Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Законодавчі збори (фр. Assemblée nationale législative) — представницька установа з законодавчою владою, встановлена у Франції конституцією 1791 року. Збори пришли на заміну Національним установчим зборам 1789—1791.
| Законодавчі збори Франції | |
| Дата створення / заснування | 3 вересня 1791 |
|---|---|
 | |
| Офіційна назва | фр. Assemblée nationale législative |
| Участь у | Французька революція |
| Розташування штаб-квартири | Тюїльрі |
| Замінений на | Національний конвент |
| На заміну | Національні установчі збори |
| Час/дата початку | 1 жовтня 1791 |
| Час/дата закінчення | 21 вересня 1792 |
| Час/дата припинення існування | 21 вересня 1792 |
 Законодавчі збори Франції у Вікісховищі | |
Цим зборам, що складали єдину палату і містили 745 членів, обраних на два роки, конституція давала право видавати закони (з відстрочкою вето короля), вотувати податки, визначати кількість сухопутних та морських сил, оголошувати війну, ратифікувати мирні і комерційні трактати і порушувати через верховний суд справи проти міністрів, які самі не могли бути членами законодавчих зборів. Уся історія законодавчих зборів полягала в їхній боротьбі з Людовиком XVI.
Історія
Національні установчі збори 1789—1791 років саморозпустилися 30 вересня 1791 року. Згідно з позицією Робесп'єра жоден член Національних установчих зборів не мав права бути в складі Законодавчих зборів. Законодавчі збори працювали згідно з положеннями ліберальної конституції 1791 року. Попередні збори залишили наступниці порожню казну, недисципліновану армію та флот, і величезні внутрішні потрясіння.
Вибори у Законодавчі збори
Незважаючи на обмежене виборче право, вибори 1791 року привели в законодавчу владу, можливо, навіть волею меншості країни, осіб, які бажали продовжувати революцію надалі. Чільне місце серед законотворців займали члени клубу якобінців і його прихильників по усій Франції.
Вперше Законодавчі збори зустрілись 1 жовтня 1791 року. Складалися вони з 745 членів, і як стверджували деякі історики, вони були в основному вихідцями середнього класу, хоча ця думка не вважається загальноприйнятою. Члени зборів в більшості були молодими і недосвідченими, і оскільки, жоден з них не брав участі в зборах національного масштабу, їм в значній степені не вистачало політичного досвіду. Вони, як правило, були людьми, що зробили політичну кар'єру у місцевій політиці.
Праві у Законодавчих зборах (бажано розглядати як помірно правих, так як справді праві — «монархісти» не були членами зборів) становили 165 осіб із фельянів, що керувалися головним чином особами ззовні, що унеможливлювало переобрання уже обраних членів Законодавчих зборів. Ліві, домінуюча частина Законодавчих зборів, складалась із 330 якобінців, які в подальшому стали відоміші як жирондисти. Ліві відкрито проголошували антиемігрантські та антиклерикальні погляди. Також вони, хоча і не відкрито, виступали за створення республіки. Ці погляди підтримувалися більшістю непривілейованого класу в Парижі і усій Франції. Решта членів, близько 250 осіб, в основному не належали до жодної партії.
Прийняті рішення
27 серпня 1791 року загрожувала Франції нападом сусідньої Австрії та Пруссії. І хоча в оточенні короля Людовика XVI так само як і в кулуарах Законодавчих зборів не боялися війни, і навіть виступали за неї, все ж такі погляди призвели в квітні 1792 року до першої французької революційної війни.
У перші дні Законодавчих зборів, король наклав вето на їхні доволі радикальні закони, зокрема на:
- Законодавство про боротьбу з емігрантами, прийнята 9 листопада 1791 року.
- Виконання положень Цивільного устрою духовенства: 29 листопада 1791 року збори постановили, що кожен священнослужитель мав прийняти громадянську присягу упродовж вісьми днів, із можливістю втратити пенсії у випадку відмови. Король наклав вето на цю постанову.
Законодавчі збори, які складались у більшості із якобінців, усунули короля від розгляду законопроєктів. У цей момент Франція впала в хаос. Новий антимонархічний уряд не мав законодавчих основ і спирався лише на громадську думку. Відповідно, довготривалість існування такого уряду була під загрозою.
Законодавчі збори проіснували майже рік (з 1 жовтня 1791 по 21 вересня 1792) і поступилися місцем національному конвенту.
Джерела
- Законодательное собрание // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. изд. 4 доп.) — СПб., 1890—1907. (рос.)
- Chisholm, Hugh, ed (1911). Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zakonodavchi zbori fr Assemblee nationale legislative predstavnicka ustanova z zakonodavchoyu vladoyu vstanovlena u Franciyi konstituciyeyu 1791 roku Zbori prishli na zaminu Nacionalnim ustanovchim zboram 1789 1791 Zakonodavchi zbori Franciyi Data stvorennya zasnuvannya3 veresnya 1791 Oficijna nazvafr Assemblee nationale legislative Uchast uFrancuzka revolyuciya Roztashuvannya shtab kvartiriTyuyilri Zaminenij naNacionalnij konvent Na zaminuNacionalni ustanovchi zbori Chas data pochatku1 zhovtnya 1791 Chas data zakinchennya21 veresnya 1792 Chas data pripinennya isnuvannya21 veresnya 1792 Zakonodavchi zbori Franciyi u Vikishovishi Cim zboram sho skladali yedinu palatu i mistili 745 chleniv obranih na dva roki konstituciya davala pravo vidavati zakoni z vidstrochkoyu veto korolya votuvati podatki viznachati kilkist suhoputnih ta morskih sil ogoloshuvati vijnu ratifikuvati mirni i komercijni traktati i porushuvati cherez verhovnij sud spravi proti ministriv yaki sami ne mogli buti chlenami zakonodavchih zboriv Usya istoriya zakonodavchih zboriv polyagala v yihnij borotbi z Lyudovikom XVI IstoriyaNacionalni ustanovchi zbori 1789 1791 rokiv samorozpustilisya 30 veresnya 1791 roku Zgidno z poziciyeyu Robesp yera zhoden chlen Nacionalnih ustanovchih zboriv ne mav prava buti v skladi Zakonodavchih zboriv Zakonodavchi zbori pracyuvali zgidno z polozhennyami liberalnoyi konstituciyi 1791 roku Poperedni zbori zalishili nastupnici porozhnyu kaznu nedisciplinovanu armiyu ta flot i velichezni vnutrishni potryasinnya Vibori u Zakonodavchi zboriNezvazhayuchi na obmezhene viborche pravo vibori 1791 roku priveli v zakonodavchu vladu mozhlivo navit voleyu menshosti krayini osib yaki bazhali prodovzhuvati revolyuciyu nadali Chilne misce sered zakonotvorciv zajmali chleni klubu yakobinciv i jogo prihilnikiv po usij Franciyi Vpershe Zakonodavchi zbori zustrilis 1 zhovtnya 1791 roku Skladalisya voni z 745 chleniv i yak stverdzhuvali deyaki istoriki voni buli v osnovnomu vihidcyami serednogo klasu hocha cya dumka ne vvazhayetsya zagalnoprijnyatoyu Chleni zboriv v bilshosti buli molodimi i nedosvidchenimi i oskilki zhoden z nih ne brav uchasti v zborah nacionalnogo masshtabu yim v znachnij stepeni ne vistachalo politichnogo dosvidu Voni yak pravilo buli lyudmi sho zrobili politichnu kar yeru u miscevij politici Pravi u Zakonodavchih zborah bazhano rozglyadati yak pomirno pravih tak yak spravdi pravi monarhisti ne buli chlenami zboriv stanovili 165 osib iz felyaniv sho keruvalisya golovnim chinom osobami zzovni sho unemozhlivlyuvalo pereobrannya uzhe obranih chleniv Zakonodavchih zboriv Livi dominuyucha chastina Zakonodavchih zboriv skladalas iz 330 yakobinciv yaki v podalshomu stali vidomishi yak zhirondisti Livi vidkrito progoloshuvali antiemigrantski ta antiklerikalni poglyadi Takozh voni hocha i ne vidkrito vistupali za stvorennya respubliki Ci poglyadi pidtrimuvalisya bilshistyu neprivilejovanogo klasu v Parizhi i usij Franciyi Reshta chleniv blizko 250 osib v osnovnomu ne nalezhali do zhodnoyi partiyi Prijnyati rishennya27 serpnya 1791 roku zagrozhuvala Franciyi napadom susidnoyi Avstriyi ta Prussiyi I hocha v otochenni korolya Lyudovika XVI tak samo yak i v kuluarah Zakonodavchih zboriv ne boyalisya vijni i navit vistupali za neyi vse zh taki poglyadi prizveli v kvitni 1792 roku do pershoyi francuzkoyi revolyucijnoyi vijni U pershi dni Zakonodavchih zboriv korol naklav veto na yihni dovoli radikalni zakoni zokrema na Zakonodavstvo pro borotbu z emigrantami prijnyata 9 listopada 1791 roku Vikonannya polozhen Civilnogo ustroyu duhovenstva 29 listopada 1791 roku zbori postanovili sho kozhen svyashennosluzhitel mav prijnyati gromadyansku prisyagu uprodovzh vismi dniv iz mozhlivistyu vtratiti pensiyi u vipadku vidmovi Korol naklav veto na cyu postanovu Zakonodavchi zbori yaki skladalis u bilshosti iz yakobinciv usunuli korolya vid rozglyadu zakonoproyektiv U cej moment Franciya vpala v haos Novij antimonarhichnij uryad ne mav zakonodavchih osnov i spiravsya lishe na gromadsku dumku Vidpovidno dovgotrivalist isnuvannya takogo uryadu bula pid zagrozoyu Zakonodavchi zbori proisnuvali majzhe rik z 1 zhovtnya 1791 po 21 veresnya 1792 i postupilisya miscem nacionalnomu konventu DzherelaZakonodatelnoe sobranie Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona V 86 tomah 82 t izd 4 dop SPb 1890 1907 ros Chisholm Hugh ed 1911 Encyclopaedia Britannica 11th ed Cambridge University Press angl