Червóний Бе́рег (біл. Кра́сны Бе́раг) — проміжна залізнична станція 4-го класу Гомельського відділення Білоруської залізниці на електрифікованій магістральній лінії Гомель — Мінськ між зупинними пунктами Казимирове (6,4 км) та Данилів Міст (4,8 км).
Червоний Берег Жлобин — Осиповичі I Гомельське відділення Білоруська залізниця станція | |||
---|---|---|---|
Вокзал станції Червоний Берег | |||
Розташування | |||
Розташування | Білорусь, Мінська область | ||
Адреса | с. Червоний Берег, вул. Станційна | ||
Координати | 52°57′05″ пн. ш. 29°47′08″ сх. д. / 52.951528° пн. ш. 29.785778° сх. д. | ||
Структура | |||
Лінія(ї) | Жлобин-Пасажирський — Осиповичі I | ||
Платформ | 2 | ||
Тип платформ | бічна та острівна | ||
Колій | 5 | ||
Історія | |||
Відкрито | 1873 (151 рік) | ||
Електрифіковано | 2013 | ||
Інша інформація | |||
Власник | Білоруська залізниця | ||
Оператор | Білоруська залізниця | ||
Код ЄМР (АСУЗТ) | 148000 | ||
Код Експрес-3 | 2100275 | ||
Тарифні відстані до транзитних пунктів | |||
Мінськ-Пасажирський | 196 км | ||
Жлобин-Пасажирський | 19 км | ||
Осиповичі I | 88 км | ||
Бобруйськ | 46 км | ||
Рабкор | 115 км | ||
Управління залізниці (Гомель-Пасажирський) | 105 км | ||
Мапа | |||
Дільниця Жлобин — Осиповичі I | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Розташований у однойменному селищі Червоний Берег Мінської області.
До станції примикає під'їзна колія до військової частини. Під'їзна колія, що належала крахмало-патоковому заводу у 2018 році демонтована. В основному переважають наливні вантажі.
Історія
Станція Червоний Берег відкрита 1873 року під час будівництва Лібаво-Роменської залізниці. 16 (28) листопада 1873 року перший поїзд пройшов через станцію Червоний Берег з Мінська до Гомеля. Будівля вокзалу (1873 року побудови) у 1950—1970-х роках була своєрідною «Меккою» для місцевих мешканців. Ліва сторона була відведена для пасажирів, права — службова. При вході кожен пасажир через маленький тамбур потрапляв у відносно великий зал чекання. У лівому кутку пасажирського залу стояв питний фонтанчик з водою. З правого боку цього залу виступала половина круглої печі, друга половина опалювала кабінет начальника станції. На протилежній стіні від входу височили стенди з розкладом руху поїздів по станції і вартістю проїзду до найважливіших станцій Радянського Союзу (до Москви, Санкт-Петербургу, Мінська, Риги, Вільнюса, Києва, Харкова, Сімферополя тощо). Ціни тоді були стабільними і не змінювалися роками. Наприклад, вартість проїзду у пасажирському поїзді до Гомеля коштувала 1 рубль 90 копійок.
Праворуч від стендів знаходилась транспортна контора. З лівої сторони зали чекання знаходився буфет, який був найвідвідуваємим місцем у Червоному Березі. На початку 1970-х років буфет припинив роботу.
З правої сторони вокзалу розташовані квиткові каси. Перші залізничні квитки були зроблені з жерсті і в народі називалися жетонами або «бляшанками». Використовувалися вони багаторазово: їх купували на вокзалах, пред'являли при посадці у поїзд, а при виході на станції прибуття здавали кондуктору. Пізніше з'явилися квитки-купони, на яких можна побачити час і дату відправлення поїзда. Такі квитки компостували на касовому пристрої. У «години пік» касирка не встигала швидко прокомпостувати кожен квиток і черга розтягувалася через весь зал чекання до входу у вокзал.
Зліва від віконця квиткової каси був запасний вихід. Довгий коридор його був місцем зустрічі для молоді Червоного Берега. Праворуч від віконця квиткової каси розташовувався кабінет начальника станції Червоний Берег. Найбільше цю посаду (з 1952 по 1986 роки) займав Савчиця Микола Григорович (1922—1986). У правій стороні вокзалу знаходилося приміщення чергового вокзалу. На пероні, на стіні вокзалу, поруч з виходом на платформу, був встановлений мідний дзвін, боєм якого черговий оголошував прибуття пасажирського поїзда на станцію. Для проміжної станції Червоний Берег процедура зустрічі і відправлення пасажирського поїзда була вельми складною. Щоб зустріти поїзд, треба було дати один удар у дзвін — перший дзвін означав прибуття поїзда, через три хвилини два удари — другий дзвін — приготуватися пасажирам зайняти свої місця у поїзді, і перед відправленням поїзда — третій дзвін, за яким після свистка кондуктора, гудка паровоза, поїзд відправлявся від станції. Лунали станційні дзвони не один десяток років, дзвін їх остаточно зник лише на початку 1960-х років.
У задній частині з правого боку вокзалу розташовувався «Червоний куток» або «Ленінська кімната» (як тільки його не називали, простіше — кімната відпочинку для залізничників). Два рази на тиждень сюди з Бобруйська в алюмінієвих ящиках привозили хліб для залізничників. Смачні білі «сайки» часто діставалися не тільки їм, залишений свіжий хліб продавали також іншим мешканцям Червоного Берега.
Станція Червоний Берег була великим роз'їздом для вантажних і пасажирських поїздів. Військові дії Першої світової війни викликали значне зростання військових перевезень, що вимагало вжити заходів з укладання другої головної залізничної колії на дільниці Мінськ — Жлобин. Ці роботи були завершені у 1915 році, що дало змогу відкрити двоколійний рух по телеграфному способу. Війна у 1918 році з німцями, а впродовж 1919—1920 років з білополяками завдала значної шкоди залізниці, яка була розібрана для ремонту найбільш важливих шляхів стратегічного плану. До 1930 року на дільниці Мінськ — Жлобин відновлено укладання другої головної колії.
На станції Червоний Берег під час Другої світової війни відбулася унікальна операція зі знищення німецького складу з отруйними речовинами, який після невеликої зупинки на станції готувався до відправки на Курську дугу.
Місцевий мешканець Григорій Науменко, зв'язковий партизанського загону, який працював електриком на станції Червоний Берег, дізнався, що у залізничному тупику крохмального заводу, зберігався дуже підозрілий состав поїзда. Вікна всіх вагонів, за винятком того, в якому розташовувалася охорона, закриті чорною матерією. На початку і наприкінці составу поїзда на відкритих платформах встановлені великокаліберні зенітні кулемети. Охоронці були екіпіровані автоматами та протигазами. Близько біля вагонів не було нікого, навіть німців, до состава поїзда охоронці нікого не підпускали. В ніч на 6 червня 1943 року командир диверсійної групи Григорій Ігнатов з Миколою Росликом, Сергієм Храповим, Олексієм Плетньовим, Іваном Дашковським, Миколою Черевцем та Федором Говоровим відправили під укіс состав поїзда з отруйними речовинами на перегоні Червоний Берег — Малевичі. Григорій Науменко працював на місці аварії, роздобув пару балонів з отруйними речовинами і передав їх до партизанського загону. 7 липня 1943 року з партизанського аеродрому трофеї вирушили до Мінська. Через кілька днів «Центр» отримав речові докази намірів гітлерівців застосувати отруйні речовини на радянсько-німецькому фронті. На все про все знадобився місяць. Про хімічну начинку трофеїв підірваного ешелону доповіли Йосипу Сталіну. Після цього відбулася його бесіда з Вінстоном Черчиллем. За розвідувальними данними саме тоді Англія попередила Німеччину, що якщо Гітлер використає хімічну зброю на Східному фронті, то Англія застосує її проти Німеччини. Після цього «хімічні» плани фашистів на території СРСР не здійснилися. Таким чином, операція між селами Червоний Берег та Малевичі, можливо, змінила ставлення до хімічної зброї під час Другої світової війни. Про цю подію, у 1983 році, був знятий художній фільм «Біля небезпечної межі». У 1984 році фільм отримав приз і почесний диплом міста Мартін на кінофестивалі робочих в чехословацькому місті Готвальдов. Проте, у картині не вказано, де відбувалися ці події.
Після Другої світової війни друга залізнична колія була знову демонтована. Тому на станції майже завжди простоювали вантажні поїзди. То вони пропускали пасажирські, то до паровозу заливали воду з великих гідрокранів, то сортували вагони для крохмале-патокового заводу та військової частини.
Маневруючим локомотивом на станції був мотовоз, головними машиністами якого були Морозевич, Кравець та Лагутін. За допомогою мотовозів здійснювалися усі переміщення вантажних вагонів по станції.
По обидва боки від залізничного вокзалу знаходилися будки чергових стрілочників. Ще у 1873 році опубліковано МПС «Положення про сигнали». Вхідні та вихідні семафори мали щоглу 8 м і повинні бути видні з поїзда за 200 сажнів. Дозволяючим показанням семафора вважалося крило, яке підняте вертикально вгору або під кутом 45°. Якщо колія була зайнята, стрілки знаходилися перпендикулярно щоглі.
На жлобинському напрямку знаходився великий склад-пакгауз. Восени він перебував у центрі уваги. Уся заготівля картоплі, яблук та іншої сільськогосподарської продукції надходила до цього пакгаузу.
1978 року на дільниці залізниці від Бобруйська до Гомеля почалися масштабні перетворення. Було прийнято рішення прокласти другу залізничну колію. Уздовж залізничної лінії, яка вела до крахмало-патокового заводу, було побудоване військове містечко, де у наметах жили воїни-залізничники. Перед ними стояли завдання з облаштування нового полотна залізниці, будівництво залізничного моста через річку Добосна, нового залізничного вокзалу. Відповідно на станції збільшилася кількість колій — їх стало п'ять. Під час цих перетворень зникли багато знакових споруд для Червоного Берега. Мається на увазі два найголовніших — залізничний вокзал та склад-пакгауз.
Дерев'яний залізничний вокзал споруди 1873 року, який бачив проїзд імператора Миколи I, всеросійського старости Михайла Калініна та й багато інших відомих особистостей, через 115 років був розібраний. Пакгауз також у 1979 році був розібраний. Його знесли тому, що він заважав прокладанню додаткової 5-ї колії. У Червоному Березі могли бути збережені ще дві цікаві музейні будівлі на додаток до панського маєтку XIX століття. Зникли ще два склади, водонапірна вежа, другий залізничний переїзд. Зникло найголовніше — аура старенького, дуже затишного вокзалу. Замість нього з'явився новий оригінальний залізничний вокзал, який нагадував корабель, що пливе у повітряному океані, але він проіснував нетривалий час. Побудований воїнами-залізничниками, в основному вихідцями з Середньої Азії, він почав розвалюватися через пару десятків років. 2005 року відбулася реконструкція і з'явився оновлена будівля вокзалу.
Поруч із залізничною станцією Червоний Берег (за 20 м) збереглася будівля 1872 року побудови, що зведена у свій час для потреб працівників та господарства станції. Робітники при ремонті будинку у 1955 році особисто бачили заставний брус з датою будівництва.
Електрифікація станції
Від станції Червоний Берег починається Гомельське відділення Білоруської залізниці.
16 (28) листопада 1873 року перший поїзд пройшов через станцію Червоний Берег з Мінська до Гомеля, а через 140 років, 29 вересня 2013 року, перший електропоїзд в історії Гомельської області прибув з Мінська на станцію Червоний Берег.
Перетворення пов'язані з електрифікацією дільниці Бобруйськ — Жлобин, торкнулися і станції Червоний Берег. Капітально відремонтовані острівна платформа і перон, замінена система освітлення, оновлено фасад будівлі вокзалу станції та зал чекання для пасажирів, з'явилася нова світлодіодна вивіска, упорядкована територія: покладена нова плитка, облаштований газон. Відремонтована котельня, встановлені два нових котла. Відбулася реконструкція поста ЕЦ і модернізація обладнання, впроваджена сучасна мікропроцесорна централізація. Старий пульт чергового станції замінено на комп'ютерний. У підготовці до електрифікації брали участь багато колективів Білорусі:
- працівники Могильовської дистанції захисних насаджень при вирубці дерев, які загрожують безпеці руху, найбільший обсяг робіт виконали на перегоні Червоний Берег — Жлобин-Західний, на якому ліквідували понад 900 небезпечних об'єктів. Масштабне прибирання бур'янів та чагарників здійснено на ділянці Червоний Берег — Телуша (100 га) та Червоний Берег — Жлобин-Західний (близько 60 га);
- збірні бригади з усіх дистанцій електропостачання виконували роботи з електрифікації на дільниці Телуша — Червоний Берег — Жлобин. Одночасно на дільниці Бобруйськ — Жлобин працювало до сотні працівників;
- бобруйські залізничники спільно з ПМС-117 реконструювали 3 та 4 колії на станції Червоний Берег;
- гомельська дистанція цивільних споруд на станції Червоний Берег на бічній платформі замінила блоки підпірної стіни, поклала покриття з тротуарних плит, капітально відремонтувала будівлю поста електричної централізації, реконструювала дві платформи і впорядкувала павільйони на зупинних пунктах Казимирове та Малевичі.
28 вересня 2013 року введена в експлуатацію електрифікована дільниця Осиповичі I — Жлобин, яку відкривав перший електропоїзд «Stadler» регіональних ліній ЕПр-004.
З 29 вересня 2013 року розпочався регулярний рух з Мінська електропоїздів ЕПр «Stadler» регіональних ліній бізнескласу до Жлобина. Час в дорозі від Мінська до Жлобина поїзд долає приблизно за 2 год. 40 хв.
Пасажирське сполучення
На станції Червоний Берег зупиняються:
- поїзди регіональних ліній економкласу Жлобин — Осиповичі та Жлобин — Рабкор;
- поїзд міжрегіональних ліній бізнескласу Мінськ — Гомель;
- поїзди міжрегіональних ліній економкласу Гомель — Мінськ та Гомель — Гродно;
- поїзд регіональних ліній бізнескласу Мінськ — Свєтлогорськ-на-Березині.
За добу в середньому звідси вирушають майже 400 пасажирів. Завдяки АСУ «Експрес-3» досягнуто значне спрощення придбання проїних документів на міжнародні поїзди (раніше їх треба було замовляти у Жлобині). Доступна також послуга придбання проїзних документів через інтернет, з електронною реєстрацією.
Джерела
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [ з першоджерела 15.05.2021.]
- Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
Література
- Железнодорожная магистраль Белоруссии: К 100-летию со дня введения в строй. Минск, 1970 г.
- Красны Бераг. Некранутая рэчаіснасць. Кніга першая./Аляксандр Пабалавец; — Барк, 2016. — 204 с.: іл. Тыраж 99 экз.
- Красны Бераг. Людзі, іх лёсы і справы. Кніга другая./Аляксандр Пабалавец; артыкулы Л.Рэйдэр, А. Хлапкова і М. Шуканава. — Барк, 2017. — 192 с.: іл. Тыраж 99 экз.
- Красны Бераг. Шануй бацькоў сваіх. Кніга трэцяя /Аляксандр Пабалавец; — ПАМвыдат, 2019. — 108 с.: іл.
Посилання
- Інформація про станцію Червоний Берег на сайті railwayz.info(рос.)
- Розклад руху поїздів по станції Червоний Берег на сайті Білоруської залізниці (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chervonij Bereg znachennya Chervonij Be reg bil Kra sny Be rag promizhna zaliznichna stanciya 4 go klasu Gomelskogo viddilennya Biloruskoyi zaliznici na elektrifikovanij magistralnij liniyi Gomel Minsk mizh zupinnimi punktami Kazimirove 6 4 km ta Daniliv Mist 4 8 km Chervonij Bereg Zhlobin Osipovichi I Gomelske viddilennya Biloruska zaliznicya stanciyaVokzal stanciyi Chervonij BeregRoztashuvannyaRoztashuvannya Bilorus Minska oblastAdresas Chervonij Bereg vul StancijnaKoordinati52 57 05 pn sh 29 47 08 sh d 52 951528 pn sh 29 785778 sh d 52 951528 29 785778StrukturaLiniya yi Zhlobin Pasazhirskij Osipovichi IPlatform2Tip platformbichna ta ostrivnaKolij5IstoriyaVidkrito1873 151 rik Elektrifikovano2013Insha informaciyaVlasnikBiloruska zaliznicyaOperatorBiloruska zaliznicyaKod YeMR ASUZT 148000Kod Ekspres 32100275Tarifni vidstani do tranzitnih punktivMinsk Pasazhirskij196 kmZhlobin Pasazhirskij19 kmOsipovichi I88 kmBobrujsk46 kmRabkor115 kmUpravlinnya zaliznici Gomel Pasazhirskij 105 kmMapaShema Biloruskoyi zaliznici Minske viddilennya Baranovicke viddilennya Berestejske viddilennya Vitebske viddilennya Gomelske viddilennya Mogilovske viddilennya prDilnicya Zhlobin Osipovichi I Legenda Minsk Sluck 389 2 Osipovichi I Mogilov I 384 3 Osipovichi III 380 2 Brodishe 376 5 Tatarka 373 5 Dachna 370 Gaj 367 7 Yasen 363 2 Tokari 362 Kvitka 359 3 Bibkivshina 357 1 Miradine Shinna 350 4 Kiselevichi Rabkor 347 4 Bobrujsk 342 2 Berezina r Berezina 338 1 Babine 333 3 Savichi 330 2 331 km 327 1 Malinniki 321 2 Telusha 318 1 Mikulichi 311 6 Omelnya 305 9 Daniliv Mist 301 Chervonij Bereg 294 5 Kazimirove 291 3 Malevichi 287 7 Zhlobin Zahidnij Mogilov I 284 7 Depovskij 283 6 Zhlobin Sortuvalnij 282 Zhlobin Pasazhirskij Kalinkovichi Gomel Roztashovanij u odnojmennomu selishi Chervonij Bereg Minskoyi oblasti Do stanciyi primikaye pid yizna koliya do vijskovoyi chastini Pid yizna koliya sho nalezhala krahmalo patokovomu zavodu u 2018 roci demontovana V osnovnomu perevazhayut nalivni vantazhi IstoriyaStanciya Chervonij Bereg vidkrita 1873 roku pid chas budivnictva Libavo Romenskoyi zaliznici 16 28 listopada 1873 18731128 roku pershij poyizd projshov cherez stanciyu Chervonij Bereg z Minska do Gomelya Budivlya vokzalu 1873 roku pobudovi u 1950 1970 h rokah bula svoyeridnoyu Mekkoyu dlya miscevih meshkanciv Liva storona bula vidvedena dlya pasazhiriv prava sluzhbova Pri vhodi kozhen pasazhir cherez malenkij tambur potraplyav u vidnosno velikij zal chekannya U livomu kutku pasazhirskogo zalu stoyav pitnij fontanchik z vodoyu Z pravogo boku cogo zalu vistupala polovina krugloyi pechi druga polovina opalyuvala kabinet nachalnika stanciyi Na protilezhnij stini vid vhodu visochili stendi z rozkladom ruhu poyizdiv po stanciyi i vartistyu proyizdu do najvazhlivishih stancij Radyanskogo Soyuzu do Moskvi Sankt Peterburgu Minska Rigi Vilnyusa Kiyeva Harkova Simferopolya tosho Cini todi buli stabilnimi i ne zminyuvalisya rokami Napriklad vartist proyizdu u pasazhirskomu poyizdi do Gomelya koshtuvala 1 rubl 90 kopijok Pravoruch vid stendiv znahodilas transportna kontora Z livoyi storoni zali chekannya znahodivsya bufet yakij buv najvidviduvayemim miscem u Chervonomu Berezi Na pochatku 1970 h rokiv bufet pripiniv robotu Z pravoyi storoni vokzalu roztashovani kvitkovi kasi Pershi zaliznichni kvitki buli zrobleni z zhersti i v narodi nazivalisya zhetonami abo blyashankami Vikoristovuvalisya voni bagatorazovo yih kupuvali na vokzalah pred yavlyali pri posadci u poyizd a pri vihodi na stanciyi pributtya zdavali konduktoru Piznishe z yavilisya kvitki kuponi na yakih mozhna pobachiti chas i datu vidpravlennya poyizda Taki kvitki kompostuvali na kasovomu pristroyi U godini pik kasirka ne vstigala shvidko prokompostuvati kozhen kvitok i cherga roztyaguvalasya cherez ves zal chekannya do vhodu u vokzal Zliva vid vikoncya kvitkovoyi kasi buv zapasnij vihid Dovgij koridor jogo buv miscem zustrichi dlya molodi Chervonogo Berega Pravoruch vid vikoncya kvitkovoyi kasi roztashovuvavsya kabinet nachalnika stanciyi Chervonij Bereg Najbilshe cyu posadu z 1952 po 1986 roki zajmav Savchicya Mikola Grigorovich 1922 1986 U pravij storoni vokzalu znahodilosya primishennya chergovogo vokzalu Na peroni na stini vokzalu poruch z vihodom na platformu buv vstanovlenij midnij dzvin boyem yakogo chergovij ogoloshuvav pributtya pasazhirskogo poyizda na stanciyu Dlya promizhnoyi stanciyi Chervonij Bereg procedura zustrichi i vidpravlennya pasazhirskogo poyizda bula velmi skladnoyu Shob zustriti poyizd treba bulo dati odin udar u dzvin pershij dzvin oznachav pributtya poyizda cherez tri hvilini dva udari drugij dzvin prigotuvatisya pasazhiram zajnyati svoyi miscya u poyizdi i pered vidpravlennyam poyizda tretij dzvin za yakim pislya svistka konduktora gudka parovoza poyizd vidpravlyavsya vid stanciyi Lunali stancijni dzvoni ne odin desyatok rokiv dzvin yih ostatochno znik lishe na pochatku 1960 h rokiv U zadnij chastini z pravogo boku vokzalu roztashovuvavsya Chervonij kutok abo Leninska kimnata yak tilki jogo ne nazivali prostishe kimnata vidpochinku dlya zaliznichnikiv Dva razi na tizhden syudi z Bobrujska v alyuminiyevih yashikah privozili hlib dlya zaliznichnikiv Smachni bili sajki chasto distavalisya ne tilki yim zalishenij svizhij hlib prodavali takozh inshim meshkancyam Chervonogo Berega Stanciya Chervonij Bereg bula velikim roz yizdom dlya vantazhnih i pasazhirskih poyizdiv Vijskovi diyi Pershoyi svitovoyi vijni viklikali znachne zrostannya vijskovih perevezen sho vimagalo vzhiti zahodiv z ukladannya drugoyi golovnoyi zaliznichnoyi koliyi na dilnici Minsk Zhlobin Ci roboti buli zaversheni u 1915 roci sho dalo zmogu vidkriti dvokolijnij ruh po telegrafnomu sposobu Vijna u 1918 roci z nimcyami a vprodovzh 1919 1920 rokiv z bilopolyakami zavdala znachnoyi shkodi zaliznici yaka bula rozibrana dlya remontu najbilsh vazhlivih shlyahiv strategichnogo planu Do 1930 roku na dilnici Minsk Zhlobin vidnovleno ukladannya drugoyi golovnoyi koliyi Na stanciyi Chervonij Bereg pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vidbulasya unikalna operaciya zi znishennya nimeckogo skladu z otrujnimi rechovinami yakij pislya nevelikoyi zupinki na stanciyi gotuvavsya do vidpravki na Kursku dugu Miscevij meshkanec Grigorij Naumenko zv yazkovij partizanskogo zagonu yakij pracyuvav elektrikom na stanciyi Chervonij Bereg diznavsya sho u zaliznichnomu tupiku krohmalnogo zavodu zberigavsya duzhe pidozrilij sostav poyizda Vikna vsih vagoniv za vinyatkom togo v yakomu roztashovuvalasya ohorona zakriti chornoyu materiyeyu Na pochatku i naprikinci sostavu poyizda na vidkritih platformah vstanovleni velikokaliberni zenitni kulemeti Ohoronci buli ekipirovani avtomatami ta protigazami Blizko bilya vagoniv ne bulo nikogo navit nimciv do sostava poyizda ohoronci nikogo ne pidpuskali V nich na 6 chervnya 1943 roku komandir diversijnoyi grupi Grigorij Ignatov z Mikoloyu Roslikom Sergiyem Hrapovim Oleksiyem Pletnovim Ivanom Dashkovskim Mikoloyu Cherevcem ta Fedorom Govorovim vidpravili pid ukis sostav poyizda z otrujnimi rechovinami na peregoni Chervonij Bereg Malevichi Grigorij Naumenko pracyuvav na misci avariyi rozdobuv paru baloniv z otrujnimi rechovinami i peredav yih do partizanskogo zagonu 7 lipnya 1943 roku z partizanskogo aerodromu trofeyi virushili do Minska Cherez kilka dniv Centr otrimav rechovi dokazi namiriv gitlerivciv zastosuvati otrujni rechovini na radyansko nimeckomu fronti Na vse pro vse znadobivsya misyac Pro himichnu nachinku trofeyiv pidirvanogo eshelonu dopovili Josipu Stalinu Pislya cogo vidbulasya jogo besida z Vinstonom Cherchillem Za rozviduvalnimi dannimi same todi Angliya poperedila Nimechchinu sho yaksho Gitler vikoristaye himichnu zbroyu na Shidnomu fronti to Angliya zastosuye yiyi proti Nimechchini Pislya cogo himichni plani fashistiv na teritoriyi SRSR ne zdijsnilisya Takim chinom operaciya mizh selami Chervonij Bereg ta Malevichi mozhlivo zminila stavlennya do himichnoyi zbroyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Pro cyu podiyu u 1983 roci buv znyatij hudozhnij film Bilya nebezpechnoyi mezhi U 1984 roci film otrimav priz i pochesnij diplom mista Martin na kinofestivali robochih v chehoslovackomu misti Gotvaldov Prote u kartini ne vkazano de vidbuvalisya ci podiyi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni druga zaliznichna koliya bula znovu demontovana Tomu na stanciyi majzhe zavzhdi prostoyuvali vantazhni poyizdi To voni propuskali pasazhirski to do parovozu zalivali vodu z velikih gidrokraniv to sortuvali vagoni dlya krohmale patokovogo zavodu ta vijskovoyi chastini Manevruyuchim lokomotivom na stanciyi buv motovoz golovnimi mashinistami yakogo buli Morozevich Kravec ta Lagutin Za dopomogoyu motovoziv zdijsnyuvalisya usi peremishennya vantazhnih vagoniv po stanciyi Po obidva boki vid zaliznichnogo vokzalu znahodilisya budki chergovih strilochnikiv She u 1873 roci opublikovano MPS Polozhennya pro signali Vhidni ta vihidni semafori mali shoglu 8 m i povinni buti vidni z poyizda za 200 sazhniv Dozvolyayuchim pokazannyam semafora vvazhalosya krilo yake pidnyate vertikalno vgoru abo pid kutom 45 Yaksho koliya bula zajnyata strilki znahodilisya perpendikulyarno shogli Na zhlobinskomu napryamku znahodivsya velikij sklad pakgauz Voseni vin perebuvav u centri uvagi Usya zagotivlya kartopli yabluk ta inshoyi silskogospodarskoyi produkciyi nadhodila do cogo pakgauzu 1978 roku na dilnici zaliznici vid Bobrujska do Gomelya pochalisya masshtabni peretvorennya Bulo prijnyato rishennya proklasti drugu zaliznichnu koliyu Uzdovzh zaliznichnoyi liniyi yaka vela do krahmalo patokovogo zavodu bulo pobudovane vijskove mistechko de u nametah zhili voyini zaliznichniki Pered nimi stoyali zavdannya z oblashtuvannya novogo polotna zaliznici budivnictvo zaliznichnogo mosta cherez richku Dobosna novogo zaliznichnogo vokzalu Vidpovidno na stanciyi zbilshilasya kilkist kolij yih stalo p yat Pid chas cih peretvoren znikli bagato znakovih sporud dlya Chervonogo Berega Mayetsya na uvazi dva najgolovnishih zaliznichnij vokzal ta sklad pakgauz Derev yanij zaliznichnij vokzal sporudi 1873 roku yakij bachiv proyizd imperatora Mikoli I vserosijskogo starosti Mihajla Kalinina ta j bagato inshih vidomih osobistostej cherez 115 rokiv buv rozibranij Pakgauz takozh u 1979 roci buv rozibranij Jogo znesli tomu sho vin zavazhav prokladannyu dodatkovoyi 5 yi koliyi U Chervonomu Berezi mogli buti zberezheni she dvi cikavi muzejni budivli na dodatok do panskogo mayetku XIX stolittya Znikli she dva skladi vodonapirna vezha drugij zaliznichnij pereyizd Zniklo najgolovnishe aura starenkogo duzhe zatishnogo vokzalu Zamist nogo z yavivsya novij originalnij zaliznichnij vokzal yakij nagaduvav korabel sho plive u povitryanomu okeani ale vin proisnuvav netrivalij chas Pobudovanij voyinami zaliznichnikami v osnovnomu vihidcyami z Serednoyi Aziyi vin pochav rozvalyuvatisya cherez paru desyatkiv rokiv 2005 roku vidbulasya rekonstrukciya i z yavivsya onovlena budivlya vokzalu Poruch iz zaliznichnoyu stanciyeyu Chervonij Bereg za 20 m zbereglasya budivlya 1872 roku pobudovi sho zvedena u svij chas dlya potreb pracivnikiv ta gospodarstva stanciyi Robitniki pri remonti budinku u 1955 roci osobisto bachili zastavnij brus z datoyu budivnictva Elektrifikaciya stanciyi Vid stanciyi Chervonij Bereg pochinayetsya Gomelske viddilennya Biloruskoyi zaliznici 16 28 listopada 1873 18731128 roku pershij poyizd projshov cherez stanciyu Chervonij Bereg z Minska do Gomelya a cherez 140 rokiv 29 veresnya 2013 roku pershij elektropoyizd v istoriyi Gomelskoyi oblasti pribuv z Minska na stanciyu Chervonij Bereg Peretvorennya pov yazani z elektrifikaciyeyu dilnici Bobrujsk Zhlobin torknulisya i stanciyi Chervonij Bereg Kapitalno vidremontovani ostrivna platforma i peron zaminena sistema osvitlennya onovleno fasad budivli vokzalu stanciyi ta zal chekannya dlya pasazhiriv z yavilasya nova svitlodiodna viviska uporyadkovana teritoriya pokladena nova plitka oblashtovanij gazon Vidremontovana kotelnya vstanovleni dva novih kotla Vidbulasya rekonstrukciya posta EC i modernizaciya obladnannya vprovadzhena suchasna mikroprocesorna centralizaciya Starij pult chergovogo stanciyi zamineno na komp yuternij U pidgotovci do elektrifikaciyi brali uchast bagato kolektiviv Bilorusi pracivniki Mogilovskoyi distanciyi zahisnih nasadzhen pri virubci derev yaki zagrozhuyut bezpeci ruhu najbilshij obsyag robit vikonali na peregoni Chervonij Bereg Zhlobin Zahidnij na yakomu likviduvali ponad 900 nebezpechnih ob yektiv Masshtabne pribirannya bur yaniv ta chagarnikiv zdijsneno na dilyanci Chervonij Bereg Telusha 100 ga ta Chervonij Bereg Zhlobin Zahidnij blizko 60 ga zbirni brigadi z usih distancij elektropostachannya vikonuvali roboti z elektrifikaciyi na dilnici Telusha Chervonij Bereg Zhlobin Odnochasno na dilnici Bobrujsk Zhlobin pracyuvalo do sotni pracivnikiv bobrujski zaliznichniki spilno z PMS 117 rekonstruyuvali 3 ta 4 koliyi na stanciyi Chervonij Bereg gomelska distanciya civilnih sporud na stanciyi Chervonij Bereg na bichnij platformi zaminila bloki pidpirnoyi stini poklala pokrittya z trotuarnih plit kapitalno vidremontuvala budivlyu posta elektrichnoyi centralizaciyi rekonstruyuvala dvi platformi i vporyadkuvala paviljoni na zupinnih punktah Kazimirove ta Malevichi 28 veresnya 2013 roku vvedena v ekspluataciyu elektrifikovana dilnicya Osipovichi I Zhlobin yaku vidkrivav pershij elektropoyizd Stadler regionalnih linij EPr 004 Z 29 veresnya 2013 roku rozpochavsya regulyarnij ruh z Minska elektropoyizdiv EPr Stadler regionalnih linij biznesklasu do Zhlobina Chas v dorozi vid Minska do Zhlobina poyizd dolaye priblizno za 2 god 40 hv Pasazhirske spoluchennyaNa stanciyi Chervonij Bereg zupinyayutsya poyizdi regionalnih linij ekonomklasu Zhlobin Osipovichi ta Zhlobin Rabkor poyizd mizhregionalnih linij biznesklasu Minsk Gomel poyizdi mizhregionalnih linij ekonomklasu Gomel Minsk ta Gomel Grodno poyizd regionalnih linij biznesklasu Minsk Svyetlogorsk na Berezini Za dobu v serednomu zvidsi virushayut majzhe 400 pasazhiriv Zavdyaki ASU Ekspres 3 dosyagnuto znachne sproshennya pridbannya proyinih dokumentiv na mizhnarodni poyizdi ranishe yih treba bulo zamovlyati u Zhlobini Dostupna takozh posluga pridbannya proyiznih dokumentiv cherez internet z elektronnoyu reyestraciyeyu DzherelaTarifnoe rukovodstvo 4 Kniga 1 na 15 05 2021 ros z pershodzherela 15 05 2021 Arhangelskij A S Arhangelskij V A Zheleznodorozhnye stancii SSSR Spravochnik V dvuh knigah M Transport 1981 ros LiteraturaZheleznodorozhnaya magistral Belorussii K 100 letiyu so dnya vvedeniya v stroj Minsk 1970 g Krasny Berag Nekranutaya rechaisnasc Kniga pershaya Alyaksandr Pabalavec Bark 2016 204 s il Tyrazh 99 ekz ISBN 978 985 7065 56 1 Krasny Berag Lyudzi ih lyosy i spravy Kniga drugaya Alyaksandr Pabalavec artykuly L Rejder A Hlapkova i M Shukanava Bark 2017 192 s il Tyrazh 99 ekz ISBN 978 985 7065 72 1 Krasny Berag Shanuj backoy svaih Kniga trecyaya Alyaksandr Pabalavec PAMvydat 2019 108 s il PosilannyaInformaciya pro stanciyu Chervonij Bereg na sajti railwayz info ros Rozklad ruhu poyizdiv po stanciyi Chervonij Bereg na sajti Biloruskoyi zaliznici ros