Цимбрська мова (нім. Zimbrisch) — сукупність південнонімецьких діалектів Північно-Східної Італії, в області Венеція, провінції Тренто та провінції Удіне (область Фріулі-Венеція-Джулія). Історично цимбрська входить до баварсько-австрійського ареалу, сукупність фонетичних, граматичних і лексичних відмінностей, що накопичилися за тисячоліття самостійного розвитку, і відсутність взаєморозуміння дозволяє говорити про неї як про самостійну мову. Така точка зору підкріплюється також соціофункціональною ситуацією, оскільки цимбрська мова перебуває поза зоною функціонування літературної німецької мови.
Цимбрська мова | |
---|---|
Zimbrisch | |
Географія поширення цимбрської мови в Італії | |
Поширена в | Італія |
Носії | 400 (2000) |
Писемність | латинське письмо[1] |
Класифікація | Індоєвропейська сім'я |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-3 | cim |
Історія
Перший запис про рух баварців в бік Верони фіксується приблизно в 1050 році. Рух продовжувався протягом 11 і 12 століть. Теорія лангобардського походження цимбрської мови була запропонована в 1948 році Бруно Швейцером, та знову викладена в 1974 році Альфонсо Беллотто. Дискусія знову відновлена у 2004 році в працях цимбрського лінгвіста Ерменеджильдо Бідезе. Більшість лінгвістів як і раніше ж опирається на гіпотезу середньовічної імміграції.
Присутність німецькомовних громад в Італії була виявлена у 14 столітті італійськими гуманістами, які, пов'язали їх з кімврами, які прибули в регіон в 2 ст. до н. е. Це, ймовірно, і стало причиною походження поточного ендоніму «цимбри». Альтернативна гіпотеза виводить назву від терміну, що означає «тесля», пов'язаним з англійським timberer.
Діалекти
Виділяють дві основних діалектні групи. Відмінності між ними пов'язані з впливом різних романських мов і діалектів та ступенем вторинного впливу німецьких діалектів Південного Тиролю.
Діалекти оточені центральними діалектами венетської мови. Можна виділити такі групи:
«Сім общин»
«Сім общин» (цимбр. 7 Comoine, італ. Sette Comuni, нім. Sieben Gemeinden) на півночі провінції Віченца (область Венеція).
- Азіаго (цимбр. Sleghe/Schlège [Злеге], італ. Asiago, нім. Schlägen)
- Галліо (цимбр. Gell(e)/Ghel, італ. Gallio, нім. Gelle)
- Валле-дей-Ронкі (цимбр./нім. Reuttal, італ. Valle dei Ronchi), зараз частина Галліо
- Роана (цимбр. Robàan, Rowaan, італ. Roana, нім. Rovan/Rain)
- Меццасельва (цимбр. Mittebald/Toballe, Mezzaselva, нім. Mittewald)
- Фоца (цимбр. Vüsche/Vütsche/Fütze, італ. Foza)
- Енего (цимбр. Ghenebe/Ghenewe, італ. Enego, нім. Jeneve)
- Ротцо (цимбр. Rotz, італ. Rotzo, нім. Ross)
- Лузіана (цимбр. Lusaan, італ. Lusiana, нім. Lusian)
- Конко (цимбр. Kunken, італ. Conco) — 8-а община.
Цимбрська мова збереглась лише в селі Меццасельва в общині Роана.
Південний схід провінції Тренто
Включає 6 общин і частини ще двох общин:
- Лузерна (цимбр./нім. Lusern, італ. Luserna)
- Фольгарія (цимбр./нім. Vielgereuth, італ. Folgaria)
- Лавароне (цимбр./нім. Lafraun, італ. Lavarone)
- Терраньйоло
- колишня община Норільо, яка нині входить в общину Роверето
- Трамбілено (нім. Leimtal, італ. Terragnolo)
- Валларса (нім. Brandtal, італ. Vallarsa)
- долина Ронкі, яка входить в общину Ала
Цимбрською розмовляють лише жителі Лузерни.
«Тринадцять общин»
«Тринадцять общин» (цимбр. 13 Comoine, італ. Tredici Comuni/Lessinia, нім. Dreizehn Gemeinden/Lessinien) розташовані на півночі провінції Верона (область Венеція), на південний захід від «7 общин». Діалекти цієї групи оточені західними діалектами венетської мови. Відомі такі общини в яких коли-небудь говорили цимбрською:
- Вело-Веронезе (цимбр. Vellje, італ. Velo Veronese, нім. Feld)
- Адзаріно (цимбр. Asarin, італ. Azzarino, нім. Asarin)
- Кампосільвано (італ. Camposilvano, нім. Kampsilvan)
- Ровере-Веронезе (італ. Roveré Veronese, нім. Rovereid)
- Ербеццо (італ. Erbezzo, нім. gen Wiesen)
- Сельва-ді-Проньо (цимбр. Brunghe, італ. Selva di Progno, нім. Prugne)
- (цимбр. Bòrtolom, італ. San Bortolo)
- Джацца (цимбр. Ljetzan, італ. Giazza, нім. Gletzen / Gliesen)
- Боско-Кьєзануова (цимбр. Nuagankirchen, італ. Bosco Chiesanuova, нім. Neuenkirchen)
- Валь-ді-Порро (італ. Val di Porro, нім. Porrental)
- Бадія-Калавена (цимбр. Kalfàain / Màbado / Kam'Abato, італ. Badia Calavena, нім. Kalwein / Kalfein)
- Черро-Веронезе (цимбр. Tschirre' / Sèr, італ. Cerro Veronese, нім. Silva Hermanorum)
- Сан-Мауро-ді-Саліне (італ. San Mauro di Saline, нім. SanktMoritz)
- Таверноле (італ. Tavernole)
Зараз мова збереглась лише в селі Джацца (община Сельва-ді-Проньо).
Захід провінції Віченца
В гірських долинах на заході провінції Віченца (область Венеція) розташовані 6 цимбрських общин, в жодній з яких більше не говорять цимбрською.
- Лагі
- Позіна
- Валлі-дель-Пазубіо
- Рекоаро
- Креспадоро
- Альтіссімо
Схід області Венеція
На південному сході провінції Беллуно та північному сході провінції Тревізо (область Венеція), в гірському районі Кансільо (Cansiglio) на схід від міста Беллуно розташовані ще декілька цимбрських поселень, де ще в середині 20 століття говорили цимбрською.
провінція Беллуно
- община Тамбре (Tambre)
- поселення Валь-Бона (Val Bona), Пьян-дей-Лові (Pian dei Lovi), Канайє-Вечо (Canaie Vecio) и Пьян-Канайє (Pian Canaie)
- община Фарра-д'Альпаго (Farra d'Alpago)
- поселення Кампон (Campon), Пьян-Остерія (Pian Osteria) и І-Пік (I Pich)
провінція Тревізо
- община Фрегона (Fregona)
- поселення Валлорк и Ле-Ротте (Le Rotte)
Статус
Цимбраська офіційно визнана регіональною мовою в провінції Тренто. Починаючи з 1990-х років була прийнята низка законів про захист цимбрської мови. Культурні інституції були засновані указом, метою якого є захист та відродження мови. Шкільні програми були адаптовані для того, щоб було можливим викладання цимбрською. Вуличні знаки в багатьох місцях є двомовними.
Приклад
Отче наш цимбрською мовою
Версія 1602 року | Версія 1813 року | Дослівний переклад німецькою версії 1813 року |
---|---|---|
Vater unzer derdo pist in die himele, | Ünzar Vaatar von me Hümmele, | Unser Vater von dem Himmel, |
gheaileghet ber dain namo, | sai gahéart aür halgar naamo; | sei geehrt euer heiliger Name; |
zukem dain raik. | khèmme dar aür Hümmel; | komme [der] euer Himmel, |
Dain bil der ghesceghe | sai gatànt allez baz ar bèlt iart, | sei getan alles was ihr wollt, |
also bia ime himele also in der erden. | bia in Hümmel, asò af d èerda; | wie im Himmel, also auf der Erde; |
Ghibuz heute unzer teghelek proat. | Ghèt üz haüte ünzar pròat von altaaghe; | Gebt uns heute unser Brot vom Alltag; |
Vnt vorghibe uz unzere sunte | un lazzet üz naach ünzare schulle, | und lasset uns nach unsere Schuld, |
also bia bier vorgheben unzer soleghern. | bia bar lazzan se naach biar dén da saint schullikh üz; | wie auch lassen sie nach wir denen die sind schuldig uns; |
Vnt vuer uz net in vursúkonghe. | haltet üz gahüütet von tentaziuun; | haltet uns gehütet von Versuchung (tentazione); |
Sonder erluosuz von vbel. | un höövet üz de üübel. | und hebet uns das Übel. |
amen. | Asò sai z. | Also sei's. |
Версія 1979 року | Дослівний переклад німецькою |
---|---|
Ügnar Bàatar, ba pist in hümmel, | Unser Vater, wo bist im Himmel, |
zai gahòlighet dar dain naamo, | sei geheiligt [der] dein Name, |
as khèmme dar dain Regno, | uns komme [der] dein Reich (regno), |
zai gamàcht bia du bill, | sei gemacht wie du willst, |
bia in hümmel, azò in d’éerda. | wie im Himmel, also in der Erde. |
Ghitzich hòite ’z ügnar pròat bon allen taghen, | Gib uns heute [das] unser Brot von allen Tagen, |
borghit ozàndarn d’ügnarn zünte | vergib uns [anderen] [die] unseren Sünden |
bia bràndare borghéban bèar hatzich offéndart, | wie wir [andere] vergeben wer hat uns Leid angetan (offendere), |
mach as bar net bàllan in tentatziùum, | mach uns wir nicht fallen in Versuchung (tentazione), |
ma liberàrzich bon allen béetighen. | sondern (ma) befreie (liberare) uns von allem Bösen. |
Література з дослідження мови
- Johann Andreas Schmeller: Über die sogenannten Cimbern der VII und XIII Communen auf den Venedischen Alpen und ihre Sprache. Gelesen in der Sitzung der ersten Classe der K. Akademie der Wissenschaften, am 3. März 1834. In: Abhandlungen — Königlich Bayerische Akademie der Wissenschaften. Philosophisch-Philologische Klasse, Historische Klasse. Zweiter Band. München 1837. S. 557—708. (нім.)
- Johann Andreas Schmeller: Cimbrisches Wörterbuch. K. K. Hof- u. Staatsdr., Wien 1855. (10,93 MB).(нім.)
- Bacher, Josef: Die deutsche Sprachinsel Lusern. Wagner'sche Universitäts-Buchhandlung, Innsbruck, 1905.(нім.)
- Eberhard Kranzmayer: Laut- und Flexionslehre der deutschen zimbrischen Mundart. VWGÖ, Wien 1981, und Glossar, Wien 1985.
- Wilhelm Baum: Geschichte der Zimbern. Storia dei Cimbri. Curatorium Cimbricum Bavarense, Landshut 1983.(нім.)
- U. Martello-Martalar: Dizionario della Lingua cimbra. Vicenza 1974. Bd 2. Dal Pozzo, Roana-Vicenza 1985. (італ.)
- Tyroller, Hans: Grammatische Beschreibung des Zimbrischen von Lusern. Franz Steiner Verlag, Stuttgart 2003. (нім.)
- Ermenegildo Bidese (Hrsg.): Das Zimbrische zwischen Germanisch und Romanisch. Brockmeyer, Bochum 2005. (нім.)
- R.A. Trentino — Alto Adige, Istituto Cimbro (Hrsg.): Bar lirnen z' schraiba un zo reda az be biar. Grammatik der zimbrischen Sprache von Lusérn (ital. / deutsch-zimbrisch). Lusern, 2006. (нім.)
- Denison, Norman; H. Grassegger: Zahrer Wörterbuch = Vocabolario Sauranor. — Graz: Inst. für Sprachwiss. der Univ. Graz, 2007. — XX, 361 S. . — (Grazer linguistische Monographien; 22)(нім.)
- Bruno Schweizer, James R. Dow (Hrsg.): Zimbrische Gesamtgrammatik. Vergleichende Darstellung der zimbrischen Dialekte. Franz Steiner Verlag, Stuttgart 2008. (нім.)
- Herbert Hopfgartner: Die zimbrische Sprachinsel. Einblicke in die älteste periphere deutsche Kultur in Mitteleuropa. In: Lech Kolago (Hrsg): Studien zur Deutschkunde (XXXVIII. Band). Universität Warschau 2008 ISSN 0208-4597(нім.)
- Bruno Schweizer: Zimbrischer und fersentalerischer Sprachatlas = Atlante linguistico cimbro e mòcheno. Herausgegeben und kommentiert von = edizione curata e commentata da Stefan Rabanus. Istituto Cimbro/Istituto Culturale Mòcheno, Luserna/Palù del Fersina (TN) 2012. (нім.)(італ.)
Джерела
- Baum, Wilhelm (1983). Geschichte der Zimbern. Storia dei Cimbri. Landshut: Curatorium Cimbricum Bavarense.(нім.)
- Schmeller, J. A. (1855). Cimbrisches Wörterbuch. Vienna: K. K. Hof- und Staatsdruckerei.(нім.)
- Kranzmayer, Eberhard (1981, 1985). Laut- und Flexionslehre der deutschen zimbrischen Mundart. Vienna: VWGÖ. (нім.)
- U. Martello-Martalar: Dizionario della Lingua cimbra. Vicenza 1974. Bd 2. Dal Pozzo, Roana-Vicenza 1985. (італ.)
- Ermenegildo Bidese (ed.): Das Zimbrische zwischen Germanisch und Romanisch. Brockmeyer, Bochum 2005. (нім.)
- Tyroller, Hans: Grammatische Beschreibung des Zimbrischen von Lusern (Franz Steiner Verlag, Stuttgart, 2003). (нім.)
- Bruno Schweizer: Zimbrische Gesamtgrammatik. Vergleichende Darstellung der zimbrischen Dialekte (= Zeitschrift für Dialektologie und Linguistik, Beiheft 132). ed. James R. Dow, Franz Steiner Verlag, Stuttgart 2008, .(нім.)
- https://scriptsource.org/lang/cim
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cimbrska mova nim Zimbrisch sukupnist pivdennonimeckih dialektiv Pivnichno Shidnoyi Italiyi v oblasti Veneciya provinciyi Trento ta provinciyi Udine oblast Friuli Veneciya Dzhuliya Istorichno cimbrska vhodit do bavarsko avstrijskogo arealu sukupnist fonetichnih gramatichnih i leksichnih vidminnostej sho nakopichilisya za tisyacholittya samostijnogo rozvitku i vidsutnist vzayemorozuminnya dozvolyaye govoriti pro neyi yak pro samostijnu movu Taka tochka zoru pidkriplyuyetsya takozh sociofunkcionalnoyu situaciyeyu oskilki cimbrska mova perebuvaye poza zonoyu funkcionuvannya literaturnoyi nimeckoyi movi Cimbrska movaZimbrischGeografiya poshirennya cimbrskoyi movi v ItaliyiPoshirena vItaliyaNosiyi400 2000 Pisemnistlatinske pismo 1 KlasifikaciyaIndoyevropejska sim ya Germanska grupaZahidnogermanska pidgrupaVerhnonimecka movaPivdennonimecki dialektiBavarskij dialektCimbrska mova dd dd dd dd dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 3cimIstoriyaPershij zapis pro ruh bavarciv v bik Veroni fiksuyetsya priblizno v 1050 roci Ruh prodovzhuvavsya protyagom 11 i 12 stolit Teoriya langobardskogo pohodzhennya cimbrskoyi movi bula zaproponovana v 1948 roci Bruno Shvejcerom ta znovu vikladena v 1974 roci Alfonso Bellotto Diskusiya znovu vidnovlena u 2004 roci v pracyah cimbrskogo lingvista Ermenedzhildo Bideze Bilshist lingvistiv yak i ranishe zh opirayetsya na gipotezu serednovichnoyi immigraciyi Prisutnist nimeckomovnih gromad v Italiyi bula viyavlena u 14 stolitti italijskimi gumanistami yaki pov yazali yih z kimvrami yaki pribuli v region v 2 st do n e Ce jmovirno i stalo prichinoyu pohodzhennya potochnogo endonimu cimbri Alternativna gipoteza vivodit nazvu vid terminu sho oznachaye teslya pov yazanim z anglijskim timberer DialektiVidilyayut dvi osnovnih dialektni grupi Vidminnosti mizh nimi pov yazani z vplivom riznih romanskih mov i dialektiv ta stupenem vtorinnogo vplivu nimeckih dialektiv Pivdennogo Tirolyu Dialekti otocheni centralnimi dialektami venetskoyi movi Mozhna vidiliti taki grupi Sim obshin Sim obshin cimbr 7 Comoine ital Sette Comuni nim Sieben Gemeinden na pivnochi provinciyi Vichenca oblast Veneciya Aziago cimbr Sleghe Schlege Zlege ital Asiago nim Schlagen Gallio cimbr Gell e Ghel ital Gallio nim Gelle Valle dej Ronki cimbr nim Reuttal ital Valle dei Ronchi zaraz chastina Gallio Roana cimbr Robaan Rowaan ital Roana nim Rovan Rain Meccaselva cimbr Mittebald Toballe Mezzaselva nim Mittewald Foca cimbr Vusche Vutsche Futze ital Foza Enego cimbr Ghenebe Ghenewe ital Enego nim Jeneve Rotco cimbr Rotz ital Rotzo nim Ross Luziana cimbr Lusaan ital Lusiana nim Lusian Konko cimbr Kunken ital Conco 8 a obshina Cimbrska mova zbereglas lishe v seli Meccaselva v obshini Roana Pivdennij shid provinciyi Trento Vklyuchaye 6 obshin i chastini she dvoh obshin Luzerna cimbr nim Lusern ital Luserna Folgariya cimbr nim Vielgereuth ital Folgaria Lavarone cimbr nim Lafraun ital Lavarone Terranjolo kolishnya obshina Norilo yaka nini vhodit v obshinu Rovereto Trambileno nim Leimtal ital Terragnolo Vallarsa nim Brandtal ital Vallarsa dolina Ronki yaka vhodit v obshinu Ala Cimbrskoyu rozmovlyayut lishe zhiteli Luzerni Trinadcyat obshin Trinadcyat obshin cimbr 13 Comoine ital Tredici Comuni Lessinia nim Dreizehn Gemeinden Lessinien roztashovani na pivnochi provinciyi Verona oblast Veneciya na pivdennij zahid vid 7 obshin Dialekti ciyeyi grupi otocheni zahidnimi dialektami venetskoyi movi Vidomi taki obshini v yakih koli nebud govorili cimbrskoyu Velo Veroneze cimbr Vellje ital Velo Veronese nim Feld Adzarino cimbr Asarin ital Azzarino nim Asarin Kamposilvano ital Camposilvano nim Kampsilvan Rovere Veroneze ital Rovere Veronese nim Rovereid Erbecco ital Erbezzo nim gen Wiesen Selva di Prono cimbr Brunghe ital Selva di Progno nim Prugne cimbr Bortolom ital San Bortolo Dzhacca cimbr Ljetzan ital Giazza nim Gletzen Gliesen Bosko Kyezanuova cimbr Nuagankirchen ital Bosco Chiesanuova nim Neuenkirchen Val di Porro ital Val di Porro nim Porrental Badiya Kalavena cimbr Kalfaain Mabado Kam Abato ital Badia Calavena nim Kalwein Kalfein Cherro Veroneze cimbr Tschirre Ser ital Cerro Veronese nim Silva Hermanorum San Mauro di Saline ital San Mauro di Saline nim SanktMoritz Tavernole ital Tavernole Zaraz mova zbereglas lishe v seli Dzhacca obshina Selva di Prono Zahid provinciyi Vichenca V girskih dolinah na zahodi provinciyi Vichenca oblast Veneciya roztashovani 6 cimbrskih obshin v zhodnij z yakih bilshe ne govoryat cimbrskoyu Lagi Pozina Valli del Pazubio Rekoaro Krespadoro AltissimoShid oblasti Veneciya Na pivdennomu shodi provinciyi Belluno ta pivnichnomu shodi provinciyi Trevizo oblast Veneciya v girskomu rajoni Kansilo Cansiglio na shid vid mista Belluno roztashovani she dekilka cimbrskih poselen de she v seredini 20 stolittya govorili cimbrskoyu provinciya Belluno obshina Tambre Tambre poselennya Val Bona Val Bona Pyan dej Lovi Pian dei Lovi Kanajye Vecho Canaie Vecio i Pyan Kanajye Pian Canaie obshina Farra d Alpago Farra d Alpago poselennya Kampon Campon Pyan Osteriya Pian Osteria i I Pik I Pich provinciya Trevizo obshina Fregona Fregona poselennya Vallork i Le Rotte Le Rotte StatusCimbraska oficijno viznana regionalnoyu movoyu v provinciyi Trento Pochinayuchi z 1990 h rokiv bula prijnyata nizka zakoniv pro zahist cimbrskoyi movi Kulturni instituciyi buli zasnovani ukazom metoyu yakogo ye zahist ta vidrodzhennya movi Shkilni programi buli adaptovani dlya togo shob bulo mozhlivim vikladannya cimbrskoyu Vulichni znaki v bagatoh miscyah ye dvomovnimi PrikladOtche nash cimbrskoyu movoyu Versiya 1602 roku Versiya 1813 roku Doslivnij pereklad nimeckoyu versiyi 1813 rokuVater unzer derdo pist in die himele Unzar Vaatar von me Hummele Unser Vater von dem Himmel gheaileghet ber dain namo sai gaheart aur halgar naamo sei geehrt euer heiliger Name zukem dain raik khemme dar aur Hummel komme der euer Himmel Dain bil der ghesceghe sai gatant allez baz ar belt iart sei getan alles was ihr wollt also bia ime himele also in der erden bia in Hummel aso af d eerda wie im Himmel also auf der Erde Ghibuz heute unzer teghelek proat Ghet uz haute unzar proat von altaaghe Gebt uns heute unser Brot vom Alltag Vnt vorghibe uz unzere sunte un lazzet uz naach unzare schulle und lasset uns nach unsere Schuld also bia bier vorgheben unzer soleghern bia bar lazzan se naach biar den da saint schullikh uz wie auch lassen sie nach wir denen die sind schuldig uns Vnt vuer uz net in vursukonghe haltet uz gahuutet von tentaziuun haltet uns gehutet von Versuchung tentazione Sonder erluosuz von vbel un hoovet uz de uubel und hebet uns das Ubel amen Aso sai z Also sei s Versiya 1979 roku Doslivnij pereklad nimeckoyuUgnar Baatar ba pist in hummel Unser Vater wo bist im Himmel zai gaholighet dar dain naamo sei geheiligt der dein Name as khemme dar dain Regno uns komme der dein Reich regno zai gamacht bia du bill sei gemacht wie du willst bia in hummel azo in d eerda wie im Himmel also in der Erde Ghitzich hoite z ugnar proat bon allen taghen Gib uns heute das unser Brot von allen Tagen borghit ozandarn d ugnarn zunte vergib uns anderen die unseren Sundenbia brandare borgheban bear hatzich offendart wie wir andere vergeben wer hat uns Leid angetan offendere mach as bar net ballan in tentatziuum mach uns wir nicht fallen in Versuchung tentazione ma liberarzich bon allen beetighen sondern ma befreie liberare uns von allem Bosen Literatura z doslidzhennya moviJohann Andreas Schmeller Uber die sogenannten Cimbern der VII und XIII Communen auf den Venedischen Alpen und ihre Sprache Gelesen in der Sitzung der ersten Classe der K Akademie der Wissenschaften am 3 Marz 1834 In Abhandlungen Koniglich Bayerische Akademie der Wissenschaften Philosophisch Philologische Klasse Historische Klasse Zweiter Band Munchen 1837 S 557 708 nim Johann Andreas Schmeller Cimbrisches Worterbuch K K Hof u Staatsdr Wien 1855 10 93 MB nim Bacher Josef Die deutsche Sprachinsel Lusern Wagner sche Universitats Buchhandlung Innsbruck 1905 nim Eberhard Kranzmayer Laut und Flexionslehre der deutschen zimbrischen Mundart VWGO Wien 1981 und Glossar Wien 1985 ISBN 3 85369 465 9 Wilhelm Baum Geschichte der Zimbern Storia dei Cimbri Curatorium Cimbricum Bavarense Landshut 1983 nim U Martello Martalar Dizionario della Lingua cimbra Vicenza 1974 Bd 2 Dal Pozzo Roana Vicenza 1985 ital Tyroller Hans Grammatische Beschreibung des Zimbrischen von Lusern Franz Steiner Verlag Stuttgart 2003 ISBN 3 515 08038 4 nim Ermenegildo Bidese Hrsg Das Zimbrische zwischen Germanisch und Romanisch Brockmeyer Bochum 2005 ISBN 3 8196 0670 X nim R A Trentino Alto Adige Istituto Cimbro Hrsg Bar lirnen z schraiba un zo reda az be biar Grammatik der zimbrischen Sprache von Lusern ital deutsch zimbrisch Lusern 2006 ISBN 978 88 95386 00 3 nim Denison Norman H Grassegger Zahrer Worterbuch Vocabolario Sauranor Graz Inst fur Sprachwiss der Univ Graz 2007 XX 361 S Grazer linguistische Monographien 22 nim Bruno Schweizer James R Dow Hrsg Zimbrische Gesamtgrammatik Vergleichende Darstellung der zimbrischen Dialekte Franz Steiner Verlag Stuttgart 2008 ISBN 978 3 515 09053 7 nim Herbert Hopfgartner Die zimbrische Sprachinsel Einblicke in die alteste periphere deutsche Kultur in Mitteleuropa In Lech Kolago Hrsg Studien zur Deutschkunde XXXVIII Band Universitat Warschau 2008 ISSN 0208 4597 nim Bruno Schweizer Zimbrischer und fersentalerischer Sprachatlas Atlante linguistico cimbro e mocheno Herausgegeben und kommentiert von edizione curata e commentata da Stefan Rabanus Istituto Cimbro Istituto Culturale Mocheno Luserna Palu del Fersina TN 2012 ISBN 978 88 95386 02 7 nim ital DzherelaBaum Wilhelm 1983 Geschichte der Zimbern Storia dei Cimbri Landshut Curatorium Cimbricum Bavarense nim Schmeller J A 1855 Cimbrisches Worterbuch Vienna K K Hof und Staatsdruckerei nim Kranzmayer Eberhard 1981 1985 Laut und Flexionslehre der deutschen zimbrischen Mundart Vienna VWGO ISBN 3 85369 465 9 nim U Martello Martalar Dizionario della Lingua cimbra Vicenza 1974 Bd 2 Dal Pozzo Roana Vicenza 1985 ital Ermenegildo Bidese ed Das Zimbrische zwischen Germanisch und Romanisch Brockmeyer Bochum 2005 ISBN 3 8196 0670 X nim Tyroller Hans Grammatische Beschreibung des Zimbrischen von Lusern Franz Steiner Verlag Stuttgart 2003 ISBN 3 515 08038 4 nim Bruno Schweizer Zimbrische Gesamtgrammatik Vergleichende Darstellung der zimbrischen Dialekte Zeitschrift fur Dialektologie und Linguistik Beiheft 132 ed James R Dow Franz Steiner Verlag Stuttgart 2008 ISBN 978 3 515 09053 7 nim https scriptsource org lang cim