідчої комісії з розслідування злочинів більшовиків за головнокомандувача Збройних сил на Півдні Росії — близько ста. Були розстріляні навіть дві сестри милосердя, за те, що перев'язували поранених ескадронівців. Загальна кількість загиблих у вуличних боях, розправах на вулицях та вбивствах на околицях Ялти досягала двохсот людей. Розстріли проводилися прямо на знаменитому Ялтинському молу, трупи страчених скидали в море. Очевидець подій, член кадетської партії князь Володимир Оболенський писав: «…У Ялті офіцерам прив'язували вагу до ніг, і скидали у море, деяких після розстрілу, а деяких живими. Коли, після приходу німців, водолази взялися за витягування трупів з води, вони на дні моря опинилися серед мерців, що стояли на весь зріст вже розкладалися…». Інший очевидець і також кадет Данило Пасманик згадував, що офіцерів розстрілювали під керівництвом матроса (який став керівником Ялтинського ревкому, згодом благополучно прожив до 88 років і написав власні спогади про ці події) за списками, «складеними солдатами з лазаретів і таємним більшовицьким комітетом, що існував уже давно» . Розстріляно було не менше 47 офіцерів, а їхні трупи було скинуто в море. Він писав: «…було б убито набагато більше людей, якби не було підкупних більшовиків: за дуже великі гроші вони або вивозили заплановані жертви за Джанкою, або ж укривали в лазаретах і готелях». За спогадами Пасманика у вбивствах на молу, крім матросів Чорноморського флоту, брав активну участь натовп із місцевих жителів, насамперед греків, які приєдналися до переможців через ненависть до кримських татар, а у побиттях жертв, які найчастіше передували вбивствам, особливу участь брали істеричні «баби».
Матроси і червоногвардійці могли вбити просто на вулиці і зовсім випадкових перехожих, іноді лише через те, що б мати можливість пограбувати труп. Один із офіцерів, які пережили розправу, згадував:
Матроська чернь увірвалася і в той лазарет, де лежав брат. Натовп знущався над пораненими, їх пристрілювали на ліжках. Микола і четверо офіцерів його палати, важко поранені, забарикадувалися і відкрили у відповідь вогонь із револьверів. Чернь зрешетила палату обстрілом. Усіх захисників було вбито. |
Загони матросів і червоногвардійців, послані до прилеглих містечок і селищ, вбивали і в них, так в Алушті та Гурзуфі було розстріляно кілька відставних офіцерів. У ці дні трагічно могла скластися доля майбутнього вождя білого руху барона Петра Врангеля, що знаходиться в Ялті — до нього в будинок з обшуком з'явився загін матросів, після якого його брат його дружини були вивезені на допит на міноносець. Врангель згадував розмову, що здалася йому примітною. Один із матросів заспокоював барона: «…ми лише з татарами воюємо. Матінка Катерина ще Крим до Росії приєднала, а вони тепер відділяються…». Врангель прокоментував: «Як часто згодом я згадував ці слова, такі знаменні в устах представника „свідомого“ прихильника червоного інтернаціоналу».
16 (29) січня 1918 року в Ялті остаточно перемогли прихильники радянської влади, місцева рада одразу ж передала всю владу в місті ревкому. Після закінчення боїв масові вбивства припинилися, але настала «ера декретного соціалізму» — почалися реквізиція надлишків, , заселення готелів різними особами за розпорядженнями ревкому і совдепу. Проводилися повальні обшуки під виглядом пошуку зброї, що на ділі закінчувалися вилученням усього цінного. Було оголошено «націоналізацію» майна «експлуататорських класів» — Ялта стала «соціалістичною комуною», але, за спогадами очевидця подій журналіста Аполлона Набатова, у ній «панувало… гасло… „твоє — моє“ та „його — моє“, благами комуни користувалися більшовики, а решту оголошували „буржуями“». Князь Фелікс Юсупов, який перебував у той момент у маєтку під Ялтою, так описував матросів, що прийшли до них з обшуком: «… Руки їхні були вкриті каблучками і браслетами, на їхніх волохатих грудях висіли кольє з перлів і діамантів. Серед них були і хлопчаки років п'ятнадцяти. Багато хто був напудрений і нафарбований. Здавалося, що бачиш пекельний маскарад».
Розграбування зазнали численні санаторії та лікувальні заклади Ялти та околиць. Так, Санаторій Олександра III був спочатку обстріляний з міноносця «Керч», потім від команди міноносця надійшло вказівку негайно і терміново евакуювати із санаторію всіх хворих та медперсонал, після чого загони матросів та червоногвардійців, що зійшли на берег, пограбували санаторій. Нова влада розпорядилася всім банкам зняти з рахунків їхніх клієнтів усі суми, що перевищують 10 тисяч рублів і перерахувати їх до Народного банку на відкритий у ньому рахунок ревкому.
При виконкомі ялтинської Ради було створено «відділ радянської розвідки», який зробив свій внесок у розв'язаний терор. Як згадував Ігнатенко, «завдяки пильності наших розвідників вдалося знешкодити чимало гнізд контрреволюції». Самого Ігнатенка очевидці характеризували як «… потвору, яка мала звичай страчувати офіцерів своїми власними руками, стріляючи в них зі свого револьвера». При цьому практично нові керівники вели розкішне життя. Так, член Гурзуфського ревкому оселився в комфортабельних апартаментах і вів «буржуазний спосіб життя» — обіди замовляв із чотирьох змін страв і обов'язково з солодким та колекційними винами, репетував на прислугу за найменшу помилку.
Терор після декрету Раднаркому від 21 лютого 1918 року
До кінця січня 1918 року фінансове життя на півострові занепало. Кримська скарбниця була порожня. Робітникам, морякам флоту та службовцям не було чим платити заробітну плату, нема на що закуповувати продовольство та інше. Більшовицькі ревкоми, яким де-факто належала влада, вирішили застосувати «контрибуції» — певні та величезні суми, які у дуже обмежений термін мали вносити на користь порад названі ними особи, окремі соціальні групи («буржуї»), цілі адміністративні одиниці. Ялтинська буржуазія була обкладена двадцятьма мільйонами рублів. Внести таку величезну суму було неможливо. Тоді почали брати заручників, як гарантів виконання контрибуції, з-поміж родичів тих, хто мав її вносити. Невиконання контрибуцій послужило одним із приводів до безсудних розправ, що сталися по всьому Криму в останній декаді лютого 1918року.
Безпосереднім поштовхом до нового витку терору став декрет Ради народних комісарів «Соціалістична вітчизна у небезпеці!», Від 21 лютого 1918 року у зв'язку з початком німецького наступу на зруйнованому демобілізацією Російської армії Східному фронті. Декрет повертав страту, скасовану II з'їздом Рад. Причому правом безсудного розстрілу наділялися червоногвардійці. Ось характерні витримки: «6) У ці батальйони мають бути включені всі працездатні члени буржуазного класу, чоловіки та жінки, під наглядом червоногвардійців; 8) Ворожі агенти, контрреволюційні агітатори, німецькі шпигуни розстрілюються дома злочину». На додаток до загального декрету, широко розтиражованого радянською печаткою Криму, Чорноморському Центрофлоту прийшла окрема телеграма від члена колегії народного комісаріату з морських справ , яка наказувала «шукати змовників серед морських офіцерів і негайно задавити». Декрет і телеграма впали на підготовлений ґрунт.
Безсудні розправи тривали і пізніше, аж до падіння радянської влади наприкінці квітня 1918 року, але не в масовому кількості. Так, були вивезені з міста червоноармійцями і в безлюдному місці жорстоко вбиті і пограбовані торговці-татари Осман і Мустафа Велієві.
Відомі кати
Очевидці подій основну провину за організацію червоного терору в Ялті взимку 1917—1918 років. покладали на тріумвірат Нератов — — .
Відомі жертви
- князь Мещерський.
- Петро Савченко, прапорщик, який перебував на лікуванні в санаторії Олександра ІІІ. Молодого офіцера, що пересувається на милицях, позбавили життя за те, що він не зміг відповісти, куди попрямували ескадронці.
- Едуард Кібер — лікар, один із творців Морського санаторію в Ялті, директор Севастопольського морського госпіталю, санітарний інспектор Севастопольського морського порту.
- 24 лютого 1918 полковник Ковальов відвезений матросами на борт міноносця, де застрелений і труп скинутий в море.
Терор кінця 1920—1921 років
Ялта стала останнім містом Криму, куди увійшла Червона армія. 17 листопада 1920 року до неї вступили частини 51-ї Перекопської (Московської) стрілецької дивізії 1-ї кінної армії Південного фронту. Радянські керівники вважали, що у Ялті буржуазії, зібраній зі всієї Росії, було більше, ніж у будь-якому іншому місті Криму. Сюди, вважали вони, «експлуататорські класи» завезли незліченні багатства і лише швидкість червоного наступу завадили вивезти їх за кордон.
У день заняття червоними Ялти було опубліковано Наказ Кримрівкому № 4 про обов'язкову реєстрацію у триденний термін іноземців, осіб, які прибули до Криму у періоди відсутності там радянської влади, офіцерів, чиновників та солдатів армії Врангеля. У місті розпочалася реєстрація зазначених категорій громадян. З наростаючою інтенсивністю за чітко відпрацьованою схемою в Ялті почалися повальні обшуки, затримання та арешти. У вказані у наказі терміни в Ялті зареєструвалося близько семи тисяч офіцерів. Таку величезну кількість затриманих потрібно було десь розмістити. Оскільки пристосованих приміщень для такої кількості не було підготовлено, їх розміщували в імпровізованих в'язницях і концтаборах. Частину людей розмістили у підвалах кількох будівель у центрі міста. Найжахливіший з них був прозваний ув'язненими «акваріумом» — в'язні стояли в ньому по коліна в крижаній воді.
Через кілька днів після цього за місто почали вести великі групи затриманих під час обшуків і тих, хто зареєструвався, звідки вони більше не поверталися. Як і в інших містах, у Ялті почалося систематичне та поголовне фізичне винищення полонених, буржуазії, інтелігенції, священнослужителів, іноземців — усіх тих, хто своєю діяльністю у дорадянський період чи походженням не вписувався у рамки нової більшовицької ідеології.
Відправили на розстріл людей похилого віку генералів, і без того ледве живих, і стражників, що охороняли громадський порядок, і державних службовців колишньої Російської імперії та Білого Півдня, які ніколи не тримали в руках зброї.
Терор щодо поранених та медичних працівників
У курортній Ялті було розташовано багато госпіталів з пораненими та санаторіїв з офіцерами та солдатами білої армії. Розправа з ними стала однією з найчорніших сторінок кримського терору. Червоні карателі не щадили ні лікарів, ні сестер милосердя, ні працівників Червоного Хреста, недоторканних за всіма міжнародними гуманітарними конвенціями, про визнання яких голосно на весь світ оголосив більшовицький Раднарком у травні 1918 року, ні поранених, витягаючи їх із палат госпіталів, щоб «поставити до стінки».
З архівних документів, що збереглися, стала відома історія страти княгині Н. Трубецької, яка працювала санітаркою в лазареті № 10 Червоного Хреста в Лівадії і яка відмовилася емігрувати під час евакуації армії Врангеля. Після захоплення Лівадії нове більшовицьке керівництво лазарета вирішило відчистити його від «контрреволюційного елемента», «були намічені особи зі складу лазарета, як із службовців, так і з хворих, які підлягали видаленню як контрреволюційний елемент…». Княгиня Трубецька за доносом сестри милосердя товаришки Сумцової була заарештована першою, оскільки була запідозрена в тому, що їй стали відомі плани нового керівництва. Група медпрацівників і хворих лазарета, загальним числом у шістнадцять осіб, звернулася з клопотанням на захист Трубецької в особливий відділ: «Ми, що підписалася, сестри милосердя, правління і члени профспілки сестер милосердя Ялтинського району просимо в найближчий час розглянути справу члена нашої спілки сестри Наталії Трубецької… Ми, правління спілки, знаємо сестру Трубецьку з моменту її приїзду до Ялти, ручаємося своїми підписами, що сестра Трубецька не була причетною до жодної політичної організації, ані при старій, ані при новій владі, а тому переконливо просимо т. коменданта в'язниці віддати сестру Н. Трубецьку правлінню членів профспілки на поруки» . Клопотання на захист М. Трубецької було частково задоволене: її справа дійсно була дуже швидко розглянута — вже другого дня після арешту, 16 грудня 1920 року, на ньому з'явилася резолюція голови «трійки» Удріса: «Княжна. Розстріляти».
Очевидно, що це клопотання, підписане великою групою осіб, було сприйнято чекістами як бунт, з яким було вирішено показово розправитися. Можливо, що арешт Трубецькой був чекістською провокацією для виявлення співчуваючих — для того, щоб заарештувати її оточення. Так чи інакше, але були арешти тих, хто підписав клопотання і багато з них були розстріляні: акушерка, киянка І. Булгакова (далека родичка М. Булгакова), яка згідно з доносом Сумцової була залишена білими в Ялті нібито «для загибелі наших товаришів»; писар Ф. Дєнєжний, сторож Н. Огнєв, сестри милосердя Л. Васильєва, Н. Залієва, М. Негоженко, Є. Фотієва; санітарка Є. Фоміна, санітари-фронтовики Великої війни, які раніше лікувалися в цьому лазареті, Г. Віне, І. Савушкін, І. Ігнатенко. Причому перед стратою у ряду медсестер чекісти отримали письмові відмови від поруки за Трубецьку, мабуть, пообіцявши прощення в цьому випадку… але все одно розстріляли.
Після цього випадку хвиля арештів і розстрілів обрушилася на всі лазарети і госпіталі як армійські, так і під егідою Російського товариства Червоного Хреста. Її жертвами стали багато медичних працівників, від лікарів до санітарок, які виконували свій обов'язок і виявляли звичайне людське співчуття до поранених, незалежно від їхньої приналежності, як і безліч поранених.
Оцінки кількості жертв
За даними істориків С. Волкова та Ю. Фельштинського, почерпнутим з офіційних радянських джерел, в Ялті було страчено близько 5000 осіб.
Жертви
- Надія Барятинська (1847—1920) — відома в Ялті благодійниця, паралізована, була розстріляна разом із дочкою, яка чекала на третю дитину, її чоловіком і свекром;
- Іван Бич-Лубенський (1867—1920) — як уповноваженого Російського товариства Червоного Хреста він був направлений в Ялту для організації допомоги пораненим, хворим та біженцям. Відродила Ялтинську філію Червоного Хреста. Спільно з представниками Міжнародного комітету Червоного Хреста активізував роботу з реєстрації матеріально нужденних та передачі їм допомоги — продуктів харчування та одягу, з відкриття пунктів харчування та гуртожитків, виявлення хворих та їх госпіталізації;
- Брати Борис (письменник) та Дмитро Шишкіни;
- Артур-Оскар Клембовський — (1859—1920) генерал-майор у відставці; ветеран Великої війни; 1917 року у зв'язку з пораненням звільнено з Армії та направлено до Ялти на лікування, де й залишився жити; проживав у Ялті на вулиці Хрестовій (за радянських часів вулиці Батурина) працював діловодом 1-го Ялтинського госпіталю та займався громадською діяльністю;
- Леонід Любимов (1884—1920) — житель Ялти, адвокат, дворянин. Засуджений до розстрілу за те, що «порушував клопотання про пом'якшення долі генерала, полковника, поручика»;
- (1856—1920) — генерал-майор Російської імператорської армії. Учасник російсько-японської війни (1904—1905), оборони Порт-Артура та Першої світової війни.
- Іван Сабін-Гус — директор Ялтинської чоловічої гімназії, який «все життя своє присвятив справі освіти народу»;
- Яків Семенов (1850—1921) — генерал-майор Російської імператорської армії, інженер-будівельник дач і пансіонатів у Сімеїзі.
- Петро Супруненко (1885—1920) — уродженець міста Лубни Полтавської губернії, чиновник, уповноважений товариства Червоного Хреста;
- Дванадцять колишніх офіцерів, які повернулися морем з еміграції в Болгарії в січні-лютому 1922 року і відкрито заявили, що приїхали добровільно з туги за рідними та Росією — відразу ж розстріляні.
Кати
У грудні 1920 року надзвичайна трійка «Кримської ударної групи» управління спеціальних відділів ВЧК при РВС Південного та Південно-Західного фронтів у місті Ялті складалася з голови Чорнобривого та членів та Гунько-Горкунова. У січні 1921 року страти робили за постановою надзвичайної трійки Кримської ударної групи у складі голови Удріса та членів Тольмаца та Міхельсона.
Юрист Л. Абраменко відзначив манеру Удріса накладати резолюції на справах заарештованих часто одним словом: «Розстріляти», написані тупо загостреним синім олівцем «довго, зло і, схоже, з найбільшим задоволенням садиста… підписи мереживні і химерні важко читаємо силу, незаперечність і безкарність за свавілля». При цьому на анкетах старших чиновників, генералів та княгинь «Розстріляти» Удріса виконано з особливим натиском олівця, так що в окремих випадках було прорвано папір.
Серед чекістів було багато відвертих карних злочинців та п'яниць. Так, уповноважений Ялтинської ЧК Петерсон організував банду, яка тероризувала мирне населення. Його банда була розгромлена, сам він убитий.
У культурі
Ставши місцем проведення страт, знаменитий ялтинський мол, яким колись гуляла дама з собачкою, дав назву вірші Володимир Набокова, що був свідком безсудних розстрілів. У вересні 1918 року Набоков опублікував у газеті «Ялтинський голос» вірш «Ялтинський мол». З того часу у сучасників словосполучення «ялтинський мол» набуло винятково популярного значення.
Див. також
Примітки
- Зарубины, 2008, с. 274.
- Зарубины, 2008, с. 276.
- Соколов Д. В. (5 вересня 2009). Первые волны красного террора в Крыму (декабрь 1917 – март 1918 г.) (рос.). Великая эпоха. оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 18 грудня 2012.
- Соколов Д. В., 2013, с. 153.
- Королёв В. И. Крым 1917 года в мемуарах лидеров кадетской партии // Историческое наследие Крыма : журнал. — 2006. — Т. 15 (20 липня). з джерела 27 квітня 2019.
- Соколов Д. В., 2013, с. 141, 158.
- Волков С. В. {{{Заголовок}}}. — 3000 прим. — .
- Зарубины, 2008, с. 279, 355.
- Зарубины, 2008, с. 355.
- Соколов Д. В., 2013, с. 153, 168.
- Соколов Д. В., 2013, с. 170.
- Соколов Д. В., 2013, с. 171.
- Зарубины, 2008, с. 284.
- Зарубины, 2008, с. 286, 317.
- Зарубины, 2008, с. 341.
- Панова А. В. Расправа матросов Черноморского флота над офицерским составом // Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена : журнал. — 2010. — Т. 126 (20 липня). — ISSN 1992-6464. з джерела 31 січня 2015.
- Соколов Д. В. (5 вересня 2009). «…И ярость взметённых толп». Первые волны красного террора в Крыму (декабрь 1917 — март 1918 г.)… (рос.). информационно-аналитическая служба «Русская народная линия». Архів оригіналу за 4 лютого 2013. Процитовано 20 січня 2013.
- Соколов Д. В., 2013, с. 163.
- Зарубины, 2008, с. 289.
- Абраменко, 2005.
- Брошеван В. М. Спаси и сохрани историю Крыма. Историко-документальный справочник. — Симферополь, 2010. — 129 с. — . з джерела 6 жовтня 2014 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2014. Процитовано 13 лютого 2013.
{{}}
: Недійсний|deadurl=unfit
() - Соколов Д. В. (2 грудня 2011). Зародыш ГУЛАГа. Организация и функционирование мест временного содержания и заключения в процессе осуществления красного террора в Крыму (1920—1921 гг.) (рос.). Информационно-аналитическая газета «Крымское эхо». Архів оригіналу за 29 грудня 2012. Процитовано 9 листопада 2012.
- Авторский коллектив. Гражданская война в России: энциклопедия катастрофы / Составитель и ответственный редактор: , научный редактор . — 1-е. — М. : Сибирский цирюльник, 2010. — С. 277. — .
- Кравченко Е. (10 лютого 2013). Багреевка — Ялтинская Голгофа. Официальный сайт Симферопольской и Крымской епархии Украинской православной церкви Московского патриархата. Архів оригіналу за 27 лютого 2013. Процитовано 20 лютого 2013.
- Кравченко Е. Яков Петрович Семенов. Крымский архитектурный портал. оригіналу за 24 червня 2021.
- Краткие исторические сведения о Я. П. Семенове. оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 18 червня 2021.
- Соколов Д. В. Карающая рука пролетариата. Деятельность органов ЧК в Крыму в 1920—1921 гг // Белая гвардия : альманах. — М. : Посев, 2008. — Т. 10 (20 июля). — С. 244—247. з джерела 9 квітня 2014.
- Зарубины, 2008, с. 315.
Література
- Абраменко Л. М. Последняя обитель. Крым, 1920—1921 годы. — 1-е. — Киев : МАУП, 2005. — 480 с. — .
- Бобков А. А. Красный террор в Крыму. 1920—1921 годы // Белая Россия: опыт исторической ретроспекции. Материалы международной научной конференции в Севастополе. (Библиотека россиеведения. Выпуск 7) : сборник. — Санкт-Петербург : Посев, 2002. — 20 июля. — .
- Галиченко А. А., Абраменко Л. М. Под сенью Ай-Петри: Ялта в омуте истории, 1920-1921 годы: Очерки, воспоминания, документы. — 1-е. — Феодосия : Коктебель, 2006. — 232 с. — (Образы былого; Вып. 6) — 1500 прим. — .
- Зарубин, А. Г., Зарубин, В. Г. Без победителей. Из истории Гражданской войны в Крыму. — 1-е. — Симферополь : Антиква, 2008. — 728 с. — 800 прим. — .
- Соколов Д. В. Таврида, обагрённая кровью. Большевизация Крыма и Черноморского флота в марте 1917 — мае 1918 г. — М. : Посев, 2013. — 271 с. — .
Посилання
- Соколов Д. В. (5 вересня 2009). Первые волны красного террора в Крыму (декабрь 1917 – март 1918 г.) (рос.). Великая эпоха. Процитовано 18 грудня 2012.
- Туров В. Здесь уходили в путь последний // Ялтинский курьер : еженедельная общественно-политическая газета. — . — Т. 44, № 44.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chervonij teror v Yalti chervonij teror sho provodivsya v Yalti v 1917 1921 rokah v periodi stanovlennya ta panuvannya radyanskoyi vladi Istoriki okremo vidilyayut dva osoblivo silni spleski teroru pershij vzimku 1917 1918 rokiv u pershi misyaci pislya Zhovtnevogo perevorotu drugij z listopada 1920 po kinec 1921 rokiv pislya zakinchennya Gromadyanskoyi vijni v Krimu Chervonij teror u Yalti Yaltinskij mol Odne z misc provedennya strat zhertv chervonogo teroru 1918 rokuTeror zimi 1917 1918 rokivVid na misto ta buhtu Listivka pochatku XX st Vstanovlennya radyanskoyi vladi u sichni 1918 roku U Yalti yak i v inshih mistah Krimu za vinyatkom Kronshtadta Pivdnya Sevastopolya pid kinec 1917 roku nominalna vlada nalezhala Radi narodnih predstavnikiv Krajovij uryad Jomu pidporyadkovuvalisya sformovani za nacionalnoyu oznakoyu vijskovi chastini z krimskih tatar eskadronci ta oficerska rota Shtabu Krimskih vijsk pid komandoyu kapitana Mikoli Orlova Chastini eskadronciv buli nadislani v Yaltu dlya zberezhennya v misti poryadku i spokoyu Naperedodni Rizdva v misto pribuli sevastopolski matrosi i prosto ohochi zajnyatisya banditizmom pid prikrittyam matroskoyi formi yaka vselyala zhah u obivatelya Pochalisya samochinni obshuki j areshti z v yaznici buli vipusheni kriminalniki Situaciya v misti stala zagostryuvatisya Ochevidec togo sho vidbuvayetsya pisav bagato hto z cih eseriv dobre znajomi vsij Yalti yak kolishni chornosotenci yaki gotovi v bud yakij moment pozhivitisya chuzhim dobrom Vsya sociologiya cih mas duzhe prosta virizati burzhuyiv i podiliti yihnye majno Ale sama po sobi cya bilshovicko chornosotenna masa boyaguzliva Usi nadiyi na sevastopolskih matrosiv pered yakimi spravdi tremtyat usi mirni zhiteli Yalti Mizh banditami ta eskadroncami pochalisya ozbroyeni sutichki Bilshovicki agtatori skoristalisya cim pustivshi v hid agitaciyu sho siv nacionalnu vorozhnechu tatari b yut rosiyan 22 sichnya 1918 roku na rejd Yalti pidijshov esminec Gadzhibej i Yalta na visim dniv peretvorilasya z malenkogo kurortnogo mistechka na misce krovoprolitnih i napoleglivih boyiv iz zastosuvannyam artileriyi i gidroaviaciyi po mistu z korabliv bulo vipusheno blizko 700 snaryadiv 24 sichnya 1918 roku na dopomogu Gadzhibeyu pidijshli esminci Kerch i Fidonisi Vid artilerijskogo obstrilu postrazhdali najkrashi goteli bagato privatnih budinkiv i magaziniv Na vulicyah formna vijna b yutsya na bagnetah valyayutsya trupi teche krov Pochavsya rozgrom mista Zreshtoyu napadniki perevazhno matrosi esminciv Kerch Gadzhibej i transportu Prut vzyali Yaltu Pochalisya areshti ta rozstrili Bulo rozstrilyano bezlich oficeriv Za ochevidcem M Krishevskim blizko visimdesyati za materialom Osoblivoyi slidchoyi komisiyi z rozsliduvannya zlochiniv bilshovikiv za golovnokomanduvacha Zbrojnih sil na Pivdni Rosiyi blizko sta Buli rozstrilyani navit dvi sestri miloserdya za te sho perev yazuvali poranenih eskadronivciv Zagalna kilkist zagiblih u vulichnih boyah rozpravah na vulicyah ta vbivstvah na okolicyah Yalti dosyagala dvohsot lyudej Rozstrili provodilisya pryamo na znamenitomu Yaltinskomu molu trupi strachenih skidali v more Ochevidec podij chlen kadetskoyi partiyi knyaz Volodimir Obolenskij pisav U Yalti oficeram priv yazuvali vagu do nig i skidali u more deyakih pislya rozstrilu a deyakih zhivimi Koli pislya prihodu nimciv vodolazi vzyalisya za vityaguvannya trupiv z vodi voni na dni morya opinilisya sered merciv sho stoyali na ves zrist vzhe rozkladalisya Inshij ochevidec i takozh kadet Danilo Pasmanik zgaduvav sho oficeriv rozstrilyuvali pid kerivnictvom matrosa yakij stav kerivnikom Yaltinskogo revkomu zgodom blagopoluchno prozhiv do 88 rokiv i napisav vlasni spogadi pro ci podiyi za spiskami skladenimi soldatami z lazaretiv i tayemnim bilshovickim komitetom sho isnuvav uzhe davno Rozstrilyano bulo ne menshe 47 oficeriv a yihni trupi bulo skinuto v more Vin pisav bulo b ubito nabagato bilshe lyudej yakbi ne bulo pidkupnih bilshovikiv za duzhe veliki groshi voni abo vivozili zaplanovani zhertvi za Dzhankoyu abo zh ukrivali v lazaretah i gotelyah Za spogadami Pasmanika u vbivstvah na molu krim matrosiv Chornomorskogo flotu brav aktivnu uchast natovp iz miscevih zhiteliv nasampered grekiv yaki priyednalisya do peremozhciv cherez nenavist do krimskih tatar a u pobittyah zhertv yaki najchastishe pereduvali vbivstvam osoblivu uchast brali isterichni babi Matrosi i chervonogvardijci mogli vbiti prosto na vulici i zovsim vipadkovih perehozhih inodi lishe cherez te sho b mati mozhlivist pograbuvati trup Odin iz oficeriv yaki perezhili rozpravu zgaduvav Matroska chern uvirvalasya i v toj lazaret de lezhav brat Natovp znushavsya nad poranenimi yih pristrilyuvali na lizhkah Mikola i chetvero oficeriv jogo palati vazhko poraneni zabarikaduvalisya i vidkrili u vidpovid vogon iz revolveriv Chern zreshetila palatu obstrilom Usih zahisnikiv bulo vbito Zagoni matrosiv i chervonogvardijciv poslani do prileglih mistechok i selish vbivali i v nih tak v Alushti ta Gurzufi bulo rozstrilyano kilka vidstavnih oficeriv U ci dni tragichno mogla sklastisya dolya majbutnogo vozhdya bilogo ruhu barona Petra Vrangelya sho znahoditsya v Yalti do nogo v budinok z obshukom z yavivsya zagin matrosiv pislya yakogo jogo brat jogo druzhini buli vivezeni na dopit na minonosec Vrangel zgaduvav rozmovu sho zdalasya jomu primitnoyu Odin iz matrosiv zaspokoyuvav barona mi lishe z tatarami voyuyemo Matinka Katerina she Krim do Rosiyi priyednala a voni teper viddilyayutsya Vrangel prokomentuvav Yak chasto zgodom ya zgaduvav ci slova taki znamenni v ustah predstavnika svidomogo prihilnika chervonogo internacionalu 16 29 sichnya 1918 roku v Yalti ostatochno peremogli prihilniki radyanskoyi vladi misceva rada odrazu zh peredala vsyu vladu v misti revkomu Pislya zakinchennya boyiv masovi vbivstva pripinilisya ale nastala era dekretnogo socializmu pochalisya rekviziciya nadlishkiv zaselennya goteliv riznimi osobami za rozporyadzhennyami revkomu i sovdepu Provodilisya povalni obshuki pid viglyadom poshuku zbroyi sho na dili zakinchuvalisya viluchennyam usogo cinnogo Bulo ogolosheno nacionalizaciyu majna ekspluatatorskih klasiv Yalta stala socialistichnoyu komunoyu ale za spogadami ochevidcya podij zhurnalista Apollona Nabatova u nij panuvalo gaslo tvoye moye ta jogo moye blagami komuni koristuvalisya bilshoviki a reshtu ogoloshuvali burzhuyami Knyaz Feliks Yusupov yakij perebuvav u toj moment u mayetku pid Yaltoyu tak opisuvav matrosiv sho prijshli do nih z obshukom Ruki yihni buli vkriti kabluchkami i brasletami na yihnih volohatih grudyah visili kolye z perliv i diamantiv Sered nih buli i hlopchaki rokiv p yatnadcyati Bagato hto buv napudrenij i nafarbovanij Zdavalosya sho bachish pekelnij maskarad Rozgrabuvannya zaznali chislenni sanatoriyi ta likuvalni zakladi Yalti ta okolic Tak Sanatorij Oleksandra III buv spochatku obstrilyanij z minonoscya Kerch potim vid komandi minonoscya nadijshlo vkazivku negajno i terminovo evakuyuvati iz sanatoriyu vsih hvorih ta medpersonal pislya chogo zagoni matrosiv ta chervonogvardijciv sho zijshli na bereg pograbuvali sanatorij Nova vlada rozporyadilasya vsim bankam znyati z rahunkiv yihnih kliyentiv usi sumi sho perevishuyut 10 tisyach rubliv i pererahuvati yih do Narodnogo banku na vidkritij u nomu rahunok revkomu Pri vikonkomi yaltinskoyi Radi bulo stvoreno viddil radyanskoyi rozvidki yakij zrobiv svij vnesok u rozv yazanij teror Yak zgaduvav Ignatenko zavdyaki pilnosti nashih rozvidnikiv vdalosya zneshkoditi chimalo gnizd kontrrevolyuciyi Samogo Ignatenka ochevidci harakterizuvali yak potvoru yaka mala zvichaj strachuvati oficeriv svoyimi vlasnimi rukami strilyayuchi v nih zi svogo revolvera Pri comu praktichno novi kerivniki veli rozkishne zhittya Tak chlen Gurzufskogo revkomu oselivsya v komfortabelnih apartamentah i viv burzhuaznij sposib zhittya obidi zamovlyav iz chotiroh zmin strav i obov yazkovo z solodkim ta kolekcijnimi vinami repetuvav na prislugu za najmenshu pomilku Teror pislya dekretu Radnarkomu vid 21 lyutogo 1918 roku Do kincya sichnya 1918 roku finansove zhittya na pivostrovi zanepalo Krimska skarbnicya bula porozhnya Robitnikam moryakam flotu ta sluzhbovcyam ne bulo chim platiti zarobitnu platu nema na sho zakupovuvati prodovolstvo ta inshe Bilshovicki revkomi yakim de fakto nalezhala vlada virishili zastosuvati kontribuciyi pevni ta velichezni sumi yaki u duzhe obmezhenij termin mali vnositi na korist porad nazvani nimi osobi okremi socialni grupi burzhuyi cili administrativni odinici Yaltinska burzhuaziya bula obkladena dvadcyatma miljonami rubliv Vnesti taku velicheznu sumu bulo nemozhlivo Todi pochali brati zaruchnikiv yak garantiv vikonannya kontribuciyi z pomizh rodichiv tih hto mav yiyi vnositi Nevikonannya kontribucij posluzhilo odnim iz privodiv do bezsudnih rozprav sho stalisya po vsomu Krimu v ostannij dekadi lyutogo 1918roku Bezposerednim poshtovhom do novogo vitku teroru stav dekret Radi narodnih komisariv Socialistichna vitchizna u nebezpeci Vid 21 lyutogo 1918 roku u zv yazku z pochatkom nimeckogo nastupu na zrujnovanomu demobilizaciyeyu Rosijskoyi armiyi Shidnomu fronti Dekret povertav stratu skasovanu II z yizdom Rad Prichomu pravom bezsudnogo rozstrilu nadilyalisya chervonogvardijci Os harakterni vitrimki 6 U ci bataljoni mayut buti vklyucheni vsi pracezdatni chleni burzhuaznogo klasu choloviki ta zhinki pid naglyadom chervonogvardijciv 8 Vorozhi agenti kontrrevolyucijni agitatori nimecki shpiguni rozstrilyuyutsya doma zlochinu Na dodatok do zagalnogo dekretu shiroko roztirazhovanogo radyanskoyu pechatkoyu Krimu Chornomorskomu Centroflotu prijshla okrema telegrama vid chlena kolegiyi narodnogo komisariatu z morskih sprav yaka nakazuvala shukati zmovnikiv sered morskih oficeriv i negajno zadaviti Dekret i telegrama vpali na pidgotovlenij grunt Bezsudni rozpravi trivali i piznishe azh do padinnya radyanskoyi vladi naprikinci kvitnya 1918 roku ale ne v masovomu kilkosti Tak buli vivezeni z mista chervonoarmijcyami i v bezlyudnomu misci zhorstoko vbiti i pograbovani torgovci tatari Osman i Mustafa Veliyevi Vidomi kati Ochevidci podij osnovnu provinu za organizaciyu chervonogo teroru v Yalti vzimku 1917 1918 rokiv pokladali na triumvirat Neratov Vidomi zhertvi knyaz Mesherskij Petro Savchenko praporshik yakij perebuvav na likuvanni v sanatoriyi Oleksandra III Molodogo oficera sho peresuvayetsya na milicyah pozbavili zhittya za te sho vin ne zmig vidpovisti kudi popryamuvali eskadronci Eduard Kiber likar odin iz tvorciv Morskogo sanatoriyu v Yalti direktor Sevastopolskogo morskogo gospitalyu sanitarnij inspektor Sevastopolskogo morskogo portu 24 lyutogo 1918 polkovnik Kovalov vidvezenij matrosami na bort minonoscya de zastrelenij i trup skinutij v more Teror kincya 1920 1921 rokivYalta stala ostannim mistom Krimu kudi uvijshla Chervona armiya 17 listopada 1920 roku do neyi vstupili chastini 51 yi Perekopskoyi Moskovskoyi strileckoyi diviziyi 1 yi kinnoyi armiyi Pivdennogo frontu Radyanski kerivniki vvazhali sho u Yalti burzhuaziyi zibranij zi vsiyeyi Rosiyi bulo bilshe nizh u bud yakomu inshomu misti Krimu Syudi vvazhali voni ekspluatatorski klasi zavezli nezlichenni bagatstva i lishe shvidkist chervonogo nastupu zavadili vivezti yih za kordon U den zanyattya chervonimi Yalti bulo opublikovano Nakaz Krimrivkomu 4 pro obov yazkovu reyestraciyu u tridennij termin inozemciv osib yaki pribuli do Krimu u periodi vidsutnosti tam radyanskoyi vladi oficeriv chinovnikiv ta soldativ armiyi Vrangelya U misti rozpochalasya reyestraciya zaznachenih kategorij gromadyan Z narostayuchoyu intensivnistyu za chitko vidpracovanoyu shemoyu v Yalti pochalisya povalni obshuki zatrimannya ta areshti U vkazani u nakazi termini v Yalti zareyestruvalosya blizko semi tisyach oficeriv Taku velicheznu kilkist zatrimanih potribno bulo des rozmistiti Oskilki pristosovanih primishen dlya takoyi kilkosti ne bulo pidgotovleno yih rozmishuvali v improvizovanih v yaznicyah i konctaborah Chastinu lyudej rozmistili u pidvalah kilkoh budivel u centri mista Najzhahlivishij z nih buv prozvanij uv yaznenimi akvariumom v yazni stoyali v nomu po kolina v krizhanij vodi Cherez kilka dniv pislya cogo za misto pochali vesti veliki grupi zatrimanih pid chas obshukiv i tih hto zareyestruvavsya zvidki voni bilshe ne povertalisya Yak i v inshih mistah u Yalti pochalosya sistematichne ta pogolovne fizichne vinishennya polonenih burzhuaziyi inteligenciyi svyashennosluzhiteliv inozemciv usih tih hto svoyeyu diyalnistyu u doradyanskij period chi pohodzhennyam ne vpisuvavsya u ramki novoyi bilshovickoyi ideologiyi Vidpravili na rozstril lyudej pohilogo viku generaliv i bez togo ledve zhivih i strazhnikiv sho ohoronyali gromadskij poryadok i derzhavnih sluzhbovciv kolishnoyi Rosijskoyi imperiyi ta Bilogo Pivdnya yaki nikoli ne trimali v rukah zbroyi Teror shodo poranenih ta medichnih pracivnikiv U kurortnij Yalti bulo roztashovano bagato gospitaliv z poranenimi ta sanatoriyiv z oficerami ta soldatami biloyi armiyi Rozprava z nimi stala odniyeyu z najchornishih storinok krimskogo teroru Chervoni karateli ne shadili ni likariv ni sester miloserdya ni pracivnikiv Chervonogo Hresta nedotorkannih za vsima mizhnarodnimi gumanitarnimi konvenciyami pro viznannya yakih golosno na ves svit ogolosiv bilshovickij Radnarkom u travni 1918 roku ni poranenih vityagayuchi yih iz palat gospitaliv shob postaviti do stinki Z arhivnih dokumentiv sho zbereglisya stala vidoma istoriya strati knyagini N Trubeckoyi yaka pracyuvala sanitarkoyu v lazareti 10 Chervonogo Hresta v Livadiyi i yaka vidmovilasya emigruvati pid chas evakuaciyi armiyi Vrangelya Pislya zahoplennya Livadiyi nove bilshovicke kerivnictvo lazareta virishilo vidchistiti jogo vid kontrrevolyucijnogo elementa buli namicheni osobi zi skladu lazareta yak iz sluzhbovciv tak i z hvorih yaki pidlyagali vidalennyu yak kontrrevolyucijnij element Knyaginya Trubecka za donosom sestri miloserdya tovarishki Sumcovoyi bula zaareshtovana pershoyu oskilki bula zapidozrena v tomu sho yij stali vidomi plani novogo kerivnictva Grupa medpracivnikiv i hvorih lazareta zagalnim chislom u shistnadcyat osib zvernulasya z klopotannyam na zahist Trubeckoyi v osoblivij viddil Mi sho pidpisalasya sestri miloserdya pravlinnya i chleni profspilki sester miloserdya Yaltinskogo rajonu prosimo v najblizhchij chas rozglyanuti spravu chlena nashoyi spilki sestri Nataliyi Trubeckoyi Mi pravlinnya spilki znayemo sestru Trubecku z momentu yiyi priyizdu do Yalti ruchayemosya svoyimi pidpisami sho sestra Trubecka ne bula prichetnoyu do zhodnoyi politichnoyi organizaciyi ani pri starij ani pri novij vladi a tomu perekonlivo prosimo t komendanta v yaznici viddati sestru N Trubecku pravlinnyu chleniv profspilki na poruki Klopotannya na zahist M Trubeckoyi bulo chastkovo zadovolene yiyi sprava dijsno bula duzhe shvidko rozglyanuta vzhe drugogo dnya pislya areshtu 16 grudnya 1920 roku na nomu z yavilasya rezolyuciya golovi trijki Udrisa Knyazhna Rozstrilyati Ochevidno sho ce klopotannya pidpisane velikoyu grupoyu osib bulo sprijnyato chekistami yak bunt z yakim bulo virisheno pokazovo rozpravitisya Mozhlivo sho aresht Trubeckoj buv chekistskoyu provokaciyeyu dlya viyavlennya spivchuvayuchih dlya togo shob zaareshtuvati yiyi otochennya Tak chi inakshe ale buli areshti tih hto pidpisav klopotannya i bagato z nih buli rozstrilyani akusherka kiyanka I Bulgakova daleka rodichka M Bulgakova yaka zgidno z donosom Sumcovoyi bula zalishena bilimi v Yalti nibito dlya zagibeli nashih tovarishiv pisar F Dyenyezhnij storozh N Ognyev sestri miloserdya L Vasilyeva N Zaliyeva M Negozhenko Ye Fotiyeva sanitarka Ye Fomina sanitari frontoviki Velikoyi vijni yaki ranishe likuvalisya v comu lazareti G Vine I Savushkin I Ignatenko Prichomu pered stratoyu u ryadu medsester chekisti otrimali pismovi vidmovi vid poruki za Trubecku mabut poobicyavshi proshennya v comu vipadku ale vse odno rozstrilyali Pislya cogo vipadku hvilya areshtiv i rozstriliv obrushilasya na vsi lazareti i gospitali yak armijski tak i pid egidoyu Rosijskogo tovaristva Chervonogo Hresta Yiyi zhertvami stali bagato medichnih pracivnikiv vid likariv do sanitarok yaki vikonuvali svij obov yazok i viyavlyali zvichajne lyudske spivchuttya do poranenih nezalezhno vid yihnoyi prinalezhnosti yak i bezlich poranenih Ocinki kilkosti zhertv Za danimi istorikiv S Volkova ta Yu Felshtinskogo pocherpnutim z oficijnih radyanskih dzherel v Yalti bulo stracheno blizko 5000 osib Zhertvi Nadiya Baryatinska 1847 1920 vidoma v Yalti blagodijnicya paralizovana bula rozstrilyana razom iz dochkoyu yaka chekala na tretyu ditinu yiyi cholovikom i svekrom Ivan Bich Lubenskij 1867 1920 yak upovnovazhenogo Rosijskogo tovaristva Chervonogo Hresta vin buv napravlenij v Yaltu dlya organizaciyi dopomogi poranenim hvorim ta bizhencyam Vidrodila Yaltinsku filiyu Chervonogo Hresta Spilno z predstavnikami Mizhnarodnogo komitetu Chervonogo Hresta aktivizuvav robotu z reyestraciyi materialno nuzhdennih ta peredachi yim dopomogi produktiv harchuvannya ta odyagu z vidkrittya punktiv harchuvannya ta gurtozhitkiv viyavlennya hvorih ta yih gospitalizaciyi Brati Boris pismennik ta Dmitro Shishkini Artur Oskar Klembovskij 1859 1920 general major u vidstavci veteran Velikoyi vijni 1917 roku u zv yazku z poranennyam zvilneno z Armiyi ta napravleno do Yalti na likuvannya de j zalishivsya zhiti prozhivav u Yalti na vulici Hrestovij za radyanskih chasiv vulici Baturina pracyuvav dilovodom 1 go Yaltinskogo gospitalyu ta zajmavsya gromadskoyu diyalnistyu Leonid Lyubimov 1884 1920 zhitel Yalti advokat dvoryanin Zasudzhenij do rozstrilu za te sho porushuvav klopotannya pro pom yakshennya doli generala polkovnika poruchika 1856 1920 general major Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Uchasnik rosijsko yaponskoyi vijni 1904 1905 oboroni Port Artura ta Pershoyi svitovoyi vijni Ivan Sabin Gus direktor Yaltinskoyi cholovichoyi gimnaziyi yakij vse zhittya svoye prisvyativ spravi osviti narodu Yakiv Semenov 1850 1921 general major Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi inzhener budivelnik dach i pansionativ u Simeyizi Petro Suprunenko 1885 1920 urodzhenec mista Lubni Poltavskoyi guberniyi chinovnik upovnovazhenij tovaristva Chervonogo Hresta Dvanadcyat kolishnih oficeriv yaki povernulisya morem z emigraciyi v Bolgariyi v sichni lyutomu 1922 roku i vidkrito zayavili sho priyihali dobrovilno z tugi za ridnimi ta Rosiyeyu vidrazu zh rozstrilyani Kati Osobista sprava uv yaznenogo uchasnika Bilogo ruhu z rezolyuciyeyu E Udrisa Rozstrilyati 07 grudnya 1920 Yalta U grudni 1920 roku nadzvichajna trijka Krimskoyi udarnoyi grupi upravlinnya specialnih viddiliv VChK pri RVS Pivdennogo ta Pivdenno Zahidnogo frontiv u misti Yalti skladalasya z golovi Chornobrivogo ta chleniv ta Gunko Gorkunova U sichni 1921 roku strati robili za postanovoyu nadzvichajnoyi trijki Krimskoyi udarnoyi grupi u skladi golovi Udrisa ta chleniv Tolmaca ta Mihelsona Yurist L Abramenko vidznachiv maneru Udrisa nakladati rezolyuciyi na spravah zaareshtovanih chasto odnim slovom Rozstrilyati napisani tupo zagostrenim sinim olivcem dovgo zlo i shozhe z najbilshim zadovolennyam sadista pidpisi merezhivni i himerni vazhko chitayemo silu nezaperechnist i bezkarnist za svavillya Pri comu na anketah starshih chinovnikiv generaliv ta knyagin Rozstrilyati Udrisa vikonano z osoblivim natiskom olivcya tak sho v okremih vipadkah bulo prorvano papir Sered chekistiv bulo bagato vidvertih karnih zlochinciv ta p yanic Tak upovnovazhenij Yaltinskoyi ChK Peterson organizuvav bandu yaka terorizuvala mirne naselennya Jogo banda bula rozgromlena sam vin ubitij U kulturiStavshi miscem provedennya strat znamenitij yaltinskij mol yakim kolis gulyala dama z sobachkoyu dav nazvu virshi Volodimir Nabokova sho buv svidkom bezsudnih rozstriliv U veresni 1918 roku Nabokov opublikuvav u gazeti Yaltinskij golos virsh Yaltinskij mol Z togo chasu u suchasnikiv slovospoluchennya yaltinskij mol nabulo vinyatkovo populyarnogo znachennya Div takozhZadorozhnij Pilip LvovichPrimitkiZarubiny 2008 s 274 Zarubiny 2008 s 276 Sokolov D V 5 veresnya 2009 Pervye volny krasnogo terrora v Krymu dekabr 1917 mart 1918 g ros Velikaya epoha originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 18 grudnya 2012 Sokolov D V 2013 s 153 Korolyov V I Krym 1917 goda v memuarah liderov kadetskoj partii Istoricheskoe nasledie Kryma zhurnal 2006 T 15 20 lipnya z dzherela 27 kvitnya 2019 Sokolov D V 2013 s 141 158 Volkov S V Zagolovok 3000 prim ISBN 5 227 01562 7 Zarubiny 2008 s 279 355 Zarubiny 2008 s 355 Sokolov D V 2013 s 153 168 Sokolov D V 2013 s 170 Sokolov D V 2013 s 171 Zarubiny 2008 s 284 Zarubiny 2008 s 286 317 Zarubiny 2008 s 341 Panova A V Rasprava matrosov Chernomorskogo flota nad oficerskim sostavom Izvestiya Rossijskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta im A I Gercena zhurnal 2010 T 126 20 lipnya ISSN 1992 6464 z dzherela 31 sichnya 2015 Sokolov D V 5 veresnya 2009 I yarost vzmetyonnyh tolp Pervye volny krasnogo terrora v Krymu dekabr 1917 mart 1918 g ros informacionno analiticheskaya sluzhba Russkaya narodnaya liniya Arhiv originalu za 4 lyutogo 2013 Procitovano 20 sichnya 2013 Sokolov D V 2013 s 163 Zarubiny 2008 s 289 Abramenko 2005 Broshevan V M Spasi i sohrani istoriyu Kryma Istoriko dokumentalnyj spravochnik Simferopol 2010 129 s ISBN 996 7189 93 7 z dzherela 6 zhovtnya 2014 PDF Arhiv originalu PDF za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 13 lyutogo 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl unfit dovidka Sokolov D V 2 grudnya 2011 Zarodysh GULAGa Organizaciya i funkcionirovanie mest vremennogo soderzhaniya i zaklyucheniya v processe osushestvleniya krasnogo terrora v Krymu 1920 1921 gg ros Informacionno analiticheskaya gazeta Krymskoe eho Arhiv originalu za 29 grudnya 2012 Procitovano 9 listopada 2012 Avtorskij kollektiv Grazhdanskaya vojna v Rossii enciklopediya katastrofy Sostavitel i otvetstvennyj redaktor nauchnyj redaktor 1 e M Sibirskij ciryulnik 2010 S 277 ISBN 978 5 903888 14 6 Kravchenko E 10 lyutogo 2013 Bagreevka Yaltinskaya Golgofa Oficialnyj sajt Simferopolskoj i Krymskoj eparhii Ukrainskoj pravoslavnoj cerkvi Moskovskogo patriarhata Arhiv originalu za 27 lyutogo 2013 Procitovano 20 lyutogo 2013 Kravchenko E Yakov Petrovich Semenov Krymskij arhitekturnyj portal originalu za 24 chervnya 2021 Kratkie istoricheskie svedeniya o Ya P Semenove originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 18 chervnya 2021 Sokolov D V Karayushaya ruka proletariata Deyatelnost organov ChK v Krymu v 1920 1921 gg Belaya gvardiya almanah M Posev 2008 T 10 20 iyulya S 244 247 z dzherela 9 kvitnya 2014 Zarubiny 2008 s 315 LiteraturaAbramenko L M Poslednyaya obitel Krym 1920 1921 gody 1 e Kiev MAUP 2005 480 s ISBN 966 608 424 4 Bobkov A A Krasnyj terror v Krymu 1920 1921 gody Belaya Rossiya opyt istoricheskoj retrospekcii Materialy mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii v Sevastopole Biblioteka rossievedeniya Vypusk 7 sbornik Sankt Peterburg Posev 2002 20 iyulya ISBN 5 85824 140 9 Galichenko A A Abramenko L M Pod senyu Aj Petri Yalta v omute istorii 1920 1921 gody Ocherki vospominaniya dokumenty 1 e Feodosiya Koktebel 2006 232 s Obrazy bylogo Vyp 6 1500 prim ISBN 9669594103 Zarubin A G Zarubin V G Bez pobeditelej Iz istorii Grazhdanskoj vojny v Krymu 1 e Simferopol Antikva 2008 728 s 800 prim ISBN 978 966 2930 47 4 Sokolov D V Tavrida obagryonnaya krovyu Bolshevizaciya Kryma i Chernomorskogo flota v marte 1917 mae 1918 g M Posev 2013 271 s ISBN 978 5 9902820 6 3 PosilannyaSokolov D V 5 veresnya 2009 Pervye volny krasnogo terrora v Krymu dekabr 1917 mart 1918 g ros Velikaya epoha Procitovano 18 grudnya 2012 Turov V Zdes uhodili v put poslednij Yaltinskij kurer ezhenedelnaya obshestvenno politicheskaya gazeta T 44 44