«Соціалістична вітчизна у небезпеці!» — назва декрету (у радянській історіографії — «декрет-звернення») РНК РСФРР, виданого у зв'язку з німецьким наступом, що почався 18 лютого 1918 (див. також , Берестейський мир). За радянських часів стверджувалося, що цей документ був написаний головою Раднаркому Володимиром Леніним, прийнятий 21 лютого та опублікований 22 лютого. Проте сучасні дослідники віддають авторство декрету Леву Троцькому. Сам революціонер також стверджував, що він написав проєкт декрету. Це один з останніх російських державних актів, написаних на дореформеній орфографії.
Соціалістична вітчизна у небезпеці! | |
---|---|
' | |
У декреті вимагалося від «Рад та революційних організацій» «захищати кожну позицію до останньої краплі крові», знищувати продовольчі запаси, які могли б потрапити «до рук ворога». Залізничникам наказувалося вести на схід країни рухомий склад, при відступі знищувати колії та залізничні будівлі. Також оголошувалась мобілізація робітників і селян для копання окопів. Пунктом 7 декрету наказувалося закривати «…видання, що протидіють справі революційної оборони і стають на бік німецької буржуазії, а також ті, що прагнуть використати навалу імперіалістичних полчищ з метою повалення Радянської влади… Працездатні редактори і співробітники цих видань мобілізуються для риття окопів та інших оборонних робіт…».
На підставі декрету призначений більшовиками Верховним головнокомандувачем Миколою Криленком підписав 21 лютого 1918 р. наказ про «революційну мобілізацію».
Річард Пайпс у своїй фундаментальній роботі «Більшовики у боротьбі за владу» звертає увагу на останні пункти декрету. Пункт 6 передбачав мобілізацію на риття окопів під наглядом червоногвардійців всіх працездатних членів буржуазного класу, чоловіків і жінок під страхом розстрілу. На думку дослідника, «звідси пішла практика примусової праці, яка згодом застосовувалась до мільйонів громадян країни».
Пункт 8 декрету оголошував:
Ворожих агентів, спекулянтів, громил, хуліганів, контрреволюційних агітаторів, німецьких шпигунів розстрілюють на місці злочину. |
Річард Пайпс звертає увагу, що пункт 8, таким чином, легалізував масові розстріли на місці без жодного суду та слідства, відкривши «епоху комуністичного терору». Саме проведення цих розстрілів було покладено на ВЧК, яка 23 лютого повідомила населення про те, що «контрреволюціонери» «нещадно розстрілюватимуться загонами комісії на місці злочину».
Крім того, самі особи, які підлягали розстрілам, були визначені Леніним вкрай розпливчасто і розширювально, що відразу викликало протести лівих есерів, особливо нарком'юста Ісаака Штейнберга. Сам нарком пізніше згадував:
Було важко сперечатися про це з Леніним, і незабаром наша дискусія зайшла в глухий кут. Ми обговорювали величезний терористичний потенціал цього суворого поліцейського заходу. Леніна обурювало, що я заперечую проти нього в ім'я революційної справедливості та правосуддя. Зрештою я вигукнув роздратовано: "Навіщо тоді нам взагалі комісаріат юстиції? Давайте назвемо його чесно комісаріат соціального винищення, і діло з кінцем!" Обличчя Леніна раптово прояснилося, і він відповів: "Добре сказано <...> саме так і треба б його назвати <...>, але ми не можемо сказати це прямо".... |
Гасло «Вітчизна у небезпеці» було у вжитку ще до революції (зокрема, під час Першої світової війни), а першоджерелом його є декрет Національних зборів Франції від 11 липня 1792 року, що починався словами «Громадяни, !» (в оригіналі — Citoyens, La Patrie est en danger). Гасло «Батьківщина в небезпеці» було запропоновано , главою жирондистів, у його промові перед Національними зборами 3 липня 1792 року із закликом громадян до мобілізації та відсічі проти наступаючих на Францію армій Пруссії та Австрії та проти зрілої в країні контрреволюції. Для авторів декрету Раднаркому аналогія зі становищем Радянської Росії 1918 року була очевидна.
Примітки
- Черепанов А. И. Под Псковом и Нарвой — М.: Воениздат, 1956. — Гл. 3.
- [en]. История Французской революции 1789—1799. — СПб. : Типография А.И. Мамонтова и Ко, 1870. — С. 243.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Socialistichna vitchizna u nebezpeci nazva dekretu u radyanskij istoriografiyi dekret zvernennya RNK RSFRR vidanogo u zv yazku z nimeckim nastupom sho pochavsya 18 lyutogo 1918 div takozh Berestejskij mir Za radyanskih chasiv stverdzhuvalosya sho cej dokument buv napisanij golovoyu Radnarkomu Volodimirom Leninim prijnyatij 21 lyutogo ta opublikovanij 22 lyutogo Prote suchasni doslidniki viddayut avtorstvo dekretu Levu Trockomu Sam revolyucioner takozh stverdzhuvav sho vin napisav proyekt dekretu Ce odin z ostannih rosijskih derzhavnih aktiv napisanih na doreformenij orfografiyi Socialistichna vitchizna u nebezpeci U dekreti vimagalosya vid Rad ta revolyucijnih organizacij zahishati kozhnu poziciyu do ostannoyi krapli krovi znishuvati prodovolchi zapasi yaki mogli b potrapiti do ruk voroga Zaliznichnikam nakazuvalosya vesti na shid krayini ruhomij sklad pri vidstupi znishuvati koliyi ta zaliznichni budivli Takozh ogoloshuvalas mobilizaciya robitnikiv i selyan dlya kopannya okopiv Punktom 7 dekretu nakazuvalosya zakrivati vidannya sho protidiyut spravi revolyucijnoyi oboroni i stayut na bik nimeckoyi burzhuaziyi a takozh ti sho pragnut vikoristati navalu imperialistichnih polchish z metoyu povalennya Radyanskoyi vladi Pracezdatni redaktori i spivrobitniki cih vidan mobilizuyutsya dlya rittya okopiv ta inshih oboronnih robit Na pidstavi dekretu priznachenij bilshovikami Verhovnim golovnokomanduvachem Mikoloyu Krilenkom pidpisav 21 lyutogo 1918 r nakaz pro revolyucijnu mobilizaciyu Richard Pajps u svoyij fundamentalnij roboti Bilshoviki u borotbi za vladu zvertaye uvagu na ostanni punkti dekretu Punkt 6 peredbachav mobilizaciyu na rittya okopiv pid naglyadom chervonogvardijciv vsih pracezdatnih chleniv burzhuaznogo klasu cholovikiv i zhinok pid strahom rozstrilu Na dumku doslidnika zvidsi pishla praktika primusovoyi praci yaka zgodom zastosovuvalas do miljoniv gromadyan krayini Punkt 8 dekretu ogoloshuvav Vorozhih agentiv spekulyantiv gromil huliganiv kontrrevolyucijnih agitatoriv nimeckih shpiguniv rozstrilyuyut na misci zlochinu Richard Pajps zvertaye uvagu sho punkt 8 takim chinom legalizuvav masovi rozstrili na misci bez zhodnogo sudu ta slidstva vidkrivshi epohu komunistichnogo teroru Same provedennya cih rozstriliv bulo pokladeno na VChK yaka 23 lyutogo povidomila naselennya pro te sho kontrrevolyucioneri neshadno rozstrilyuvatimutsya zagonami komisiyi na misci zlochinu Krim togo sami osobi yaki pidlyagali rozstrilam buli viznacheni Leninim vkraj rozplivchasto i rozshiryuvalno sho vidrazu viklikalo protesti livih eseriv osoblivo narkom yusta Isaaka Shtejnberga Sam narkom piznishe zgaduvav Bulo vazhko sperechatisya pro ce z Leninim i nezabarom nasha diskusiya zajshla v gluhij kut Mi obgovoryuvali velicheznij teroristichnij potencial cogo suvorogo policejskogo zahodu Lenina oburyuvalo sho ya zaperechuyu proti nogo v im ya revolyucijnoyi spravedlivosti ta pravosuddya Zreshtoyu ya viguknuv rozdratovano Navisho todi nam vzagali komisariat yusticiyi Davajte nazvemo jogo chesno komisariat socialnogo vinishennya i dilo z kincem Oblichchya Lenina raptovo proyasnilosya i vin vidpoviv Dobre skazano lt gt same tak i treba b jogo nazvati lt gt ale mi ne mozhemo skazati ce pryamo Gaslo Vitchizna u nebezpeci bulo u vzhitku she do revolyuciyi zokrema pid chas Pershoyi svitovoyi vijni a pershodzherelom jogo ye dekret Nacionalnih zboriv Franciyi vid 11 lipnya 1792 roku sho pochinavsya slovami Gromadyani v originali Citoyens La Patrie est en danger Gaslo Batkivshina v nebezpeci bulo zaproponovano glavoyu zhirondistiv u jogo promovi pered Nacionalnimi zborami 3 lipnya 1792 roku iz zaklikom gromadyan do mobilizaciyi ta vidsichi proti nastupayuchih na Franciyu armij Prussiyi ta Avstriyi ta proti zriloyi v krayini kontrrevolyuciyi Dlya avtoriv dekretu Radnarkomu analogiya zi stanovishem Radyanskoyi Rosiyi 1918 roku bula ochevidna PrimitkiCherepanov A I Pod Pskovom i Narvoj M Voenizdat 1956 Gl 3 en Istoriya Francuzskoj revolyucii 1789 1799 SPb Tipografiya A I Mamontova i Ko 1870 S 243